Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»




Сторінка30/59
Дата конвертації23.10.2016
Розмір8,86 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   59
Проектування у системі післядипломної освіти спрямовується на розробку та впровадження інноваційних підходів, осмислення стратегії розвитку.

Пілотні та програмно-цільові проекти, розроблені Донецькими обласним інститутом післядипломної освіти, є важливим механізмом і етапом переходу до інноваційної педагогічної діяльності.

Проектування в системі післядипломної педагогічної освіти сприяє активізації творчого потенціалу педагогів, закладів освіти, методичних служб, які є суб’єктами педагогічних інновацій: генерують інноваційні ідеї та творчі задуми, ініціюють інноваційну діяльність.

Під впливом зазначених тенденцій у системі відбувається зміна парадигми освіти та моделей навчання. Нові моделі навчання об’єднуються під назвою «інноваційні, діяльнісні», моделі, що засвідчує використання для їх реалізації нових нетрадиційних принципів і діяльнісних підходів.

Проектна діяльність забезпечує конструктивні зміни в технології побудови навчальних програм для дорослих на основі різниці між наявними (до курсів) та необхідними (курси + міжатестаційна діяльність) компетенціями.

Розроблення та реалізація програмно-цільових проектів сприяла створенню інноваційної моделі регіональної системи післядипломної педагогічної освіти на засадах відкритості, безперервності, інноваційності.

У цьому контексті особливо продуктивними є реалізація в області проекту «Проектування та науково-методичне забезпечення компетентнісно спрямованої спеціальної освіти осіб із обмеженими можливостями здоров’я», який сприяв створенню оптимальних умов для самореалізації кожної дитини, формуванню багатовимірного освітньо-реабілітаційного простору, зорієнтованого на індивідуальний розвиток особистості, через навчання і виховання за моделлю: «школа – вуз І – ІV рівня акредитації – ринок праці»; реалізацію особистісно зорієнтованого підходу до розвитку, навчання і виховання дітей та підлітків через адаптацію інноваційних освітніх технологій на всіх ступенях навчання, розробленню соціально-адаптованої моделі випускника спеціальної школи; визначенню ключових компетенцій учнів, які формує спеціальний заклад через систему корекційно-педагогічного процесу; впровадженню нових ефективних форм індивідуальної роботи з учнями, які мають порушення здоров’я; експериментальному моделюванню, виявленню і створенню умов для задоволення, як пізнавальних потреб дитини, так і потреб самоствердження особистості; організації психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного, корекційного процесу: визначенню психолого-педагогічного, освітнього, допрофесійного маршруту кожної дитини, враховуючи її психофізіологічні особливості та реальні можливості; визначенню умов і засобів інтегрування суспільних інтересів у повноцінному функціонуванні школи-інтернату: соціалізації дітей на принципах гуманізму, національних та загальнолюдських ідеалах; підготовці освітян до інклюзивної освіти в обласній школі із проблем «Організаційно-педагогічні умови інтеграції дітей з особливими потребами в загальноосвітній простір».

Протягом 2009-2010 навчального року на факультеті підвищення кваліфікації комунального закладу «Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти» за даним напрямом пройшли курсову підготовку 25 директорів інтернатних навчальних закладів обласної комунальної власності, 178 педагогічних працівників шкіл-інтернатів. Основними принципами реалізації завдань щодо підготовки та перепідготовки педагогів для здійснення навчально-реабілітаційної роботи у навчальних закладах Харківської області є формування їх професійної мотивації та навчальної діяльності шляхом залучення до участі в інноваційних тематичних спецкурсах. Так, у 2009-2010 навчальному році проведено наступні спеціальні курси: «Основи корекційної педагогіки» (1 група 35 слухачів—педагогів), «Моделювання корекційної роботи логопеда» (2 групи, 68 слухачів-педагогів), «Особливості роботи з соціально дезадаптованими дітьми (3 групи, 106 слухачів-педагогів), «Корекційно-розвивальна робота при аутизмі» (3 групи, 106 слухачів-педагогів).



Проведення лекційних занять для різних категорій педагогічних
працівників загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності
передбачає висвітлення питань запровадження інклюзивного та
інтегрованого навчання дітей (професійний модуль).

Комунальний заклад «Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти» забезпечує науково-методичний супровід роботи адміністрацій інтернатів, ліцеїв обласної комунальної власності, загальноосвітніх навчальних закладів різних типів з питань інклюзії, та рівного доступу осіб з інвалідністю до здобуття відповідного рівня базової та повної загальної середньої освіти (постійно діючі семінари-тренінги для директорів, їх заступників з навчально-виховної роботи у межах реалізації завдань програмно-цільових проектів «Компетентнісний підхід до організації навчально-виховного процесу (2007-2010 роки)», «Створення системи роботи з кадровим резервом, новопризначеними керівниками дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів в умовах післядипломної педагогічної освіти (2008-2011 роки)», що дозволяє на місцях активізувати роботу з продовження навчання осіб з фізичними та розумовими вадами. Протягом 2009-2010 навчального року відділом педагогічного менеджменту комунального закладу «Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти» проведено 14 обласних науково-методичних семінарів (охоплено 372 директора, заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, завідувачів дошкільних навчальних закладів області).

Згідно з ліцензією Міністерства освіти і науки України з 2008 року в Дніпропетровському інституті післядипломної педагогічної освіти розпочались заняття студентів на факультеті перепідготовки педагогічних працівників, де навчається 120 педагогів, які протягом 2011-2012 н.р. здобудуть спеціальність «Корекційна педагогіка» та будуть успішно працювати як у спеціальних, та і загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження і реалізації послуг дітям з особливими освітніми потребами в інклюзивній освіті.

Кафедра корекційної педагогіки спільно з відділом дошкільної освіти соціального захисту дитинства та виховної роботи бере участь у виконанні плану дій Головного управління освіти і науки облдержадміністрації щодо впровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх закладах в Дніпропетровській області до 2012 року.

З метою створення навчально-реабілітаційних закладів комплексного типу для навчання, реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливостями в розвитку на кафедрі корекційної педагогіки створюється Центр інклюзивної освіти.



Якісне вирішення проблем навчання , виховання, корекції та соціальної адаптації дітей сьогодні знаходиться у прямій залежності від рівня перепідготовки спеціалістів. В умовах реабілітаційного простору особливо актуального значення набуває особистість корекційного педагога та оволодіння ним професійними знаннями та вміннями.

Тому в моделі перепідготовки спеціаліста для сучасної системи спеціальної освіти при Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти провідною визначено компетентність корекційного педагога.

Лабораторія шкіл-інтернатів всю науково-методичну, експериментальну та пошукову роботу спрямовує на підвищення професійної майстерності, компетентності педагогічних працівників інтернатних закладів, їхнього фахового рівня, розвиток у педколективах творчості та ініціативи.

Методична робота сконцентрована на:



  • розвитку традиційних і пошуку інноваційних ефективних форм і

методів методичної роботи з педагогічними кадрами спецшкіл-інтернатів, логопедичних пунктів загальноосвітніх шкіл та дошкільних навчальних закладів;

  • вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду;

  • здійснення експериментальної та дослідницької роботи;

  • проведення курсової та семінарської перепідготовки, спрямованої на

підвищення професійної кваліфікації вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів.

До читання лекцій на курсах, семінарах систематично залучаються науковці з Інституту корекційної педагогіки і психології НПУ імені М.П. Драгоманова, Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНУ.

З метою проектування та моделювання інноваційних педагогічних систем інтернатного закладу, спрямованих на розвиток компетентності, життєздатності особистості, яка вміє вирішувати життєві проблеми, приймати відповідальні рішення, при лабораторії успішно працює обласна творча група педагогічних працівників спецшкіл-інтернатів з теми: «Проектна технологія як засіб реалізації компетентнісно зорієнтованого підходу в навчанні і вихованні учнів з особливими потребами».

Головне завдання творчої групи полягає в тому, щоб дитина зрозуміла та осмислила своє життя, навчилася самостійно вирішувати як щоденні життєві завдання, так і складні проблеми, стала життєво компетентною, соціально активною.

Вже три роки педагогічні колективи спецшкіл-інтернатів здійснюють дослідницько-пошукову роботу щодо впровадження методу проектів у навчально-виховний процес. Ними підготовлено і реалізовано до трьохсот проектів з різних напрямів.

Участь педагогів у педагогічних проектах суттєво впливає на зростання педагогічної майстерності.

Кінцевим продуктом проектів стають розробки різноманітних методичних рекомендацій щодо запровадження в практику роботи сучасних технологій, укладання педагогами збірок кращих уроків та виховних занять, друкування власних доробок у фахових журналах, участь у конкурсах «Освітні перегони», «Надія року», «Педагог року», обласних та Всеукраїнських педагогічних виставках та конкурсах, розробці авторських програм навчання та виховання.

Особливо слід відмітити педколективи таких спецшкіл-інтернатів, як Березівської зі зниженим слухом, Житомирської для глухих дітей, Бердичівської для розумово відсталих дітей-сиріт та Любарської для розумово відсталих дітей.

Зокрема, за період з 2007 по 2010 роки діяв Всеукраїнський благодійний проект «Добро починається з тебе». В конкурсі взяли участь учні загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій та 4 спецшколи-інтернати із Житомирської області. У номінації «Культурологічні проекти» перше місце здобув проект Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для глухих дітей «Запали лампадку віри в серце людини». За перемогу школа була нагороджена сертифікатом на 5 тис. грн. Від імені благодійного фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» Влада Прокаєва вручила сертифікат на 10 тис. грн., а від компанії «Нові горизонти» школа одержала обладнання для ігрової та спортивної кімнат. Проект Бердичівської спецшколи-інтернату став лауреатом конкурсу.

У Березівській спецшколі-інтернаті педагогами спільно з учнями підготовлено і реалізовано більше п’ятдесяти проектів різних типів, починаючи з довкілля і завершуючи випускним класом. Враховуючи особливості слабочуючої дитини, всі педагоги прагнуть до того, щоб теми проектів були спрямовані на розв’язання конкретних практичних задач, актуальних для повсякденного життя, що потребують від учнів знань з різних предметів, творчого мислення, дослідницьких навичок. Тому найпоширеніші з них стали дослідницькі, інформаційні, творчі, соціально значущі проекти. Вчителі індивідуальної слухо-мовної роботи реалізовують проекти, які сприяють розвитку слухового сприймання, зв’язного, діалогічного мовлення, прагнення спілкуватися словесною мовою. В школі велика увага приділяється проведенню виховної роботи за проектною технологією спільно з батьками. Це різноманітні спортивні та інтелектуально-розважальні проекти: «Тато, мама і я – спортивна сім’я», «Міс Україночка», «Наша родина має таланти» та ін.

Ціннісне ставлення дитини до інших людей є одним з головних результатів виховного впливу на вихованців Бердичівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Найкраще корекційному впливу підлягають емоційно-вольові прояви дитини з вадами інтелекту в процесі різноманітної практичної діяльності, під час якої виявляються показники моральної вихованості – єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова та діла, наявність життєвої позиції. Такі проекти, як «Добро починається з тебе» (з акціями «Гришковецький ярмарок», «Урок доброти», «Помічники Миколая»), «Школа добрих справ для малюків», «Простір милосердя», «Селище – наш рідний дім, хай буде чисто й добре в нім» та ін.) формують морально-етичні норми, правила поведінки в суспільстві, практичне застосування засвоєних дітьми економічних знань та навичок, розширюють зони контактів з позашкіллям, духовну підтримку людей похилого віку.

Багато цікавих та змістовних проектів підготовлено колективами Любарської, Довбиської, Вишевицької та Житомирських спецшкіл-інтернатів.

Тому участь у проектуванні сприяє розвитку у дітей з особливими потребами дослідницьких і творчих здібностей, уміння самостійно здобувати знання, розвиває комунікативні вміння і навички. А саме головне –вибору своєї власної позиції в житті.



Обласні інститути післядипломної педагогічної освіти здійснюють науковий і методичний супровід впровадження інклюзивної освіти. У цьому контексті заслуговує уваги досвід Запорізького, Кіровоградського, Миколаївського, Сумського, Рівненського, Сумського, Херсонського, Хмельницького, Тернопільського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Приміром, в Запорізькій області практикуються семінари-практикуми, тренінги для різних категорій освітян із питань розроблення моделей інклюзивної освіти. Практикується проведення курсової підготовки керівників освіти із теорії і практики інклюзивної освіти. У Запорізькому, Сумському, Херсонському обласних інститутах запроваджено спецкурси «Інклюзивна освіта». Разом з тим діяльність інститутів післядипломної освіти у контексті розроблення і впровадження прогностичних моделей інноваційного розвитку освіти осіб із інвалідністю потребує удосконалення, наповнення новою філософією практики перепідготовки педагогічних кадрів. Важливою складовою курсової підготовки корекційних педагогів є формування у них готовності до інноваційної діяльності, розвиток інноваційної культури. Інноваційна культура розкриває якісні параметри тих перетворень, які здійснюються в освіті осіб із інвалідністю. Інноваційна культура - це синтез компетентності педагога, створеного ним інноваційного продукту та інноваційної діяльності.

Важливою складовою інноваційної культури інтегрованої школи є її інноваційний потенціал - складне утворення, що охоплює сукупність умов і ресурсів для успішного здійснення інноваційних процесів та їх розвитку. Інноваційний потенціал закладу включає: інноваційний потенціал керівника, колективу, соціальні, матеріальні, соціокультурні умови. За типом інноваційного потенціалу школи нововведення бувають радикальні або базові, модифікаційні удосконалення, або передбачають раціоналізацію окремих напрямків навчально-виховного процесу; комбінаційні - нове конструювання, поєднання елементів тощо. Що ж таке інноваційний потенціал педагога? Це сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, готовність удосконалювати свою діяльність, володіння професійною компетентністю. Наявність інноваційного потенціалу зв'язано із такими параметрами: - творчою здатністю генерувати і продукувати нові ідеї, а, головне, проектувати і моделювати їх у практичних формах, формах діяльності; - культурно-естетичною розвиненістю, що передбачає інтелектуальну, емоційну розвиненість; - відкритістю особистості до нового, до альтернативних точок зору тощо. Інноваційний потенціал особистості керівника складається із професійної компетентності, готовності до організації інноваційної діяльності в школі; системи особисто-ділових якостей керівника.


Нові підходи до змісту розвитку акмеологічної, креативної культури вимагають пошуку адекватних інноваційних методів і технологій навчання. Якщо у традиційному навчальному процесі слухач - пасивний реципієнт знань, то у проектно-рефлексивному, діяльнісному він - суб'єкт різноманітної навчальної активності. Провідне місце в активному навчанні належить організаційно-діяльнісним іграм, найрізноманітнішим тренінгам, беручи участь у яких педагоги не просто вивчають, але й діють, рефлексують свої дії, реалізують розроблені проекти.

Діяльнісно-рефлексивне навчання як засіб підвищення професійної компетентності знаходить свою оптимальну організаційну форму в модульній організації навчального процесу, який, у свою чергу, спирається на активні методи групового навчання. Змістом навчання педагога в інституті післядипломної педагогічної освіти стає розвиток інноваційних освітніх практик, в яких закладені конструктивні ідеї щодо реформування середньої та вищої школи на засадах педагогіки і психології життєтворчості. Автором освітнього проекту можна вважати того педагога, діяльність якого відповідає критеріям :



  • його ідея повинна містити в собі передумову нової освітньої практики;

  • він повинен уміти конструктивно і з розумінням ставитись до критики своєї ідеї, бути здатним на її проблематизацію і розвиток;

  • слухач має взяти на себе відповідальність за розробку і впровадження інноваційної ідеї (самовизначення на розвиток, а також володіти методологічною культурою й організаційними здібностями). Завдання розвитку освітніх практик викликає до життя ще одну принципову позицію в системі педагогічної діяльності, спрямованої на розвиток, - управління ініціативами. Інститути усіляко стимулюють найрізноманітніші ініціативи педагогів, надають їм кваліфіковану допомогу. Нова соціокультурна функція інститутів як центрів розвитку освітніх практик вимагає докорінної перебудови структури і змісту роботи кафедр, діяльність яких спрямовується на забезпечення педагогічної дії, озброєння засобами методологічної діяльності, на розвиток проектної культури педагогів. Таким чином, інститути післядипломної освіти повинні стати центрами розвитку ініціативної освітньої практики.

Таке лідерство може бути здійснено за рахунок:

  • адаптації і поширення досвіду альтернативної педагогіки;

  • аналізу і розробки актуальних і перспективних проблем реформування освіти осіб із інвалідністю (підтримка і моніторинг перспективних досліджень і експериментів, рефлексивне до оформлення практичних педагогічних ініціатив;

  • підготовка авторів освітніх проектів;

  • колективно-ігрових і тренінгових способів підвищення кваліфікації;

  • розгортання в інститутах випереджальних стратегічних розробок

із проблем і технологій освіти осіб із інвалідністю.
Серйозної уваги потребує перебудова діяльності інститутів, факультетів підвищення кваліфікації, які працюють при вищих навчальних закладів, їх спрямованість на підготовку викладачів до кваліфікованої допомоги студентам-інвалідам.

У системі інноваційного педагогічного навчання на перший план виходить потенціал педагога, його здатність бути суб’єктом інноваційної діяльності. Готовність до реалізації інноваційної діяльності може бути сформована тільки в контексті цілісності основних структурних компонентів інноваційної діяльності: мотиваційного, креативного, технологічного і рефлексивного.

Технологічна складова професійно-педагогічної культури спрямована на становлення особистісно-творчої концепції педагогічної діяльності і її смислу; формування цілісності педагогічної діяльності; розвиток рефлексивної і суб’єктної позицій вчителя; включення вчителя в інноваційну діяльність; орієнтація на прогресивний варіант особистісно-творчої самореалізації; сходження від типових технологій до особистісно-креативних.

Сьогодні як ніколи об'єктивно назріла необхідність введення дисципліни «Основи педагогічних технологій», «Основи корекційної педагогіки» до системи вищої і післядипломної освіти. Вивчення змінить смислові акценти підготовки, оскільки не тільки знайомить з освітніми технологіями, але й сприяє виробленню певних технологічних умінь та навичок.

Введення дисципліни «Основи педагогічних технологій» є логічним продовженням курсу із проблем педагогічної майстерності. Курс повинен бути практично зорієнтованим у змістовому і технологічному плані, наповнений тренінгами, організаційно-діяльнісними іграми, співробітництвом і співтворчістю студентів і викладачів, знайомством із передовим педагогічним досвідом, педагогічною компаративістикою, елементами проектування педагогічних технологій. Освоївши курс, педагоги зможуть усвідомлено вибирати моделі професійної поведінки і реалізації різних педагогічних механізмів їх впровадження. Особливо важливо використати досвід вузів та інститутів післядипломної освіти Луцька, Миколаєва, Полтави, Харкова щодо озброєння вчителів перспективними педагогічними технологіями.

Запровадження в Україні безперервної освіти осіб із інвалідністю буде ефективним за умови визначення стратегічних пріоритетів.

На сьогодні такими є:

  • методологічний, адже сьогодні педагогічна робота не може здійсню­ватися на застарілих методологічних засадах. Визначення пріоритетів розвитку концептуальних основ освіти осіб із інвалідністю не може базуватися лише на зміні проголошуваних лозунгів, необхідне глибоке вивчення передового світового досвіду, оцінювання доцільності впровадження у вітчизняний освітньо-реабілітаційний простір;

  • концептуальний, що вимагає розробки концептуальних основ навчання для всіх категорій фахівців, відмову від інтуїтивного підходів до його організації. Особливу проблему становить розроблення концептуальних основ підготовки керівних кадрів освіти, адже ця категорія працівників досі цілеспрямовано не готувалася;

1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   59


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка