Олесь Гончар (До 90-річчя від дня народження )


Геніальний майстер слова Олесь Гончар



Скачати 347,66 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації11.03.2019
Розмір347,66 Kb.
1   2   3

Геніальний майстер слова Олесь Гончар [Текст]: бібліографічний покажчик / уклад. О.М. Львович. – К.: ЦПРБ ім. О.С. Пушкіна ЦБС Оболонського р-ну, 2008.– 20 с.
Бібліографічний покажчик присвячено українському письменнику та політичному діячеві Олесю Терентійовичу Гончару.

Видання складається з 6-ти розділів: "Твори Олеся Гончара", "Інформаційні джерела про Олеся Гончара", "Літературна творчість Олеся Гончара" (критика), "Творчість О. Гончара на уроці української літератури", "Пам'яті видатного письменника", "Олесь Гончар в мережі Інтернет".

Описи інформаційних джерел частково анотовано, а в межах розділів розміщено за алфавітом.

У кінці видання вміщено іменний покажчик.

Покажчик підготовлено у відділі інформаційно – аналітичної та маркетингової роботи ЦПРБ ім. О.С. Пушкіна Оболонського району м. Києва.

Видання розраховано на широке коло читачів.

Інформацію подано станом на 31.03.2008 р.

Відповідальна за випуск Н.В. Людвік


© Укладач Олена Львович, 2008

©ЦПРБ ім. О.С. Пушкіна, 2008
Зміст

Передмова_______________________________________________________4


Олесь Гончар

(Біографічна довідка)_________________________________________________________6


Розділ 1. Твори Олеся Гончара______________________________________8
Розділ 2. Інформаційні джерела про Олеся Гончара____________________11
Розділ 3. Літературна творчість О. Гончара (Критика)_______________________13
Розділ 4. Творчість О. Гончара на уроці української літератури___________14
Розділ 5. Пам'яті Олеся Гончара_____________________________________15
Розділ 6. Олесь Гончар в мережі Інтернет_____________________________17
Додаток

Іменний покажчик_________________________________________________19



Передмова

Людині дано пам’ять, що сягає у віки, тому вона і людина…



О. Гончар (“Собор”)

Творчість Олеся Гончара — цінне надбання української прози. Розквіт його літературної діяльності припадає на післявоєнні роки. Письменник написав багато талановитих творів, які охоплюють широке коло тем, порушують важливі су­спільні питання. Герої його творів — сильні духом, мужні, чесні, працьовиті люди — носії комуністичної моралі, які са­мовіддано борються за перетворення в життя ідей комуністичної партії.

Як письменник О. Гончар сформувався під впливом творів Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, С. Васильченка, В. Стефаника, твори яких він полюбив на все життя.

Важкі дороги війни, поранення, гіркота відступу і радість пе­реможного походу стали «другим університетом» для Гончара. Тут, у горнилі війни, він змужнів, загартувався, пізнав солдат­ську дружбу, тяжко пережив втрату дорогих друзів. Священним обов'язком для нього стала думка «розповісти про великий визвольний похід нашої армії, похід, який самим його учасникам вже тоді здавався легендарним, розповісти про товаришів — живих і загиблих», як писав О. Гончар у «Письменницьких ви­знаннях».



Перші літературні виступи Гончара припадають на 1937 рік, коли в журналі «Радянська література» було опубліковане опо­відання «Черешні цвітуть». Згодом з'явилися на сторінках жур­налів і інші твори. У своїх ранніх оповіданнях Гончар здебіль­шого змальовував людей праці, щасливе життя радянської людини. Напередодні Великої Вітчизняної війни О. Гончар надрукував повість «Стокозове поле», присвячену колгоспному будівництву.

Уже ранні твори О. Гончара засвідчили, що в українську лі­тературу прийшов талановитий прозаїк.



В часи Вітчизняної війни Гончар писав вірші і нариси, які кликали до помсти ворогові, вселяли в серця воїнів віру в близь­ку перемогу. О. Гончар брав безпосередню участь у бойових операціях по визволенню рідної Батьківщини і народів Євро­пи - Румунії, Угорщини, Чехословаччини — від фашизму.

Багато життєвих вражень і спостережень, винесених з боїв за визволення Румунії та Угорщини, в Трансільванських Альпах і на озері Балатон, в Австрії та Чехословаччині, глибока патріо­тична схвильованість письменника всім пережитим знайшли своє високо поетичне втілення в першому романі Олеся Гончара — трилогії «Прапороносці» (1946—1948), удостоєної Державної премії. Перша частина роману «Прапороносці» — «Альпи» — була опублікована в журналі «Вітчизна» у 1946 році. На початку 1947 року з'явилася друга частина—«Голубий Дунай», а в 1948 році — третя частина — «Злата Прага».

У 1947 році О. Гончар написав повість «Земля гуде», в якій відобразив героїчну боротьбу полтавських комсомольців-підпільників на чолі з Лялею Убийвовк проти німецьких загарбників.

У збірці «Новели», опублікованій 1949 року, Гончар показав гуманізм радянського народу і дружбу з трудящими демокра­тичних країн. У циклі оповідань «Південь» змальовані скромні радянські люди, які своєю натхненною працею примножують багатства рідної Вітчизни.

В оповіданні «Соняшники» (1950) письменник опоетизував творчу працю радянських колгоспників, їх душевну красу, світлі мрії.

Відповідаючи на заклик комуністичної партії, звернений до письмен­ників, дати достойні твори про героїв колгоспного села, про май­стрів високих урожаїв, О. Гончар у 1951 році створює повість «Микита Братусь».



Микита Братусь — це тип сучасного українського колгоспни­ка, людини передових поглядів, з яскраво виявленими національ­ними рисами характеру.

Повість сповнена великого оптимізму, вона прославляє людей праці, які активно втручаються в життя і намагаються зробити його ще кращим.

У 1952 році був опублікований роман «Таврія», а через кілька років— «Перекоп» (1957) – твори, що відображають великий і складний шлях нашого народу до свободи.

Глибоко реалістично автор змалював епічні картини великих класових боїв за Радянську владу, героїзм і мужність народу в цій боротьбі.



В основу оповідання «Людина в степу» (1959) автор поклав реальні життєві факти, в яких розкривається поведінка двох лю­дей у годину життєвої небезпеки.

У селі трапилося лихо: «шквалом вітру відірвало величезну крижину, на якій було близько п'ятдесяти рибалок, і понесло в море. Вітер обірвав проводи, припинився телефонний зв'язок з районом. Треба було вжити невідкладних заходів, щоб вряту­вати людей.



Важливим компонентом твору є пейзаж, який відіграє ак­тивну роль у розкритті характеру героїв.

Реалістичні картини «розгаслого степу», по якому з труд­нощами пробирається газик, різкий пронизливий вітер, місяць, затятий хмарами, хурделиця, круті косогори, які прихопила оже­ледь, завивання буранистої степової ночі — все це допомагає глибше відчути настрій героїв, ті труднощі, які треба було подо­лати на важкому шляху.

Простота, лірична схвильованість і висока поетичність зо­браження притаманні цій, як і багатьом іншим новелам О. Гончара.

У 1960 році Гончар опублікував новий роман «Людина і зброя»— твір про Велику Вітчизняну війну. Роман відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

У 1963 році О. Гончар написав роман «Тронка», який був від­значений Ленінською премією.

У 1970 році письменник опублікував новий роман «Циклон». Ніби продовжуючи твір «Людина і зброя», О. Гончар показує, як передається естафета мужності і радянського патріотизму за нових обставин, зокрема під час боротьби з стихійним лихом — циклоном. Твір — глибоко філософський. У ньому утверджується велика сила людського духу, здатна долати будь-які труднощі в ім'я торжества ленінських ідей,

Творчість О. Гончара глибоко реалістична. Як лірик Гончар у своїх оповіданнях, повістях і романах опоетизував характер трудової людини, вихованої радянським ладом, Комуністичною партією.

В українську радянську літературу О. Гончар увійшов як ви­датний представник соціалістичного реалізму, в творах якого щиро і правдиво оспівано моральну красу радянської людини, її богатирську силу і творчу енергію, спрямовану на будівництво комунізму.

Олесь Гончар



(1918 – 1995)

(Біографічна довідка)
Олександр (Олесь) Терентійович Гончар

народився 3 квітня 1918 року у слободі Суха (тепер Кобеляцького р-ну) Полтавської області у сім'ї робітників Терентія Сидоровича і Тетяни

Гаврилівни Гончарів; батько перед війною працював у приміському колгоспі (де й загинув від німецької авіабомби), мати — на заводі металевих виробів.
У 1921 р. померла матір Олександра, хлопець переїхав до бабусі та дідуся (батьків матері), з 1925 р. вчився у рідному селі, потім у с. Хорішках. У 1933 р.— після закінчення семирічної школи в с. Бреусівка Козельщинського району працював у редакції районної газети «Розгорнутим фронтом» (с. Козельщина).
Протягом 1933 – 1937 p. p. навчався в Харківському технікумі журналістики ім. М. Островського, по закінченні працював учителем у с. Мануйлівка, потім — в обласній молодіжній газеті «Ленінська зміна».
З 1937 р. почав друкувати (переважно оповідання) в «Літературній газеті», «Комсомольці України», «Молодому більшовикові». Поступив на філологічний факультет Харківського університету.

У 1938 –1941 p. р. написав новели «Іван Мостовий», «Черешні цвітуть», «Орля», а також повість «Стокозове поле».

У 1941 р. з третього курсу Харківського університету в лавах студентського батальйону добровольцем пішов на фронт, був двічі поранений. Писав поезії (видані 1985 р. окремою книгою «Фронтові поезії»). Нагороджений орденами «Слави» і «Червоної Зірки», трьома медалями «За відвагу», медаллю «За оборону Києва».

У 1945 р. демобілізувався з армії, оселився у старшої сестри в Дніпропетровську. У 1946 р. закінчив Дніпропетровський університет, працював асистентом кафедри української літератури цього університету, переїхав до Києва, вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, почав професійну літературну діяльність, в журналі «Україна» надрукував романтичне оповідання «Модри Камень».

Протягом 1946 – 1947 p. p. написав романи «Альпи», «Голубий Дунай» (Державна (Сталінська) премія СРСР, 1948 р.), «Злата Прага» (Державна (Сталінська) премія СРСР, 1949 р.), які склали трилогію «Прапороносці», уперше опубліковану в журналі «Вітчизна».

У 1947 –1959 p. p. вийшли друком: повість «Земля гуде», збірки оповідань «Новели», «Весна за Моравою», «Південь», «Чари-комиші», «Маша з Верховини» та ін., повісті «Микита Братусь» (1951), «Щоб світився вогник», романи «Таврія» (1952), «Перекоп» (1957), книги нарисів «Зустрічі з друзями» (1950, про Чехословаччину) та ін.

У 1959 –1971 p. p. був головою правління Спілки письменників України, у 1959 – 1986 p. p. — секретарем правління Спілки письменників СРСР, депутатом Верховної Ради СРСР та УРСР.

У 1961 р. вийшла книга нарисів «Японські етюди»

1962 р. Роман «Людина і зброя» (1960 р.) отримав Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка

1963 р. — роман у новелах «Тронка» (Ленінська премія, 1964 р.).

У 1966 р. на V з'їзді письменників України виступив з доповіддю «Думаймо про велике».

У 1968 р. був опублікований роман «Собор».

Протягом 1970 – 1976 p. p. написав: роман «Циклон» (1970), збірник статей «Про наше письменство» (1972), повість «Бригантина» (1973), роман «Берег любові» (1976).

У 1973 р. очолив Український республіканський комітет Захисту миру, став членом Всесвітньої Ради Миру.

У 1978 р. Олеся Гончара обрано академіком АН УРСР, присуджено звання Героя Соціалістичної Праці.

У 1982 р. Роман «Твоя зоря» (1980 р.) отримав Державну премію, вийшов збірник статей «Письменницькі роздуми» (1980).

У 1986 р. опубліковані: повість «Далекі вогнища», новели «Корида», «Чорний яр», «Двоє вночі», повість «Спогад про океан».

У 1990 р. вийшов з КПРС (вступив 1946р.).

У 1991 р. опубліковано збірник статей «Чим живемо. На шляхах до українського Відродження».

У 1992 р. Олесю Гончару присвоєно почесний ступінь доктора Альбертського університету (Канада).

У 1993 р. Міжнародний біографічний центр у Кембріджі (Англія) визнав Олеся Гончара «Всесвітнім інтелектуалом 1992—1993 років».

Олесь Гончар помер 14 липня 1995 р., похований у Києві на Байковому кладовищі.

2001 р. у сквері на перетині вулиць М.Коцюбинського і Чапаєва встановлено пам’ятник О.Гончару.

У 2005 р. Президент України присвоїв Олесю Гончару звання "Герой України" (посмертно).



 
Розділ 1. Твори Олеся Гончара
1. Бережіть собори душ своїх [Текст]: зб. афоризмів Олеся Гончара / за заг. ред. В.Ю. Пушкіна. – Д.: Національний гірничий університет, 2003. - 137 с.
2. Гончар, О. Т.  Берег любові [Текст]: роман / О. Гончар. - К.: Дніпро, 1976. - 176 с.
3. Гончар, О. Т.  Бригантина [Текст]: повість, оповідання / О.Т. Гончар. - Х.: Фоліо, 2006. - 383 с. - (Українська література).
4. Гончар, О. Т. Вибрані твори [Текст] / О.Т. Гончар; вступ. ст. О. Сизоненка; худож. В. Руденко. - К.: Дніпро, 1971. - 686 с.: іл. – (Шкільна бібліотека).
5. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 1: Тронка; Собор; Кресафт. – 542 с.
6. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 2: Циклон; Твоя зоря; Микита Братусь; Далекі вогнища. – 736 с.

7. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 3: Людина і зброя; Чорний Яр. – 320 с.

8. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 4: Прапороносці; Письменницькі роздуми. – 416 с.
9. Гончар, О. Т. Гори співають [Текст]: оповідання / О.Т. Гончар; худож. В. Савадов. – К.: Веселка, 1985. - 208 с.: іл.
10. Гончар, О. Т. Далекі вогнища [Текст]: нові твори / О.Т. Гончар; худож. В. Перевальський. – К.: Радянський письменник, 1987. - 279 с.: іл.
11. Гончар, О. Т. Дорога за хмари [Текст]: оповідання / О.Т. Гончар; худож. В. Безкаравайний. – К.: Веселка, 1984. - 16 с.: іл.
12. Гончар, О. Т. Дядько Роман і золотокрилки [Текст]: оповідання / О.Т. Гончар; худож. Л. Постних. - К.: Веселка, 1987. - 16 с.: іл.
13. Гончар, О. Т. Земля гуде [Текст]: повість / О.Гончар. - К.: Веселка, 1979. - 150 с.
14. Гончар, О. Т. Злата Прага [Текст] / Олесь Гончар. – Л.: Молодь, 1949. - 149 с. - (Шкільна бібліотека).
15. Гончар, О. Із записів до щоденника [Текст] / уклад. В.Гончар. // Літературна Україна. - 2001. - 29 берез.(№ 12).- С. 3.
16. Гончар, О. Із щоденникових записів1991 р. [Текст] / О. Гончар //  Літературна Україна. - 2005. - 31 берез. (№ 12). - С. 7.
17. Гончар, О. Т. Ілонка [Текст]: оповідання / О.Т. Гончар; мал. А. Резниченка. - К.: Веселка, 1972. - 24 с.: іл.
18. Гончар, О. Т.  Катарсис / О. Гончар. - К. : Український світ, 2000. - 135 с. : іл. -(Український портрет)

19. Гончар, О. Людина і зброя [Текст]: роман / О. Гончар. – Х.: Фоліо, 2007. – 318 с.– (Українська література).
20. Гончар, О. Т. Людина в степу [Текст]: оповідання / О.Т. Гончар. – Л.: Книжково-журнальне вид-во, 1961.– 100 с. – (Бібліотечка оповідань "На добрий вечір").

21. Гончар, О. Т. Людина світу, син Дніпра [Текст]: вибрані твори: у 2 т. / О.Т. Гончар. – Д.: Дніпрокнига, 2001. — 712с. : іл. – Т. 1.– 712 с. – (Пізнавай і шануй свій край).
22. Гончар, О. Т. Людина світу, син Дніпра [Текст]: вибрані твори: у 2 т. / О.Т. Гончар. – Д.: Дніпрокнига, 2001. – 544 с.: іл. – Т. 2.– 544 с.– (Пізнавай і шануй свій край).
23. Гончар, О. Т. Маша з Верховини [Текст]: оповідання / О. Гончар. - К.: Молодь, 1959. - 111 с.
24. Гончар, О. Т. Модри Камень [Текст]: оповід. та повісті / О.Т. Гончар; худож.: А. Резниченко, В. Савадов. – К.: Веселка, 1989. - 308 с.: іл. - (Звитяга).
25. Гончар, О. Перекоп [Текст]: роман / О.Т. Гончар. – К.: Укр. центр духовної культури, 1997.– 499 с. – (Український історичний роман).
26. Гончар, О. Т.  Письменницькі роздуми [Текст]: літературно-критичні статті / О. Гончар. - К.: Дніпро, 1980. - 314 с.

27. Гончар, О. Т. Південь [Текст]: новели / О.Т. Гончар; мал. В. Слищенка. – К.: Молодь, 1951. - 171 с.: іл.
28. Гончар, О. Т. Поетичний пунктир походу [Текст]: поезії / О.Т. Гончар; упоряд. В.Гончар. – К.: Просвіта, 2000. - 119 с.
29. Гончар, О. Т. Прапороносці [Текст]: трилогія / О.Т. Гончар; післяслово В. Коваля; худож. оформ. М. Пшінки. – К.: Веселка, 1995. - 463 с.
30. Гончар, О. Т.  Про наше письменство [Текст] : літературно-критичні статті, виступи, етюди / О. Гончар. - К.: Радянський письменник, 1972. - 252 с.
31. Гончар, О. Т. Романові яблука [Текст]: урив. з роману "Твоя зоря" / О.Т. Гончар; мал. Г. Журновської. - К.: Веселка, 1986. - 32 с.: іл.
32. Гончар, О.  Саморозквіт нації [Текст] / О. Гончар // Культура і життя. - 2008.- 16 січ. - С. 2.
У статті подається вступне слово О. Т. Гончара на установчій конференції Товариства української мови ім. Т. Шевченка 1989 року, в якому піднімаються питання відродження української мови, необхідності надання їй статусу державної.
33. Гончар, О. Т. Собор [Текст]: роман / О.Т. Гончар; іл. В. Перевальського. – К.: Веселка, 1992. - 286 с.: іл. - (Шкільна бібліотека).
34. Гончар, О. Т. Солов'їна сторожа [Текст]: оповідання / О.Т. Гончар; худож. В. Сюрха. – К.: Веселка, 1989. - 16 с.: іл.
35. Гончар, О. Т. Спогад про океан [Текст]: новели / О.Т. Гончар; упоряд. В. Гончар; передм. Я. Гояна; худож. О. Штанко. – К.: Веселка, 1995.– 398 с.: іл.
36. Гончар, О. Т. Таврія; Перекоп [Текст]: романи / О. Гончар. – Сімф.: Таврія, 1974. - 686 с.: портр. - (Бібліотека "Таврія").

37. Гончар, О. Т. Твоя зоря [Текст]: роман / О.Т. Гончар; худож. О. Штанко; передм. А.Г. Погрібного. – К.: Веселка, 1993. - 383 с.: іл. - (Шкільна бібліотека).
38. Гончар, О. Т. Три новели [Текст] / О. Гончар. – Л.: Каменяр, 1966. - 74 с. - (Бібліотечка оповідань "На добрий вечір").
39. Гончар, О. Т. Тронка [Текст]: роман в новеллах / О.Т. Гончар. – Х.: Фоліо, 2007. – 254 с. – (Українська література).
40. Гончар, О. Т. Фронтові поезії [Текст] / О.Т. Гончар; пер. з укр. Л. Шимон. – Будапешт; Ужгород; К.: Зрини; Карпаты; Дніпро, 1988.– 93с. : іл. – Мова: українська, угорська.

41. Гончар, О. Т. Хто кого водив [Текст]: кн. - картинка / О.Т. Гончар; худож. В.М. Гончаров. – К.: Веселка, 1988. - 16 с.: іл.
42. Гончар, О. Т. Чари – Комиші [Текст]: новели / О.Т. Гончар; худож. В. Руденко. – К.: Дніпро, 1975. - 319 с.: іл.
43. Гончар, О. Т. Чим живемо: На шляхах до українського Відродження [Текст]: / О.Т. Гончар; упоряд. В.К. Коваль. - К.: Український письменник, 1992. - 400 с.
44. Гончар, О. Т. Щоб світився вогник [Текст]: повість / О.Т. Гончар. – К.: Молодь, 1965. – 92 с.
45. Гончар, О. Т.  Щоденники [Текст]: у 3 т. / О.Т. Гончар; упоряд., підгот. текстів, ілюстративного матеріалу та передм. В.Д.Гончар. – К.: Веселка, 2002. – Т. 1: 1943 1967 – 455 с.: іл.
46. Гончар, О. Т.  Щоденники [Текст]: у 3 т. /О.Т. Гончар; упоряд., підгот. текстів, ілюстративного матеріалу та передм. В.Д.Гончар. – К.: Веселка, 2002.– Т. 2 : 1968-1983 - 607 с.: іл.
47. Гончар, О. Т.  Щоденники [Текст]: у 3 т. / О.Т. Гончар; упоряд., підгот. текстів, ілюстративного матеріалу та передм. В.Д. Гончар. – К.: Веселка, 2004. - Т.3: 1984-1995. – 606 с. : іл.
48. Гончар, О. "Якщо залишусь живим...": Із фронтових щоденників [Текст] / Підготував Я.Оксюта. // Урядовий кур'єр. - 2001. - 8 трав.(№ 80).- С.4.

Розділ 2. Інформаційні джерела про Олеся Гончара
49. Бондаренко, С.  Собор и топор. Трагические страницы из непрочитанной судьбы Олеся Гончара [Текст]: беседа с супругой О.Т. Гончара Валентиной Даниловной / С. Бондаренко // Киевские ведомости. - 2000. - 14 октября. - С. 18.

50. Високоліття: Олесю Гончару 75 [Текст]: зб. матеріалів / ред. В.Я. П'янов. - К.: Український письменник, 1993. - 214 с. 
51. Возна, М. Олесь Гончар про захист української мови [Текст] / М. Возна // Друкарство. - 2006. - № 6. - С. 89-92.
52. Галич О. Олесь Гончар у вимірі non fiction [Текст] / О. Галич // Слово і час. - 2005. - № 7.- С. 14-23.
53. Галич, В. "Не в силі нічого забути, зректись" [Текст]: щоденники Олеся Гончара воєнних літ / В. Галич // Вітчизна  - 2003. - № 7-8 .- С. 143 -150.
54. Галич, В. Олесь Гончар – редактор [Текст] / В. Галич // Вітчизна. - 2004. - № 3 - 4. -С. 141 -147.
55. Галич, В. Постать Олеся Гончара в контексті постмодернізму [Текст] / В. Галич  // Дивослово. - 2005. - № 2. - С. 55-57.
56. Дончик, В.  В ім'я Укpаїни: До 75-pіччя з дня наpодження Олеся Гончаpа [Текст] / В. Дончик // Українська мова і література в школі. - 1993. - № 4. -С. 4 - 6.
57. Килимник, О. В. Олесь Гончар [Текст] / О.В. Килимник. - К.: Художня література, 1966. - 159 с.- (Літературний портрет).
58. Килимник, О. В. Олесь Гончар [Текст]: посіб. для студ. / О. Килимник. - К.: Радянська школа, 1955. - 102 с.
59. Коваль, В. Автор "Собору" [Текст] / В. Коваль // Історичний календар. - 2003. - С. 211 -215.
60. Кононенко, П. П. Особисто причетний: до 70-річчя від дня народження Олеся Гончара [Текст] / П.П. Кононенко. - К.: Знання, 1988. - 47 с. - (Література і мистецтво; № 2).
61. Листи О.Т.Гончара до В.В. Фащенка [Текст] //  Слово і час. - 2004. - №3.-С.81-84.
62. Мельничук, А.  Війна і мир Олеся Гончара. // Демократична Україна. - 1995. - 6 трав.
63. Наєнко, М. К. Життя в мистецтво пеpейшло...": До 75-pіччя з дня наpодження Олеся Гончаpа [Текст] / М.К. Наєнко // Українська мова і література в школі. - 1993. - № 4.-С.6-13.
64. Патриляк, С. Олесь Гончар в англомовному світі [Текст] / С. Патриляк // Київ. - 1996. - № 11-12. - С. 133-138.
65. Погрібний, А. Г. Олесь Гончар [Текст]: нарис творчості / А.Г. Погрібний. - К.: Дніпро, 1987. - 247 с.: іл.
66. Про Олеся Гончара [Текст]: літературно - критичні статті, листи, етюди / ред. Б.С. Буряк, П.А. Загребельний, Б.І. Олійник. - К.: Радянський письменник, 1978. - 428 с.
67. П'янов, В.  Будівник і руйнач: "Бережіть собори душ своїх" [Текст] / В. П'янов // Літературна Україна. - 2004. - 1 лип. (№25).-С.6.

Про Олеся Гончара.


68. Роготченко, О.  Всесвітній інтелектуал [Текст] / О. Роготченко // Жінка. - 1993. - № 4 .-С. 8.

Про Олеся Гончара.


69. Ротач, П. Чи був "нормальним радянським письменником" Олесь Гончар? [Текст] / П. Ротач  // Літературна Україна. - 2001. - 29 берез.(№ 12).-С.2.
70. Святовець, В. Ф. Магія художньої деталі [Текст] / В.Ф. Святовець // Слово і час. - 1993. - № 4.- С.58 - 60.

У статті йдеться про творчість Олеся Гончара.


71. Семенчук, І. Р. Олесь Гончар [Текст]: (до 60-ти річчя з дня народження письменника) / І.Р. Семенчук. - К.: Товариство "Знання" Української РСР, 1978. - 63 с. - (Література і мистецтво).
72. Слово про Олеся Гончара [Текст]: нариси, статті, листи, есе, дослідження / упоряд. В.К. Коваль. - К.: Радянський письменник, 1988. - 630 с.
73. Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60-80-і рр. 20 ст. [Текст]: зб. документів та матеріалів / упоряд. П.Т. Тронько. - К.: Рідний край, 1999. - 303 с.
74. Югов, В. Час безсмертя [Текст]: літературні нотатки з приводу останніх нагород Олеся Гончара. // Голос України. - 2005. - 7 верес.(№167).-С. 8-9.

Розділ 3. Літературна творчість О. Гончара

(Критика)
75. Галич, В.  Асоціоніми в поетиці Олеся Гончара [Текст] / В. Галич // Дивослово. - 1995. - № 4.- С. 25.
76. Гуменний, М.  Хронотоп у романах Олеся Гончара [Текст] / М. Гуменний // Слово і час. - 1993. - № 8. - С. 22-27.
77. Гуменний, М. Х. Поетика романного жанру Олеся Гончара: проблеми типологій [Текст]: монографія / М. Гуменний. - К.: Акцент, 2005. - 237 с. 
78. Довженко, О. Національний характер у романах Олеся Гончара [Текст] / О. Довженко // Слово і час. - 2005. - № 12. - С. 63-68.
79. Зобенко, М. "Модри камень". Ідея балету: Майже шість десятиріч тому в Ломівці була написана знаменита новела... : 3 квітня - день народження Олеся гончара [Текст] / М. Зобенко // Літературна Україна. - 2005. - 7 квіт. (№ 13). - С. 7.
80. Зобенко, М. О. Українське небо Олеся Гончара [Текст]: есеї, студії, полеміка / М.О. Зобенко. – Л.: Видавництво М. Коць, 2003. - 170 с.: іл. 
81. Килимник, О. В. Олесь Гончар [Текст]: літературний портрет / О.В. Килимник. - К.: Дніпро, 1966. - 159 с.
82. Кирилюк, В. Свято живого слова Олеся Гончара [Текст] / В. Кирилюк // Літературна Україна. - 2005. - 31 берез. (№ 12). - С. 1, 7.
83. Коваль, В. К.  Шляхи прапороносців: роман Олеся Гончара у себе вдома і в світі [Текст]: повість-есе / В.К. Коваль. - К.: Радянський письменник, 1985. - 295 с.
84. Наєнко, М. К.  Краса вірності  у творчому світі Олеся Гончара [Текст] / М.К. Наєнко. - К.: Дніпро, 1981. - 214 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка