Положення про організацію освітнього процесу у київському дЕржавному інституті декоративно-прикладного мистецтва І дизайну імені михайла бойчука ухвалено




Сторінка6/7
Дата конвертації24.03.2017
Розмір1,18 Mb.
1   2   3   4   5   6   7



17. Навчальний час студента

17.1.Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс.

Навчальний семестр– це складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний рік– це навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Тривалість навчального року складає 52 тижні, з яких 10 тижнів становить сумарна тривалість канікул. Тривалість теоретичного навчання, обов’язкової практичної підготовки, семестрового контролю та виконання індивідуальних завдань складає 42 тижні на рік. Середньо- тижневе навантаження студента з урахуванням самостійної роботи складає 45 годин. На останньому році навчання тривалість теоретичного навчання, обов’язкової практичної підготовки, семестрового контролю, виконання дипломної роботи (проекту) та державної атестації складає 42 тижні на рік.

Навчальний рік розпочинається, як правило, 1 вересня. В окремих випадках, у разі необхідності, навчальний рік може розпочинатися в інший час.

Навчальний курс– це завершений період навчання студента протягом навчального року.

Час (тривалість) перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, екзаменаційних сесій та канікул.

17.2.Навчальні заняття в інституті проводяться за розкладом. Розклад навчальних занять– це документ інституту, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється навчальним відділом і затверджується проректором з науково-педагогічної та виховної роботи.

17.3.Вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів, якщо вони навчаються на «відмінно» та «добре», працюють за обраною спеціальністю або з інших поважних обставин.

Дозвіл на вільне відвідування лекцій з конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), як правило, надає декан факультету за згодою завідувача кафедри і оформлюється їх відповідним розпорядженням.

Дозвіл на вільне відвідування занять надається терміном на один семестр і може бути подовжений за умови успішного навчання студента протягом поточного семестру.

Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.

Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для всіх студентів.

17.4.Відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів, встановлених розкладом, забороняється, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідальність за стан трудової та навчальної дисципліни покладається на керівників інститутів та деканів факультетів, завідувачів випускових кафедр, кураторів академгруп.

Викладач повинен сприяти підтриманню навчальної та трудової дисципліни студентами, що забезпечує виконання ними всіх вимог навчального плану.

17.5.Встановлення кредитів студентам зі складових навчального плану (навчальних дисциплін, практик, курсових та кваліфікаційних робіт) здійснюється на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового контролю. Встановлення кредитів студентам здійснюється в повному обсязі відповідно до кредитів, встановлених навчальній складовій і лише після повного їх виконання.

Встановлення студентам кредитів в цілому, за навчальним планом, або циклу дисциплін здійснюється на підставі встановлених кредитів усім його навчальним складовим.

17.6.Трансфер кредитів може здійснюватись у порядку перезарахування кредитів, які були встановлені студентам під час навчання на інших освітніх програмах, та можливого визнання результатів неофіційного та неформального навчання.

Перезарахування кредитів, які були встановлені під час навчання на інших освітніх програмах, здійснюється за рішенням декана факультету на підставі документів про раніше здобуту освіту (додаток до диплома, академічна довідка, свідоцтво про підвищення кваліфікації), витягу із навчальної картки, у разі одночасного навчання за декількома програмами або академічної довідки ЄКТС.

Вищі навчальні заклади інформують Міністерство освіти і науки України про всі випадки трансферу кредитів у випадку визнання результатів неофіційного та неформального навчання в обсязі понад 30 кредитів.

17.7.Оцінювання знань студента в інституті здійснюється за розширеною шкалою підсумкового контролю ЄКТС: позитивні оцінки – «відмінно», «добре», «задовільно», негативні оцінки – «незадовільно з можливістю повторного складання», «незадовільно з обов’язковим повторним курсом» .

При захисті кваліфікаційних робіт за рішенням державної екзаменаційної комісії може бути виставлена оцінка «відмінно з похвалою ЕК». При перескладанні екзаменів, заліків, повторному захисті звітів з практики та курсових робіт додатково використовується оцінка «задовільно», яка засвідчує виконання студентом мінімальних вимог без урахування накопичення балів.

Розширена шкала підсумкового контролю ЄКТС використовується для виставлення екзаменаційних оцінок, оцінок з диференційованих заліків, захистів звітів з практики, захистів курсових та кваліфікаційних робіт тощо. Оцінки за цією шкалою заносяться до відомостей обліку успішності, залікових книжок (індивідуальних навчальних планів) студентів та іншої академічної документації. У документи про освіту та академічну документацію для мобільності студентів негативні оцінки не заносяться.

Оцінки за розширеною шкалою виставляються на підставі накопичуваної бальної шкали інституту.

Накопичувальна бальна шкала регулюється наступними вимогами:

мінімальний бал – 0,

максимальний бал 100,

мінімальний бал для отримання позитивної оцінки – 60

та правилами встановлення відповідності між накопичувальною бальною шкалою та розширеною шкалою оцінювання знань студентів, що відображаються під час заповнення відомостей контрольних заходів (заліків, іспитів, екзаменаційних переглядів) .

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка