Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін



Сторінка1/16
Дата конвертації10.11.2016
Розмір4.83 Mb.
ТипПовідомлення
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

МОЗ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний медичний університет

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології



М Е Т О Д И Ч Н І Р О З Р О Б К И

для викладачів до проведення практичних занять з інфекційних хвороб зі студентами ІV курсу стоматологічного факультету (VIII семестр)




Тема: Поняття про інфекційний процес та інфекційну хворобу. Принципи діагностики, профілактики та імунопрофілактика інфекційних хвороб.
Актуальність.

Інфекційні хвороби сьогодні залишаються надзвичайно актуальними. В останні десятиліття набули поширення раніше невідомі інфекції – ВІЛ-інфекція, хвороба Лайма, кампілобактеріоз, SARS та ін. Не вдалося зберегти досягнуте зниження захворюваності на дифтерію, кір. Відмічається зростання захворюваності на вірусні гепатити, гострі кишкові інфекційні хвороби, туберкульоз серед населення України та інших країн. Клінічні прояви інфекційних хвороб можуть бути різноманітними, нерідко – атиповими, що може призвести до госпіталізації хворого у лікувальний заклад будь-якого профілю. Вміння розпізнати інфекційну патологію, грамотно провести диференціальну діагностику, призначити доцільне лікування, забезпечити проведення необхідних профілактичних заходів необхідні лікарю будь-якої спеціальності.


В нашій країні найбільшого поширення набула класифікація інфекційних хвороб академіка Л.В. Громашевського. В основу класифікації покладено принцип переважної локалізації збудника в організмі, що зумовлена певним механізм передачі.

Однією з найважливіших складових у лікуванні хворих на інфекційні хвороби є стаціонарне лікування. Інфекційний стаціонар є спеціальним лікувальним закладом, що має ряд структурно-функціональних підрозділів задля забезпечення ефективного лікування, обстеження та ізоляції хворих. Особливості інфекційного стаціонару, що пов’язані з можливістю передачі інфекції від людини до людини, зумовлюють не лише спеціальну структуру інфекційних відділень, але й особливості ведення медичної документації – екстрені повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін.


Навчальні цілі заняття.

2.1 Студент повинен мати уявлення а -1


  • мати загальне уявлення про місце та значення інфекційних хвороб в загальній структурі захворюваності, поширеність їх у різних регіонах України та світу;

  • ознайомитися зі статистичними даними щодо захворюваності, летальності частоти ускладнень інфекційних хвороб;

  • ознайомитися з історією наукового вивчення інфекційних хвороб, мати уявлення про науковий внесок вітчизняних та зарубіжних вчених у розвиток інфектології;


2.2 Студент повинен знати:


  • особливості інфекційних хвороб, закономірності перебігу інфекційного та епідеміологічного процесу різних інфекційних хвороб, принципи їхньої діагностики, лікування та профілактики.

  • типи інфекційних лікарень, вимоги до території інфекційних лікарень; структурні підрозділи, призначення та задачі санітарного пропускнику, призначення та складові частини боксів та напівбоксів, допоміжних підрозділів;

  • принципи дезінфекції в інфекційному стаціонарі; принципи запобігання нозокоміальній інфекції, зараженню медичного персоналу;

  • правила ведення медичної документації в інфекційному відділенні;

  • правила виписки хворих з інфекційного стаціонару;

  • особливості інфекційних хвороб, фази інфекційного процесу, фактори, що впливають на його перебіг, роль імунітету при інфекційних хворобах;

  • принципи класифікації інфекційних хвороб;

  • загальну характеристику різних груп інфекційних хвороб – кишкові, дихальні, кров’яні, ранові інфекції, інфекційні хвороби з множинними механізмами передачі;

  • роль імунітету і неспецифічних факторів захисту в інфекційному процесі;

  • профілактичні заходи та принципи імунопрофілактики інфекційних хвороб.


2.3 Студент повинен вміти: а - 3


  • дотримуватися правил перебування в інфекційному стаціонарі та зокрема біля ліжка хворого;

  • зібрати епідеміологічний анамнез, відокремити можливі шляхи та фактори передачі інфекції;

  • вирішити питання про необхідність та місце госпіталізації хворого на інфекційне захворювання;

  • оформити та подати відповідну документацію в СЕС;

  • дотримуватись правил виписки хворого з інфекційного відділення.

  • застосовувати засоби імунопрофілактики інфекційних хвороб


2.4. Творчий рівень а – 4

Розвивати творчі здібності студентів в процесі проведення клінічних досліджень, аналізу наукових джерел, залучати до роботи в студентському науковому гуртку кафедри, запропонувати теми для рефератів з найбільш актуальних питань інфектології.


Виховні цілі.

  • Розглянути питання етики та деонтології в роботі студентів з хворими на інфекційні хвороби.

  • Сформувати уявлення про основи психотерапевтичного підходу до інфекційних хворих.

  • Розвинути уяву про вплив гігієнічних факторів на інфекційну захворюваність, перебіг та поширення інфекційних хвороб.


4. Міжпредметне інтегрування:

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

Мікробіологічні, вірусологічні, серологічні, біологічні, мікроскопічні, імунологічні методи дослідження, що застосовуються при діагностиці інфекційних хвороб

Проводити забір матеріалу для дослідження, інтерпретувати результати отриманих даних

Нормальна та патологічна анатомія, гістологія.

Топографію, структуру та гістологію різних органів і систем, що вражаються при інфекційних хворобах.

Визначити положення та основні анатомічні характеристики уражених органів

Нормальна та патологічна фізіологія

Функції органів і систем, характер їх порушення при розвитку інфекційного процесу.

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі



Оцінити дані лабораторного обстеження.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані.

Епідеміологія

Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи та фактори передачі). Інфекційний процес.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заході в осередку інфекції

Дерматологія

Характеристику різних видів екзантеми та енантеми

Оцінити характер висипань

Отоларингологія

Методику обстеження ротоглотки.

Правила захисту при огляді інфекційного хворого.



Провести огляд ротоглотки, діагностувати можливі патологічні зміни.

Стоматологія

Анатомічну будову ротової порожнини.

Топографію слинних залоз.



Діагностувати ураження слизової оболонки та слинних залоз.

Неврологія

Клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки менінгіту, енцефаліту, токсичної енцефалопатії, гангліоніту, трігемініту.

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням ЦНС. Здійснювати люмбальну пункцію.

Хірургія

Клініко-лабораторні ознаки гострих хірургічних захворювань

Провести диференційну діагностику інфекційних хвороб із гострою хірургічною патологією. Діагностувати гостру хірургічну патологію.

Клінічна фармакологія.

Фамакокинетику і фармакодинаміку , побічні ефекти етіотропних препаратів, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.

Наступні дисципліни


Стоматологія (терапевтична, дитяча)

Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення інфекційних хвороб. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику інфекційних та неінфекційних хвороб.

Внутрішньопредметна інтеграція


Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб.

Проводити диференціальну діагностику інфекційних хвороб.


5. Зміст теми заняття та її структура.

Завдання

Методи
Обстеження, лікування та ізоляція хворих на інфекційні хвороби

Мета



6. План та організаційна структура заняття:



п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю

Методи навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

(хв)

1

2

3

4

5

6

1
2

3


Підготовчий етап:

Організаційні заходи

Постановка учбових цілей та мотивація
Контроль вихідного рівня знань


ІІ



Індивідуальне

опитування


Письмові теоретичні завдання

Дивись п.1 «Актуальність теми»

Дивись п.2

«Учбові цілі»

Питання для індивідуального опитування.

Питання для визначення початкового рівня знань.


15 хв.


4


Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Учбові цілі”

III


Практичний

професійний тренінг

у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних ситуацій .


Професійний алгоритм обстеження

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Екстрене повідомлення до СЕС

50 хв.

5
6

7


Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

Підведення підсумків заняття:

теоретичний

практичний

організаційний

Домашнє завдання:

Учбова література (основна, допоміжна)


III




Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів.

Аналіз типових помилок.



Тести 3-го рівня



25 хв.




7. Матеріали методичного забезпечення заняття

7.1 Підготовчий етап.

7.1.1 Контрольні питання для фронтального опитування а – 1


  1. Дати визначення поняттям: інфекція, інфекційний процес, інфекційна хвороба.

  2. Дати визначення поняттям: загострення, ремісія, рецидив інфекційної хвороби.

  3. Дати визначення поняттям: коінфекція, суперінфекція, реінфекція, аутоінфекція.

  4. Дати визначення поняттям: нозокоміальна, убіквітарна, природно-вогнищева інфекція.

  5. Особливості інфекційних хвороб.

  6. Призначення інфекційного стаціонару, складові частини інфекційного стаціонару.

  7. Розподіл хворих на санітарному пропускнику.

  8. Профілактика нозокоміальних інфекцій.

  9. Назвати основні фактори (властивості збудника, макроорганізму, фактори зовнішнього середовища), що впливають на перебіг інфекційного процесу.

  10. Класифікація інфекційних хвороб.

  11. Дати визначення поняттям: механізм, шляхи, фактори передачі інфекції.

  12. Принципи діагностики інфекційних хвороб.

  13. Охарактеризувати основні типи температурних кривих.

  14. Методи специфічної діагностики інфекційних хвороб.

  15. Принципи лікування інфекційних хвороб.

  16. Принципи профілактики інфекційних хвороб.

  17. Показання до госпіталізації хворих на інфекційні хвороби.

  18. Правила виписки хворих з інфекційного стаціонару.

  19. Дати визначення поняттям: імунітет, види імунітету, імунопрофілактика

  20. Види вакцин. Активна і пасивна імунізація


7.1.2 Тести для визначення початкового рівня знань.

додаються


7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
7.2.1. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики інфекційної хвороби




Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на інфекційну хворобу

Провести курацію

хворого


I. З‘ясувати скарги хворого.
II. З‘ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя
3. Епіданамнез

II. Провести об‘єктивне обстеження по всім органам і системам незалежно від попереднього діагнозу



Відокремити скарги, що характеризують основні синдроми:

- загальної інтоксикації

- органних уражень

- дегідратації

- додаткових уражень
Звернути увагу на початок; термін, послідовність виникнення, динаміку симптомів хвороби, циклічність перебігу хвороби.
Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень. Відокремити спадкові та набуті ознаки належності до певних груп ризику щодо виникнення і перебігу інфекційних хвороб
Виявити дані стосовно реалізації певного механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого у ендемічних регіонах, на особливості харчування, дотримання санітарно-гігієнічних норм, характер трудової діяльності, умови життя та праці, контакт з інфекційними хворими, належність до декретированих груп
Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології, імунного стану.

2.


3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їхні результати.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.


3. Біохімічне дослідження крові(в залежності від нозологічної форми)

4. Загальноклінічне, біохімічне дослідження ЦСР (за показаннями)

5. Копроцитограма при кишкових інфекціях, аналіз випорожнень на гельмінти.

6. Додаткові і інструментальні методи в залежності від нозології ( за показаннями)

7.Специфічна діагностика:

-бактеріологічні методи.;

- вірусологічне досл.;

- паразитоскопія;

- імунологічні методи;

- молекулярно-біологічні методи



Аналізувати та інтерпретувати результати лабораторної діагностики, пам’ятати , що результати залежать від терміну хвороби, попереднього лікування, матеріалу для дослідження (в залежності від нозологічної і клінічної форми хвороби).

Пам’ятати, що діагноз ґрунтується, перш за все, на даних клінічного обстеження. Лабораторні методи допомагають встановити діагноз і корегувати лікування.



Звернути увагу на експрес- методи специфічної діагностики.


7.3 Заключний етап.

7.3.1. Тести 3-го рівня a=3


Терміни
Визначення

Нозокомі­альна інфекція

Реін­фекція

Суперін-фекція

Коінфек-ція

Ремісія

Реци­див

Нашарування на інф.пр., що вже є, додаткової інфекції







+










Тимчасове ослаблення або зникнення клінічних проявів затвор-ня













+




Інфекція яка є наслідком інфікування хворого в умовах стаціонару

+
















Нове зараження рекон­валесцента тим самим патологічним агентом, що призводить до розвитку інф.пр.




+













Одночасне зараження двома і більше різними збудниками










+







Повернення проявів хвороби, яке виникає після періоду зникнен ня клінічних симптомів
















+



Терміни
Визначення

Живі вакцини

Убиті вакцини

Субодиничні вакцини

Рекомбінантні вакцини

анатоксини

Різновид убитих вакцин, де замість суцільного вбитого мікроба або вірусу використовують окремі, необхідні для імунізації, антигени,отримані хімічним шляхом







+







Інактивовані токсини токсинотворних бактерій













+

Містять повноцінну в антигенному відношенні живі штами патогенних мікроогранізмів, але ослабленні різними методами до такої міри, що вони не можуть спричинити захворювання

+













Містять мікроорганізми, вбиті дією фізичних або хімічних факторів:імуногенність їх збережена, але ослаблена




+










Антигенні властивості одного збудника передаються іншому шляхом уведення гена патогенного мікроорганізму в ген непатогенного










+





Література з теми заняття.
Основна:

  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 .

  • Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007

  • Інфекційні хвороби /за ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа, 1995.


Додаткова:

  • Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.

  • Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

  • Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей (ред. Лобзина Ю.В.). – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.

  • Покровський В.И, Пак С.Г. та ін. Інфекційні хвороби та епідеміологія, ГОЕТАР МЕДИЦИНА, М, 2000

  • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003. – 1036 с.

  • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.


Тема: ГРВІ (грип, парагрип, аденовірусна, риновірусна, респіраторно-синтиційна інфекції). Імунопрофілактика грипу.

1.Актуальність теми:

Нині грип є найпоширенішою інфекцією на земній кулі і реєструється на всіх континентах. Особливістю цієї інфекції є неймовірна швидкість поширення – велике місце охоплюється захворюванням за 1,5-2 тижні, велика країна – за 3-4 тижні. Під час епідемічних спалахів хворіє до 30-50 населення ураженого регіону, що призводить до великих епідемічних збитків. На грип хворіють у найспокійніші роки близько 30млн. людей. Зараз грип залишається неконтрольованою і мало контрольованою інфекцією. Показник смертності неускладненого грипу невисокий і становить 0,01-0,2, але він різко збільшується у разі виникнення грипу у літніх і ослаблених людей, особливо у тих , хто має хронічні захворювання серця, легень, у малолітніх дітей. Під час епідемії грипу завжди збільшується летальність від серцево-судинних, легеневих захворювань. Підраховано, що неускладнений грип та інші ГРЗ забирають у людини не менше 1 року життя.

Поява в Мексиці в 2009 році нового пандемічного штаму вірусу грипу A (Н1N1), властивості збудників грипу – здатність обмінюватись генетичною інформацією зі збудниками грипу тварин, здатність тривалий час зберігатись в організмі людини після одужання і навіть, як гадають, бути одним із можливих факторів розвитку в людини повільних інфекцій – посилюють значущість цієї проблеми і необхідність подальшого вивчення грипу.

Щорічно (за даними ВООЗ) на інфекційні хвороби в світі хворіють 40 млн. людей, з них 90% припадає на ГРВІ. Кожен дорослий в середньому 2 рази на рік хворіє на грип, або ГРВІ, школяр – 3 рази, дошколяр – 6 разів.

В практичній медицині ГРВІ займають особливе місце серед інших хвороб людини ще за однієї причини. Як і у відношенні інших поширених хвороб, діагноз ГРВІ часто виставляється без достатніх на те підстав. Частота помилок при діагностиці ГРВІ складає 50%. Разом з тим, діагноз ГРВІ може мати місце лише в тому випадку, якщо при обстеженні хворого лікар визначає ознаки враження дихальних шляхів. Проте необхідно пам’ятати, що респіраторний синдром можуть спричинювати не лише віруси, а й бактерії, мікоплазми, хламідії, рикетсії.

Актуальність цих інфекцій підкреслюють наступні їх особливості:



  • ці збудники поширені повсюдно;

  • контагіозність захворювань висока, сприйнятливість загальна, як наслідок – масовість захворювань;

  • перенесена вірусна інфекція відкриває доступ бактеріальній інфекції, звідси часті бактеріальні ускладнення;

  • перенесені вірусні захворювання сприяють формуванню хронічних процесів не лише в дихальних шляхах, але й в інших органах і системах;

  • багато респіраторних вірусів здатні персисту вати в організмі, періодично викликаючи загострення, доведено, що деякі з них можуть бути причиною розвитку повільних інфекцій.


2.Навчальні цілі заняття ( з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
2.1.Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): a-1

  • мати уявлення: про місце грипу та ГРВІ в структурі інфекційних хвороб, історію вивчення, науковий внесок закордонних та вітчизняних вчених в історію наукових досліджень у цій галузі.




  • ознайомитися: із статистичними даними щодо поширеності грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, летальності, частоти ускладнень в Україні і в світі насьогодні.


2.2.Студент повинен знати: а-2

  • етіологію грипу, фактори патогенності збудників ГРВІ;

  • епідеміологію грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • патогенез грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • клінічні прояви грипу та інших ГРВІ;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • діагностику грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • принципи профілактики, категорії осіб, яким вакцинація показана в першу чергу

  • лікування грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • покази до призначення антибактеріальних препаратів;

  • покази до госпіталізації хворих на грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;


2.3. Студент повинен вміти: а-3

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на грип , парагрип, рино-вірусну, респіраторно-синцитіальну та аденовірусну інфекції;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми грипу, обгрунтувати клінічний діагноз, визначитись з необхідністю госпіталізації в стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику грипу та інших ГРВІ;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення грипу, ГРВІ, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «грип, парагрип, рино-вірусна, респіраторно-синцитіальна та аденовірусна інфекції»

  • (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням синдромів хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалісценції.


2.4. Творчий рівень (для найбільш здібних студентів): а-4

  • розвивати творчі здібності студентів в процесі проведення клінічних досліджень, аналізу наукових джерел;

  • залучати студентів до роботи у студентському науковому гуртку кафедри;

  • запропонувати теми для УДРС та НДРС з найбільш актуальних питань, наприклад: „Пташиний грип” тощо.


3. Виховні цілі (цілі розвитку особистості):

  • Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ліжка хворого, принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною.

  • Розвинути відчуття відповідальності за своєчасність та професійний рівень дій лікаря.


4. Міжпредметне інтегрування:

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Анатомія

Будову ротоглотки, носа, гортані, трахеї, бронхів, легень, серця, нервової системи




Гістологія

Будову слизової оболонки носа, гортані, ротоглотки, трахеї




Мікробіологія

Властивості вірусу грипу; методи специфічної діагностики грипу

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики грипу.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при пато­логічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Патологічна анатомія

Зміну будови слизової оболонки ротоглотки, мигдаликів, носа, л/в, епітелію ниркових каналь­ців, структури центральної та периферичної НС, міокарду.

Визначати місцеві зміни

Фармакологія

Групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювання, дозування (разове та добове), їхні побічні ефекти, протипокази і т.д.

Виписувати рецепти

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. Симптоми та синдроми захворювання.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки ток­сичного набряку мозку, арахно­їдиту, синдрому Гієна –Барре, поліневритів, синдрома Рея

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.

Клінічна фармакологія

Фамакокинетику і фармакодинаміку , побічні ефекти левоміцетіну, ципрофлоксацину, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарата, виписати рецепти.

Наступні дисципліни

Стоматологія (дитяча, терапевтична)

Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, можливі ускладнення грипу. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику хвороб різного генезу із грипом. Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно визначити необхідність госпіталізації хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення грипу. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику грипу з іншими інфекційними хворобами: ГРЗ, черевним тифом, менінгококовим назофарингітом, лептоспірозом, вірусним гепатитом А, менінгітом, висипним тифом.

Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.




5. Зміст теми заняття

5.Зміст теми заняття.




6.План та організаційна структура заняття:



п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю

Методи навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

(хв)

1

2

3

4

5

6

1

2



3

Підготовчий етап:

Організаційні заходи

Постановка учбових цілей та мотивація
Контроль вихідного рівня знань


ІІ



Індивідуальне

опитування
Письмові теоретичні завдання


Дивись п.1 «Актуальність теми»

Дивись п.2

«Учбові цілі»
Питання для індивідуального опитування.

Питання для визначення початкового рівня знань.


15 хв.


4


Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Учбові цілі”

III


Практичний

професійний тренінг

у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних ситуацій


Професійний алгоритм обстеження

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Екстрене повідомлення до СЕС

50 хв.

5

6
7


Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

Підведення підсумків заняття:

теоретичний

практичний

організаційний


Домашнє завдання:

Учбова література (основна, допоміжна)


III




Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів.

Аналіз типових помилок.



Тести 3-го рівня



25 хв.




7.Матеріали методичного забезпечення заняття:
7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.
7.1.1.Контрольні питання для індивідуального опитування: =2


  1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать грип парагрип, рино-вірусна, респіраторно-синцитіальна та аденовірусна інфекції?

  2. Дати характеристику збудника грипу, пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів , дати визначення антигенного дрейфу та шифту.

  3. Механізм передачі грипу та інших ГРВІ.

  4. Патогенез та основних його клінічних симтомів.

  5. Класифікація грипу ,пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів..

  6. Охарактеризувати основні клінічні симптоми та назвати критерії важкості грипу та ГРВІ.

  7. Назвати можливі ускладнення та їх діагностичні критерії.

  8. Наслідки грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів.

  9. План обстеження хворого на грип та ГРВІ.

  10. Методи специфічної діагностики.

  11. Етіотропна терапія грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів. та принципи базисної терапії .

  12. Термін та покази до призначення антибактеріальної терапії при грипі та ГРВІ.

  13. Неспецифічна та специфічна профілактика грипу.

  14. Категорії осіб, яким вакцинація проти грипу показана в першу чергу.

  15. Неспецифічна профілактика ГРВІ.



7.1.2. Тести 2-го рівня: вибрати правильні відповіді =2

Білет №1

1.Джерелом інфекції при гострих респіраторних захворюваннях можуть бути:

  1. тільки хворі люди;

  2. тільки хворі латентними формами захворювань;

  3. домашні тварини;

  4. хворі клінічно вираженими чи латентними формами захворювань та вірусоносії;

  5. дикі та синантропні гризуни.


2. Епідемії грипу А виникають:

  1. щорічно в осінньо-зимовий період;

  2. щорічно, кожні 2-3 роки;

  3. через кожні5-6 років;

  4. щорічно в весняний період;

  5. щорічно, незалежно від пори року.


3. Інкубаційний період при грипі продовжується:

1) протягом 12-48 годин;

2) до 7 днів;

3) до 12 годин;

4) протягом 5-7 днів;

5) протягом 7-14 днів.


4. Для грипу характерне переважне запалення:

1) лімфоїдних елементів глотки;

2) тільки слизової носа;

3) трахеї;

4) тільки бронхів;

5) тільки альвеол легень.


5. Ремантадин застосовується при лікуванні:

1) всіх хворих гострими респіраторними захворюваннями;

2) хворих грипом В;

3) хворих аденовірусною інфекцією;

4) хворих ускладненими формами грипу;

5) хворих грипом А.


6.Серологічне дослідження, яке свідчить про парагрипозну етіологію гострого респіраторного захворювання:

1) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 20 на 3 день хвороби;

2) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 40 на 2 день хвороби і

1 : 120 на 14 день хвороби;

3) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 10 на 2 день хвороби і

1 : 40 на 12 день хвороби;

4) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 240 перед випискою хворого із лікарні;

5) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 40 на 3 день хвороби і

1 : 20 на 12 день хвороби .

7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
7.2.1. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики грипу.




Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

2


Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на грип
Провести курацію

хворого


I. З‘ясувати скарги хворого.

II. З‘ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя


3. Епіданамнез

II. Провести об‘єктивне обстеження.

1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;

- шкіра, слизові ротоглотки;


1. Нервова система

2. Дихальна система

3. Серцево - судинна система:

- пульс;

- артеріальний тиск;


Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- катаральний
Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку

- гарячки;

- локалізацію головного болю;

- катарального синдрому (виділити синдроми трахеїту, ринофарингіту)

- інших симптомів

Виявити перенесені хвороби та зясувати наявність хронічних захворювань серцево-судинної, дихальної систем, нирок, цукрового діабету, імунодефіциту.

Виявити дані стосовно реалізації повітряно-краплинного механізму передачі, звернути увагу на епідемічну ситуацію щодо грипу в даний час в місті, перебування хворого у місцях скупчення людей, вік, рід занять хворого.

Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на:

- млявість, адинамію хворого;

- температуру тіла;

- гіперемію шкіри обличчя та верхньої половини тулуба;

- сухість, зернистість та яскраву гіперемію слизової оболонки зіву
Звернути увагу на:

- температуру тіла (низька температура може свідчити про розвиток ІТШ)

- вираженість інтоксикаційного синдрому;

- локалізацію головного болю

-наявність неврологічних симптомів у разі ускладненого перебігу, марення, галюцинації, непритомність

Звернути увагу на:

- місцеві запальні зміни на різних рівнях:

- ринофарингіт - в початковому періоді мізерні виділення, потім сухість слизової оболонки без ексудації з утрудненням носового дихання, сухість та зернистість слизової зіва

- ларингіт – лаючий сухий кашель

- трахеїт - частий сухий кашель, який супроводжується дертям та болями за грудиною

- бронхіт, пневмонія – сухий кажель, задишку

Звернути увагу на:

- тахікардію, або брадикардію (тахікардія свідчить про ускладнення!);
- підвищення та знижений АТ аж до колапсу;





3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. ЕКГ та УЗД серця

4. R-графія ОГК

5. Серологічні методи:

-РФА


- РЗК, РГГА

Звернути увагу на типові зміни: лейкопенія з відносним лімфоцитозом.
Звернути увагу:

- на висоті пропасниці моуть визначатись незначна протеїнурія, мікро гематурія як наслідок токсикозу і циркуляторних розладів.

- у разі наявності важкого перебігу грипу, серйозних порушень ритму та провідності та у хворих з серцево-судинною патологією

- за наявності важкого перебігу, задишки та високої гарячки більше 5 діб

- в мазку потрібно виявbти не менше 5 клітин циліндричного епітелію з флуоресціюючими включеннями
- мають ретроспективне значення




7.2.2. Сиатуаційні задачі другого рівня засвоєння (a=2)


Каталог: images -> Portal -> Kafedra infekcijnyh hvorob z kursom epidemiologii -> Stomatologichnyj fakultet -> Specialnist stomatologiya -> 4 kurs -> Infekcijni hvoroby
Infekcijni hvoroby -> Робоча програма інфекційні хвороби (назва навчальної дисципліни) 12010005 "Стоматологія"
Portal -> Опорно-руховий апарат
Kafedra infekcijnyh hvorob z kursom epidemiologii -> Робоча програма інфекційні хвороби (назва навчальної дисципліни) 12010001 лікувальна справа
Kafedra infekcijnyh hvorob z kursom epidemiologii -> Робоча програма «Попередження передачі віл від матері до дитини»
Kafedra infekcijnyh hvorob z kursom epidemiologii -> Робоча програма епідеміологія (назва навчальної дисципліни) 1 2 0101 01
Kafedra infekcijnyh hvorob z kursom epidemiologii -> Внутрішня медицина
Kafedra infekcijnyh hvorob z kursom epidemiologii -> Робоча програма епідеміологія (назва навчальної дисципліни) 12010001. «Л ікувальна справа»
Kafedra infekcijnyh hvorob z kursom epidemiologii -> Тема вчення про епідемічний процес. Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних хвороб. Актуальність теми


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка