Пояснювальна записка Навчальний предмет «Я і Українаі» реалізує галузь «Суспільствознавство»




Сторінка1/4
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0,64 Mb.
  1   2   3   4
«Я і Україна»

1-4 класи

загальноосвітніх навчальних закладів

Пояснювальна записка

Навчальний предмет «Я і Українаі» реалізує галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

Поступове нагромадження ставлень школярів до себе, до найближчого і віддаленого соціального середовища сприятиме розвитку їхньої самосвідомості і самовизначення у довкіллі, і на цій основі прагнення до самовдосконалення.

Метою предмета є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору.

Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

формування життєвих, соціальних, громадянських компетентностей молодших школярів у їх ставленні до природи, суспільства, інших людей і самих себе, а також найважливіших людських якостей, необхідних у власному житті, в різних сферах діяльності й співіснуванні з іншими живими істотами;

виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів етносоціального й соціально-культурного середовища, здатної розуміти значення життя як найвищої цінності; усвідомлювати преваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства;

оволодіння способами діяльності і моделями поведінки, які відповідають чинному законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми;

формування основ споживчої культури, вміння самостійно прийняти рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

випробування соціальних ролей, де можна виявити навички соціально бажаної поведінки як громадянина, члена громади, дитячого колективу, як споживача, як учасника соціальних, культурних, природозахисних акцій тощо.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються через усі освітні галузі, і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, навичок співжиття і співпраці в суспільстві, дотримання соціальних норм і правил. Вони реалізуються через комплекс компетенцій, які мають специфіку залежно від конкретної галузі, предмета, вікових можливостей учнів.

У процесі навчання в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу. Він враховує наступно-перспективні зв’язки між довкіллям і основною ланкою школи.

Зміст програми, крім перелічених, містить культурологічні знання, й ті, що сприяють розвитку спостережливості, мислення дитини, уяви, пам’яті, самостійності, активності. А також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань, створюють міжсуб’єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.



Розвивальний аспект цього предмета полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, розвитку загальнонавчальних (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних) умінь; оволодінні узагальненими способами дій; моделюванні культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиткові активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення; пізнанні школярами своїх можливостей.

Найважливішим виховним спрямуванням змісту є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного „Я”, віри у свої сили, талант, здібності; вихованні гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Предмет „Я у світі” за навчальним планом реалізується в 3-4 класах і охоплює такі теми: „Людина”, „Людина серед людей”, Людина в суспільстві”, „Людина у світі”, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів „Я − сім’я − школа − рідний край − Україна − світ”; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей з природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.

У дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливого значення надається зв’язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень − цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж стосується принципу поєднання методів і прийомів навчання − він передбачає активне й свідоме нагромадження, а відтак − і узагальнення вражень із різних джерел, доцільну організацію самостійної й пошукової діяльності учнів. Це сприятиме пізнанню самими учням свого довкілля і самовизначенню у ньому, дасть можливість формувати у них елементарні навички дослідницької роботи, співпраці з іншим людьми і виробляти зацікавлене практичне ставлення до пізнаваних об’єктів.

Курс об’єктивно має міжпредметний характер, тому в його конструюванні забезпечено самостійне значення, оригінальний зміст, який не дублює соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов’язаний з системою знань, які передбачені іншими предметами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

Проектування змісту курсу «Я у світі» ґрунтується на реалізації принципів, які уточнюють теоретичні вихідні для відбору змісту в зв’язку з віковими можливостями молодших школярів. Це, передусім, принципи світоглядної освіти: людиноцентризму, системності й цілісності, синтетичності, відкритості, плюралізму думок і свободи вибору, поєднання локального і глобального, гармонізації взаємин, стимулювання розвитку й саморозвитку особистості.

А також дидактичні:

принцип відповідності цінностей українського суспільства особистісній формі їх існування (до курсу включено не лише елементи знань про навколишній світ і місце в ньому людини, певні способи діяльності, а й досвід особистісного ставлення до навколишнього світу);



  • принцип взаємодії змістової та процесуальної сторін навчання− врахування специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого сприйняття, організації активного спілкування дітей із природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища;

  • принцип наступності й перспективності в межах предмета та його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання;

  • принцип концентризму − створення можливостей для того, щоб пов’язати відоме й невідоме , поступово ускладнювати матеріал, розвивати, розширювати, систематизувати уявлення про взаємодію людини з навколишнім світом, формувати досвід стосунків, вправляти в певних уміннях і навичках;

  • принцип здійснення зв’язку з реальністю, якому надається особливе значення, оскільки обмеженість життєвого досвіду дітей потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень.

За результатами теоретичного пошуку й аналізу педагогічного досвіду визначено критерії відбору змісту предмета «Я у світі»:

  • включення в зміст курсу знань, які відображають усі види соціального досвіду;

  • мінімізація змісту, тобто обґрунтований вибір необхідного і достатнього матеріалу для реалізації мети;

  • досягнення цілісності змісту відповідно до поставлених цілей;

  • надання змісту особистісно ціннісного спрямування;

  • значення знань, дій, досвіду для розуміння дітьми навколишньої дійсності на доступному їм рівні;

  • можливість реалізації принципу наступності й перспективності.

Важливою умовою дієвості визначених критеріїв є їх урахування в комплексі, оскільки тільки в сукупності ці критерії відбивають об’єктивні передумови оптимального відбору змісту.

Визначення змістового наповнення інтегрованого курсу „Я у світі” вимагало розв’язання загальної проблеми конструювання змісту початкової ланки освіти, взаємозв’язків його елементів, що дало змогу запобігти дублюванню матеріалу, орієнтуватися на перспективи навчання, виховання й розвиток молодших школярів.

У процесі конкретизації зміст зазначених тем орієнтовано на розвиток особистості кожної дитини, що передбачає:


  • включення її в активну пізнавальну діяльність, оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо;

  • застосування практичних методів навчання, що в навчальному процесі створюють умови, за яких дитина виступає суб’єктом соціальної практики;

  • використання набутих дитиною знань про способи громадянської активності у знайомих, змінених, нових педагогічних ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності;

  • створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянських якостей.

Програма

3 клас (35 год)



Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Людина

Людина – як частина природи і суспільства.

Розвиток людини протягом життя.

Вчимося вчитися.

Людське «Я».

Зовнішність людини.

Вияви характеру (чесність, доброта, щедрість, працьо-витість).

Прагнення до самостійності.

Навчання як складова життєвого успіху.



Учень:

знає, що відрізняє людину від тварини (мислення, мова, праця);

має уявлення про:

  • умови росту й розвитку дитини;

  • залежність наполегливості, старанності у досягненні цілей;

володіє прийомами (планування робочого часу, тренування уваги, зосередженості, досягнення успіху, запам’ятовування);

виявляє інтерес до своєї зовнішності;

прагне до акуратності; до самовиховання;

розпізнає вчинки;

дає оцінку виявам характеру;

наводить приклади залежності успіху людини від її поведінки.

Людина серед людей

Сім’я. Склад сім’ї. Основні обов’язки в сім’ї.

Поштиве ставлення до старших та інших членів сім’ї.

Школа. Історія рідної школи. Збереження традицій.

Правила поведінки в громадських місцях.

Вимоги до товаришування, спільної гри, праці, навчання в групах, у класі.

Людські чесноти.



Учень:

має уявлення про обов’язки в сім’ї, уміє розповісти про них у класі, продемонструвати раціональні прийоми виконання домашніх справ;

виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи;

бере участь у колективних справах;

дотримується правил поведінки в громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці;

наводить приклади ввічливого поводження, подільчивості, доброти, працьовитості;

прагне до вироблення цих якостей;

наводить оцінні судження, аргументує переваги добрих вчинків; розбір і моделювання конкретних ситуацій.


Людина в суспільстві

Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність. Відносини людей у суспільстві.

Україна – незалежна держава.

Символи держави: герб, прапор, гімн, їх значення.

Громадяни України. Права й обов’язки громадян.



Практична робота.

Розробка проекту «Славетні українці».

Правопорушення, поширені серед дітей, відповідальність за них.

Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо …»



Учень:

усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхід-ність толерантного ставлення між людьми;

Має уявлення:

- про державну символіку України; природні багатства країни;

- свою приналежність до України;

виявляє інтерес до:

- пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних свят; накопичення матеріалів з теми, оформлення їх в альбом, портфоліо тощо;



виявляє патріотичні почуття,

- шанобливе ставлення до символів держави;



володіє найпростішими навичками:

- поводження в урочистих ситуаціях, в пам’ятних місцях;

- розуміє сутність правопорушень як порушення прав інших людей, міркує на цю тему, наводить приклади;

обґрунтовує необхідність відпові-дати за свої вчинки;

- встановлює основні взаємозв’язки в соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю).




Людина і світ

Україна на карті світу.

Україна – європейська держава.

Різноманітність народів у світі.

Винаходи людства.

Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру.


Учень:

- має уявлення про різноманітність народів у світі, їхніх культур і звичаїв;

- наводить приклади звичаїв інших народів, винаходів українців.




4 клас (35 год)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Людина

Неповторність кожної людини.

Життя людини – найвища цінність.

Людське «Я».

Історії досягнень людини в науці, спорті, мистецтві (на вибір вчителя й учнів).

Обговорення можливостей досягнення успіху.


Учень:

- має уявлення про неповторність кожної людини (зовнішність, поведінка, здібності, характер);

- неприпустимість заподіяння будь-якої шкоди собі й іншим;

- можливості людини; значення знань, освіти, працелюбства в житті людини, в досягненні успіхів;

- наводить приклади досягнень людей.


Людина серед людей

Роль спілкування в житті людини.

Культура поведінки.

Обговорення різноманітних ситуацій.

Правила поведінки в гостях.

Уникнення конфліктів з іншими людьми.

Людські чесноти.



Учень:

- має уявлення про культуру взаємин людей в сім’ї, школі, на вулиці;

- вживає доречно слова етикету;

встановлює зв’язки між конкретними вчинками і ставленням людей, наводить конкретні приклади;

- уміє поводитись в гостях;

- знає правила гостинності;

- розуміє значення добрих взаємин, їх перевагу над конфліктами, сутність дружелюбності, милосердя, поступ-ливості, наполегливості, відпові-дальності;

- наводить приклади такої поведінки, де виявляються ці чесноти;

- прагне до вироблення цих якостей.


Людина в суспільстві

Ознайомлення з громадянськими правами й обов’язками.

Основні символи держави.

Турбота кожного про довкілля, культурну спадщину.

Основні правопорушення серед дітей і юридична відповідальність за їх скоєння.

Моделювання різних соціальних ролей (учень-вчитель-директор школи-продавець-екскурсовод-водій-міліціонер і т.д.)


Учень:

має уявлення про права й обов’язки людини: право на життя; рівноправність людей; право кожного на захист, любов і піклування; право на працю, захист, відпочинок; право на освіту; взаємні обов’язки батьків і дітей;

- знає зміст основних символів держави (гімн, прапор, герб, мова);

- має уявлення і виявляє в поведінці турботу про довкілля, культурну спадщину;

- наводить і оцінює приклади позитивного й негативного ставлення до старших і молодших;

Учень:

- знає про можливі правопорушення серед дітей, наводить приклади;



аргументує значення дотримання правил співжиття в суспільстві; невідворотність відповідальності за скоєнні правопорушення;

уміє розкривати соціальні взаємозв’язки між людьми в процесі виконання соціальних ролей

Людина і світ

Земля – спільний дім для всіх людей.

Україна на карті світу. Уявні подорожі в інші країни (проект). Найближчі сусіди України.

Співробітництво людей з проблем збереження природи і життя.

Внесок кожної людини в збереження різних культур і природних багатств.

Внесок українців у винаходи людства, інші досягнення (науці, культурі, спорті).


Учень:

- має уявлення про Землю як спільний дім для всіх людей, необхідність толерантного ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів; Україну як одну із країн на карті світу, суверенну державу; про країни-сусіди;

- наводить приклади співробітництва України з іншими країнами з проблем збереження природи, енергозбереження, безпечного життя, боротьби зі стихіями;

- виявляє патріотичні почуття і прагнення знати більше про досягнення українців в різних галузях (у науці, культурі, спорті).




Автори програми:

Бібік Н.М. , керівник творчого колективу; головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, академік, доктор педагогічних наук, професор;

Арцишевський Р.А., професор кафедри філософії і релігієзнавства Волинського національного університету імені Лесі Українки; доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України;

Пушкарьова Т.Е., директор Скандинавської гімназії м. Києва, кандидат педагогічних наук, вчитель-методист;

Майорський В.В., заступник директора з науково-методичної та експериментальної роботи гімназії № 1, м. Іллічевська, Одеської області.

ПРИРОДОЗНАВСТВО
1–4 КЛАСИ

Загальна характеристика навчального предмета

Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.

Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:



  • формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей;

  • формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;

  • формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі “жива – нежива природа”, “природа – людина”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі;

  • формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи;

  • формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів;

  • формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

  • формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією;

  • засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18  – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”.

Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування.

При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”.

Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ “Запитання до природи”. У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.

Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу.



Особливості організації вивчення програмового матеріалу

Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів і т. і., власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).

Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.

Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.
ПРОГРАМА

1 клас

(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 6 год.)


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

ВСТУП (1 год.)

Для чого ми вивчаємо природознавство.

Учень:

розповідає

що вивчає предмет природознавство.



РОЗДІЛ І. СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ (14 год.)

Що треба знати про природу. Жива і нежива природа. Як людина пізнає світ.

Спостереження та досліди. Природні та рукотворні об’єкти (тіла). Живі організми, їхні ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність. Значення природи для життя людини. Бережливе ставлення до природи.


Екскурсії.

  • Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи.

  • Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі.

Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.

Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? (“Запитай у батьків”).


Учень:

наводить приклади

об’єктів живої та неживої природи;

об’єктів створених руками людини;

природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку;



називає органи чуття людини;

має уявлення про:

спостереження та досліди як методи вивчення природи;

ознаки живих організмів;

прилади, за допомогою яких досліджують природу;



групує об’єкти неживої і живої природи, природи і рукотворні об’єкти за суттєвими ознаками;

спостерігає в групі за об’єктами живої та неживої природи;

досліджує природні об’єкти та об’єкти, створенні людиною;

порівнює об’єкти (тіла) неживої і живої природи;

знає правила поведінки в природі;

аналізує ілюстрації у підручнику і здобуває з них необхідну інформацію;

працює в групі: обговорює в групах і складає розповідь про екскурсію;

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

РОЗДІЛ ІІ. СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ (7 год.)

Сонце та його значення для життя на Землі.

Вода та її властивості. Вода в природі та в житті людини. Повітря та його властивості. Значення повітря для живої природи.

Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини.

Гірські породи, їх значення для людини.


Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю.

Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, приймає форму посудини, тече).

Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти увесь доступний простір).

Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі?


Учень:

називає складові неживої природи;

має уявлення про значення Сонця для живої природи;

називає властивості повітря, води, склад ґрунту;



спостерігає:

досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту;



досліджує властивості повітря;

розпізнає 2-3 види гірських порід своєї місцевості;

розповідає:

про значення повітря, води, ґрунту для життя рослин, тварин, людини;

про використання людиною гірських порід (2-3 приклади);

про економне використання води;



дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні демонстраційних дослідів, практичних робіт.

РОЗДІЛ ІІІ. СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ (17 год.)

Рослини, їхня будова. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі і культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Тварини. Дикі і свійські тварини. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Тварини живого куточка, домашні улюбленці.
Практична робота. Вивчення будови рослин.

Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами.

Екскурсії:

  • у сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки у природі.

  • у краєзнавчий музей, шкільний живий куточок, зоопарк (на вибір).

Дослідницький практикум. Як живуть мурахи?


Учень:

називає частини (квіткової) рослини; ознаки комах, птахів, звірів;

знає правила поведінки в природі;

порівнює дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини;

будову різних видів комах, риб, птахів, звірів;



групує зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування;

класифікує зображення комах, риб, птахів, тварин, пояснюючи сутність класифікації;

розглядає ілюстрації підручника і здобуває з них необхідну інформацію;

працює в парі: доглядає за кімнатними рослинами; за тваринами в живому куточку; піклується про птахів взимку;

працює в групі: аналізує малюнки підручника, розповідає про отриману інформацію, про результати спостережень за тваринами;

спостерігає за життям тварин у природі, в живому куточку;

допомагає птахам узимку;

дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, практичних робіт, екскурсій;

оцінює конкретні приклади поведінки в природі, власну діяльність.

РОЗДІЛ ІV. РІДНИЙ КРАЙ (10 год.)

Природа в місті/селі та її околицях. Водойми рідного краю. Охорона водойм. Дикорослі рослини рідного краю. Лікарські рослини. Охорона рослин. Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю. Культурні рослини рідного краю. Тварини рідного краю. Охорона тварин. Свійські тварини рідного краю. Праця людей в місті/селі.

Екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки поблизу водойми (у лісі).

Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі). Дослідницький практикум.

Чим славиться моє місто (село).





Учень:

знає назву свого міста (села); домашню адресу;

називає водойми рідного краю;

пам’ятки природи в рідному краї;

2-4 представники вивчених систематичних груп об’єктів живої природи своєї місцевості (дикорослі (лікарські рослини), культурні рослини; дикі, свійські тварини; гриби; рослин і тварин, занесених до Червоної книги України;

дотримується правил поведінки поблизу водойм;

пояснює господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості;

знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань про природу свого краю та обговорює отриману інформацію;

формулює висновки про необхідність захищати рослин і тварин рідного краю;

працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи, судження щодо розв’язання сумісного завдання;

працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; про результати спостережень у природі; презентує міні-проект;

спостерігає за життям тварин;

дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, екскурсій;

досліджує особливості природи рідного міста (села);

оцінює власну діяльність.


РОЗДІЛ V. МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА (8 год.)

Україна – моя Батьківщина. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми). Водойми України. Найбільші річки та озера України їх значення для людини. Чорне та Азовське моря. Значення морів. Гори України. Природа Українських Карпат. Природа Кримських гір.
Міні-проект. Як облаштувати джерело? Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш.


Учень:

має уявлення про

карту України та умовні позначення на ній рівнин, гір, річок, морів;



знає:

назву Батьківщини, столицю України, назви(2-3) морів, гір та найбільших річок України;



знаходить на карті України рівнини, гори, водойми;

пояснює господарське значення водойм;

наводить приклади позитивного і негативного ставлення людини до природи;

моделює в процесі навчальної гри оптимальні форми поведінки у взаємовідношеннях з природою;

працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, щодо розв’язання сумісного завдання;

працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію;

оцінює власну діяльність.

РОЗДІЛ VІ. Запитання до природи (5 год., впродовж року, тематика за вибором учителя)

  • З чого виробляють папір?

  • Звідки береться рослинне масло?

  • За що нам вдячні домашні улюбленці (рослини, тварини)?

  • Як економно використовувати воду вдома?

  • Чи розуміють тварини одне одного?

  • Чому малює твій олівець?

  • Чому підстрибує м’яч?

  • Чим снідає їжачок?

Учень:

працює з інформацією:

читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного;

дотримується правил екологічної поведінки у побуті (економія води);

знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання до природи (про рослин, тварин, явища у живій та неживій природі), готує розповіді та обговорює їх.

РЕЗЕРВ 6 год.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка