Призваний Польовим райвійськкоматом з січня 1945 р по квітень 1945 р в 329 стрілецький полк стрілком. Надстрокову службу проходив до березня 1950 р в складі 66 окремого стрілецького батальйону гарматним номером 76 мм



Сторінка1/17
Дата конвертації11.03.2019
Розмір2,69 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
призваний Польовим райвійськкоматом з січня 1945 р. по квітень 1945 р. в 329 стрілецький полк стрілком. Надстрокову службу проходив до березня 1950 р. в складі 66 окремого стрілецького батальйону гарматним номером 76 мм; при в/ч №25231 телефоністом, мінометником 160 мм. Звільнений в запас. Працював в транспортній конторі ОПС шофером.

Рядовий Гаркуша Петро Тимофійович, народився 29 січня 1926 р. в с. Антонівка Новобузького р –ну. В 1941 р. закінчив 7 класів. На військову службу призваний Польовим військкоматом в січні 1945 р в 90 стрілецьку дивізію стрілком. Двічі поранено: в лютому в бедро, в березні 1945 р в праву ягодицю. Звільнений в запас згідно поранення. Нагороджений медаллю «За победу над Германией». В мирний час працював в колгоспі «Радсело» рядовим колгоспником. Нині покійний.



С П И С К И

Учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., уроженців і жителів м. Новий Буг, які повернулися з війни живими і вже покійні на даний час.

Рядовий Андрущенко Прокіп Порфирович, народився 1 серпня 1906 р. в м.Новий Буг, в селянській сім’Ї. Сім’я була велика, тож працювати прийшлось ще змалку. З 1926 по 1930 роки працював на шахті в Донбас. В 1937 році повернувся в р1дне місто і почав працювати комбайнером в колгосп1 «Родина». За високі трудові здобутки побував на виставці в Москві. В червні 1941 р. отримав повістку до райвійськкомату. Зібрали 50 чоловік і відправили до міста Миколаєва, а потім пароплавом на Одесу на фронт. Потрапив в окремий батальйон, що обслуговував танкову бригаду. Йшли запеклі бої, наш полк направили на Маріуполь, потім Шахтинське, а далі на Ростов. Два тижні тривали тяжкі бої. Відбили напередодні Різдва. Потім були в обороні: Славинське, Старий Оскол, Барвинівка. 17 травня 1942 р. пішли в наступ. Восени переправились через Волгу - і під Сталінград. Просувались з запеклими боями під містами Дмитрівкою і Новоолексіївкою. Вночі захопили аеродром і 300 літаків. Так і закінчили Сталінградську битву. Далі направили на Курсько-Орловську дугу. Тут стояли в обороні, потім пішли в наступ і дійшли до Харкова. Це був 1943 рік. В складі 112 полку звільняли Білорусію, визволили Рогачів, Бобруйськ. В 1944 році добрались до Праги, швидкими темпами пішли в наступ до Варшави. Звільнили польські міста Познань, Бєлу Подв’язку. Потім Кустрінь /Німеччина/. На річці Одер поставили міст і пряма дорога на Берлін. Розбили німця, звільнили Потсдам і дійшли до самої Ельби. Половину батальйону направили до Японії, а Прокопу пощастило залишитись. Дійсно пощастило, бо за всю війну ні разу не потрапляв в полон, пройшовши її з початку до кінця в складі 4-ї, 5-ї, 9-ї Армії та в Білоруському фронті. Нагороджений бойовими медалями : «За отвагу», «За оборону Сталинграда», «За освобождение Варшавы», «За победу над Германией», орденом «Отечественной войны Пст.» та 6-ма ювілейними медалями. В жовтні 1945 року повернувся додому. Працював в рідному колгоспі на відбудові сільського господарства. За трудові досягнення нагороджений орденом Леніна. Нині покійний. Газ. фото.
Рядовий Адаменко Андрій Денисович, народився в 1918 році в м. Новий Буг. В 1936 році закінчив 6 класів середньої школи. В вересня 1939 року проходив військову службу в складі 264 стрілецького полку. В червні 1941 р. призваний на Вітчизняну війну. В 1942 р. потрапив в полон. З грудня 1942 р. по березень 1944 р. проживав на окупованій території. Після звільнення з окупації в листопаді 1944 р. знову призваний на військову службу в 16 окремий військово- будівельний батальйон, де прослужив до грудня 1946 р. З грудня 1946 по серпень 1947 р. проходив службу у внутрішніх військах НКВС в м. Рига - стрілком. Після демобілізації повернувся в с. Показне і працював в колгоспі на різних сільськогосподарських роботах. Нагород немає. Нині покійний. Фото відсутнє.

Сержант Антоненко Макар Федосійович, народився в 1913 р. в м. Новий Буг в сім’ї селянина. Українець. Освіта 2 класи початкової школи. В 1939 р. призваний Новобузьким РВК на військову службу і зарахований в 139 гаубичний полк трактористом. З серпня 1941 р. продовжував службу на фронтах Вітчизняної війни в складі 1165 кулеметно-артилерійського полку трактористом. З жовтня 1942 р. по травень 1945 р. мужньо боровся за перемогу. За участь у боях нагороджений орденом «Красной Звезды», 2-ма медалями «За боевые заслуги», «За отвагу», «За взятие Кенинсберга», «За победу над Германией». В жовтні 1945 р. звільнений в запас. В мирний час працював в колгоспі «Родина» помічником бригадира. Нині покійний. Фото відсутнє.


Сержант Антоненко Микола Сидорович, народився 15 жовтня 1916 року в м. Новий Буг. Українець. В 1933 р. закінчив педтехнікум. На військову службу призваний Новобузьким РВК з червня 1941 р по жовтень 1942 р. в складі 218 артилерійського полку - гарматним номером, потім в 703, 109 окремих зенітно-кулеметних ротах - навідник, командир гармати 37 мм.. За участь у військових операціях нагороджений орденом «Красной Звезды», медалями «За победу над Германией», «За взятие Праги», «За освобождение Белграда», «За взятие Будапешта». Після війни працював на ново бузькому елеваторі машиністом до виходу на пенсію. Нині покійний. Фото відсутнє.
Рядовий Антоненко Григорій Никифорович, народився 23 листопада 1925 р. в м. Новий Буг. Освіта 7 класів. Шофер. З серпня 1941 р. по березень 1944 р. проживав на окупованій території. На військову службу призваний 5 травня 1945 р. Польовим РВК і зарахований в 107 запасний стрілецький полк стрілком. Військову службу продовжував з червня 1945 р. по травень 1946 р. в складі запасних стрілецьких полків 148, 81.. З травня 1946 р. по травень 1947 р. проходив військову службу в складі 15 окремого стрілецького батальйону кулеметник РПД. З травня 1947 р. по червень 1949 рр. військову службу проходив в 24 автоскладі, в 12 окремій роті обслуговування -- стрілок. Звільнений в запас в червні 1949 р. Працював в новобузькому харчокомбінаті - шофером, до виходу на пенсію. Нагороджений медаллю «30 років Радянської Армії і Флоту». Нині покійний. Фото відсутнє.
Рядовий Антоненко Василь Сергійович народився в 1906 р. в с. Новосілля Новобузької міської ради. Освіта початкова. До війни працював в колгоспі. Брав участь у колективізації. На військову службу призваний Новобузьким РВК. Службу проходив з червня 1941 р. по липень 1945 р. Стрілок. Учасник бойових дій Вітчизняної війни. В боях отримав поранення. Звільнений в запас в серпні 1945 р. Інвалід Ш групи. Нагороджений медаллю «За победу над Германией». Нині покійний. Фото є.
Рядовий Афонькін Петро Маркович народився 23 серпня 1922 р. в с. Малєєвка Баштанського р-ну. Росіянин. Освіта 7 класів. Токар. На військову службу призваний в серпні 1943 р. і зарахований у 80 артилерійський полк токарем. Учасник бойових дій ВВ війни. В боях з фашистами тяжко поранений в ліву ногу. Пролікувавшись в евако –шпиталі звільнений в запас. Отримав групу інвалідності. Не працював. В 1948 році переїхав в м. Новий Буг. Нині покійний. Фото відсутнє.

Лейтенант Андрієнко Юрій Нікіфорович народився в 1925 р. Житель м. Новий Буг. Освіта вища. Учасник бойових дій Вітчизняної війни з липня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 186 гвардійського стрілецького полку 62 гвардійської стрілецької дивізії. За участь у бойових операціях нагороджений медалями «За отвагу», «За победу над Германией». Нині покійний. Фото відсутнє.


Майор медслужби Андрієнко Нікіфор Полікарпович, народився в 1899 р. Житель м. Новий Буг. Освіта вища. Учасник бойових дій Вітчизняної війни з червня 1941 р. по серпень 1942 р. Військову службу проходив при евакошпиталі №1745 - хірург . Нагороджений медалями «За отвагу», «За победу над Германией». Нині покійний. Фото газ.

Рядовий Авраменко Григорій Терентійович народився в 1916 р м. Новий Буг.

Освіта 7 класів середньої школи. Закінчив ПТУ . Тракторист-машиніст широкого профілю. На військову службу призваний Новобузьким РВК з червня 1941 р і зарахований в 150 окремий механізований корпус. З вересня 1941 р. проживав на окупованій території по березень 1944 р. Учасник бойових дій Вітчизняної війни з березня 1944 р по травень 1945 р в складі 576 А . запасного 17 ВА. Нагороджений орденом «Красной Звезды», медалями «За отвагу», «За победу над Германией». В мирний час працював в міському горкомунхозі шофер - садівник. Нині покійний. Фото відсутнє.
Капітан Авдєєнко Володимир Михайлович, народився в 1920 р. в м. Новуий Буг. Учасник бойових дій Вітчизняної війни з лютого 1942 р. по грудень 1944 р. в складі 39 гвардійського стрілецького полку 13 гвардійської стрілецької дивізії. За участь в бойових операціях і вміле командування нагороджений орденом «Красной Звезды», медалю « За победу над Германией» та 4-ма ювілейними медалями. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Анфімов Віктор Миколайович, народився в 1924 р., м. Новий Буг. Учасник бойових дій Вітчизняної війни з березня 1942 р. по серпень 1944 р. в складі 1199 гаубичного артилерійського полку. Нині покійний. Фото відсутнє.

Старшина Андрєєв Ілля Андр1йович, народився в 1919 року. Житель м. Новий Буг. Учасник бойових дій Вітчизняної війни з лютого 1942 р. по травень 1945 р. в складі 574 запасного танкового полку. Нині покійний. Фото відсутнє.

Лейтенант Афонькін Іван Маркович, народився в 1924 р. м. Новий Буг.

Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з червня 1943 р. по березень 1944 р. в складі 140 танкової бригади. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бабенко Василь Васильович народився в 1913 р. в селі Н. Цариціно Омської обл.. в сім’ї робітника. В 1931 р. закінчив 7 класів. Учасник бойових дій ВВв з 22 липня 1941 р по жовтень 1941 р. в складі 136 стрілецького полку - автомеханік. В жовтні 1941 р попав в полон, проживав на окупованій території до березня 1944 р. Після звільнення району від німецьких окупантів проживав в м. Новий Буг. Працював в комунгоспі майстром по газових установках. Бойових нагород немає. Нині покійний.


Сержант Бабич Григорій Трохимович народився в 1914 р. в Полтавскій обл. Лохвінського р-ну с. Бєлогорілка. Українець. В 1929 р. закінчив 4 класи місцевої школи. Сім’я селянина. Відслужив дійсну військову службу в рядах радянської Армії в складі 130 стрілецького полку - гарматний номер 76 мм. Учасник бойових дій ВВВ з червня 1941 р. по травень 1945 р командир гарматної зброї 76 мм в складі 44 артилерійського полку; в 224 артилерійському полку – тракторист; в 102 запасному стрілецькому полк - командир гарматної зброї 76 мм. Звільнений в запас в жовтні 1945 р. Нагороджений медаллю «За победу над Германией». Після війни проживав в м. Новий Буг і працював в колгоспі ім.Коцюбинського - тесляром. Нині покійний. Фото відсутнє.

Старшина Бабіченко Семен Петрович народився 14 вересня 1922 р в Чигиринському районі Кіровоградської обл.. Освіта 5 класів. Житель м. Новий Буг. На військову службу призваний Єланецьким РВК в березні 1944 р. і зарахований в 19 гвардійський повітряно-десантний полк 10 гвардійської дивізії. З травня 1944 р. по листопад 1944 р. учасник бойових дій ВВв - командир відділення. В листопаді 1944 р двічі тяжко поранений. Пролікувавшись в евакошпиталі в січні 1945 р. направлений на курси молодшого лейтенанта в 3-й Український фронт. В березні 1945 р. призначений на службу в 77-й мотострілецький полк на посаду замісника командира взводу. За участь у боях нагороджений орденом «Слави Ш ст.», медалю «За перемогу над Німеччиною». В 1946 р. звільнений в запас. В мирний час працював в дитячому садку кочегаром. Нині покійний.

Матрос Базалій Людмила Андріївна народилася 27 грудня 1920 р. в с. Новодмитрівка Новобузького р-ну. В 1940 р. закінчила Ленінградський учительський інститут по спеціальності педагог-історик. На військову службу призвана Ардатовським РВК в травні 1942 р. і направлена в екіпаж радянської армії - писар бібліотекар. В липні 1942 р. переведена в шпиталь - писарем. З жовтня 1943 р. проходила службу в 340 батареї берегової охорони - телефоністом. В лютому 1945 р. звільнена в запас за станом здоров’я. Нагороджена медалями: «За победу над Германией», «За оборону Севастополя», «За оборону Заполярья». Після війни працювала в комунгоспі касиром. Нині покійна.


Зв’язківець Базалій- /Шевченко/ Любов Андріївна народилася в м. Новий Буг. В 1941 р. закінчила 10 класів. В класах надзвичайна тиша. Та ранок 22 червня 1941 р. перекреслив всю тишу і спокій. Загриміли сильні вибухи…. дим, крик і плач. Чоловік у військовій формі оголосив : всім евакуюватися! Почалася війна! Те страшне лихо застало дівчину в прикордонному місті Карело – Фінської РСР, далеко від рідного Нового Бугу. Евакуйовані тримали курс на місто Оловець і далі в Горьковську область. Там і працювала у сільській школі Люба майже рік. Ворожий чобіт туди ще не сягнув. А навесні 1942 року був оголошений спеціальний призов в армію. Брали дівчат з освітою не менше 10 класів. Треба замінити червонофлотців, які пішли на фронт. За місяць Люба пройшла школу молодого червонофлотця і вже 15 травня була на госпітальному кораблі. Брали поранених у Мурманську, куди везли зброю, і переправляли їх морем в Архангельськ. В екіпаж корабля входило четверо дівчат. Серед них бойовим зв’язківцем була Люба Шевченко. Часто не тільки сиділа за телефонними апаратами, а й допомагала медпрацівникам. Перев’язувала рани, писала листи під диктовку понівечених війною солдатів. Згодом зв’язківця та моряків висадили на затоці Білого моря для охорони рубежів водного району. Пильно слідкували солдати за морем, яке перетворилося з ласкавого й грайливого на грізне і похмуре. Адже всі вони весь час очікували з нього небезпеку. Мужньо несла військову службу дівчина, за що одержала урядові нагороди: медалі «За оборону Заполярья», «За боевые заслуги», «За победу над Германией» та ювілейні мелалі. Коли ворог був розгромлений, повернулася в рідний Новий Буг, приступила до мирної праці. 12 років трудилася в комбінаті комунальних підприємств на посаді бухгалтера - касира. А ще працювала ревізором в райспоживспілці. Нині покійна. Фото газетне.

Рядовий Базалій Петро Пилипович народився в 1913 р. в с. Новий Буг в сім’ї робітника. Українець. Закінчив 3 класи початкової школи в 1922 р. З листопада

1935 року до грудня 1937 р. проходив військову служу в лавах Радянської Армії в складі 25 окремого автобатальйону- шофер. В липні 1941 року призваний по мобілізації на фронт і зарахований шофером в 155 окремий будівельний загін. У вересні 1941 р. попав в полон і відправлений в Німеччину в м.Бахум. В квітні 1945 р. звільнений американськими військами. Після звільнення продовжував службу до листопада 1945 р. Звільнився в запас і повернувся додому. Працював в колгоспі «Родина» комбайнером. Бойових нагород немає. За трудові досягнення нагороджений орденом Леніна. Нині покійний. Фото відсутнє.
Гвардії рядовий Бакалов Василь Григорович народився 1 січня 1921 р. в с. Веселінове Веселіновського р-ну Миколаївської обл.. Освіта 5 класів. Закінчив курси шоферів. З вересня 1940 р. по червень 1941 р. служба в рядах радянської армії в 214 повітряно-десантній бригаді- шофер. З червня 1941 р. на фронтах ВВ війни в складі 368 стрілецької дивізії; з березня 1943 р. в складі 26 автомобільного полку; з квітня 1944 р. в складі 26 гвардійської стрілецької дивізії; з серпня 1944 р. по листопад 1945 р. в складі 71 автополку- шофер. Службу закінчив в серпні 1946 р. в 669 автотранспортному батальйоні. За участь у бойових діях нагороджений орденом «Красной Звезды», медалями «За боевые заслуги», «За взятие Кенинсберга», «За победу над Германией». В боях був поранений. Після війни проживав в м. Новий Буг». Працював в миколаївській спец автобазі - шофером. Нині покійний. Фото відсутнє.
Старшина Баклан Михайло Йосипович, народився в 1917 р. в с. Калинівка, що біля Миколаєва, в багатодітній селянській сім’ї. Змалку довелося заробляти собі на прожиття. Працював в м. Миколаєві на різних роботах, та потяг до знань був настільки

сильним, що зміг закінчити автошколу і курси в аероклубі. Отримав права шофера та нагрудний знак «Парашутист». В 1938 р. призваний в ряди радянської армії. Службу проходив на базі Чорноморського Флоту у місті Севастополь – командиром відділення шоферів. Там його і застала війна. Одесу оточили німці. В Севастополі сформували морський десант, завданням якого було, вночі висадити в тил німців повітряний десант на бомбардувальнику ТБ-3. Спеціальних частин в той час не було. Відібрали добровольців парашутистів, видали зброю і наказали підняти паніку до висадки основних сил з моря. З сотні десантників залишилось чоловік десять. За участь у цій операції Михайлу позачергово присвоїли звання головстаршини і нагородили орденом «Бойового Червоного Прапора». Повернувшись в свою частину, довелось захищати м. Севастополь. Коли місто здали, німці затисли наших воїнів на мисі Херсонес. Вранці підійшли кілька катерів і моряки кинулись до них. Пливти треба було далеко та щей й під обстрілом. Михайло добре плавав, тож зміг потрапити на один із катерів. Врятували не багатьох. За мужність, проявлену в боях за Крим одержав нагороду уже після війни орден «Красной Звезды». Далі фронтові шляхи пролягли на Кавказ, а завершив війну в Болгарії. Нагороджений медалями «За боевые заслуги», «За оборону Кавказа». Після війни рік працював в ДАІ м. Миколаева. З 1949 року його трудова діяльність нерозривно пов’язана з Новим Бугом. Спочатку працював автоінспектором, а згодом очолив відділення Державтоінспекції у Новобузькому районі. Працював на цій посаді до виходу на пенсію. Без відриву від основної роботи закінчив новобузький ТМЕСГ. Будучи на пенсії працював інженером з безпеки руху в «Сільгосптехніці». За роки служби в органах внутрішніх справ неодноразово нагороджувався почесними грамотами, ювілейними медалями, подяками. В жовтні 1989 р. Михайло Йосипович пішов з життя. Фото є.


Рядовий Баланчук Адам Кирилович народився 5 серпня 1922р. в с. Варварівка Житомирської обл.. Житель м. Новий Буг. На військову службу призваний в грудні 1943 р. Олеєвським РВК із зарахований в 390 стрілецький полк. Фото відсутнє.

Єфрейтор Банкулов Олексій Ілліч народився в 1911 р. Житель м. Новий Буг. Освіта 4 класи неповної середньої школи. В 1939 р. призваний на військову службу в ряди радянської армії в складі 4 окремого хімічного батальйону - шофер. В червні 1941 р. призваний по мобілізації Новобузьким РВК і зарахований в 440 батальйон аеродромного обслуговування шофером. Службу проходив до листопада 1945 р. Учасник бойових дій ВВ війни з 06.1941 р. по травень 1945 р. Має нагороди : медалі «За боевые заслуги», «За оборону Кавказа», « За победу над Германией». В мирний час працював на Баратівському пенькозаводі шофером. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядова Баляниця Марія Петрівна народилася в 1924 р. в м. Новий Буг. Учасниця бойових дій Великої Вітчизняної війни з серпня 1943 р. по вересень 1945 р. в складі окремого ДЕБ - регулювальниця. Нині покійна. Без фото.

Рядовий Бабинін Тимофій Петрович народився в 1910 р. в с. Новий Буг. Учасник бойових дій ВВ війни з травня 1944 р. по вересень 1944 р. в складі 396 стрілецького полку 118 стрілецької дивізії. Нині покійний. Без фото.


Рядовий Баранов Єгор Петрович народився 6 січня 1918 р. в селі Варварівка Хотинського р-ну Могильовської обл.. Білорус. Освіта 8 класів. З вересня 1939 по березень 1941 р. служба в рядах Радянської армії в складі 207 стрілецького полку –стрілок. З серпня 1941 по березень 1944 р.р. проживав на окупованій території. На фронтах ВВ війни з березня 1944 р. по травень 1946 р в складі 509 стрілецького полку; в 27 окремій знищувальній протитанковій дивізії - телефоніст. Брав участь в боях за звільнення Югославії. Нагороджений медалями : «За освобождение Белграда», «За победу над Германией», «20 лет победы в ВОВ 1941-1945 гг.». Після війни проживав в м. Новий Буг і працював в колгоспі ім.. Чкалова на відбудові зруйнованого господарства. Виконував різні сільськогосподарські роботи. Нині покійний. Без фото.

Молодший сержант Баранов Іван Васильович народився 12 серпня 1917 р. в с. Слободка Уріцький р-н Орловської обл.. Росіянин. Житель м. Новий Буг. В 1934 р. закінчив 7 класів середньої школи. Слюсар. Член КПРС з 1943 р. З 1938 р. по 1940 р. служба в рядах Радянської армії в 15 окремому кулеметному батальйоні – шофер. На фронтах ВВ війни з червня 1941 р. по жовтень 1945 р. в складі 92 гаубичного автополку; в 804 автобатальйоні, в 452 стрілецькому полку - шофер. В 1941 році отримав поранення в праву ногу і праву руку. В 1942 р. виконуючи бойове завдання знову поранено. Приймав участь в обороні Ленінграда. Перемогу зустрів у Берліні. Нагороджений високими урядовими нагородами: орденом «Славы Ш ст», «За боевые заслуги», «За оборону Ленинграда», « За победу над Германией». В мирний час працював в новобузькій «Сільгосптехніці» слюсарем до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.


Старший сержант Бахмацький Іван Прохорович народився 17 травня 1924 р. в Сумській обл.. Конотопського р-ну. В 1938 р. закінчив 6 класів. На військову службу призваний Конотопським РВК і зарахований в 45 запасний стрілецький полк - навідником з вересня 1943 р. по січень 1944 р. З січня по жовтень призначений в 159 артилерійський полк - командиром відділення зв’язку. 27 жовтня 1944 р. тяжко поранено в грудну клітку. Лікувався в евакошпиталі №1079. Звільнений в запас згідно поранення. За участь у бойових операціях нагороджений медалями : «За отвагу», «За победу над Германией». З 1961 року проживав в м. Новий Буг. Працював в колгоспі ім.. Коцюбинського на різних роботах. Нині покійний. Без фото.

Старшина Баканов Василь Максимович народився 21 січня 1920 р. в Курській обл.. Росіянин. В 1939 р. закінчив ТМЕСГ - механік по сільгоспмашинам. В травні 1939 р. призваний на військову службу і направлений в 157 стрілецький полк НКВС курсантом на командира відділення. З серпня 1941 р. по червень 1945 р. службу проходив в складі 85 танкової бригади - старшиною взводу. Службу продовжував до 1948 р. в 138 , 140 залізнично-дорожних батальйонах – старшиною мост. роти. В квітні 1949 року звільнений в запас і переїхав в м. Новий Буг. Працював механіком в новобузькій «Заготконторі» . Нагороджений медалями : «За победу над Германией», «20 лет победы в ВОВ 1941-1945 гг», «30 лет Советской Армии и Флота». Нині покійний. Без фото.

Рядовий Бабенко Іван Кузьмич народився в 1900 р. в м. Новий Буг. З 1941 по березень 1944 р. проживав на окуповані1 території. В березні 1944 р призваний по мобілізації на фронт в складі 8 гвардійського стрілецького полку - стрілок. Дорогами війни дійшов до Угорщини. Отримав поранення і звільнений в запас в січні 1945 р. Нині покійний. Без фото.
Рядовий Баладинський Артем Степанович народився в 1904 р. в с. Новий Буг в сім’ї селянина. З 1941 по 1944 р. проживав на окупованій території. Після звільнення Нового Бугу по мобілізації призваний Новобузьким РВК і відправлений на фронт в березні 1944 р. в складі 111 стрілецького полку 40 гвардійської стрілецької дивізії - стрілок. В серпні 1945 р. звільнений в запас. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Баладинський Іван Григорович народився в 1924 році в м. Новий Буг. Проживав в окупації з 1941 по 1944 р.р. В березні 1944 р. призваний Новобузьким РВК і відправлений на фронт в складі 487 розвідроти 218 стрілецької дивізії. Учасник бойових дій ВВ війни з листопада 1944 р. по лютий 1945 р. В одному із боїв тяжко поранено. Лікувався в евакошпиталі у Дніпропетровську. Тут він зустрів довгождану Перемогу. Нагороджений орденами та медалями. Звільнившись в запас повернувся додому, одружився, виховав 3 синів. Помер в січні 2010 р. Фото газетне.


Рядовий Банно Іван Григорович народився в 1912 р. в с. Терновка Миколаївської обл. Житель м. Новий Буг. В 1928 р. закінчив 5 класів. З 1934р. по 1936 рр. служба в рядах радянської Армії. По мобілізації призваний 25 березня 1941 р. Службу проходив в 99 Червонознаменному гвардійському стрілецькому полку автоматником. Брав участь у звільненні міст Брянська, Великих Лук, Вітебська, Каунаса, Маріуполя . Найжорстокіший бій був при звільненні м. Кенинсберга. 9 травня 1945 року всі наші війська святкували День Перемоги. Демобілізувався в листопаді 1945 р. з 268 стрілецького полку. В мирний час працював в колгоспі ім. Коцюбинського. Нині покійний. Фото газ.
Ст. сержант Бельчик Іван Радіонович народився в 1927 р. в с. Петрівці новобузької міської ради. Учасник бойових дій ВВ війни з жовтня по березень 1945 р. Командир відділення. Звільнений в запас в березні 1951 р. Нині покійний.

Сержант Бельчик Іван Дмитрович народився 7 липня 1926 р. в м. Новий Буг. Освіта 7 класів. Прораб. З 1941 р. по 1943 р. проживав в окупації. 1943 р. по березень 1945 р. в етапі. Після звільнення в березні 1945 р. призваний Польовим військкоматом в діючу Армію в 122 запасний стрілецький полк по серпень 1945 р. Надстрокову військову службу проходив по липень 1951 р. в складі 116 запасного стрілецького полку; на складі НКО стрілком. З червня 1946 р по травень 1947 р. зарахований курсантом у 8-му школу молодших авіа спеціалістів. З травня 1947 р. по липень 1951 р. проходив службу при в/ч №65396 - майстром по авіаозброєнню, та повітряним стрілком. За участь у боях нагороджений медалями: «За победу над Германией», «30 лет Советской Армии и Флота». Після демобілізації працював прорабом в «Міжколгоспбуді» до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка