Опис обряду Пасхи



Скачати 99,24 Kb.
Дата конвертації31.10.2017
Розмір99,24 Kb.
Опис обряду Пасхи”

ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ

Свято Христового Воскресіння має ще такі назви: Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи, а найбільше поширена назва цього свята - Великдень.

Слово "пасха" означає (з єврейської мови) "перехід" і "ягня". Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі.

Для християн Пасха - це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.

Перший перехід - сумна "Хресна дорога" Ісуса Христа. Другий - Воскресіння радісне й торжествуюче.

Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається "страсним тижнем".

Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір'ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. В цей день, як написано в "Біблії", Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп'яли:

"Хрест на плечі накладають,
Б'ють, катують, попихають.
Серед крови, серед поту
Спас іде вже на Голгофу" -

сумно й болісно співається у Великодній пісні.

У Четвер в церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки.

Дуже вирізняється обряд Богослуження у Велику П'ятницю. В стихарах змістовно передають муки й смерть Господа нашого. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П'ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних.

Невід'ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу:

"Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П'ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.

У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П'ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці.

П'ятниця - це день трауру на спомин про страждання Христа.

До Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"

Коло Божого Гробу (Плащаниці) є у нас гарний звичай - виставляти варту з молодих хлопців або старших людей у ніч з п'ятниці на суботу.



КВІТНА НЕДІЛЯ

У Квітну Неділю
Всі до церкви йдуть,
Гілочки вербові
Святити несуть.


Сьогодні святкує
Моя Україна,
У святій пошані
Вербова лозина.


Вона сповіщає,
Що лише за тиждень
Будем святкувати
Пресвятий Великдень.


Вигуки веселі
Чути тут і там:


"За тиждень - Великдень" -
Б'є галузка: бам!..


Квітну в нас Неділю
Звуть іще Пальмова.
У цей день в пошані
Гілочка вербова.


НАРОДНІ ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ

В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління.

Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони:

Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть...


Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть.

Дзвони дзвонять - це знак перемоги життя над смертю.

Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу:

І дорослі, і малі до церквиці йдуть,


У кошичках святкових святити несуть.

Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно.

І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай - на Великдень снідати в колі сім'ї.

Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє:

- Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдятьпаску й усе, що приготували на свято.

Традиційно на Великдень усією родиною йдуть на цвинтар. Несуть паску і крашанки, щоб поділитися Воскресною радістю.

На другий день Великодніх свят (понеділок) у моєму селі Чайковичі Самбірського району Львівської області священик із церковним братством йде на цвинтар і відправляє молитви над гробами померлих і кропить свяченою водою зі словами переможної слави: "Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував".

Люди йдуть на цвинтар, щоб відправити поминальну молитву над гробами своїх рідних і близьких. Ця традиція живе в нашому народі, бо ми маємо пам'ятати свій рід, шанувати пам'ять про тих, хто був і хто відійшов від нас, щоб мати життя вічне.

На Великодні свята поширені крашанки та писанки. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: "Христос Воскрес!"

Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.

Писанко чудова,
різнокольорова,
ти стоїш над світом
у величі, красі.
Тебе споглядають,
тебе прославляють
Божі люди світу
І на Небесі.

Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках - величальних піснях. Після відправи Пасхальної Літургії наступного дня (понеділок) молодь разом зі старшими водили біля церкви гаївки. Співали, прославляли й раділи новому життю вічності.

Кожна місцевість має свої традиційні слова гаївок, веселих забав. У моєму селі побутують гаївки й забави, які я записала зі слів жительок села Ганни Іванчак і Михайлини Мундур із подання Марії Тимкович.

Я пам'ятаю веселі забави біля церкви на Великдень, як ми одразу після відправи, а потім після обіду йшли до церкви та водили гаївки до пізнього вечора. З-за плинності часу призабулися слова, але ми вдячні тим людям, які їх пам'ятають і передають нащадкам.

Я дуже хотіла б, щоб ця чудова традиція (дуже призабута в селі) у нас відродилася, і кожна дитина, молода людина вивчила для себе, для своїх дітей, а діти передали нащадкам, бо народна творчість дуже багата й різноманітна. І кожний має пам'ятати, нагромаджувати безцінне надбання свого народу.

ГАЇВКА


Дівчата і хлопці беруться за руки і водять танок навколо церкви у вигляді шнура або крученого танцю. Це коли останній переходить зразу під руку між третім і четвертим та веде за собою аж до першого ведучого танцю, - і так уже стає останнім у танці. Гаївку водять доти, поки дівчат усіх не назвуть на ім'я.

"Летить хмара паперова,


Гарна дівка Іванова.
Гарна, гарна, гарно ходить,
За собою хлопців водить:

То Михайла, то Степана,


Ото з неї дівка файна!"

(Співають ті ж слова, тільки міняють імена батьків)


Наприклад: летить хмара паперова, гарна дівка Степанова і далі за текстом.

ГАЇВКА


Утворюють два кола. Одне коло - дівчата всередині. Друге - хлопці охоплюють коло дівчат.
(Дівчата ходять в один бік по колу й співають):

"Ой, воротар, воротарю, відчиніть нам ворітоньки.


Прийшли купці купувати та й не знають котру брати"
(Хлопці ходять у другий бік по калу й співають):

"А ми стали та й думаєм,


До Ганнусі посилаєм."
(Дівчина Ганнуся йде в коло хлопців)

Співають дівчата ті ж слова, тільки хлопці міняють слова дівчини. Наприклад, слова хлопців:

"А ми стали та й думаєм,
До Наталі посилаєм".


ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "СТОДОЛА"

Хлопці сідають один другому на плечі, скільки перший може втримати та йдуть "стодолою" кругом церкви, приспівуючи:

"Їде, їде Жельман
їде, їде його брат
і його дружина,
їде, їде Жельманова
усяя родина."

(Час від часу міняються хлопці, а хто найдовше протримається, той переможець).




ВЕЛИКОДНЯ ГРА-ЗАБАВА "КУПКА"

Стають дівчата й хлопці в коло по двоє (один за другим). Один другого доганяє і хто дожене, той має доторкнутися того, хто втікає. Коли доторкнеться, то той, хто втікав - доганяє, а хто доганяв - втікає.

Той, хто втікає, стає попереду якоїсь пари, тоді третій з тієї пари втікає і т. д.

Ця забава весела і рухлива проходить доти, поки хочуть самі учасники.




ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "ПЕТРУШКА"

Жінки (дівчата) сідають (стоять) на траву щільно одна за іншою. Вибрана жінка (дівчина) ніби копає петрушку і приказує:

Копаю петрушку,
буду пити юшку -

бере "Петрушку " за руку, забирає її з гурту, а в цей час хлопці підбігають і хочуть й собі цю "Петрушку" взяти. "Петрушка" відбивається від хлопців.

Ця забава продовжується доти, поки не буде "викопана" вся "Петрушка".

ВЕЛИКОДНІ ГАЇВКИ ТА ВЕСНЯНКИ

Загалом Великодні забави для молоді й старших людей. Але нам важливо прищепити Великодній звичай нашим найменшим.

Я написала декілька Великодніх гаївок і веснянок для юних моїх друзів.

Діти ведуть хоровод і Наталочка в середині кола відображає все те, про що співають.

Наталочка зранесенька встала
І грядочки гарненько скопала.

(ніби копає грядку)

На грядочках землицю спушила
І рівненько квіток насадила
(ніби розпушує і садить)

Різних квіток вона насадила


І водою рясненько полила.

(ніби поливає)

Ростіть, ростіть високо квіточки,
Що садила в чотири рядочки.

(показує рукою вгору)

Добре потрудилась ти, Наталю,
Тепер бери того (тую), що є скраю.

(Наталя бере з кола дівчинку або хлопця на своє місце, а сама стає до гурту в коло і разам співають спочатку)

Діти ходять по колу, взявшись за руки, а вибраний хлопчик йде всередину кола й все показує, про що співається.

Ігорчику, земленьку скопай,

(копає)

Щоб вродив нам добрий урожай.


Грабельками землю розгорни
І грядочки рівненько зроби.

(ніби розгортає землю і робить грядочки)

На тобі насіннячка аж жменьку

(всі ніби щось йому подають)

І засій рівнесенько земельку.

(бере і засіває)

А щоб гарний виростав врожай,
Водичкою грядку поливай.

(поливає)

Тепер можеш йти відпочивати
І заміну собі пошукати.

(Ігорчик йде в коло й разом із усіма співає, а замість себе іншого хлопчика вибирає)

Діти стають у коло, пританцьовуючи весело співають веснянку.

Прилинь, прилинь, хмаронько, із неба


І дай дощу, бо нам дуже треба.
Нехай дощик рясненько полиє,
Всю травичку щедренько обмиє.
І дерева та кущі в лісочку,
І у нашім зеленім садочку.
Дай водиці для мої землиці,
А з врожаю будуть паляниці.
Дощик, дощик, щедро поливай,
Щоб багатий був наш рідний край.

Діти ведуть хоровод.

Сонечко,сонечко,
Заглянь у віконечко.
Вийдем на забави
На зелені трави...
Будемо співати,
День наш звеселяти.
Заглядай все, сонечко,
У моє віконечко.

Діти, взявшись за руки, співають веснянку.

Усі в коло поставаймо,
Свої рученьки з'єднаймо.
О, який чудовий час:
Веснонька іде до нас.

Сонце дивиться з хмарини, -


І так буде все, щоднини!
Веселитиме всяк час
Нас усіх весняний час.

Красна веснонька прийшла,


Сонце, тепло принесла.
І радіє кожен з нас,
Бо прийшов чарівний час!

Діти, взявшись за руки, ходять по колу і співають веснянку.

Дощику, дощику,
Землю поливай! -
Тебе просить поле
І зелений гай...
Бо без тебе, любий,
Ніщо не росте,

Навіть квітка в полі


І та не цвіте.
Поливай рясненько
Сад, город, поля...
Нехай урожаєм
Повниться земля.

Діти в колі співають веснянку, ходять то в один, то в інший бік.

Цінь-цінь-цвірінь... Йде теплінь -
Горобчик сказав нам.
Тепло нам всім несе весна,
Звірятам і птахам.

Цьох-цьох, тьох-тьох... - співа в саду


Співунчик соловей.
Радість весна всім принесла.
Найбільшу - для дітей.
Тепер нам можна, діточкам,
Гуляти цілий день...
Бо йде тепло від сонечка
І пташиних пісень.

Діти утворюють коло й співають веснянку.

Сонечко пригріло,
Тане білий сніг...
Пташки прилітають
З далеких доріг.
Сонечко пригріло -
Втікає зима,
Бо вже на порозі
Веснонька-краса.
Співають пташини
Зранку до зорі.
Тьохкають весело

В саду солов'ї.


Відчиню навстіж я
Двері та вікно.
Ми на тебе, весно,
Чекали давно.

Діти, взявшись за руки, співають в колі, а посередині кола стоїть дівчинка і відображає все, про що співається

Як в садочку зозуля закувала,
Тоді Христиночка зі сну вставала.

(потягується)

Встала Христинка дуже раненько,
Вмила білесеньке личко чистенько.

(вмивається)

Потім русяве волосся чесала,

(чеше волосся)

Стрічечки в довгії коси вплітала.

(ніби заплітає коси)

Вінок з барвіночка й квіток сплітала.

(ніби плете вінок)

І на голівку його закладала.

(закладає вінок)



Стала Христиночка і запишалась,
Бо, як царівночка, гарненько вбралась.
(береться в боки й навколо себе повертається)
Тепер, Христиночко, в коло ставай
І кого хочеш із нас вибирай.

(Христинка стала в коло, а вибрана нею дівчинка йде на її місце. Співають спочатку.)
Каталог: data -> ukr -> Ykrajinoznavstvo
Ykrajinoznavstvo -> Медвединці – українські повстанці
Ykrajinoznavstvo -> Роман Шухевич – головний командир упа
Ykrajinoznavstvo -> “Роль жінки матері в українській родині”
Ykrajinoznavstvo -> Семен палій – славетний козацький сотник
Ykrajinoznavstvo -> Різьба Гуцульщини
Ykrajinoznavstvo -> Україна в епіцентрі конфлікту цивілізацій — християнської та мусульманської
Ykrajinoznavstvo -> Біографія євстафія гоголя – козацького полковника
Ykrajinoznavstvo -> Яворський Стефан
Ykrajinoznavstvo -> Аби людина вирішила перекувати плуг на меч, їй потрібні вагомі причини. Про Устима Кармалюка є дуже романтична версія: в усьому винне кохання
Ykrajinoznavstvo -> «свято івана купала»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка