Пожар Тетяна Олександрівна здобувач Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи нбу», м. Суми система контролю якості аудиту ефективності




Скачати 222,27 Kb.
Дата конвертації05.02.2017
Розмір222,27 Kb.
УДК 336.76

Пожар Тетяна Олександрівна

здобувач Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи НБУ», м. Суми
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ
У статті проаналізовано сучасні світових підходи до побудови системи контролю якості аудиту ефективності та обґрунтовано необхідність побудови аналогічної системи у національній практиці, що дало змогу запропонувати систему контролю якості аудиту ефективності за процесним підходом, з виділенням основних елементів (областей), методів та показників оцінки якості.

Ключові слова: державний фінансовий контроль, аудит ефективності, система контролю якості аудиту ефективності, показники оцінки контролю якості аудиту ефективності.

Пожар Татьяна Александровна

соискатель Государственного высшего учебного заведения «Украинская академия банковского дела НБУ», г. Сумы
СИСТЕМА КОНТРОЛЯ КАЧЕСТВА АУДИТА ЭФФЕКТИВНОСТИ

В статье проанализированы современные мировых подходы к построению системы контроля качества аудита эффективности и обоснована необходимость построения аналогичной системы в национальной практике, что позволило предложить систему контроля качества аудита эффективности за процессным подходом, с выделением основных элементов (областей), методов и показателей оценки качества.

Ключевые слова: государственный финансовый контроль, аудит эффективности, система контроля качества аудита эффективности, показатели оценки контроля качества аудита эффективности.

Pozhar Tatiana

researcher State institution of higher education «Ukrainian Academy of Banking of the NBU», Sumy
QUALITY CONTROL SYSTEM PERFORMANCE AUDIT

The article analyzes the current global approach to building a quality system audit effectiveness and the necessity of building a similar system in national practice, allowing us to offer quality control system performance audit by process approach, highlighting the main elements (fields), methods and data quality evaluation.

Keywords: state financial control, audit efficiency, audit quality control system efficiency, performance evaluation audit quality control efficiency.
Актуальність дослідження. У контексті дослідження аудиту ефективності як методу державного фінансового контролю (ДФК) у структурі фінансово-бюджетного механізму державного фінансового контролю (ФБМДФК) актуальним питанням є забезпечення його належного контролю якості. Вказане питання конкретизується у необхідності комплексного впровадження аудиту ефективності в Україні з урахуванням кращої світової практики його безпосереднього проведення та контролю його якості з метою впевненості і довіри громадськості до його результатів та рекомендацій.

Вказаний напрямок дослідження аудиту ефективності є не досить поширеним у вітчизняній науковій думці. Хоча необхідність впровадження контролю якості аудиту ефективності обумовлена низькою дієвістю проведених контрольних заходів, відсутністю уніфікованих стандартів проведення аудиту ефективності контролюючими суб’єктами, потребою у посиленні ретельності контрольних заходів.



Аналіз останніх наукових досліджень. Проблемами аудиту ефективності, у тому числі удосконаленням його методичного забезпечення та узгодженням з міжнародною практикою займаються вітчизняні науковці, зокрема М. Бариніна, І. В. Басанцов, О.Жадан, М. Петрачкова, Н. Рубан, Н. Шевченко, та інші.

Проте залишилися малодослідженими питання щодо системи контролю якості аудиту ефективності та її основні характеристики, а саме важливість і цінність питань, що розглядаються в ході аудиту; обсяг і завершеність в плануванні і виконанні аудиту; об’єктивність і чесність як основні принципи проведення аудиту та складання аудиторського звіту і рекомендацій; ефективність виконання аудиторських перевірок та вирішення супутніх завдань.



Метою статті є надання основних характеристик системи контролю аудиту ефективності та пропозиції щодо її удосконалення.

Викладення основного матеріалу дослідження. На міжнародному рівні контроль якості аудиту, в т.ч. й аудиту ефективності, що проводиться вищими органами контролю державних фінансів регламентується Керівництвом з якістю аудиту та Керівництвом EUROSAI «Висока якість аудиту: найкраща практика управління якістю вищих органів фінансового контролю».

Світова практика ВОКДФ рекомендує «Вищим органам фінансового контролю варто забезпечити належну увагу та встановити строгий, належний й ефективний контроль якості своєї роботи, як на індивідуальному, так і на інституційному рівні, а також на стадії планування, виконання і звітності, включаючи роботу з усунення відзначених недоліків. Усе це досягається через: розробку та впровадження стандартів якості в процесі аудиту та підтримку цієї діяльності; впровадження в практику оцінки якості перевірок після їх завершення; зосередження уваги на тих елементах управління, які сприяють високій якості та загальній ефективності роботи найвищого органу фінансового контролю.

Контроль якості повинен бути постійним інструментом контрольної роботи для забезпечення якісного аудиту. Контроль якості повинен бути орієнтований на результат» [2].

Власне у Стандартах аудиту INTOSAI зазначається, що орган державного фінансового контролю «повинен приділяти особливу увагу програмам гарантії якості для того, щоб удосконалювати аудит ефективності використання державних коштів і результати своєї діяльності» [3].

Серед основних характеристик системи контролю якості аудиту державних фінансів загалом на рівні Керівництва з якості аудиту виділяють наступні:


  • важливість і цінність питань, що розглядаються в ході аудиту;

  • обсяг і завершеність в плануванні і виконанні аудиту;

  • об’єктивність і чесність як основні принципи проведення аудиту та складання аудиторського звіту і рекомендацій;

  • ефективність виконання аудиторських перевірок та вирішення супутніх завдань.

Функціонування систем контролю якості в міжнародній практиці засноване на системі перевірок контрольних заходів – аудиторських перевірок, що проводилися відповідними фахівцями органів контролю по завершенню аудиторських процедур. При чому визначальною умовою проведення таких перевірок є те, що вони виконуються людьми, незалежними від самих аудиторських процедур.

До основних заходів забезпечення контролю якості аудиту у міжнародній практиці відносять: внутрішня перевірка; зовнішня перевірка; «перевірка рівними за положенням»; відповідна реакція організацій що перевіряються.

Слід зазначити, що методологічні та методичні засади організації систем контролю якості аудиту як методу ДФК, зокрема аудиту ефективності, в ході порівняльного аналізу їх з системами контролю якості фінансового аудиту мають спільні риси. Організація та забезпечення контролю якості фінансового аудиту визначені Міжнародним стандартом контролю якості 1 Міжнародної федерації бухгалтерів.

Згідно зі стандартом аудитори, державні аудитори та інші категорії професійних бухгалтерів незалежно від статусу та організаційно-правової форми, зокрема і аудиторські фірми, повинні впроваджувати у свою діяльності систему контролю якості, яка б надала обґрунтовану впевненість, що сама фірма чи персонал діють у відповідності до професійних стандартів та регуляторних і законодавчих вимог, а звіти, надані за завданням, відповідають обставинам [1].

Система контролю якості аудиту згідно з цим стандартом включає політику та процедури, що стосуються кожного з наступних елементів:

а) відповідальність управлінського персоналу органів контролю за якість аудиту;

б) вимоги етики;

в) прийняття завдання;

г) людські ресурси;

д) виконання завдання;

є) моніторинг [4].

При проведенні аудиту ефективності в контролюючих органах мають бути затверджені політики та процедури, що мають надавати достатню впевненість, аудиторам та, при потребі, інші особи, що підпадають під вимоги незалежності. Така політика та процедури надають органам контролю змогу:

а) ознайомити свій персонал та, при потребі, інших осіб, що підпадають під вимоги незалежності, з вимогами до незалежності,

б) ідентифікувати й оцінити обставини та відносини, що створюють загрозу незалежності, здійснити заходи, які дозволять ліквідувати цю загрозу або зменшити її до прийнятного рівня за допомогою запобіжних заходів або, якщо це необхідно, шляхом відмови від виконання завдання.

Важливою складовою системи контролю якості аудиту ефективності є виконання аудиторами етичних вимог, що на міжнародному рівні описуються Кодексом етики. Кодекс етики – це декларація системи цінностей та принципів, які спрямовують повсякденну роботу контролерів (аудиторів). Такому ставленню контролер сприяє шляхом прийняття та дотримання вимог професійної етики, ключовими принципами якої є сумлінність, незалежність, об'єктивність і конфіденційність.

Також політика та процедури щодо системи контролю якості аудиту повинні бути відповідними, адекватними, працювати ефективно та дотримуватися на практиці. Така політика та процедури повинні включати постійний розгляд та оцінку системи контролю якості аудиту, а також періодичну перевірку окремих завершених завдань.

З урахуванням прийнятих на світовому рівні документів, що регламентують порядок створення та функціонування систем контролю якості аудиту та об’єктивної необхідності вдосконалення аудиту ефективності як методу ДФК в Україні вважаємо необхідним створення системи контролю якості аудиту ефективності та закріпити основні організаційні, методологічні, нормативні засади її функціонуванні на рівні окремого Положення (Стандарту) ДФК України.

У межах пропонованої системи контролю якості аудиту ефективності доцільно врахувати суттєві аспекти цього процесу, а саме:



  • необхідність визначення поняття «контроль якості аудиту ефективності»;

  • виділення основних елементів системи;

  • структуризації її за етапами;

  • розробка показників оцінки якості, яким має відповідати процес аудиту ефективності.

Поняття контроль якості є доволі неоднозначним, оскільки стосується проведення перевірки самих контрольних заходів, проте є досить важливим у забезпеченні достовірності отриманих за їх реалізації результатів та рекомендацій.

Узагальнення існуючих трактувань поняття «якість аудиту ефективності» дозволяє надати авторське бачення даної дефініції. Поняття «якість аудиту ефективності» полягає у перевірці наявності та належної реалізації необхідних контрольних заходів на всіх етапах аудиту ефективності, підтвердження якості аудиторської практики і звітів щодо достовірності, об’єктивності і ефективності результатів контрольних заходів, який проводиться персоналом, що має необхідні здібності, компетентність та відданість етичним принципам, а також визначення потенційних способів вдосконалення процесу проведення аудиту ефективності.

На нашу думку, система контролю якості аудиту ефективності повинна включати в себе наступні елементи (області): ресурси (забезпечення аудиту), стратегія, планування, виконання та результати, відповідно до яких формуватимуться деталізовані критерії якості аудиту ефективності і які у повній мірі відповідають узагальненим нами етапам проведення цього виду аудиту та характеризують процесний підхід до його контролю якості.

Структуризація системи контролю якості аудиту ефективності пропонуємо здійснювати за поточним та постконтрольним етапами.

Проведення контролю якості аудиту ефективності може здійснюватись одним із наступних способів: одним із членів групи, комітетом із декількох аудиторів, співробітниками підконтрольного суб’єкта, самооцінкою членів групи, у комбінований спосіб.

На поточному етапі контролю якості аудиту вважаємо за доцільне проводити перманентний моніторинг діяльності персоналу, зайнятого перевіркою (групою аудиту). Зокрема, перевіряючі (контролери якості) мають впевнитися у розумінні членами групи стратегії, програми та цілей аудиту ефективності, належному рівні знань і практичних навичок аудиторів, відповідності дій аудиторів програмі аудиту, неухильному дотриманні ними стандартів ДФК та професійної етики, графіка проведення аудиту, правил заповнення робочої документації та проведення аудиторських процедур. За необхідності контролери можуть надавати консультації групі аудиту. Вказаний етап спрямований на запобігання недоліків і порушень в процесі аудиту ефективності в реальному часі.

На постконтрольному етапі контролери проводять перевірку звіту за результатами аудиту, забезпечують контроль за його своєчасним оприлюдненням і впровадження результатів аудиту.

Розглянутим етапам в межах розробленої системи контролю якості аудиту ефективності мають відповідати певні методи оцінки якості, які згруповані як якісні, кількісні та комбіновані (табл. 1).



Таблиця 1 - Характеристика рекомендованих до використання методів оцінки контролю якості роботи державних аудиторів

Групи

Види

Характеристика

Особливості застосування

Якісні


Матричний

Порівняння фактичних якостей аудиторів з набором якостей відповідно до посади

Дозволяє підтвердити компетентність аудитора

Метод еталону

Порівняння фактичних якостей аудиторів з характеристиками найбільш успішних робітників групи перевіряючих

Дозволяє визначити відповідність аудитора для співпраці з іншими

Система довільних характеристик

Група експертів (керівників) описує успіхи та недоліки підлеглих за певний проміжок часу

Стає визначальним чинником для преміювання (підвищення) або винесення догани

Метод групової дискусії

Бесіда керівництва (експертів) з підлеглими відносно їх діяльності

Дозволяє обирати найбільш активних, самостійних, розсудливих

Кількісні

Метод рангового порядку

Група керівників, враховуючи певні критерії оцінки, ранжує співробітників від найгіршого до найкращого. Підсумкова оцінка визначається сумою порядкових номерів, отриманих аудиторами за виконану роботу

Дозволяє проводити ротацію кадрів, преміювати найкращих

Метод бальної оцінки

Присвоєння експертами певної кількості балів за кожне досягнення аудитора. Загальна оцінка визначається як сума балів або середній бал

Підсилює стимуляцію за кращі результати у роботі

Система графічного профілю

Зображення кожної професійної характеристики (в балах) у вигляді крапок на графіку

Візуальне зображення якісних характеристик аудиторів та можливість визначення кращих




Метод оціночних центрів

Виокремлено 25 критеріїв оцінки, які характеризують особистість у багатьох проявах

Комплексна оцінка не тільки професійних, але й інших якостей особистості

Комбіновані


Тестування

Оцінка знань аудиторів за ступенем рішення підготовлених задач (тестів)

Має успіх лише після проведення спеціальної підготовки

Визначення коефіцієнта інтелектуальності

Кількісний показник якісного рівня рішення підготовлених задач (тестів)

Має успіх лише після проведення спеціальної підготовки

Метод сумових оцінок

Встановлення експертами частоти прояву («постійно», «часто», «іноді», «рідко», «ніколи») у аудиторів певних якостей і надання визначених бальних оцінок за кожен рівень частоти

Дозволяє проводити ротацію кадрів

Джерело: складено автором на підставі [5].

Використання зазначених методів відбувається на поточному та постконтрольному етапах контролю якості аудиту ефективності, які спираються на чітко окреслені області (елементи) системи. Водночас, оцінка якості аудиту ефективності у межах кожної з областей досягається за рахунок окремих показників, які дають змогу реалізувати всебічний контроль якості роботи державних аудиторів: від ресурсного забезпечення процесу аудиту до оприлюднення його результатів. Стосовно розробки показників оцінки якості, яким має відповідати процес аудиту ефективності, слід сказати, що за рекомендованою системою контролю його якості, наведений їх перелік є базовим і може бути доповнений з урахуванням особливостей функціонування аудиторського підрозділу, специфіки роботи державних контролерів та виконуваних ними завдань (рисунок 1).

Рис. 1 - Система контролю якості аудиту ефективності (процесний підхід)

Джерело: власна розробка автора

За потребою, вказані показники можуть бути деталізовані з урахуванням особливостей предмету аудиту (таблиця 2). При цьому, пропонований процесний підхід до системи контролю якості аудиту ефективності, на відміну від організаційного підходу (за суб’єктами, об’єктами і заходами забезпечення якості), передбачає використання сукупності показників оцінки якості аудиту ефективності у межах кожної з областей системи: ресурси, стратегія і планування, виконання і результати і дозволяє сформувати достатній рівень впевненості у достовірності отриманих результатів аудиту та відповідностей цілей і результатів бюджетних програм.



Таблиця 2. – Показники оцінки контролю якості аудиту ефективності (за елементами (областями) процесного підходу)

Елементи

Критерії

РЕСУРСИ

  • Створення чіткої стратегії підбора кадрів: прагнути до залучення до роботи в ВОФК найбільш гідних співробітників;

  • Забезпечення ефективної професійної підготовки: вступна підготовка, технічне і професійне навчання, навчання управлінським навичкам;

  • Наявність системи оцінки виконання в дії;

  • Забезпечення просування по службі: надання допомоги кожному аудитору в отриманні максимально можливого досвіду надання допомоги обраним окремим співробітникам у підготовці до роботи на понад відповідальних посадах;

  • Наявність схеми документообігу та його дотримання;

  • Затвердженні форми робочих документів аудиторів;

  • Забезпечення виконання ними принципів повноти висвітлення, суттєвості;

  • Забезпечення злагодженої роботи інформаційної системи аудиторського підрозділу;

  • Забезпечення ефективної взаємодії між окремим аудитором та структурними підрозділами аудиторської фірми;

  • Наявність планів проведення аудиту;

  • Наявність вимог щодо звітування аудиторами про проведену роботу;

  • Наявність методичних рекомендацій щодо проведення аудиту за кожним напрямком;

  • Наявність вимог щодо мінімального обсягу інформації за результатами проведеного аудиту.

СТРАТЕГІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

  • Досягнення оптимального співвідношення виділеного часу, ресурсів та отриманих результатів

  • При необхідності до Плану аудиторських завдань вносяться зміни:

  • Перевірка та зміна затверджуються посадовою особою з повноваженнями з нагляду

  • Всі перевірки і затвердження фіксуються документально

  • Відбір і своєчасність аудиторських перевірок має здійснюватись з визначенням пріоритету серед потенційних предметів аудиту, залежно від юридичних вимог і рамок мандата ВОКДФ, наявних у розпорядженні фінансових і трудових ресурсів, з урахуванням чисельності необхідного персоналу, його навичок, вмінь, компетенцій тощо

ВИКОНАННЯ

  • Аудит повинен виконуватися відповідно до затвердженого плану аудиторських завдань

  • Детальні записи про виконання аудиторського завдання та про результати такого документально фіксуються особою, яка виконує аудит

  • Систематично формуються робочі документи

  • Нагляд за роботою членів команди з боку головного аудитора. Сутність і межі нагляду залежать від кількості осіб, що у виконання аудиторських завдань, їх досвіду, кваліфікації і здатності виконувати роботу

  • Досить докладно викладені щоденні або періодичні табелі / звіти, підготовлені членами команди

  • В аудиторської документації та робочих документах, що ведуться належним чином, відповідно описуються аудиторські перевірки і виявлені дані, вони забезпечені посиланнями і можуть легко відслідковуватися щодо складових плану аудиту тощо

РЕЗУЛЬТАТ

ЗВІТНІСТЬ

  • Має бути ясною, своєчасною, короткою і об'єктивною, забезпечувати неупереджений виклад всіх фактів

  • Всі виявлені дані підтримуються відповідними, надійними і неупередженими аудиторськими доказами, відображеними в аудиторських робочих документах

  • Проект звіту складається старшим аудитором консультацій з членами команди та перевіряється досвідченим аудитором / аудиторської колегією, незалежної від аудиторської команди - на предмет суттєвості, законності, доказів, цифр, відповідності виявленим даними, відповідному і послідовному використовуваному стилю

  • Коментарі / доповнення документуються і зберігаються в робочих аудиторських документах

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

  • Через деякий час після опублікування звіту ВОФК повинен вжити відповідних заходів, щоб визначити, які дії, якщо такі потрібні, здійснила об'єкт аудиту, щоб усунути проблеми за допомогою реалізації рекомендацій ВОФК

  • Наступні заходи сприяють відповідної реакції на результати перевірки з боку об'єкта аудиту чи інших відповідальних організацій

  • Наступні заходи закладають основу майбутньої аудиторської роботи


Висновок. Запровадження аудиту ефективності в практику державного управління в Україні є явищем перспективним і вимагає додаткового організаційного та методичного забезпечення, яке конкретизоване у системі контролю якості аудиту ефективності. Вона дозволяє сформувати достатній рівень впевненості у достовірності отриманих результатів аудиту та відповідностей цілей і результатів бюджетних програм. Запропонована система будується на кращій світовій практиці контролю якості аудиту, зокрема і аудиту ефективності, що включає в себе Керівництво з якості аудиту, Керівництво EUROSAI: «Висока якість аудиту: найкраща практика управління якістю вищих органів фінансового контролю», Міжнародний стандарт контролю якості 1 Міжнародної федерації бухгалтерів, Стандарти аудиту, Кодекс етики та Керівні принципи внутрішнього контролю ВОКДФ.

Список літератури

  1. Войнаренко М. П. Міжнародні стандарти фінансової звітності та аудиту : навч. посібник / М. П. Войнаренко, Н. А. Пономарьова, О. В. Замазій. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.

  2. Каплун О. Контроль якості проведення аудиту ефективності / О. Каплун, С. Яцишин // Наукові записки. – 2006 – Випуск 15. – С. 282-284.

  3. Керівні принципи аудиту державних фінансів : збірник базових документів INTOSAI [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.undp.org.ua/files/ua_80742audit.pdf

  4. Міжнародні стандарти контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг : видання 2010 року, частина 1 / пер. з англ. : Ольховікова О.Л., Селезньов О.В., Зєніна О.О. та ін. – К. : ІАМЦ АУ «Статус», 2010 – 842 с.

  5. Федченко Т.В. Оцінка якості системи державного аудиту ефективності виконання бюджетних програм [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/1_NIO_2011/Economics/77375.doc.htm. - Заголовок з екрану


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка