Пріоритети діяльності рівненської державної обласної бібліотеки




Сторінка2/10
Дата конвертації31.10.2017
Розмір2,65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ РОЗПИС СТАТЕЙ.

ПІДСУМКИ II ЕТАПУ РОБОТИ КОРПОРАЦІЇ

Щербан Р.М.
В Україні давно вже назріла потреба створення центру корпоративної каталогізації з єдиною системою лінгвістичного та методичного забезпечення, що сприяло б зменшенню затрат бібліотек на каталогізацію, формування повноцінних каталогів. Питання корпоративної каталогізації як одне з найбільш актуальних розглядалося ще в 1997 році в статтях Сенченко М. “На черзі корпоративна каталогізація”(5), Костенко Л. “Децентралізована корпоративна каталогізація (без центру каталогізації)”(4)

Сьогодні шляхи вирішення питання щодо корпоративної каталогізації накреслено у постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року”.(2) Потужні універсальні наукові бібліотеки України, маючи високий кадровий потенціал, автоматизовані робочі місця, вирішують ці проблеми самотужки .

Велику зацікавленість викликає проект корпоративної каталогізації бібліотек України (Кіровоградської, Вінницької, Чернівецької, Тернопільської, Ужгородської ОУНБ), здобутки по створенню зведеного корпоративного каталогу періодичних видань бібліотек м. Миколаєва (Астапенко Т. “Роль корпоративної каталогізації у розвитку електронних ресурсів бібліотек регіону”).(1)

Чималий досвід корпоративної взаємодії нагромадили бібліотеки Росії, який широко популяризується на щорічних міжнародних конференціях в Криму на секції “Корпоративні бібліотечно-інформаційні системи”, описаний Воройським В.С, Шрайбергом Я.Л. “Корпоративные автоматизированные библиотечно-информационные системы. Состояние, принципы построения и перспективы развития (аналитический обзор)”. (3)

В США діє міжнародний он–лайновий комп’ютерний центр ОСLC. Його каталог містить 49 млн. БЗ, поповнюється кожні 12 сек.

Враховуючи особливості регіону, технічні, технологічні, інформаційні ресурси, кадровий потенціал, на Рівненщині в 2004 році створено свою модель корпоративної каталогізації.

На I етапі об’єдналося 11 бібліотек різних відомств, які придбали програмне забезпечення системи автоматизації ІРБІС .

Головні завдання, які ставилися перед корпоративним об’єднанням:



  • впровадження системи організаційної, технічної і технологічної взаємодії бібліотек-учасниць;

  • створення інформаційної мережі бібліотек регіону;

  • формування кожною бібліотекою-учасницею локальних електронних каталогів на базі АБІС “ІРБІС”;

  • корпоративна обробка періодичних видань, що дозволить уникнути дублювання процесів роботи, зменшити затрати кадрових ресурсів та технічних засобів;

  • створення зведених ЕК і забезпечення доступу до них через мережу Інтернет.

45 % бібліотек об’єднання працювали в Демоверсії, один з варіантів базової поставки. Це повнофункціональна версія системи в складі п’яти модулів базової поставки під управлінням операційної системи MS Windows. Кількість записів в одній БД електронного каталогу 300, число БД – не обмежене, що може використовуватись бібліотекою лише для освоєння програмою продукту, розповсюджується безкоштовно.

В 2004-2005 рр. Рокитнівська, Березнівська, Рівненська, Володимирецька та Сарненська ЦРБ придбали Міні-ІРБІС. Версія системи в складі модулів “комплектатор”, “каталогізатор”, “читач”, “адміністратор” кількість записів в одній БД ЕК – 25 тис. (число БД – не обмежене) достатнє для формування повноцінних каталогів ЦБС.

На початку 2005 року до корпоративного об’єднання приєдналися ще 8 ЦБС.

Співпраця між членами корпорації будується на основі укладеної угоди. В ній визначено права та обов’язки всіх сторін, термін бібліографічної обробки документів, який складає 7 днів з моменту надходження видання.

Функції центру корпоративного об’єднання покладено на Рівненську державну обласну бібліотеку (РДОБ). До робочої групи ввійшли головні спеціалісти відділу комплектування і обробки літератури, довідково-бібліографічного відділу, сектору краєзнавчої роботи, які 25% робочого часу приділяють питанням корпорації, а саме: редагуванню БЗ та їх обміну.

У ЦРБ в робочу групу входять зав. відділами комплектування, бібліографи. Технічну і технологічну підтримку функціонування РКБІС здійснює провідний інженер РДОБ та інженери-електронники ЦРБ, організаційні заходи та управління корпорацією - керівник проекту.

В перший рік роботи кожним учасником корпорації оброблялося по 2 періодичні видання, одне з них - краєзнавче (районна газета). Більш широке коло видань (5-8) закріплено за РДОБ, бібліотекою Острозької Академії, бібліотекою аграрного коледжу. Всього - 35 назв періодичних видань.

На другому році співпраці між членами корпорації перерозподілено періодичні видання, кількість яких збільшено до 100 назв. Взаємодія між членами корпорації визначається специфікою передплати, тематикою назв періодичних документів і є такою:





Назва бібліотеки

Обробка періодичних видань, к-ть назв

Імпорт в локальні каталоги, к-ть назв

РДОБ

25

61

Бібліотека Острозької Академії

15

27

Бібліотека аграрного коледжу

7

7

Володимирецька ЦРБ

4

13

Березнівська ЦРБ

6

14

Здолбунівська ЦРБ

8

13

Радивилівська ЦРБ

3

20

Рокитнівська ЦРБ

4

5

Костопільська ЦРБ

9

26

Сарненська ЦРБ

12

21

ЦМБ м. Кузнецовськ

7

11

Всього:

100

218

Загальна кількість назв періодичних видань, БЗ з яких імпортують бібліотеки в локальні каталоги, перевищує в 2 рази, в окремих книгозбірнях, як от: Костопільська, Радивилівська, Володимирецька ЦРБ - в 3-4 рази. Це значно зменшує трудові затрати при створенні локальних каталогів бібліотек-партнерів; в той же час ставить перед нами вимоги щодо дотримання правил роботи в команді.

На початку 2006 року членами корпорації розписувалось 200 назв періодичних видань.

Обмін інформацією здійснювався через електронну пошту. Бібліотекар РДОБ виконує функції редактора, корегує БЗ і розсилає їх за визначеною схемою. При необхідності повертає БЗ бібліотеці-учасниці на доопрацювання, даючи рекомендації щодо недопущення подібних помилок. Для поліпшення процесів обміну великих потоків інформації в 2005 році було прийнято рішення про створення на сервері РДОБ поштової скриньки з визначенням для кожної бібліотеки своєї папки. Вихід на браузер здійснюється через ftp. Набравши ім’я користувача і пароль, кожна бібліотека має доступ до своєї папки, де розміщуються створені нею БЗ.

З розширенням списку періодичних видань, збільшенням масивів обміну інформацією, виникла потреба у виокремленні одиниці бібліографа- редактора, створення в бібліотеках, де працюють висококваліфіковані спеціалісти, модульних центрів. На такі книгозбірні покладаються функції центрів каталогізування документів для окремих груп бібліотек-учасниць, які передплачують однакові назви періодичних видань. (Див. Додаток)

Необхідною умовою повноцінного обміну даними, найважливішим фактором розвитку БД є уніфікація записів інформації. Тому важливою вимогою до членів корпорації є дотримання “ГОСТу 7.1 – 84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления” та ДСТУ 3582-97 “Скорочення слів в українській мові...”, присвоєння кожному документу єдиного шифру, за якими він буде розміщений в ЕК. Виставлення в мережу Інтернет “Зведеного каталогу назв періодичних видань, які передплачують бібліотеки регіону” дало можливість звірити ці дані і при необхідності внести зміни в БЗ локальних каталогів бібліотек.

На допомогу бібліотечним працівникам розроблено нормативні документи, зокрема інструкції про зміну шифру документів, експорту та імпорту БЗ і виставлення їх на Веб-сторінці РДОБ (http://libr.rv.ua/ - лінка “Корпоративне об’єднання”). Тут представлена також інформація про мету і цілі корпорації, його учасників, контакти, угоди, мережу тощо. В перспективі буде створено окремий Веб-сайт корпорації.

Електронні каталоги бібліотек об'єднання виставлені в мережу Інтернет. Доступ до них здійснюється через Веб-сервер. В якості Веб-сервера використовуються Apache 1.3.27 на платформі Windows 2000. http://irbis.libr.rv.ua/WebIrbis3/. Відповідно до положення “Про актуалізацію ЕК” вони щоквартально (до 25 числа останнього місяця) поповнюються новими БЗ. Положенням визначено терміни редагування БД (протягом 5-ти днів) та працівників, відповідальних за редагування БД книг і періодичних видань. Відредаговані БЗ імпортуються в каталог конкретної бібліотеки із зазначенням числа поповнення. З метою контролю за актуалізацією ЕК в мережі Інтернет кожною бібліотекою ведеться облік переданих БЗ (дата, число записів від першого до останнього при суцільній нумерації). Бібліотеки, які тимчасово працюють в Демоверсії, надсилають до РДОБ БД при її наповненні – 295 БЗ без дотримання визначених положенням термінів. Виявлені редакторами типові помилки бібліотеками корпорації вивчаються, обговорюються на раді, враховуються при вироблені рекомендацій щодо покращання якості ЕК.

За 2 роки роботи в корпорації бібліотечні працівники подолали психологічні бар’єри, набули професійних навиків роботи, відчули переваги корпоративної обробки документів.

Безсумнівними є переваги пошуку інформації в автоматизованому режимі. Програмні засоби дозволяють робити пошук за назвою, роком видання, предметними рубриками, ключовими словами тощо. Читачі, бібліотечні працівники можуть оперативно отримати найрізноманітнішу бібліографічну інформацію, відомості про наявність необхідних видань, місце їх збереження. Підвищилась якість бібліотечного обслуговування через використання можливостей телекомунікацій в системі електронної доставки документів (ЕДД).

В планах проекту:



  • розширення кількості назв періодичних видань, розпис наукових збірників краю;

  • залучення до корпорації бібліотек великих вузів міста, для чого необхідно вирішити питання конвертації БЗ з програми УФД “Бібліотека” в програму ІРБІС;

  • взаємодія з іншими, аналогічними корпоративними проектами;

  • формування БД “Волинь” членами корпорації – Волинської, Тернопільської, Житомирської ОУНБ, Рівненської державної обласної бібліотеки;

  • розвиток корпоративної каталогізації і ведення Регіонального зведеного електронного каталогу;

  • створення на базі РДОБ окремої служби підтримки та розвитку регіональної корпоративної бібліотечної інформаційної системи (РКБІС);

  • залучення додаткових коштів донорських організацій для розвитку та повноцінного функціонування РКБІС.

Досвід спільної роботи бібліотек регіону наочно показує високу результативність і перспективність корпоративного підходу до вирішення питань взаємодії бібліотек різного рівня і створення ними регіонального інформаційного простору.

Література

1. Астапенко Т. Роль корпоративної каталогізації у розвитку електронних ресурсів бібліотек регіону. - Миколаїв, 2004. – С. 14-17.

2. Велегжаніна Т. До питання створення центру корпоративної каталогізації: підходи і перспективи // Бібл. планета. – 2005. - №1. – С. 15-18

3. Воройський В.С, Шрайберг Я.Л. Корпоративные автоматизированные библиотечно-информационные системы. Состояние, принципы построения и перспективы развития (аналитический обзор). – М., 2003. – 132 с.

4. Костенко Л. Децентралізована корпоративна каталогізація (без центру каталогізації) Бібл. вісник. – 1997. - № 5. – С. 9-10.

5. Сенченко М. На черзі корпоративна каталогізація // Вісник Книжкової палати. – 1997. - № 8. – С. 3-4

Додаток

СХЕМА ВЗАЄМОДІЇ БІБЛІОТЕК КОРПОРАЦІЇ



імпорт

імпорт


імпорт


імпорт

КОРИСТУВАЧ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

(на основі впровадження автоматизованих технологій реєстрації користувачів в Рівненській державній обласній бібліотеці)

Слесаренко Л.С.
За останнє десятиліття під впливом багатьох факторів, в першу чергу, соціокультурних, соціодемографічних, економічних, політичних та правових суттєво трансформувалася сучасна бібліотека. Зазнали змін не лише функції бібліотеки, але й склад читачів та цілі відвідування публічної бібліотеки, форма та зміст затребуваних послуг. Під соціодемографічними факторами, тобто впливом освіти, слід розуміти збільшення частки студентів та учнів у читацькому середовищі, зростання запитів, пов’язаних з навчанням за оновленими програмами та дисциплінами. До соціодемографічного фактору також відноситься переструктурування зайнятості: зросла потреба в нових професіях. Економічними факторами є зростання цін на книги та періодичні видання, зниження купівельної спроможності населення, нестача фінансів для повноцінного формування фонду бібліотеки, а також впровадження в практику роботи книгозбірні платних послуг.

Невипадково в даній ситуації бібліотека стає предметом спеціальних досліджень, серед яких важливе місце займає вивчення її читацької аудиторії. Одним із важливих чинників доцільності проведення такого дослідження стало оновлення обслуговування користувачів Рівненської державної обласної бібліотеки на основі створення і введення в дію (1993-1994 рр.) автоматизованої системи реєстрації читачів.

Сектор бібліотечної статистики і реєстрації користувачів як самостійний підрозділ бібліотеки з 1994 року почав працювати над створенням електронних баз даних читачів книгозбірні. У результаті впровадження новітніх технологій у секторі створене автоматизоване робоче місце (АРМ) пункту запису, відповідне програмне забезпечення якого дозволяє:


  • зареєструвати нового читача в базі даних;

  • перевірити і відкорегувати відомості “минулорічного читача”;

  • перереєструвати “минулорічного читача”;

  • вивести списки та статистичні форми про склад читачів, інтенсивність читацьких потоків протягом дня, місяця, року на екран та роздрукувати їх;

  • здійснювати автоматизовану видачу індивідуального читацького квитка на паперовому бланку;

  • вивести списки боржників;

  • виключити читачів із бібліотеки з подальшим визначенням терміну незапису.

Завдяки створенню нової бази даних для бібліотеки з’явилася можливість детальнішого і ґрунтовнішого аналізу і вивчення читацької аудиторії як головного об’єкта бібліотечної діяльності з диференційованим обліком її складу.

Для цього в ЕБД вносяться відомості про кожного користувача під час його реєстрації: прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження, місце роботи, посада, освіта, місце навчання у відповідному закладі, паспортні дані, телефон. На основі цих даних користувачу в автоматизованому режимі видається читацький квиток, в структуру якого вміщено таку інформацію:



  • категорія читача;

  • номер читацького квитка;

  • рік видачі;

  • прізвище, ім’я, по-батькові;

  • освіта;

  • рід заняття;

  • прізвище реєстратора.

На зворотній стороні квитка розміщується фото читача і ставиться печатка бібліотеки.

Згідно структури індексів спеціалізації та соціальною ознакою кожному читачу присвоюється категорія, яка вирізняється певною послідовністю шифрів, зокрема:



  • 1 А – наукові працівники, викладачі вузів, аспіранти;

  • 1 В – інженерно-технічні працівники, економісти;

  • 1 Г – вчителі середніх навчальних закладів;

  • 1 Д – працівники культури, мистецтва, друку;

  • 1 Е – фахівці сільського господарства;

  • 1 Ж – медичні працівники;

  • ПС – інші спеціалісти;

  • 2 – робітники;

  • 3 – працівники сфери обслуговування;

  • 4 А – студенти вищих навчальних закладів;

  • 4 В – учні середніх спеціальних навчальних закладів;

  • 5 – пенсіонери, інші читачі.

Щоденно в електронну базу даних вносяться відомості з 400-500 контрольних листків з визначеними позиціями обліку, основними з яких є книговидача за галузями знань, за мовами, кількість виданих кінофотофонодокументів, код бібліотекаря. Це досить трудомісткий процес роботи, який в результаті дає вичерпні дані у вигляді статистичних таблиць про кількісний склад читачів, відвідування кожного структурного підрозділу, книговидачу, кількість нових читачів у відділах, склад читачів за категоріями, освітою, віком, про книговидачу за галузями знань, мовами, а також щомісячні та щорічні звіти про виконання планових показників загалом та у відсотковому відношенні. Кожний бібліотекар відділу обслуговування має свій цифровий код, який дає можливість при відповідних підрахунках встановити напруженість роботи в обслуговуванні користувачів структурними підрозділами та окремими працівниками. Тобто визначити кількість книговидачі та обслужених читачів, що припадає на конкретного бібліотекаря за день, місяць, рік.

Метою даного дослідження є спроба шляхом аналізу статистичних даних зробити ряд узагальнень щодо формування та складу читацького контингенту бібліотеки за професійною спрямованістю і його відвідуванням, книговидачі за галузями знань, враховуючи такі основні ознаки:



  • наукова кваліфікація;

  • професійні категорії;

  • інтенсивність відвідувань;

  • освітній та віковий ценз;

  • галузева книговидача.

Статистичні дані, зібрані та акумульовані впродовж 1999-2003 рр., дають можливість простежити динаміку зростання відвідування книгозбірні провідними читацькими професійними категоріями, а також констатувати факт стабілізації кількісного складу користувачів книгозбірні. (Табл. 1.)

За розглянутий період найбільшу кількість читачів було обслужено всіма підрозділами бібліотеки у 2002 р. – 39.95 тис. Для порівняння: у 1999 р. – 36.44 тис. Найактивнішими читачами виявилися студенти вищих навчальних закладів, учнівська та студентська молодь, які становлять відповідно – 42.2% і 12.7%. Це зумовлено тим, на нашу думку, що слабке технічне оснащення нових навчальних закладів, коледжів, ліцеїв не дозволяє конкурувати з обласною бібліотекою як найбільшим в області регіональним інформаційним ресурсним центром, з одного боку, та з іншого - реформою освіти, яка значну роль відводить підвищенню наукового рівня викладання та підготовки студентів.

Згідно з отриманими статистичними даними друге місце займають спеціалісти з вищою освітою різної фахової спрямованості. Їх кількість зросла у порівнянні з 1999 р., про що свідчать такі показники:

Табл. 1

1999р. 2003р.


  • спеціалісти технічного профілю 7.2% 9.1%

  • спеціалісти гуманітарного профілю 11.0% 12.9%

  • інші спеціалісти 4.4% 4.6%

Впродовж визначених для дослідження років залишається стабільною кількість обслужених науковців, серед яких доктори, кандидати наук, аспіранти, старші та молодші наукові співробітники. У співвідношенні з іншими категоріями читачів це становить в середньому 3.1%.

Не відбулося суттєвих змін щодо такої категорії читачів, як робітники. Найбільше їх зареєстровано у 2003 р. – 987 (2.58%).

Значну частину користувачів книгозбірні становлять інші читачі, до яких відносяться пенсіонери, інваліди, тимчасово непрацюючі, а також громадяни, які не мають певного фаху і ніде не вчаться. З’ясовано, що їх кількість була зареєстрована у 2000 році – 6.68 тис. (18%), у 2003 р. – 4.47 тис. (11.7%). Як свідчить статистика, з кожним роком відбувається зменшення цієї категорії користувачів на користь збільшення спеціалістів та студентської молоді.

При розгляді читацької аудиторії за віком було визначено 4 вікових групи. Перша вікова група - молодь віком 15-20 років, друга - 21-29, третя – 30-49, четверта – вік після 50-ти років. Слід підтвердити факт “омолодження” читацької аудиторії. Середні показники статистичних даних за 1999 - 2003 р. свідчать, що 50% читачів мають вік 15 - 20 років; від 21 до 29 – 33%; від 30 до 49 – 12%; читачів, старші 50 років. - лише 5% .

Аналіз кількості користувачів за освітнім рівнем за результатами бази даних показує пряму залежність як від наукової кваліфікації і фахового спрямування, так і від вікового цензу. Найбільшу частину користувачів складають студенти та учні віком від 15 до 20-ти років, які відповідно мають середню і незакінчену середню освіту. За даними 1999 р. та 2002 р. їх в книгозбірні було 52.7% і 50.6% читачів. Далі за освітнім рівнем читачі книгозбірні розподілилися таким чином:

1999 р. 2002 р.


  • з вищою освітою 25.4% 28.6%

  • з незакінченою вищою освітою 12.0% 12.6%

  • з середньою спеціальною освітою 9.9% 8.2%

Для дослідження цієї ознаки характеристики користувачів були використані дані найменшої кількості обслужених читачів у 1999 р. (36.44 тис.) і найбільшої - у 2002 р. (39.95 тис.).

Найважливішим чинником вивчення даного питання був показник читацької активності, тобто частота відвідувань бібліотеки. Дослідження даного показника проводилось у різних аспектах з урахуванням відвідування кожної категорії користувачів впродовж року, відвідування окремих структурних підрозділів, а також загальні відвідування впродовж року, місяця, дня. Найвищий показник відвідування, за період, який підлягає вивченню, був у 2002 році і становив 147.9 тис. разів, найменший – у 1999 р. - 133.9 тис. Однак у 2003 р. користувачі відвідали бібліотеку 143.9 разів.

Аналіз статистичних даних за 5 років показав, що читачі бібліотеки найбільше відвідують читальний зал та абонемент. Кількість їх відвідувань становить від 37 до 38 тисяч разів щорічно. Друге місце в цьому плані займає сектор інформаційних послуг та консультування – 25-26 тис.; далі - відділ обслуговування технічними документами – 15-16 тис.; відділ обслуговування документами іноземними мовами – 11 тис.; відділ обслуговування документами з мистецтва – 10 тис.; і найменше відвідують читачі відділ обслуговування користувачів документами сільськогосподарської тематики та сектор краєзнавчої літератури і бібліографії: по 4.5 тис. разів.

Вивчення відвідування в межах одного року (для дослідження були взяті 2001 і 2003 рр.) засвідчує неоднорідність цього процесу щодо окремих місяців. Так наприклад, як показують дані таблиці, найбільше відвідувань зареєстровано у березні-травні та жовтні-грудні: відповідно від 14.2 тис. до 16.4 тис. у 2001 р. і від 13.0 до 17.1 тис. у 2003 р.

Найменше бібліотеку відвідують читачі у липні-серпні - від 4.3 тис. до 8.3 тис. у 2001 р. і від 4.1 тис. до 5.8 тис. у 2003 р.

2001 р. 2003 р.

січень 9.6 8.7

лютий 10.8 11.4

березень 15.2 14.9

квітень 10.9 13.0

травень 14.2 13.5

червень 11.5 11.3

липень 8.3 5.8

серпень 4.3 4.1

вересень 11.8 13.4

жовтень 15.7 14.7

листопад 16.4 17.1

грудень 15.2 15.8

Інтенсивність відвідування протягом одного дня місяців березня-травня, жовтня-грудня також відрізняється значною кількістю – від 210 до 530 відвідувань. Середньорічний показник щоденного відвідування становить від 350 до 400 разів.

Найбільш цікавими у дослідженні були показники активності відвідувань бібліотеки окремими категоріями користувачів. У 2003 р. найчастіше відвідували структурні підрозділи книгозбірні науковці – 14 разів, фахівці гуманітарного профілю – 12, інші читачі - 11 разів. Така інтенсивність відвідування цих категорій читачів, на нашу думку, обумовлена постійним зростанням використання оновлених інформаційних новітніх технологій в бібліотеці, доступом до світових інформаційних ресурсів, новою парадигмою підходу до здобуття вищої освіти та котируванням бібліотеки як найбільшого регіонального інформаційного центру, книгосховища вітчизняних творів друку, депозитарію краєзнавчих документів. Що стосується інших читачів (пенсіонерів, інвалідів, тимчасово безробітних), то високий показник їх відвідування можна пояснити наявністю вільного часу, а також неособливою вибагливістю в доборі читання. Трохи менше на рік (7-8 разів) відвідують обслуговуючі відділи бібліотеки спеціалісти технічного профілю, учні та школярі. Такий стан зумовлений, в першу чергу, відпливом кваліфікованих кадрів з виробництва, закриттям окремих промислових об’єктів, подекуди невизначеністю працевлаштування інженерно-технічних працівників.

Аналіз середньорічних статистичних даних галузевого і тематичного спектру документальних джерел, які використовували читачі книгозбірні впродовж п’яти років, дають можливість зробити висновки про те, що найбільш запитувані видання суспільно-політичного змісту, яких було видано біля 385.2 тис. примірників. Найбільша частина видачі припадає на читальний зал книгозбірні – 218.9 тис. та відділ обслуговування користувачів технічними документами – 75.7 тис. видань. Література технічного профілю – 70.5 тис. примірників в основному видавалася для читачів відділу обслуговування технічними документами; видача документів природничої та сільськогосподарської тематики становила в середньому – 67.3 тис. примірників і припадає здебільшого на відділ обслуговування користувачів документами сільськогосподарської тематики - 27.6 тис., на читальний зал та абонемент - по 15 тис. примірників. Кількість видань філологічного змісту, які використовували читачі книгозбірні, становить 105.2 тис. і найбільша видача їх припадає на абонемент та відділ обслуговування документами іноземними мовами - відповідно 33 тис. і 39 тис. документів. Художньою літературою найбільше користувалися читачі абонемента, де її щорічно видавали 30.6 тис. примірників, та відділу обслуговування користувачів іноземними мовами - відповідно 7.1 тис. видань. Читальним залом видається щорічно художньої літератури більше 3.3. тис. видань.

Узагальнюючи об’єктивні відомості про склад читачів у різних аспектах, можна спостерігати цікаву залежність: фонди бібліотеки формують контингент читачів, а читацький контингент впливає на репертуар фонду.

Як свідчать середні показники, щорічно до бібліотеки надходить найбільше видань суспільно-політичного змісту – 3916 примірників видань; технічного профілю - 443 прим.; природничої і сільськогосподарської літератури – 352 примірника; філологічної літератури – 596 примірників і художньої - 1569 примірників. Вочевидь існує зв’язок між кількістю книговидачі за галузями знань та комплектуванням фонду відповідною тематикою та типовою ознакою видань.

У відстеженні певного руху видачі та придбання літератури відчувається досить виразний дефіцит формування фондів літератури з питань техніки, природничих наук та сільськогосподарської літератури.

Отже на підставі узагальнення даних п’ятирічного досвіду роботи були вивчені процеси формування читацького контингенту на основі впровадження в систему обслуговування новітніх автоматизованих технологій запису. Фактичні дані про склад читачів РДОБ дають можливість аналізувати читацький склад за різними полями даних, спостерігати зміни у соціально-демографічних характеристиках, оперативно надавати статистичні дані, а також логічно передбачати інші процеси, які стануть підґрунтям для нових підходів та надійною базою оперативного обслуговування користувачів, створення оптимальних умов для плідної роботи, а саме:



  • коригувати комплектування бібліотечного фонду;

  • уточнювати зміст професійних інформаційних читацьких потреб та інформаційного споживання;

  • поліпшувати інформаційний сервіс для користувачів;

  • удосконалювати автоматизований режим і раціональну технологію реєстрацію користувачів, систематичний статистичний облік читачів у період підготовки до заміни існуючого програмного забезпечення на нову автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему (АБІС) ІРБІС;

  • практикувати фундаментальне централізоване вивчення складу читачів на основі спостережень і соціально-психологічних досліджень;

  • розробити методику обліку читачів з урахуванням запровадження нової схеми категорій користувачів за спеціальністю та професійною ознакою.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка