Перспективи просування продукції вітчизняних підприємств на ринки країн Латинської Америки




Скачати 84,11 Kb.
Дата конвертації24.05.2018
Розмір84,11 Kb.
Перспективи просування продукції вітчизняних підприємств на ринки країн Латинської Америки
Ринки країн Латинської Америки та Карибського регіону залишаються на сьогоднішній день недооціненими та незнайомими більшості українських товаровиробників (експортерів). При цьому, немає практично жодної сфери, де українські товари не були б витребувані в цих країнах, що робить ринки цих країн потенційно привабливими для вітчизняного експорту.

Перспективним для української сторони є продовження співробітництва з Мексикою в енергетичній сфері, зокрема у будівництві енергогенеруючих об’єктів та постачанні енергетичного обладнання, а також залучення вітчизняних технологій та суб’єктів господарювання до реалізації проектів у нафтогазовій галузі Мексики. Реалізація в Мексиці енергетичної реформи викликала попит на послуги українських інженерних підприємств, які мають досвід у проектуванні та обслуговуванні газотранспортних систем. Мексиканські підприємства виявляють значний інтерес до створення з українськими інжиніринговими компаніями спільних підприємств для участі у проектах в газотранспортному секторі, оскільки без досвіду таких підприємств у обслуговуванні трубопроводів, мексиканські компанії мінімізують свої шанси отримати перемогу в тендерах. Питання подальшої співпраці у даному напрямку залежить від зацікавленості українських підприємств.

Водночас, пріоритетним напрямом двосторонньої економічної співпраці є надання послуг з ремонту авіаційної техніки, яка знаходиться на балансі силових відомств Мексики, а також реалізація проекту створення в Мексиці заводу з модернізації та ремонту авіаційної техніки радянського виробництва.

Крім того, вбачається перспективною для України реалізація спільних проектів у космічній галузі. Мексиканська сторона виявляє зацікавленість у створенні спільно з українськими підприємствами космічного супутника та будівництві космодрому на території Мексики.

Разом з тим, мексиканські бізнесмени зацікавлені у імпорті продукції відомих українських торгових марок, таких як «Roshen» та «Nemiroff».

Традиційними ж товарами українського експорту до Мексики залишаються металургійна продукція та добрива.

В контексті перспектив розвитку співробітництва в торговельно-економічній сфері з Белізом, Гватемалою, Коста-Рікою та Панамою, слід зазначити, що існують можливості нарощування експорту в ці країни продукції українських підприємств тих галузей, які виробляють конкурентноспроможну на їх ринках продукцію, зокрема, металургійної та хімічної промисловості, авіа- та суднобудування, сільськогосподарського машинобудування.

Привабливими виглядають можливості використання в Панамі вільної економічної зони «Колон» підприємствами металургійної галузі України в якості плацдарму для виходу на ринки металопродукції усього латиноамериканського регіону. Не слід відкидати можливість залучення українських компаній до реалізації проектів з розширення та модернізації Панамського каналу. З огляду на реалізацію в Панамі низки проектів з будівництва гідроелектростанцій, одним із найбільш привабливих напрямів двосторонньої взаємодії вбачається співробітництво у сфері енергетики. Особливістю розбудови торговельно-економічного співробітництва з цією країною є присутність значних обсягів приватного українського капіталу в Панамі, який за сприятливих умов може долучитися до взаємовигідних економічних проектів.

У процесі розбудови відносин з Гватемалою взаємовигідним може бути налагодження співробітництва з реалізації інфраструктурних проектів на території цієї країни за участю українських підприємств. Гватемала зацікавлена у залученні українських технологій у розвиток стратегічно важливих для гватемальської економіки галузей – енергетичної, хімічної, металургійної, гірничодобувної та гірничо-переробної, сільськогосподарського машинобудування, транспортної інфраструктури.

Перспективною є співпраця з Коста-Рикою в сфері розвитку транспортної інфраструктури, зокрема у будівництві мережі міжміських автотрас. Крім того, наразі в країні обговорюється можливість будівництва першої гілки метро в столиці Сан Хосе. Водночас, Коста-Рика є потенційним споживачем української високотехнологічної промислової продукції, зокрема електрогенеруючого обладнання.

Для України цікавим може бути досвід Белізу у банківському секторі та сфері надання фінансових послуг. На сьогодні торговельно-економічне співробітництво між країнами базується лише на торгівлі послугами, товарообіг між Україною та Белізом майже відсутній. Перспективним напрямком співпраці у розбудові торгових відносин з Белізом вбачається співробітництво в агропромисловій галузі.

Куба виявляє зацікавленість у поглибленні співробітництва в авіаційній сфері. Зокрема, наразі готується укладання контракту між кубинською компанією «Техноімпорт» та ДП «Антонов» на проведення комплексу робіт із продовження ресурсу, термінів служби, ремонту та модернізації українських літаків Ан-24/26, які знаходяться на озброєнні ВПС Куби. Підписання контракту можливе у найближчі 1-2 місяці.

З метою забезпечення технічного супроводження літаків Ан-158 Куба зацікавлена у створенні відповідних українсько-кубинських спільних підприємств, або відкритті сервісного центру ДП «Антонов» на Кубі.

Крім того, очікується активізація українсько-кубинської співпраці у металургійній та машинобудівній галузях. Так, науково-виробнича фірма «Спектр» має високі шанси на перемогу у тендері на отримання статусу головного підрядника з модернізації металургійного заводу «Empresa Siderúrgica José Martí». Проте, у травні 2014 р. тендер було призупинено за рішенням кубинської сторони через брак коштів. Станом на серпень ц.р. тривають часткові ремонтно-оновлювальні роботи. Наразі досягнуто домовленість, що фірма «Спектр» проведе технічний аудит двох цехів металургійного заводу «Empresa Siderúrgica José Martí», після того як кубинська сторона залучить російський кредит через «Внєшекономбанк». Орієнтовна вартість проекту становить близько 150 млн.дол.США.

Крім того, у вересні-жовтні 2015 р. очікується рішення по іншому тендеру по модернізації заводу в провінції Las Tunas, у якому також бере участь НВФ «Спектр». За попередньою інформацію українська компанія має великі шанси на перемогу.

Зберігається зацікавленість Куби у поглибленні співпраці у таких сферах, як охорона здоров'я, біотехнології та фармакологія.

Кубинська сторона зацікавлена у започаткуванні та розвитку співпраці українських онкологічних інститутів з кубинськими фармацевтичними центрами та підприємствами щодо проведення спільних досліджень нових сучасних кубинських препаратів для лікування онкологічних захворювань.

Великий потенціал для українських підприємств має співпраця в енергетичній сфері, зокрема у розробці нафтогазових родовищ на території Куби та поставки відповідного обладнання та труб. Маючи велику залежність від імпорту енергоносіїв, кубинський уряд покладає великі надії на розвідку покладів вуглеводнів в Мексиканській затоці.

Домініканська Республіка висловлює зацікавленість щодо участі України в проектах будівництва на території країни вугільних електростанцій потужністю 60-300 мВт. Зазначене обумовлене завданням Уряду ДР щодо збільшення потужності енергосистем країни за рахунок побудови нових і просування альтернативних джерел електроенергії.

Через інтенсивний розвиток туризму в Домініканській Республіці та, відповідно, необхідністю розбудови інфраструктури карїни, ДР зацікавлена у поставках української техніки та обладнання, в тому числі вантажних та спеціальних автомобілів ПАТ «АвтоКрАЗ».

У зв’язку з дефіцитом продуктів харчування (на сьогодні біля 15% населення, приблизно 1,2 млн. мешканців, потерпає від голоду), ДР зацікавлена у поставках українських продовольчих товарів, обладнання для харчової промисловості та передачі відповідних виробничих технологій. Зокрема, ДР висловлює зацікавленість у придбанні в Україні зернових (зокрема кукурудзи) та соняшникової олії. В свою чергу домініканські підприємці зацікавлені у пошуку партнерів з України для організації експорту кави, какао, рому.

У зв’язку з глибокою економічною кризою у Венесуелі зберігається зацікавленість Каракасу у поглибленні співпраці з Україною по наступним напрямкам (не зважаючи на відкриту проросійську політику по відношенню до України):



  1. аграрна та харчова промисловість: поставка олії, борошна різних типів, консервних виробів (тушковане м’ясо, томатна паста та ін.), а також передача відповідних технологій для вирощування сировини та її переробки в продукти харчування, поставка необхідного обладнання;

  2. енергетика: постачання генераторів та трансформаторного обладнання різних типів, надання допомоги в модернізації гідроенергетичної системи та створенні системи малої гідроенергетики;

  3. нафтогазова промисловість: постачання обладнання для видобутку, зберігання та транспортування нафти;

  4. авіаційний та автомобільний транспорт: постачання українських літаків Ан-148\158 (у тому числі модифікацію військово-транспортного літака Ан-178 для збройних сил); постачання та технічне супроводження вертолітних двигунів виробництва «Мотор Січ»; постачання вантажних та спеціальних автомобілів «КрАЗ», збирання яких може бути організовано в Республіці Куба.

У разі покращення українсько-венесуельських політичних відносин доцільно ініціювати двосторонні контакти та зустрічі на вищому та міжурядовому рівнях, на яких запропонувати допомогу України у вирішенні продовольчої проблеми в країні, а також узгодити з венесуельською стороною проект Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Боліваріанської Республіки Венесуела щодо створення Міжурядової українсько-венесуельської Комісії з двостороннього співробітництва та прискорити його підписання.

Основними стримуючими факторами виходу української продукції на ринок Бразилії є високий тарифний захист бразильського ринку, зокрема, щодо імпорту товарів, які виробляються на території ФРБ, а також агресивна протекціоністська політика бразильського уряду, спрямована на захист національних товаровиробників. Зокрема, бразильською стороною нині застосовуються антидемпінгові заходи проти українського металопрокату, автомобільних шин та труб – товарів, які останніми роками традиційно були лідерами вітчизняного експорту в Бразилію.

Проте, перспективним залишається двостороннє торговельне співробітництво в металургійній сфері. Зокрема, не дивлячись на запроваджене бразильським урядом у 2013 році антидемпінгове мито в розмірі 261,79 дол. США за тонну на український металопрокат за кодами 7208.5100 та 7208.5200 Єдиної митної номенклатури МЕРКОСУР, у 2015 р. був відновлений його експорт до Бразилії (у 2014 році поставок не було). Також були налагоджені поставки металлопрокату за іншими тарифними кодами.

У вересні 2013 р. продукція ВАТ «Харцизький трубний завод» (труби) та Металургійного комбінату «Азовсталь» (сталеві листи), які входять до ТОВ «Метінвест Холдінг», отримала сертифікат бразильської компанії «Петробраз», що дозволяє розширити поставки вказаної продукції не лише на ринок ФРБ але й до інших країн, для проектів у яких бразильська компанія закуповує відповідну продукцію – Анголи, Аргентини, Болівії, Колумбії, Нігерії та США.

Іншим важливим напрямком торговельного-економічного співробітництва є фармацевтична галузь. Показовим прикладом є налагодження поставок інсуліну в Бразилію ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар». У найближчі роки планується запуск спільного підприємства разом з Інститутом технологій «Фармангіньос» (м. Ріо-де-Жанейро) з виробництва в Бразилії інсуліну за українською технологією.

Існують значні перспективи розширення поставок в Бразилію пшениці та мінеральних добрив – товарів, які є дефіцитними на ринку ФРБ.



У середньо- та довгостроковій перспективі основна увага української сторони має приділятись пошуку можливостей виробничої кооперації, зокрема, перенесенню окремих складових виробничого процесу на територію ФРБ, а також відкриття регіональних офісів українських експортерів у Бразилії. Це дозволить забезпечити гарантовані поставки вузлів та комплектуючих, здійснювати експорт продукції не лише через посередництво приватних бразильських компаній, але й в рамках державних програм та замовлень, що фінансуються з бюджету ФРБ. Це підтверджується позитивними результатами діяльності представництва ВАТ «Мотор Січ» в Бразилії. Розширенню присутності українських високотехнологічних товарів також сприятиме заснування невдовзі представництва ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» в Технологічному парку м. Сан-Жозе-дус-Кампус (штат Сан-Паулу).


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка