Пісня –це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко. Без минулого нема майбутноьго




Скачати 210,66 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації10.03.2017
Розмір210,66 Kb.
  1   2   3

Тема уроку

  • УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ. ПІСНІ ПРО ЗВИТЯЖНУ БОРОТЬБУ КОЗАКІВ З ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКИМИ НАПАДНИКАМИ («ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА», «ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ КОЗАК СІРКО»)

Пісня –це геніальна поетична біографія українського народу.

О.Довженко.

Без минулого нема майбутноьго

Мета:

  • з’ясувати особливості створення українських історичних пісень, проаналізувати програмові твори, дослідити, як у них зображені події історичного минулого; розвивати вміння виразного читання, висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічив імена своїх героїв; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до національних героїв, прищеплювати учням такі якості, як сміливість, рішучість, сила волі, наполегливість.

ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент
  • ІІ. Актуалізація опорних знань
  • 1. Конкурс-гра «Чи все ви знаєте про художню літературу?»
  • Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в конкурсі-грі, проводиться жеребкування.
  • Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд протягом 5–7 хвилин.

Кросворд для першої команди

  • По вертикалі: 1. Словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюване письменником.
  • По горизонталі:
  • 1. Продовжте прислів’я: «Хліб наснажує тіло, книга — ...» 2. Літературний жанр.
  • 3. Різновид образу.
  • 4. Художній засіб.
  • 5. Функція літератури.

Кросворд для другої команди

  • По вертикалі: 1. Всім розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду.
  • По горизонталі:
  • 1. Літературний жанр.
  • 2. Функція літератури.
  • 3. Різновид образу
  • 4. Розмова двох персонажів.
  • 5. Вид мистецтва.

Перевіримо

Кросворд для першої команди.

По вертикалі: 1. Словесне відтворення різних подій,

людей, явищ, предметів, уявлюване письменником. (Образ)

По горизонталі:

1. Продовжте прислів’я: «Хліб наснажує тіло, книга — ...» (Розум). 2. Літературний жанр. (Байка) 3. Різновид образу. (Персонаж) 4. Художній засіб. (Метафора) 5. Функція літератури. (Пізнавальна)

Кросворд для другої команди.

По вертикалі: 1. Всім розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду. (Книга)

По горизонталі: 1. Літературний жанр. (Казка) 2. Функція літератури. (Естетична) 3. Різновид образу (Символ) 4. Розмова двох персонажів. (Діалог) 5. Вид мистецтва. (Музика)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

  • ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
  • Мотивація навчальної діяльності школярів
  • ІV. Основний зміст уроку
  • 1. Загальна характеристика історичних пісень

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

  • Серед фольклорних скарбів найбагатшим і найпоширенішим є пісенний жанр. Великий знавець фольклору Михайло Стельмах назвав українські пісні «перлинами світової народної творчості». У попередніх класах ви ознайомилися з календарно-обрядовими та суспільно-побутовими піснями. Значне місце в українському фольклорі посідають також історичні пісні, в яких розповідається про визначні події минулого та відомих історичних осіб. У цих піснях, як зазначав Олександр Довженко у статті « Народна пісня», написаній у роки Другої світової війни, виринають із давнини століть і проходять перед нами гордою ходою славні пращури — Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Хмельницький, Морозенко —- і кличуть захищати рідний край. Тематика цих пісень різноманітна. У найдавніших із них, які збереглися ще з XV ст., розповідається про жахи невільницького полону та боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників. Пісні XVII ст. зображують події визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти, прославляють національних героїв. У XVIII—XIX ст. з'являються пісні про боротьбу нашого народу за соціальне та національне визволення, які оспівують мужність, незламність, самовідданість народних ватажків.

Історична пісня «Зажурилась Україна»

  • 1. Виразне читання твору. зажурилась Україна.doc
  • історичні пісні\audio043.mp3
  • 2. Історія створення пісні.
  • Записано пісню в середині ХІХ ст. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії.

    Даний твір — про лихо татаро-турецьких нападів. З часом пісня зазнала значних переробок. Очевидно, заключна частина її, яка відрізняється своїм оптимістичним настроєм, створена пізніше, перед остаточним звільненням чорноморських берегів з-під турецького поневолення в другій половині ХVІІІ ст.

Питання для обговорення

  • 1. Визначте особливості побудови цієї пісні. На які дві частини можна поділити текст за змістом? У якому темпі та з якою інтонацією їх потрібно читати?
  • 2. Якими художніми засобами відтворено картину спалених і розграбованих завойовниками українських міст і сіл?
  • 3. Знайдіть у пісні афористичні вислови, запам'ятайте їх.
  • 4. Визначте ідею пісні, процитуйте рядки, в яких її виражено.

ТЕМА:

  • ТЕМА:
  • показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.
  • ОСНОВНА ДУМКА: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування.

Художні особливості

  • МЕТАФОРИ:
  • “слава не пропала”, “Зажурилась Україна”
  • Риторичні оклики: “Дамо тому стиха лиха та вражому турку!”, “Оце ж тобі вражий турчин, з душею розлука!”

Здійснити порівняльну характеристику пісень

  • Зажурилась Україна
  • Зажурилась Україна,

    Бо нічим прожити,

    Витоптала орда кіньми

    Маленькії діти,

    Котрі молодії –

    У полон забрано:

    Як зайняли, то й погнали

    До пана, до хана.

    Годі тобі, пане-брате,

    Ґринджоли малювати,

    Бери шаблю гостру, довгу

    Та йдем воювати!

    Ой ти станеш на воротях,

    А я в закаулку,

    Дамо тому стиха лиха

    Та вражому турку!

    Ой ти станеш з шабелькою,

    А я з кулаками,

    Ой щоб слава не пропала

    Поміж козаками.

    Ой козак до оружини,

    Бурлака до дрюка:

    Оце тобі, вражий турчин,

    З душею розлука.

  • За річкою огні горять
  • За річкою вогні горять

    Там татари полон ділять.

    Село наше запалили

    І багатство розграбили.

    Стару неньку зарубали,

    А миленьку в полон взяли.

    А в долині бубни гудуть,

    Бо на заріз людей ведуть:

    Коло шиї аркан в’ється,

    І по ногах ланцюг б’ється.

    А я, бідний, з діточками

    Піду лісом стежечками, —

    Нехай йому із водою…

    Ось-ось чайка надо мною.

Опрацювання історичної пісні

  • Опрацювання історичної пісні
  • «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
  • 1. Виразне читання твору.
  • 2. Історична довідка про Івана Сірка, кошового.

ТА ОЙ ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО

  • Текст та аудіокнигу можна знайти за посиланням
  • та ой як крикнув же козак Сірко.doc
  • історичні пісні\audio028.mp3
  • Козак Мамай

АВТОБІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Народився: с.Мурафа, Брацлавщина.

Помер: Грушівка, Запоріжжя.

Національність: русин.

Титул: кошовий отаман.

Звання: полковник.

Дружина: Софія (Сірчиха).

Діти: Петро, Роман (Сірченки).

Напівлегендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового.

Здобув перемогу в 65 боях

Іван Дмитрович СІРКО

(бл. 1610-1680)

Відважний козак-характерник, славний кошовий отаман Запорозької Січі, уособлював лицарську вдачу. Військовий і політичний український діяч, який 12 разів з 1659 року і до самої смерті обирався січовиками кошовим, його справедливо вважали найуспішнішим оборонцем православної віри.

Історична пісня

Історична пісня

«Та, ой, як крикнув

же та козак Сірко»


«Та ми ж думали, та ми ж думали,

Що то сизий орел по степу літає, –

А то ж Сірко на конику виїжджає».

«Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Що то місяць в степу, ой, зіходжає, –

А то козак Сірко, та козак Сірко

На битому шляху та татар обступає».

Характерник

Іван СІРКО

Згадайте праведних гетьманів.

Де їх могили?

Де лежить останок славного Богдана?

Де Острянина стоїть

Хоч би убогая? Де Наливайкова? Нема!

Живого й мертвого спалили.

Т. Г. Шевченко

Сірий камінь з іменем Сірка,

накреслений правицею безсмертя.

М.Рильський


Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі (тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області). 1967 року його перепоховали на іншому краю села, бо води Каховського водосховища наблизилися до могили. Точно не відомо, що то є тіло Сірка. Він заповідав, щоб після смерті йому відрубали праву руку.

При розкопках могили обидві руки були цілі, тому, де його насправді поховано, залишається загадкою.

МОГИЛА ІВАНА СІРКА

Питання для обговорення

  • 1. Які слова з історичної пісні свідчать про повагу кошового до підлеглих?
  • 2. Знайдіть у пісні поетичний паралелізм, поясніть його значення.
  • 3. Відшукайте у тексті епітети та метафори, визначте їх роль.
  • 4. Схарактеризуйте козацького ватажка за цією піснею.
  • 5. З ким порівнюється Сірко у творі? Яке порівняння, на вашу думку, найвдаліше і чому?
  • 6. Які думки й почуття викликала у вас ця пісня?

ТЕМА: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.

  • ТЕМА: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.
  • ІДЕЯ: уславлення мужності, винахідливост, рішучості Сірка та його війська.

Художні особливості пісні

  • Риторичний оклик “Та збирайтесь до хати у гості”
  • Метафори: “туман поле покриває”, “військо.. виграває”, “місяць зі ходжає”
  • Повтори: “…та ми ж думали…”
  • Епітет “битий шлях”

Довести, що в основі цієї історичної пісні лежить художній засіб поетичного синтаксису – антитеза. Навести приклади-аргументи.

  • Варіанти відповідей
  • («Гей, та ми ж думали, та ми ж думали,
  • Що то орли із Січі вилітали, –
  • Аж то військо славне запорозьке
  • Ой на Кримський шлях із Січі виїжджало».
  • «Та ми ж думали, та ми ж думали,
  • Що то сизий орел по степу літає, –
  • А то ж Сірко на конику виїжджає».
  • «Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
  • Що то місяць в степу, ой, зіходжає, –
  • А то козак Сірко, та козак Сірко
  • На битому шляху та татар обступає»).

Інтелектуальна розминка

  • 1.Коли відбувалися події, відтворені в історичних піснях «Зажурилась Україна». «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?2.Що вам відомо про цей період історії українського народу?
  • 3.Кого прослаляє народ у історичних піснях?
  • Вікторина.
  • 1.Про які історичні часи йдеться у пісні «Зажурилась Україна»?
  • 2.Що досить «панові-братові» малювати?
  • 3.Яка зброя знадобиться у боротьбі з «вражим турком»?
  • 4.Хто воює зі зброєю в руках, а хто кулаками?
  • 5.Куди Сірко вирушає зі своїми побратимами?
  • 6.З чим порівнюється військо запорозьке, яке вирушає в похід?
  • 7.На яких конях «військо славне запорозьке... у степу виграває»?
  • 8. Кого обступає Сірко на битому шляху?
  • Відповіді. 1. Боротьба з турецькими нападниками. 2. Ґринджоли. 3.Шабля та кулаки. 4. Козак, бурлака. 5. До хана у гості. 6. З орлами. 7.Вороних. 8.Татар.

1. Проведення тестового опитування

1. Проведення тестового опитування

«Зажурилась Україна»

1. Який художній засіб застосовано в назві даної пісні?

а) Метафору; б) епітет; в) порівняння; г) гіперболу.

2. Україна зажурилась, бо:

а) не мала справжніх своїх захисників;

б) її сини розгубилися під час боротьби з ворогом;

в) не мала можливості стати багатою;

г) нічим прожити.

3. З яким проханням звернувся один із захисників країни до пана-брата?

а) Брати шаблю та йти воювати; б) власно зібрати врожай;

в) нагородити козаків за їх мужність і завзятість;

г) віднайти полонених і допомогти їх звільнити.

4. Від якого ворога захищали козаки Україну?

а) Татар; б) турків; в) половців; г) ляхів.

5. Бурлака воюватиме з ворогом:

а) шаблею; б) кулаками; в) рушницею; г) дрюком.

6. У першому стовпчику твору описано:

а) боротьбу козаків з ворогом; б) страждання України;

в) козацьку зброю; г) красу української природи.

7. Захищаючи рідний край, козаки прагнуть, щоб:

а) не пропала їх слава; б) остаточно знищити ворога; в) якомога швидше визволити полонених; г) пам’ятники культури не залишилися зруйнованими.

  • V. Закріплення вивченого матеріалу

«Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

«Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

1. На кого кричав Сірко?

а) Полонених татар; б) своїх козаченьків;

в) зрадників рідного краю; г) свого джуру.

2. Куди запропонував їхати отаман козакам?

а) У поле на тренувальні збори; б) визволяти жінок і дітей з полону; в) до хана у гості;

г) перевірити військову охорону.

3. Сірко з військом виїхав:

а) до схід сонця; б) в обідню пору; в) коли туман поле вкривав; г) після обіду.

4. Козаки із Січі вилітали, наче:

а) орли; б) соколи; в) куріпки; г) ворони.

5. Військо Запорізьке в пісні названо:

а) мужнім; б) багатотисячним; в) гарно озброєним; г) славним.

Робота на картках

  • Картка № 1
  • 1. Чи можна, на ваш погляд, вважати, що захист України від ворога є справою всього народу, а не тільки козаків («Зажурилась Україна»)? Свої спостереження обґрунтуйте.
  • 2. Доведіть, що українці з любов’ю і шаною ставляться до Сірка («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»). Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
  • 3. Звертаючись до козаків, Сірко називав їх хлопцями-...
  • а) красенями; б) молодцями; в) січовиками; г) захисниками.

Картка № 2

  • Картка № 2
  • 1. Висловіть власну думку стосовно того, яким чином пісня «Зажурилась Україна» допомагала захисникам рідного краю боронити його від ворога.
  • 2. Чому, на ваш погляд, народ уславлює Сірка і військо Запорозьке («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)? Свої міркування обґрунтуйте.
  • 3. Запорозьке військо, виїхавши із Січі, рухалося по шляху:
  • а) Полтавському; б) битому; в) Турецькому; г) Кримському.

Картка № 3

  • Картка № 3
  • 1. Як на вашу думку, через що народ порівнює Сірка із сизим орлом? Як це характеризує козацького ватажка («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)?
  • 2. Яким у пісні «Зажурилась Україна» зображений ворог? Чи під силу українцям подолати його? Відповідь вмотивуйте.
  • 3. Шабля у пана-брата («Зажурилась Україна»):
  • а) довга і гостра; б) блискуча і кована; в) козацька;
  • г) від полоненого турка.

Домашнє завдання

  • Підготувати малюнки на тему «Козаки — оборонці рідного краю»,
  • опрацювати ідейно-художній зміст пісень «Ой, Морозе, Морозенку»,
  • «Максим козак Залізняк».

ТЕМА уроку:

  • ТЕМА уроку:
  • ПІСНІ ПРО БОРОТЬБУ ПРОТИ СОЦІАЛЬНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ («ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ», «МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК»)

Мета: продовжити знайомити школярів з історичними піснями; проаналізувати ідейно-художній зміст програмових творів, пов’язуючи з історичними подіями, які в них оспівані; визначити провідні мотиви цих пісень; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати пісні, створювати уявні словесні картини, логічно мислити; виховувати почуття пошани до історичних героїв, митців народної пісні; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

  • Мета: продовжити знайомити школярів з історичними піснями; проаналізувати ідейно-художній зміст програмових творів, пов’язуючи з історичними подіями, які в них оспівані; визначити провідні мотиви цих пісень; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати пісні, створювати уявні словесні картини, логічно мислити; виховувати почуття пошани до історичних героїв, митців народної пісні; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент
  • ІІ. Актуалізація опорних знань
  • 1. Бесіда за питаннями:
  • - Які пісні називають історичними? Наведіть приклади.
  • - Чим відрізняється стара пісня від історичної?
  • - Коли і у зв’язку з чим виникли історичні пісні?
  • - Про що розповідається в найдавніших історичних піснях?
  • - За що народ прославляє у піснях своїх захисників? Кого саме? Назвіть відомих вам героїв.
  • - Кому ми вдячні за те, що маємо зараз можливість насолоджуватися народними історичними піснями?

Гра-змагання «Хто швидше» (за змістом історичної пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

По вертикалі: 1. Жанр даного твору.

По горизонталі: 1. Назва місцевості, де літав сизий орел. 2. Отаман козацький. 3. Як у творі названо козацьке військо? 4. До кого зібралося їхати козацьке військо? 5. Продовжіть рядок: «...над степом та сонечко...»


Кросворд для першої команди

Кросворд для другої команди



По вертикалі: 1. Головний герой твору.

По горизонталі: 1. Місце розташування козаків. 2. Художній засіб «битий шлях». 3. Назва війська козаків. 4. Шлях, яким рухався отаман із козаченьками. 5. З яким птахом народ порівняв рух отамана по степу?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

  • ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
  • Мотивація навчальної діяльності школярів
  • ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
  • 1. Головний герой історичної пісні — козак.

Виразне читання або виконання пісні у музичному супроводі. історичні пісні\audio030.mp3

  • Виразне читання або виконання пісні у музичному супроводі. історичні пісні\audio030.mp3
  • максим козак залізняк.doc
  • 2. Історичний матеріал до твору.
  • 3. Написання.
  • Записано історичну пісню в квітні 1939 р. від кобзарів Петра Івановича Гузя та Єгора Хомича Мовчана.
  • 4. Хто ж він, козак М. Залізняк?

Максим Залізняк

  • Походження прізвища
  • Виявляється у давнину, а подекуди ще й тепер, на Україні залізняком називали занадто перепалену, що аж плавився верхній шар глини, звичайну цеглу темно-жовтого чи темно-червоного відтінку і взагалі всі міцні, потріскані, жорсткі цеглини. Залізняком називається в нас і певний сорт граніту — червонуватого й іскристого та власне саме слово залізо. Видно, міцність, а може, колір цих матеріалів і дали поштовх людській антропонічній фантазії для утворення прізвища Залізняк.

тут освятив зброю Залізняк

Здесь недалеко от этого колодца располагался дом, в котором родился и вырос Максим Железняк.

Увічнений у пам'яті народній

Питання для обговорення

1. Розкажіть, як змальовано бій Максима Залізняка з ворогами. Які художні засоби при цьому використано? Наведіть приклад гіперболи.

2. Як народ висловлює захоплення й замилування своїм улюбленцем? Процитуйте відповідні рядки з тексту.

3. Наведіть рядки, в яких виражено основну думку пісні.

4. Розгляньте портрет Максима Залізняка. Зверніть увагу на вираз обличчя, зачіску. Що можна сказати про настрій

портретованого? Опишіть зовнішність козака.

- Як у пісні зазначено про походження М. Залізняка? (Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя)

- Як у пісні зазначено про походження М. Залізняка? (Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя)

- Чому Максим мав авторитет серед козаків?

- Якою була військова підготовка повстанців? (Обступили город

Умань, Покопали шапці Та вдарили з семи гармат У середу вранці)

- Що сприяло перемозі козацтва під головуванням Залізняка над панами?

- Що здобув Максим після бою з ворогом? (І за те він слави Гарной залучився)

- Як зустріли переможців у рідному краї? (Лине гомін, лине гомін по степу німому, Вертаються козаченьки із бою додому)

- Які міста згадуються у творі? (Запорожжя, Жаботин, Умань)

- Чи існують вони тепер?

- Охарактеризуйте головного героя пісні.

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом М.Залізняка з панами.

  • Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом М.Залізняка з панами.
  • Основна думка: сила, мужність, рішучість, згуртованість козаків дозволить їм подолати будь-якого ворога.

Художні засоби

  • Епітети: пишна рожа, гарна слава, по степу німому.
  • Метафори: вдарили з гармат, лине гомін.
  • Гіпербола: “Накидали за годину панів повні шанці.”
  • Повтори: “Обступили город Умань”, “Та вдарили з семи гармат У середу вранці”.

Композиція

  • Експозиція: приїзд М.Залізняка на Вкраїну.
  • Зав'язка: підготовка козаків до бою з панами.
  • Кульмінація: перемога над ворогом, уславлення героя.
  • Розв'язка: повернення козаків додому.

Мікрофон: «Які слова вдячності ви б висловили тим, хто мужньо боровся з ворогами народу, захищаючи Україну від поневолення.

  • Мікрофон: «Які слова вдячності ви б висловили тим, хто мужньо боровся з ворогами народу, захищаючи Україну від поневолення.

Інтелектуальна розминка

  • 1.Кого з народних месників нашого краю ви знаєте? (Нестор, О.Довбуш, М.Скребета, В.Баюрак, І.Бойчук та інші).
  • 2.Як називали таких захисників народу? (Опришки).
  • 3.Хто такі опришки? (Опришки – це учасники народно-визвольної боротьби в Галичині на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської і української шляхти, молдавських феодалів, угорських і австрійських поміщиків у 16 - першій половині 19 ст. ).
  • 4.Які історичні події відтворено у історичній пісні «Чи не той то Хміль»?
  • 5.Які найяскравші художні засоби свідчать про шанобливе ставлення народу до Богдана Хмельницького?

Виразне читання пісні або прослуховування її в аудіозапису ой морозе, моргозенку.doc

  • Виразне читання пісні або прослуховування її в аудіозапису ой морозе, моргозенку.doc
  • історичні пісні\audio035.mp3

  • Хто він, Морозенко?
  • Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького — полковник Станіслав Морозенко або осавул (виборна службова особа, яка відала озброєнням, постачанням та військовою підготовкою козаків)
  • Кропивнянського полку
  • Нестір Морозенко.

Нестор Морозенко (Станіслав Мрозовицький) - ( 26 травня 1559 р. н. - 1649), за походженням з галицько-подільського шляхетського роду. Навчався у Краківському і Падуанському університетах, полковник реєстрового козацького війська. В 1645 — 1649 роках — полковник корсунський. В 1649 очолював козацьку кінноту у війську Б. Хмельницького. Загинув в бою під Збаражем. Герой народної української пісні "Ой морозе, морозенко".

  • Нестор Морозенко (Станіслав Мрозовицький) - ( 26 травня 1559 р. н. - 1649), за походженням з галицько-подільського шляхетського роду. Навчався у Краківському і Падуанському університетах, полковник реєстрового козацького війська. В 1645 — 1649 роках — полковник корсунський. В 1649 очолював козацьку кінноту у війську Б. Хмельницького. Загинув в бою під Збаражем. Герой народної української пісні "Ой морозе, морозенко".

ЦЕ ЦІКАВО! Мороз, Морозенко – древнє древо утворення прізвищ

  • це цікаво Морозенко станіслав.doc

Історичні події, відтворені в пісні

У ХІV ст. литовські князі захопили більшу частину України, а польські феодали загарбали Галичину і Західну Волинь. Між феодалами Литви і Польщі велась уперта і тривала боротьба за українські і білоруські землі, від якої найбільше страждав трудовий народ. Становище трудящих почало різко погіршувалось після того, як у 1569 р. на шляхетському сеймі в Люблині було проголошено політичне об’єднання Литви з Польщею і українські землі, що знаходилися в межах Литовської держави, опинились під владою шляхетської Польщі.

Захоплені пристрастю до наживи, польські магнати і шляхта почали привласнювати величезні земельні масиви, нещадно закріпачувати селян, збільшувати феодальні повинності. Вони господарювали на Україні, як у колонії. Від них не відставало місцеве українське панство.

Загарбавши українські землі, польські феодали (магнати і шляхта) встановили на Україні найтяжчий, нелюдський кріпосний гніт.

Весь тягар кріпосницького і національного гніту ліг на селянство, міську бідноту, козацькі низи. Польська шляхта не вважала українських селян за людей, грубо топтала їх людську гідність. Польські пани за допомогою Ватикану заходами жорстокого примусу насаджувати на Україні католицизм, запроваджували церковну унію, проводили політику насильного ополячування українців, глумилися з української мови і культури, намагаючись духовно поневолити український народ.

Все це викликало ненависть народу до гнобителів, загострювало класові суперечності, спричинялося до масових селянських повстань, які кінець кінцем привели до Народно-визвольної війни 1648–1654 рр.

Протягом шести років Народно-визвольної війни українського народу кримський хан виступав із своїм військом то на боці козаків, то проти них — з пансько-польськими полчищами. Проте в усі часи татари не припиняли грабунку українських земель. Навіть після переможних битв разом з козаками, повертаючись додому в Крим, підступне татарське військо палило й грабувало села та міста, вбивало чи забирало в полон мирних людей. Козаки їм цього не дарували і часто вступали у кровопролитні бої зі своїми вчорашніми союзниками.

Це були страшні часи. Більшість сіл і міст лежало в руїнах, поля не оралися, хліб не сіявся. Змучений люд блукав по країні. Люди гинули не лише в боях і під час татарських нападів, а й від голоду.

Отже, пісня «Ой Морозе, Морозенку» розповідає про один із боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка

Питання для обговорення

  • 1. Як у пісні схарактеризовано Морозенка? Процитуйте відповідний уривок, визначте художні засоби.
  • 2. Знайдіть заперечне порівняння у пісні. Поясніть його значення.
  • 3. Хто такий Морозенко? Як про це зазначено в пісні? (Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче...).
  • 4. За що Україна шанує цього козака?

5.. Порівняйте опис козацького війська і татарського. Про що він свідчить?(Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем виграває». «То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила, То татар велика сила...)

5.. Порівняйте опис козацького війська і татарського. Про що він свідчить?(Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем виграває». «То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила, То татар велика сила...)

6. Якою була битва козаків з ворогом? (Бились наші козаченьки До ночі глухої,— Полягло наших чимало, А тепер утроє)

7. Що сталося з Морозенком, коли він потрапив у полон? (Вони його не стріляли. І на часті не рубали, Тільки з нього молодого, Живцем серце виривали)

8. У чому виявилася жорстокість татар до Морозенка? З чим це пов’язано?

9. Яких страждань зазнала Україна?

10. Хто ж прославляв наш рідний край у скрутний для нього час?

11. Дослідіть, як у творі оспівано Україну? Чому вона є уособленням українських матерів?

12. З чим асоціюються татари? Як їх названо у творі? (Проклятими)

13. Яким чином дана історична пісня пов’язана з попередньо вивченою?

Особливості пісні

  • Даний твір у народі користується особливою любов’ю. На західноукраїнських землях її виконують навіть під час поховання видатних людей, віддаючи їм останню шану.
  • Ця пісня дуже поширена в різних місцевостях України. Записано понад сорок варіантів її, а в народі їх існує, очевидно, ще більше.
  • Вже сама численність варіантів пісні вказує на незвичайну популярність славного козацького ватажка Морозенка, пам’ять про якого народ зберіг навічно у своїх творах. Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.

ТЕМА: оспівування боротьби козаків під керівництвом морозенка з татарами.

  • ТЕМА: оспівування боротьби козаків під керівництвом морозенка з татарами.
  • ІДЕЯ: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.
  • ОСНОВНА ДУМКА: нічого не бояться козаки, власні пожертвувати власним життям за народ.

Композиція

  • Експозиція: похід козаків на татар.
  • Зав'язка: бій з ворогом.
  • Кульмінація: полон та катування героя.
  • Розв'язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

Словникова робота


Єси – у значенні «є, будеш».

Савур-могила – тут ідеться про один зі степових курганів на півдні України.

Обоз – укріплений військовий табір.

Інформаційне гроно


МОРОЗЕНКО

“голова завзята”

“славний козаче”

шанобливе ставлення України до героя

“виступає… попереду війська” (мужність)

Художні особливості твору

  • Художні засоби твору підпорядковані його ідейному змісту. Витривалість Морозенка пісня передає за допомогою гіперболи (з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну). Епітети «славний, молодий, голова завзята, буйне військо», пестливе слово «козаченьки», присвійний займенник «наші» передають пошану та любов українського народу до своїх оборонців.
  • Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила». Постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.
  • Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ».
  • Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко... сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита».
  • Гіпербола: «татар велика сила».
  • Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!».

«Продовжіть речення»

«Ой Морозе, Морозенку»

1.Ой Морозе, Мрозенку,

Ти... козаче! (славний).

2.Заплакала Морозиха,

Та стоячи .... (біля хати).

3.Попереду Морозенко

.... конем виграває. (Сивим).

4.Бились з ранку козаченьки

До ночі.... (глухої).

5.Полягло чимало славних, –

Ворогів.... (утроє).

6.Поставили Морозенка

На ...(Савур-могилу).

«Максим козак Залізняк»

1.Максим козак Залізняк

Козак з... (Запорожжя).

2.Зібрав війська... (сорок тисяч)

В місті Жаботині.

3.Обступили город... (Умань)

В обідній годині.

4.Та вдарили з семи гармат

У... вранці (середу).

5.Накидали за годину

Панів повні... (шанці).

6.Лине гомін, лине гомін

По степу... (німому).

Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування

«Ой Морозе, Морозенку»

1. Козака Морозенка у пісні названо: а) мужнім; б) відчайдушним; в) геніальним; г) славним.

2. Україна за козаком:а) побивається; б) репетує; в) плаче; г) сумує.

3. Звідки виступало козацьке військо на бій з ворогом? а) З міста; б) із залізничної станції; в) з-під лісу; г) із-за кручі.

4. Кінь у Морозенка був: а) сивий; б) молодий; в) мудрий; г) навчений.

5. Татари у пісні порівнюються з:а) буйним вітром; б) громом; в) зграєю ворогів; г) сильним дощем і градом.

6. Скільки часу тривав бій козаків з татарами?а) З ранку до вечора; б) півдня; в) півдоби; г) до ночі глухої.

7. Що трапилося з Морозенком після бою?а) Був поранений у голову; б) пропав безвісти; в) його замучили татари; г) був зарізаний зрадником.

8. Що будуть згадувати люди про Морозенка?а) Доброту і щирість; б) думи та пісні на його честь; в) його відповідальність за доручену справу; г) прагнення ватажка допомогти бідним.

9. Кому з твору належать слова:

«Дивись тепер, Морозенку,

Та на свою Україну!»? а) Козакам; б) татарам; в) повстанцям із села; г) побратимам.

«Максим козак Залізняк»

1. Рідне місто Залізняка: а) Умань; б) Жаботин; в) Київ; г) Запоріжжя.

2. Приїхавши до Києва, герой був, наче:а) мужній велетень; б) казковий герой; в) пишна рожа; г) могутній дуб.

3. Кількість війська, яке зібрав ватажок у Жаботині: а) мільйон; б) дві тисячі; в) сорок тисяч; г) сім сотен.


Картка № 1

1. Порівняйте козацьких ватажків – М. Залізняка і Морозенка. Свої міркування узагальніть.

2. Чим, на ваш погляд, зумовлене надання прізвища Максиму – Залізняк? Як воно характеризує героя?

3. День тижня, коли відбулася битва козаків з панами («Максим козак Залізняк»): а) неділя; б) середа; в) понеділок; г) п’ятниця.

Картка № 2


1. Що, на вашу думку, повинен вміти і знати козак? Чи стосується це Морозенка, Залізняка? Відповідь вмотивуйте. 2. Доведіть, що Морозенко — національний герой. Відповідаючи, посилайтеся на текст пісні «Ой Морозе, Морозенку». 3. З якою промовою звернулася татарва до розтерзаного українського героя («Ой Морозе, Морозенку»)? а) «Що, захистив свою милу Вкраїну?» б) «Радій тепер, Морозенку, за свою Батьківщину!» в) «Дивись тепер, Морозенку, та на свою Україну!» г) «Ось так тобі, славний герою, тепер будеш знати!»

1. Чому, на ваш погляд, козаки у битві з ворогом залишилися переможеними, хоча і зазнали чималих втрат («Ой Морозе, Морозенку»)? Відповідь аргументуйте. 2. Прокоментуйте, про що свідчать рядки з пісні «Максим козак Залізняк»: У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці... Чи не перебільшуються у даному уривку сила, мужність і вправність козаків? Свою думку обґрунтуйте. 3. Татари, «прославляючи» Морозенка («Ой Морозе, Морозенку»), «поставили його на... могилу». Визначте, на яку саме: а) козацьку; б) Савур; в) вкраїнську; г) кримську.


Картка № 3

Домашнє завдання

Дібрати додатковий матеріал про

Б. Хмельницького, У. Кармалюка; виписати в зошит цитати з пісень, які характеризують цих народних ватажків.

Тема уроку

Історичні пісні про національно-визвольну боротьбу

«ЧИ НЕ ТОЙ ХМІЛЬ?», «ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ». ОБРАЗИ ІСТОРИЧНИХ ОСІБ, ЛИЦАРІВ-ОБОРОНЦІВ РІДНОЇ ЗЕМЛІ, СТВОРЕНІ НАРОДНОЮ УЯВОЮ


Ю.Брандт. Повернення козаків з походу

Мета: на прикладі програмових історичних пісень розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-художній аналіз, з’ясувати роль цих образів для українців; розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словник; формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки; виховувати гордість за свій рідний край, народ; прищеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців.

  • Мета: на прикладі програмових історичних пісень розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-художній аналіз, з’ясувати роль цих образів для українців; розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словник; формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки; виховувати гордість за свій рідний край, народ; прищеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців.

ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент
  • ІІ. Актуалізація опорних знань
  • 1. Бесіда за питаннями:
  • - Яких ватажків-борців за справедливість і захисту інтересів народу ви знаєте? Чим ці герої запам’яталися вам?
  • - Дайте визначення пісні як літературному жанру і твору мистецтва. Назвіть різновиди пісень, наведіть приклади.
  • - Для чого народ складав пісні про своїх захисників?
  • - Які риси характеру притаманні народним героям?
  • - Про які історичні події згадується у піснях?

Літературна вікторина «Пізнай історичну пісню»

Чи хто їде, чи хто йде,

Треба їх спитати,

Як не має він грошей —

Треба йому дати!

(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

(«Зажурилась Україна»)

Та сідлайте ж ви коней хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості!

(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

Ой, втікали вражі ляхи —

Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить

Вищуривши зуби!

(«Чи не той то хміль»)

Бились наші козаченьки

До ночі глухої,—

Полягло наших чимало,

А татар утроє.

(«Ой Морозе, Морозенку»)

Лине гомін, лине гомін

По степу німому.

Вертаються козаченьки

Із бою додому.

(«Максим козак Залізняк»)

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,

Обступили город Умань

В обідній годині.(«Максим козак Залізняк»)

Прийшла туга до серденька,

Як у світі жити?

Світ великий і розкішний

Та ніде ся діти!(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш з шабленькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками («Зажурилась Україна»)

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє.

Аж то військо та славне Запорізьке

Та на ворожих конях у степу виграває.

(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великою

Потугу я знаю...(«Чи не той то хміль»)

То не грім в степу грохоче

То не хмара світ закрила,—

То татар велика сила

Козаченьків обступила.(«Ой Морозе, Морозенку»)

Оголошення теми, мети уроку

  • Оголошення теми, мети уроку
  • Мотивація навчальної діяльності

  • Основний зміст уроку
  • Опрацювання історичної пісні «Чи не той то хміль?»
  • Виразне читання пісні або прослуховування її в аудіозапису. Чи не той то хміль.doc
  • історичні пісні\audio031.mp3

Історична епоха, відтворена у пісні.

  • Історична епоха, відтворена у пісні.
  • У ході Визвольної війни 1648–1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї вітчизни.
  • У цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події 1648–1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу.
  • 1.3. Історія написання твору.
  • Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.
  • У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні.
  • Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

Богдан Хмельницький


Знаменитий гетьман України,

засновник козацької держави



– Війська Запорозького

Для тих, хто хоче більше знати


Багато написано книжок та складено пісень про славного гетьмана українського Богдана Хмельницького. Та про нього можна говорити й говорити, бо до нього Україна не знала на стільки розумного та дипломатичного політичного діяча. Богдан Хмельницький зробив перші кроки до незалежної України. Намагався підтримувати добрі відносини з багатьма варварськими сусідами, з якими до нього дуже небагато людей спробували би вести переговори. Богдан Хмельницький вірно розумів, що досягти розквіту неможливо, терплячі постійні навали загарбників. Та гетьман намагався під час перемир'я налагодити збройні сили тогочасної України, якими були козацькі дружини. Але про це все надалі…

для тих хто хоче більше знати Б.Хмельницький.doc

Кадри з кіноепопеї “Зіновій-Богдан Хмельницький”

  • Пам'ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

Монумент Б.Хмельницькому У Черкасах

Питання для обговорення

  • 1. Виділіть три смислові частини у пісні «Чи не той то хміль», прокоментуйте їх зміст, визначте інтонаційні особливості кожної.
  • 2. Знайдіть у тексті поетичні паралелізми. Поясніть, яку роль вони відіграють.
  • 3. Якими пісенними рядками висловлено ставлення народу до Богдана Хмельницького і до польської шляхти?
  • 4. Чому ляхи у творі названі вражими?
  • 5. Як у пісні відтворена боротьба козаків з ляхами?

Ідейно-художній аналіз пісні. Бесіда за питаннями:

  • . - Що вам відомо про Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, людину? Які твори про нього читали?
  • - Як слово «хміль» асоціюється з прізвищем Хмельницького? (Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Чи не той то хміль, Що по ниві грає?..
  • Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той Хмельницький)
  • - Якою в пісні відтворена боротьба козаків з ляхами? (Гей, не один лях лежить Головою в воду)
  • - Від чого застерігав народ Б. Хмельницького перед битвою? Чому?
  • (Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води,— Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди)
  • - Про що свідчить впевненість українського ватажка у свої сили перед боєм? Як про це зазначено в пісні? (І гадки не маю — За собою великою По утру я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду,— А все то, вражі ляхи, На вашу біду)
  • - Якими були наслідки битви українського козацтва з ляхами під керівництвом Б. Хмельницького? (Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить, Вищиривши зуби!)
  • - Чому ляхи у творі названі вражими?
  • - Як у пісні описано становище ворога після його розгрому козацтвом? Чи співчуваєте ви їм? (Утікали вражі ляхи, Деякі повки,— Їли ляхів собаки І сірії вовки. Не по однім ляшку Заплакали діти. Не по однім ляшку Зосталась вдовиця)

Як слово “хміль” асоціюється з прізвищем Хмельницького?

  • Як слово “хміль” асоціюється з прізвищем Хмельницького?

Хміль (Humulus), рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих. Хміль звичайний — багаторічна, дводомна рослина з ліа-ноподібним витким стеблом.

Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи


ТЕМА: оспівування мужності, героїзму, винахідливості гетьмана, його прагнень здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

  • ТЕМА: оспівування мужності, героїзму, винахідливості гетьмана, його прагнень здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
  • Основна думка: народ поважає і шанує своїх героїв .

Юзеф (Йозеф) Брандт. Табір запорожців. Варшавський національний музей

Композиція

  • Експозиція Розповідь про Б.Хмельницького, порівняння його хмелем.
  • Зав'язка застереження гетьману – пред битвою з ляхами не пити Золотої Води.
  • Кульмінація перемога над ворогом.
  • Розв'язка “Утікали вражі ляхи..”

Художні особливості пісні

  • Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
  • Епітети: «Золота Вода», «хороша врода».
  • Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».
  • Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький»,
  • «...вражі ляхи».
  • Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».

Історичні пісні про боротьбу за соціальне визволення народу

  • У XVIII ст. цариця Катерина II запровадила в Україні кріпосне право. Поміщики жорстоко визискували селян, що породжувало справедливий протест пригноблених. Народні месники створювали повстанські загони, які боролися проти соціального гніту. Найвідомішими ватажками таких загонів були Устим Кармалюк із Поділля та Олекса Довбуш із Прикарпаття.
  • Імена своїх борців народ уславив у піснях. Образ Устима Кармалюка знайшов відображення й у художніх творах Марка Вовчка, Михайла Старицького, Василя Кучера, Володимира Гжицького, Володимира Канівця, Олександра Гижі, Андрія Малишка, Степана Литвина, Андрія Гудими.

Аналіз пісні «За Сибіром сонце сходить»

  • Аналіз пісні «За Сибіром сонце сходить»
  • Виразне читання пісні або прослуховування в аудіозапису. за сибіром сонце сходить.doc
  • історичні пісні\audio042.mp3

Усти́м Яки́мович Кармaлю́к (Кармeлюк; 10 березня (27 лютого) 1787, Головчинці Літинський повіт, Подільська губернія (тепер с. Кармалюкове, Жмеринський район, Вінницька область) — 22 (10) жовтня 1835, Шляхові Коричинці, Хмельницька область) — український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках проти національного і соціального гніту.


Експозиція інтер'єру камери Кармалюка

Образ Кармалюка відобразили у своїх творах Михайло Старицький, Марко Вовчок, Степан Васильченко, Василь Кучер та ін. Харківський композитор Валентин Костенко — автор опери «Кармелюк». Фольклорні добутки про народного героя збирали Микола Костомаров і Тарас Шевченко (останній назвав його «славним лицарем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторство ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце сходить», складена усе-таки не ним, a Томашем Падурою.

  • Образ Кармалюка відобразили у своїх творах Михайло Старицький, Марко Вовчок, Степан Васильченко, Василь Кучер та ін. Харківський композитор Валентин Костенко — автор опери «Кармелюк». Фольклорні добутки про народного героя збирали Микола Костомаров і Тарас Шевченко (останній назвав його «славним лицарем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторство ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце сходить», складена усе-таки не ним, a Томашем Падурою.
  • В Головчинцях резонанс справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена відмовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій. Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р., коли село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний процес зміни прізвищ, майже всі Кармани стали Кармалюками. До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний достовірний його портрет належить пензлю Тропініна та відомий в кількох копіях, одна з яких зберігається в Ермітажі.

Будівля Літинської в'язниці, де утримували Кармалюка

Місця, пов'язані з У.Кармалюком

  • Пам'ятник Кармалюку в Летичеві

Питання для обговорення

Кому належала земля в часи кріпацтва?

Хто обробляв панську землю?

Як ставилися поміщики до кріпаків?

У чому виявилося безправ’я селян?

Як протестували кріпаки проти гніту і визиску?

Яку форму боротьби обрав Кармалюк? Чи схвалюєте ви його вибір? Чи можна його називати розбійником? Як цю боротьбу

оцінює сам Кармалюк? Знайдіть відповідні рядки у тексті.

Як ставились до народного ватажка пани? Для підтвердження своєї думки знайдіть у пісні яскраве порівняння.

Спираючись на текст пісні, розкажіть, чи мав Устим Кармалюк свою хату, сім'ю, дітей. Чи був у нього інший вибір?

Що змусило Кармалюка виступити проти панів? Як про це сказано в пісні? Поясніть зміст таких рядків: «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі»

За що ми повинні бути вдячні народним месникам? У чому виявилось їхнє благородство

Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

  • - Як ви думаєте. Чому Кармалюк перебував у Сибіру?
  • - Чи був Кармалюк взірцем для своїх побратимів? Відповідь обґрунтуйте.
  • - Як жив месник після повернення із Сибіру?
  • - Прокоментуйте рядки з твору: Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Про що вони свідчать?
  • - Чому Устим вважає, що його родина живе в муках?
  • - Який шлях боротьби з гнобителями обирає захисник народу? Чи допоможе він простому люду влаштувати їх життя?
  • - Як злочинці розпоряжалися награбованим?
  • - У яких умовах живе Кармалюк-злочинець? З чим це пов’язано?
  • - Діяльність кого і за що засуджується в пісні?
  • - Чи згодні ви, що Кармалюк — розбійник? Відповідь аргументуйте.
  • - Як пояснює герой свою безгрішність?
  • - Чому Устим журиться?
  • - З чим пов’язано те, що Кармалюк не може жити зі своєю родиною? (Пішов би я до дітей — Красу мою знають: А би тільки показався, То зараз впіймають)
  • - Як у пісні говориться про неможливість героя повноцінно жити, а не існувати? (А так треба стерегтися, Треба в лісі жити. Хоч, здається, світ великий Ніде ся подіти!)
  • - За що будуть «в світі споминати» Кармалюка?
  • - Чи вартий він на вдячність народу? Відповідь обґрунтуйте.

ТЕМА Розповідь про У. Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду.

  • ТЕМА Розповідь про У. Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду.
  • Основна думка “З багатого хоч я й візьму – убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю.”

Композиція

  • Експозиція: повернення Кармалюка із Сибіру.
  • Зав'язка: продовження народним месником діяльності на благо знедолених.
  • Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною.
  • Розв'язка: переслідування і засудження героя владою.

Характеристика образу Устима Кармалюка.Інформаційне гроно до образу народного месника

  • Не має долі

Вболіває за страждання родини, простого люду
  • Постійні переслідування владою
  • Розбійник

Збираючи гроші у багатих, роздає бідним – безгрішний

Живе у лісі


  • “гонять, як звірюку”

КАРМАЛЮК

Цитатна характеристика героя

«...Не маю долі»; «...Немає пристанища, Ані своєї хати»; «Зовуть мене розбійником, Кажуть — розбиваю. Ще ж нікого я не вбив, Бо й сам душу маю»; «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю»; «Я од журби гину»; «...Треба в лісі жити, Бо не маю хати»; «Пішов би я до дітей — Красу мою знають»;

«А мене... Як звірюку гонять».

У пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. З ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання і надії («Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте»).

Вони виявляють до Кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості Кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем.

Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих.

  • Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих.
  • Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва:
  • Маю жінку, маю діти,
  • Та я їх не бачу.
  • Як згадаю про їх муку —
  • Сам гірко плачу!
  • Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу.
  • Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків.
  • Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості.
  • Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер

Художні особливості пісні

  • Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».
  • Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».
  • Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».
  • Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».
  • Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».

Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування

  • «Чи не той то хміль»
  • 1. Б. Хмельницький очолив боротьбу козаків з:а) турками; б) татарами; в) ляхами; г) половцями.
  • 2. Хмелем у пісні називають:а) те, «що коло тичин в’ється»; б) «того, хто з ворогом б’ється»; в) «що по пиві грає»; г) «що у пиві кисне».
  • 3. Де відбувалася боротьба козаків з ворогом? Під:а) Жаботином; б) Києвом; в) Жовтими Водами; г) Львовом.
  • 4. Кількісний склад ворожого війська:а) мільйон; б) сорок тисяч; в) півтисячі; г) кілька сотень.
  • 5. У ворога була доброю:а) військова підготовка; б) зброя; в) врода; г) їжа.
  • 6. Тікаючи, поневолювачі погубили:а) шуби; б) військові намети; в) особисті документи; г) ганчір’я.
  • 7. Яка дика тварина згадується у пісні?а) Кабан; б) вовк; в) лиса; г) заєць.
  • 8. Рядок, який тричі повторюється у творі:а) «Гей, поїхав Хмельницький»; б) «За собою великую Потугу я знаю...»; в) «Ой той то Хмельницький»; г) «Що коло тичин в’ється».

«За Сибіром сонце сходить»

  • «За Сибіром сонце сходить»
  • 1. Звертаючись до хлопців, Кармалюк говорить їм, щоб вони:а) мали надію на нього; б) негайно озброїлися; в) йшли жито косити; г) очікували його команди.
  • 2. Чого не мав Устим після повернення із Сибіру?а) Щастя; б) здоров’я; в) завзяття; г) долі.
  • 3. Від чого гірко плаче народний месник?а) Приниження і переслідування владою; б) згадки про страждання своєї родини; в) через неможливість повернутися на Україну; г) важкого поранення.
  • 4. Де очікував Устим із хлопцями «подорожнього»?а) При дорозі; б) за густими кущами бузку; в) біля величезного дуба; г) сидячи на деревах.
  • 5. З яким питанням зверталися народні месники до того, хто їм зустрічався?а) «Чи є у вас гроші?»; б) «Чи маєте ви можливість нас нагодувати?»;в) «Чи далека дорога до Сибіру»; г) «Чи не потрібна вам наша допомога?».
  • 6. Скільки грошей відлічив владика хлопцям?а) Тисячу; б) півтисячі; в) сорок тисяч; г) мільйон.
  • 7. Який представник влади при зустрічі вимушений був дати народним месникам грошей?а) Асесор; б) ісправник; в) служитель церкви; г) судовий слідчий.
  • 8. Через відсутність пристанища Кармалюк міг:а) завдати шкоди мешканцям села; б) загинути в лісі; в) марно пропасти; г) потрапити в небезпеку.
  • 9. Влада називала Устима:а) бусурменом; б) злочинцем; в) розбійником; г) піратом.
  • 10. Герой не вважає себе грішним, бо:а) у багатого гроші забирає — бідному віддає; б) не знущається над народом; в) повсякчас відчуває церкву;г) живе за законами Божими.
  • 11. Через те що Кармалюк не мав хати, він жив у:а) товаришів; б) кам’яній печері; в) лісі; г) старого дяка.
  • 12. Устим хоче, щоб за свої страждання:а) народ склав про нього пісню; б) про нього згадували на Україні; в) він отримав подяку людську; г) його було визнано народним захисником.44 Усі уроки української літератури у 8 класі 45 Вступ. Українські історичні пісні. Пісні Марусі Чурай
  • 13. Хто із письменників назвав У. Кармалюка «славним лицарем»?а) М. Вовчок; б) Т. Шевченко; в) М. Старицький; г) С. Васильченко.
  • 14. Де організував герой повстанські загони і боровся проти панів? На:а) Київщині; б) Вінниччині; в) Поділлі; г) Поліссі.
  • 15. У пісні «За Сибіром сонце сходить» відтворені конкретні події:а) середини ХVII ст.; б) початку ХVІІІ ст.; в) кінця ХІХ ст.; г) першої половини ХІХ ст.
  • 16. В усній народній творчості У. Кармалюк виступає:а) добрим чарівником; б) мудрою людиною; в) простим селянином; г) могутнім богатирем.

1. Для чого, на ваш погляд, народ склав пісню про Б. Хмельницького («Чи не той то Хміль?»)? Чи вдалося висловити в ній повагу, шанобливе ставлення до українського гетьмана? Відповідь вмотивуйте. 2. Як на ваш погляд, із чим пов’язано те, що У. Кармалюк вимушений переховуватися від влади («За Сибіром сонце сходить»)? 3. Який художній засіб використано в рядку пісні «За Сибіром сонце сходить»? а) Епітет; б) порівняння; в) метафору; г) гіперболу.


Картка № 1

1. Чи можна поспівчувати Устину («За Сибіром сонце сходить»)? Чи правильний шлях боротьби з владою він обрав? Відповідь аргументуйте. 2. Дослідіть, якими рисами характеру в пісні «Чи не той то хміль» наділений Б. Хмельницький. Свою думку обґрунтуйте, посилаючись на зміст твору. 3. Від чого застерігають Б. Хмельницького («Чи не той то хміль»)? Щоб він: а) був обережним та уважним під час бою; б) не пив Золотої Води; в) не виїжджав на полювання; г) перед походом обов’язково перевірив зброю.


Картка № 2

1. Як ви вважаєте, з якою метою народ склав пісню «Чи не той то хміль»? Яке місце вона посідає серед інших історичних творів? 2. В чому, на ваш погляд, розбійник («За Сибіром сонце сходить») убачав свої гріхи? Чи можна їх виправдати? Відповідь вмотивуйте. 3. Яким представ світ для народного месника («За Сибіром сонце сходить»)? а) Жорстоким і сірим; б) великим і розкішним; в) безмежним і багатим; г) водночас добрим і злим.


Картка № 3

1. Вмотивуйте, як ви ставитеся до діяльності У. Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»). Наведіть переконливі аргументи. 2. Дослідіть, як у творі «За Сибіром сонце сходить» зображені умови життя простого люду в період гноблення. Свої спостереження узагальніть. 3. Через що не міг повернутися У. Кармалюк до своєї родини («За Сибіром сонце сходить»)? Бо: а) його могли спіймати; б) не мав грошей і цим самим не міг забезпечити її; в) не хотів її турбувати; г) соромився своєї діяльності.


Картка № 4

Домашнє завдання

Опрацювати зміст програмових творів Марусі Чурай;

дібрати міні-інформацію про її життя і творчість.


ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ.

«ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ», «ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ», «ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...»

Мета: познайомитися з творчістю Марусі Чурай, її драматичним життям; проаналізувати програмові пісні поетеси, осмислити їх значення в житті українського народу; розвивати вміння виразного читання, коментування пісень; висловлювати власне ставлення до Марусі та її пісень, робити висновки, узагальнення, формувати естетичні смаки учнів; виховувати повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

  • Мета: познайомитися з творчістю Марусі Чурай, її драматичним життям; проаналізувати програмові пісні поетеси, осмислити їх значення в житті українського народу; розвивати вміння виразного читання, коментування пісень; висловлювати власне ставлення до Марусі та її пісень, робити висновки, узагальнення, формувати естетичні смаки учнів; виховувати повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
  • Тип уроку: засвоєння нових знань.

«Кращий знавець історичних пісень»


По вертикалі: 1. Могила, яка згадується в пісні «Ой Морозе, Морозенку».

По горизонталі: 1. Місце проживання, переховування Кармалюка, героя пісні «За Сибіром сонце сходить». 2. Місто, де зібрав Максим Залізняк («Максим козак Залізняк») своє військо. 3. У пісні «Чи не той то хміль?» надається застереження Б. Хмельницькому, щоб той не пив... 4. Асесори і справники гоняють Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»), як... 5. Шлях, яким рухався Сірко з військом («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»).

Кросворд для першої команди



Актуалізація опорних знань

Кросворд для другої команди

По вертикалі: 1. Місто битви козаків на чолі з М. Залізняком проти панства («Максим козак Залізняк»).

По горизонталі: 1. Що погубили ляхи («Чи не той то хміль?»), тікаючи з України до Польщі? 2. Кількість гармат, які мали козаки під час битви з панами («Максим козак Залізняк». 3. Ворог, який замучив Морозенка («Ой Морозе, Морозенко»). 4. Як у пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» назване військо Запорозьке? 5. Герой твору «Чи не той то хміль».

Бесіда за питаннями:

  • - Як створювалися українські історичні пісні? Про яких історичних осіб вам відомі пісні?
  • - Яким чином життя народу було пов’язано з піснею?
  • - Чому пісня з одною назвою має кілька варіантів? Наведіть приклади.
  • - Згадайте авторів літературних пісень. Чим вони вам запам’яталися?
  • - Як пісня впливає на внутрішній стан її виконавця і того, хто слухає цей шедевр мистецтва?

Оголошення теми, мети уроку Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Народні пісні є великим внеском України в загальнослов’янську й світову художню творчість. Незчисленне і розмаїте їх багатство. Вважають, що тільки записано цих творів понад двісті тисяч.

Народні пісні породжувались подіями і явищами суспільного життя громадського побуту, боротьбою проти іноземних загарбників, національного і соціального гноблення та палкою любов’ю до вітчизни і ненавистю до експлуатації і насильства. Але хто знає, коли, ким і в якому вигляді було створено ту чи іншу пісню? Достовірно лише одне: творцями і носіями пісень були трудящі маси.

Саме завдяки колективності фольклорний твір набуває високої художності та ідейної глибини. Переходячи з уст в уста, пісня неминуче зазнавала змін, удосконалювалася. Творцями пісень були різні люди — селяни, ремісники, козаки, народні співці — лірники, кобзарі. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих, талановитих складачів. Такою була у ХVІІ ст. напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай.

ДІВЧИНА З ЛЕГЕНДИ — МАРУСЯ ЧУРАЙ


Її пісні - як перло многоцінне,

як дивен скарб серед земних марнот.

Л.Костенко

«Малоросійська Сафо». Так називали дівчину з Полтави дослідники минулих століть, прирівнюючи талант української дівчини до таланту античної поетеси.

  • «Малоросійська Сафо». Так називали дівчину з Полтави дослідники минулих століть, прирівнюючи талант української дівчини до таланту античної поетеси.
  • Ця дівчина – не просто так Маруся,

    Це – голос наш, це пісня, це душа.

    Л.Костенко.

    Більше дізнайтеся за посиланням

    Маруся чурай.doc

Опрацювання програмових пісень Марусі Чурай ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

  • Засвіт встали козаченьки.doc
  • маруся чурай\audio018.mp3

Проводи козаків М.К. Пимоненко

«Засвіт встали козаченьки»

Тема: зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою. Ідея: звернення сина до матері, що вона прийняла його кохану як свою дитину. Основна думка: для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід. Жанр: літературна козацька пісня.

Питання для обговорення

  • . Що ви знаєте з історії про Корсунську битву, напередодні якої, як вважають, була створена ця пісня? (В ході національно-визвольної війни 1648-1654 рр. 15-16 (25-26) травня 1648 року відбулася переможна битва під Корсунем між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого. Це шедевр військової стратегії й тактики, який ще раз підкреслив неабиякий талант та організаторські здібності гетьмана).

Робота над ідейно-художнім змістом пісні. Бесіда за питаннями:

  • - Якої пори вирушали козаченьки в похід?
  • - Чому плакала Маруся? Прокоментуйте її внутрішні почуття.
  • - Хто заспокоює Марусю? Як про це зазначено у пісні?
  • - Опишіть внутрішній стан матінки, яка проводжала свого сина у далеку дорогу. Чи не марні її хвилювання?
  • - Чому молодий козак не вірить, що він швидко повернеться з походу додому?
  • - З яким проханням син звертається до матінки? Якою є її реакція на це?
  • - До якого різновиду пісень належить дана пісня? Про що це свідчить?
  • - Як цей твір пов’язаний з життєвою долею Марусі Чурай?

Художні особливості твору

  • Епітети: «ясні очі», «мати... слізко проводжає», «кінь вороненький».
  • Повторення: перший і останній куплети.
  • Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала».
  • Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».
  • Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!».
  • Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідною стала?».

Порівняльний аналіз пісень «Засвіт встали козаченьки» та «Їхав козак за Дунай» С.Климовського.

Їхав козак за Дунай.doc

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка