О. М. Марзєєва намн україни качко галина олександрівна




Скачати 440,44 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.06.2018
Розмір440,44 Kb.
  1   2   3




ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

ім. О.М. МАРЗЄЄВА НАМН УКРАЇНИ»



качко галина олександрівна


УДК 616-071.3:314.883:614.876:613.84



ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПОЄДНАНОГО ВПЛИВУ РАДІАЦІЙНОГО ЧИННИКА ТА ТЮТЮНОПАЛІННЯ НА ПРОЦЕСИ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

14.02.01 – гігієна та професійна патологія



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня


кандидата біологічних наук

Київ-2016

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державній установі «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва Національної Академії медичних наук України»
Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Линчак Оксана Василівна, ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», провідний науковий співробітник лабораторії спадково обумовлених захворювань
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Білецька Елеонора Миколаївна, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», завідувач кафедри загальної гігієни
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Богоявленська Валентина Федорівна, Український науково-дослiдний iнститут промислової медицини, провідний науковий співробітник лабораторії токсикології


Захист дисертації відбудеться « 10 » червня 2016 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50
Автореферат розісланий « 06 » травня 2016 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук Литвиченко О.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Катастрофа на Чорнобильській АЕС призвела до суттєвого витоку радіонуклідів. Внаслідок аварії опромінені достатньо великі групи населення, яке до того ж продовжує мешкати на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ). Проте одностайної думки щодо впливу радіаційного чинника на здоров’я населення в Україні немає. Є усі підстави вважати, що, в зв‘язку з аварією на ЧАЕС, роль радіаційного чинника у формуванні здоров‘я населення, в т.ч. репродуктивного, підвищилась [Сердюк А.М. та ін., 2010].

Найбільш імовірними ефектами опромінення населення внаслідок аварії на ЧАЕС в сфері репродукції можуть бути як зниження репродуктивної здатності, так і підвищення рівня репродуктивних втрат [Василенко И.Я., Булдакова Л.А., 2004], хоча експерти НКДАР ООН не пов’язують репродуктивні розлади на РЗТ з впливом радіаційного чинника. Тому на сьогодні питання щодо впливу проживання на РЗТ на виникнення репродуктивних втрат залишається відкритим і потребує подальшого накопичення фактів.

При цьому радіаційний чинник не єдиний фактор, що може впливати на репродуктивний процес і його кінцевий результат – здоров’я новонародженої дитини. За даними ВООЗ [1993], серед складових здоров’я близько 50 % належить способу життя, серед якого не останнє місце займають шкідливі звички, які все більше поширюються серед населення, особливо молоді, зокрема жіночої статі [Лібанова Е.М. та ін., 2010]. Вплив вживання тютюну на гестаційний період і перинатальний розвиток визначений як абсолютно негативний, що підтверджено на системному, органному, біохімічному і молекулярному рівнях [Радбиль О.С., Комаров Ю.М., 1988; Шульцев Г.П., Висин А.Н., 1992].

Щодо стану здоров’я новонародженої дитини, то одним з об’єктивних показників, які його характеризують, є фізичний розвиток, що включає сукупність морфологічних та функціональних ознак організму, що характеризують зріст, масу, форму тіла, її структурно-морфологічні особливості [Слободян Л.М., Слободян О.І., 2007; Акимова М.Л. и др., 1984]. Обєктивними критеріями оцінки фізичного розвитку виступають антропометричні показники новонароджених (АПН) [Terrenato L., 1983; Ulizzi L., 1987, 1988, 2002; Rajanikumari J., 1984]. Показано, що характер змін АПН промислових регіонів залежить від рівня забруднення довкілля [Білецька Е.М. та ін., 2001; Богоявленська В.Ф., Харламова А.В., 2012]. В той же час адаптація популяцій може здійснюватись не лише внаслідок відбору існуючих в ній резистентних генотипів, але й при формуванні генотипів, які найкраще пристосовані до нових екологічних умов: чим більше змінюються умови існування виду, тим інтенсивніше буде діяти природний добір [Шмальгаузен И.И., 1941; Гаузе Г.Ф., 1941].

Усе вищевикладене є особливо актуальним в умовах демографічної кризи, яка існує в Україні вже не одне десятиліття, що і зумовило вибір теми, мету і завдання представлених досліджень.



Зв‘язок теми з науковими програмами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідних робіт ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України»: «Оцінка можливого впливу проживання на радіоактивно забруднених та «чистих» територіях на стан генофонду населення” (шифр теми ДП 20.10, № держреєстрації 0110U001465) та «Вплив процесів добору на відтворення населення в Україні” (шифр теми АМН.Ф.07.12, № держреєстрації 0112U001052). Автором зібраний та перевірений первинний матеріал, створені комп‘ютерні реєстри в системі генетичного моніторингу населення, показано ризик виникнення репродуктивних розладів на РЗТ Київської області; визначені АПН Київської та Житомирської областей; встановлено ризик виникнення репродуктивних розладів внаслідок тютюнопаління на території Київської (1999-2003 та 2009-2012 рр.) області, поширеність та інтенсивність паління; оцінений внесок радіаційного опромінення поряд з впливом тютюнопаління на ймовірність виникнення репродуктивних розладів серед населення Київської області.

Мета роботи: визначення особливостей репродуктивних розладів населення радіоактивно забруднених територій, детермінованих дією радіаційного фактора та тютюнопаління.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні основні завдання:



  1. Визначити можливий вплив радіаційного чинника на ризик виникнення репродуктивних розладів серед населення.

  2. Підтвердити можливість впливу паління на ризик виникнення порушень репродукції.

  3. Оцінити сумісний вплив радіаційного чинника та паління подружніх пар на ризик виникнення репродуктивних розладів.

  4. Виявити можливі зміни величини АПН в залежності від проживання їхніх матерів на РЗТ та оцінити адаптивні властивості покоління новонароджених в ХХІ столітті порівняно з періодом до аварії на ЧАЕС.

  5. Підтвердити існування залежності між низькою масою тіла та смертністю новонароджених.

Об‘єкт дослідження – вплив радіаційного чинника та паління на ризик виникнення репродуктивних розладів і показники фізичного розвитку новонароджених.

Предмет дослідження – випадки репродуктивних розладів (народження дітей з ВВР, СВ, безплідність), величини АПН (маса, зріст, масо-ростовий коефіцієнт, пондераловий індекс).

Методи дослідження – епідеміологічні (дослідження типу «випадок-контроль» та крос-секційне дослідження), статистичні – середнє арифметичне значення, мода, медіана, стандартне відхилення, дисперсія вибірки, ексцес, асиметричність, для порівняння рядів даних між собою використано двохвибірковий t-тест з різними дисперсіями; відношення шансів (ВШ) за допомогою двохпольних таблиць; для визначення міри випадковості використовували 95 % довірчий інтервал (ДІ); графічні – для візуалізації даних.

Наукова новизна. В дисертації вперше:

  • визначено вплив радіаційного чинника на різних етапах онтогенезу людини: він підвищує ризик виникнення безплідності та СВ і не впливає на виникнення ВВР серед новонароджених й величини АПН;

  • встановлено, що поширеність паління зростає в ряду: жінки, що народили здорову дитину; жінки, що мають дитину з ВВР; жінки з СВ та жінки з безплідністю;

  • оцінено сумісний вплив радіаційного чинника та звички палити на ризик виникнення репродуктивних розладів.

Одержали подальший розвиток проблеми: збереження генофонду населення України; оцінки пристосованості популяцій до умов середовища; впливу статевого диморфізму на процеси природного відбору; впливу природного добору при відтворенні населення у перинатальний період.

Практичне значення роботи. Створені комп’ютерні реєстри випадків народження здорових дітей, вродженої патології, СВ і безплідності серед населення Київської області, які впроваджено у практику медико-генетичної служби (2009-2012 рр.). Аналіз даних реєстрів надає можливість виявляти фактори ризику виникнення репродуктивних розладів та кількісно характеризувати їхній вплив з метою пріоритезації подальших профілактичних заходів.

Впровадження в практику. За матеріалами дисертаційної роботи надруковано інформаційний лист № 273-2011 «Ретроспективний аналіз виношування вагітностей у жінок, що проживають у радіоактивно забруднених населених пунктах» з метою впровадження в практику роботи Управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських обласних держадміністрацій.

Результати дослідження також відображені в методичних рекомендаціях «Профілактика вродженої патології, спонтанних викиднів та безплідності в рамках надання первинної медико-санітарної допомоги», якими на даний час користуються лікарі установ сімейної медицини Київської (6 актів впровадження), Чернівецької (14 актів впровадження), Івано-Франківської (10 актів впровадження) областей.

Отримана інформація використовується при викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров‘я у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова (Акт впровадження від 20.09.2011 та 23.01.2014 рр.); у Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельницького (Акт впровадження від 02.04.2013 р.), у Запорізькому національному університеті (Акт впровадження від 03.10.2014 р.), Івано-Франківському національному медичному університеті (Акт впровадження від 09.12.2015 р.) при викладанні лекційного й практичного курсу з вікової фізіології, шкільної гігієни та валеології.

Особистий внесок здобувача. Автором на основі аналізу літератури визначені мета і задачі дослідження; особисто розроблена програма, вибрані методи дослідження, здійснено збір та викопіювання даних з первинної документації, здійснені розрахунки, описані та узагальнені результати, обґрунтовані висновки. Особистий внесок здобувача становить понад 90% від загального обсягу роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: круглому столі «Глобальне опитування щодо вживання тютюну (GATS)» (м. Київ, 2010); XVI міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених, присвяченому 55-річчю Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (м. Тернопіль, 2012); VІ з’їзді Радіобіологічного товариства України (м. Київ, 2015); науково-практичних конференціях: ІХ міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених (м. Чернівці, 2012); «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (м. Київ, 2013); 7 міжнародній конференції з питань охорони здоров'я дітей та навколишнього середовища (м. Єрусалим, Ізраїль, 2013); «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (м. Київ, 2015).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 робіт, серед них 9 статей, в т.ч. дві у наукових фахових виданнях, рекомендованих ДАК України, три за кордоном; колективна монографія; інформаційний лист; методичні рекомендації та 8 тез матеріалів конгресів і науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 176 стор. і містить вступ; огляд літератури; розділ, присвячений опису предмету, об‘єкту та методам дослідження; два розділи власних досліджень та їхнє обговорення; узагальнення; висновки; список використаних джерел літератури (280 робіт вітчизняних і зарубіжних авторів); додатки. Робота включає 31 таблицю, 19 рисунків, 9 формул.

Автор висловлює щиру подяку д.мед.н., професору Тимченко Ользі Іванівні за постійну увагу до роботи.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження.

Структура дослідження, проведеного задля вирішення поставлених завдань та досягнення мети, представлена в табл.1.

При визначенні впливу радіаційного чинника на ризик виникнення репродуктивних втрат та на зміну АПН для відбору населених пунктів до РЗТ чи «чистих» територій використано Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (1991) та збірки «Загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії» (1997 р.). При цьому аналізувались лише випадки, коли жінка проживала все життя в одному й тому ж населеному пункті. За первинні матеріали слугували дані моніторингу в Київській області за 1999-2003 та 2009-2012 рр.: карти реєстрації народження здорової дитини (1315 випадків), народження дитини з ВВР (2013 випадків), СВ (3700 випадків), безплідності (1204 випадки). Для перевірки гіпотези про вплив радіаційного чинника на ризик виникнення репродуктивних негараздів подружжя в якості критеріальної статистики використовували ВШ при 95 % ДІ, розраховане за таблицями сполучених ознак.

При вивченні впливу паління на репродуктивні втрати визначали його поширеність, інтенсивність та ймовірність виникнення патології при палінні жінки, чоловіка та подружньої пари. Ризик розраховували за таблицею сполучених ознак за 1999-2003 та 2009-2012 рр. Окремо досліджувалось міське та сільське населення.

При аналізі та розрахунках сумісного впливу радіаційного чинника і тютюнопаління на ймовірність виникнення репродуктивних порушень первинним матеріалом виступали дані реєстрів в системі генетичного моніторингу населення Київської області за 2009-2012 рр. Сумісний вплив розраховувався за методом Мантеля-Ханзела [Флетчер Р. и др., 1998]. Ця оцінка розглядає тип зваженого середнього окремих відношень шансів, які виведені з вибірки, стратифікованої на серію страт з внутрішньо однорідними факторами впливу.

При дослідженні впливу радіаційного чинника на АПН розраховували абсолютні та відносні показники фізичного розвитку (дослідження типу «випадок-контроль»). Проведено порівняння АПН у радіоактивно забруднених та «чистих» населених пунктах Київської області (реєстр здорових дітей за 1999-2003 та 2009-2012 рр.). Визначали

Таблиця 1



Структура дисертаційного дослідження

Етапи

Обсяг і період досліджень

Визначення впливу радіаційного чинника на репродуктивні розлади серед подружніх пар

Аналіз випадків репродуктивних розладів (безплідність, СВ, ВВР) при проживанні подружжя на РЗТ– Київська область (8232 випадки), 1999-2003 та 2009-2012 рр.

Дослідження впливу паління на порушення репродукції

Аналіз репродуктивних розладів (безпліддя, СВ, ВВР) при тютюнопалінні подружньої пари – Київська область (8232 випадки), 1999-2003 та 2009-2012 рр.

Розрахунок сумісного впливу радіаційного чинника і тютюнопаління на репродуктивні розлади

Аналіз сумісного впливу радіаційного чинника та паління подружніх пар на ймовірність виникнення порушень репродукції – Київська область (1861 випадок), 2009-2012 рр.

Дослідження впливу радіаційного чинника на АПН

Розрахунок та аналіз величини АПН:

  • дослідження типу «випадок-контроль» – Київська область (1315 випадків), 1999-2003 та 2009-2012 рр.;

  • крос-секційне - Лугинський (1589 випадків), Овруцький (4181), Попільнянський (2299), Бердичівський (8043), Бориспільський (4223), Макарівський (2421) райони; 1977-1885 та 2000-2004 рр.

Підтвердження існування залежності між низькою масою тіла та смертністю новонароджених

Визначення та аналіз коефіцієнтів смертності за даними статистичної звітності ф. 21 – Київська область (60049 випадків), 2000-2004 рр. та Житомирська область (58993) 2000-2003 рр.


середні арифметичні значення маси, зросту, масо-ростовий коефіцієнт (відношення величини маси до зросту) та пондераловий індекс (відношення величини маси до кубічного зросту, помножене на 100). Для порівняння рядів даних між собою використовували двохвибірковий t-тест з різними дисперсіями [Филипченко Ю.А., 1978; Шмойлова Р.А. та ін., 2004; Вуколов Э.А., 2008 ]. Порівнювали між собою величини показників у різні часові періоди. Для вивчення, аналізу та оцінки фізичного здоров’я новонароджених застосовували генералізований метод спостереження - спостереження за певною групою дітей, в якій індивідуальні антропометричні дані сумуються, і при обробці отримують середні дані фізичного розвитку [Медик В.А., 2001].

Для оцінки адаптаційних властивостей нащадків (крос-секційне дослідження) проаналізовано абсолютні та відносні АПН за даними журналів реєстрації пологових будинків за трирічний період з 20-річною різницею між дослідженнями. Розрахунки проводили за тією ж методикою, що і для дослідження типу «випадок-контроль». Вибірка новонароджених була суцільною. За достовірний рівень значущості розглядали різницю при р<0,05.

При розрахунках АПН враховували статевий розподіл дітей.

Порівняння АПН здійснювали у: до- та післяаварійний періоди на території радіоактивно забруднених та «чистих» районів; радіоактивно забруднених та «чистих» районах між собою.

Окрім цього розраховували також частку дітей, що входили в межі адаптивної норми (сукупність особин, життєздатність яких знаходиться в межах двох стандартних відхилень вище та нижче середньої життєздатності гетерозиготних генотипів [Cavalli-Sforza L.L., 1978; Алтухов Ю.П., 1984, 2003]) за масою та зростом новонароджених.

Для порівняння даних між собою використано порівняння частки за програмою Medcalk statistical software.

Для перевірки припущення відносно того, що, чим більша частка дітей з низькою масою, тим більший рівень дитячої смертності, використані дані МОЗ України. При характеристиці новонароджених за масою при народженні були взяті дані ф. 21 “Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям” (119022 випадки). З цієї ж форми взято чисельність мертвонароджених (10242 випадки) та дітей, померлих протягом перших діб життя (1912 випадків). При цьому розраховували частку живо- і мертвонароджених дітей з низькою масою (до 999 г, до 2499 г), недоношених новонароджених, коефіцієнти фетальної та перинатальної смертності за 2000-2004 рр. у Бориспільському та Макарівському районах Київської області та за 2000-2003 рр. у Попільнянському, Бердичівському, Лугинському і Овруцькому районах Житомирської області (крос-секційне дослідження). Для визначення зв’язку низької маси тіла при народженні та рівня фетальної і перинатальної смертності проводили кореляційний аналіз за Пірсоном [Антомонов М.Ю., 2006].



Оформлення роботи здійснювали за програмами Microsoft®Word 2007 та Microsoft®Excel 2007.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка