Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»




Сторінка15/59
Дата конвертації23.10.2016
Розмір8,86 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   59
Діюча мережа позашкільних навчальних закладів надає переважно безкоштовні послуги, створює додаткові можливості для духовного, інтелектуального, фізичного розвитку дітей та підлітків, здійснює соціальну профілактику, соціальну реабілітацію та соціальне супроводження молоді. Здобуття позашкільної освіти дітьми-інвалідами відбувається у центрах, клубах, станціях еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, технічного, художньо-естетичного профілів. При цьому свобода і можливість вільного вибору дітьми-інвалідами занять у позашкільних навчальних закладах сприятливо впливають на самовизначення особистості, її базову професійну підготовку і компетентність, допомагають створити ідеальну модель майбутньої професії, повніше реалізувати свій творчий потенціал.

Діаграма 13


Наявність матеріально-технічної бази цих закладів, кваліфікованих педагогічних кадрів, спеціалістів дозволяють надавати змістовну позашкільну освіту за інтересами, здібностями, уподобаннями дітей відповідно до 12 напрямів позашкільного освітньо-виховного процесу у понад 500 типах секцій, гуртків та об’єднань учнів.

Відповідно до цього позашкільним навчальним закладам надана можливість відкривати філії як структурно відокремлені підрозділи, що знаходяться поза межами розташування основного позашкільного закладу і виконують ту ж освітню діяльність в цілому або за окремими напрямами. Саме це дозволяє наблизити надання позашкільної освіти безпосередньо до місця проживання дітей-інвалідів.



У регіонах проводиться робота щодо створення умов для здобуття позашкільної освіти дітьми-інвалідами, які проживають у сільської місцевості, шляхом розвитку філій позашкільних навчальних закладів обласного та районного підпорядкування або відкриття гуртків цих закладів на базі загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості. За останній час створено 14 філій обласних державних центрів туризму і краєзнавства: в Івано-Франківській області - 6, Донецькій - 4, Запорізькій - 3, Львівській - 1.

З метою виконання замовлення дітей-інвалідів, їх батьків, різних громадських організацій позашкільні навчальні заклади практикують створення пересувних позашкільних закладів, особливо у сільській місцевості. Запроваджуючи соціально-педагогічний патронат, у регіонах масово відкриваються позашкільні навчальні заклади на базі загальноосвітніх навчальних закладів. Заслуговує на увагу досвід Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, який відповідно до свого Статуту створив пересувний багатопрофільний позашкільний навчальний заклад, гуртки, секції, об’єднання якого працюють за спортивно-туристським, декоративно-ужитковим, художньо-естетичним, краєзнавчим, еколого-натуралістичним напрямами та охоплює щорічно близько 1000 дітей та підлітків безпосередньо за місцем їх проживання. Щорічно в цьому закладі зростає загальна кількість вихованців з особливими потребами. Якщо у 2004 році таких дітей було 117 осіб, у 2008 – 437, то у 2010 році їх наявність налічує понад 500 осіб. Донецький обласний Палац дітей та юнацтва вже не одне десятиріччя вживає цілу систему заходів щодо виявлення дітей-інвалідів, а потім і створення умов для їх творчого розвитку і, головне, підтримки цих дітей як індивідуальних обдарованих особистостей. Традиційними у Донецькій області стали проведення виставок - творчих робіт дітей-інвалідів, конкурсів «Юний кулінар», змагань тощо. У Херсонському Палаці дітей та юнацтва вже більше 20 років під керівництвом управління освіти разом з громадськими організаціями здійснюється цілеспрямована, систематична, планомірна робота з дітьми-інвалідами та їх батьками. Спільно з міським Центром соціальної служби Палац дітей та юнацтва щорічно проводить традиційний фестиваль «Ми все можемо», у якому беруть участь 300 дітей-інвалідів. Разом із «Школою гуманітарної праці» стало традиційним проведення Тижня милосердя, у рамках якого проводиться фестиваль образотворчого мистецтва і виставка робіт дітей-інвалідів. Вихованцями Палацу започаткована така акція як «Діти – дітям». Гуртківці Палацу організують заняття гуртка з дітьми-інвалідами вдома. За ініціативою Палацу всі загальноосвітні навчальні заклади міста проводять традиційне свято «Ми – одна сім’я», Свято Матері за участю дітей-інвалідів. У місті Херсоні та області приділяється увага оздоровленню та відпочинку дітей-інвалідів. Завдяки спонсорам діти-інваліди мають можливість відпочити на морі із своїми матерями у приватних пансіонатах. У сучасних умовах життя, коли основні інститути соціалізації особистості не здатні виконувати свої функції у повній мірі, позашкільні навчальні заклади стають тим компенсаторним фактором, який здійснює необхідну корекцію виховного впливу в школі, поповнює соціальний досвід особистості, збагачує її внутрішній світ. Позашкільна освіта та виховання здійснюється в закладах, які покликані сприяти соціальній адаптації дітей-інвалідів у реальному житті, у відкритій системі соціалізації і розглядається як найбільший демократичний та гнучкий засіб залучення сім’ї до співпраці у вихованні і розвитку дітей і підлітків. Утвердивши себе повноцінною ланкою в системі безперервної освіти, позашкільна освіта надає дітям та підліткам-інвалідам можливість адаптуватися до змін у суспільстві, повірити у свої сили, підвищити самооцінку та свій статус у колі однолітків, а також сприяє інтенсивному формуванню таких важливих якостей як: позитивне ставлення до власного життя і реалізація себе як особистості в улюбленій діяльності, яка відповідає природним нахилам; здатність до безперервного духовно-творчого самовдосконалення; соціальна відповідальність; культура спілкування та дозвіллєва діяльність тощо. Навчально-виховний процес позашкільного навчального закладу має унікальні специфічні особливості для навчання і виховання дітей-інвалідів. Ефективному процесу соціальної адаптації дітей-інвалідів сприяють: поліваріативність навчальних програм; більш вільна регламентація часу; відкрите спілкування педагог-учень, учень-учень; добровільність відвідування тощо. Метою процесу соціальної адаптації дітей-інвалідів у позашкільних навчальних закладах є створення умов для позитивної зорієнтованої соціалізації особистості шляхом засвоєння певних норм, оцінок, типових соціальних ситуацій, набуття конкретних професійних умінь, навичок творчої спрямованості в соціальній ситуації, підвищення рівня соціального розвитку особистості, навчання вмінню використовувати свої знання в умовах зміненого соціального середовища, у складних життєвих ситуаціях. Організаційно-педагогічні умови процесу соціальної адаптації учнів-інвалідів у позашкільних навчальних закладах підпорядковані основним критеріям соціальної адаптації:

  • забезпечення умов активного осмислення учнем власної індивідуальності, пізнання себе, усвідомлення своїх сильних та слабких сторін; вироблення кожним учнем власного життєвого кредо і початкової орієнтації щодо життєвої мети;

  • створення сприятливого мікроклімату у гуртку; організація дружніх стосунків у дитячому колективі; орієнтація на успіх (на позитивні якості особистості); організація та проведення творчих вечорів, свят, дискотек та інших заходів;

- розвиток здібностей дітей-інвалідів вирішувати конкретні проблеми у різних сферах діяльності; створення довірливих відносин учень-педагог;

- сприяння інноваційним проектам, покликаним змінити й водночас демократизувати зв’язок між позашкільним навчальним закладом та родиною і суспільством; навчання дітей навичок соціальної поведінки; формування навичок здорового способу життя.

Основними принципами організації роботи з дітьми-інвалідами у позашкільних навчальних закладах є:


  1. принцип інтеграції, який передбачає взаємодію зусиль усіх соціальних інститутів, зацікавлених у продуктивному процесі їх соціальної адаптації (спільна робота з різними асоціаціями, фондами, спілками, громадськими організаціями);

  2. принцип адаптації, який визначає особливості включення дітей та підлітків-інвалідів у соціально значущу діяльність (виконання робіт на замовлення дитячих дошкільних закладів, кімнат школяра, школи тощо);

  3. принцип поваги до особистості, який передбачає опору на позитивні фактори в її розвитку, навчанні та вихованні;

  4. принцип профорієнтації і самовизначення (робота за інтересами, зустрічі з спеціалістами різних професій тощо).

Важливим фактором, який визначає майбутній розвиток людини з порушеннями психофізичного розвитку та можливості інтеграції в суспільство здорових людей, є рання реабілітація (комплекс медичних, педагогічних та психологічних заходів, спрямованих на відновлення або компенсацію порушених функцій організму інваліда). Враховуючи можливості позашкільних навчальних закладів, досвід педагогів, які працюють з дітьми та молоддю з особливими потребами, у багатьох позашкільних навчальних закладах розроблена програма «Соціалізація дітей та молоді з особливими потребами – проблема сьогодення». Програма розрахована на дітей, які потребують соціальної, реабілітаційної допомоги, корекції фізичного розвитку. Комплексна програма складається з окремих блоків програм, які можливо компонувати залежно від типу позашкільного навчального закладу та його концепції розвитку. Зокрема, у Дитячому оздоровчо-екологічному центрі Оболонської районної у м. Києві ради метою програми є формування культури здоров’я дітей і молоді з обмеженими можливостями, їх соціалізація та інтеграція в сучасне суспільство. Програма передбачає інтеграцію дітей з особливими потребами в звичайні гуртки позашкільного закладу і складається з 3-х блоків – оздоровчо-профілактичного, мистецького, соціально-реабілітаційного. Оздоровчо-профілактичний блок передбачає заняття гімнастикою, хореографією, танцями на візках. У мистецькому блоці діти знайомляться з малюванням і ліпленням; художньою вишивкою; музикою; декоративно-ужитковим мистецтвом; комп’ютерною графікою. Третій блок - соціально-реабілітаційний, спрямований на саморозвиток та взаємодопомогу учнів гуртка, дітей-інвалідів; розвиток пам’яті, профорієнтацію, активну реабілітацію дітей-інвалідів на візках. Комплексна програма розрахована на дітей з порушеннями зору, опорно-рухового апарату, порушеннями інтелекту, зі складною структурою порушень.

Гуртківці можуть випробувати себе в різних видах діяльності та обрати для себе напрям, який їм найбільш цікавий.

Водночас, поряд із здобутками, існує низка проблем, які на сьогодні характерні для позашкільної освіти.

Оцінюючи ефективність діяльності новаторських позашкільних навчальних закладів щодо роботи з дітьми-інвалідами за останні роки, необхідно відмітити:



  • недостатній рівень координації спільної діяльності органів управлінь освітою, у справах сім’ї, молоді та спорту, охорони здоров’я, культури, туризму і мистецтв, громадських організацій у створенні системи піклування за дітьми-інвалідами щодо організації їх позашкільної життєдіяльності;

  • вкрай низька матеріально-технічна база позашкільних навчальних закладів, особливо сільської місцевості в організації роботи з дітьми-інвалідами за інтересами та вподобаннями (відсутність транспортних засобів, комп’ютерів, спортивного інвентаря, пандусів тощо);

  • недостатнє науково-методичне забезпечення організації навчально-виховного процесу з дітьми-інвалідами, і в першу чергу, програмне забезпечення відповідно до нормативних актів Міністерства освіти і науки;

  • безсистемність проведення всеукраїнських, обласних, районних конкурсів, фестивалів, виставок творчих робіт дітей-інвалідів, вихованців позашкільних навчальних закладів.

  • відсутність системи спортивно-оздоровчої роботи з дітьми-інвалідами щодо їх підготовки до участі у параолімпійських іграх.

Важливою залишається проблема збереження та розвитку мережі позашкільних навчальних закладів, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, створення належних умов для роботи з дітьми-інвалідами.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   59


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка