Пояснювальна записка Початкова освіта



Сторінка3/11
Дата конвертації11.03.2019
Розмір2,28 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

2 клас

Очікувані результати

Зміст навчання

Взаємодіємо усно (протягом року)

Аудіювання

Учень (учениця):

Правильно вимовляє звуки й слова української мови (на кінець року знає 1200-1500 слів опрацьованих), вміє звернутися із запитанням і дати відповідь.



будує діалог (6-8 реплік на кожного не враховуючи етикетну лексику);

переказує невеликий текст або казку, сприйняті на слух;

розігрують казку тощо.

розповідає зв’язно (5-8 речень), логічно, чітко і в міру голосно у зв’язку з вивченими темами.



Слухання – розуміння українського мовлення вчителя:

розуміння завдань, пояснень, запитань, інструктажів;



порівняння і розрізнення рядів слів, які мають певні фонетичні відмінності в російській і українській мовах;

визначення слів, близьких за значенням, серед низки слів, сприйнятих на слух;
розрізнення значення слів, що є міжмовними омонімами (неделя – неділя, луна (месяц) – луна (эхо) і под.);

  • слухання низки слів різних тематичних груп і класифікація їх;




  • слухання і виявлення істинних і хибних тверджень, реального і фантастичного;

розпізнає тексти різних жанрів, класифікує їх;

слухання-розпізнавання текстів різних жанрів: скоромовок, лічилок, віршів, невеликих оповідань, казок

визначає про кого, що розповідається; хто головні герої; добирає заголовок; розуміє і виконує правила гри;

слухання-розуміння віршів, оповідань, казок, правил проведення ігор тощо;




визначення в почутому (повідомлення вчителя чи батьків, перегляд відеозаписів, телепередачі, радіопередачі тощо) цікавої, корисної інформації, повідомлення її однокласникам (сусіду по парті); пояснення, чому зацікавила інформація.

запам’ятовує слова (до 8) і віршовані тексти (до 4 рядків), сприйняті на слух

Розвиток оперативної пам’яті: запам’ятовування слів, сприйнятих на слух (до 8) та 2-4-рядків віршів.

Говоріння

Учень (учениця):

відповідає на запитання у зв’язку з темами, що вивчаються; сам запитує;



відтворює діалог, вступає в рольову гру;
уміє будувати діалог (4-5 реплік) з однолітками й дорослими, уживаючи етикетну лексику, слова звертання та мовленнєві формули у зв’язку з ситуаціями, які передбачають знайомство, одержання певної інформації, запрошення, привітання зі святом, побажання тощо

використовує невербальні способи спілкування;

оцінює сигнальними картками, смайликами, знаками правильність відповіді чи виконання завдання;


Діалогічне мовлення

розігрування діалогу під час інсценізації казок, участь в рольовій грі (за змістом казки);

звертання до ровесників, дорослих (будує діалог), щоб:

– познайомитись;

– запитати про когось, щось (одержати інформацію);

– запитати дозволу;

– повідомити про своє бажання щось зробити;

– дізнатися, чи є той чи інший предмет, людина;

– дізнатися, де хто живе, де знаходиться якийсь заклад (школа, аптека, супермаркет) як проїхати чи пройти;

– запросити когось кудись, відмовитись від запрошення;

– попросити допомоги в опануванні певними уміннями,

– переконати в корисності зазнять у спортивній секції, запропонувати відвідати роледром тощо

– висловити своє ставлення до когось, чогось щодо прочитаної книги, дитячого журналу, переглянутого мультфільму, реклами, життєвих ситуацій, подій тощо;

– привітати із святом чи днем народженням;

– запросити в гості, зустріти гостей;

Створення діалогу по телефону з використанням усталених формул;

адекватний вибір стратегії спілкування з різними за віком співбесідниками;



переказує прочитаний або сприйня­тий на слух текст, в тому числі ін­струкції до ігор;

розповідає напам’ять скоромовки, вірші, загадки;
розповідає за аналогією до поданого зразка, а також за змістом малюнків;


розповідає (3-4 речення) про себе, свою родину, дім (квартиру);

описує когось, щось (за аналогією)

Монологічне мовлення
переказування прочитаного тексту (уривку) або сприйнятого на слух повідомлення (прогнозу погоди на сьогодні(завтра), інформаційної програми тощо);

читання напам’ять скоромовок, віршів, загадок;

побудова розповіді за аналогією до поданого зразка (прочитаного тексту);

складання розповіді за змістом малюнка, серією малюнків, малюнком і опорними словами тощо;

складання розповідей про себе, свою родину, дім (квартиру), подругу (друга);

висловлення власного ставлення до вчинка героя твору, створення (опису) когось, чогось

Висловлення думок про реальність чи вигаданість змісту повідомлення, простого тексту, медіатексту;

Читаємо

Учень (учениця):

читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;

правильно інтонує прості речення з огляду на розділові знаки, голосом передає почуття, настрій героїв (після колективного обговорення);

визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

висловлює оцінні судження, визначає за допомогою вчителя головну думку твору;



Ознайомлення з українським алфавітом (у порівнянні з російським). Знаходження

букв, які відрізняються в обох мовах. Ознайомлення з буквами однаковими за написанням, але різними за звуковим значенням: чітка вимова звуків позначених буквами о, а; букви е, и,ч, щ (позначення цією буквою твердих звуків [шч]),г.




пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, читацьким та власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

читає в особах, бере участь в інсценізації невеликого твору чи окремих його епізодів;

Ознайомлення зі звуковим значенням нових букв (різних за написанням але однакових за звуковим значенням): ґ, є, і, ї

передбачає зміст твору за його заголовком та ілюстраціями;

співвідносить ілюстрацію зі змістом прочитаного;



переказує невеликий прочитаний текст або його уривок;

Буквосполучення ьо. М’яка вимова приголосних перед ьо під час читання складів, слів. Читання слів із буквосполученням йо, ьо. Апостроф.

уміє вирішувати проблеми пошуку значення невідомого слова, певної необхідної інформації у підручнику, словниках, за допомогою електронних засобів та пристроїв

Буквосполучення ьо. М’яка вимова приголосних перед ьо під час читання складів, слів. Читання слів із буквосполученням йо, ьо. Апостроф.


знає імена відомих українських письменників-класиків та сучасних авторів, твори яких опрацьовувалися на уроках;

розповідає напам’ять скоромовки, вірші, загадки.



Читання слів із африкактами [дж], [дз], [дз´];

(Порядок вивчення - букв І, И, Е, Є, обумовлений необхідністю запобігання інтерференції).

Вправляння у правильності читання, цілими словами, вимовляючи слова в міру голосно;

Вправляння у виразності читання, відпрацюванні умінь голосом передавати почуття, настрій героїв; правильно інтонувати початок і кінець речення з огляду на розділові знаки.

вправляння в орієнтації змісту тексту: знаходження у тексті відповідей на питання (опис героїв, діалоги тощо);

вправляння у вибірковому читанні;






Опрацювання творів усної народної творчості (українські народні казки, загадки, скоромовки, дитячі пісеньки та ігри), творів українських письменників різних за жанрами та тематикою. Тематика текстів: про дітей, пригоди, природу, рослинний і тваринний світ, минуле й сучасне України, звичаї і традиції, свята українського народу.

Взаємодіємо письмово

Учень (учениця):

Пише, дотримуючись гігієнічних і технічних норм. Правильно розміщує речення ,заголовок і текст на сторінках зошита; дотримується абзаців;

Списує правильно, записує з голосу вчителя слова, речення, тексти (45-50 слів).

Складає і записує речення, тексти, логічно впорядковує деформований текст,

Колективно складають і записують речення, тексти за опорними словами, малюнком і планом, поданим початком;

добирає заголовки до малюнка, тексту.



Списування слів, речень, текстів;

складання і запис речень, текстів, відновлених з деформованих та складених колективно за опорними словами, малюнком і планом, поданим початком;

вибір заголовка із запропонованих та його запис;

створення невеликих та нескладних за змістом висловлювань, запис їх;

створення простих медіапродуктів з допомогою інших;


використовує правила письмового спілкування в мережі Internet. Створює короткі письмові повідомлення в програмах Skype, Viber тощо (за вибором учителя).

Створення коротких письмових повідомлень у програмах Skype, Viber тощо (за вибором учителя).


Досліджуємо мовні явища

Учень (учениця):

Розрізняє голосні й приголосні, тверді й м’які звуки, правильно позначає м’якість приголосних на письмі;

правильно вимовляє та пише слова з м’яким знаком після букви ц, сполученнями ьо, йо, з м’яким подовженими приголосними й апосторфом;

спостерігає за вимовою і позначенням на письмі твердих приголосних Б П В М Ф Р та Ж Ч Ш в кінці слів (відсутність м’якого знака);

Будує і правильно інтонує речення різні за метою висловлювання, користується правилом написання великої літери на початку речення, в іменах і прізвищах людей, кличках тварин, назвах міст і сіл;

визначає тему тексту, добирає заголовок, логічно впорядковує текст, будує текс (колективно) і записує його (із 5-8 речень.)


спостереження над різницею у вимові голосних і приголосних звуків: спостереження і порівняння вимови голосних О, А та визначає правила їх вимови;

спостереження за вимовою приголосних твердих і м’яких, які розрізняються в російській та українській мовах;

спостереження над вимовою слів з апострофом, порівняння з вимовою слів російської мови;

дослідження значень специфічних літер української мови (ґ, и, е, є, і, ї);

правильно наголошує, ділить слова на склади для переносу;



Речення. Правильне інтонування речень різних за метою та способом висловлення: розповідних, спонукальних, питальних. Окличні речення.

Вживання великої літери на початку речення та іменах і прізвищах, кличках тварин, назв міст і сіл.



Текст. Відновлює деформований текст. Визначає особливості тексту-розповіді (зв’язність і логіка викладу, заголовок). Будує текст за опорними словами, малюнком, серією малюнків; добирає заголовок до малюнків і пропонованих текстів. Будує невеликі розповіді про себе, свою родину, свого друга чи подругу, улюблене заняття.

Текст. Спостереження за логікою викладу в тексті. Відновлення деформованого тексту. Ознайомлення із текстом-розповіддю (зв’язність і логіка викладу, заголовок). Побудова тексту за опорними словами, малюнком, серією малюнків; придумування заголовка до малюнків і пропонованих текстів. Побудова невеликих розповідей про себе, свою родину, свого друга чи подругу, улюблене заняття.

Вивчаємо культуру Батьківщини

Учень (учениця):

Розповідає про Україну як багатонаціональну державу;знає українські обереги (рушник, калина, віночок, стрічки, вишивка), розуміє символіку кольорів; розповідає про своє місто, село, вулицю; може розповісти про герб і прапор України;

уміє побудувати зв’язне монологічне висловлювання про відомих культурних діячів України (3-4 речення);

розповідає 3-4 казки українською мовою, розігрує казки за ролями, читає напам’ять 3-4 дитячі пісні-примовки, 2-3лічилки та

грає в 2-3 дитячі гри українською мовою;

уміє прочитати напам’ять 2-3 дитячі невеликі вірші.

Закріплення і розширення знань, засвоєних у 1 класі, про Україну як багатонаціональну державу, про українську мову як державну, столицю України – Київ;

побудова рекламних проспектів про пам’ятки свого міста (села);

гривня - грошова одиниця в Україні; зображення видатних історичних діячів і письменників на українських купюрах;

народна культура українців: обереги (хата, рушники, віночок і стрічки), звичаї (звичай зустрічати гостей, колядувати і щедрувати, розписувати писанки, співати веснянки), свята (Миколая, Новий рік, Різдво.



РОСІЙСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ

для 1-2 класів

закладів загальної середньої освіти

з навчанням російською мовою
Пояснювальна записка

Типова навчальна програма з російської мови та читання для закладів загальної середньої освіти з навчанням російською мовою розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» (2017), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87. Вона є складовою типової освітньої програми та базується на відповідних ключових Європейських компетентностях: уміння вчитися впродовж життя, спілкуватися державною українською і рідною мовами, спілкуватися іноземними мовами, застосовувати природничі науки і технології, використовувати математичні, інформаційно-комунікаційні, соціальні і громадянські, здоров’язбережувальні, загальнокультурні і підприємницькі компетентності.



Метою початкового курсу вивчення російської мови у закладах загальної середньої освіти з навчанням російською мовою є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися рідною мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; розвиток емоційно-чуттєвого досвіду, мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до рідної мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, інтелектуальних і літературно-творчих здібностей школярів, сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ, опанування початкових лінгвістичних знань і норм рідної мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях;



  • формування первинних навичок співпраці в парах, групах та команді;

  • виконання різних рольових функцій у колективі.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі вивчення румунської мови виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування у молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Робота з аудіювання передбачає розвиток у дітей уміння зосереджено слухати все більш тривалі й складні висловлювання, розуміти їх з першого представлення, удосконалення слухової пам’яті. З цією метою слід розвивати мовленнєвий слух учнів, уміння уважно прислухатися до інформації й диференціювати у звуковому потоці специфічні елементи – схожі, але не однакові слова; слова певного складового складу; речення, що складаються з відповідної кількості слів; паузи в реченні тощо. При цьому результатом аудіювання має бути розуміння прослуханого: усвідомлення значення окремих елементів висловлювання (слів, сполучень слів, речень); його фактичного змісту.

При аудіюванні важливо не лише аналізувати зміст тексту, але й розуміти логіку його побудови, доцільність кожної із структурних частин, інтонаційні особливості деяких речень (що містять питання, спонукання); прислухатися до використання мовних засобів для створення певного настрою, враження та ін.

Для аудіювання необхідно добирати або складати текст, який відповідає завданням уроку за тематикою, обсягом, ступенем складності для учнів. В якості аудіотекстів можуть бути використані художні, науково-художні твори, а також зв’язні висловлювання вчителя про мовні явища (наприклад, про значення, походження слова, про спосіб виконання цікавого завдання тощо). Бажано використовувати й тексти культурологічного змісту, наприклад, про народні звичаї, про народні ігри, про особливості побуту й національного костюму, а також про визнаних письменників, художників, музикантів.

Навчання говоріння передбачає цілеспрямовану комплексну роботу із збагачення словникового запасу школярів, виховання звукової культури мовлення, оволодіння граматичним ладом мовлення, розвитку виразності й зв’язності висловлювання, уміння розрізняти особливості й брати участь у діалозі й монолозі.

У навчанні говоріння значна роль відводиться ігровим формам організації мовленнєвої діяльності: дидактичні ігри та ігри з логічним навантаженням сприятимуть розширенню й уточненню лексичного запасу молодших школярів; рухливі ігри із супровідними текстами й сюжетно-рольові, творчі ігри дозволять учням чітко визначити характер мовленнєвої ситуації, місце дії, підготовку співрозмовника, мету висловлювання.

Для розвитку діалогічного й монологічного мовлення необхідно створювати такі навчально-мовленнєві й комунікативні ситуації, які б стимулювали учнів висловлювати свої думки, почуття, потреби обговорювати проблеми, що їх цікавлять. Важливо вчити дітей висловлювати власну думку про ту чи іншу подію, явище; аргументувати свою думку, позицію; коректно вислуховувати інші думки, зіставляти їх з власною позицією.

При цьому слід широко застосовувати роботу в парах або невеликих групах, що створюватиме умови для активізації мовленнєвої діяльності більшості учнів класу, засвоєнню школярами культури спілкування, навичок використання формул мовленнєвого етикету, уміння уважно й доброзичливо вислуховувати співрозмовника; погоджуватися з ним або виражати незгоду в тактовній формі, сказати приємне тощо.



Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Навчання читання передбачає засвоєння механізму плавного складового читання або читання цілими словами, нормативне озвучування прочитаного у відповідності з правилами літературної вимови, адекватне розуміння представленої інформації, виховання інтересу й любові до читання, до дитячої літератури, виховання засобами художнього слова громадянина України, формувати позитивні естетичні смаки, розвивати емоційні почуття школярів, формувати моральні якості молодшого школяра, стимулювати пізнавальні інтереси, інтелектуальні здібності, удосконалювати мовлення.

З цією метою необхідно сприяти закріпленню продуктивних способів читання (спочатку – плавно по складах, потім – плавно цілими словами). Подальша робота з читання передбачає розвиток у дітей таких умінь:

читати вголос плавно, правильно, усвідомлено, виразно;

в темпі, що відповідає швидкості звичайного усного мовлення, орієнтуючи своє читання на слухача;

читати мовчки незнайомий текст із швидкістю, яка дещо вища за швидкість читання вголос, розуміти прочитане;

самостійно працювати з книгою (навчальною, пізнавальною, художньою, довідковою).

Роботу з читання слід організувати так аби читання учнів регулярно використовувалось як вид мовленнєвої діяльності (специфічна форма спілкування з автором повідомлення), важливий для вирішення різноманітних навчально-пізнавальних завдань: малювання за текстом, виготовлення предмета за прочитаною інструкцією, читання для слухача з метою донести зміст незнайомого йому тексту тощо.

Робота з читання передбачає також удосконалення у школярів уміння працювати з книгою як джерелом інформації.

З цією метою необхідно систематично пропонувати школярам завдання на знаходження певної сторінки в книзі, не гортаючи всю підряд; користування змістом; визначення на сторінці тексту із заданим змістом; диференціацію шрифтів (звичайний, жирний, курсив); розуміння призначення умовних позначок та ін.; а також на користування дитячою бібліотекою, самостійний вибір творів для читання.

Матеріалом для читання мають бути твори, що стимулюють інтерес до читання, сприяють вихованню громадянських почуттів й уявлень, навчають дітей бачити гармонію у природі, мистецтві, житті людей. Важливо продемонструвати молодшим школярам авторське, тематичне й жанрове розмаїття світу дитячої літератури, допомогти учням сформувати особисті художні переваги, естетичний смак.

Коло читання складають тексти різних стилів (розмовного, художнього, науково-популярного), родів літератури (епічні, ліричні) й різних жанрів (загадки, прислів’я, приказки, казки, леґенди, оповідання, вірші, байки тощо). Для читання молодшим школярам пропонуються твори усної народної творчості та твори майстрів художнього слова достатньо різноманітної тематики: минуле й сучасне України та світу, звичаї і традиції російського та українського народів, відомості про найбільш відомих письменників-класиків і сучасників, які пишуть для дітей та про дітей, про повсякденне життя й дитячі клопоти, про навчання й відпочинок, пригоди, природу, рослинний і тваринний світ, про піклування дорослих і дітей про нього.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет
2018 -> Тема дослідження традиційної культури та народної творчості українців етнологами київської
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Музеєзнавство академічна характеристика дисципліни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка