Оксана Забужко польові дослідження з українського сексу



Сторінка8/8
Дата конвертації11.03.2019
Розмір1,34 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Леді й джентльмени - ні, наразі тільки леді, точніше, одна леді: Донна зі східноєвропейських студій, одна з небагатьох, із ким ти за цей час заприязнилась, рослява напівірландка-напівслов'янська мішанка, досить приємне для ока поєднання: пшеничне волосся, теплі карі очі, високі вилиці, шкіра, притрушена дрібною зерню ластовиння, як добре пропечена булочка кмином, - в університетському буфеті, де ви умовилися на ланч, курити заборонено, і Донна, допивши з паперового кубка ту гарячу темно-буру рідину, яку американці чомусь називають кавою, тут-таки запихає в рота жуйку: сублімація курива. Це ремигання в неї виглядає цілком симпатично, може, тим, що Донна багато й щиро сміється, і від того враження, наче цілий час розсмаковує щось смішне. Дисертацію вона пише про ґендеризм у пост-комуністичній політиці: її не на жарт цікавить, чому в тій політиці не було й нема жінок, - запитання, що незмінно заганяє тебе в глухий кут, скільки б тобі його не ставили західні інтелектуали (блін, ну звідки мені знати?). Здається, Донна підозрює, що тут корінь усіх наших проблем: як усі феміністки, вона певна, що men are full of shit66, іно дай їм волю - починаються війни, концтабори, голод, розруха, відключають гарячу воду й електроенергію, а факультету знов урізають кошти на цей рік, і справа з її докторатом затягується. Отож твою історію Донна бере - не те що до серця, а, здається, відразу собі до течки. Леді й джентльмени, я продовжую.

Що-о?! - рвучко подається наперед Донна, аж її пшеничні патлі, зметнувшись, спадають у глибокий виріз светра.

Як?! - обурюється Донна, - як таке може бути? Як узагалі можна так поводитися з живою жінкою?!

О, май! - скрушно хитає головою Донна, з цілком непритаманною їй господарністю розгладжуючи долонями по стільниці невидиму скатертину: жест, що видає цілковиту розгубленість, брак коментарів. Ні, вона також мала проблеми з своїм останнім бойфрендом, але щоб таке!

Слухай, - каже Донна, й обличчя їй випогоджується спокоєм знайденого рішення: looks like the guy is severely sick, don't you think so?67

Короткий курс психоаналізу, шлях до душевного здоров'я: знайти причину, і проблема зніметься сама собою. Чому досі нікому не спало на думку, що те саме можна б проробляти й з народами: пропсихоаналізував гарненько цілу національну історію - і попустить, як рукою зніме. Література як форма національної терапії. А що, not a bad idea68. Шкода, що в нас, власне, нема літератури.

Я тільки одного не розумію, - осудливо каже Донна: тут уже явно зачеплено підвалини її світогляду. - Я не розумію, чому ти це все терпіла? I mean, в ліжкові? Чому відразу не сказала: ні?

Концептуальний підхід: боротьба жінок за свої права.

Що я можу тобі на це відповісти, Донцю? Що нас ростили мужики, обйобані як-тільки-можна з усіх кінців, що потім такі самі мужики нас трахали, і що в обох випадках вони робили з нами те, що інші, чужі мужики зробили з ними? І що ми приймали й любили їх такими, як вони є, бо не прийняти їх - означало б стати по стороні тих, чужих? Що єдиний наш вибір, отже, був і залишається - межи жертвою і катом: між небуттям і буттям-яке-вбиває?

Вкинувши до сміттєзбірні послідки ланчу - пластикові таці із зужитим паперовим начинням, кубками й тарілками в яскравих соусних плямах - соя, кетчуп, гірчиця, сливовий джем (цинобра, кармін, вохра, умбра), - як декоративні палітри з театрального реквізиту (місце першої дії - майстерня художника, місце другої дії - квартира в student dorm69, третю дію скасовано з технічних причин, квитки не повертаються, молитви не вислуховуються), - вони прошкують до виходу, Донна штовхає скляні двері, короткий спалах морозного повітря радісно засліплює легені, котяться авта, проходять, сміючись, хлоп'яки в спортивних куртках з емблемою університету, горить угорі тривожне, електрично-синє небо, і високий, схожий на обкутаного коцом Леонардо да Вінчі, в розмаяних сивих космах жебрак на розі простягає до них пластикову чашку з-під кока-коли, побрязкуючи дріб'язком: "Help homeless, ma'am!" - "I'm homeless myself"70, хитає вона головою: не до нього - в простір.

- А знаєш, - каже раптом Донна, повертаючись до неї, натягаючи автомобільні рукавички й весело жуючи якусь нову думку, - все-таки ці ваші східноєвропейські мужчини, вони, правда, бувають брутальні, але в них бодай пристрасть є, а в наших що?..

...І дивитимешся в ілюмінатор, як повзтимуть валізки по стрічці вантажного конвейєра, аби зникнути в череві літака, одна по одній, і от уже - пливучий пустий проміжок, і негр-вантажник у форменій кепці з написом "USAir" вскочить у чорне нутро фургончика, і той рушить з місця, а поки ти проводитимеш його поглядом, конвейєр приберуть, натомість на сірому бетоні темнітиме проталина підсихаючої калюжі: "Все", - відлунить тобі в голові, як зойк у порожньому храмі, все - це значить, задраєно люки, зараз озветься сухий тріск мікрофона, "Леді й джентльмени", - замуркоче стюардеса, і літак задвигтить, прогріваючи мотори, і то вже буде інша дійсність, інше життя, а гірко скімлячий біль несправдженості дотеперішнього (qu'as tu fait, qu'as tu fait de ta vie?71 - допитується голос звідкись здалеку, - ах облиште, цій темі стільки ж літ, скільки людству: все чогось чекаєш, мрієш і борсаєшся, сподіваючись на щось попереду, а тоді одного дня виявляється, що то й було життя) - ліпше б тому болеві заткатись і не висовуватися більше.

Дайте мені мікрофона, і я скажу: леді й джентльмени, ми створили пречудовий світ, і прийміть, будь ласка, з цієї нагоди вітання од "USAir", і од Сі-Ен-Ен, і од Сі-Ай-Ей, і уругвайської наркомафії, і румунської секурітате, і од ЦК Компартії Китаю, і од мільйонів убивць по всіх тюрмах світу, і десятків мільйонів, що ходять на волі, і од п'яти тисяч зачатих ґвалтом сараєвських байстрят, що коли-небудь же повиростають, і - зростай, пречудовий світе, от, власне, і все, що я хотіла сказати, дякую за увагу, леді й джентльмени, приємного вам польоту.

В юності я мріяла про таку смерть: авіакатастрофа над Атлантикою, літак, що розчиняється в небі й морі, - ні могили, ні сліда. Тепер я всім серцем бажаю цьому літаку щасливого приземлення: мені подобається дивитись на високого, жилавого старого з горбатим носом і глибоко вритими від очей вділ борознами, як він запихає в багажний відсік нейлонову торбу з намальованою на пузі тенісною ракеткою, і на іспанисту брюнетку в розхристаному шкіряному пальті - вона з двома малюками, і, поки, відчепивши від наплічника, примощує в кріслі меншеньке, друге - дівчинка років п'яти, вузеньке смагляве личко в барокковій рамі обіцяюче-примхливих кучерів, - розганяється навсібіч серед проходу засвіченими захватом оченятами й зубками - перша подорож! - і зупиняється на мені:

- Хай! - щасливо випалює вона.

- Хай! - кажу я.



Пітсбурґ, вересень - грудень 1994 року.



  1. Вбудована кухня. Повернутися

  2. Облиш, дай мені спокій. Повернутися

  3. Божевільної любові. Повернутися

  4. Божевілля. Повернутися

  5. Ви хочете сказати, це не російська? Повернутися

  6. Зневажлива кличка імміґрантів-пуерторіканців. Повернутися

  7. Прошу? Повернутися

  8. "Край необмежених можливостей" - стандартне пропаґандистське кліше. Повернутися

  9. Болісне злягання. Повернутися

  10. Не бачу жодних проблем. Повернутися

  11. AAASS - American Association for the Advancement of Slavic Studies, провідна славістична асоціація США. Повернутися

  12. Господи, аби ж він тільки не був такий збіса добрий художник! Повернутися

  13. Слов'янський шарм. Повернутися

  14. Звідки ви? - З України. - А де це? Повернутися

  15. Такий збіса добрий художник. Повернутися

  16. Оце так історія! Повернутися

  17. Край необмежених можливостей. Повернутися

  18. Ви блискучий поет. Повернутися

  19. Шафок (у роздягальні). Повернутися

  20. Таки вірно тримаєтеся цього плавання, еге? Повернутися

  21. Розірваний зв'язок, одразу по розлученні, сексуально травматичний. Повернутися

  22. Страх близькості, страх фригідності, суїцидальні настрої. Повернутися

  23. І я таке пережила - з батьком моїх дітей. Повернутися

  24. Мати-одиначка. Повернутися

  25. Схоже, що кожен таке пережив. Повернутися

  26. Просимо до гурту. Повернутися

  27. Кожна жінка таке переживала. Повернутися

  28. Я знаю. Повернутися

  29. Поважні психічні проблеми. Повернутися

  30. Як ся маєте? - Добре. Повернутися

  31. Для всякого віку. Повернутися

  32. Звабливої жінки. Повернутися

  33. Кого це обходить? Повернутися

  34. Забудьте, викиньте з голови. Повернутися

  35. Столик для кави. Повернутися

  36. Пожежна сиґналізація. Повернутися

  37. Термін повернення (книжки). Повернутися

  38. Аптека. Повернутися

  39. Подорожнє аґентство. Повернутися

  40. Я сама-саміська у цьому великому місті, Вілсоне, друже, зглянься. Повернутися

  41. Кермування автомобілем у нетверезому стані. Повернутися

  42. Потрібних людей. Повернутися

  43. Якщо доля української літератури в руках таких людей, як ви, то нічого боятись за її майбутнє. Повернутися

  44. Я на десять років старша за тебе. - Брешеш. Повернутися

  45. День Подяки - традиційно родинне свято. Повернутися

  46. Україна ще не вмерла, - "Це що за гімн такий?" Повернутися

  47. Тому що розперетака сука не змогла б вижити! Повернутися

  48. Позику, страхову забезпеку. Повернутися

  49. Не про злидня перебір. Повернутися

  50. Ваш літак щойно відлетів, мем. Повернутися

  51. Приємної вам ночі. Повернутися

  52. Падлюка ти, хлопче, чуєш? Ану веди мені зараз сюди свого боса, чув? Зараз же! Повернутися

  53. А ти вибирай вирази! Повернутися

  54. Можете не хвилюватися, мем. Повернутися

  55. Це п'ятнадцять хвилин їзди, чекаємо на тебе. Повернутися

  56. Чи не могли б ви подзвонити туди. Повернутися

  57. Тільки не руштеся, чоловіче, гаразд? Повернутися

  58. Це п'ятнадцять хвилин їзди, чоловіче, ви просто нічого не тямите в своєму ділі! Повернутися

  59. Вечірка. Повернутися

  60. Добре питання. Повернутися

  61. Бридня. Повернутися

  62. Спілкуватися, бавитися в товаристві. Повернутися

  63. Цікаво. Повернутися

  64. Далі буде. Повернутися

  65. Ти скінчила своє дослідження. Повернутися

  66. Мужчини лайна варті. Повернутися

  67. Тобі не здається, що хлоп просто серйозно хворий? Повернутися

  68. Непогана думка. Повернутися

  69. Студентському гуртожитку. Повернутися

  70. Поможіть бездомним, мем! - Я сама бездомна. Повернутися

  71. Що, що зробив ти з своїм життям? (франц.) Повернутися


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка