Педагогічне кредо




Скачати 16,58 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір16,58 Kb.
  • М Е Т О Д И К А
  • п р о в е д е н н я
  • к р а є з н а в ч и х д о с л і д ж е н ь

Педагогічне кредо

П л а н

  • 1. Що собою являє краєзнавство в школі.
  • 2. Мета краєзнавчих досліджень.
  • 3. Етапи, форми і методи краєзнавчих досліджень.
  • 4. Об’єкти краєзнавчих досліджень.
  • 5. Усна народна творчість: методика досліджень.
  • 6. Результат краєзнавчих досліджень.
  • 7. Значення краєзнавчих досліджень.

1. Що собою являє краєзнавство

  • Краєзнавство
  • є одним із джерел виховання гідних громадян України,
  • формування справжніх будівельників свого майбутнього. Воно допомагає дітям усвідомити нерозривний зв’язок, єдність історії свого села чи міста
  • з історією та сьогоденням країни;
  • відчути причетність до них кожної людини, кожної родини; визнати своїм найпершим обов’язком, честю
  • стати гідним послідовником
  • кращих традицій рідного краю.

2. Мета краєзнавчих досліджень:

  • завдяки вивченню, використанню
  • місцевого історичного матеріалу
  • учні мають змогу вийти за межі підручників, відчути історичні події,
  • осмислити історичні процеси,
  • “ доторкнутися ” до історії.

3.1 Етапи краєзнавчих досліджень:

  • перший етап (підготовчий)
  • передбачає орієнтовні поради
  • щодо вибору школярами теми дослідження
  • історії рідного краю;
  • другий етап (освітньо-пізнавальний)
  • передбачає формування практичних умінь
  • і навичок роботи з першоджерелами
  • в місцевому архіві, музеї, бібліотеці,
  • участь у походах, тематичних екскурсіях.

І етап краєзнавчих досліджень

  • Перший етап (підготовчий)
  • Тема дослідження повинна:
  • мати важливе освітньо - виховне значення;
  • бути тісно пов`язана з навчальною програмою;
  • сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного розвитку краю;
  • мати новизну і актуальність;
  • відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;
  • враховувати диференційований підхід до учнів.

ІІ етап краєзнавчих досліджень

  • Другий етап (освітньо-пізнавальний)
  • передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:
  • вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;
  • розроблення загального плану роботи;
  • підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;
  • розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;
  • визначення форм, методів і прийомів роботи;

ІІ етап краєзнавчих досліджень:

  • встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;
  • вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;
  • виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях;
  • пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження;
  • збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності;
  • науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;
  • використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.

Що ж передбачає краєзнавча робота?

  • Краєзнавча робота
  • передбачає
  • цілий арсенал ефективних методів і форм успішної навчально-виховної роботи.

3.2 Форми краєзнавчих досліджень:

  • методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об'єктів;
  • екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді екскурсовода і керівника гуртка;
  • навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю);

Форми краєзнавчих досліджень:

  • зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями;
  • практикуми в місцевому архіві;
  • тематичні походи та експедиції;
  • конференції з історії краю;
  • організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю;

Форми краєзнавчих досліджень:

  • робота з краєзнавчими текстами;
  • дидактичні ігри з краєзнавства, брейн-ринг «Люби, вивчай свій рідний край»,
  • аукціони, ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту.

3.3 Методи краєзнавчих досліджень

  • На різни етапах
  • краєзнавчого дослідження використовувався
  • комплекс таких методів:
  • історико - порівняльний;
  • історико – ретроспективний;
  • історико – генетичний;
  • історико - типологічний.

Порівняльний метод

  • Порівняльний метод
  • дозволяє зіставити первинні факти,
  • відомості,а відтак –
  • знайти існуючі закономірності розвитку краєзнавчої роботи учнів в досліджуваний період.

Ретроспективний метод

  • За допомогою ретроспективного методу
  • учні мають змогу
  • вивчити окремі аспекти проблеми
  • від нинішнього часу з проектуванням у минуле, від наслідку до причини,
  • до соціально-економічних і педагогічних чинників, що дозволило визначити специфічні ознаки досліджуваних проблем.

Генетичний метод

  • Генетичний метод
  • дозволив концентрувати увагу
  • на аналізі умов,
  • за яких виникло дане явище
  • і спостерігати його розвиток
  • від передумови до кінцевого результату.

Типологічний метод

  • Використання
  • типологічного методу
  • сприяло врахуванню та
  • визначенню специфіки краєзнавчої роботи, допомагало акцентувати увагу на
  • аналізі внутрішньої структури досліджуваного явища
  • і його класифікації.

4. Об’єкти краєзнавчих досліджень:

  • історія рідного міста, села;
  • історія своєї вулиці;
  • історія школи, в якій навчався;
  • усна народна творчість на території краю;
  • етнографія рідного краю;
  • історія свого роду.

5. Усна народна творчість – об’єкт краєзнавчого дослідження

  • Певна частина учнів об`єктом дослідження вибирає
  • усну народну творчість на території краю.
  • Їм можна запропонувати таку схему роботи,
  • порядок вивчення:
  • вид творчості (дума, легенда, переказ, прислів`я, пісня);
  • місце запису (населений пункт, район, область);
  • дата запису (рік, місяць, число);
  • автор твору (певна особа, колектив);
  • події, що могли лягти в основу твору;
  • відомості про осіб. які згадуються в творі;
  • ступінь поширеності твору в даній місцевості;
  • популяризація твору гуртами художньої самодіяльності.

6. Результат краєзнавчих досліджень

  • Результатом
  • краєзнавчих досліджень можуть бути: учнівські реферати,
  • альбоми,
  • буклети, складені за допомогою вчителів,
  • історичні довідки про місто / село/.

7. У чому ж полягає значення краєзнавчої роботи?

  • Значення краєзнавчої роботи полягає
  • не тільки в тому, що вона
  • сприяє всебічному вивченню природо-економічних та соціально-історичних умов розвитку рідного краю,
  • а й у тому, що вона дає вчителю можливість
  • вивчити психолого-педагогічні особливості учнів,
  • виявити їхні інтереси, участь у суспільно-корисній роботі, виконання індивідуальних завдань краєзнавчого змісту, формує в школярів пізнавальний інтерес
  • до краєзнавчих знань,
  • а через них – і до історії.

Особлива роль краєзнавства

  • Особливу роль краєзнавчої діяльності
  • у навчально-виховному процесі
  • відводив визначний педагог П. Каптерев:
  • “ Безперечно, прийде час, коли навчальні прогулянки і освітні подорожі стануть необхідним і значним елементом виховання, і людина, яка не бачила достатньо різних куточків своєї батьківщини, не буде вважатися
  • освіченою людиною ”.

Література

  • Трефяк Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах України. – 2002. - №1.
  • Демідієнко О.Я., ІоноваО.М., Кузнецова В.І. Основи краєзнавства. - К., 2001.
  • Жупанський Я., Круль В. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. - 1994. - № 1-2.
  • Костриця М. Витоки українського краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - М. №2.
  • Рєпніна В. Краєзнавчо-пошукова діяльність учнів у позашкільному закладі // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - № 1.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка