Поезія, що стала піснею. Т. Г. Шевченко




Скачати 102,43 Kb.
Дата конвертації07.11.2018
Розмір102,43 Kb.
Конспект уроку Літературного читання (4 клас)

Тема: Поезія, що стала піснею. Т. Г. Шевченко

«Реве та стогне Дніпр широкий»

Мета: Продовжити знайомство дітей з ліричними творами Т.Г.Шевченка, вчити учнів відчувати створені словами образи, закріплювати знання про життя поета , удосконалювати виразність читання віршованих творів, розвивати вміння передавати мелодику шевченківського слова, розширювати знання учнів про славнозвісних кобзарів; сприяти розвитку зв’язного мовлення, довільної уваги, довготривалої пам’яті; виховувати почуття гідності та поваги до свого народу, прагнення зберегти у пам’яті історію народу, викликати інтерес до творчості Т. Г. Шевченка, повагу до світлого образу поета.

Обладнання Портрет Т. Г. Шевченка, збірка творів « Кобзар»,відеозапис пісні (Д. Крижанівський « Реве та стогне Дніпр широкий»), мультимедійні технології, картки для групової роботи, картки із запитаннями, таблиці для словникової роботи, для читання деформованого вислову.

Хід уроку

I. Організація діяльності учнів.

1. Привітання гостей.

- До нас на урок завітали гості. Поверніться до них, посміхніться і привітайтеся.



2. Рефлексія настрою.

- Стали, діти, всі рівненько, посміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли, працювати почали.

Бажаю вам успіху та добра, а тепер до роботи нам братись пора. Сідайте.



II. Мотивація навчальної діяльності.

  1. - А щоб урок був успішним і приніс бажаний результат, будемо працювати під девізом (слайд):

«Ти зосередься , до праці мерщій , усі перешкоди здолати зумій .

Працюй наполегливо, швидко, старанно, щоб кожна хвилинка не втратилась марно».



  1. Читання вірша з дошки. (монітора)

- Сьогодні наш урок розпочнемо слуханням вірша Богдана Лепкого
Благословенна хай буде година,

і тая хата, і село,

що Україні принесло

з великих найбільшого сина…

(Б. Лепкий)

- Кого мав на увазі поет?

- Хто ж такий Т.Г. Шевченко?

- Чому його називають народним поетом?



3. Повторення про життя й творчість Шевченка. Гра «Міні – екзамен».

- Давайте пригадаємо, що ми знаємо про життя і творчість Шевченка? Я пропоную міні – екзамен.

- Хто бажає перевірити свої знання? Витягніть білетики із запитаннями. У кого білет №1? Прочитай запитання і дай на нього відповідь.

1. Коли і де народився Т. Г. Шевченко? (9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині).(Слайд).

2. Де пройшли дитячі роки Тараса? ( Дитячі роки пройшли у сусідньому селі Кирилівці).

3.Чому дитинство Шевченка було тяжким? ( Сім’я Тараса жила у нужді та злиднях . Велике горе – смерть матері хлопець пережив у 9 років, а в 11 років залишився і без батька. Тарас став беззахисним і недоглянутим).

4. У кого навчався грамоти малий Тарас? (Тарас зростав кмітливим і допитливим. Коли йому виповнилося 8 років, батько віддав його в « науку» до кирилівського дяка Павла Рубана. За два роки хлопець навчився читати та писати).

5. Коли було вперше видано збірку '' Кобзар ''? (У 1840 році виходить у світ збірка творів '' Кобзар '' ). Перед вами зображення збірки '' Кобзар '' різного року видання.(Слайд).

6. Як довелося Шевченкові побувати в солдатах? ( За вірші про волю, про тяжке життя кріпаків, цар Микола 1 наказав арештувати Тараса Шевченка й заслати в киргизькі степи до Орської фортеці. 10 років солдатської муштри підірвали здоров'я поета. Йому забороняли писати й малювати, але душа не могла мовчати, він писав і малював, ховаючи свої твори).

7. Який підручник для початкової школи написав Шевченко? (Написав Южноруський буквар. У ньому були і алфавіт, і математичний матеріал, і молитви до Ісуса Христа, і думи про життя простих людей ).

8. Коли помер Т. Г. Шевченко? (10 березня 1861 року у Петербурзі помер Шевченко. Пізніше похований на високій Чернечій горі у Каневі , яка відтоді називається Тарасовою ). На екрані ви бачите пам’ятник на Чернечій горі, у його підніжжя завжди лежать живі квіти.(Слайд).

3. Робота в групах.

- Пригадайте, які твори Шевченка читали? Для цього роз’єднайте рядки поезії Шевченка і назвіть з якого вірша вони? (Деформований текст).

- Попрацюйте у групах.

Защебетавжайворонок, Розкажи,

угорулетючи; якзагороюсонечкосідає,

Закувала зозуленька, якуДніправеселочкаводу

надубісидячи. (Вранці) позичає. (Зоре моя вечірняя)

Дочкавечерятьподає, аматихо Завілалавдолинічервонакалина, ні

ченаучати , таксоловейконедає. бизасміяласьдівчина- дитина.

(Садок вишневий коло хати) ( Зацвіла в долині червона калина)

Тихесеньковітеріє, степи, Пливечовенводиповенніхто

Лани мріють, неспиняє, комуспинить-

Міжяраминадставамивербизе рибалонькинасвітінемає…(Вітер

леніють. (Світає). з гаєм розмовляє )

- Презентуйте свою роботу, зачитайте уривки.



IV. Перевірка виконання домашнього завдання.

- Хто бажає зачарувати нас виразним читанням вірша « Встала весна »? (Слайд).



Додаткові запитання: - Які почуття викликав у вас цей вірш? (Захоплення красою природи, любов до рідного краю,) .

  • Яку картину природи ви уявляєте під час читання вірша?

Мотивація оцінювання. (Прочитала правильно, у відповідному темпі, з правильною інтонацією. Припускала неточностей при інтонуванні речень. Передала настрій вірша. Виразність читання потребує вдосконалення).

V. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Гра «Що зайве?» (Екран)

- Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,



Реве та стогне Дніпр широкий,

Верби зеленіють.

Яким рядком її потрібно замінити?

- Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю Т. Г. Шевченка.

Тема нашого уроку : «Поезія, що стала піснею. Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий». (Слайд).

Ваше завдання : вивчити напам’ять вірш « Реве та стогне Дніпр широкий», удосконалювати виразність читання віршованих творів, цінувати історію українського народу, Шевченківське слово.

- Відкриємо «Кобзар». Перщі слова поеми « Причинна»: «Реве та стогне Днір широкий»…

- Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки – долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб сягнути такої вершини мислення. І це в 23 роки.
VI. Вивчення нового матеріалу.

1. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».


  • А зараз уважно прослухайте вірш і скажіть: «Які почуття викликає у вас цей вірш?».


2. Розширення поля читання.

- Перш ніж ви прочитаєте вірш самостійно, пропоную повправлятися у читанні пірамідок слів у парах. Один, дивлячись на крапочки, читає всі слова, інший спостерігає за тим, щоб очі товариша не рухались під час читання. Потім помінятись ролями.





ві тер

пів дні

чо вен

мі сяць

скри пів

гомо нів

спі вали

вири нав

3. Читання вірша мовчки.

- Прочитайте вірш мовчки. Які картини природи малює ваша уява? (Дніпро бурхливий у негоду і чарівний під час тиші. У небі сяє місяць. Іноді завиває вітер і примушує скрипіти ясен. Нагинає віти кучерявих верб до води). (Слайд).



4. Осмислення змісту вірша.

- Як зображено природу у вірші? (Як живу істоту ).

- За допомогою яких слів автор зобразив природу, як живу істоту? ( Реве, стогне, завива, виглядав, сердитий).

- Перенесення рис живої істоти на предмети чи явища природи у літературі називають уособленням.

- На скільки уявних картин можна поділити вірш? (3).

- Прочитайте першу строфу ( грізно, голосно, виражаючи жестами настрій природи) .

– Що поет змальовує? ( Бурю на Дніпрі).

- Прочитайте другу строфу ( протяжно, задумливо ).

– Що зображено у другій строфі? (Неспокій у природі).

- Прочитайте третю строфу( тихо, загадково).

– Яка третя картина?(До ранку поволі буря вщухла).

- Як ви думаєте, поет описав те, що колись бачив, чи свої мрії?



5. Фізкульхвилинка. ( «Україно, ми твоя надія…»)

6. Робота над образними висловами

- Як розумієте вислови?

‘’Реве та стогне Дніпр широкий ‘’(Сильна буря спричиняє дуже гучний шум і гуркіт води).

‘’Вітер завива ‘’( Сила вітру створює звуки, схожі на завивання).

‘’Горами хвилю підійма ‘’ ( Сила вітру підіймає воду високо вгору).

- З чим порівнює автор місяць? (З човном).

- Як розумієте слова : ‘’ Човен у хмарах то виринав, то потопав ?’’ ( Вітер гнав хмари, вони то відкривали місяць, то знову закривали).

7. Самостійне напівголосне читання. Заучування напам'ять.

8. Читання з відновленням пропущених слів.

- Читаємо разом, відновлюючи пропущені слова, вчимо вірш напам'ять.(Слайд).

Реве та … … широкий, І блідий … на ту … Ще треті півні …,

Сердитий … … , Із хмари … …, Ніхто ніде …,

Додолу … гне …, Неначе … в … морі, Сичі в … …,

Горами хвилю … . То …, то … . Та … раз у раз … .



9. Підготовка до виразного читання.

- Який темп та інтонацію виберемо для читання першої строфи, щоб передати бурю на Дніпрі?

- Як читатимемо другу частину? А третю? (На дошці таблиці).

Інтонація Темп

Грізно Спокійний

Піднесено Повільний

Голосно Помірний

Тихо Швидкий

Ніжно Сповільнений

10.Виразне читання вірша .


  • Давайте ще раз виразно з відповідною інтонацією, паузами прочитаємо цей вірш.

- Які почуття у вас викликав цей вірш? (Патріотичні почуття: любов до рідного краю, до своєї Батьківщини) Мотивація оцінювання.

- Що навіває вірш? (Сум, біль, тугу за рідним краєм).



11. Слухання пісні. Перегляд відео.

- А чи знаєте ви, що цей вірш виконується як пісня? Сл. Т.Шевченка, муз. Дмитра Крижанівського. І на сьогоднішній день багато виконавців виконують цей твір. Серед них Капелла бандуристів України, Народний хор Стежина, Іван Козловський, Олександр Малінін, Анатолій Кочерга та ін..

Зараз вашій увазі пропонується прослухати пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні Капелли бандуристів України. Зверніть увагу на ілюстрації, що демонструватимуться на екрані. Особливо на зображення Дніпра.

- Скажіть, який настрій пісні? (Урочистий, піднесений).

- Чи змінювався він протягом звучання? (Змінювався на спокійний, мінорний). (Питання на дошку).

- Які картини малює ваша увага?



  • Подивіться яку картину намалював наш український художник Микола Бурачек у 1941р. на сторінці підручника 37, яку так і підписав «Реве та стогне Дніпр широкий».(картина)

  • Що художник зобразив на картині?

  • Які кольори він використав?

  • Який настрій вони створюють?

  • Порівняйте вірш і картину. Що у них спільного, а що – відмінного?

  • Які рядки вірша відповідають образам картини ?


ІX. Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять вірш Т.Г.Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий» ,

с. 36 – 37

X. Підсумок уроку. Рефлексія.

Багатогранна поезія Шевченка. Вона є частинкою духовного буття народу.

Минають віки, стираються написи на каменях, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічно. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.


  • Чого вчить поезія Шевченка?

  • Прочитайте текст, працюючи в парах.(Картка).

иМ вчимося у Ше.вч.нк. нувашати і лютиби нурід зелюм, р.дн.й родна, вумо украсьїнку і сюво некунь.

( Ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, мову українську і свою неньку. )

- Що сьогодні дізналися на уроці?(Слайд).

- Що вчилися робити?

- Кому можете подякувати?

- Що цінного взяли для себе?

- Я вам дякую за співпрацю на уроці. Ви сьогодні показали свої знання та вміння. Я отримала задоволення від уроку.



- Попрощайтеся з гостями.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка