Пояснювальна записка Початкова освіта



Сторінка1/11
Дата конвертації11.03.2019
Розмір2,28 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Освітня програма складена на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268, з метою впровадження Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.

Освітню програму буде введено в дію поетапно:



  • у 1-х класах закладу загальної середньої освіти – з 2018/2019 навчального року;

  • в 2-х класах закладу загальної середньої освіти – з 2019/2020 навчального року.


Пояснювальна записка

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.



Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації школи.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в закладі. Робочий навчальний план закладу буде складено з урахуванням вимог Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини (Таблиця 1) та Типового навчального плану, розробленого під керівництвом Савченко О.Я. (Таблиця 2).


МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА

для закладів загальної середньої освіти

з російською мовою навчання

1-2 клас
Пояснювальна записка

Вивчення української мови у закладі освіти з національними мовами навчання сьогодні потребує певного переосмислення та якісних змін. Високий рівень володіння українською мовою як державною є важливим чинником успішності особистості в різних сферах життєдіяльності. Належне знання державної мови забезпечує можливість випускникові задовольняти соціальні, культурні, освітні потреби, сприяє взаєморозумінню й толерантності в умовах полікультурного середовища в Україні.

У програмі визначено мету, завдання, принципи та зміст навчання, обумовлені особливостями вивчення споріднених мов, та вимоги до конкретних очікуваних результатів на кінець року.

Метою початкового курсу мовно-літературної освітньої галузі (українська мова в закладах з російською мовою навчання) є:

- формування і розвиток у молодших школярів початкових комунікативних умінь, тобто умінь спілкуватися українською мовою усно (залежно від обставин навколишньої дійсності) й письмово, дотримуючись норм усного мовлення й письма;

- формування почуття громадянськості, толерантності до інших мов і народів;

- розвиток духовної особистості шляхом прилучення дітей до української культури;

- формування соціокультурної компетентності, яка передбачає ознайомлення учнів з культурою українського народу, полягає в умінні встановлювати соціальні контакти, забезпечує адаптацію підростаючого покоління до життя в українському соціумі;

- розвиток інтелектуальних здібностей засобами різних видів мовленнєвої діяльності;

- виховання загальнолюдських моральних цінностей, формування особистості, яка, має активну громадянську позицію;

- створення передумов для подальшого використання української мови як засобу навчання в наступних ланках освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання низки завдань:

– забезпечення позитивної мотивації та усвідомлення важливості засвоєння української мови як державної для загальнокультурного розвитку й самореалізації;

– розвиток умінь, сприймати на слух і розуміти українське мовлення;

– збагачення й активізація словникового запасу, формування орфоепічних і граматичних умінь;

– засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні й достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;

– засвоєння української графіки й орфографії, формування фонетико-графічних та правописних умінь і навичок; уявлень про спорідненість ук­раїнської і російської мов.

– розвиток діалогічного й монологічного мовлення; умінь спілкуватися українською мовою у повсякденному житті, залежно від ситуації;

– формування компетентного читача, що здатний співпереживати, висловлювати власні почуття щодо прочитаного, брати участь у рольових іграх, емоційно відображаючи характер героя;

– виховання інтересу та позитивного ставлення до чарівного світу української дитячої літератури як складової культури українського народу;

– виховання патріотизму, толерантності у ставленні до українського й інших народів, поваги до української мови як державної; засвоєння народних традицій, звичаїв, обрядів;

– забезпечення розвитку психічних процесів мислення, уваги, уяви, пам’яті; умінь зіставляти, аналізувати спільні й відмінні мовні факти рідної й української мов, використовувати отримані знання, набуті вміння й навички, вироблені на базі першої мови для засвоєння мовного матеріалу.

Поставлена мета і завдання реалізуються через такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо мовні явища», «Досліджуємо медіа».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування вмінь слухати й розуміти співбесідника й адекватно відповідати на запитання, розігрувати діалоги за малюнком і змістом казки, будувати діалоги за малюнками і пропонованою вчителем уявною ситуацією; бути толерантним у висловленні власної думки, вживаючи слова: «на мою думку...», «я думаю, що...», «мені здається, що...»; будувати невеликі власні висловлювання на основі сприйнятого на слух тексту; добирати заголовки до сюжетних малюнків і розповідати за їх змістом (створювати текст).

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає засвоєння української графіки й орфографії, використовуючи вміння, сформовані на уроках російської мови щодо графічних, технічних і гігієгічних вимог, оскільки вони є ідентичними; формування вмінь писати українською мовою, вживаючи букви українського алфавіту, писати слова, словосполучення, речення на дошці і в зошитах, списувати з підручника, з дошки та під диктування вчителя; колективно складати й записувати речення й тексти за серією малюнків, малюнком, опорними словами, запитаннями, колективно складеним планом.

Змістова лінія «Читаємо» забезпечує формування вмінь читати й розуміти тексти українською мовою, аналізувати, виявляти ціннісне ставлення до змісту прочитаного, визначати героїв, оцінювати їхні вчинки; добирати заголовок до тексту, ділити текст на частини й добирати заголовки до них, розігрувати тексти в особах, відтворювати прочитане у вигляді міні-спектаклю, заучувати напам’ять невеликі вірші, читати, загадувати й відгадувати загадки; розвивати здатність дітей застосовувати читання як важливий засіб здобуття нових знань, набуття умінь, навичок у подальшому самостійному навчанні.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на оволодіння учнями основами знань з української мови; формування та удосконалення орфоепічних, лексичних, граматичних та правописних умінь і навичок, усвідомлення спільного в мовах і особливостей української мови шляхом аналізу мовних явищ, зіставлення і порівняння мовних одиниць та явищ, перенесення знань, засвоєних на уроках російської мови.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування умінь підтримувати бесіду щодо обговорення змісту усного медіаповідомлення, здатність висловлювати свої думки і почуття з приводу простих медіатекстів (комікси, світлини, дитячі журнали, дитячі передачі, комп’ютерні ігри, реклама тощо).

Програма орієнтується на змістові лінії, визначені Державним стандартом початкової освіти. Однак, специфіка завдань мовно-літературної освіти (українська мова у закладах з навчанням мов національних меншин), наприклад, виховання громадянина України, який володіє українською мовою, знає й шанує його культуру, літературу, традиції, звичаї тощо обумовлює наявність також і соціокультурної лінії – Вивчаємо культуру Батьківщини, яка полягає в ознайомленні учнів з національною культурою українців, творчістю українських письменників та інших представників культури, етикетною лексикою, сталими народними висловами, прислів’ями і приказками. Соціокультурна лінія змісту навчання передбачає ознайомлення учнів із нормами, які регулюють соціальні стосунки в українському суспільстві, формування умінь дотримуватись їх (культура поведінки і культура мовлення) у процесі спілкування українською мовою за спеціально створеними ситуаціями: різноманітні соціальні ролі у закладі, вдома, на вулиці, у магазині, театрі тощо.

Важливим завданням соціокультурної лінії є виховання громадянина України, який поважає українську державу, знає державну символіку, любить українську мову й культуру та, водночас, толерантно ставиться до мови й культури інших національностей, що представляють народ України.

Організація вивчення початкового курсу української мови базується на таких дидактичних і лінгводидактичних принципах:

– мотивація навчального процесу та всебічний розвиток особистості, що поєднує розвиток фізичних, пізнавальних, духовних якостей дитини;

– природовідповідність організації навчання, що передбачає підпорядкування дизайну, змісту, методів навчання і виховання віковим та індивідуальним особливостям дитини;

–формування ключових і предметних компетентностей, що формуються у взаємозв’язку;

– позитивна емоційність навчання, використання методів і прийомів, які забезпечують цікавість, викликають позитивні емоції, задовольняють допитливість, інтерес;

– науковість і доступність навчального матеріалу;

– комунікативна спрямованість навчального процесу;

– міжпредметні зв’язки, зокрема врахування спільного в російській і українській мовах та відмінностей;


  • наступність і перспективність дошкільної, початкової й основної загальної освіти;

– збереження здоров’я (дотримання норм навчання і відпочинку, застосування ігрових методів навчання, що запобігають втомлюваності дітей).

Вивчення української мови у закладах освіти з навчанням мовами національних меншин, зокрема російською, має свої особливості:

– близькоспорідненість української та російської мов, наявність мовного середовища спричинює рецептивне (на рівні розуміння, хоч і неповного) володіння мовою;

– обов’язкове дотримання основного принципу вивчення української мови у школах з національними мовами викладання – принципу врахування знань, умінь й навичок учнів, засвоєних на уроках рідної мови;

– використання спільної лексики й засвоєної термінології російської мови з метою ефективності дослідження мовних явищ української мови.

Зазначені особливості та основі принципи засвоєння другої мови стали важливими критеріями для визначення змісту й розділів мовно-літературної галузі (українська мова як державна) в початковій ланці освіти:

І. Усний курс мовно-літературної галузі (українська мова як державна). (1 клас)

ІІ. Початкове навчання читання й письма. (2 клас)

ІІІ. Відомості з мови й правопису. Літературне читання. (3-4 класи).

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, рівень мовленнєвої підготовки дітей, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ТЕКСТІВ ДЛЯ СЛУХАННЯ-РОЗУМІННЯ, ЧИТАННЯ І ГОВОРІННЯ (1-2 КЛАС)
Особистісна сфера

Я і моя родина. Хто я? Моя родина. Стосунки в родині. Домашні обов’язки. Сімейні традиції, свята. Мої друзі. Знайомство. Ввічливість. Охорона здоров’я. Гігієна. Відпочинок.

Відпочинок і дозвілля: розваги, заняття за інтересами, Спорт. Олімпійські чемпіони України;

Освітня сфера

Шкільне життя. Школа. Клас. Навчальне приладдя. Навчальні предмети. Лічба (1-20). Екскурсія по школі, шкільний музей, бібліотека. Обов’язки школяра. Взаємини з дорослими та однолітками.

Довкілля. Пори року. Кольори. Час (рік, назви місяців днів). Рослини: квіти, овочі, фрукти. Село, українська хата (інтер’єр). Господарство. Робота в селі. Овочі і фрукти. Свійські й дикі тварини. Зоопарк. Особливості природи України; Рослини-символи. Найбільші ріки України, гори, моря. Людина і природа.

Соціально-побутова сфера. Людина (частини тіла). Люди (чоловік, жінка, дорослі, діти). Громадяни України. Професії. Дім, квартира. Меблі. Посуд. Продукти, їжа. Українські національні страви. Санітарно-гігієнічні правила. Сервірування столу. Одяг, взуття. Супермаркет. Покупки.

Суспільна сфера. Україна – наша Батьківщина. Україна – багатонаціональна держава. Україна – наш спільний дім. Столиця України. Державні символи. Українська мова – мова української держави. Права й обов’язки дитини. Місто. Транспорт. Театри, музеї. Місто (село), в якому я живу. Сучасні засоби комунікації (медіа: комп’ютер, телефон, культура спілкування по телефону, sms-повідомлення, телебачення, дитячі передачі). Україна – наш спільний дім. Сучасне й майбутнє України, мій внесок в її розвиток.

Мистецтво. Народна пісня, декоративно-прикладне мистецтво (вишивка, гончарство, писанкарство тощо). Видатні письменники, художники. Національна музика, танець. Улюблені музичні передачі. Відвідування виставки, музею, концерту.

Програмою пропонується (1 раз на тиждень або на два тижні – на розгляд учителя) проводити уроки з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів (літературне читання, образотворче мистецтво, художня творчість, природознавство тощо). Методика проведення таких уроків, види діяльності дітей визначаються вчителем, залежно від наявності у закладі інформаційних засобів навчання, ігрової кімнати, читальної зали та інше. На таких уроках діти шляхом створення міні-спектаклю, колажу, рекламного проспекту, колективних дитячих книжечок, що супроводжується розповіддю, звертанням одне до одного, діалогом, розігруванням моделей поведінки в різних життєвих ситуаціях, набувають практичних умінь взаємодіяти одне з одним, розвивають особисті природні здібності: комунікативні, інтелектуальні, художні, літературні, театральні тощо. Водночас активізується і практично закріплюється в різних видах діяльності вивчена лексика української мови.



І. Усний курс української мови

Оволодіння вмінням спілкуватися державною мовою є однією із ключових компетентностей. Уміння спілкуватися усно передбачає:

– розвиток аудіативних умінь, що забезпечують розуміння сказаного співрозмовником і відповідну мовленнєву реакцію-відповідь;

– формування орфоепічних умінь і навичок;

– збагачення словникового запасу, формування умінь помічати недоречно або неправильно вживані слова, розуміти слова, вжиті в переносному значенні, антоніми, синоніми;

– формування граматичних умінь.

На основі зазначених умінь, які є базовими, формуються уміння комунікативного мовлення, а саме:

– звертатися до співрозмовника, вживаючи етикетні формули, вступати в діалог та вести його українською мовою;

– відтворювати сприйняте на слух; переказувати, розповідати напам’ять; створювати тексти за серією малюнків чи на основі власних спостережень;

– розповідати, передавати інформацію, ділитися враженнями про почуте чи побачене.

Мовленнєвий розвиток учнів здійснюється у взаємозв’язку з засвоєнням ними мовного й соціокультурного матеріалу, розвитком мисленнєвих операцій. Кожен урок має містити різноманітні види мовленнєвої діяльності: аудіювання (слухання-розуміння почутого); конструювання діалогічних і монологічних висловлювань (усні відповіді за темою сприйнятого на слух тексту, складання власних текстів); читання напам’ять, інсценізація, розігрування казок за ролями, висловлення оцінювальних суджень.

Названий курс має інтеграційний характер, оскільки реалізація завдань програми передбачає, окрім мовленнєвого розвитку, розширення знань дітей про природу, про етику поведінки в різних життєвих ситуаціях, знайомство з кращими зразками української дитячої літератури, елементи театральної діяльності, розвиток психічних процесів пам`яті, уваги, мислення.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет
2018 -> Тема дослідження традиційної культури та народної творчості українців етнологами київської
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Музеєзнавство академічна характеристика дисципліни


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка