Пріоритети діяльності рівненської державної обласної бібліотеки




Сторінка7/10
Дата конвертації31.10.2017
Розмір2,65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Костильова Л.А.
Одним з пріоритетних напрямків діяльності інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів РДОБ є забезпечення доступу до інформаційних ресурсів, створення системи інформаційних послуг, яка б була організаційно інтегрована в систему обслуговування користувачів.

Саме цьому сприяла організація в 2003 році відділу “Регіональний інформаційний центр” як постачальника інформаційних послуг. Структура центру складається з таких секторів:



  • акумуляції та створення інформаційних ресурсів;

  • реалізації програми “Регіональний інформаційний центр” та Web-сайту бібліотеки;

  • краєзнавчої літератури та бібліографії;

  • інформаційних послуг та консультування;

  • технічного забезпечення.

В кожному з цих секторів працює по 5 спеціалістів-бібліографів вищої кваліфікації. Очолюють сектори головні бібліотекарі, провідні фахівці. На 1 січня 2005 року в Регіональному інформаційному центрі працював 21 спеціаліст. У складі сектора акумуляції та сектора бібліографічних послуг і консультування бібліографи працюють поквартально. Це означає, що перший квартал одна група займається акумуляцією та створенням інформаційних ресурсів, веденням систематичної картотеки статей, опублікованих в періодичних виданнях, картотеки художніх творів з газет та журналів, складанням бібліографічних посібників, а наступний квартал здійснює довідково-бібліографічне обслуговування читачів, і навпаки. Подібна організація праці забезпечує постійну обізнаність спеціалістів з тематикою запитів читачів, що в свою чергу допомагає при розписуванні періодичних видань.

Сектор акумуляції та створення інформаційних ресурсів спільно з іншими відділами книгозбірні формує єдиний довідково-бібліографічний апарат бібліотеки шляхом створення електронних баз даних на основі АБІС “ІРБІС”, веде та редагує традиційні каталоги та картотеки. Спеціалісти сектора готують рекомендаційні посібники, зокрема, в поточному році було підготовлено рекомендаційний список літератури “Повстанські та січові пісні”.

В секторі з 2005 року виділено одиницю, яка забезпечує корпоративну обробку документів, редагує електронний каталог членів корпорації, виставлений в мережі Інтернет. Сектор став базою навчання для бібліотекарів міжвідомчого корпоративного об’єднання. Практичні заняття, семінари проводяться щоквартально.

Система комп’ютерної обробки інформації, за допомогою якої здійснювався аналітичний розпис періодики протягом 1993 – 2002 років, не була розрахована на підтримку великого об’єму електронних даних, а обсяг бібліографічних записів вже становив понад 130 тис. До того ж значно гальмувався процес введення та пошуку інформації, що впливало на якість та оперативність обслуговування користувачів і знижувало продуктивність праці при здійсненні вищезгаданих процесів роботи. Тому і виникла потреба в запровадженні більш потужної автоматизованої системи обробки, збереження та використання інформації.

Характерним для 2002 – 2004 років був перехід на нову автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему “ІРБІС”.

Перевага системи “ІРБІС” в тому, що вона підтримує довільну кількість баз даних, максимальний обсяг однієї БД до 16.000.000 документів. Передбачена також передача інформації на зовнішніх носіях. Ця система орієнтована на роботу в локальній мережі і являє собою сукупність, взаємопов’язаних автоматизованих робочих місць. В своїй роботі бібліографи використовують АРМ “Каталогізатор”.

Автоматизоване робоче місце “Каталогізатор” – це робоче місце працівника, що виконує операції каталогізації і систематизації по формуванню бази даних систематичної картотеки статей.

Система передбачає оригінальну технологію опису періодичних видань, що забезпечує, з однієї сторони, наявність зведеного опису видання в цілому, що включає відомості про надходження всіх його номерів. З іншого боку - наявність опису окремого номеру і аналітичних статей з нього. (Див. мал. 1,2)





Мал. 1

Мал. 2
У створенні ЕБД систематичної картотеки статей беруть участь також провідні спеціалісти галузевих відділів. Всього протягом 2005 року постатейно розписується 250 назв періодичних видань, з них відділом обслуговування користувачів технічними документами – 40 назв, відділом обслуговування користувачів документами сільськогосподарської тематики – 13, відділом мистецтв - 17, сектором акумуляції та створення інформаційних ресурсів – 180 назв.



Після переходу на ІРБІС спостерігається динаміка зростання БЗ. (Табл. 1)

Табл. 1


Ці дані свідчать про більш плідну роботу спеціалістів РДОБ по створенню інформаційних ресурсів, про збільшення кількості описів назв періодичних видань, про підвищення оперативності та якості обробки первинної інформації, а також бібліографічного пошуку.

Моніторинг створення БД картотеки статей, показує, що ведеться систематична робота по якісному розпису статей з кожного конкретного видання. Зокрема з журналу “Економіка України” за I квартал 1999 року описано 28 статей, а за I квартал 2005 року – 43 статті; “Наука та наукознавство”: 1999 рік – 21, 2004 рік – 31 опис.

Важливим елементом для пошуку інформації є предметна рубрика. Тому при систематизації статей значна увага приділяється саме визначенню предметних рубрик. Використовуються як прості рубрики, наприклад, “Дидактика”, так і складні - “Дидактика – оцінювання знань”, “Дидактика – технічні засоби освіти”. Це надає можливість прискорити пошук інформації, звузити коло необхідних ключових слів. Під час систематизації статей використовується також “Інформаційно-пошуковий тезаурус”, розроблений Національною Парламентською бібліотекою України, що забезпечує точність визначення рубрик, вичерпність інформації.

Пошук інформації за запитами користувачів здійснюється за такими реквізитами: автор, заголовок статті, предметна рубрика, комплекс ключових слів, персоналія, рік видання, назва періодичного органу. При складних запитах використовується комплексний пошук, який дозволяє шукати одночасно за назвою журналу або газети і за предметною рубрикою, дозволяє знайти твори конкретного автора, що вийшли протягом певного періоду.

Бібліографи забезпечують безперешкодний доступ користувачів бібліотеки до інформації шляхом систематичного поповнення друкованими картками систематичної картотеки газетно-журнальних статей та художніх творів, опублікованих в періодиці (СКС). Систематична картотека статей з періодичних видань і збірників будується на основі таблиць ББК та розкриває зміст періодичних видань з усіх галузей знання. СКС формується за тією самою схемою, що і систематичний каталог, але з більш ширшою деталізацією тематичних рубрик і підрубрик, матеріали розміщуються в зворотній хронології. В розділі “Літературознавство” персональні рубрики розміщуються за алфавітом прізвищ авторів. За таким само принципом розставляються картки з описами в картотеці художніх творів.

Підтримання СКС в робочому стані вимагає постійного редагування спеціалістами. Цей трудомісткий процес спрямований на забезпечення повноти інформації в СКС, її оперативності, видалення застарілих описів, відкриття нових тематичних рубрик тощо.

Створення повноцінних баз даних, своєчасне поповнення СКС дає можливість читачеві оперативно отримати необхідну інформацію. Інформаційно-бібліографічне обслуговування здійснює сектор бібліографічних послуг та консультування, який забезпечує доступ до інформації всіх категорій користувачів, надає послуги у сфері інформаційних комунікацій, реалізує дистанційне інформування через Інтернет.

Забезпечення повноцінної інформаційно-бібліографічної діяльності вимагає постійного розв’язання проблем, що виникають в ході її здійснення. Автоматизація, створення та доведення до споживачів бібліографічної інформації вимагає систематичного покращення матеріально-технічної бази, поновлення комп’ютерної техніки. Потребує вирішення питання створення провідними книгозбірнями країни предметного рубрикатора, який сприяв би стандартизації при систематизації документів в межах всієї держави та уніфікації при визначенні предметних рубрик, що мало б позитивний вплив і на організацію праці бібліографв, і на інформаційне забезпечення користувачів бібліотек.


ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ

Жуйкова М.М.
Інформаційно-бібліографічне обслуговування є одним з головних напрямків діяльності регіонального інформаційного центру.

Його основна ціль – представити читачам у зручній для них формі всю інформацію, яка міститься в документах та може сприяти більш продуктивному вирішенню завдань, що стоять перед ними.

Сьогодні інформаційно-бібліографічне обслуговування здійснюється не тільки за допомогою традиційних каталогів і картотек, але й за допомогою інформаційно-правової системи “Ліга: Закон”, Інтернету, електронних каталогів, які надають нові, раніше недоступні бібліографу можливості.

Так, зокрема, придбана 2001 року Рівненською державною обласною бібліотекою інформаційно-правова система “Ліга: Закон” є унікальним інформаційним ресурсом. Вона містить весь спектр нормативно-правових і відомчих документів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, а також міністерств, комітетів, комісій, відомств, організацій і підприємств. Крім того “Ліга: Закон” включає документи довідкового характеру в базах даних “Консультації”, “Моніторинг законодавства”, “Довідники”, “Типові договори та форми”. На сьогодні “Ліга: Закон” нараховує понад 100 тис. документів. Повнотекстові документи “Ліга: Закон” завірені Міністерством юстиції при включені до єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Актуалізація бази здійснюється щотижнево. Необхідну інформацію можна записати на дискету, віддрукувати. Щомісяця до системи “Ліга: Закон” звертаються приблизно 60 чоловік, в основному студенти, науковці та пенсіонери.

В 2001 р. за підтримки Посольства США в Україні при регіональному інформаційному центрі було відкрито 2 Інтернет-місця. Його мета: забезпечення інформаційних потреб читачів, підвищення їх навчального, наукового та професійного рівня за допомогою нових цифрових технологій та надання доступу до безмежних ресурсів Інтернет.

За період з 2001 по 2004 рр. на 2-х АРМ в мережі Інтернет удосконалювалася робота з користувачами. Урізноманітнювалися заходи для різних груп читачів, розширювалась база технічного забезпечення.

За 2 роки працівниками відділу було обслужено 1824 користувачі. 112 пройшли індивідуальне навчання. Інтерес до Інтернет-центру постійно зростає і протягом 2004 року його послугами скористалися вже 3458 відвідувачів, що свідчить про підвищення рівня задоволення запитів, якості та оперативності надання інформації.

Запити, з якими звертаються користувачі до мережі Інтернет, - найрізноманітніші. Найбільше звернень було з метою отримання інформації на допомогу навчальному процесу від студентів, учнів шкіл, вчителів і викладачів учбових закладів. Надання безкоштовного користування Інтернетом дозволяє їм переглянути електронний каталог дисертацій та авторефератів дисертацій, який створений у Національній бібліотеці України ім. Вернадського.

Відповідно до проекту в Інтернет-центрі пріоритетною категорією користувачів у наданні доступу до Інтернет є інваліди. За допомогою консультантів вони набувають навиків роботи в мережі Інтернет, здійснюють пошук необхідної інформації. Інтернет розширює межі спілкування для людей з особливими потребами, що має для них велике значення. Необхідну інформацію з мережі Інтернет черпають не лише діти, але і їх батьки (про нові методи лікування та ін.).

З метою кращого задоволення запитів з аналогічних питань та надання нового виду інформаційних послуг, пов’язаних з використанням електронних ресурсів в глобальній мережі, готується вебліографія. Веб-списки постійно поповнюються. Найбільш популярними серед читачів є такі теми: “Українські пошукові системи”, “Державні органи в Інтернеті”, списки сайтів з екології, спорту, історії, на допомогу працевлаштуванню. Всього бібліографами підготовлено 51 вебліографічний список.

У 2004 році бібліотекою видано посібник “Навігатор” тиражем 1000 примірників. За його допомогою можна оперативно отримати інформацію з мережі Інтернет. “Навігатор” складається з таких розділів: інноваційна діяльність України; соціальна робота в Україні; нові технології в бібліотечній справі; ринки продовольчих товарів; популярна музика; країни світу. Найбільш популярними серед відвідувачів є сайти, що присвячені музиці та клонуванню. “Навігатор” був розповсюджений серед учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції „Використання нових технологій – зростання іміджу сучасної бібліотеки” (Рівне, листопад 2004 року), надісланий в бібліотеки області та України, рекомендується читачам книгозбірні під час роботи в Інтернеті.

Найбільш доступною для бібліотек і популярною серед користувачів є служба “Віртуальна довідка”, яка діє на сайті бібліотеки (http://www.libr.rv.ua) з жовтня 2003 р. Програмне забезпечення розроблене працівником інформаційно-аналітичного відділу Ярмаком В.М.. Програма “Віртуальної довідки” подібна до форуму, де кожний запит (разом із відповіддю) автоматично отримує свій номер. З жовтня по липень 2004 р. у “Віртуальній довідці” було зафіксовано 107 запитів-відповідей. Останнім часом до довідки щомісяця звертаються приблизно 500 чоловік, що свідчить про зростання попиту на такий вид послуг.

Більшість запитань пов’язана з виконанням навчальних завдань: рефератів, курсових та дипломних робіт. Серед джерел пошуку інформації, які обирають бібліографи, переважають електронні ресурси бібліотеки (електронний каталог і електронна картотека статей, інші електронні бази даних). Вони надають можливість відповісти на запитання про наявність тих чи інших документів у фонді бібліотеки. Поряд із цим бібліографи використовують традиційні джерела (карткові каталоги і картотеки, друковані бібліографічні посібники). Найбільш запитуваним джерелом інформації є Інтернет. Бібліотека здійснює пошук інформації, відбирає її і формує рекомендований список веб-ресурсів для перегляду. Відповідь оформлюється у вигляді листа-повідомлення, заноситься у форму “Віртуальної довідки” і у такому вигляді відправляється читачу. Варто зазначити, що всі запити і відповіді на них зберігаються в архіві і користувач може переглянути їх у разі повторного запиту.

Серед найбільш змістовних і таких, що потребували розширеного пошуку - довідки “Судовий процес над Василем Стусом”, “Бібліографія президента Чехії Вацлова Гавала”. Однотипність запитів (пошук рефератів, курсових, літературних творів) дали підставу відрегулювати умови, за яких читач самостійно звертається до веб-ресурсів.

Проведений аналіз діяльності служби “Віртуальна довідка” доводить, що цей вид інформаційних послуг бібліотеки належить до найбільш перспективних. Проте вивчення потребують такі питання, як визначення обсягу тематичної довідки (кількість записів у списку), кількість джерел пошуку, термін виконання.

Центральне місце у технології обслуговування займає електронний каталог, який покликаний оперативно надати всі відомості про документи. Пошук за автором і назвою найбільш популярний, оскільки читач найчастіше знає лише автора чи назву книги. Бібліографи часто використовують пошук за ключовими словами. Для успішної організації пошуку на кожне видання потрібні дані від 5 до 15 ключових слів. Але ані точності пошуку, ані його повноти апарат ключових слів не гарантує. Проте читачі у більшості випадків шукають інформацію саме у такий спосіб.

Нещодавно регіональний інформаційний центр приступив до обслуговування читачів на основі CD. Але цей новий вид послуг потребує вирішення ще декількох суттєвих питань, які пов’язані із залученням значних матеріальних коштів. Адже для цього потрібно виділити та обладнати необхідною технікою окреме робоче місце.

Зрозуміло, що комп’ютеризація принципово змінює технологію бібліографічних процесів. Але, на жаль, технологія повністю комп’ютеризованого бібліографічного обслуговування – поки що тема майбутнього. Насамперед, через матеріальні причини, адже вичерпна бібліотечно-комп’ютерна технологія передбачає можливість працювати з термінальними приладами для кожного читача і співробітника. Наша ж бібліотека може наблизитися до цього лише поступово.

Отже комп’ютеризація, ставши міцним інструментом розповсюдження інформації та інформаційно-бібліографічного обслуговування, поставила ряд нових питань, що вимагають негайного вирішення.
ЗМІНА ІМІДЖУ ВІДДІЛУ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОКУМЕНТАМИ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ – НАГАЛЬНЕ ВЕЛІННЯ ЧАСУ.

Волкова С.О.

Багато скарбниць у світі відкриваються, як

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка