Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»


Організація професійної орієнтації інвалідів



Сторінка20/59
Дата конвертації23.10.2016
Розмір8,86 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   59

Організація професійної орієнтації інвалідів

Профорієнтаційна робота є одним з основних напрямків роботи професійно-технічних навчальних закладів, тому адміністрації закладів, педагогічні працівники, батьківські комітети, учнівське самоврядування докладають багато зусиль аби вдосконалювати форми цієї роботи задля забезпечення достатнього прийому учнів на навчання.

В цій роботі закладами використовуються можливості засобів масової інформації (радіо, телебачення, преси).

Традиційно в навчальних закладах професійно-технічної освіти відбуваються «Дні відкритих дверей», де громадяни можуть безпосередньо ознайомлюватися з умовами навчання у конкретному закладі. Крім цього, проводяться заходи з презентації професійно-технічних навчальних закладів, де педагогічні колективи представляють свої здобутки, а також традиційно щорічно відбуваються «відкриті захисти творчих кваліфікаційних робіт учнів» за масовими професіями, на яких є попит, куди запрошуються усі бажаючі громадяни. В проведенні профорієнтаційної роботи педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів співпрацюють із школами-інтернатами та громадськими організаціями інвалідів. Працівники професійно-технічних навчальних закладів беруть участь у заходах, які проводяться в інтернатах. Адміністрації професійно-технічних навчальних закладів організовують дні відкритих дверей для випускників шкіл-інтернатів, спільні спортивні змагання. Учасники художньої самодіяльності закладів професійно-технічної освіти організовують виступи в школах-інтернатах.

Педагогічний колектив Вищого професійного училища №25 м. Києва проводить широку профорієнтаційну роботу в школі-інтернаті №26 м. Києва для дітей з вадами розумового розвитку. Результатом проведеної роботи стало відкриття вперше в даному закладі профтехосвіти групи за спеціальністю «Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр» з учнів інтернату. Педагогічним колективом Вищого професійного училища №26 м. Києва здійснюється значна профорієнтаційна робота в школах-інтернатах №№ 6, 9, 18 для дітей з вадами слуху, яка відбувається і в формах днів відкритих дверей, і шляхом бесід з учнями та їх батьками, показу відеофільму про училище.

Особливо плідними є давні зв’язки професійно-технічних навчальних закладів з Українським товариством глухих. Про дієвість такої співпраці свідчить той факт, що 49 з 64 (або 76,6 %) учнів з вадами слуху у Вищому професійному училищі № 26 м. Києва залучені до навчання за допомогою УТОГ з інших регіонів України.

З метою підвищення соціального захисту учнівської молоді з числа тих, що потребують фізичної та розумової корекції, в професійно-технічних навчальних закладах розширюється підготовка кваліфікованих робітників з урахуванням їх інтересів, медичних протипоказань до обраної професії та забезпечується першочергове працевлаштування цих категорій випускників.

3.5 Вища освіта

На сучасному етапі в Україні відбувається реформування вищої освіти, що пов’язано з її входженням до єдиного освітнього європейського простору, дотриманням вимог Болонського процесу. Зокрема, актуалізується питання забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти громадянам України, в тому числі громадянам з особливими потребами.

Термін «студент/учень з особливими потребами», який відповідає міжнародному терміну «student with special needs», використовується для позначення студентів з порушеннями психофізичного розвитку, в тому числі студентів з інвалідністю; акцентує увагу на необхідності забезпечення додаткової підтримки у навчанні осіб цієї категорії.

Законодавство України передбачає забезпечення особам з особливими потребами доступності та безоплатності здобуття вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Існує система пільг при вступі до вузу для абітурієнтів з інвалідністю.

Аналіз стану проблеми освіти осіб з особливими потребами в Україні дозволяє говорити про тенденцію до збільшення кількості осіб цієї категорії, які прагнуть здобути вищу освіту.

Здобуття вищої освіти – важлива умова інтеграції молоді з особливими потребами в суспільство. Тут можна говорити щонайменше про два аспекти. По-перше, здобуття вищої освіти тією чи іншою мірою гарантує особам цієї категорії конкурентоспроможність на ринку праці. Дослідження ринку праці показали, що на сьогодні серед людей з інвалідністю випускники вищих навчальних закладів мають на 80% більше шансів знайти роботу, ніж люди без вищої освіти. По-друге, для переважної більшості студентів з особливими потребами (які здобули середню освіту у спеціальних школах) вступ до вищого навчального закладу і початок навчання є першим дієвим кроком у напрямі соціальної інтеграції.

У контексті проблеми необхідно враховувати, що вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і фахової підготовки в Україні встановлюються Державним стандартом освіти і є обов’язковими для всіх студентів, в тому числі студентів з особливими потребами. Лише за такої умови випускники цієї категорії стають кваліфікованими фахівцями.

Водночас, студент з інвалідністю має спеціальні освітні потреби, зумовлені певними порушеннями психофізичного розвитку (сучасний термін «студент з особливими потребами» на відміну від терміну «студент-інвалід» акцентує увагу на цьому аспекті). Навчання студентів з особливими потребами передбачає організацію спеціального супроводу, що і є практичним втіленням декларованих вимог щодо рівного доступу до вищої освіти.

Сьогодні в Україні навчання студентів з особливими потребами здійснюється за такими формами:


  • організація у вищих навчальних закладах окремих (спеціальних) академічних груп для студентів з особливими потребами за нозологіями (наприклад, для студентів з порушеннями слуху);

  • навчання студентів з особливими потребами спільно зі студентами з типовим розвитком у, так званих, інтегрованих групах без спеціальної підтримки;

  • навчання студентів з особливими потребами в єдиному потоці студентів із спеціальним супроводом (студенти отримують допомогу з боку спеціально створеного підрозділу у структурі вищого навчального закладу). Така форма навчання є інклюзивною (що передбачає створення додаткових умов); на сучасному етапі кількість прикладів організації інклюзивного навчання у ВНЗ є обмеженою (Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»);

  • дистанційна форма навчання та екстернат.

Не зважаючи на актуальність сьогодні інклюзивної моделі освіти, доцільним є розвиток різних форм здобуття вищої освіти особами з особливими потребами, що створює поле вибору для різних категорій таких осіб. Кожна форма організації освіти має певні переваги.

Здобуття вищої освіти в умовах спеціальних груп дає змогу організувати освітній процес з урахуванням особливих потреб осіб з порушеннями психофізичного розвитку. Проте навчання в умовах спеціальної групи обмежує осіб цієї категорії у виборі спеціальностей, не повною мірою сприяє їхній соціалізації.

За умови навчання в єдиному потоці студентів, особи з особливими потребами можуть обирати спеціальність, враховуючи свої інтереси, нахили, прагнення і плани. Водночас, в інтегрованій групі до них висуваються такі ж вимоги з боку вищого навчального закладу, як і до інших студентів. В такій групі неможливим є уповільнення темпу лекцій; зміна кількості, тривалості занять, спрощування, скорочення обсягу навчального матеріалу тощо. Тому врахування і забезпечення особливих освітніх потреб студентів цієї категорії можливе лише шляхом впровадження комплексного супроводу їхнього навчання.

Оптимальною є модель, за якої супровід навчання студентів здійснює спеціальний підрозділ (підрозділи), який створений у структурі вищого навчального закладу та забезпечує формування спеціальних освітніх умов, надання спектру відповідних послуг. Супровід розпочинається з моменту звернення людини до вузу і охоплює процеси підготовки до вступу, власне вступу та навчання у ВНЗ, а також передбачає підтримку у працевлаштуванні.

Україна має певний досвід організації такої роботи. Прикладом інклюзивного навчання осіб з особливими потребами у вузі є Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». В Університеті розроблено ефективну модель системи супроводу навчання осіб з особливими потребами. Структурними компонентами цієї моделі є: Відділ адаптації та реабілітації; медична частина; Відділ спеціальних технологій навчання. Усі блоки моделі системи супроводу вступають в дію поступово і можуть діяти одночасно, доповнюючи один одного. Керівництво університету підкреслює, що, приймаючи на навчання людей з інвалідністю, вуз має вирішувати низку організаційних, технічних, психолого-педагогічних, методичних, соціальних та інших проблем для забезпечення інклюзії студентів із різними нозологіями.

Актуальним є вивчення зарубіжного досвіду щодо організації супроводу навчання студентів з особливими потребами. При більшості вищих навчальних закладів демократичних країн функціонують центри супроводу студентів з особливими потребами. Зокрема, супровід навчання студентів в Університеті Альберта (Канада) забезпечує спеціальний підрозділ – Центр підтримки студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Майбутні студенти звертаються до центру, де отримують консультації з вибору спеціальності, умов навчання та заповнюють типовий бланк, де зазначено: вид порушення, обрана спеціальність (чи окремі курси), додаткові послуги для навчання студента (визначені з допомогою спеціалістів) та вартість навчання. Після розгляду урядом провінції представленої інформації, навчальний заклад отримує необхідне фінансування. Для кожного студента розробляється індивідуальна програма, узгоджена з освітнім стандартом. На етапі закінчення навчання у вищому навчальному закладі Центр сприяє працевлаштуванню випускників.



Аналіз даних у динаміці років щодо навчання осіб з обмеженими можливостями у системі вищої освіти свідчить про те, що кількісний склад цієї категорії громадян є відносно змінним у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. В той час, як у вищих навчальних закладах ІП-ІУ рівнів акредитації контингент студентів-інвалідів у порівнянні з 2003/2004 років збільшився у 3,6 рази. Такі показники з одного боку вказують на те, що вступники володіють всім комплексом прав, гарантованих Конституцією й відповідними законами України. З іншого боку, через обмеження в здоров'ї, вони не можуть повноцінно скористатися всіма гарантованими правами і свободами. У зв'язку з цим, головним завданням закладів вищої освіти є не лише надання освітніх послуг студентів-інвалідів, але й вирішення ряду питань, пов'язаних із їх життєздатністю.

Діаграма 19


Каталог: wp-content -> uploads
uploads -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
uploads -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
uploads -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
uploads -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
uploads -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
uploads -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
uploads -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
uploads -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
uploads -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
uploads -> Архітектура та скульптура в Україні 19 століття


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   59


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка