О. В. Недільська 2012 р. Методична розробка лекційного заняття №4 Предмет: Медсестринство в педіатрії



Скачати 337.93 Kb.
Дата конвертації04.02.2017
Розмір337.93 Kb.
Луцький базовий медичний коледж

Відкрите заняття з теми:


Вигодовування грудної дитини.

Природне, змішане та штучне вигодовування.

Харчування дітей, старших однорічного віку.

(теорія)


Викладач О.В. Недільська


2012 р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ № 4
Предмет: Медсестринство в педіатрії
Тема заняття: Вигодовування грудної дитини.

Природне, змішане та штучне вигодовування.

Харчування дітей, старших однорічного віку.
ІІІ курс, 31 сестринська група

Кількість навчальних годин – 2


Актуальність теми:

Раціональне харчування в дитячому віці дозволяє значно поліпшити показники психомоторного і фізичного розвитку дитини, знизити захворюваність і смертність дітей, домогтися значних успіхів у вихованні здорового, гармонійно розвинутого молодого покоління.


Навчальна мета:

  • ознайомитися з основними принципами вигодовування дітей раннього віку (раціональність, збалансованість) – L-І,

  • усвідомити важливість відповідності кількості, якості, режиму вигодовування щодо віку дитини, її фізичного та розумового навантаження – L-І,

  • вивчити потребу в основних харчових інгредієнтах, правильне співвідношення білків, жирів, вуглеводів – L-ІІ,

  • вивчити характеристику природного вигодовування – L-ІІ,

  • вивчити, що таке лактація, хімічний склад і характеристику материнського молока в різні терміни лактації – L-ІІ,

  • ознайомитися зі значенням молозива для годування новонародженої дитини – L-І,

  • вивчити правила і принципи грудного вигодовування на сучасному етапі, переваги материнського молока – L-ІІ,

  • вивчити правила прикладання дитини до груді – L-ІІ,

  • навчитися визначати добову кількість молока новонародженим дітям – L-ІІІ,

  • оволодіти методами розрахунку кількості молока на добу дитині грудного віку – L-ІІІ,

  • навчитися технології введення підгодовування і харчових доповнень – L-ІІІ,

  • засвоїти дієту та режим жінки-годувальниці – L-ІІ,

  • вивчити, що таке гіпогалактія, профілактику та лікування – L-ІІ,

  • вивчити характеристику штучного вигодовування, показання для переведення дитини на штучне вигодовування – L-ІІ,

  • вивчити різні групи сумішей для штучного вигодовування – L-ІІ,

  • вивчити правила введення прикорму – L-ІІ,

  • вивчити характеристику змішаного вигодовування, показання до змішаного вигодовування – L-ІІ,

  • ознайомитися з харчуванням дітей, старших однорічного віку (раціональність, різноманітність асортименту) – L-І.


Виховна мета і розвиток особистості:

  1. Максимально задіювати фундаментальні положення теми, міждисциплінарну інтеграцію для розвитку пізнавальної активності студента.

  2. Використовувати комплексний навчально-виховний підхід для розвитку особистості медичної сестри.

  3. Сформувати діяльнісний підхід для активної ролі медичної сестри в оволодінні професійними знаннями для ефективного набуття навичок і вмінь.

  4. Розвинути почуття відповідальності за якість професійних знань і правильність професійних дій.

  5. Сформувати почуття дотримання деонтологічних принципів в роботі з дітьми.

Методичне та матеріальне забезпечення:

підручники і посібники з педіатрії,

текст лекції,

типові тестові завдання,

презентація,

відеофільм,

мультимедійний проектор
Основна і додаткова література:


  1. Ткаченко С.К., Поцюрко Р.І. Педіатрія. - К.: Здоров’я, 2003. - С. 142-161.

  2. Майданник В.Г. Педіатрія. – К., 1999. – С. 120-143.

  3. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. - Вінниця.: ДП ДКФ, 2006. –С. 378- 443.

  4. Сміян І.С. Лекції з педіатрії – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – С. 591-636.

  5. Мощич П.С. Медицина дитинства. – К.: Здоров'я, 1994. – С. 248-321.

  6. Накази МОЗ України.


Міждисциплінарна інтеграція


Дисципліни


Знати

  1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни




Анатомія і фізіологія людини

АФО органів травлення, будова і функції молочної залози


Основи латинської мови

знання медичної термінології


Основи медичної психології

етично-моральні аспекти при вигодовуванні дитини


Основи гігієни

гігієна харчування


Основи сестринської справи

види та методи годування


  1. Наступні (забезпечувані) дисципліни




Медсестринство в терапії

дієтичні столи


Медсестринство в хірургії

захворювання молочних залоз



Медсестринство в акушерстві


прикладання дитини до грудей, переваги грудного вигодовування

Основи реабілітації, ЛФК, масаж


масаж молочних залоз


  1. Внутрішньопредметна інтеграція




АФО доношеної новонародженої дитини

правила годування дітей різного віку,

хімічний та енергетичний склад їжі, особливості органів травлення у дітей різного віку, добову потребу в харчових інгредієнтах,

режим годування,

гігієна харчування.



АФО недоношеної новонародженої дитини

АФО органів і систем дитячого віку

Захворювання органів травлення


Організаційна структура і зміст


п/п

Основні етапи заняття

Доповнення

1.

Підготовчий етап:


5 хв.

- постановка навчальних цілей

усне відтворення


- забезпечення позитивної мотивації

2.

Основний етап:


70 хв.

1. План вивчення теми:

  • Ознайомитися з основними принципами вигодовування дітей раннього віку,

  • відповідність кількості, якості, режиму вигодовування щодо віку дитини, її фізичного та розумового навантаження,

  • вивчити потребу в основних харчових інгредієнтах, правильне співвідно-шення білків, жирів, вуглеводів,

  • вивчити характеристику природного вигодовування,

  • вивчити, що таке лактація,

  • вивчити хімічний склад і характе-ристику материнського молока в різні терміни лактації,

  • ознайомитися зі значенням молозива для годування новонародженої дитини,

  • вивчити правила і принципи грудного вигодовування на сучасному етапі,

  • переваги материнського молока,

  • вивчити правила прикладання дитини до груді,

  • навчитися визначати добову кількість молока новонародженим дітям,

  • оволодіти методами розрахунку кількості молока на добу,

  • навчитися технології введення підгодовування і харчових доповнень,

  • засвоїти дієту та режим жінки-годувальниці,

  • вивчити, що таке гіпогалактія, профілактика та лікування,

  • вивчити характеристику штучного вигодовування, показання для переведення дитини на штучне вигодовування,

  • вивчити різні групи сумішей для штучного вигодовування,

  • вивчити правила введення прикорму,

  • вивчити характеристику змішаного вигодовування, показання до змішаного вигодовування,

  • ознайомитися з харчуванням дітей, старших однорічного віку (раціональність, різноманітність асортименту).

усне відтворення з візуальним підкріпленням,
посилання до презентації


2. Короткий конспект лекції, тези нового матеріалу, графологічна структура (додається)




3.

Заключний етап:


15 хв.

1. Загальні висновки.

2. Відповіді на питання.

3. Розв’язування типових тестових завдань для закріплення матеріалу теми.

4. Домашнє завдання:

- Ткаченко С.К., Поцюрко Р.І. Педіатрія. - К.: Здоров’я, 2003. - С. 142-161.

- Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. - Вінниця.: ДП ДКФ, 2006. –С. 378- 443.

- Майданник В.Г. Педіатрія. – К., 1999. – С. 120-143.

5. Позааудиторна самостійна робота:

- написати реферат на тему: „Харчування та режим жінки-годувальниці”,

- скласти порівняльну таблицю характеристик грудного та коров’ячого молока,

- скласти схему сестринського процесу і план сестринських втручань при вигодовуванні дітей різного віку,

- вивчити основний матеріал теми і скласти короткий конспект.




усно,
посилання до ключових кадрів презентації, тестових завдань,
діалог,

доповнення



Викладач: О.В. Недільська



Графологічна структура заняття


Природне вигодовування


Співвідношення білків, жирів, вуглеводів




Потреби в основних харчових інгредієнтах



склад молока в різні терміни лактації

значення молозива



Основні принципи вигодовування дітей раннього віку

правила грудного вигодовування




Вигодовування грудної дитини та харчування дітей старшого віку

визначення добової кількості молока

введення харчових доповнень і прикорму


групи сумішей


Штучне вигодовування

покази і правила

призначення догодовування



Змішане вигодовування

добові норми харчування


Харчування дітей після року

раціональне харчування дітей

Зміст теми:


ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ

ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ



Грудне вигодовування - це таке вигодовування, при якому дитина першого півріччя життя отримує не менше ніж 80% грудного молока (4/5 добової потреби).

У 1990 р. ВООЗ та ЮН1СЕФ виступили з ініціативою про збільшення ролі медичних служб у заохоченні грудного вигодовування. Основні 10 принципів запропонованої програми викладені у Декларації дитинства та схвалені Всесвітньою радою захисту дітей:

  1. Виробити зафіксовану в письмовому вигляді політику
    щодо практики вигодовування та регулярно доводити
    її до відома всього медичного і санітарного персоналу.


  2. Навчати медичний і санітарний персонал
    необхідним навичкам для здійснення цієї політики.

  3. Інформувати усіх вагітних жінок про переваги і методи
    грудного вигодовування.

  4. Допомагати матерям розпочинати грудне
    вигодовування в перші 30 хвилин після пологів.

  5. Навчати матерів, як годувати груддю і як зберегти
    лактацію навіть у разі ізоляції їх від своїх дітей за
    медичними показаннями.

  6. Не давати новонародженим ніякої іншої їжі чи питва.

  7. Практикувати цілодобове спільне перебування матері й новонародженого в одній палаті.

  8. Заохочувати природне вигодовування за вимогою матері.

  9. Не давати новонародженим, які перебувають на
    природному вигодовуванні, ніяких штучних
    предметів, які імітують грудь, або заспокійливих
    медикаментів.

  10. Заохочувати утворення груп підримки природного
    вигодовування та направляти матерів у ці групи після
    виписки з пологового будинку.

Лактаційна функція та її розлади.

Лактація - фізіологічна функція жіночого організму, яка встановлюється після народження дитини. Існують наступні фази утворення та продукції молока:

Лактогенез - (утворення молока); Лактопоез - (продукція молока).

Утворення та продукція молока - саморегулюючий процес із складним механізмом нейрогуморального

контролю. Провідним у ньому є зниження тиску в

молочних ходах, що сприяє розриву пухирців молока в апікальній частині секретуючої клітини. Регулярне і повне випорожнення молочної залози є найбільшим стимулом до стабільної секреції. Значну роль відіграють також гормони гіпофіза і гіпоталамуса.



Позитивні подразники лактації.

- акт ссання;

- своєчасне і повне спорожнення молочних залоз,

- процедура підготовки до годування;

- плач голодної дитини;

- погодинний стереотип прикладання до грудей.

Молозиво:

- утворюється у перші 12-24 години після пологів.

- кількість у першу добу досягає 10 - 100 мл.;

- має високу питому вагу (1050 - 1060),

- вміст білків у 3 - 6 разів більше, ніж у зрілому молоці;

- кількість жирів нижча, ніж у зрілому молоці, але вони

складаються з поліненасичених жирних кислот, які добре

засвоюються у кишечнику дитини;

- великий вміст мінеральних солей, вітамінів, особливо

жиророзчинних (А,К,Е);

- значний вміст натрію та цинку, які складають регулюючий

вплив на формування імунної системи немовляти;



- значна захисна роль належить секреторному імуноглобуліну А,

- лактоферин є джерелом заліза і зумовлює бактерицидний

ефект,


- за вмістом лізоциму та імунологічно активних клітин (макрофагів та лімфоцитів) молозиво у декілька разів переважає зріле грудне молоко. Це сприяє заселенню лімфоїдних утворень (мигдаликів, апендикса, тонкої та товстої кишки, слизових оболонок) дитини імунокомпетентними клітинами;

- молозиво поступово переходить у зріле молоко протягом 4-14

діб.


Принцип раннього прикладання до грудей

Науково обгрунтовано, якщо у матері й новонародженого немає протипоказань, то перше прикладання до грудей проводять в пологовому залі через 30 хвилин після народження дитини, обробки пуповини та проведення профілактики гонобленореї.

Надалі немовля годують через кожні 2,5 - 3 год; тривалість годування 20 - 30 хв. Поряд з цим рекомендовано вільний режим годування груддю.


Правила та техніка грудного годування

  1. Мати миє руки з милом, обробляє сосок і навколососкове поле теплою кип'яченою водою.

  2. Зціджує перші краплі молока у склянку.

  3. Приймає зручне положення.

  4. Новонародженому дають сосок та навколососкове поле так, щоб верхня частина груді не заважала дихати через ніс.

  5. Годують дитину протягом 15 - 20 (не більше 30) хвилин, ослаблених дітей - до 30 хвилин.

  6. Залишки молока у груді необхідно зцідити. Після зціджування осушуємо молочну залозу серветкою. Груди при годуванні необхідно чергувати.

  1. Після годування тримаємо дитину в вертикальному положенні 5- 10 хвилин до відходження повітря.

  2. Укладаємо дитину в ліжечко у положенні на боці.

Відлучення від грудей

Наприкінці першого року життя дитина отримує різноманітне харчування та її легко відлучити від грудей. Здорову дитину доцільно відлучати від грудей, коли їй виповнилось 11-12 місяців.

Небажано відлучати від грудей у жарку пору року та під час хвороби дитини. Якщо у матері на час відлучення ще є достатня кількість молока, то на груди накладають тиснучу пов'язку, обмежують пиття, або ж призначають на декілька днів естрогенні гормони.



Незважаючи на всі переваги грудного вигодовування, у разі нестачі або відсутності молока у матері слід своєчасно призначити раціональне змішане чи штучне вигодовування.

Розлади лактації

Молоко починає інтенсивно прибувати з 3-4 дня після пологів і збільшується відповідно до зростаючої потреби дитини. До 4-5 місяців після пологів середня добова кількість молока здорової жінки сягає 1 л і більше.



Гіпогалактія - патологія лактації із зниженням секреторної діяльності молочних залоз. Гіпогалактія - основна причина переведення дітей на змішане та штучне вигодовування (у 80-90% випадків). Етіопатогенетично розрізняють первинну і вторинну гіпогалактію. Первинна гіпогалактія зумовлена гормональними розладами або захворюваннями ендокринних залоз. Вторинна гіпогалактія зумовлена:

- захворюваннями матері (окрім ендокринних);

- ускладненим перебігом вагітності, пологів, післяпологового періоду;

- порушенням техніки годування дитини,

- нераціональним режимом та дієтою матері-годувальниці;

- фізичною та психічною перевтомою;

- захворюванням молочних залоз (тріщини, ерозії сосків, мастит).
За часом виникнення виділяють:

- ранню гіпогалактію (виявляють у перші 10 днів після пологів); - пізню гіпогалактію (через 10 і більше днів після пологів).

Розрізняють IV ступеня гіпогалактії:


  1. ступінь - дефіцит молока до 25%;

  2. ступінь - дефіцит молока до 50%;

III ступінь - дефіцит молока до 75%;
ІV ступінь - дефіцит молока більше 75%.
Профілактика гіпогалактії:

- профілактику гіпогалактії необхідно проводити під час вагітності, пологів, після пологів;

- з дитячого віку у дівчаток має бути відповідний режим харчування, нормальні умови навчання та побуту;

- профілактика та своєчасне лікування хронічних захворювань ендокринної та серцево-судинної систем;обов'язкове заняття фізичною культурою з виконанням вправ для м'язів грудної клітки;



- за 1-1,5 місяця до пологів проведення масажу молочних залоз щодня на протязі 2-3 хвилин (бажано 2 рази на день), чистими руками, стоячи, плавними рухами долоні.

- виконання правил особистої гігієни вагітної та матері -годувальниці;

- виключення синтетичної білизни, яка шкідливо діє на нервову

систему жінки, функцію нирок та молочних залоз;



- раціональне ведення пологів;

- початок грудного вигодовування в перші ЗО хвилин після

пологів;


- регулярне прикладання дитини до грудей;

- ритмічне та повне спорожнення молочної залози після

кожного годування дитини;

- використання умовних подразників (миття рук, обробка

сосків, крик дитини);



- профілактика тріщин та запалення молочних залоз;

- дотримання правил техніки вигодовування дитини;

- використання рекомендованих засобів по догляду за

молочними залозами;



- дотримання режиму та дієти матері-годувальниці;

- фізпроцедури: УФО, солюкс, масаж молочних залоз.
Основні правила для матері-годувальниці:

1. Один раз на добу необхідно прийняти теплий душ або


вимити груди теплою водою з милом, одягнути чисту білизну.
2. Перед кожним годуванням дитини мити руки з милом,
обмивати сосок теплою водою.

3. Залежно від стану матері годувати дитину можна лежачи у ліжку або сидячи, підставивши під ногу стільчик .

4. Годувати дитину треба з обох грудей по черзі: на одне годування – з однієї, на наступне – з іншої.

5. Після кожного годування треба обов'язково зцідити грудь.

6. Після закінчення годування та зціджування обмити сосок та


навколососкову зону кип'яченою водою, обсушити стерильною
серветкою.

7. Під час годування груддю не слід розважати дитину або
відвертати свою увагу сторонніми справами.

Режим та дієта матері-годувальниці

  1. Дотримання раціонального режиму дня з регулярним
    перебуванням на свіжому повітрі.

  2. Дотримання правил особистої гігієни.

  3. Достатній сон.

4. Регулярні фізичні вправи.

5. Повноцінне харчування з достатньою кількістю білків,жирів,вуглеводів.

  1. Енергетична цінність добового раціону має бути збільшена на
    2929 - 4184 кДж (700-1000 ккал) від звичайної.

  2. Питтєвий режим збільшується на 1-2 л на добу.

  3. Збільшується добова потреба у вітамінах С (100-200 мг); В1 (5
    мг), А (2 мг). В6 (4 мг), В2 (3 мг), Е (20 мг), Д (500 МО).

9. Рекомендовано вживати горіхи, мед, халву, гречану кашу,
овочі, фрукти, відвар кропиви.

10. Не рекомендовано палити, вживати алкоголь, сильнопа-
хучі та пряні речовини (цибуля, часник), медикаменти (цитостатики, антибіотики, гормони, барбітурати, препарати йоду, послаблюючі ліки).

Змішане вигодовування

Змішане вигодовування - це спосіб вигодовування новонароджених і дітей першого півріччя життя, який передбачає поєднання годувань груддю матері з годуванням молочною сумішшю, при якому грудне молоко становить від 20% до 80% добової потреби.

Підставою для переведення на змішане вигодовування найчастіше є гіпогалактія матері, рідше - інші причини, у зв'язку з чим необхідне тимчасове або постійне обмеження годування груддю (однобічний мастит, погіршення стану здоров'я матері, застосування фармакологічних препаратів, інфекційні захворювання).

Клінічні симптоми голодування дитини

- неспокій під час годувань і між ними;



- порушення сну;

- уповільнення або затримка прибавки у масі тіла;

- рідкі сечовипускання;

- «голодний стілець» - незначні випорожнення

У разі появи клінічних ознак голодування необхідно зробити 3-4 контрольних зважування дитини у різні години дня, відповідно до режиму годування.
Правила введення докорму

1. Молочну суміш давати тільки після годування груддю.

  1. Залишки молока після кожного годування груддю зцідити і давати разом з молочною сумішшю,

  2. Не допускати тривалих (понад 3-6 годин) інтервалів між
    годуваннями груддю.

  3. Догодовувати дитину слід за допомогою чайної ложечки, не
    поспішаючи, щоб дитина не захлинулась. Використання
    пляшки з соскою часто приводить до відмови дитини від грудей.

  4. Навіть у разі різкого зменшення кількості грудного молока молочну суміш дають не відразу в повній кількості, а дрібними порціями, доводячи її протягом 3-5 днів до потрібної норми.

6. Корегуючі харчові добавки (соки, пюре, сир, жовток) і прикорм при змішаному вигодовуванні вводять до раціону

дитини у такі ж вікові терміни, у такій самій послідовності та із дотриманням правил, які застосовують при грудному годуванні.

Штучне вигодовування

Вигодовування, при якому дитина першого півріччя життя не отримує грудного молока, а вигодовується сумішами називається штучним (або отримує молоко у кількості не більше 20 % добового об'єму).

В деяких випадках існують протипоказання для вигодовування дітей груддю матері, які пов'язані з важким станом здоров'я матері або дитини.

Протипоказання з боку матері по вигодовуванню дитини груддю

абсолютні:

- декомпенсовані вади серця, кардити;

- важкі форми хронічного запалення нирок;



- захворювання крові;

- ендокринні хвороби: цукровий діабет, базедова хвороба;

- злоякісні пухлини;

- психічні захворювання;



- гострі інфекційні хвороби.


відносні:

- гострі респіраторні вірусні інфекції;
- пневмонія;

- гіпертонічна хвороба;
- мастит;

- кишкові інфекції;

- бешихове запалення;



-сифіліс, якщо мати лікувалась і дитина
народилась без ознак сифілісу;

Протипоказання з боку дитини:

- важка пологова травма;



- асфіксія II - III ст.;

- гемолітична хвороба;



- глибока недоношеність (вага менше за 1500 г.)

І група - неадаптовані

А: солодкі

а) суміші із розведеного молока тварин (суміші А, Б. В) для вигодовування дітей замість грудного молока.

б) суміші „Солнышко”, „Крепыш”, „Здоровье”.

В: кисломолочні

кефір та його розведення, ацидофільне молоко, пропіоново-ацидофільне молоко (ПАМ), «Біолакт»,«Наріне», «Балдирган», «Балбобек».

II група – адаптовані суміші:

«Малютка», «Малыш», «Детолакт», «Віталакт», «Бона», «Семілак», «Пілті», «Тутелі», «Нутрілон», «Нестожен», «Нан», «Беба», «Пребеба», «Бонаміл», «Лінолакт» тощо.

При штучному та змішаному вигодовуванні важливе значення має забезпечення стерильності молочних сумішей, пляшок, сосок, суворе дотримання правил збереження і приготування сухих молочних сумішей перед їх споживанням. Правила та техніка штучного вигодовування. Проміжок між годуваннями збільшується, число годувань зменшується (евакуація штучних сумішей із шлунку відбувається на протязі 3-4 годині). Готувати суміші слід суворо за методикою, вказаною на упаковці;

Прикорм

Прикорм (пригодування, підгодування) дитини - це така дача нового продукту, яка повністю замінює одне грудне годування (або дачу молочної суміші).

Правила введення прикорму:

1. Перший прикорм дитина не повинна зразу ж одержувати у повному обсязі. Спочатку необхідно дати їй тільки 1 -2 чайні ложки поступово збільшувати його кількість, додаючи щодня по 3-4 ложки. Тільки за 7-10 днів об'єм доводиться до повної порції.

  1. Прикорм дається перед годуванням груддю. Дитина
    одержує прикорм, після чого догодовується груддю. Із
    збільшенням порції прикорму поступово виключається
    одне годування груддю.

  2. Прикорм повинен бути добре гомогенізованим, не
    викликати труднощів при ковтанні. Подрібнювати його
    можна міксером або протиранням через решето.

  3. Якщо дитина захворіла на момент призначення
    прикорму, то з введенням його слід почекати до дозволу
    лікаря.

  4. Перший прикорм найкраще давати в обід, на третє
    годування. Якщо працюючій матері зручніший інший час,
    то вводити його слід у ті години, коли вона перебуває на
    службі і не може через це годувати дитину груддю.

  5. Наступний прикорм можна розпочинати через 2-3
    тижні після попереднього, тобто тоді, коли організм
    дитини достатньою мірою адаптується до нього. Не
    можна одночасно вводити дві нові страви.

7. Годувати слід без насильства, але суворо
дотримуватись режиму годування.

Перший прикорм (в 6 місяців)

У більшості випадків це овочеве пюре. Воно особливо корисне дітям з надмірною масою тіла, явищами ексудативного діатезу, рахіту, недоношеним. Використовують такі овочі: картопля, морква, капуста, кабачки, гарбуз, буряк. Мета першого прикорму попередити розвиток рахіту та анемії у дітей, задовольнити енергетичні потреби більш концентрованою їжею (оскільки збільшення калорійності їжі через додатковий об'єм стає неможливим), сформувати майбутній обід дитини.



Час введення прикорму - обідній (від 13 до 16 годин в залежності від індивідуального режиму годування).

Зміни І прикорму. Після введення повного об'єму прикорму, в нього додають олію (1 чайна ложка).
Другий прикорм (7 місяців)
Використовують рисову, гречану, кукурудзяну каші, нежирний м’ясний бульйон, м’ясний чи рибний фарш, печиво, пшеничний хліб, яєчний жовток.

Другий прикорм замінює 4 годування (18 год.). Доцільно перший і другий прикорми розділити годуванням грудьми. Можна 1 і 2 прикорми міняти місцями кожного наступного дня.

Мета цього прикорму задовольнити зростаючі енергетичні потреби дитини. Спочатку прикорм готують на половинному молоці, поступово переходячи на цільне.

Третій прикорм (8 місяців)

Вводять у вигляді молочнокислих продуктів (кефір, нежирний творог, ацидофільне молоко, йогурти).

Мета цього прикорму - відновити рівновагу молочнокислої флори у кишечнику дитини. Два попередні прикорми, звичайно, вносять елементи дисбактеріозу, який зникає за рахунок введення третього.

Час введення - четверте годування (при 5-разовому), тоді як другий прикорм переноситься на 3 годування(14.00). Молочнокислі продукти можна давати не щоденно, а 3 - 4 рази на тиждень.

Прикорм у дітей на штучному вигодовуванні починається у середньому на 1 - 2 тижні раніше через більш ранню готовність до такої їжі травної системи дитини.
Способи розрахунку об'єму їжі.

1. Добова потреба їжі в періоді новонародженості
розраховується за формулою Зайцевої:

V = 2% маси тіла при народженні х n

( де V - добовий об'єм n - день життя новонародженого);

2. Формула Тура:

V = n х 70 (маса тіла новонародженого менше 3200 г).

V = n х 80 (маса тіла новонародженого більша 3200 г).

3. «Об'ємний» спосіб:

новонароджений -2 місяці – 1/5 маси тіла,

2-4 місяці – 1/6 маси тіла,

4-6 – 1/7 маси тіла,

6-12 – 1/8 маси тіла.

4. Калорійний метод Маслова:


А х В х 1000

С

V =
А – вікові потреби в ккал/кг (табл.),

В – фактична маса тіла в кг,

С – калорійність 1 л жіночого молока (700 ккал).

Добові потреби дитини в енергії


Вік дитини

Ккал/кг

1-3 міс.

120

4-6 міс.

115

7-9 міс.

110

10-12 міс.

100

ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШЕ 1 РОКУ



Після першого року життя харчування залишається суттєвим фактором, який впливає на фізичний та нервово-психічний розвиток дитини. Поряд із збільшенням маси тіла продовжується диференціювання ЦНС, нирок, печінки, легеневої тканини, системи імунітету.

Харчування дітей віком від 1 до 3 років є вже урізноманітненим, але ще відрізняється від вигодовування дорослої людини. Цей період є періодом поступового розвитку організму та травної системи.

Їжа для дітей до 1 - 1,5 року має бути подрібненою до 2 -З мм. Страви мають бути м'які, кашкоподібної гомогенної консистенції, типу пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, протертих або дрібно нарізаних фруктів і овочів.

Після 1,5 року, коли з'являються корінні зуби, необхідно стимулювати активне жування. Тому обробка та підготовка їжі має бути такою, як для дітей старшого віку. Потреби дітей у харчових речовинах та енергії високі, оскільки збільшується їх рухова активність і знаходяться в межах 1200 - 1500 ккал/добу, в середньому (за даними ВООЗ) 1360 ккал/добу (5690 кДж).

Розподіл продуктів дітям від 1 - 3 років може бути рівномірний на протязі доби з чотирьохразовим прийманням їжі та інтервалами між ними 4 години, з більш об'ємним обідом (до 35%) та легким підвечірком (до 15%).
ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

(ВІД 3 - 7 РОКІВ)

Харчування дітей дошкільного віку має велике значення для формування здоров'я дітей старшого віку і дорослих.

У цей період:



- продовжує вдосконалюватись структурно-функціональний стан і розміри шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози;

- спостерігається нерівномірність наростання активності
основних функцій (шлунково-секретерної
і кислотоутворюючої);

- зростає роль проксимального відділу тонкої кишки у
процесах всмоктування вуглеводів;

- підвищується травна і абсорбційна здатність кишок щодо
жирів.

Враховуючи ці особливості, раціон повинен бути збагачений на білки та вітаміни, необхідно обмежити вживання жирів, гострих і солених страв.

ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ.



У шкільному віці завершуються формування скелету і розвиток м'язів, відбувається нейрогуморальна перебудова дитячого організму та якісні зміни у нервово-психічній сфері, пов'язані з процесами навчання.

Особливості дітей шкільного віку є бурхливий ріст, вплив статевих відмінностей на показники фізичного розвитку ( у дівчаток друге «витягування» настає у 11-12, у хлопчиків - у 13-14 років). Така швидкість росту і напруженість анаболічних процесів потребують постійного надходження з їжею достатньої кількості енергетичного (вуглеводи, жири) і пластичного матеріалів (білки й мінеральні солі), а також екзогенних регуляторів метаболічних процесів - вітамінів та мікроелементів. Нейроендокринна перебудова, що відбувається у шкільному віці, створює певні передумови для виникнення у цей період ендокринопатії і порушень обміну речовин.

До основних принципів раціонального харчування школярів слід віднести:

- відповідність енергетичної цінності харчового раціону


добовим енергозатратам;

- відповідність хімічного складу енергетичної цінності та
кількості раціону віковим потребам і особливостям
організму;

- збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні:



Б:Ж:В як 1:1:4;

- широкий асортимент продуктів;



- правильна кулінарно-технологічна обробка продуктів з
метою збереження біологічної та харчової цінності.

З цією метою необхідно суворе дотримання режиму харчування (4 - 5 разів на день), збереження інтервалів між прийомами їжі.
Ситуаційні задачі:

1

Дитині два місяці. Маса тіла при народженні 3500 г., ріст 50 см., перебуває на природному вигодовуванні.


  1. Розрахуйте належну масу тіла дитини.

  2. Вкажіть яким повинен бути режим годувань.

2

Дитині 3 тижні. Маса тіла 3500 г. Скарги матері на неспокій дитини після годування, зменшення кількості сечопускань, не- стійкі випорожнення, втрату маси тіла. Відомо, що маса тіла при народженні 3200 г.


  1. Чи відповідає фактична маса тіла належній?

  2. Про що можуть свідчити скарги матері?

  3. Якою повинна бути тактика медичної сестри в даному випадку?

3

Дитині один місяць. Маса тіла після народження 2900 г. Через зникнення грудного молока у матері дитину необхідно перевести на штучне вигодовування.


  1. Розрахуйте належну масу тіла.

  2. Яку харчову суміш необхідно призначити дитині?

4

Дитині 6 місяців, перебуває на грудному вигодовуванні. Маса тіла при народженні становить 3000 г.


  1. Вкажіть належну масу тіла.

  2. Який з прикормів необхідно вводити в цьому віці і як?

  3. Яким повинен бути режим годувань?

Відповіді:



1

  1. Належна маса тіла становить 4900 г.

  2. Дитина 2 міс. повинна годуватись 7-8 разів на добу з інтервалами не більше 3 год.

2

  1. Фактична маса не відповідає належній, у дитини дефіцит маси тіла.

  2. Скарги свідчать про те, що дитина голодує.

  3. Медична сестра повинна провети контрольне зважування, розпитати за режим та техніку годувань, а також з'ясувати раціон жінки. В разі необхідності перевести дитину на змішане або штучне вигодовування.

3

  1. Належна маса тіла становить 3500 г.

  2. Дитину необхідно перевести на штучне вигодовування адаптованою сумішшю.

4

  1. Належна маса тіла становить 7300 г.

  2. В 6 місяців необхідно вводити перший овочево-фруктовий прикорм в обідню пору, невеликими порціями з ложечки.

  3. Годувати дитину необхідно не менше 6 разів на добу.





Каталог: media -> files
files -> Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п'ят… був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку… С.Єфремов
files -> Проект Художній світ Т. Г. Шевченка. Автопортрети Кобзаря
files -> Пояснювальна записка Варіативний модуль розроблено до навчальної програми «Технології. 10-12 класи»
files -> «Методика навчання природознавства та основ здоров’я»
files -> Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
files -> Формування ключових компетентностей учнів на уроках математики
files -> Методичний кабінет Коломийської сш І-ІІІ ст. №5 імені Т. Г. Шевченка
files -> Прокатування Волочіння В. Гащак зош №7
files -> Схвалено комісією з економіки Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка