Правила І закони у суспільстві й твоєму житті урок тема. Що таке правила та як вони виникають. Життя за правилами




Скачати 432,29 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір432,29 Kb.
ПРАВИЛА І ЗАКОНИ У СУСПІЛЬСТВІ Й ТВОЄМУ ЖИТТІ
УРОК 1. Тема. Що таке правила та як вони виникають. Життя за правилами
Мета: пояснити учням, що таке правила, ознайомити їх із про­цесом виникнення правил у суспільстві: на різноманітних прикла­дах з практичного життя довести, як ці правила діють;

формувати правильне ставлення учнів до правил співжиття людей та необхід­ності їх дотримання;

виховувати в учнів активну громадянську позицію.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Базові поняття й терміни: правило, суспільство, норми моралі, звичаї, корпоративні норми.

Обладнання й матеріали: Декларація прав людини, малюнки і фотографії, що ілюструють певні правила життя людей у суспільстві (правила етикету, дорожнього руху, сімейні, шкільні тощо).
Структура уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

1. Правила поведінки, які регулюють взаємовідносини людей.

2. Соціальні норми.

3. Норми моралі, звичаї, корпоративні норми, норми права.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання



Хід уроку

І. Організаційний етап

Учитель вітає учнів, повідомляє тему, завдання уроку та очікувані ре­зультати. Кожен учень підво­диться з місця і повідомляє одне правило, з яким він стикався у своєму житті.



Перевірка домашнього завдання:

а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: закон; право;

б) викликані вчителем учні зачитують знайдені у газетах, журналах, інтернеті публікації або інші матеріали правового характеру. Після цьо­го 3—4 учні зачитують із зошита розкритий удома зміст висловлювання «Закон суворий, але він закон». Учні роблять висновки щодо необхідності знань законів.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Учитель. Значним прогресом у розвитку світового суспільс­тва в XX ст. стало розуміння цінності людської особистості, її гід­ності, честі. Це сприяло усвідомленню необхідності забезпечити хоча б мінімальні гарантії існування та вільного розвитку індивіду­ума. Практичним вираженням цього є прагнення всієї світової спільноти визначити загальнолюдський мінімум прав і свобод, який був би забезпечений кожній людині й в кожній країні. Перед вами важливий міжнародний документ — Декларація прав люди­ни. Відкрийте її та прочитайте першу статтю.

Робота з документом

Учні вголос читають і коментують статті Декларації прав людини.



Запитання

1. Як ви розумієте вислів, що «Всі люди народжуються вільними та рівними у своїх правах»?

2. А чи завжди так було? Свою відповідь доведіть прикладами з іс­торії людства.

Учитель. Коли ми згадуємо про випадки порушень прав лю­дини в минулому чи сьогодні, ми говоримо, перш за все, про невисокий рівень правової культури людей, а саме— про негативне ставлення людини до права. У минулому такі порушення трапля­лися набагато частіше, бо не було ще власне понять «право», «пра­вило» , «закон». Про те, як виникли ці поняття, як сучасна людина дійшла розуміння і необхідності в них, ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці.

Запитання для повторення і обговорення


  1. Що таке правила, і чому їх необхідно дотримуватися?

  2. Чому необхідно знати свої права та обов'язки?

  3. Якими мають бути правила?

  4. Чому люди порушують правила?

  5. Наведіть приклади з життя, де вам необхідно застосовувати свої права та обов'язки


III. Вивчення нового матеріалу

Гра «Подорож у часі»

Клас поділяється на групи: «спостерігачі» та «експерти». На малюнках представлено «картинки з життя» людей певної епохи. «Спостерігачі» коментують побачене. Висловлюють своє вражен­ня, свою думку. «Експерти» дають відповіді на запитання, допов­нюють висловлювання «спостерігачів», роблять висновок про пра­вильність суджень.



  1. Доісторичні часи. Життя первісної людини

За якими правилами жили первісні люди, якими законами ко­ристувалися?

(Учні розповідають, використовуючи знання, от­римані під час вивчення курсу історії)



2. Перші в історії держави

1. Чому люди об'єдналися?

2. Що стало причиною появи перших держав?

3. Чи потрібні були тут правила? Які? Наведіть приклади.



3. Феодальний лад. Капіталізм

1. Як змінюються правила життя людей в ці часи?

2. Що впливає на формування правил, норм, законів?

4. Сучасне суспільство

1. Порівняйте сучасні правила та норми суспільного життя.

2. Які спільні та відмінні ознаки ви знаходите в сучасному світі?

Розповідь учителя

Люди протягом свого існування завжди прагнули організувати, упорядкувати, врегулювати своє життя. Тому вони постійно вигадували якісь правила, бо без них порядку не має. Так уявляла собі первісна людина, так мислить сьогодні наш сучасник. Яку б сферу нашої життєдіяльності ви не взяли, завжди там існують якісь правила. Вони бувають досить прості й зручні для вико­нання, а інколи — складні, незрозумілі, тому їх важко виконати. Кожна людина обирає для себе: чи діяти за правилами, чи їх пору­шувати. Але, співіснуючи між людей, жоден із нас не може відмовитися навіть від найбільш простих правил. Назвіть їх. (Відповіді учнів) А які ще правила ви знаєте? Де вони використовуються?



Словарно-тематична робота

Учні визначають сутність понять, записують їх у зошити, наво­дять приклади.



Правило — це вираження за певних умов дозволу чи вимоги здійснити або утриматися від здійснення якогось вчинку (мається на увазі певна діяльність чи бездіяльність). Такі правила назива­ють відповідно дозволами чи вимогами (наказами). Це так звані прості правила. З низки простих правил складаються більш склад­ні та структуровані. Правила вивчаються в будь-якій сфері науко­вого знання. Існує спеціальна наука, яка вивчає самі правила, — деонтична логіка (нормативна логіка).

Доберіть синоніми до слова «правило»: закон, початок, норма, принцип, положення, статут, постанова, звичай, традиція.



Розповідь учителя

1. Правила суспільного життя

Найважливіші відносини в житті людини регулюють правила, які за­писані в законах, а закони мають поважати й виконувати всі, адже закони захищають людей, їхні права, підтримують порядок у державі.

Кожна людина свідомо чи несвідомо у своїй діяльності керується пев­ними правилами, тобто зразками належної поведінки. Ці правила різно­манітні як за змістом (регулюють відносини людей у різних сферах гро­мадського життя —побутові, сімейні, з приводу власності, здійснення політичної влади і т. д.), так і за способами виникнення (можуть установ­люватися різними організаціями громадян, органами держави чи склада­тися історично, у процесі розвитку людства).

2. Соціальні норми

Правила, які регулюють життя людей у суспільстві, називаються со­ціальними нормами («норма» у перекладі з грецької означає «правило»).

За предметом регулювання всі норми поділяються на соціальні норми, що регулюють відносини між людьми, їх об'єднаннями, та технічні норми, що регулюють відносини між людиною і природою чи технікою.

Дія соціальних норм забезпечує порядок у суспільстві. Для того, щоб суспільство могло існувати, люди повинні продовжувати свій рід, добувати продукти харчування, дотримуватися елементарних заборон. Створення відповідних правил поведінки («не вбий», «не вкради») є свідомою вольо­вою діяльністю людей. Без регулювання відносин людство було б прирече­не на зникнення. Саме тому реалізація соціальних норм, тобто втілення їх у життя, забезпечується перш за все свідомістю людей. У ситуації ж коли сама людина не усвідомлює необхідності діяти правомірно, виконувати відповідні правила поведінки, її змушують це робити ті організації та со­ціальні групи, інтереси яких ці правила відображають.



  1. Соціальні норми поділяються на такі групи:

Норми моралі -- правила, що складаються відповідно до уявлень людей про добро і зло, справедливість та несправедливість, честь і без­честя тощо, тобто відповідно до моральних уявлень. Норми мо­ралі пропонують ідеал поведінки людини, а виконання їх забез­печується совістю людини і тиском суспільної думки. Моральні норми відіграють важливу роль у житті суспільства. Це і сімейні відносини, це і поведінка у громадському транспорті тощо.

Звичаї (традиції, обряди, ритуали, ділові звичаї) — правила, що скла­даються історично і внаслідок їх багаторазового застосування людьми. Люди, дотримуючись звичаїв, не говорять, що гарний чи поганий той чи інший варіант поведінки, а поводяться пев­ним чином через звичку. Далі вчитель наводить приклади звича­їв (поважати дорослих, ставитися з особливою повагою до літніх людей, збиратися всією сім'єю ввечері за столом для того, щоб разом повечеряти тощо)

Корпоративні норми (норми організацій) — правила поведінки, що вста­новлюють організації або які склалися в організаціях і поширю­ються на їх членів. Корпоративні норми регулюють відносини всередині даної організації, порядок її діяльності, взаємини осіб, що входять до її складу. Вони можуть бути виражені у статутах, положеннях, рішеннях таких організацій.

Норми права — правила поведінки, що встановлюються і забезпечуються державою.

Про норми права більш детально учні дізнаються на наступному уроці.



Дидактична гра «Однокорінні слова»

Учням пропонується навести приклади однокорінних слів до слова «право» і виявити спільний корінь. Мета — вийти на слово «правило».



Практична робота Форма роботи — «Акваріум».

Учні центрального кола обговорюють правила для нової, щойно вигаданої гри. Учні зовнішнього кола спостерігають, потім комен­тують та аналізують побачене.



Учитель. Зараз ви на власному прикладі переконалися, як важко розробити правила, але ще важче їх дотримуватися, особ­ливо коли йдеться про правила життя й співжиття людей в суспіль­стві.

Робота з документом

Прочитати статті Декларації прав людини. Знайти, що є в них спільного із загальнолюдськими правилами і нормами.


IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

Самостійна робота учнів

Учитель пропонує учням розробити самостійно п'ять правил поведінки на уроках, пояснює, що ці правила повинні бути зрозумілими за змістом, реальними для виконання, не суперечити одне одному, бути відомими лю­дям, які зобов'язані їх дотримуватися, передбачати методи впливу на осо­бу, яка їх порушує.

Після того, як правила будуть розроблені, учні повинні дати відповідь . на такі запитання:

♦ Чи можна назвати розроблені вами правила поведінки на уроках со­ціальними нормами?

♦ Яким чином можна контролювати їх дотримання?

♦ Чи готові ви виконувати ці правила? Чому?



Запитання для повторення й обговорення

1. Що таке правила і як вони виникають?

2. Хто встановлює правила?

3. Як в історичному просторі та часі змінювалися правила життя людини?

4. Які норми оцінюють вчинки людей за принципами добра і зла?

5. Які звичаї вам відомі?

6. Якими (соціальними чи технічними) є такі норми:

♦ Перед уживанням їжі слід мити руки;

♦ їздити по тротуарах на автомобілі заборонено;

♦ Касир у магазині зобов'язаний видати покупцеві чек? Чому ви так вважаєте?



  1. Яке ваше ставлення до ролі правил у житті? Чи важко розробляти «власні» правила? На що при цьому необ­хідно звертати увагу?

  2. Як вважаєте, чи можна жити в суспільстві та не виконувати правила проживання в ньому? Чому? Аргументуйте свою точку зору


V. Підсумки уроку

Учитель. Дотримання правил — це одна з важливіших рис людини. Саме вона надає їй можливість відчувати все цінне та по­зитивне, що є у світі. Вона формує правову поведінку людини. За­раз важко уявити, що у світі раптом зникнуть всі правила та нор­ми, закони та звичаї. Тому сподіваюсь, що у майбутньому вам, теперішнім учням, доведеться будувати справжню правову держа­ву, в якій ви почуватиметесь не безправними «гвинтиками» чи внутрішніми емігрантами, а повноправними й активними громадя­нами. Це процес поступовий, нелегкий, бо саме так відбувалося ос­мислення усього дійсно цінного та величного в духовному поступі людства.

Учитель підводить учнів до висновку» що виконання правил робить спілкування людей більш гуманним і комфортним. Кожна людина, яка постала перед вибором—дотримуватись правил чи ні, має перш за все по­думати, до яких наслідків може призвести їх порушення і якою в цьому разі буде її особиста відповідальність.

На наших заняттях ми поступово формуємо особисту правову культуру.
VI. Домашнє завдання

1. Дайте визначення поняттям: правило, соціальні норми, технічні норми, норми моралі, звичаї, корпоративні норми, норми права, вміти застосовувати їх при аналізі жит­тєвих та історичних ситуацій.

2. Знайдіть у газетах, журналах, коміксах або в сімейних фотоальбо­мах малюнки і фотографії, які дозволяють ілюструвати певні правила жит­тя людей у суспільстві.

3. Написати мініатюру «Мої правила життя».



УРОК 2. Тема. Право. Норми права. Правовідносини. Що таке закон
Мета: розкрити зміст поняття права, визначити його особ­ливості поміж інших соціальних норм;

розтлумачити основні ознаки права, познайомити їх із процесом виникнення права у суспільстві: на прикладах з життя показати, як ці правила діють;

розвивати вміння учнів робити порівняльний аналіз фактів понять та подій соціального буття;

формувати правильне ставлення учнів до правил співжиття людей та необхід­ності їх дотримання;

наводити приклади правових норм та розріз­няти їх види, характеризувати правові відносини та наводити при­клади правових ситуацій; виховувати повагу до таких соціальних норм жит­тя, як право і мораль.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок з використанням інтерактивних техно­логій.

Базові поняття й терміни: право, норми права, гіпотеза, диспозиція, санкція, галузі права, правовідносини.

Обладнання й матеріали: Конституція України, картки зі статтями будь-яких законів (для кожного учня) для визначення в них гіпотези, диспозиції та санкції, таблиця «Галузі права та сфера їх застосування».
Структура уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття права.

2. Норми права.

3. Галузі права.

4. Правовідносини, їх функції.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

V. Самостійна робота учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання


ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

Перевірка домашнього завдання:

а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: правило, соціальні норми, технічні норми, норми моралі, звичаї, корпоративні норми, норми права;

б) кожен учень називає одне з правил поведінки людини_в суспільстві, ілюструючи його малюнком або фотографією, знайденими у газетах, жур­налах, коміксах, сімейних фотоальбомах.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація

1. Що таке правило?

2. Навіщо в житті потрібні правила?

3. Які правила найбільш важливі? Чому?



Перевірка письмового домашнього завдання

Учні презентують власні мініатюри.

Далі учитель пропонує учням відгадати загадку, відповідь на яку підводить до того, що учні самі визначать тему уроку. Учитель же підкреслює важливість вивчення теми для кожного школяра.

Загадка. Воно подібне до броні, оскільки захищає вас; воно подібне до правил, оскільки говорить вам, як можна поводитися; воно подібне до суд­ді, тому що ви можете до нього звертатись за захистом. Воно встановлюєть­ся виключно державою і є обов'язковим для всіх. Воно подібне часу, воно однаково ставиться до всіх людей: до багатих і бідних, до старих і молодих, білих і чорних, високих і низькорослих. Воно потребує від вас ставитися з повагою до інших. Воно подібне до доброти, правди й справедливості. Як ви вважаєте, що це таке? {Відповідь: право).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Виконати завдання за варіантами.

1-й варіант

Учитель. Розрізняють правила (норми) моральні, релігійні, правові, політичні, етичні, традиційні. Визначте, яких правил сто­суються наведені норми:

а) поводься так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою;

б) заходячи до хати, привітайся з господарями;

в) в Україні на Різдво відвідують хрещених батьків;

г) в транспорті поступайтеся місцем інвалідам;

д) переходити дорогу необхідно тільки у визначеному для цьо­го місті;

є) перевищення швидкості під час автомобільного руху ка­рається штрафом.

2-й варіант

«Правовий диктант» (необхідно з'ясувати, які з наведених си­туацій є юридичною, а які моральною нормою):

а) викладач підійшла до учня, який сидів, і почала з ним роз­мовляти. Учень, продовжуючи сидіти, охоче відповідав на запитання;

б) учень кинув недопалок на підлогу в коридорі школи;

в) учень запізнився на заняття на 30 хвилин без поважної при­чини;

г) учень не привітався з викладачем;

д) учениця 10 класу не поступилася місцем у трамваї похило­му чоловікові;

є) учень виготовив ніж з набірною ручкою;

ж) група учнів після відбою бешкетувала в гуртожитку.

Відповіді: норми права: б, в, є, ж; норми моралі: а, г, д.
Розповідь учителя

1. Що таке право?

Право — це сукупність загальнообов'язкових правил поведінки, що вста­новлюються й охороняються державою, які покликані регулю­вати відносини в суспільстві.

Основні ознаки права:

♦ Право встановлюється виключно державою. Жодна спільнота, група людей, організація не може цього зробити.

♦ Право є системою норм. Наприклад, після прийняття норми щодо рівності всіх форм власності до Кримінального кодексу України було внесено зміни, згідно з якими відповідальність за викрадення чу­жого майна незалежно від форм власності стала однаковою. У Кри­мінальному кодексі України від 5 квітня 2001 року взагалі немає різниці, проти якої форми власності скоєно злочин.

♦ Загальна обов'язковість — єдиний вид соціальних норм, який є обов'язковим на території держави для всіх, незалежно від їх на­лежності до цієї держави (дія норм розповсюджується на іноземців, які перебувають на території країни), ставлення до правових норм і навіть незалежно від знання цих норм (незнання законів не звіль­няє від відповідальності).

♦ Формальна визначеність. Якщо йдеться про норми моралі, то вони ніде офіційно не зареєстровані, формуються громадською думкою тощо. На відміну від норм моралі, правові норми закріплені в спеці­альному документі, офіційно прийнятому у встановленому порядку.

♦ Право охороняється державою. Правоохоронні функції покладені на суди, міліцію та інші органи державної влади.

♦ Право регулює не всі відносини між людьми, а тільки найважливіші з них.

♦ Основною формою вираження права є закони та зафіксовані в них норми.



2. Норми права

До утворення держави поведінку людей регулював звичай. На той час людина поводила себе так, як поводили себе інші. З розвитком людського суспільства і появою держави регулювати поведінку людей почали норми права.

Норми права посідають особливе місце в системі соціальних норм — вони встановлюються державою і перебувають під її охороною, адресовані всім членам суспільства і являють собою загальнообов'язкове правило по­ведінки. Правова норма має бути спеціально оформлена, тобто мати пись­мову форму і відображатися в законах, указах тощо. Норми права містять конкретні, чіткі формулювання, взаємодіють з нормами моралі.

Розглянемо, наприклад, вступ до шлюбу. Звісно, головну роль у цій події в житті людини відіграє особистий вибір, однак порядок вступу до шлюбу чітко встановлений нормами права: указано вік, з якого можна бра­ти шлюб, визначені умови, за яких одружуватися можна, а за яких — ні. Усі ці норми записані в Сімейному кодексі, їх виконання обов'язкове, а не­виконання тягне за собою певні правові наслідки. В останньому випадку шлюб визнається недійсним, а за порушення деяких норм може настати й кримінальна відповідальність.

Щоб зрозуміти, як працює норма права, потрібно знати її структуру. За загальним правилом, норма права структурно складається з гіпотези (припущення), диспозиції (розпорядження) та санкції (стягнення).


Гіпотеза (припущення)

Диспозиція (розпорядження)

Санкція (стягнення)

Частина норми, яка вказує, за яких обставин норма вступає в дію. Відповідає на запитання: Де? Коли? У якому випадку? За яких умов? До гіпотези можна застосувати сполучник «якщо»

Частина норми, в якій формулю­ється саме пра­вило поведінки, права і обов'язки. До неї можна за­стосувати сполуч­ник «то»

Частина норми, яка встановлює заходи (вид та обсяг) держав­ного примусу, застосо­вувані у разі її пору­шення. До неї можна поставити сполучник «а» і прислівник «інакше»

Елементи класичної моделі норми права можна умовно змалювати за та­кою схемою: «якщо — то — а інакше», або «якщо — то — в іншому разі». Наприклад, якщо продавець квартири укладає договір купівлі-продажу (гіпотеза), то він зобов'язаний при оформленні договору попередити про право третіх осіб (диспозиція), а інакше до нього застосовуватимуться за­соби впливу, спрямовані на захист прав покупця (санкція).

3. Галузі права

Норми права регулюють усе різноманіття правових відносин людей у суспільстві.



Галузь права — самостійна сукупність юридичних норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.


Галузь права

Сфера застосування

Конституційне

Визначає суспільно-економічний лад, правовий статус громадян, форми правління і державного устрою, порядок формування та компетенцію органів державної влади

Адміністративне

Регулює суспільні відносини у сфері державного управління, застосування адміністративних санкцій

Цивільне

Регулює майнові та пов'язані з ним особисті немайнові відносини

Кримінальне

Регулює питання злочинності та карності діянь

Сімейне

Визначає особисті немайнові права людей та регу­лює їхні майнові відносини, які виникають у сфері шлюбу й сім'ї

Фінансове

Регулює питання державного бюджету, діяльності банків тощо

Трудове

Регулює трудові й пов'язані з ними інші суспільні відносини

Земельне

Регулює суспільні відносини, що пов'язані з воло­дінням, користуванням та розпорядженням землею

Господарське

Регулює господарські відносини, у які вступають організації, підприємці в ході своєї господарської діяльності

Житлове

Регулює житлові відносини задля забезпечення права громадян на житло, належного використання і збереження житлового фонду

Кримінально-процесуальне

Регулює порядок провадження кримінальних справ

Цивільно-процесуальне

Регулює порядок провадження цивільних справ

Адміністративне процесуальне

Регулює порядок здійснення і розгляду адміністративно-правових справ

Існують, звичайно, й інші галузі права. Правові норми викладені у від­повідних нормативно-правових актах — офіційних письмових докумен­тах правотворчого характеру, які прийняті уповноваженим органом.

4. Правовідносини, їх функції

Норми права регулюють відносини між людьми, надаючи їм особливого характеру — після врегулювання вони стають захищеними засобами дер­жавного впливу. Щоб відрізняти такі відносини від будь-яких інших (неврегульованих нормами права), їх позначають терміном «правовідносини».

Правовідносини — урегульовані нормами права суспільні відносини, учас­ники яких є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.

Правовідносини виникають на основі норм права і виконують такі функції:

♦ визначають конкретне коло осіб, на яких розповсюджується дія норм права у даний момент;

♦ закріплюють конкретну поведінку, якої повинні або можуть дотри­муватись суб'єкти;

♦ є умовами для можливого приведення в дію спеціальних юридичних дій з метою забезпечення суб'єктивних прав, обов'язків та відпові­дальності,

«Мозковий штурм»

Обговорити в парах і зробити висновок про те, які з наведених у попередньому завданні, є...

а) обов'язковими;

б) найбільш важливими;

в) загальнообов'язковими:

г) необхідними;

д) у разі порушення тягнуть за собою відповідальність.

Висновок

Правові норми — це загальнообов'язкові, найбільш важливі та необхідні норми соціальної поведінки.

Сукупність взаємопов'язаних загальнообов'язкових норм по­ведінки, що встановлюються гарантуються та охороняються дер­жавою з метою регулювання відносин у суспільстві, називається правом.

Запитання

На якій ще відмінності права акцентується увага в цьому визначенні?



Робота в зошитах

Записати визначення понять.

Правила, які регулюють відносини між людьми у певній сфері життя (у сім'ї, під час навчання, на роботі), називаються галузями права.

Сімейні відносини регулює сімейне право; відносини на ро­боті — трудове; права та обов'язки — конституційне; діяльність державних органів — адміністративне; питання, пов'язані зі зло­чинами, — кримінальне.

Конкретні загальнообов'язкові правила — це норми права.

Колективна робота

У вигляді дерева відобразити взаємозв'язок між правилами (зви­чаями, мораллю, правом тощо), правовими галузями і нормами права.


IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

Запитання для повторення й обговорення

1. Що таке право? Коли і чому воно виникає?

2. Як взаємодіють між собою норми права й моралі?

3. Що таке правова норма?

4. Якою є структура правової норми?

5. Які галузі права ви знаєте?

6. Що таке правовідносини? Коли вони виникають?
V. Самостійна робота учнів

Для самостійної роботи кожному учню надається картка зі статтею будь-якого закону України. .

Використовуючи наданий приклад, учні повинні знайти у своїй картці гіпотезу, диспозицію й санкцію.

Приклад. Ст. 335 Кримінального кодексу України встановлює, що ухи­лення від призову на строкову військову службу карається обмеженням волі на строк до 3 років. Гіпотезою у цій нормі буде ухилення від призову на строкову службу, диспозицією —заборона вчиняти такі діяння, санк­цією — обмеження волі на строк до трьох років.


VI. Підсумки уроку

Учитель, підбиваючи підсумки уроку, наголошує на особливому зна­ченні соціальних норм для регулювання усіх сфер життя суспільства, на необхідності дотримання норм права,

І. До яких норм належать такі ситуації:

а) перехід вулиці у недозволеному місті;

б) кожен громадяни повинен сплачувати податки;

в) любити ближнього свого;

г) поступатися дорослим місцем у транспорті;

д) носити брудне взуття?

2. До яких галузей права належать такі правові норми:

а) розірвання шлюбу;

б) працевлаштування;

в) порушення правил громадського порядку;

г) вживання спиртних напоїв;

д) невиконання батьками обов'язків щодо своїх дітей?


VII. Домашнє завдання

1. Дайте визначення поняттям: право, норми права, гіпотеза, диспо­зиція, санкція, галузь права, правовідносини .

2. Дайте оцінку ситуацій з відомих вам кінофільмів, мультфільмів або зі свого досвіду, в яких застосовуються норми різних галузей права.

Підібрати по 2-3 приклади правовідносин.



УРОК 3. Тема. Правомірна поведінка. Правопорушення та юридична відповідальність
Мета: розкрити поняття «правомірна поведінка», «право­порушення», «юридична відповідальність»;

навчити учнів користуватися правовою термінологією, застосовувати отримані знання в подальшому житті;

формувати в учнів розуміння необхідності правомірної поведінки та усвідомлення відповідальності за противоправну поведін­ку;

виховувати здатність усвідомлювати та відстоювати власну позицію;

наводити приклади об­ставин, що звільняють від юридичної відповідальності;

аналізувати правові ситуації щодо правопорушень, оцінювати вчинки та по­ведінку учасників ситуацій з точки зору її правомірності; вихову­вати повагу до правомірної поведінки.



Базові поняття і терміни: правомірна поведінка, правопорушення, злочин, проступки, об'єкт правопорушення, протиправне діяння, суб'єкт правопорушення, об'єктивна і суб'єктивна сто­рона правопорушення, вина, мотив та мета правопору­шення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма проведення: з елементами ігрових технологій.

Обладнання і матеріали: фотографії, вирізки з журналів або газет, літературні твори, які ілюструють правомірну поведінку і право­порушення.
Структура уроку

І. Організаційний етап

II, Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання
Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Учитель пропонує учням ознайомитися зі статистичними даними щодо правопорушень і злочинів в Україні впродовж останніх п'яти років. За цей час засуджено понад 100 тисяч підлітків, 328 тисяч поставлено на облік у міліції.

На 10 тисяч населення припадає 129 правопорушень і злочинів, серед яких є злісне хуліганство, пограбування, бійки, розбій, убивства:

Щоб припинити подальше зростання злочинності, кожний з вас має дотримуватися такої поведінки, яка є необхідною для підтримання громадського порядку та безпеки. Для цього потрібно знати, яка ж поведінка є правомірною, яка відповідальність настає за скоєні правопорушення і злочини та докладати максимум зусиль, аби протидіяти їм.


III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Правомірна поведінка — це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає розпо­рядженням юридичних норм та охороняється державою.

Ознаки правомірної поведінки:

а) є суспільно корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стій­кий правопорядок, є найважливішим чинником розв'язання завдань і виконання функцій держави і суспільства, задово­лення інтересів суб'єктів права;

б) втілена в юридичній формі — відповідає нормам і принци­пам права;

в) має свідомо вольовий характер, який виражається зовні у ви­гляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм права— дотримання, виконання, використання (гро­мадянами), правозастосування (посадовими особами), спричи­няє юридичні наслідки — юридичні акти, юридичні вчинки;

г) гарантується, охороняється державою.

Слід зважити на те, що правомірна поведінка складається з еле­ментів — правомірних вчинків, тобто таких, що мають суспільно корисний характер. В основі правомірної поведінки лежить ро­зуміння справедливості і корисності розпоряджень правових норм, відповідальності перед суспільством і державою за вчинки, що є по­казником соціальної зрілості та юридичної грамотності особи.

Правомірна поведінка становить сутність правопорядку. Через правомірну поведінку здійснюється управління суспільством, його життєдіяльність. В основу більшості чинних у суспільстві правовідно­син покладена правомірна поведінка. Правомірна поведінка, на від­міну від протиправної, характеризується соціальною корисністю, відповідністю моделям, відображених у правових нормах, позитивними юридичними наслідками. Основною юридичною ознакою правомірної поведінки є, з формального боку, її адекватність правовим нормам.

Однією з найбільш відомих класифікацій правомірної поведінки є поділ її відповідно до особливостей суб'єктивної сторони на активно правову, звичайну, конформну і маргінальну. Правова активність полягає у добровільності здійснення правових норм, переконаності в їх необхідності і справедливості, ґрунтовному знанні права, всебічній участі у правовій діяльності.

Звичайна правомірна поведінка характеризується тим, що не­обхідність її здійснення стала притаманною суб'єкту властивістю і може навіть не усвідомлюватись ним в усіх її аспектах. Основу конформної поведінки становить пасивно-пристосовницьке став­лення до правового середовища, яке здійснюється за принципом «Робити так, як роблять інші».

Маргінальна поведінка базується на мотивах страху перед юри­дичною відповідальністю. Такий стан суб'єкта характеризується готовністю до протиправних дій у випадку послаблення нагляду за його поведінкою.



Бесіда

Чим відрізняється поведінка людей в таких ситуаціях:

а) дівчина перейшла дорогу у призначеному для цього місці;

б) чоловік не сплатив за проїзд у тролейбусі, хоча не мав про­їзного квитка;

в) водій поїхав на червоне світло;

г) покупець сплатив гроші за придбаний ним товар?

Після відповідей учнів, вчитель пояснює, що у варіантах а) та г) ми маємо приклад правомірної поведінки, тобто такої, що відпові­дає чинними законам та нормам права. У варіантах б) та в) даються приклади неправомірної поведінки, тобто такої, що порушує чинні норми права та закони. Неправомірна поведінка ще називається правопорушенням.

Правопорушення — це винне протиправне діяння, вчинене су­б'єктом правовідносин.

Ознаки:

1) суперечить нормам права;



2) порушує певні правові вимоги;

3) дія, що завдає шкоди;

4) винна дія (умисна чи необережна).

Залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушенням, вони поділяються на злочини та проступки.



Технологія «Мереживо думок»

І. Познайомтеся з правовими ситуаціями і дайте відповіді на за­питання.

А. Під час футбольного матчу фанати двох команд вчинили сутич­ку з грубою лайкою та застосуванням фізичної сили, в резуль­таті чого багато з них отримали тілесні ушкодження, були зла­мані крісла на стадіоні.

Б. Покупець у магазині втратив свідомість. Падаючи, він розбив вітрину.



Запитання

1) Чи винен покупець у скоєному правопорушенні?

2) А фанати з попереднього прикладу?

2. Розгляньте наведені приклади та з'ясуйте, в якому випадку йдеться про умисну, а в якому про необережну вину.

А. Учні кидали каміння у вікна школи.

Б. Учні, граючи у футбол, розбили вікно.

3. Розгляньте наведені приклади і дайте відповіді на запитання.

А. 16-річні юнаки не загасили в лісі багаття.

Б. 11-річна дівчина перейшла дорогу у невстановленому місці.

В. Учні 11-го класу зламали лаву у парку.



Запитання

1) Чи є ці ситуації правопорушенням?

2) Для чого вказано вік правопорушників?

3) Чи будуть вони відповідати, якщо зроблять заяву, що не знали, що цього робити не можна?



Висновки

1. Юридична відповідальність настає у разі правопорушення.

2. Юридична відповідальність залежить від віку правопорушника.

3. Незнання законів не позбавляє відповідальності.



Учитель. За різні види правопорушень передбачено різні ви­ди юридичної відповідальності:

1) дисциплінарна (порушення навчальної та трудової дис­ципліни) — не обмежена віком;

2) адміністративна (несплата за проїзд, вживання спиртних напоїв у невстановлених місцях, голосна музика в нічний час та інші порушення громадського порядку) — настає із 16 років, аз14до16 — відповідають батьки;

3) цивільна (завдання матеріальної шкоди підприємствам та організаціям) — настає з 15 років, якщо правопорушник має власні кошти; якщо коштів правопорушник не має або не досяг 15 років, за вчинення правопорушення відповіда­ють батьки;

4) кримінальна (за кримінальне правопорушення (злочин)) — настає в 16 років, в особливо тяжких випадках — з 14.

Завдання

Ознайомтеся з переліком правових ситуацій і визначте:

1) яке правопорушення скоєно;

2) який вид відповідальності;

3) чи будуть правопорушники притягнуті до відповідальності?

А. Трирічна дівчинка вибігла на дорогу, і водій, щоб не збити її, з'їхав з дороги і пошкодив кіоск.

Б. 15-річний хлопець, катаючись на велосипеді, збив перехожого; в результаті зіткнення пошкоджено мобільний телефон перехожого.

В. 16-річна працівниця лікарні запізнилася на роботу.

Г. 14-річні підлітки відкрили припарковану у дворі автівку і по­їхали на ній кататися, згодом хлопці потрапили в аварію.

Д. Троє підлітків, віком 14-ти, 15-ти та 16-ти років напали на пе­рехожого й погрожуючи ножем, намагались відібрати в нього гаманець. Захищаючись, перехожий завдав підліткам легких тілесних ушкоджень...



Учитель. Юридична відповідальність — це примус, який здійснюють щодо правопорушника уповноважені на це державні органи: прокуратура, міліція, Служба безпеки, суд. До правопо­рушника застосовуються певні санкції: позбавляють певних стат­ків, цінностей, обмежують у правах. Примус здійснюється на осно­ві закону і в його межах.

Але трапляються ситуації, коли людина, Навіть винна, не несе кримінальної відповідальності.



Завдання

Поверніться до раніше розглянутих правових ситуацій і дайте відповіді на запитання.

1. Чи винен водій у пошкодженні кіоска?

2. Чи винен перехожий у тому, що хулігани отримали тілесних

ушкоджень?

3.Чи нестимуть вони відповідальність за вчинене і чому?

Учитель, вислухавши відповіді учнів, робить узагальнення.

Учитель. У першій ситуації ми маємо приклад крайньої необхідності, тобто шкода, яка завдана іншій людині, не може бути усунена іншими засобами і не перевищує межі крайньої необхідності. В останньому випадку ми маємо приклад необхід­ної оборони, тобто коли людина захищає своє право на життя, і здоров'я та майно і цей захист не перевищує межі необхідної оборони.
IV. Підсумки уроку

1. Що таке правопорушення?

2. Що таке юридична відповідальність?

3. В яких випадках людину притягують до юридичної відпові­дальності, а в яких ні?

Учитель пропонує учням обрати одну правильну відповідь. Найбільш поширені причини правопорушень у суспільстві:

а) соціальні;

б) економічні;

в) особистого характеру.

Правильна відповідь: в).

Підбиваючи підсумок уроку, учитель підкреслює, що правопорушен­ня завжди тягне за собою юридичну відповідальність негативно впливає ні майбутнє життя людини.

1. Вивчити визначення термінів: «правомірна поведінка», «право­порушення», «злочин», «проступок», «об'єкт правопорушення», «проти­правне діяння», «суб'єкт правопорушення», «об'єктивна і суб'єктивна гторона правопорушення», «вина», «мотив та мета правопорушення».

2. Які з указаних діянь не є правопорушеннями:

а) учень не привітався з учителькою на вулиці;

б) робітник запізнився на роботу;

в) віруючий уживав м'ясо під час посту;

г) пасажир не оплатив проїзд у транспорті?

Чому одні з цих діянь є правопорушеннями, а інші ні?

3. Прокоментуйте слова І. Гете: «Поведінка — це дзеркало, в яком| кожен показує своє обличчя».


V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.



УРОК 4. Тема: Конституція Основний Закон держави

Мета: ознайомити учнів з Основним Законом держави, струк­турою і основними положеннями Конституції України;

висвітлити роль Конституції у житті нашої держави;

роз­крити структуру і повноваження законодавчої, виконавчої і судової влади;

розвивати вміння працювати з юридич­ними документами;

виховувати в учнів поважне ставлен­ня до законів, закріплених Конституцією України.

Тип уроку: комбінований.

Базові поняття й терміни: конституція, законодавча влада, виконавча влада, судова влада.

Обладнання й матеріали: Конституція України.
Структура уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Основний закон держави.

2. Структура Конституції України і зміст її окремих положень.

3. Влада та її повноваження.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

V. Самостійна робота учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання
Хід уроку

І. Організаційний етап

Перевірка домашнього завдання:

а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: юридична відповідальність, види юридичної відповідальності;

б) перевіряє у зошитах заповнену вдома таблицю щодо видів юридич­ної відповідальності в пропонованих ситуаціях.

На цьому етапі уроку можна скористатися методом «Виграш у лоте­рею»
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Правовий диктант

Дати визначення понять: «правило», «право», «закон», «правовід­носини», «правомірна поведінка», «юридична відповідальність», «мораль», «галузь права», «норма права», «правопорушення».



Розповідь учителя

Конституція посідає особливе місце серед інших законів держави. Цей документ закріплює основні права, свободи та обов'язки громадян, дер­жавного ладу, розбудови держави; він визначає, як утворюються і діють органи влади. Конституція — фундамент для всіх законів у державі, най-найважливіший нормативно-правовий акт, який завжди допомагає захистити наші права.


III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

  1. Основний закон держави

Слово «конституція» у сучасну мову прийшло з латинської мови. Воно перекладається як «затвердження». У Стародавньому Римі конституціями називали окремі документи, які видавали імператори.

У сучасному розумінні конституція — це політичний, нормативної правовий акт держави (основний закон), який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, права та обов'язки громадян.

Конституція посідає особливе місце серед усіх законів держави. Цей документ закріплює основні права, свободи та обов'язки громадян, основи державного устрою, визначає, як утворюються та діють органи влади Конституція — це фундамент для всіх законів у державі, найважливіші нормативно-правовий акт, який має особливі властивості:

♦ Конституція визначає права та обов'язки суб'єктів права, перспективу державного й суспільного розвитку; звертається до загальноприйнятих людських цінностей та виховує людину в дусі їх пошани

♦ Конституція має високий ступінь стабільності, уносити до неї змін можна тільки за дотримання певної процедури.

♦ Конституція — юридична база для українського законодавства. Закони не повинні вступати у суперечність з конституцією.

♦ Конституція має специфічний предмет правового регулювання — найважливіші суспільні відносини в державі.

♦ Конституція розробляється та приймається в особливому порядку

♦ Конституція має високий рівень захисту з боку держави.

2. Структура Конституції України і зміст її окремих положень

Конституція України складається з преамбули (вступ), основної частини, яка охоплює тринадцять розділів, прикінцевих положень (розділ ХIV та перехідних положень (розділ XV), 161 статті.

Наша країна обрала шлях демократичного розвитку. Найважливішим етапом на цьому шляху і в державотворчому процесі стало прийняття на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції — Основного Закону України. У преамбулі Конституції України визначено мету державного будівництва: «розвивати, укріплювати демократичну, соціальну, правову державу».

Демократична — це така держава, в якій народ бере участь в управлінні її справами.

Соціальна держава забезпечує кожній людині можливість повноцінного, здорового життя з гідним рівнем добробуту. Правовою називають державу, яка відповідає перед людиною за свою діяльність згідно із законом Своєю Конституцією Україна проголосила, що вона прагне стати такої державою.

У Конституції записано, які права і свободи людини гарантовані державою, які органи влади є в Україні, що саме вони повинні робити, як територіально побудована наша держава, які обов'язки мають громадяни та ін.

Конституцією України закріплюється право кожного громадянина держави на життя, працю, власність, освіту, медичне обслуговування, свободу віросповідання, свободу слова, право обирати й бути обраним до органів влади та інші. З положень цього документа витікають усі інші закони дер­жави, і жоден з них не може суперечити Конституції України. Конституція України — основний та юридично найсильніший закон нашої держави.

3. Влада та її повноваження

Конституція України закріплює принцип розподілу влади на законо­давчу, виконавчу та судову.

Законодавча влада приймає закони. У Верховній Раді України пра­цюють депутати, обрані народом. Шляхом голосування вони приймають, змінюють чи скасовують закони, за якими живуть усі люди в Україні.

Виконавча влада забезпечує виконання цих законів; управління державою; підтримання порядку в державі; займається розвитком економіки.

Найвищим (центральним) органом виконавчої влади в Україні є уряд — Кабінет Міністрів України.

У районах та областях управління здійснюють місцеві органи вико­навчої влади — обласні та районні державні адміністрації. Такі ж органи є і в містах.

Судова влада забезпечує правосуддя в державі, що здійснюється суда­ми. Суди розглядають будь-які спірні питання, що виникають між людьми, підприємствами, організаціями. Суди виносять вироки громадянам, вин­ним у скоєнні злочинів.

Запитання для повторення й обговорення

1. Що таке Конституція?

2. У чому полягає відмінність Конституції від інших законодавчих актів?

3. Коли прийнято чинну Конституцію України?

4. Дайте характеристику структури Конституції України.

5. Які загальні засади існування української держави закріплено в Конституції України?

6. Яка роль і повноваження влади в державі?

Робота в групах

Клас розподіляється на групи, кожна з яких опрацьовує один із розділів Конституції України і на основі запитань вчителя складає коротку доповідь.

Мета роботи — показати, що в Конституції відображені всі ос­новні сфери нашого життя. Учитель також пояснює, що в Консти­туції викладені загальні засади, конкретні ж моменти відображені в законах та підзаконних актах.

Алгоритм доповіді

1 Як називається розділ?

2 Які основні положення закріплені в даному розділі?

3 Чим вони важливі для життя нашої країни?

4 Якби ви брали участь у розробці шкільної конституції, які роз­діли до неї ви б запропонували?

«Правовий хокей»

Учні розбиваються на дві команди. По черзі одна команда нази­ває право громадянина України, інша шукає відповідну статтю в Конституції.



«Спостерігаємо та аналізуємо»

Учні зіставляють конституції інших країн (тексти) з Конститу­цією України. Знаходять спільні ознаки та аналізують відмін­ності.



Завдання

Дайте характеристику нашої держави згідно з Конституцією України.


V. Самостійна робота учнів

Робота з документом



  1. Прочитайте ст. 1 Конституції України. Дайте визначення понять: суверенітет, правова держава, демократія.

  2. Знайдіть у розділі І Конституції України вказівки на Державні символи України. Як ви вважаєте, навіщо вони потрібні?

  3. Прочитайте розділ IV Конституції України. Які адміністративні одиниці в складі України ви можете назвати? На території якого район^ області, населеного пункту розташована ваша домівка?


VI. Підсумки уроку

Оцінювання самостійної роботи учнів

Учитель узагальнює відповіді учнів, навод ить визначення поняттю «соціальна держава» і робить висновок, що характеристика України, як надається в Конституції, визначає шлях розвитку нашої держави; указу що положення Конституції підтверджують цю характеристику; наголошує на необхідності шанобливого ставлення до Державних символів України

1. Чи зрозуміле вам поняття «конституція»?

2. Дайте тлумачення виразу: «Конституція має найвищу юридич­ну силу».

3. Коли була прийнята Конституція України?

4. Як Конституція врегульовує життя громадян України?
VII. Домашнє завдання

1. Дайте визначення поняттям: конституція, законодавча влада, виконавча влада, судова влада.



2. Підготуйте повідомлення про Державний Герб України, Державний Прапор України, Державний Гімн України.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка