Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку



Скачати 464,25 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації25.01.2019
Розмір464,25 Kb.
  1   2   3   4

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів України 23 січня 2015 року №14

(у редакції наказу Міністерства фінансів України

від_____________2016 року № ____)

ПОРЯДОК

заповнення та подання декларації акцизного податку

І. Загальні положення


1. Декларація акцизного податку (далі – Декларація) розроблена відповідно до статті 46 глави 2 розділу II, підпункту 213.1.12 пункту 213.1, статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 та пункту 223.2 статті 223 розділу VI Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

2. Декларація складається та подається особами, визначеними статтею 212 розділу VI Кодексу як платники акцизного податку (далі – платник). Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у графі «Ознака подачі» на останньому аркуші Декларації.

Платник відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Д та додаток 6 до Декларації.

3. Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

4. Об’єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено статтею 215 розділу VI Кодексу.

II. Складення Декларації


1. Декларація складається платником у порядку, встановленому статтею 48 глави 2 розділу II Кодексу. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.

2. Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов’язкові реквізити платника, та шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків, що містять розрахунки для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України (далі – контролюючий орган) після подання Декларації. Порядок заповнення Декларації окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків – у розділі V цього Порядку.

3. У загальній частині Декларації платник вказує тип поданої Декларації (звітна, звітна нова, уточнююча), звітний (податковий) період, за який подається Декларація, а у разі уточнення показників попередніх звітних періодів – також звітний (податковий) період, що уточнюється. В уточнюючій Декларації звітний (податковий) період дорівнює звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

4. У Декларації вказуються згідно з реєстраційними документами повне найменування та код за ЄДРПОУ для юридичної особи (відокремленого підрозділу) та прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта – для фізичної особи – платника податку. Серію та номер паспорта зазначають фізичні особи, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Дані про податкову адресу зазначаються відповідно до вимог статті 45 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

5. Декларація містить найменування контролюючого органу, до якого вона подається, дату подання, ініціали, прізвище, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) та підпис платника – фізичної особи або підписи посадових осіб платника, засвідчені печаткою платника (за наявності).

6. У Декларації зазначаються платники, перелік яких визначено статтею 212 розділу VI Кодексу.

7. Усі показники у Декларації (крім додатків) проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

8. Декларація підписується:

керівником платника або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу;

фізичною особою – платником або його законним представником.

9. Якщо платник вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам Кодексу, він має право зазначити цей факт у додатку 10 до Декларації.

III. Подання Декларації до контролюючих органів


1. Платник самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у Декларації.

2. Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

3. Платником заповнюються лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції). Якщо платник є одночасно платником акцизного податку за різними видами господарської діяльності згідно зі статтею 212 Кодексу, то він подає одну Декларацію з відповідними розділами та додатками до неї.

Відмітка про подання конкретного розділу Декларації та додатка до Декларації із зазначенням кількості примірників та кількості сторінок проставляється на останньому аркуші Декларації.

4. Платник, визначений підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платник, який має діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язаний подавати Декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді.

5. Декларація подається до контролюючого органу особисто платником або уповноваженою ним особою, або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або надається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

6. У разі надсилання Декларації поштою платник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

7. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання Декларації.

Платник протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто на його вибір контролюючому органу другий примірник Декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

8. Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у Декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

9. Під час прийняття Декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, у якому перебуває на обліку платник, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів платника, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу. Інші показники, зазначені в поданій Декларації платника податку, до її прийняття перевірці не підлягають.

10. Посадова особа контролюючого органу, у якому перебуває на обліку платник, зобов’язана зареєструвати подану Декларацію датою її фактичного отримання за умови дотримання платником податку вимог статті 49 глави 2 розділу II Кодексу.

11. Декларація, надана платником, вважається прийнятою за умови дотримання умов, визначених статтями 48 та 49 глави 2 розділу II Кодексу. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти Декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу, забороняється.

12. У разі подання платником до контролюючого органу Декларації, заповненої з порушеннями вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті Декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання поштою або засобами електронного зв'язку – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання, у разі отримання особисто – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

13. У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті Декларації платник має право подати нову Декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, встановленому статтею 56 глави 4 розділу II Кодексу.

14. Незалежно від наявності відмови у прийнятті Декларації платник зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій Декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

15. Якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання зазначеної декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом.

16. Платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний надати:

або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації;

або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8) у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації.

Якщо після подачі Декларації за звітний період платник подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період, штрафи, визначені пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу, не застосовуються.


Каталог: data -> normativ -> 000 -> 001
000 -> Закон України від 24 травня 2012 №4834 VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»
000 -> Правила обробки та вiдправляння мiжнародної пошти в мiсцях мiжнародного поштового обмiну україни
000 -> Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України
000 -> Методичні рекомендації щодо класифікації згідно з вимогами уктзед товарів харчового призначення n з/п
000 -> Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків І. Загальні положення
000 -> Наказом Міністерства транспорту України від 16 квітня 2003 р. N 293
000 -> Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка