Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»



Сторінка24/59
Дата конвертації23.10.2016
Розмір8,86 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   59

Розділ ІV Інклюзивне навчання: перший досвід, проблеми, перспективи
Сучасною світовою тенденцією є прагнення до деінституалізації та забезпечення доступності усіх ресурсів суспільства для осіб з порушеннями психофізичного розвитку. Триває формування і впровадження нових культурних і освітніх норм – створення умов для активної участі у житті суспільства для усіх громадян, в тому числі людей з тими чи іншими порушеннями розвитку, що й фіксує міжнародне законодавство на рівні ООН.

У процесі демократизації українського суспільства неабиякого поширення набувають ідеї гуманізації освіти й пріоритети особистості.

Ринкова економіка і демократична система соціально-політичного розвитку України висувають нові вимоги до системи освіти, в тому числі і до освіти осіб з інвалідністю. Йдеться про забезпечення рівних можливостей для здобуття освіти і подальшої активної участі у житті суспільства всіх без винятку громадян.

Неприйнятною на сьогодні є освітня система, за якої учні пасивно одержують академічні знання і не вступають в активну взаємодію із соціумом. Проблема соціалізації осіб із інвалідністю в системі сучасної спеціальної освіти посідає особливе місце і викликає багато суперечок і нарікань.

В Україні за наявності досить розгалуженої та розвиненої системи спеціальної освіти значна частина дітей з порушеннями психофізичного розвитку не одержує спеціальної допомоги і не має змоги задовольнити свої особливі навчальні потреби. Побудована на тенденціях сегрегації дітей з порушеннями психофізичного розвитку система спеціальної освіти вже не спроможна сповна відповідати запитам суспільства.

Поряд з незаперечними позитивами варто виокремити суттєві недоліки сучасної системи спеціальної освіти:



  • її уніфікованість, що унеможливлює забезпечення освітніх потреб всіх учнів, що мають особливості психофізичного розвитку, утруднює впровадження різноваріативних навчальних програм та внесення необхідних змін до навчальних планів;

  • ізольованість дітей з психофізичними порушеннями в спеціальних школах-інтернатах, які є основними спеціальними освітніми закладами і які мають багато негативних соціальних наслідків, зокрема, відчуження сім’ї від виховного процесу; соціальна інфантильність учнів; обмеженість розвитку життєвих компетенцій тощо;

  • недостатня соціально-практична спрямованість навчального процесу, наслідками якої є низький рівень сформованості соціально-побутової компетентності учнів;

  • недостатня індивідуалізованість та особистісна зорієнтованість навчально-виховного процесу, наслідками якої є труднощі емоційного та особистісного розвитку учнів;

  • низька ефективність корекційно-розвивальних занять, що зумовлює низький рівень комунікативної компетентності, замкнутості, ізольованості;

  • відсутність ліцензійного психолого-педагогічного інструментарію для діагностики порушень, що утруднює правильне комплектування спеціальних закладів й організацію навчання;

  • недостатнє науково-методичне забезпечення освітнього процесу дітей з важкими патологіями, атиповими порушеннями, що потребують додаткових освітніх та корекційно-реабілітаційних послуг.

На сучасному етапі логіка розвитку освіти, в тому числі і спеціальної, не збігається з логікою розвитку суспільства, оскільки система спеціальної освіти переживає кризу, пов’язану з критичним переосмисленням її традиційних ціннісних основ, труднощами функціонування спеціальних навчальних закладів, відставанням спеціально-освітньої допомоги від зміни соціальних потреб.

Однією із форм навчання дітей із особливими потребами є нова, але визнана у багатьох країнах світу інклюзивна модель освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися у загальноосвітньому закладі зі місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

З часу ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини дедалі більшого визнання та поширення набуває соціальна модель суспільного облаштування, пов’язана з додержанням прав людини. Розлади здоров’я розглядаються як соціальна проблема, а не як характеристика особистості, оскільки вона зумовлює непристосованістю оточення, і охоплює такі питання, як ставлення до людей з особливими потребами, виробничі норми, архітектурна безбар’єрність, транспорт. Для соціальної моделі суспільного облаштування найбільш прийнятою є інклюзія. Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на забезпеченні основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Розвиток і функціонування спеціальної системи освіти завжди обумовлювалось потребами. Проте таке бачення системи спеціальної освіти почало поступово змінюватися в більшості країн світу. Знання, досвід, обладнані приміщення є необхідним, проте сегрегація учнів наразі розглядається як неприйнятна і така, що порушує права дитини на освіту. Загальне бачення цього питання полягає в тому, що переважна більшість дітей з особливими потребами мають навчатися разом з однолітками в звичайних умовах. Результатом такого підходу вважається створення єдиної системи, яка охоплюватиме учнів різних категорій.



Інклюзивна школа - заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей.

Не дивлячись на те, що інклюзивні школи забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише вчителів та персоналу школи, але й ровесників, батьків, членів родин.

Основний принцип інклюзивної школи полягає в тому, що:

  • всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;

  • школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання;




  • забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розроблення відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, визначення стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв'язків зі своїми громадами;

  • діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання;

  • вони є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивний підхід:

  • створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які
    навчаються у загальноосвітніх школах;

  • водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які
    сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють
    формуванню позитивного ставлення до тих, хто „відрізняється".

Ключовий принцип, який лежить в основі інклюзивного підходу, полягає в тому, що школи мають бути відкритими для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. Школам необхідно знаходити шляхи, які б забезпечували успішне навчання всіх дітей, включаючи дітей, які мають фізичні чи розумові проблеми.

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей - всі діти є цінними й активними членами суспільства.
Переваги інклюзивної освіти

Навчання в інклюзивних освітніх закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для звичайних дітей, членів родин та суспільства в цілому. Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос робиться в першу чергу на розвиткові сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між «здоровими» дітьми і дітьми з особливими потребами в інклюзивних класах сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги.

Інклюзивні підходи також корисні для сім'ї. В цьому випадку родини дітей з особливими освітніми потребами можуть отримувати підтримку з боку інших батьків, вони краще розуміють, у чому розвиток їхніх дітей є типовим й у чому атиповим, а також беруть активнішу участь у процесі навчання і виховання.

Вчителі інклюзивних класів глибше розуміють індивідуальні відмінності й особливості дітей, а також ефективніше співпрацюють з батьками та іншими фахівцями (спеціалістами з лікувальної фізкультури, дієтологами, логопедами, соціальними працівниками та ін.) Інклюзивна система освіти є також корисною із суспільної точки зору, оскільки завдяки спільному навчанню діти змалку вчаться розуміти і толерантно ставитися до людських відмінностей.


Виходячи із зазначеної концепції соціальної рівності та справедливості, учні з особливими освітніми потребами мають досягти таких самих навчальних результатів, як і їхні однолітки. Підхід, що базується на правах людини, має забезпечувати прогрес і, відповідно, оцінювання індивідуального прогресу упродовж засвоєння навчальної програми.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку
дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір України як один з напрямів гуманізації всієї системи освіти відповідає пріоритетам державної політики.

На зміну «державноцентристській» освітній систем, в якій головна визначалася як становлення особистості за певними еталонами і підпорядкування власних інтересів державним з жорсткою регламентацією навчального процесу, має йти компетентнісно спрямована система освіти, в якій домінує орієнтація на інтереси дитини, на задоволення її потреб.

Важливою умовою формування цієї системи є: забезпечення можливості вибору освітньої установи та навчальної програми відповідно до індивідуальних особливостей дитини; здійснення стимулювання досягнень дітей у різних сферах діяльності; забезпечення соціально-педагогічного захисту дітей та ін.



Реорганізація й оновлення національної системи педагогічної освіти на основі принципів демократизації, гуманізації та модернізації, визнання права кожної дитини на одержання освіти, адекватної її пізнавальним можливостям і вимогам часу є дороговказом до пошуку оптимальних шляхів її реформування, соціалізації дітей з порушеннями психофізичного розвитку, їх інтеграції у суспільство. Такій реорганізації системи освіти в цілому має сприяти інклюзивна освіта.
Перший досвід інклюзивного навчання в Україні

В Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливими потребами та їх здоровими однолітками. Із 100 тисяч дітей із особливими потребами, які інтегровані у загальноосвітні школи, 45 % складають діти з інвалідністю. Це діти з проблемами розумового розвитку, сенсорними порушеннями (глухі, сліпі, зі зниженим зором, порушеннями опорно-рухового апарату).

Інклюзивне навчання повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, проте воно значно розширює її можливості. Школи з інклюзивним навчанням працюють у тісному зв’язку із спеціальними школами, використовуючи методи роботи з дітьми тієї чи іншої нозології, залучаючи до консультування спеціалістів з багаторічним досвідом роботи з такою категорією дітей. Стратегія реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей із інвалідністю на якісну освіту означена у Плані дій Міністерства освіти і науки України щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 рр. Метою введення у дію Плану дій є реалізація державної політики щодо формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення їх конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх закладів з інклюзивною освітою готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами. Прийняття Плану дій сприятиме забезпеченню права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на інтеграцію в суспільство шляхом створення умов для безперешкодного доступу до якісної освіти, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб. Разом з тим це сприятиме організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, здійсненню системних психолого-педагогічних заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, формування психологічних новоутворень. Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення законодавчої бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім’ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. З метою запровадження інтегрованого навчання з найбільшою для дітей-інвалідів користю Міністерством освіти і науки України здійснено науково-педагогічний експеримент "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" (наказ Міністерства освіти і науки України від 10.08.2001 р. № 586). З урахуванням наявності соціально-педагогічних проблем, що потребують вирішення, напрацьованого досвіду з впровадження інклюзивного та інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами наказом Міністерства освіти і науки від 01.12.2008 р. № 1087 запроваджено наступний етап науково-педагогічного експерименту всеукраїнського рівня «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання». Експеримент розрахований на п’ять років і здійснюється за трьома етапами науково-дослідної роботи, спрямованими на розроблення та апробацію структурно-функціональної моделі інклюзивної освіти з урахуванням особливостей діяльності навчальних закладів різних типів для дітей дошкільного та шкільного віку в умовах міста та сільської місцевості.

Діаграма 24


Каталог: wp-content -> uploads
uploads -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
uploads -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
uploads -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
uploads -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
uploads -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
uploads -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
uploads -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
uploads -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
uploads -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
uploads -> Архітектура та скульптура в Україні 19 століття


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   59


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка