Пояснювальна записка Початкова освіта


Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»



Сторінка4/11
Дата конвертації11.03.2019
Розмір2,28 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування у молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності спрямовано на формування у школярів уміння будувати письмові висловлювання, використовувати писемне мовлення з комунікативною метою.

Репродуктивні види графічних завдань (списування, письмо по пам’яті, зорові й зорово-слухові диктанти), що використовуються в необхідній кількості й з поступовим нарощуванням правописних труднощів, будуть сприяти стабілізації техніки письма молодших школярів. Проте важливо не зловживати репродуктивними завданнями, оскільки вони не сприятимуть вирішенню комунікативних завдань. Для розвитку у дітей інтересу до продукування писемного мовлення доцільно впроваджувати творчі письмові роботи, наприклад, вільний диктант, переказ, твір, вільне письмо. При цьому слід організувати роботу так, аби у тих, хто виконує письмове завдання, обов’язково були читачі або співавтори.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ рідної мови з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил правопису, на формування в молодших школярів умінь послуговуватися російською мовою в усіх сферах життя, дотримуючись її літературних норм.

1. Текст, речення

Вивчення молодшими школярами елементів синтаксису необхідно для усвідомленої диференціації одиниць мовлення, розуміння логіки створення зв’язного висловлювання (діалогічного й монологічного текстів), адекватного ситуації спілкування інтонування речень.

Аналогічнів українській та російській мовах суттєві ознаки тексту (відповідність одній темі, логічність подій, розвиток дій) і речення (група слів, зв’язаних між собою з допомогою запитань, завершеність інформації) дозволяють раціонально організувати опанування цих понять на уроках рідної мови з використанням елементів двомовного навчання: закріпити термінологію двома мовами, практикувати в аналізі готового висловлювання, а потім в самостійній побудові комунікативно затребуваних синтаксичних одиниць. При цьому максимальна увага має приділятися структурі, зв’язності тексту, наявності в ньому основної думки, добору засобів зв’язку між реченнями.

В роботі над реченням передбачається робота над розумінням змісту, побудовою та використанням в мовленні речень, різних за метою висловлювання, а також окличних речень. В ході вивчення молодшими школярами елементів синтаксису доцільно сформувати уміння диференціювати й використовувати однорідні члени й звертання в реченні.

Програма націлює також на спостереження над простими і складними реченнями, на формування практичних умінь розрізняти ці речення в усній і письмовій формі.

Доцільним є з’ясування зв’язку слів у реченні, поширення його за допомогою запитань, а також утворення сполучень слів з прийменниками й без прийменників (у зіставленні з українською мовою), використання їх в реченні.

2. Звуки і букви. Склад. Наголос

Вивчення фонетико-графічного матеріалу в початковому курсі російської мови пояснюється необхідністю формування у школярів нормативних читання й письма, дотримання при говорінні норм літературної вимови, розпізнавання лексичного значення слів при зміні звука або наголосу.

Значна увага має приділятися розвитку слухо-артикуляційних навичок: ділити слова на склади, знаходити наголошений голосний, розрізняти на слух й відтворювати звуки російської мови, зіставляти звук і відповідну йому букву. Програма початкового навчання не планує застосування повного звуко-буквеного розбору, особливо в письмовій формі. Пріоритет належить усному частковому розбору, спрямованому передусім на удосконалення артикуляційних і правописних навичок (за зразком учителя).

Даний розділ передбачає ознайомлення учнів з поняттям сильної і слабкої позиції звука у слові, що є передумовою формування значної частини орфоепічних й орфографічних навичок.

3. Значення слова

Основне завдання роботи над словом – збагачення й активізація словникового запасу школярів, розвиток уміння заглиблюватися у значення слова, помічати його виразно-зображувальні можливості; розвивати увагу до незнайомих слів, потребу з’ясовувати їх значення, правильно використовувати в мовленні.

Спочатку учням пропонують завдання на спостереження за значенням слів (підготовчі словниково-логічні вправи в період навчання грамоти), потім школярі аналізують суттєві ознаки поняття; відповідність виділених слів даному контексту. Метою творчих завдань є закріплення умінь використовувати лексикологічні поняття у власному мовленні, виходячи із ситуації спілкування.

Передбачено роботу над тематичними групами слів, які називають предмети, явища, характерні для національної культури: традиційні народні ігри, іграшки, забави, елементи народного костюму, предмети домашнього вжитку тощо.

Програма передбачає роботу над найбільш вживаними фразеологічними одиницями (без терміна).

Важливим аспектом навчання є формування й розвиток уміння користуватися різними словниками (шкільним тлумачним словником, словником синонімів, антонімів, перекладними словниками).

4. Будова слова

Робота над будовою слова здійснюється на пропедевтичному рівні і передбачає проведення підготовчих словотворчих спостережень й ознайомлення школярів із специфікою і роллю в мові кореня, префіксів, суфіксів, закінчень. Розбір слова за будовою необхідно поєднувати з елементами словотворчого аналізу, спостереженнями за роллю префіксів і суфіксів у творенні слів.

Така підготовка має слугувати кращому розумінню значення слова. Необхідно навчити учнів бачити різницю у значеннях споріднених слів з різними префіксами, суфіксами; бачити певну спільність значення неспоріднених слів з тим самим префіксом, з тим самим суфіксом.

Таким чином, робота над будовою слова має бути спрямована не стільки на самостійний розбір слова за будовою, скільки на збагачення й уточнення словникового запасу учнів, правильне використання слова в мовленні, вимову, написання його відповідно до літературних норм.

5. Правопис

Формування правописних умінь у молодших школярів передбачає уміння знайти у слові місце розбіжності вимови й написання, визначити спосіб розв’язання орфографічної задачі залежно від типу орфограми (перевіряється чи не перевіряється орфограма), зіставити написане зі зразком. Умовами для правописної роботи є розвинений фонематичний слух учнів, уміння чітко промовити слово за правилами вимови й написання, орфографічна пильність, достатньо сформовані каліграфічні навички, уміння правильно виділяти у слові морфеми для здійснення перевірки написання.

Навчанню правопису сприяє словникова робота, спрямована на запам’ятання буквеної або морфемної будови слова, яке часто використовується з комунікативною метою, на основі орфографічної вимови чи різних видів аналітичного списування.

Крім того, школярі засвоюють й усвідомлено використовують прості правила-інструкції, які не потребують багатокрокового алгоритму вирішення орфографічної задачі, а також орфографічні правила, які регламентують перевірку найбільш поширених орфограм (позначення на письмі ненаголошених голосних, що перевіряються наголосом; позначення на письмі дзвінких і глухих приголосних; правила переносу слів; використання великої букви; окреме написання прийменників).

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Російська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас – навчальні предмети «Російська мова», «Літературне читання»;

4 клас – навчальні предмети «Російська мова», «Літературне читання».


Особливості І циклу навчання

Стандарт початкової загальної середньої освіти передбачає поділ на два цикли, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей:

І цикл – 1-2 класи;

ІІ цикл – 3-4 класи.

З метою дотримання принципів, на яких ґрунтується Нова українська школа, а саме: презумпція талановитості дитини, цінність дитинства, радість пізнання, розвиток особистості, здоров’я та безпека, - у першому циклі (1-2 класи)реалізація організаційної та змістової сторін процесу навчання грамоти відбувається на засадах доступності й перспективності, індивідуалізації й диференціації, оскільки передбачає врахування умінь, набутих дітьми у дошкільному віці, інтеграцію навчання елементарного читання й письма, розвиток або корекцію умінь виконувати звуковий аналіз слів, плавно по складах читати і писати, правильно сидіти за партою, тримати ручку чи олівець.

Навчання грамоти ділиться на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний.

У добукварний період відбувається розвиток усного мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти мовлення іншої людини, уміння говорити); формування елементарних аналітико-синтетичних умінь в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; підготовка руки до письма. Тривалість добукварного періоду визначається вчителем з урахуванням підготовки учнів.

Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за навчальною книгою (букварем), писати в зошитах з друкованою основою та в зошитах з сіткою для першого класу, зіставляти звуковий і буквений склад слова, в аналітико-синтетичній діяльності моделювати й конструювати слова й речення. Крім того, продовжується робота з розвитку умінь слухати-розуміти усне мовлення, будувати власні висловлювання, брати участь у діалозі; з формування початкових уявлень про мову й умінь мовного аналізу.

Післябукварний період передбачає удосконалення уміння плавно по складах читати й писати, розвиток усного мовлення, уміння провадити елементарні аналітико-синтетичні операції з мовними одиницями різних рівнів. Тривалість післябукварного періоду корегується вчителем з урахуванням підготовки учнів конкретного класу.

Важливою складовою періоду навчання грамоти є розвиток у першокласників інтересу до книги, формування уміння самостійно працювати з нею. В 1-му класі робота з книгою передбачає гортання, розглядання книги, з’ясування того, стовпчиком (віршами) чи довгими рядками вона написана (слово «проза» при цьому не використовується), один чи кілька творів у книзі, де (на якій сторінці) їх початок і кінець тощо. Школярі вчаться висловлювати передбачення (на основі ілюстрацій, заголовку, якого читає вчитель) про можливий зміст тексту, а після слухання робити висновок про правильність свого передбачення. З часом діти залучаються до читання назви книги, прізвища й імені автора, а на кінець року – до самостійного читання дитячої книги чи її фрагментів.

Для роботи з дитячою книгою в 1-му класі відводиться половина уроку один раз на тиждень. Крім того, на кожному уроці кілька хвилин відводиться тренувальній роботі з букварем чи іншою книгою: діти вчаться гортати його і знаходити вказану сторінку, віднаходити умовні знаки на сторінці, пояснювати правила ігрових завдань і т.п.

Заняття в цей період готують учнів до вивчення в 2-му класі окремих курсів (або інтегрованого курсу) – мови і читання.


Загальні очікувані результати І циклу навчання

Здобувач/здобувачка початкової освіти (учень/учениця):



  1. взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

  2. аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

  3. висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

  4. досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.




№ п/п

Обов’язкові результати навчання здобувачів початкової освіти:

Загальні результати

І цикл (1-2 клас)

до пункту 1

1.1

Сприймає усну інформацію

Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує

1.2

Перетворює усну інформацію

Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети;

наоснові почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно



1.3

Виокремлює інформацію

Виокремлює цікаву длясебе інформацію; передає її іншим

1.4

Аналізує та інтерпретує усну інформацію

Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні;

пояснює, чому зацікавила інформація;

з допомогою вчителя/ вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах


1.5

Оцінює усну інформацію

Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання;

звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації



1.6

Висловлює і захищає власні погляди


Висловлює власні погляди на предмет обговорення;

намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших;

правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні


1.7

Використовує словесні й несловесні засоби під час представлення своїх думок

Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою;

розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити;

створює прості медіапродукти


1.8

Регулюєвласний емоційний стан

Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/ побаченого; ввічливо спілкується

до пункту 2

2.1

Сприймає текст

Передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного

2.2

Аналізує та інтерпретує текст


Пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями;

розрізняє головне і другорядне в тексті;

визначає тему художнього твору, а також у простих медіатекстах


2.3

Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід

Розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації

2.4

Оцінює текст

Висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що – ні;

висловлює думки з приводу простих медіатекстів



2.5

Обирає тексти для читання

Обирає книжку для читання; пояснює власний вибір

2.6

Перетворює інформацію

Наоснові тексту малює/добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно

2.7

Читає творчо

Експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час театралізації тощо)

до пункту 3

3.1

Створюєписьмові висловлення

Пише рукописними буквами, злито, розбірливо;

створює невеликі та нескладні за змістом висловлення, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так як вимовляються;

створює прості медіапродукти з допомогою інших


3.2

Взаємодіє онлайн

Обмінюється короткими письмовими повідомленнями

3.3

Редагує письмові тексти

Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи з допомогою вчителя/ вчительки;

обговорює створений текст і вдосконалює його з допомогою інших



до пункту 4

4.1

Досліджує мовні явища

Спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших удосконалює власне мовлення з допомогою інших

4.2

Використовує знання з мови у мовленнєвій творчості

Експериментує зі звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує з допомогою вчителя/вчительки мовлення літературних персонажів


Конкретні очікувані результати та зміст навчання


Результати навчання та пропонований зміст

з російської мови та читання для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням російською мовою



Ожидаемые результаты учебно-познавательной деятельности учащихся

Содержание обучения

1 класс

Содержательная линия «Взаимодействуем устно»




Ученик / ученица:

сосредоточенно слушает высказывание учителя и проявляет интерес к высказанному;



различает на слух похожие, но не одинаковые по звучанию слова, сочетания слов, предложения, различные по цели высказывания; законченные предложения и группы слов;

понимает данный материал после 1-2 прослушиваний и выполняет такие задания:

соотносит рисунок и слово, предложение, текст;

изображает рисунок в соответствии с прослушанным;

выполняет краткую инструкцию, предложенную в аудиотексте (1-2 предложения),

дает краткий ответ на поставленный вопрос по содержанию прослушанного;

запоминает небольшие загадки, пословицы, скороговорки, стихотворения, воспринятые на слух, различает их;

запоминает начало и конец текста, последовательность развития событий в нем (что было сначала, что - затем);

регулирует дыхание, силу голоса, темп речи; говорит достаточно четко и правильно;

внимательно слушает собеседника и проявляет интерес к его словам;



не повышает без необходимости голос в диалоге, сюжетно-ролевой игре;

воспроизводит, участвует в разыгрывании по ролям диалогов из прослушанных сказок, рассказов;

строит диалог по образцу, по предложенному началу, с опорой на рисунок (после предварительной подготовки – обсуждения содержания, отбора слов, фраз, которые целесообразно использовать в диалогах);

формулирует вопросы и ответы на них по прослушанному тексту, рисунку, учебной ситуации в классе;

различает высказывания, громкость, темп которых соответствует / не соответствует предложенной ситуации;

декламирует наизусть стихотворения, загадки, скороговорки и т.п.;

пересказывает предложенный образец, образует предложения по опорным словам и объединяет их между собой;

строит высказывания на основе текста, образца учителя или ситуации из жизни


Восприятие устной информации.

Поведение слушателя, влияющее на понимание прослушанного.

Восприятие на слух, понимание при беглом темпе речи слов длиной 3–5 звуков, в том числе различающихся 1–2 звуками; словосочетаний, различающихся предлогом и др.

Анализ и интерпретация услышанного.

Понимание содержания воспринятых на слух предложений (до 7 слов), различных по цели высказывания и интонации.

Слушание-понимание несложных монологических и диалогических высказываний (80-100 слов), принадлежащих к разговорному и художественному стилям (загадка, пословица, скороговорка, сказка, стихотворение, рассказ).

Понимание фактического содержания текста (кто, что, где, когда, как). Картины, возникающие в воображении при слушании.

Оценивание устной информации.

Развитие слуховой памяти: запоминание групп слов (до 7 слов), 2-4 строчных стихотворений, загадок, скороговорок, начала и конца текста.

Громкость, сила голоса, темп речи. Четкость дикции.

Правила поведения в диалоге.

Практическое владение диалогической формой речи, этикетными нормами культуры общения.

Воспроизведение прослушанных диалогов (реплик сюжетно-ролевых игр).

Построение диалогов с помощью вспомогательных материалов и самостоятельно (2-3 реплики).

Обобщенное содержание диалогов: вопрос – ответ, просьба – ответ и т.п.


Признаки качественного высказывания (содержательность, соответствующие громкость, темп речи, четкость дикции).

Декламирование наизусть.

Пересказ образца высказывания (40-50 слов).

Построение высказывания (2-3 предложения) с использование вспомогательных материалов (алгоритм создания загадки, считалки, скороговорки, рассказа-миниатюры).

Создание устных монологических высказываний.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет
2018 -> Тема дослідження традиційної культури та народної творчості українців етнологами київської
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Музеєзнавство академічна характеристика дисципліни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка