Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників І. Загальні положення



Сторінка1/4
Дата конвертації14.12.2016
Розмір1.04 Mb.
ТипПравила
  1   2   3   4



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх справ України


«_____» _____________2015 р.


ПРАВИЛА

експлуатації та типові норми належності вогнегасників
І. Загальні положення

1.1. Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників
(далі – Правила) встановлюють вимоги до експлуатації переносних вогнегасників повною масою до 20 кг та пересувних вогнегасників повною
масою до 450 кг, призначені для гасіння пожеж класів А, В, С, і електроустановок, що перебувають під напругою до 1000 В, та норм їх належності на об’єктах (далі – об’єкти).

1.2. Ці Правила поширюються на всі діючі та ті, що проектуються і реконструюються, підприємства, установи та організації (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), транспортні засоби і є обов’язковими для виконання посадовими особами, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які перебувають на території України.

1.3. Ці Правила не поширюються на:

об’єкти, в яких зберігаються, виробляються або є в обігу вибухові речовини і засоби підривання, небезпечні хімічні речовини, радіаційні та бактеріологічні засоби;

захисні споруди цивільного захисту;

підземні споруди підприємств гірничовидобувної промисловості;

електрорухомий склад, шахти, тунелі та підземні споруди метрополітену;

транспортні засоби залізничного, повітряного, річкового та морського транспорту.

1.4. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, виходячи із специфічних умов та особливостей пожежної небезпеки виробництв, можуть додатково розробляти свої галузеві правила експлуатації та норми належності вогнегасників, що затверджуються в установленому порядку після їх погодження з ДСНС України. Вимоги галузевих правил експлуатації та норм належності вогнегасників мають бути не нижчі установлених вимог, передбачених цими Правилами, а також не повинні суперечити їм.

1.5. Терміни та визначення понять



У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

Вогнегасник технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Вогнегасник загального призначення – вогнегасник, призначений для забезпечення протипожежного захисту об’єкта.

Вогнегасник закачного типу – вогнегасник, корпус якого постійно перебуває під надлишковим тиском газу - витискувача.

Вогнегасник спеціального призначення вогнегасник, призначений для забезпечення протипожежного захисту об'єкта зі специфічними умовами експлуатації та (або) особливостями пожежної небезпеки виробництва, за конструктивним виконанням відрізняється від вогнегасника загального призначення.

Водопінний вогнегасник – вогнегасник, який споряджують водопінною вогнегасною речовиною.

Водяний вогнегасник – вогнегасник, який споряджують водною вогнегасною речовиною.

Газовий вогнегасник – вогнегасник, який споряджують газовою вогнегасною речовиною.

Примітка. До газових вогнегасників належать вуглекислотні (ВВК).

Гарантійний термін експлуатації - проміжок часу, установлений виробником або пунктом технічного обслуговування вогнегасників і зазначений у паспорті та на маркуванні вогнегасника, протягом якого гарантується його працездатний стан за умови дотримання споживачем вимог, які визначено в експлуатаційних документах.

Експлуатація вогнегасника – стадія життєвого циклу вогнегасника, на якій реалізується і забезпечується його працездатність.

До стадій експлуатації вогнегасника належать: початок його експлуатації, зберігання, транспортування, очікування застосування за призначенням, застосування за призначенням, технічне обслуговування, а також зняття з експлуатації.

Життєвий цикл вогнегасника – проміжок часу від виготовлення до завершення експлуатації вогнегасника.

Завершення експлуатації вогнегасника – календарна дата в документі, який засвідчує неможливість відновлення працездатності вогнегасника з показниками якості, передбаченими технічними вимогами до нього.

Застосування вогнегасника за призначенням – застосування вогнегасника для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску.

Зберігання вогнегасника під час експлуатації – утримування вогнегасника в спорядженому стані у відведеному для його збереження місці протягом встановленого терміну.

Зняття вогнегасника з експлуатації - подія, яка фіксує неможливість або недоцільність подальшого застосування вогнегасника за призначенням чи його технічного обслуговування та яка документально оформлена в установленому порядку.

Об’єкт захисту вогнегасником (вогнегасниками) – рухоме або нерухоме майно юридичної або фізичної особи, до якого встановлено вимоги пожежної безпеки і яке потребує наявності вогнегасника (вогнегасників) як елемента системи його захисту від пожежної небезпеки.

Огляд вогнегасника - первинна, а також періодична перевірка, яка проводиться візуально особою, відповідальною за пожежну безпеку об'єкта, з метою встановлення відповідності зовнішнього вигляду вогнегасника вимогам експлуатаційної документації, правильності його розміщення, наявності непошкодженої пломби та пристрою блокування, відсутності механічних пошкоджень і слідів корозії, наявності робочого тиску (для закачного вогнегасника), а також прийняття рішення про необхідність його технічного обслуговування або можливість подальшого очікування застосування за призначенням відповідно до експлуатаційної документації.

Переносний вогнегасник – вогнегасник, за масою та конструктивним виконанням придатний для перенесення людиною. Маса спорядженого переносного вогнегасника не перевищує 20 кг.

Пересувний вогнегасник – вогнегасник, змонтований на колесах чи візку, придатний для переміщення людиною. Маса спорядженого пересувного вогнегасника не перевищує 450 кг.

Порошковий вогнегасник – вогнегасник, який споряджують вогнегасним порошком.

Працездатний стан вогнегасника - стан вогнегасника, за яким значення параметрів, які характеризують його здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативних та експлуатаційних документів.

Технічне діагностування вогнегасника – стадія технічного обслуговування, метою якої є визначення технічного стану вогнегасника, пошук несправності та прийняття рішення щодо його ремонту, технічного опосвідчення, перезарядження або зняття його з експлуатації.

Технічне обслуговування вогнегасника – комплекс операцій, спрямованих на перевірку вогнегасника та забезпечення стану його працездатності для очікування застосування за призначенням, транспортування і зберігання або прийняття рішень щодо ремонту чи зняття його з експлуатації.

Транспортування вогнегасника під час експлуатації – переміщення вогнегасника у спорядженому стані зі застосуванням, за потреби, транспортних і вантажопідйомних засобів.

1.6. Позначення вогнегасників

У цих Правилах наведені такі позначення типів вогнегасників:

ВВ – вогнегасник водяний;

ВВП – вогнегасник водопінний;

ВГ – вогнегасник газовий;



ВВК – вогнегасник вуглекислотний;

ВП – вогнегасник порошковий.



Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини у кілограмах, що міститься в його корпусі.
ІІ. Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників

2.1. Під час експлуатації вогнегасників необхідно керуватися цими Правилами та іншими стандартами і нормативно-правовими актами, враховуючи галузь їх застосування, що регламентують вимоги до експлуатації вогнегасників.

2.2. Забезпечення виконання вимог цих Правил покладається на керівників підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців (далі – суб’єкти господарювання) або на уповноважених ними осіб.

Забезпечення виконання вимог цих Правил у житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних окремо розташованих господарських спорудах і гаражах, на територіях, у дачних будинках та на садових ділянках покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.



Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов’язані забезпечувати вогнегасниками будівлі, що належать їм на правах особистої власності, вміти їх застосовувати при виникненні пожежі та дотримуватись інших вимог, передбачених цими Правилами.

2.3. Дотримання цих Правил сприятиме забезпеченню працездатного стану вогнегасників протягом життєвого циклу, схему якого наведено в додатку 1.

2.4. Керівники підприємств або уповноважені ними особи (далі – керівники), а також орендарі, якщо це обумовлено договором оренди, зобов’язані:

забезпечувати дотримання вимог цих Правил, а також стандартів, іншої експлуатаційної документації;

забезпечувати своєчасне проведення оглядів та технічне обслуговування вогнегасників;

утримувати вогнегасники у працездатному стані;

не допускати застосування вогнегасників не за призначенням;

організовувати навчання працівників вимогам застосування вогнегасників за призначенням.

2.5. На кожному підприємстві наказом або розпорядженням адміністрації повинно бути призначено особу, відповідальну за пожежну безпеку на об’єкті, обов’язки якої мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).

2.6. Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, повинна пройти спеціальне навчання за програмою, погодженою з ДСНС України.



2.7. Виробники вогнегасників зобов’язані:

забезпечити проведення технічного обслуговування вогнегасників на всій території України;

надавати пунктам технічного обслуговування вогнегасників (далі – ПТОВ), що мають ліцензію на право здійснення робіт з технічного обслуговування вогнегасників, експлуатаційну та технічну документацію на вогнегасники (настанови з технічного обслуговування вогнегасників, каталоги деталей і складальних одиниць вогнегасників тощо);

виготовляти запасні частини, вузли, деталі та комплектуючі до вогнегасників протягом їх експлуатації, а після зняття з виробництва – протягом строку служби;

забезпечувати вільний роздрібний (оптовий) продаж запасних частин, необхідних для проведення технічного обслуговування вогнегасників, згідно з каталогами деталей і складальних одиниць вогнегасників.
ІІІ. Організаційні заходи щодо забезпечення експлуатації вогнегасників
3.1. Вогнегасники, якими оснащується об’єкт, повинні відповідати вимогам діючих норм, стандартів, технічних умов, бути сертифікованими в Україні а також мати експлуатаційні документи виробників з питань їх експлуатації.

3.2. Вогнегасники перед розміщенням на об’єкті повинні обов’язково пройти первинний огляд особою, відповідальною за пожежну безпеку. Під час проведення первинного огляду встановлюють, що:

вогнегасники мають сертифікат відповідності;



у наявності є експлуатаційна документація (настанова з експлуатації) – на партію вогнегасників та паспорт – на кожний вогнегасник;

пломби на вогнегасниках не порушені;

вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень;

стрілки індикаторів тиску закачних вогнегасників перебувають у межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації;



на маркуванні кожного вогнегасника і в його експлуатаційній документації вказано виробника, дату виготовлення (продажу) та дату наступного проведення технічного обслуговування.

3.3. Після проведення первинного огляду вогнегасникам присвоюються облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації.



3.4. Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, повинна оформити журнал обліку вогнегасників на об’єкті (додаток 2), в якому реєструються:

тип і обліковий номер кожного вогнегасника, а також місце його розміщення на об’єкті;



дати проведення періодичних оглядів вогнегасників;

результати періодичних оглядів вогнегасників;



дати проведення технічного обслуговування (або діагностування), а також дати проведення наступних технічних обслуговувань;

інформація про направлення вогнегасників на технічне обслуговування до ПТОВ та їх повернення на місце розташування після проведення технічного обслуговування.



На технічне обслуговування з об’єкта дозволяється відправляти без заміни не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.

Вогнегасники, що виведені з експлуатації або на ТО (технічне діагностування) (під час ремонту, проведення випробувань або перезарядження тощо), повинні бути замінені резервними вогнегасниками з параметрами не нижче виведених.

3.5. Вогнегасники слід розміщувати у легкодоступних і помітних місцях, а також поблизу місць, де найбільш імовірна поява осередків пожежі. При цьому, необхідно забезпечити їх захист від дії сонячних променів, опалювальних і нагрівальних приладів, а також хімічно агресивних речовин (середовищ), які можуть негативно вплинути на їх працездатність.

Вогнегасники в місцях розміщення (у середині будинків і приміщень, біля входів або виходів з них, у коридорах) не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей.



3.6. Переносні вогнегасники розміщують шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або встановлюють у пожежні шафи пожежних кран-комплектів, на пожежні щити, стенди, підставки та спеціальні тумби.

3.7. Розміщення вогнегасників має бути виконано таким чином, щоб забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на їх корпусах.

3.8. На транспортних засобах переносні вогнегасники розміщують у салоні або кабіні поблизу водія в легкодоступному для нього місці.

Вогнегасники, що розміщуються за межами кабін, потрібно захищати від впливу атмосферних опадів, сонячних променів і бруду. Забороняється зберігання вогнегасника в багажнику легкового автомобіля, кузові вантажного автомобіля та інших місцях, доступ до яких обмежено.

3.9. Транспортні засоби повинні оснащуватися вогнегасниками відповідно до Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. № 1128.

3.10. Вогнегасники, які розміщуються за межами приміщень або в неопалювальних приміщеннях та не призначені для експлуатації за температури нижче 5 °С, на холодний період року необхідно переносити в опалювальне приміщення. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватись інформація про місце розташування зазначених вогнегасників. Зазначена інформація стосовно перенесення вогнегасників відображається в журналах.

3.11. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників на об’єктах повинні встановлюватися вказівні знаки. Знаки розташовуються на видних місцях на висоті 2,0 – 2,5 м від рівня підлоги як у середині, так і за межами приміщень.

3.12. Періодичний огляд вогнегасників

1) Періодичний огляд вогнегасників здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку на об’єкті, не рідше одного разу на місяць.

2) Під час періодичного огляду перевіряються:

відповідність типу і заводського номера кожного вогнегасника його зареєстрованому обліковому номеру та місцю розташування на об’єкті (невідповідність за цим підпунктом усувається силами підприємства);

наявність експлуатаційної документації (настанова з експлуатації – на партію вогнегасників та паспорт - на кожний вогнегасник (невідповідність за цим підпунктом (в частині відсутності настанови з експлуатації) усувається силами підприємства, а в частині відсутності паспорта – вогнегасники повинні бути направлені на ПТОВ для проведення технічного обслуговування);

дата проведення технічного обслуговування кожного вогнегасника, яка повинна відповідати вимогам експлуатаційної документації;

наявність та цілісність на кожному вогнегаснику пломби, пристрою блокування (запобіжної чеки), гнучкого рукава та кронштейна (якщо передбачено конструкцією);

відсутність видимих зовнішніх пошкоджень вогнегасників та слідів корозії на них;

положення стрілки індикатора тиску кожного закачного вогнегасника (крім газового), яка повинна бути в межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора), залежно від температури експлуатації;

непошкодженість маркування (етикетки) кожного вогнегасника.



3) Результати періодичних оглядів реєструються особою, відповідальною за пожежну безпеку на обєкті, у журналі обліку вогнегасників на обєкті
(додаток
2).

4) Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, зобов’язана організувати технічне обслуговування вогнегасників на ПТОВ у таких випадках:

за негативними результатами після періодичного огляду;

після застосування за призначенням;

після закінчення гарантійного терміну експлуатації.

5) Під час проведення первинного обстеження вогнегасників після надходження з технічного обслуговування особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, перевіряє наявність на корпусі вогнегасника етикетки ПТОВ, форма та зміст якої наведені в додатку 3.

На етикетці ПТОВ мають бути зазначені:

назва та юридична адреса ПТОВ;

номер ліцензії;

номер сертифіката відповідності;

дані про проведене технічне діагностування та/або технічне обслуговування вогнегасника.

6) Прийняття вогнегасників після технічного обслуговування (технічного діагностування) необхідно оформлювати актом, який повинен складатися не менше ніж у двох примірниках і підписуватися представниками споживача послуг та ПТОВ. Підписаний споживачем або його представником акт має засвідчити, що послуги з технічного обслуговування (технічного діагностування) вогнегасників надані згідно з умовами договору.



Вогнегасники, які підлягають завершенню експлуатації та утилізації, дозволяється використовувати для навчання (відпрацювання тактичних прийомів застосування вогнегасників, виготовлення макетів тощо), якщо невідповідність їх технічного стану вимогам нормативних та експлуатаційних документів не впливає на безпеку під час навчання.

3.13. При виявлені невідповідності підпунктів 1 і 2 пункту 3.12 цих правил вогнегасники повинні бути направлені на ПТОВ для проведення технічного обслуговування.

3.14. Транспортування та зберігання вогнегасників

1) Транспортування та зберігання вогнегасників під час експлуатації повинно проводитися відповідно до вимог діючих стандартів та експлуатаційної документації на вогнегасники.

2) У разі зберігання вогнегасників, строк яких перевищує гарантійний, їх необхідно направити на ПТОВ для проведення технічного обслуговування.

3) Під час транспортування та зберігання вогнегасників повинні бути забезпечені умови, які запобігають їхньому механічному пошкодженню і впливу сонячних променів, нагрівальних приладів, вологи та хімічно агресивних речовин (середовищ).

IV. Вимоги безпеки під час експлуатації вогнегасників
4.1. Під час експлуатації вогнегасників необхідно дотримуватися заходів безпеки, викладених у чинних стандартах, нормах, експлуатаційній документації виробника.

4.2. Застосування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до вказівок про порядок дій під час застосування вогнегасників, нанесених на їх етикетках та експлуатаційної документації.

4.3. Забороняється:



особі, відповідальній за пожежну безпеку на об’єкті самостійно (або доручати іншій особі) здійснювати будь-які операції технічного обслуговування вогнегасників, спрямовані на відновлення їх працездатного стану;

експлуатувати вогнегасники з наявністю вм’ятин, здутостей або тріщин на корпусі, на запірно-пусковому пристрої, на накидній гайці, а також у разі порушення герметичності з’єднань вузлів вогнегасника, несправності індикатора тиску (для закачних вогнегасників), та відсутності або пошкодження пломби;

завдавати удари по вогнегаснику;

розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт;

кидати вогнегасник у полум’я під час застосування за призначенням та вдаряти ним об землю для приведення його у дію;

під час експлуатації вогнегасника спрямувати його насадку (гнучкий рукав або раструб) у бік людей;



використання вогнегасників для потреб, не пов’язаних з пожежогасінням.

4.4. Гасіння осередків пожежі, які виникли поза межами приміщень, потрібно здійснювати з навітряного боку.

4.5. Під час гасіння пожежі одночасно кількома вогнегасниками не дозволяється здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному.

4.6. Газові вогнегасники повинні застосовуватись у тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, що не пошкоджують обладнання та об’єкти (обчислювальні центри, радіоелектронна апаратура, музеї, архіви тощо).

4.7. Під час застосування газового або порошкового вогнегасника для гасіння пожежі електрообладнання, що перебуває під напругою електричного струму до 1000 В, необхідно витримувати безпечну відстань (не менше 1 м) від розпилювальної насадки вогнегасника до струмопровідних частин електрообладнання.

4.8. Забороняється застосовувати водяні та водопінні вогнегасники для гасіння обладнання, що перебуває під електричною напругою, а також для гасіння речовин, які вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла та розбризкуванням речовини.

4.9. Застосування порошкових вогнегасників для захисту обладнання, що може вийти з ладу в разі попадання в нього вогнегасного порошку (електронне обладнання, електронно-обчислювальні машини), дозволяється лише за відсутності газових вогнегасників.

4.10. Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги утворення високої запиленості і як наслідок – зниження видимості в захищуваному приміщенні.

4.11. Під час гасіння пожежі газовими вогнегасниками необхідно враховувати можливість зниження концентрації кисню в повітрі захищуваного приміщення, особливо якщо воно невелике за об’ємом.

1) У приміщеннях, де застосування газових вогнегасників може створити небезпечну для життя людини концентрацію газів у повітрі, а також у разі застосування пересувних газових вогнегасників необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.



2) Перед застосуванням пересувних газових вогнегасників слід обмежити кількість обслуговуючого персоналу, який перебуває у приміщенні.

V. Експлуатація вогнегасників фізичними особами
5.1. Експлуатація вогнегасників фізичними особами (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України) здійснюється відповідно до вимог, викладених у пунктах 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.5 – 3.9, 3.13.6, 3.13.7 та розділі ІV цих Правил, а також з урахуванням експлуатаційної документації (настанови з експлуатації на вогнегасники) та інформації, наведеної на їх маркуванні.

5.2. Відповідальними за своєчасне і повне оснащення об’єктів вогнегасниками, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування ними є власники об’єктів (або орендарі, якщо це обумовлено договором оренди).

5.3. Власники підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі зобов’язані утримувати в справному стані вогнегасники і не допускати їх використання не за призначенням.
VI. Вимоги до оснащення обєктів вогнегасниками

6.1. Виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та побутові будинки і приміщення об’єктів різного призначення, громадські будинки та споруди повинні бути оснащені переносними або пересувними вогнегасниками відповідно до цих Правил. Ця вимога стосується також будинків, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, розширення, капітального ремонту, здавання в експлуатацію збудованих об’єктів (будинків, споруд, приміщень) об’єкти, будівельні майданчики, а також тимчасові споруди і підсобні приміщення повинні бути оснащені вогнегасниками відповідно до цих Правил.

6.2. У приміщеннях, у яких немає постійного перебування обслуговуючого персоналу, вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщення або на вході.

6.3. У приміщеннях, у яких обслуговуючий персонал перебуває постійно, вогнегасники потрібно розміщувати в середині приміщення, запобігаючи створенню перешкод для евакуації людей.

6.4. Норми належності вогнегасників для конкретних об’єктів тип та необхідну кількість вогнегасників визначають за цими Правилами
(додатки 4-6).


6.5. Для вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення об’єкта слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будинків і споруд.

6.6. Необхідну кількість вогнегасників визначають окремо для кожного поверху та приміщення обєкта.

Приміщення, в якому розміщено декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, оснащують вогнегасниками за нормами найбільш небезпечного виробництва.

За наявності декількох приміщень з однаковим рівнем пожежної небезпеки необхідну кількість вогнегасників для їх захисту визначають згідно з нормами належності, наведеними в додатку 4, та з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

6.7. Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта є:

рівень пожежної небезпеки об’єкта (будинки, споруди, приміщення);

клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому;

придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;

вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу;



категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою;

наявність у приміщенні системи автоматичного пожежогасіння;

площа об’єкта.



Класи пожеж та їх символи визначені в ГОСТ 27331–87 «Пожарная техника. Классификация пожаров».

Категорія будинків, приміщень та зовнішніх установок виробничого і складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначається відповідно до вимог Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом МНС України від 03.12.2007 № 833 (НАПБ Б.03.002-2007).
VII. Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
7.1. Під час вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для оснащення об’єктів слід також керуватися галузевими правилами пожежної безпеки, нормами технологічного проектування та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують вимоги до оснащення об’єктів вогнегасниками.

7.2. Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників проводиться згідно з нормами належності, наведеними в додатках 4 – 5. Тип вогнегасника потрібно вибирати, виходячи з особливостей конкретного об’єкта.

7.3. Вибір типу вогнегасника обумовлений розмірами можливих осередків можливих пожеж на обєкті.

7.4. Під час вибору типу вогнегасників необхідно враховувати мікрокліматичні умови експлуатації будинків та споруд. Придатність переносних і пересувних вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації наведено в додатку 6.

7.5. Якщо на об’єкті можливі осередки пожеж різних класів, то слід вибирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу більш універсальному вогнегаснику щодо області застосування. При виборі таких вогнегасників їх кількість повинна дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо.

7.6. За необхідності застосування різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі, характерної для цього об'єкта. Для зручності здійснення такої заміни в додатку 7 наведено коефіцієнти ефективності вогнегасників, які є відносними значеннями ефективності пожежі класів А та В. Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В, що має коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники – порошковий ВП-6 (має коефіцієнт ефективності 8) та водопінний ВВП-6 (має коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.

7.7. Перелік об’єктів, які повинні оснащуватися вогнегасниками (переносними, пересувними), наведено у додатках 8 та 9.

7.8. Громадські та адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше:

на 20 м2 площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПК, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;

на 50 м2 площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.

7.9. При захисті від пожежі приміщення з наявністю ПК, телефонних станцій тощо слід використовувати газові вогнегасники.

7.10. Приміщення, в яких розміщено ПК, слід оснащувати переносними газовими вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення – ОУ-2 ) чи ВВК-2 (старе позначення – ОУ-3), але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення.

7.11. Приміщення, обладнані системами автоматичного пожежогасіння, якщо в них не передбачено постійне перебування людей, можуть забезпечуватися вогнегасниками на 50 % норм належності для цих приміщень.

7.12. Для захисту квартир житлових будинків і будинків індивідуальної забудови слід використовувати переносні вогнегасники з розрахунку один водяний (ВВ-5, ВВ-6) чи водопінний (ВВП-6) вогнегасник або один порошковий (ВП-2, ВП-3) вогнегасник на одну квартиру або на один будинок індивідуальної забудови.
Начальник Департаменту

юридичного забезпечення Міністерства

внутрішніх справ України Д.В. Горбась
Додаток 1

до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників

СХЕМА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ВОГНЕГАСНИКА






Каталог: files -> 2015
2015 -> Організація заходів цивільного захисту субєкта господарювання (підприємство, установа, організація) суб’єкти забезпечення цивільного захисту
2015 -> Державна служба україни з надзвичайних ситуацій навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області навчально-методичний посібник
2015 -> Зміст стан сфер управління міу на 02. 12. 2014
2015 -> Цивільний захист функція держави. Основні складові, їх структура, зміст та функціонування
2015 -> «Про здійснення соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами та учасниками антитерористичної операції»
2015 -> Книга для читання Львів-2015 Мошук Н. М. Природознавство, 4 клас, розділ «Природа України». Книга для читання. Львів:, 2015. 70 с
2015 -> План роботи міжвідомчої координаційно-методичної ради Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
2015 -> Методичні рекомендації до вшанування у загальноосвітніх навчальних закладах загиблих від Голодомору 1932 1933 років


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка