Ониськів марта іванівна



Сторінка1/16
Дата конвертації06.12.2019
Розмір1,18 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Інститут української археографії та джерелознавства

ім. М. С. Грушевського НАН України

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису



ОНИСЬКІВ МАРТА ІВАНІВНА

УДК 930.2:94](477.83-25)"167"
ДИСЕРТАЦІЯ

КОРОЛІВСЬКІ УНІВЕРСАЛИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХVІІ СТ.

07.00.06 – історіографія, джерелознавство та

спеціальні історичні дисципліни
03 – гуманітарні науки
Подається на здобуття наукового

ступеня кандидата історичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

М. І. Ониськів

Науковий керівник: Вінниченко Олексій Олександрович, кандидат історичних наук, доцент

Львів – 2019

АНОТАЦІЯ

Ониськів М. І. Королівські універсали як джерело для дослідження історії Руського воєводства останньої третини ХVІІ ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2019. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Київ, 2019.


Об’єктом пропонованого дослідження виступають монарші універсали останньої третини ХVІІ ст., які містяться у актових книгах ґродів Руського воєводства. Проведений аналіз історіографії дозволяє зробити висновок про зацікавленість дослідниками документацією Коронної канцелярії. Проте їхні наукові розвідки стосуються документів, які видавалися на пізніше ХVІ ст. Натомість акти ХVІІ ст., у тому числі й королівські універсали, які тоді набули особливого поширення, залишаються практично не опрацьованими в історіографії.

Монарші універсали, які надсилали мешканцям Руського воєводства, відклалися в актових книгах місцевих ґродських судів. Більшість з цих книг нині зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові, також були вивчені матеріали Холмського ґроду, що містяться в Державному архіві у Любліні. Більшість універсалів вписані в чистові реляційні книги ґродів. Загалом виявлено й опрацьовано 417 монарших універсалів Міхала Вишневецького та Яна ІІІ Собєського, а також дев’ять, виданих від імені примасів і станів конвокаційного сейму в часі безкоролів’я.

В процесі дослідження залучено не тільки королівські універсали, але й інші неопубліковані джерельні матеріали: монарші мандати попереднього ХVІ ст., постанови сеймових конституцій тощо. Ця документація знадобилася для вивчення ґенези та особливостей універсалу як документу.

Королівський універсал був документом, який не творив нового правового стану. Натомість ним оголошували про уже наявне рішення, як-от сеймову постанову (конституцію), привілей, декрет. При цьому універсал часто уточнював, конкретизував, роз’яснював зміст цих документів. Ще однією функцією універсалу було оголошення про скликання з’їздів та різних типів сеймиків і сеймів. Крім того сейм надавав право королю скликати «посполите рушення» саме за допомогою універсалів-«wici». Згідно із законодавством, монарх мав і виключно свої владні повноваження та прерогативи. Зокрема, він був головнокомандувачем, міг призначати на державні посади та земські уряди, засновувати нові державні митні комори і прикоморки. Його рішення з цих питань також оприлюднювали за допомогою універсалів.

Формуляр монаршого універсалу, порівняно із середньовічними актами, був дуже спрощеним. Проте містив усі клаузули, що дозволяють його ідентифікувати як специфічний ранньомодерний документ. Найважливішими складовими формуляру універсалу є дуже розлога наррація та диспозиція. З них можна було дізнатися про різні аспекти життя держави. Крім того, їх активно використовували для офіційної пропаганди. Унікальною є клаузула кінцевої публікації універсалів, де вимагали якнайширшого оголошення і поширення змісту документу.

В королівських універсалах міститься багато інформації про воєнні дії, а також підготовку держави до війни, як за допомогою внутрішніх ресурсів, так і через активізацію дипломатичних відносин. Більшість таких відомостей є в документах, адресованих шляхті воєводства. Адже остання була політично активною частиною соціуму. Водночас така інформація в універсалах Міхала Вишневецького часто є опосередкованою. Тобто, від його імені переповідались відомості, отримані монархом від маршалка та великого коронного гетьмана. Натомість Ян ІІІ особисто брав участь у воєнних діях, тому у своїх універсалах подавав детальну інформацію з поля бою.

Крім загальнодержавних питань, королівські універсали містили відомості і про конкретні, приватні чи локальні справи. Наприклад, інформацію для певної частини чи типу військ держави, про різні аспекти фінансової політики країни, про ситуацію з православною та унійною митрополіями на території Речі Посполитої.

Інформація у королівських універсалах не обходилась без ідеологічної складової. З її допомогою пропагували цінності та ідеї, апеляція до яких мала сприяти реалізації тих рішення чи розпоряджень, що про них повідомляли універсалом. Частіше всього універсали з такою складовою адресувалися шляхті. Популяризували вони, зокрема, сприйняття Речі Посполитої як передмур’я християнства. А отже вона повинна боротися за збереження віри від турецьких і татарських нападників, яких в універсалах часто називали «ворогами Христовими». Одночасно війну проти них репрезентували як боротьбу за збереження «золотих вольностей» шляхти. Апелювали універсали й до рицарських чеснот шляхти, хоча останні вже не були настільки важливими і актуальними для цього суспільного стану. Звичайно не обходилися ці документи без підкреслення відданості монарха своїй країні та її підданим, його діяльності на користь Речі Посполитої.

В залежності від того, хто був ініціатором видачі універсалів, їх можна поділити на загальнодержавні / пріоритетні та непріоритетні. Перші видавали з ініціативи короля та владних кіл. Тобто потреба в їх видачі була загальнодержавного значення чи важливою для влади. Видавали такі універсали багатьма екземплярами, адже часто була потреба надсилати їх до деяких чи всіх повітів воєводства або до кількох чи всіх воєводств країни. Непріоритетні універсали видавали на прохання зацікавлених у цьому осіб і тоді їхній зміст стосувався певних соціальних (не з числа шляхти), етнічних, релігійних груп чи жителів визначених територій держави.

Процесом творення монаршого універсалу займалася Більша або Менша Коронна канцелярія. Він міг бути як писаним, так і друкованим. Останні найчастіше були загальнодержавними і їх видавали у Варшаві. При цьому універсал могли готувати і поза канцелярією у столиці.

Документи писали польською мовою, скріплювали підписами короля, а також регента Коронної канцелярії чи коронного секретаря. Обов’язково для засвідчення автентичності універсалу використовували Велику або Малу печатки Коронної канцелярії.

Загальнодержавні / пріоритетні універсали централізовано відправляли до місцевих ґродських / старостинських урядів у вигляді складеного у кілька разів листка. До ґродів ці документи потрапляли безпосередньо з Коронної канцелярії за допомогою коморників, козаків чи королівських дворян. Часто до одного ґроду приносили кілька таких документів, які уже звідси поширювали по сусідніх старостинських урядах. Інколи один ґрод робив копії з універсалу і розсилав по інших повітах.

До старостинських урядів Руського воєводства приносили не тільки універсали, адресовані його мешканцям. Потрапляли сюди й універсали для жителів Подільського воєводства, яке було окуповане Османською імперією впродовж 1672–1699 років і шляхта якого здебільшого емігрувала на терени Руського воєводства.

Більшість загальнодержавних універсалів доставляли з Коронної канцелярії впродовж періоду, що в залежності від місця перебування королівського двору коливався від двох днів до двох з половиною тижнів. Натомість доставкою непіоритетних універсалів державні службовці не займалися. Поширювали їх зацікавлені у цьому особи серед тих верств суспільства, для яких адресувалася інформація в таких універсалах, тож їх не завжди подавали до ґродів.

Якщо універсал доставляли до ґродського уряду, то вручали його старості як наміснику короля. Той передавав документ канцеляристам, які його дослівно переписували – облятували – у ґродські акти. Також саме вони робили копії документу, які пізніше надсилали до інших ґродів, представників шляхти, церков, де зміст універсалу оголошували під час богослужінь, комор. В останньому випадку копії прибивали на двері цих митних установ.

Генеральний коронний возний – як урядник, котрий співпрацював з ґродським урядом – за його дорученням оголошував зміст монаршого універсалу під звуки бубн і сурм на місцях скупчення людей: на ринку і території біля канцелярії.



Королівський універсал останньої третини ХVІІ ст. був інформаційним документом, що стало відповіддю на потреби тогочасного суспільства. Дослідники пишуть про «інформаційний голод» мешканців Речі Посполитої в той час. І хоча тоді існували різні шляхи отримання відомостей про життя у державі та поза нею, проте здебільшого ці джерела інформації мали неофіційний характер. Однак люди прагнули підтвердження інформації підписом і печаткою, відтак саме таку автентичність надавали їй універсали. Проте достовірність вміщених у них відомостей перепліталась із потрібною владі пропагандою. Останнє розуміла освічена частина тогочасного суспільства, тому не завжди заклики з універсалів не завжди ставали гарантією їх виконання, хоч про них добре знали й були обізнані з їх значенням.

Ключові слова: королівський універсал, Міхал Вишневецький, Ян ІІІ Собєський, Руське воєводство, Коронна канцелярія, ґрод, інформація, пропаганда.
SUMMARY

Onyskіv M. I. Royal universales as a source for studying the history of Rus Voivodeship of the last third of the 17th century. – Qualifying scientific research based on manuscripts.

Thesis for the degree of Candidate of Historical Sciences in specialty 07.00.06 – Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2019. Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies named after M.S. Hrushevskyy, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2019.

The object of the proposed study is the monarch universales of the last third of the seventeenth century which are contained in the act books of the Rus palatinate grods. The analysis of the historiography enables us to draw a conclusion on the interest of researchers in the documentation of the Crown Chancery. However, their scientific research was based on the documents that were issued before the seventeenth century. At the same time the acts of the seventeenth century, including royal universales, which became particularly popular at that time, remain almost unstudied in historiography.

The monarch universales that were sent to the citizens of Rus palatinate were saved in the act books of the local grod courts. Most of these books are now stored in the funds of the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv. The materials from the Holm grod, that are stored in the State Archives in Lublin, were also examined in this research. Most of the universales are included in the fair relational books of the grods. In total 417 monarch universales of Michal Wysznevecki and Jan III Sobieski, as well as nine universales issued on behalf of primates and officials of the convocation diet in the kingless time, were discovered and studied.

In the course of the research, not only royal universales were included, but also other unpublished source materials: monarch mandates of the preceding sixteenth century, resolutions of the diet constitutions, etc. This documentation was needed to study the genesis and the features of a universal as a document.

A royal universal was a document that did not mandate a new legal status. Instead, it was used to announce an already existent decision such as a diet resolution (constitution), a privilege or a decree. At the same time, a universal often clarified, specified, and explained the content of these documents. Another function of a universal was the announcement of the congress convocation and various types of dietines. In addition, the diet gave the king the right to convene «pospolite ruszenie» precisely with the help of «wici»-universales. Under the law, the monarch had exclusive authority and prerogatives. In particular, he was the commander-in-chief, could appoint state and terrestrial offices, and establish new state customs. His decisions on these issues were also made public through universales.

The form of a monarch universal, in comparison to medieval acts, was very simplified. However, it contained all the clauses that allowed it to be identified as a specific early-modern document. The most important components of the universal form are very fragmented narration and disposition. From them, it was possible to learn about various aspects of the life of the state. Apart from that, they were often used for official propaganda. The clause of the final publication of universals is unique and it required the widest announcement and spread of its contents.



Royal universales contain a lot of information on warfare as well as preparation of the state for war through both internal resources and the intensification of diplomatic relations. Most of this information is contained in the documents addressed to the gentry of the palatinate. After all, the latter was a politically active part of the society. At the same time, such information in Michal Wysznevecki's universales is often mediated. That is, he reported the information received by the monarch from the marshal and the great crown hetman. Jan III personally participated in military actions, therefore, his universales provided detailed information from the battlefield.

Apart from nation-wide issues, royal universales contained information about specific private or local affairs. For example, they contained the information for a certain part or type of troops of the state, various aspects of the country's financial policy, the situation with the Orthodox and Ruthenian Uniate Church on the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth.



Information from the royal universales did not go without the ideological component. It helped propagate values ​​and ideas, an appeal which was used to facilitate the implementation of those decisions or orders that were reported in the universal. Most often universales with such a component were addressed to the gentry. In particular, they popularized the idea that the Commonwealth defended Christianity. Consequently, it had to fight for the preservation of faith against Turkish and Tatar attackers, who were often called «enemies of Christ» in universales. At the same time, the war against them was represented as a struggle to preserve the «golden liberties» of the gentry. Universales also appealed to the knight virtues of the gentry, although the latter was no longer so important and relevant to this social state. Of course, these documents never went without emphasizing the loyalty of the monarch to his country and subjects, his activities in favor of the Polish–Lithuanian Commonwealth.

Depending on who initiated the issue of universales, they can be divided into priority and non-priority ones. The former ones were issued on the initiative of the king and the power circles. That is, the need for their issue was of national importance or significant to the authorities. Such universales were issued in many copies as there was often a need to send them to some or all of lands of palatinate or to several or all the palatinates in the country. Non-priority universales were issued at the request of those interested in them, and their content related to certain social (not the gentry), ethnic, and religious groups or residents of certain areas of the state.

The process of creating a monarch universal was done by the Bigger or Lesser Crown Chancery. It could be both written and printed. The latter ones were mostly priority and were issued in Warsaw. At the same time, a universal could be prepared outside the office in the capital.

The documents were written in Polish, signed by the king, as well as the regent of the Crown Chancery or the royal secretary. Big or Small stamps of the Crown Chancery were used to certify the authenticity of the universal.

Priority universales were sent centrally to the local grod governments as multi-folded sheets. To the grods, these documents came directly from the Crown Chancery with the help of cossacks, or royal nobles. Often, several such documents were brought to one grod and then distributed to the neighboring local governments. Sometimes one grod made copies of the universal and sent them to other lands.

Universales addressed to its citizens were not the only documents delivered to the local governments of the Rus palatinate. There were also universales for the citizens of the Podilsk palatinate which was occupied by the Ottoman Empire in 1672-1699 and whose gentry mostly emigrated to the territories of the Rus palatinate.

Most of the nationwide universales were delivered from the Crown Chancery within a period that varied from two days to two and a half weeks, depending on the location of the royal court. Civil servants did not deliver non-priority universales. They were spread by people interested in them among those classes of society for whom the information in such universales was addressed, therefore they were not always submitted to grods.

If a universal was delivered to the government of the grod, then it was handed over to the headman (starosta) as the governor of the king. He handed over the document to the clerks who copied it word-to-word into the grod acts. They also made copies of the document which later were sent to other grods, representatives of the nobility, and churches where the contents of the universal were announced during a liturgy and at a customs office. In the latter case, the copies were nailed to the door of these customs offices.



The general Crown judicial officer (woźny) – an officer who collaborated with the grod government – declared the contents of the monarch universal to the sounds of drums and trumpets in public places – at the market and on the territory near the office.

A royal universal of the last third of the seventeenth century was an information document that became an answer to the needs of the society at that time. Researchers write about the «information famine» of the residents of the Polish-Lithuanian Commonwealth at that time. And even though there were different ways of obtaining information about the life in and outside the state, however, for the most part, these sources of information were unofficial. Still, people wanted the confirmation of such information by signature and seal, and such authenticity was provided to them by universales. However, the authenticity of the information contained in them intertwined with the propaganda that the authorities were interested in. The educated part of that society at that time knew about it, therefore, the calls from universales did not always become a guarantee for their fulfillment even though they were well known and everyone was aware of their significance.

Key words: royal universal, Michal Wysznevecki, Jan III Sobieski, Rus palatinate, Crown Chancery, grod, information, propaganda.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Ониськів М. Два королівські універсали 1678 і 1679 років до мешканців Львова і Львівської землі у справах «релігії грецької» // Львів: місто – суспільство – культура. Збірник наукових праць. Львів, 2012. Т. 8 / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. Част. 2: Культура, освіта, наука, церква [Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск’2012]. С. 29–43.

2. Ониськів М. Королівський універсал: видача і доставка до Львівського і Перемишльського ґродів Руського воєводства в 1674–1683 роках // Український історичний журнал / Гол. наук. ред. В. А. Смолій. Київ, 2014. № 4. С. 193–210.

3. Ониськів М. Королівський універсал – інформаційний документ Коронної канцелярії останньої чверті ХVІІ століття (на матеріалах реляційних книг Львівського, Перемишльського, Сяноцького, Галицького та Теребовельського ґродських урядів) // Вісник Львівського університету. Серія: Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. Львів, 2014. Вип. 9. С. 138–153.

4. Ониськів М. Місто Львів як простір для поширення урядової інформації серед населення Руського воєводства останньої чверті ХVІІ століття (на підставі королівських універсалів) // Львів: місто – суспільство – культура. Збірник наукових праць. Львів, 2017. Т. 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За редакцією О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. Част. 2 [Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск’2017]. С. 71–84.

5. Ониськів М. Komunikatywna efektywność uniwersałów królewskich w ostatnim trzydziestoleciu XVII w. (na podstawie ksiąg relacyjnych grodzkich województwa ruskiego) // Historia Slavorum Occidentis. Czasopismo historyczne. Toruń, 2017. Nr 3 (14). S. 89–104.

Опубліковані праці апробаційного характеру:

1. Onyśkiw M. Oblata uniwersałów królewskich w kancelarii grodzkiej lwowskiej w latach 1674–1680 // Pamiętnik XIII Ogólnopolskiego Zjazdu Studentów Archiwistyki. Lublin–Zamość, 27–29 kwietnia 2011 roku: Kancelarie oraz archiwa wczoraj i dzis / Pod red. J. Łosowskiego, E. Markowskiey. Warszawa, 2012. S. 27–34.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..16

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ



1.1. Історіографія………………………………………………………..24

1.2. Джерела……………………………………………………………..30

1.3. Методологія………………………………………………………...37

РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ КОРОЛІВСЬКИХ УНІВЕРСАЛІВ

2.1. Універсал як особливий тип королівських актів: поняття, призначення, підстави, тематична типологія………………………………...45

2.2. Формуляр королівських універсалів…………………………...65

2.3. Місце королівського універсалу серед документації Коронної канцелярії…………………………………………………………………....77

РОЗДІЛ 3. ІНФОРМАТИВНА РОЛЬ МОНАРШИХ УНІВЕРСАЛІВ



3.1. Опис загальнополітичної ситуації в країні у королівських універсалах………………………………………………………………….86

3.2. Висвітлення приватних, локальних та конкретних справ в універсалах……………………………………………………………........102

3.3. Універсали як засіб офіційної пропаганди…………………………………………………………...…….116

РОЗДІЛ 4. ДОҐРОДОВЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОРОЛІВСЬКИХ УНІВЕРСАЛІВ



4.1. Процедура видачі та засвідчення монаршого універсалу……...126

4.2. Доставка королівських універсалів до ґродських урядів………141

РОЗДІЛ 5. КОМУНІКАЦІЙНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОРОЛІВСЬКИХ УНІВЕРСАЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА



5.1. Облятація (внесення) монарших універсалів до ґродських актів та її комунікативна ефективність……………………………………………....154

5.2. Оголошення змісту королівських універсалів серед населення.………………………………………………………………….....164

5.3. Монарший універсал у воєводській системі масової комунікації…………………………………………………………………....179

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………....197

ДОДАТКИ…………………………………………………………….............227


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка