Положення про організацію освітнього процесу у київському дЕржавному інституті декоративно-прикладного мистецтва І дизайну імені михайла бойчука ухвалено




Сторінка3/7
Дата конвертації24.03.2017
Розмір1,18 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

9.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
9.1.Система забезпеченняякості вищої освіти повинна забезпечити реалізацію державної політики підвищення якості освіти у певній галузі знань та розширення академічної автономії вищих навчальних закладів і складається із:

- системи забезпечення навчальним закладом якості освітньої діяльності та системи внутрішнього забезпечення якості;

- системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;

- системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання якості.

9.2. Система забезпечення навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти передбачає визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти, здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, щорічного оцінювання здобувачів вищої освіти для визначення рівня досягнення завдань нав­чання і коригування навчального процесу та щорічного оцінювання науково-педагогічних і педагогічних працівників.

9.2.1.Процедури оцінювання студентів мають відповідати таким вимогам:

- здатність визначити, наскільки досягнуто запланованих навчальних результатів та інших цілей програми;

- забезпечення діагностичного та всіх видів контролю;

- наявність оприлюднених методів оцінювання очікуваних результатів навчання і чітких критеріїв оцінювання;

- чітке регулювання всіх можливих ситуацій при проведенні оцінювання студентів;

- відповідна і належна кваліфікація викладачів;

- наявність адміністративних перевірок, які встановлюватимуть точність здійснення встановлених процедур.

Основне завдання контролю освітнього процесу – одержання інформації про його властивості та результати з метою ефективного управління процесом та його оптимізації, досягнення високої якості навчання студентів. Таким чином, основна функція контролю навчального процесу – діагностико-коригуюча.

9.2.2.Завданнями контролю можуть бути:

- визначення успішності навчання студентів з метою планування наступних етапів навчального процесу;

- виявлення прогалин у навчанні окремих студентів з метою оптимізації процесу індивідуального навчання та мотивації студентів;

- семестровий контроль, тобто визначення ступеня засвоєння студентами змісту навчання з метою переведення на наступний цикл навчання;

- випускна атестація студентів, тобто встановлення фактичної відповідності рівня підготовки студента вимогам стандартів вищої освіти, присудження студентам відповідного ступеня вищої освіти і присвоєння кваліфікації та видача відповідного диплома.

9.3.В освітньому процесі використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий. Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визна­чаються навчальними планами (робочими навчальними планами), а форми їх проведення– робочою програмою навчальної дисципліни. У випадку, коли студент навчається за індивідуальним навчальним планом, йому може визначатися окремий графік проведення контроль­них заходів.

За рівнем контролю розрізняютьсамоконтроль, кафедральний, факуль­тетський, ректорський та зовнішній контроль.



Самоконтроль призначений для самооцінки студентами ефективності власної навчальної роботи з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою у навчальних посібниках для кожної теми (розділу) передбачаються питання для самоконтролю.

Кафедральний контроль проводиться з метою оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни на різних етапах її вивчення. Кафедральний контр­оль проводиться викладачами певної дисципліни або здійснюється у вигля­ді вхідного, поточного, рубіжного та семестрового контролю.

Факультетський, ректорський та міністерський контроль є різними рів­нями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчаль­ного процесу на кафедрах, порівняння ефективності навчання студентів.



Зовнішній контроль усіх рівнів проводиться відповідними міністерствами та відомствами.

9.3.1. Вхідний контрольпроводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться у перші години занять, що відведені для вивчення нового курсу з залученням усіх студентів, за єдиними завданнями, які відповідають програмі попередньої дисципліни. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з викла­дачами, які проводять заняття із дисциплін,що забезпечують той чи інший курс.

За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання ін­дивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процессу тощо.

9.3.2.Поточний контроль. При застосуванні кредитно-модульної системи організації освітнього процесу в системі загального оцінювання знань студентів важливого значення набуває поточний контроль за якістю знань студентів. Поточне оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється під час проведення практичних, лекційних, семінарських, індивідуальних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи, а також засвоєння студентом матеріалу навчальної дисципліни, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять та у процесі самостійної роботи. Основне завдання поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та студентами у процесі навчання.Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування виконання самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес контролю на лекціях та практичних заняттях, колоквіумів, оцінювання виступів студентів на семінар­ських заняттях тощо.

Форми проведення поточного контролю та система оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою.

Результати поточного контролю враховуються викладачем при вистав­ленні підсумкової оцінки з даної дисципліни. Найбільш об’єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингової системи оцінки.

9.3.3.Рубіжний контроль – це контроль знань студентів після вивчення логіч­но завершеної частини навчальної програми дисципліни. Рубіжний контроль може бути тематичним, модульним або календарним і проводитися у формі контрольної роботи, тестування, розрахун­кового або розрахунково-графічного завдання, курсового проекту (роботи), роботи в матеріалітощо. Рубіжний контроль з навчального модуля дисципліни є необхід­ним елементом модульної технології організації навчального процесу.

Форми проведення рубіжного (модульного, тематичного або календарного) контролю та критерії оцінювання знань студентів визначаються у робочій програмі.

Рубіжний календарнийконтроль (проміжна атестація) студентів проводиться згідно з графіком навчального процесу та розкладу навчальних занять, двічі за навчальний семестр в першому півріччі та тричі – у другому півріччі обов’язково на І – ІV курсах ОС «бакалавр» та на І курсі ОКР «спеціаліст» за всіма навчальними дисциплінами, що вивчаються в даному семестрі.

Атестаційна оцінка із змістового модуля – це складова підсумкового оцінювання засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу з певної частини дисципліни у навчальному семестрі, що визначений робочою навчальною програмою. Кількість контролів у семестрі визначається відповідною робочою програмою дисципліни, затверджується кафедрою і деканом факультету.

Результати рубіжного контролю фіксуються в журналі роботи академічної групи за європейською системою оцінювання у балах, визначених робочою програмою. Результати рубіжного контролю знань студентів враховуються при виставленні атестаційної оцінки за змістовий модуль. Студент може підвищити (перескласти) оцінку з певної теми, що входить до змістового модуля. Це підвищення буде враховано під час підсумкового контролю.

Відомості рубіжного контролю зберігаються на кафедрах та подаються до деканату на вимогу деканів та наприкінці семестру. На підставі оцінок, отриманих студентом під час проведення останнього рубіжного контролю приймається рішення про допуск до сесії.

Викладач обов’язково інформує студента про результати оцінювання. Якщо атестація проводилася в усній формі або у вигляді творчого конкурсу, оцінка повідомляється студенту у той же день, якщо у письмовій формі чи у формі тестування – не пізніше 2-х днів після проведення.
10. ПІДСУМКОВИЙ СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ
10.1. Підсумковий семестровий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчан­ня студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Підсумковий семестровий контроль проводиться в обсязі навчаль­ного матеріалу, визначеного робочою програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом, у формі:

– заліку (диференційованого заліку);

– екзамену

Перелік екзаменів та заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом зі спеціальності (спеціалізації).

Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами, у формі перегляду творчих робіт чи професійного конкурсу або довільної співбесіди за визначенням кафедр та погодженням з деканом факультету. Враховуючи акумулюючий принцип оцінювання навчальних досягнень студента, підсумковий семестровий контроль засвоєння студентом навчального матеріалу визначається як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів за семестр. В разі успішного виконання – без проведення обов’язкового семестрового екзамену чи заліку.

Студенти, які навчаються за індивідуальним графіком занять, можуть складати іспити та заліки у межсесійний період у терміни, встановлені деканом факультету.

10.2.Семестровий (диференційований) залік– це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі результатів виконання ними завдань і певних видів роботи під час практичних, семінарських та індивідуальних занять. Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додат­кового опитування студентів.

Підсумкова оцінка за семестр з дисципліни, з якої передбачений залік, виставляється за результатами атестацій із змістових модулів, тобто навчальної роботи студента в семестрі (виконання студентом семестрових індивідуальних завдань та контрольних робіт, виступів на семінарських заняттях та оцінок поточного контролю).

Виставлення підсумкової оцінки з дисципліни, з якої запланований залік, не передбачає обов'язкової присутності студентів, якщо той успішно пройшов поточний модульний контроль. Залік оформлює викладач, який проводив практичні (індивідуальні, семінарські) заняття. При використанні рейтингової системи оцінювання «зараховано» виставляється, якщо студент отримав рейтинг з дисципліни не менше 0,6 від максимально можливого значення (рейтингової шкали).

Якщо студент не отримав залік за результатами навчальної роботи в семестрі (за рейтингом), залік виставляється за результатами виконання ним підсумкової контрольної роботи або співбесіди на останньому навчальному занятті з цієї дисципліни.

Позитивна підсумкова оцінка за семестр з дисциплін, з яких передбачається форма контролю залік , записується у відомість у день виставлення оцінки, про що викладач інформує студента.

Студенти, які бажають підвищити попередньо оголошену позитивну оцінку з дисципліни, одержану під час поточного модульного контролю, складають екзамен, залік згідно з розкладом проведення заліково-екзаменаційної сесії. Для цієї категорії студентів підсумковою є оцінка, отримана як сума оцінок поточного контролю та оцінки підсумкового контролю.

Якщо студент хоча б з одного змістового модуля отримав атестаційну оцінку «незадовільно», він обов’язково складає екзаменаційний тест (екзамен) .

Результати семестрового контролю мають регулярно обговорюватися на засіданнях кафедр, вчених рад факультетів та Вченої ради інституту і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в інституті.
10.3. Екзаменаційна сесія– це період проведення підсумкового семестрового контролю за результатами виконання студентами всіх видів робіт, передбачених на семестр навчальними програмами. Тривалість та терміни проведення сесій визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом) згідно з графіком навчального процесу.

Перед кожним екзаменом обов'язково проводиться консультація за затвердженим графіком. При модульно-рейтинговій організації навчального процесу екзаменидоцільно планувати через день.

Час і місце проведення екзамену планується з урахуванням його форми: усної чи письмової. Час і місце проведення екзамену дозволяється змінювати тільки за погодженням з деканом факультету.

Термін доведення до відома викладачів і студентів розкладу екзаменів –не пізніше як за місяць до початку екзаменаційної сесії. Деканат ознайомлює викладачів і студентів з розкладом екзаменів і його копія вивішується на стенді деканату (факультету).

Декани на підставі витягів з протоколів засідань кафедр після проведення підсумкових контрольних заходів, заліків, диференційованих заліків, останнього рубіжного контролю з навчальних дисциплін до початку екзаменаційної сесії готують проект наказу про допуск студентів до складання екзаменаційної сесії.

Студент не допускається до семестрового контролюз певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни або має незадовільні атестації з дисципліни та до початку семестрового контролю з цієї дисципліни не отримав позитивну оцінку з додаткових контрольних заходів останньої атестації. При цьому викладач в відомості поточного контролю останнього змістового модулю робить запис «не допущений».

Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною не допуску до семестрового контролю з інших дисциплін.



Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він до початку семестрового контролю з цієї дисципліни ліквідував заборгованість з практичних робіт, індивідуального завдання, самостійної роботи, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

У випадку, коли окремі розділи дисципліни читаються кількома вик­ладачами, іспит (залік) може проводитися з їх участю, але оцінка виставля­ється одна.



Студент підлягає відрахуванню з інституту до початку екзаменаційної сесії за невиконання навчального плану протягом семестру в разі отримання ним «незадовільно» або «не атестовано» (без поважної причини) по двох (трьох) атестаціях з трьох і більше навчальних дисциплін у поточному семестрі.

Обов’язковою умовою задовільної атестації є відсутність на час атестації заборгованостей з практичних робіт, зарахування семестрового індивідуального завдання (реферату, домашньої контрольної роботи, розрахунково-графічної роботи, курсового проекту (роботи), роботи в матеріалі тощо).

При застосуванні модульного контролю самостійної роботи студен­тів протягом семестру (навчального року) питання про складання окремими студентами передбачених навчальним планом екзаменів і заліків вирішуються викладачем індивідуально з урахуванням резуль­татів поточного (модульного контролю) та бажання студентів.

Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити деканат про свою хворобу не пізніше наступного дня після екзамену та в тижневий термін після одужання подати до деканату медичну довідку встановленої форми (для студентів денної форми навчання – завіреної студентською поліклінікою).

Питання підготовки та проведення екзаменаційної сесії викладені у Положенні про екзаменаційну сесію у Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

10.4.Семестрові екзамени складаються студентами у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом, який затверджується ректором інституту і деканом факультету і доводиться до науково-педагогічних працівників і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Екзамени в інституті під час екзаменаційної сесії проводяться в обсязі навчаль­ного матеріалу, визначеного робочою програмою, в терміни, встановленінавчальним планом,у формі:

– екзамену з теоретичних дисциплін циклу гуманітарних, соціально-економічних дисциплін, дисциплін циклу природничо-наукової підготовки:

(кількість не більше трьох екзаменів в сесію);

- екзаменаційного перегляду з фахових мистецьких дисциплін;

Кількість екзаменаційних переглядів з фахових дисциплін визначається та залежить від кількості загальних, в тому числі аудиторних практичних годин

(кількість не більше 6 дисциплін в сесію).

Екзамени приймаються науково-педагогічними працівниками, які читали лекції та проводили практичні заняття.

При проведенні усних екзаменів з теоретичних дисциплін на кафедрі повинні бути комплект екзаменаційних білетів, контрольних завдань,окремі екзаменаційні білети (контрольні завдання) для видачі студентам,затверджені завідувачем кафедри критерії оцінювання рівня підготовки студентів.

Екзамени починаються, як правило, о 9.00. Тривалість усного екзамену в навчальній групі не повинна перевищувати 6 год., а письмового – 3 год.

При проведенні усного екзамену в аудиторії одночасно може перебувати не більше 6 студентів. Для підготовки до відповіді студенту має надаватися не менше 30 хв.

10.5.Екзаменаційний перегляд з фахових мистецьких дисциплін,семестровий екзамен– це одна з основних форм підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок за семестр з циклу дисциплін природничо-наукової та професійно-практичної підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня з окремої навчальної дисципліни за семестр.

Виставлення підсумкової оцінки з дисципліни, з якої запланований екзаменаційний перегляд, здійснюється під часперегляду творчих робіт студентів (практичні аудиторні, самостійні роботи, індивідуальні завдання)Вченою радою інституту без присутності студентів, що успішно пройшли поточний модульний контроль та виставили усі роботи, передбачені робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни, для перегляду.

10.5.1.Кафедральний екзаменаційний переглядформа організації підсумкового семестрового контролю студентів на кафедрі, що проводиться за участю всього професорсько-викладацького складу кафедри без участі студентів-авторів представлених робіт. Як виняток, кафедра може визнатиза доцільне безпосередньо заслухати думку студента чи академічної групи студентів. Студентами робиться експозиція всіх завдань відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни в майстернях, навчальних кімнатах інституту тощо. Характер експозиції робіт (на планшетах, шпальтах, в альбомах тощо) визначає кожен викладач зі своєї дисципліни відповідно до вимог кафедри.Викладач перевіряє оформлення робіт і ставить оцінку безпосередньо на роботі.

Під час проведення перегляду на кафедрі розглядаються питання щодо відповідності завдань, вирішених студентами в процесі опанування навчального матеріалу, методичним вимогам, встановленим кафедрою та закріпленим у робочих навчальних програмах дисциплін. На засіданні кафедри затверджуються результати екзаменаційного перегляду, затверджується або коригується оцінка, виставлена викладачем, оцінюється методична робота викладача, надаються конкретні пропозиції та формулюються вимоги відповідно до завдань дисципліни, остаточні результати заносяться в протокол і зберігаються на кафедрі.

Після перегляду кафедрою на підставі аналізу якості виконанних студентських робіт та рівня викладання дисципліни викладачами, коригуються та оновлюються методичні вимоги та інтеграційні зв’язки між змістовими модулями різних навчальних дисциплін, розглядаються та затверджуються кафедрою з занесенням у протокол пропозиції щодо покращення та удосконалення організації методики викладання дисциплін та формування компетенції фахівців в залежності від освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавра» та «спеціаліста».

10.5.2.Перегляд екзаменаційних студентських робіт Вченою радою інституту форма організації підсумкового семестрового контролю студентів та оцінювання діяльності професорсько-викладацького складу кафедри.

Вчена рада оцінює:


  • рівень набутих студентами фахових знань та навичок, втілених у роботах;

  • методику підготовки фахівців, змістовність і якість навчальних програм;

  • методичні інновації та рівень викладання кожного з викладачів кафедри;

  • організацію навчального процесу на кафедрі та рівень її методичного забезпечення;

  • роботу деканату з організації навчального процесу, виконання навчального плану, пропозиції щодо його удосконалення.

Перегляд Вченою радою проводиться після екзаменаційного кафедрального перегляду на чолі з ректором інституту, з остаточним узгодженням і затвердженням результатів оцінювання. Для перегляду Вченою радою експонуються всі студентські роботи або частина робіт(живопис, рисунок), з обов’язковоюучастю робіт студентів, які отримали відмінну оцінку, та робіт, які оцінені як незадовільні або для вирішення спірних питань. Під час проведення перегляду кафедру представляє завідувач, в разі його відсутності –заступник. Участь викладачів кафедри в процесі роботи Вченої ради не передбачається. Як виняток, Вчена рада може визнати за доцільне заслухати думку окремого викладача та надати оцінку його роботі.

Завідувач кафедри інформує Вчену раду про рівень підготовки студентів за результатами підсумкового контролю, про рівень викладання та методичну роботу викладачів. Вчена рада має повноваження вносити зауваження і корективи щодо оцінювання робіт студентів та викладачів.

Висновки Вченої ради щодо оцінки якості роботи кафедр, окремих викладачів, зауважень та пропозицій, у випадку незгоди Вченої ради з оцінюванням якості художньо-творчих, розрахунково-графічних робіт окремих студентів, рекомендації кафедрам по удосконаленню системи підготовки фахівців оформлюються протоколом проведення екзаменаційного перегляду Вченою радою інституту.

Результати оцінювання студентських робіт та аналіз недоліків доводяться до відома студентів викладачами, які вели навчальні дисципліни.

Після остаточного перегляду Вченою радою інституту, результати оцінювання заносяться викладачами в екзаменаційні відомості і залікові книжки студентів. Кращі роботи відбираються після перегляду на виставку студентських робіт та в методичний фонд кафедри

10.6. Як виняток, допускається складання екзаменів поза екзаменаційною сесією. Декан факультету з дозволу першого проректора може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів або ліквідації академічної заборгованості студентам тривалістю не більше місяця з початку наступного навчального семестру у зв'яз­ку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Якщо ці терміни є недостат­німи для виконання індивідуального графіка, розглядається питання про на­дання академічної відпустки або повторного курсу навчання.

Поза екзаменаційною сесією у межсесійний період у терміни, встановлені деканом факультету, можуть складати екзамени і студенти, які навчалися за індивідуальним графіком або виявили особливі знання протягом семестру, за умови виконання ними робо­чої навчальної програми дисципліни.

10.7.Результати складання екзаменів (екзаменаційних переглядів), диференційованих заліків оціню­ються за 100-бальною шкалоюЄКТС,за розширеною чотирибальною національною шкалою оцінок («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків– за двобальною шкалою («зараховано/не зараховано»).

Підсумкова екзаменаційна оцінка та результати складання заліку з навчальної дисципліни фіксуються в екзаменаційній відомості за національною та європейською системою оцінювання , а також в заліковій книжці студента або в індивідуальному навчальному плані, навчальній картці студента (крім «незадовільно») із зазначенням кількості годин, відведених на вивчення дисципліни, та кількості кредитів (відповідно до вимог ЄКТС).

10.7.1. Оформлення результатів семестрового контролю

Результати семестрового контролю вносяться викладачем в заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку студента, а працівниками деканату – в журнал обліку успішності студентів та навчальну картку студента. У залікову книжку студента викладач записує повну кількість навчальних годин (аудиторних та СРС) з навчального матеріалу дисципліни, що виноситься на семестровий контроль, а також позитивну оцінку.

У відомостях проти прізвища конкретного студента викладач робить такі записи:

а) «Не з’явився» – якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився на нього;

б) «Не допущений» – якщо студент не був допущений до складання семестрового контролю через невиконання усіх видів робіт, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни у даному семестрі, або має всі незадовільні атестації з дисципліни;

в) «Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно», «Зараховано», «Не зараховано» – залежно від результату складання семестрового контролю (записи «Незадовільно» та «Не зараховано» у залікову книжку студента не вносяться).

Заліково-екзаменаційну відомість викладач повністю заповнює, підписує та здає особисто в деканат у день проведення екзамену (заліку) або наступного дня.

Студент, який не з’явився на екзамен без поважних причин вважається таким, що використав першу спробу атестації з певної дисципліни.

Для перездачі екзаменів (заліків) деканат оформлює додаткову екзаменаційно-залікову відомість/лист.

Заліково-екзаменаційні листи (додаткові відомості) для перескладання видаються студентам тільки після закінчення екзаменаційної сесії, а повертаються до деканату викладачем.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей визначаються деканатом.

Письмові екзаменаційні роботи студентів зберігаються на кафедрі протягом навчального року, а потім знищуються.

10.7.2. В деканатах факуль­тетів ведуться облікові навчальні картки студентів, де фіксуються результати екзаменів, заліків та виконання студентами інших видів навчальної роботи: навчальних і виробничих практик, курсових проектів (робіт), інших завдань протягом усього терміну навчання. Ці дані подаються Екзаменаційній комісії під час проведення державної атестації студентів-випускників інституту.

Для ЕКвводиться середня зважена оцінка з метою більш точного визна­чення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни, яка вивчалась протягом декількох семестрів з проведенням семестрових екзаменів. Середня зважена оцінка визначається за формулою:
,
де: – середня зважена оцінка;

Q– загальний обсяг навчального часу або обсяг аудиторних занять, відведених на вивчення навчальної дисципліни протягом семестру;

Х– семестрова екзаменаційна оцінка.

10.7.3. Якщо студент отримав під час екзаменаційної сесії більше двох незадовільних оцінок, він підлягає відрахуванню з інституту або проходить повторний курс навчання за кошти фізичних та юридичних осіб.

Студенти, які під час сесії не склали екзамени, заліки з однієї або двох дисциплін (оцінка з індексом F за європейською шкалою), повинні ліквідувати академзаборгованість протягом двох тижнів після закінчення сесії. Як виняток, ректор інституту може продовжити термін ліквідації академзаборгованості.

Перескладання екзаменів з метою підвищення оцінки не допускається, але у виняткових випадках за погодженням з першим проректором, деканом факультету та студентськими громадськими організаціями такий дозвіл може дати ректор інституту.

Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів: перший раз викладачеві, другий– комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент не з'явився на екзамен, в екзаменаційній відомості викладачем робиться відмітка «не з'явився». Якщо студент не з'явився на екзамен без поважних причин, декан факультету виставляє йому оцінку «незадовільно».

10.7.4. Екзамен може приймати тільки науково-педагогічний працівник, який вів дану дисципліну протягом семестру. В тих випадках, якщо викладач із поважних причин не може приймати екзамен, створюється комісія кафедри, яку очолює завідувач кафедри. Комісія підводить підсумки навчальної роботи студента, розглядає роботи на підставі вимог, визначених робочою навчальною програмою дисципліни та приймає рішення про рівень успішності студента.

Брати участь чи бути присутнім на екзамені, крім студента та екзаменаторів, можуть тільки завідувач кафедри, ректор, декан (заступник декана) факультету.

10.7.5. Напередодні іспитів екзаменаційні та залікові відомості в деканаті отримує завідувач кафедри або його заступник з навчально-методичної роботи. У передбачений розкладом день проведення екзамену (заліку) викладач особисто заповнює відомістьі подає на підпис завідувачу кафедри. Відомості мають бути передані в деканат в день проведення підсумкового контролю. Після сесії екзаменаційні (залікові) відомості засвідчуються підписом декана факультету.

Виправлення підсумкової оцінки в екзаменаційній відомості, заліковій книжці, в індивідуальному навчальному плані, навчальній картці студента за будь-яких обставин не дозволяється.

Виправлені оцінки розглядаються на засіданні кафедри, оформлюються протоколом, копія якого передається у деканат. За результатами надходжень протоколів від усіх кафедр, видається розпорядження на факультеті.

10.7.6. Не пізніше ніж через 2 дні після завершення сесії декани факультетів формують наказ про підсумки екзаменаційної сесії і визначають кінцеві терміни ліквідації академічної заборгованості для студентів, які мають таку заборгованість не більше ніж з 2-х предметів.

Одразу після завершення термінівліквідації академічної заборгованості, визначених деканатами, за підсумками екзаменаційної сесії та результатами проходження практик видається наказ про контингент студентів у наступному семестрі/навчальному році (після літньої сесії – про переведення на наступний курс для студентів денної форми навчання, після осінньої для студентів заочної форми навчання).

За результатами екзаменаційної сесії кафедри надають в деканати та в навчальний відділ аналіз якості успішності студентів з дисциплін по курсах та групах. Деканати надають в навчальний відділ узагальнений аналіз якості успішності студентів по курсах.

Керівництво інституту, декани факультетів та завідувачі кафедр несуть персональну відповідальність за проведення сесії, належне оформлення документів, дотримання нормативних актів Міністерства освіти і науки України, цього Положення, норм чинного законодавства України.

Безпосередній контроль за ходом проведення сесії здійснюють декани факультетів та їх заступники.




11.АТЕСТАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
11.1Атестація –це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

Атестація здійснюється Екзаменаційною комісією після завершення теоретичної та практичної частини навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Атестація здійснюється на підставі оцінки рівня професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців з відповідного напряму підготовки та спеціальності. Форма атестації студентів визначається державним стандартом освіти і відображається в навчальних планах. Дотримання визначених державним стандартом освіти форм атестації є обов'язковим. Формою атестації студента в інституті є захист дипломногопроекту (роботи).

Дипломніпроекти (роботи)виконуються усіма випускниками денної та заочної форм навчання у формі творчого проекту (роботи) та оригінал-макетів у натуральному розмірі або у масштабі (залежно від спеціалізації та тематики дипломногопроекту (роботи). Для спеціальності «Декоративно-прикладне мистецтво» виконується також робота в матеріалі.

11.2.Як правило, в інституті створюється одна Екзаменаційна комісія з кожного напрямку підготовки (спеціальності) незалежно від форми навчання.

В окремих випадках (при колективній роботі студентів різних спеціальностей над одним дипломним проектом (роботою)) може створюватись спільна комісія для споріднених напрямів підготовки (спеціальностей).

Екзаменаційна комісія оцінює якісний рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про присвоєння їм кваліфікації відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та видачу відповідного державного документа, а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу та поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців в інституті.

11.3.Порядок створення, вимоги до організації роботи та особливості функціонування Екзаменаційної комісії для проведення державної атестації випускників освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «спеціаліст» денної та заочної форм навчання визначається нормативним документом інституту –Положенням про порядок створення, організацію роботи і функціонування Екзаменаційної комісії (ЕК) у Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Нормативним документом інституту, який визначає вимоги до організації виконання та змісту дипломнихпроектів (робіт)випускників відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів та форм навчання, є Положення про організацію виконання та захист дипломних проектів (робіт)студентів у Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

11.4.До захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту дипломних проектів (робіт), подаються Екзаменаційну комісію деканом факультету.

Деканати факультетів не пізніше ніж за один день до початку захисту випускних кваліфікаційних робіт передають до Екзаменаційної комісії наступні матеріали:


  • розпорядження декана факультету про розподіл студентів, допущених до державної атестації на екзаменаційні групи;

  • залікові книжки студентів (індивідуальні навчальні плани студентів);

  • зведені відомості успішності випускників – довідка факультету про виконання студентом навчального плану і отриманих ним оцінок1 з усіх дисциплін навчального плану, курсових робіт та практик, завірена деканом факультету.

Захист дипломних проектів (робіт) про­водиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу і при обов'язковій присутності голови комісії.

Захист дипломних проектів (робіт) може проводитись як в інституті, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, має науково-теоретичний або практичний інтерес.

Тривалість проведення захисту дипломних проектів (робіт) не повинна перевищувати6годин на день.

11.5.Оцінювання результатів захисту дипломних робіт (проектів) здійснюється у порядку, передбаченому прийнятою в інституті системою контролю знань:

– за національною чотирибальною шкалою оцінок («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»);

– за 100-бальною шкалою ЄКТС:

90 – 100 балів – відмінно – відмінне виконання з незначними помилками;

82 – 89 балів – добре – вище середніх стандартів, але з деякими помилками;

74 – 81 балів – добре – в цілому змістова робота зі значними помилками;

64 – 73 балів – задовільно – чітко, але зі значними недоліками;

60 – 63 балів – задовільно – виконання відповідає мінімальним критеріям;

менше 60 балів – незадовільно.


При визначенні оцінки дипломних проектів(робіт) приймається до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студентів. При захисті дипломного проекту (роботи) екзаменаційній комісії можуть бути подані друковані статті за темою проекту (роботи), макети, зразки матеріалів і виробів та документи, які вказують на його практичне застосування тощо.

Рішення Екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при захисті дипломної роботи (проекту), а також про присвоєння студентам кваліфікації та видання випускникам дипломів (загального зразка чи з відзнакою) приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, які брали участь у її засіданні. За однакової кількості голосів голос голови ЕК є вирішальним.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання державної комісії.

Члени Екзаменаційної комісіїставлять підписи в протоколі і залікових книжках студентів.

Студентам, які успішно захистили дипломну роботу (проект), рішенням Екзаменаційної комісії присвоюється кваліфікація у відповідності до отриманої спеціальності і видається диплом встановленого зразка.

11.6.Державний документ з відзнакою за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра видається студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75% усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки «добре», захистив дипломний проект (робо­ту) з оцінкою «відмінно», а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри.

Студенту, який навчався за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, документ про вищу освіту видається за результатами навчання за зазначеним освітньо-кваліфікаційним рівнем незалежно від результатів навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

11.7.Якщо захист дипломної роботи (проекту) не відповідає вимогам рівня атестації, Екзаменаційна комісія приймає рішення про те, що студент не пройшов державну атестацію і у протоколі засідання Екзаменаційної комісії йому проставляється оцінка «незадовільно» (0-59 балів).

У випадку, якщо студент не з’явився на засідання Екзаменаційної комісії для захисту випускної кваліфікаційної роботи, то в протоколі зазначається, що він є неатестованим у зв’язку з неявкою на засідання.

Студент, який отримав незадовільну оцінку на захисті дипломної роботи (проекту) після завершення державної атестації відраховується з інституту як такий, що виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації. Йому видається академічна довідка встановленого зразка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією), наступного навчального року.



Студенти, які не захистили дипломну роботу (проект), мають право на повторну державну атестацію з наступного навчального року протягом трьох років після відрахування з інституту у період роботи ЕК з відповідного напряму (спеціальності) згідно з затвердженим графіком.

В інших випадках повторний захист дипломного проекту (роботи) допускається з дозволу Міністерства освіти і науки України, якому підпорядковується інститут.

Студентам, які не захищали дипломні проекти (роботи) з поважних причин, наказом ректора інституту може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із захисту дипломних проектів (робіт)

11.8. Всі засідання Екзаменаційної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані при захисті дипломних проектів (робіт), запи­суються поставлені студентам питання, особливі міркування і заува­ження членів комісії, вказуються здобута кваліфікація та який держав­ний документ (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику.

Протоколи Екзаменаційної комісії зберігаються в деканатах інституту.

За підсумками діяльності Екзаменаційної комісії голова комісії складає звіт, який затверджується на її заключному засіданні.

У звіті відображаються рівень підготовки спеціалістів з даної спеціальності і характеристика знань студентів, якість виконання дипломних робіт (проектів), актуальність їх тематики та відповідність сучасному стану науки, техніки і виробництва. Вказуються недоліки, допущені у підготовці випускників, зауваження щодо забезпечення організації роботи Екзаменаційної комісії тощо. У ньому даються рекомендації щодо:


  • покращення підготовки випускників;

  • усунення недоліків в організації проведення захисту дипломних робіт (проектів);

  • можливості публікації основних положень теоретичної частини дипломних робіт (проектів), їх використання у навчальному процесі, на підприємствах і в науково-дослідних установах;

  • надання випускникам за ОС «бакалавр» рекомендації до вступу до магістратури чи здобуття ОКР «спеціаліст»;

  • надання випускникам за ОКР «спеціаліст» рекомендації до вступу до аспірантури.

Звіт голови державної комісії обов'язково обговорюється на засіданні вченої ради інституту, факультету.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка