Ологія досліджень у сучасній зарубіжній політології (частина 1)



Сторінка1/10
Дата конвертації10.06.2018
Розмір2,11 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Міністерство освіти і науки України

Миколаївський Національний університет

імені В.о. Сухомлинського
Кафедра Політології

Навчально-методичний комплекс

навчальної дисципліни

методОЛОГІЯ досліджень У СУЧАСНІЙ ЗАРУБІЖНІЙ ПОЛІТОЛОГІЇ (ЧАСТИНА 1)
Для напряму/спеціальності Політологія

Автори:


д.політ.н., в.о. професора Седляр Ю.О.

Посада, прізвище та ініціали

Схвалено на засіданні кафедри політології

Протокол від «28» серпня 2017 року № 1


Погоджено навчально-методичною комісією Навчально-наукового інституту історії, політології та права

Протокол від «29» серпня 2017 року № 1

Миколаїв 2017



ЗМІСТ

1. Витяг із освітньо-кваліфікаційної характеристики

2. Витяг із освітньо-професійної програми

3. Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками )………………………..


………..

………..


………..


4. Пояснювальна записка……………………………………………

………..

5. Навчальна програма навчальної дисципліни……………………

………..

6. Робоча навчальна програма………………………………………

………..

7. Програма практичної підготовки…………………………....

………..

8. Засоби діагностики навчальних досягнень студентів…………………………

9. Навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання ……………………..

10. Конспект лекцій з дисципліни……………………

11. Комплекс ККР, завдань для змістовно-модульних контрольних робіт, тестові контрольні роботи…………….

12. Інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних занять……………...

13. Завдання на курсові та дипломні проекти …………………………………..



………..

……….


………..

………


………

………



14. Контрольні завдання до семінарських, практичних занять……………………………………..

………

15. Питання до екзаменаційних білетів, екзаменаційні білети, тести для підсумкового контролю………………………………………………

………

16. Методичні рекомендації та розробки викладача…………………………

………

17. Методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів……

………

18. Методичні матеріали щодо виконання контрольних робіт для студентів ЗФН…………………………………………………………………………………


………



1.ВИТЯГ ІЗ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського за галуззю 0301 «Соціально-політичні науки», напряму підготовки 6.03010401 «Політологія», є галузевим документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально-важливих властивостей та якостей.

Даний стандарт є складовою галузевих стандартів вищої освіти, в якому узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту вищої освіти. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку держави та окремих замовників фахівців.

ОКХ установлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника навчального закладу за напрямом «Політологія» та державні вимоги до властивостей і якостей особи, яка здобула базовий освітній рівень фахового спрямування за галуззю 0301 «Соціально-політичні науки».



Стандарт використовується під час:

- визначення мети освіти та професійної підготовки;

- розроблення та корегування складових галузевого стандарту вищої освіти в галузі 0301 «Соціально-політичні науки» за напрямом 6.03010401 «Політологія» та галузевих стандартів вищої освіти;

- визначення первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умови їх використання;

- розроблення та коригування складових стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів (варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготовки фахівців, засобів діагностики якості вищої освіти, навчальний план, програми навчальних дисциплін;

- визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

- професійної орієнтації здобувачів фаху та визначення критеріїв професійного відбору;

- прогнозування потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня, планування їх підготовки під час укладання договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

- розподілу та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.
2. ВИТЯГ ІЗ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ

Освітньо-професійна програма (ОПП) є галузевим нормативним документом, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певного напряму підготовки.

Цей стандарт є компонентою галузевих стандартів вищої освіти і використовується під час:


  • розроблення та корегування варіативної компоненти галузевих стандартів вищої освіти (засобів діагностики якості вищої освіти);

  • розроблення та корегування варіативної компоненти галузевих стандартів Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського;

  • визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, які здійснюють управління в галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають освітні послуги в галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм власності, де готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста галузі знань - 0301 «Соціально-політичні науки» напряму 6.03010401 «Політологія».

Даний стандарт установлює:



  • варіативну частину змісту навчання в навчальних об'єктах, засвоєння яких забезпечує формування системи умінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;

  • рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик;

  • нормативний термін навчання за денною формою навчання;

  • нормативні форми державної атестації.

Стандарт є обов'язковим для Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського, який готує фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутої ними у Миколаївському національному університеті ім. В.О. Сухомлинського кваліфікації згідно з чинним законодавством.


  1. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (Міждисциплінарні зв’язки)

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Сучасна зарубіжна політологія» складена Седляр Ю.О. відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму 6.030104 Політологія. Пропонована програма розрахована на студентів ІV курсу спеціальності «Політологія» та спрямована на ознайомлення їх із сучасними концепціями у зарубіжній політичній науці, методами та методиками дослідження проблем політичних процесів сучасності. В межах курсу аналізуються основні зарубіжні політологічні концепції та традиції, етапи і принципи формування сучасної політології в США та країнах Європи.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні основі й здобутки сучасної зарубіжної політології, аналіз внутрішньої логіки розвитку політології, як під впливом вимог політичної практики, так і під впливом внутрішніх детермінант у ХХ – на початку ХХІ ст.

Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна базується на знаннях студентів з курсів «Вступ до політології», «Філософія», «Загальна теорія політики», «Історія зарубіжних політичних вчень», «Теорія міжнародних відносин», «Політична географія».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів: Модуль І. Теоретичні підвалини сучасної зарубіжної політології; Модуль ІІ. Тенденції розвитку зарубіжної політології.



  1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Метою навчальної дисципліни є вивчення концептуально-теоретичних засад сучасної зарубіжної політології, логіки внутрішнього розвитку політологічного знання у ХХ – на початку ХХІ ст., основних сучасних теоретико-методологічних підходів.

Серед завдань курсу можна визначити:



  • ознайомлення студентів з теоретичними положеннями зарубіжної політології та їх практичними висновками й наслідками;

  • розкриття методологічних засад сучасної зарубіжної політології;

  • визначення місця сучасної західної політології в загальній системі політичного знання;

  • уточнення теоретико-методологічних особливостей сучасної західної політичної науки та ознайомлення із її практичними наслідками у розрізі становлення вітчизняної політичної науки.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студент оволодіває такими компетентностями:

  • І. Загальнопредметні:

  • класичні політологічні концепції та поняття, що вироблені в межах зарубіжної політології ХХ – на початку ХХІ ст.;

  • тенденції розвитку західної політології у міжвоєнний, біполярний та постбіполярний періоди;

  • основні національні школи й проблемні підходи сучасної західної по літології;

  • проблеми та завдання зарубіжної політології на сучасному етапі.

  • ІІ. Фахові:

  • розуміти основні поняття і теоретико-методологічні підходи, що сконцентровані в сучасній західній політичній науці;

  • володіти знаннями про розвиток та теоретико-методологічну еволюцію сучасної західної політології;

  • характеризувати сучасні політичні процеси за допомогою аналітично-концептуальних схем сучасної західної політології;

  • аналізувати і виробляти рішення у галузі державного управління на загальнодержавному, територіальному і галузевому рівнях з урахуванням методології сучасної зарубіжної політології.



  • 5. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль І.

Змістовний модуль 1. Теоретичні підвалини сучасної зарубіжної політології

Проблемна лекція 1. Передумови виникнення сучасної західної політології (2 години)

Політична наука – самостійна дисципліна. Сучасна західна політологія як авангард світової політичної науки. Теоретичні основи сучасної західної політології. Нормативна та емпірична політична наука, Політична соціологія, Політична Філософія Інституційні підвалини формування сучасної західної політології. Порівняльні політологічні дослідження. Політологічні студії проблем держави та державного суверенітету. Дослідження становлення та функціонування політичних партій, груп тиску, політичної поведінки, політичного лідерства та еліт. Теорії демократії.


Проблемна лекція 2. Розвиток політичної науки у першій половині ХХ ст. (2 години)

Виділення в другій половині ХІХ ст. з історії філософії самостійної політикознавчої дисципліни - “Історії політичної думки”. Д. Істон про чотири етапи в розвитку політичної науки в ХХ ст.: формальний (правовий), традиційний або добіхевіоралістичний, біхевіоралістичний та постбіхевіоралістичний. Особливість правового підходу в розвитку політичної науки - вимоги опису чинних правових норм, які регламентували поділ влад у суспільстві, рівні компетенції окремих політичних інститутів і наявність корекції між вимогами норм і політичною поведінкою. Значення конструкції “ідеальної моделі” для практичного політичного життя. У. Бейджохт та В. Вільсон як засновники традиційного етапу в розвитку політичної науки. Головні об’єкти вивчення: політичні партії, їх вплив на парламент, функціонування різноманітних політичних та суспільних груп. Важливість збору та аналізу інформації, звернення до історичних прикладів під час аналізу актуальних на той час політичних подій. Значення “інституціоналізму” 20-х років. Герман Файнер та Карл Фрідріх. Веберівська традиція в розвитку політичної науки. Ключові положення - ототоження поняття політичної влади і державної влади; характеристика політичного життя як ієрархізованого утворення; особливість у сприйнятті політичної активності. М. Вебер „Політика як покликання та професія”.


Проблемна лекція 3. Роль Чиказького університету в розбудові політичної науки (2 години)

Чиказька школа. Чарльз Мєрріем як засновник у 20-х роках “школи” наукових розробок при Чиказькому університеті, про значення конкретних емпіричних та міждисциплінарних досліджень. Гарольд Лассуєл і застосування системи Мєрріема до проблем політичної психології. Зародження “біхевіоризму” в психології та особливості “біхевіоралізму” в політичній науці. Особливості “біхевіоралістичної” революції в політичній науці. Фактори, що сприяли активному поширенню біхевіоралізму на початку 50-х років. Акцент на методах вивчення та перевірки інформації, чинник деідеологізованої науки.


Змістовний модуль 2. Тенденції розвитку зарубіжної політології

Проблемна лекція 4. Вплив Другої світової війни на розвиток політичних досліджень (2 години)

Ревізія класичної теорії демократії: посткласична теорія демократія (Й. Шумпетер). Полеміка елітистів та плюралістів. Плюралістична інтерпретація «процесуальної» теорії (Р. Даль, Д. Трумен, С. Ліпсет, Д. Рісмен). Плюралістична теорія демократії. Критика плюралістичної моделі демократії. Формування американської, німецької, французької та італійської шкіл політичної науки.


Проблемна лекція 5. Повоєнний розвиток політичної науки в США та Європі (2 години)

Загальна теорія політичних режимів (Р. Арон). Теорія індустріального суспільства. Політико-правовий синтез М. Дюверже. Аналіз політичних режимів, груп тиску та партій (М. Дюверже). М. Оріу та виникнення поняття політичного інституту. Формування інституційного підходу в політичній науці. Уявлення про багатомірність соціального й політичного просторів. Концепція «політичного поля» П. Бурдьє. Від парадигми «політичних інститутів» до «парадигми політичного поля» (Д. Гаслі, М. Оферле, Б. Лакруа). Нормативно-онтологічна теорія (Е. Фегелін, Л. Страусе, А. Бергштрассер, Г. Майер, В. Хеннис Д. Оберндорфер). Неопозитивістський напрямок «критичного раціоналізму» (К. Поппер, Г. Альбертом, К. Байме, Г. Лембрух, Е. Кріппендорф, К. П. Лудц).


Проблемна лекція 6. Критика класичних концепцій в сучасній західній політології (2 години)

Авангардні стратегії політичних досліджень. Постструктуралізм та постмодернізм у дослідженнях сутності політичних феноменів (М. Фуко, Ж. -Ф. Ліотар, А. Турен). Макросоціологічні теорії «радикального функціоналізма Н.Лумана та «активізованої громадськості» Ю.Хабермаса. Концепція деліберативної демократії.


Проблемна лекція 7. Головні політологічні теорії 1970-х рр. (2 години)

Нове розуміння динаміки давніх суспільств (М. Саллінз, Е. Сервіс) та сучасного капіталізму (М. Манн). Переформулювання інституціональних умов та мережевої природи ринків, виникнення революцій, мобілізації суспільних рухів, витоків та динаміки демократизації (Т. Скочпол, Дж Голдстоун, П.Тейлор). Світ-системний аналіз (І. Валлерстайн). Фіскальна соціологія та концепція воєнно- фіскальної природи держави Ч. Тіллі. Концепція історико-соціологічного пояснення європейської феноменології С. Роккана. Соціальна природа демократії та диктатури (Б. Мур). Концепція вождізму (Т.Ерл).



Проблемна лекція 8. Новітній етап розвитку сучасної західної політології (4 години)

Концепція множинних модерностей Ш.Ейзенштадта. Імперія та Множина (А.Негрі, М.Хардт). Концепція глобалізації як конфлікту (М.Манн). Історична мікросоціологія Р.Коллінза. Капіталістична динаміка (Д.Харві).

Гендерні дослідження у сучасній зарубіжній політології. Становлення сучасної цивіліології у західній політичній науці

6. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


  1. Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
    2018 -> Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет
    2018 -> Тема дослідження традиційної культури та народної творчості українців етнологами київської
    2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр
    2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
    2018 -> Музеєзнавство академічна характеристика дисципліни


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка