Положення щодо перевезення вантажів Стаття 72. Внутрішні перевезення вантажів та правила їх надання




Скачати 99,81 Kb.
Дата конвертації14.06.2017
Розмір99,81 Kb.
Розділ V

ВНУТРІШНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

Глава 5.1. Загальні положення щодо перевезення вантажів

Стаття 72. Внутрішні перевезення вантажів та правила їх надання

1. До внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

2. До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать:

1) завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів;

2) перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб;

3) сортування, упаковання, обмірювання та марковання вантажу;

4) накопичення, формування або подрібнення партій вантажу;

5) зберігання вантажу;

6) транспортно-експедиторські послуги.

3. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

4. Правила технологічних перевезень вантажів транспортними засобами затверджує керівник виробничого об'єкта.

Стаття 73. Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення

1. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

2. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

1) для автомобільного перевізника – ліцензія або свідоцтво про допуск та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах;

2) для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, ліцензійна картка або копія свідоцтва про допуск, свідоцтво професійної компетентності водія, товарно-транспортна накладна, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

3. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами для водія є свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видані відповідно до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).

4. У разі перевезення вантажів транспортними засобами з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Стаття 74. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу під час перевезення вантажу

1. Водій транспортного засобу під час перевезення має право:

1) відмовитись від прийняття до перевезення вантажу, який не відповідає встановленим вимогам або вимогам щодо пломбування вантажу, якщо відтиск пломби нечіткий або пломбу пошкоджено;

2) вимагати від вантажовідправника (уповноваженої ним особи) належного закріплення вантажу на транспортному засобі відповідно до встановлених законодавством вимог та очищення кузова від залишків вантажу.

2. Водій транспортного засобу зобов'язаний:

1) виконувати правила перевезень вантажів автомобільним транспортом;

2) мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим  посадовим особам документи, передбачені законодавством, зупиняти транспортний засіб за сигналом контролера, виконувати його вказівки та сприяти у здійсненні контролю

3) перевіряти надійність опломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення;

4) забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасну його доставку вантажовласнику (уповноваженій ним особі);

5) дотримуватись визначеного маршруту під час перевезення небезпечних, великовагових і великогабаритних вантажів;

6) дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку.

Стаття 75. Договір про перевезення вантажу

1. Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

2. Істотними умовами договору є:

1) найменування та місцезнаходження сторін;

2) найменування та кількість вантажу, його упаковання;

3) умови та термін перевезення;

4) місце та час навантаження і розвантаження;

5) форма розрахунку та вартість перевезення;

6) інші умови, узгоджені сторонами.

Стаття 76. Основні права та обов'язки замовника за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом

1. Замовник за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом має право отримати компенсацію згідно з законодавством за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату або несвоєчасність доставки.

2. Замовник за договором про перевезення вантажу зобов'язаний:

1) забезпечити своєчасне та повне оформлення документів на перевезення вантажу;

2) утримувати власні під'їзні шляхи до вантажних пунктів, вантажні майданчики, рампи тощо у стані, що відповідає вимогам законодавства з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки руху;

3) здійснювати вантажні операції, закріплення, накриття, ув'язування та опломбування вантажу, зняття кріплень і покриттів та очищення транспортного засобу від залишків вантажу;

4) забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці та правил безпеки під час виконання вантажних операцій.

Стаття 77. Основні права та обов'язки виконавця за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом

1. Автомобільний перевізник має право:

1) відмовитись від прийняття вантажу до перевезення, якщо замовником не підготовлено вантаж чи необхідні документи або внесено без попереднього узгодження з ним зміни до реквізитів цих документів;

2) відмовитись від перевезення вантажу, якщо замовник подає до перевезення вантаж, не обумовлений договором про перевезення, упаковання вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам, ушкоджена тара або нечітким є відтиск пломби тощо;

3) одержувати відшкодування від замовника, якщо транспортний засіб був пошкоджений під час вантажних робіт або під час перевезення вантажу з вини замовника.

2. Автомобільний перевізник зобов'язаний:

1) у разі укладання договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом передбачати для свого персоналу встановлені законодавством умови праці та відпочинку;

2) забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством;

3) забезпечити обов’язкове страхування відповідно до чинного законодавства;

4) забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до моменту його передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення;

5) відшкодувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані у разі несвоєчасної доставки вантажу.

Стаття 78. Безпечне закріплення вантажу на транспортних засобах

1. Для убезпечення людей і довкілля вантажовідправник забезпечує розміщення та закріплення вантажу (виробів, твердих матеріалів, рідин і газів) відповідними сертифікованими засобами, забезпечує виконання такої роботи кваліфікованим персоналом, а також контроль за елементами закріплення у процесі перевезень.

2. Правила розміщення та закріплення вантажу на транспортних засобах, правила транспортування непошкоджених і пошкоджених транспортних засобів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

Стаття 79. Відповідальність автомобільного перевізника за незбереження вантажу

1. Автомобільний перевізник несе відповідальність за незбереження вантажу, тобто за його втрату, нестачу, пошкодження (псування), які сталися після прийняття ним вантажу до перевезення і до моменту видачі відповідно вантажоодержувачу чи уповноваженій особі, якщо не доведе, що незбереження вантажу сталося внаслідок обставин, яких автомобільний перевізник не міг уникнути і усунення яких від нього не залежало.

2. Збитки, спричинені в процесі перевезення вантажу, автомобільний перевізник відшкодовує у випадку:

1) втрати чи нестачі вантажу – в обсязі вартості вантажу, який втрачено чи якого не вистачає;

2) пошкодження (псування) вантажу – в обсязі суми, на яку зменшилась його вартість, а у разі неможливості відновлення пошкодженого вантажу – в обсязі його вартості;

3) втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, – в обсязі оголошеної цінності вантажу.

3. Вартість вантажу визначається його ціною, зазначеною у рахунку продавця чи передбаченою договором, а у разі відсутності рахунку чи ціни в договорі – виходячи з ціни, яка у подібних обставинах звичайно стягується за аналогічні товари.

4. Автомобільний перевізник поряд з відшкодуванням установленого збитку, спричиненого втратою, нестачею чи пошкодженням (псуванням) вантажу, повертає вантажовідправнику (вантажоодержувачу) провізну плату, отриману за автомобільне перевезення вантажу, який втрачено, пошкоджено (зіпсовано) чи якого не вистачає після перевезення, якщо ця плата не входить у вартість вантажу.



Глава 5.2. Вимоги до перевезення окремих видів вантажів

Стаття 80. Перевезення небезпечних вантажів

1. Небезпечні вантажі під час їх упакування, навантаження, наповнення, перевезення та розвантаження потребують додержання підвищеної обережності та виконання спеціальних вимог під час їх перевезення.

2. Вимоги до перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом визначаються положеннями Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), відповідними їй правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів та іншими нормативно-правовими актами.

3. Перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом здійснюється тільки у разі, коли вантажі згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) і правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів допущені до перевезення та всі вимоги щодо здійснення перевезень таких вантажів виконані.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, веде реєстр атестованих навчальних центрів, що здійснюють спеціальне навчання водіїв та уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, та реєстр водіїв та уповноважених, які успішно пройшли спеціальне навчання (у розрізі областей).

Стаття 81. Перевезення швидкопсувних вантажів

1. Швидкопсувні вантажі перевозяться відповідно до Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (УПШ) та правил перевезень швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами, які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

2. Перевезення швидкопсувних вантажів здійснюється транспортними засобами спеціалізованого та спеціального призначення в умовах, що забезпечують збереження їхньої якості, строку придатності та безпеки для здоров’я людей.

3. Умови перевезення швидкопсувних вантажів мають відповідати температурним умовам, вимогам щодо вологості, строкам та умовам зберігання, визначеним нормативно-технічною документацією на конкретний вид вантажу.

4. Систему правил та процедур стосовно виконання вимог Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (УПШ) та контролю відповідності транспортних засобів цим вимогам затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

Стаття 82. Перевезення великогабаритних і великовагових вантажів

1. Великогабаритні та великовагові вантажі під час вантаження, перевезення та розвантаження потребують застосування спеціальних пристроїв і кріплення, а також відповідних умов на маршруті перевезення та спеціальних погоджень і дозволів.



2. Порядок перевезення великогабаритних і великовагових вантажів автомобільними транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка