Про організацію та зміст навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами




Скачати 246,5 Kb.
Дата конвертації16.11.2018
Розмір246,5 Kb.
Про організацію та зміст навчально-виховного процесу

дітей з особливими освітніми потребами.

Впродовж 2015-2016 навчального року робота спеціальних, інклюзивних закладів освіти, індивідуального на­вчання спрямовуватиметься на реалі­зацію нормативних вимог Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми по­требами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серп­ня 2013 р. № 607, поетапне введення якого здійснюється з 1 вересня 2014 року. За Державним стандартом учні з особливими освітніми потребами можуть навчатися у спеціальних за­гальноосвітніх навчальних закладах, навчально-реабілітаційних центрах, у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Переважна більшість дітей з осо­бливими освітніми потребами може навчатися у звичайних дошкільних та загальноосвітніх закладах за умови відповідної психолого-педагогічної підтримки, адаптації спеціальних програм та дотримання охоронного режиму. Для них організовуються спеціальні, інклюзивні групи та класи, а для учнів, які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад, - індивідуальна або дистан­ційна форма навчання відповідно до особливостей психофізичного розви­тку кожної дитини зокрема. Право ви­бору навчального закладу або форми навчання залишається за батьками дитини.

Для організації навчально-вихов­ного процесу з дітьми, які мають осо­бливі освітні потреби, рекомендовано користуватися методичним листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2015 року № 1/9-280 «Про організацію навчально-виховного про­цесу учнів з особливими освітніми по­требами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році». З 1 вересня 2015 р. навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку у спеціальних, загально­освітніх закладах з індивідуальним, інклюзивним навчанням буде здійсню­ватися за навчальними планами і про­грамами, у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року (лист МОНУ від 25.06.2014 № 1/9-335 «Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчаль­них закладів на 2014/2015 навчаль­ний рік»). Програми розміщено на офіційних сайтах Міністерства (www. mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo. gov.ua), в Інформаційному збірнику МОН України.

Вимоги до структури навчального року та розроблення робочих навчаль­них планів, подані у листі МОН Укра­їни від 22.05.2015р. № 1/9-253 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»), поширюються на спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) для дітей, які по­требують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, навчально - ре­абілітаційні центри, санаторні школи та школи-інтернати.

Варіанти Типових навчальних планів заклади обирають самостійно в залежності від типу та спеціалізації закладу, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забез­печення. На їх основі складаються щорічні робочі навчальні плани, з ура­хуванням особливостей розвитку та індивідуальних освітніх потреб учнів, які затверджуються відповідними органами управління освітою. Робочі навчальні плани на 2015/2016 н.р. для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фі­зичного та (або) розумового розвитку, складаються:

для підготовчого, 1-3 класів - за Типовими навчальними планами спе­ціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумо­вого розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН Укра­їни від 28.01.2014 № 80 (зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 р. № 133 (про зміни в на­вчальному навантаженні для дітей з російською мовою навчання - додаток 5) та від 15.07.2014 № 828, відпо­відно до яких, у позиції «Навчальні предмети» замінено назву предмета «Сходинки до інформатики» на «Ін­форматика»;

для 4 класів - за Типовими на­вчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фі­зичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009р. № 852);

для 5-6 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумово­го розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.06.2014 р. № 701, від­повідно до яких до типових планів внесено такі зміни у додатки 1(для сліпих дітей), 3 (для дітей зі зниженим зором), 11 (для дітей з тяжкими по­рушеннями мовлення), 13(для дітей з порушеннями опорно-рухового апара­ту): у 5-10 класах другу іноземну мову виключено; кількість годин на тиждень на першу іноземну мову збільшено на 1 год.; для сліпих дітей, для дітей зі зниженим зором та з порушеннями опорно-рухового апарату українську мову збільшено на 1 год., а для дітей з важкими порушеннями мовлення кіль­кість годин на тиждень на українську мову збільшено на 1 год. тільки в 5-7 класах, у 8-10 класах кількість год з української мови залишилась без змін;

для 7-10 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумово­го розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 № 416 «Про внесення змін до наказу Мі­ністерства освіти і науки України від 26.08.2008 р. № 778;

для 11-12 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 12.02.2015 № 134.

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 08.05.2015р. № 518 «Про внесення зміни до деяких наказів» та від 19. 06. 2015р. № 651 «Про внесення зміни до деяких на­казів» внесено зміни в додатки до наказів МОН України від 22.04.2014 № 504 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних за­гальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», від 12.02.2015 № 134 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня для ді­тей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», відпо­відно до яких змінено назву предмета «Світова література» на «Зарубіжна література».

Навчання дітей з помірною розу­мовою відсталістю здійснюється за спеціальними навчальними програма­ми та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для розумово відсталих дітей та (або) індивідуальною програмою з ураху­ванням особливостей психофізичного розвитку учнів. Навчальні плани для учнів 5-9 класів з помірною розумовою відсталістю складаються на основі Ти­пових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей з розумовою від­сталістю з урахуванням психофізич­ного розвитку учнів. У межах програм для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, для дітей зі склад­ними порушеннями розвитку (глухих та зі зниженим слухом у поєднанні з розумовою відсталістю) дозволяєть­ся вносити корективи з урахуванням індивідуальних особливостей даної категорії дітей. Допускається адап­тація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощенні за характером і структу­рою, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем та постійне повторення навчального матеріалу у поєднанні з предметно-практичною діяльністю.

Корекційно-розвитковою складо­вою інваріантної частини навчальних планів спеціальних навчальних за­кладів регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями: розвиток слухового, зорово­го сприймання; розвиток мовлення; корекція пізнавальної діяльності; формування навичок просторового та соціально-побутового орієнтування; формування компенсаційних способів діяльності; практичне використання знань, умінь і навичок; розвиток кому­нікативної діяльності і творчості; фі­зичний розвиток. Така робота здійсню­ється впродовж дня з використанням фахового потенціалу, досвіду роботи вихователів, досвідчених педагогічних працівників, потребує впровадження особистісно орієнтованих програм на­вчання та реабілітації за індивідуаль­ним та диференційованим підходом і передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів.

Наказом МОН України від 23.01.2015р. №44 «Про розроблення корекційно-розвиткового та методич­ного забезпечення спеціальних за­гальноосвітніх навчальних закладів» затверджено склад науково-педагогіч­них колективів для розроблення про­грам з корекційно-розвиткової роботи для І та ІІ ступенів (підготовчий, 1-9 класи) спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів. Для початко­вих класів дані програми планується розробити до початку 2015-2016 на­вчального року, для 5-9(10) класів – до 30.05.2016 р. Як уже зазначалось, у разі відсутності навчальної, корекційної програми, під час складання робочих навчальних планів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, дозволя­ється користуватись адаптованими програмами та робити перерозподіл до 15 відсотків навчального часу, визначеного всередині освітньої га­лузі інваріантною частиною Типових навчальних планів з обов'язковим погодженням із місцевим органом управління освітою, між галузями - за погодженням із Міністерством.

Оптимальний зміст та обсяг на­вчального навантаження для дітей з особливими освітніми потребами у поєднанні з відповідною корекційно - розвитковою роботою визначений з урахуванням Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спе­ціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл - інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітацій­них центрів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 № 144. Державними санітарними нормами і правилами зменшено гранично допустиме тиж­неве навчальне навантаження у спе­ціальних загальноосвітніх навчальних закладах. Проте структура школи І ступеня передбачає у своєму складі обов'язковий підготовчий клас, відтак строк навчання в початковій школі становитиме 5 років, що забезпечить достатню кількість навчальних годин для засвоєння змісту освітніх галузей у поєднанні з проведенням корекційно-розвиткової роботи.

Особливістю методики проведення навчально-корекційних занять спеці­альних загальноосвітніх навчальних закладах є те, що структура уроків (занять) має бути гнучкою, органічно поєднувати навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність учнів з особливими освітніми потребами, а засвоєння інформації та формування життєвих навичок потребують уповіль­неного пояснення та багаторазового повторення. Тому доцільною є прак­тична, ігрова, індивідуальна та гру­пова діяльності учнів. Обов'язковим є зв'язок із життєвим досвідом дітей, врахування умов, у яких вони пере­бувають вдома, широке використання фольклору - вивчення народних зви­чаїв, обрядів, застосування творчих завдань.

Для постійної взаємодії між учите­лем та учнем у системі уроків, підви­щення мотивації навчальної діяльності учня доцільно своєчасно використо­вувати різні види вербального, невер­бального, альтернативного оцінювання відповідно до методичних рекомен­дацій щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів з особли­вими освітніми потребами. З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів широко практикується метод оці­нювання портфоліо. Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матері­алу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо. Наприкінці навчального року учитель складає характеристику, яка заноситься до особової справи учня. У ній зазначається рівень розвитку та результати оволодіння учнем усіма компонентами навчання у поєднанні з практичною діяльністю.

Впродовж 2014-2015 н.р. обласним інститутом післядипломної педа­гогічної освіти значна увага приді­лялась навчанню та використанню в практичній діяльності учителів та учнів спецшкіл-інтернатів інформаційно-компютерних технологій. Цьому сприяло те, що, відповідно до нових Державних стандартів освіти дітей з особливими потребами, галузь «Тех­нології» в інтеграції з іншими освітніми галузями є базовою для успішного оволодіння практичними навичками користування сучасними інформацій­но-комунікаційними технологіями для розв'язування життєвих та навчальних завдань. Наприклад, з 2014-2015 н.р. учні із затримкою психічного розвитку з 2-го класу вивчають предмет «Інфор­матика», учні з розумовою відсталістю з 5-го класу - «Основи комп'ютерної грамотності». Програма «Інформати­ки» для 2-4 класів забезпечує реалі­зацію мети і завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, щодо формування у молодших школя­рів основних компетентностей, тобто, нормативно закріплених результатів навчання, які охоплюють знання, умін­ня, навички, форми емоційно-ціннісної діяльності. Зміст навчальної програми «Інформатика» для 2-4 класів спеці­альних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку узгоджено з на­вчальною програмою «Інформатика» для учнів 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Кожен учень має бути забезпеченим індивідуаль­ним робочим місцем за комп'ютером. Час роботи учнів за комп'ютером на уроці не повинен перевищувати 15 хв. Решту уроку діти працюють без комп'ютера, знайомляться із загаль­ними теоретичними положеннями, повторюють і закріплюють вивчений матеріал, виконують вправи на роз­виток сприймання, уваги, мислення, пам'яті тощо. Для практичної роботи учнів за комп'ютером можна викорис­товувати програми з наявного у школі навчально-програмового забезпечен­ня, адаптовані для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Роз­поділ часу на проходження програмо­вого матеріалу, порядок вивчення тем і кількість годин, відведених на них, можуть дещо змінюватися залежно від інтелектуального та психофізичного розвитку учнів. Дітям з порушеннями розумового розвитку достатньо за­своїти елементарні навички роботи на персональному комп'ютері. У спе­ціальній школі інформаційні технології повинні розглядатися не як предмет вивчення, а як інструмент інтеграції учня в сучасний світ.

Більшість спеціальних та загально­освітніх навчальних закладів з інклю­зивним, індивідуальним навчанням, у початкових, середніх, старших класах працюють за програмами (адаптова­ними програмами) загальноосвітніх шкіл, зберігаючи корекційний блок. Та­ким закладам рекомендовано корис­туватись наказами, методичними лис­тами для загальноосвітніх навчаль­них закладів. Зокрема: Наказ МОН України від 29.05.2015р. №584 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3 класів», Наказ МОН України від 29.05.2015р. №585 «Про затвердження змін до навчальних про­грам для загальноосвітніх навчаль­них закладів ІІ ступеня», методичні рекомендації «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 на­вчальному році» розміщені у додатку до листа Міністерства освіти і на­уки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», тощо.

Вчителям початкових класів при оформленні навчальної документації слід взяти до уваги наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх на­вчальних закладів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2015 року за № 472/26917.

Позашкільна робота з дітьми з особливими освітніми потребами про­водиться відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних на­вчальних закладах.

Інклюзивна освіта

Особливості організації та зміс­ту навчально-виховного процесу з інклюзивного навчання в ЗНЗ у 2015/2016 н.р. здійснюється на основі оновленого змісту освіти, визначеного Державним стандартом початкової за­гальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607. Визна­чено нові підходи до організації дітей з особливими освітніми потребами: інклюзивне та інтегроване навчання; формування життєвої компетентності у дітей з порушеннями психофізич­ного розвитку як умови їх соціальної інтеграції, здатності застосовувати здобуті знання і вміння у практичній життєдіяльності. В основу Державного стандарту покладено особистісно-орієнтований, компетентнісний та соціокультурний підходи.

Для організації навчально-вихов­ного процесу для дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклю­зивного навчання рекомендовано користуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закла­дах», методичними рекомендаціями «Про організацію інклюзивного на­вчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист МОНмолодьспорту України від 18 травня 2012 року №1/9-384), «Про організаційно-мето­дичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами» (лист Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1/9-539), «Про навчальні плани та програми спеціальних за­гальноосвітніх навчальних закладів на 2014/2015 навчальний рік» (лист Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2014 року №1/9-335, «Про організацію навчально-виховного про­цесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку» (лист Міністерства освіти і науки України від 13 серпня 2014 року № 1/9-413),«Про організацію навчально - виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 на­вчальному році» (лист Міністерства освіти і науки України від 05 червня 2015 року № 1/9-280), методичними рекомендаціями МОН України щодо організації навчально-виховного про­цесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Інклюзивне навчання організо­вується в ЗНЗ, незалежно від типу, форми власності та підпорядкування на основі комплектування класів учнями з особливими освітніми потре­бами. Рішення про створення класів з інклюзивним навчанням приймається засновником ЗНЗ за погодженням з відповідним органом управління освітою та органом державної санітар­но-епідеміологічної служби. Органи управління освітою визначають базо­ві ЗНЗ для організації інклюзивного навчання; прогнозують витрати для створення безперешкодного доступу, відповідної навчально-матеріальної бази, придбання транспортних за­собів для підвезення учнів до місця навчання та додому, забезпечують підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників для роботи з дітьми в умовах інклюзивного на­вчання, сприяють провадженню інно­ваційної діяльності. Зарахування учнів з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, на підставі письмової заяви батьків, відповідно до порядку, встановленого для загально­освітніх навчальних закладів.

В інклюзивному закладі важливим є підготовленість навчального закладу до роботи з учнівським колективом, фахова компетентність та психологіч­на готовність учасників навчально-ви­ховного процесу до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Навчання дітей у класах з інклю­зивним навчанням здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомен­дованими МОН України для загаль­ноосвітніх з урахуванням програм спеціальних навчальних закладів. Обов’язково складаються індивіду­альна програма розвитку, навчаль­ний план та навчальна програма з урахуванням можливостей дитини та особливостей навчально-пізнавальної діяльності. В індивідуальній програ­мі вказується кількість і тривалість занять з відповідними фахівцями (логопедом, фізіотерапевтом, пси­хологом та іншими спеціалістами). Індивідуальна програма розвитку учня розробляється на один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) вона перегля­дається з метою коригування.

Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні порушення, та зі складними порушен­нями розвитку (порушення слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочо­го навчального плану школи розробля­ється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів для дітей, які потребують корекції фі­зичного та (або) розумового розвитку. Індивідуальний навчальний план ви­значає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчан­ня, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на ін­дивідуальні й групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо. Схема складання календарно-тематичного плану відповідає загальновизнаній формі.

Індивідуальний навчальний план та програма розробляються групою фахівців (заступник директора з на­вчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель - дефектолог та інші - консиліум, муль­тимедійна команда тощо). Бажано залучити батьків до складання індиві­дуальної навчальної програми. Саме така співпраця забезпечить інфор­мування батьків про потенційні мож­ливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які виникають між батьками та вчителями в процесі навчання дитини.

У процесі підготовки до уроку в класі з інклюзивним навчанням вчи­тель складає план-конспект уроку, в якому адаптує навчальний матеріал загальноосвітніх і спеціальних (корекційних) програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофі­зичного розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні за­своєння, який доступний для кожного учня. Інформація за темою, що вивча­ється, повинна відповідати вимогам рекомендованої освітньої програми. Закріплення і відпрацювання отрима­них знань, умінь і навичок ведеться на різному дидактичному матеріалі, підібраному для кожного учня інди­відуально: роздаткові картки, вправи з навчальних посібників і підручників та ін. Для дітей з важкими, комплек­сними порушеннями (ДЦП, аутизм, дефіцит уваги з гіперактивністю тощо) рекомендовано обладнати кімнату для індивідуальних занять, в якій, в разі необхідності, з дитиною прово­див заняття асистент учителя. Така побудова навчальних занять створює умови для спільної, колективної робо­ти всіх учнів класу. Плануючи уроки, розробляючи їх конспекти, вчитель чітко визначає корекційну мету для учнів, обумовлюючи її дидактичними завданнями уроку, характером на­вчального матеріалу, типологічними та індивідуальними особливостями учнів з ООП в інклюзивному класі. Окремий конспект уроку для інклюзованого учня не пишеться. Учитель складає загальний конспект уроку, плануючи, у які види навчальної діяльності він за­лучатиме дитину разом з іншими, а на яких етапах уроку учень виконуватиме індивідуальні менші за обсягом чи складністю завдання. Для їх виділення учитель може відвести вертикальну лінію у загальному конспекті. Як саме виглядатиме конспект уроку, учитель вирішує сам, адже єдиних вимог до написання конспекту уроку в інклюзив­ному класі немає.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямо­ваність. Ефективність навчально-ви­ховної роботи досягається шляхом проведення з такими учнями корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофі­зичного розвитку учнів, а саме: розви­ток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комуніка­тивний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування тощо; розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім при­родним середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок ко­мунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підго­товки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у загально­освітній школі; створення умов для со­ціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій. Окрема корекційна програма не складається. Крім додаткових корекційно-розвиткових занять, корекційну спрямованість повинно мати і саме навчання: у на­вчальній програмі передбачається, які корекційні цілі будуть реалізову­ватись під час засвоєння тієї чи іншої теми. Це відображено і спеціальною структурою навчальних програм для дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Специфіка педагогічного процесу для учнів з порушеннями психофізич­ного розвитку полягає також у вико­ристанні спеціальних засобів корекції з урахуванням конкретної категорії порушення, а саме:


  • адаптація змісту освіти до пізна­вальних можливостей учнів полягає у зменшенні обсягу та спрощенні харак­теру матеріалу, вилученні складного вербального матеріалу тощо. Усі адап­тації відзначаються в Індивідуальній програмі розвитку учня;

  • наочність навчання: словесно - наочні посібники друкуються більшим шрифтом, конкретний матеріал без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання головно­го тощо;

  • уповільненість процесу навчан­ня: повідомлення інформації для дітей з порушеннями інтелекту, мовлення, слуху здійснюється дещо повільніше з урахуванням уповільненості сприй­мання словесної інформації. Напри­клад, для дітей з порушеннями пізна­вальної діяльності надається більше часу для обдумування відповіді, а для дітей зі зниженим зором - для запису;

  • повторюваність у навчанні та ви­хованні: через обмеженість або недо­сконалість сприймання є необхідність повторювати навчальні відомості. Проте цей засіб не означає механіч­ного декілька разового повторення одного й того ж матеріалу. Навпаки, слід використовувати варіативність повторення для заповнення прогалин у сприйманні.

Оптимізація темпу роботи та дина­міки втомлюваності спрямовується на активізацію пізнавальної діяльності учнів, підтримку їхньої працездатності й передбачає переключення учнів на різні види діяльності з метою запо­бігання втоми; емоційність; викорис­тання у процесі викладу матеріалу цікавих фактів, прикладів, деталей; організацію хвилин відпочинку на уро­ці; створення ситуацій успіху.

В Індивідуальній програмі розвитку зазначаються потреби дитини, через які можуть бути внесені певні корек­тиви в режим дня: розклад уроків, додатковий відпочинок, обмеження у

позакласних заходах.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться як у першу, так і в другу половину дня вчителями-дефектологами за кваліфікацією: логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, олігофренопедагог, ортопедагог, а також практичними психологами.

При планування роботи з дітьми з ООП необхідно пам'ятати, що разом зі специфічними труднощами розвитку для всіх категорій дітей з особливос­тями психофізичного розвитку власти­ві такі проблеми: соціальна дезадаптованість; уповільнене й обмежене сприймання; недоліки розвитку мото­рики; порушення мовленнєвого розви­тку; зниження розумової діяльності та пізнавальної активності; недостатні, спотворені знання та уявлення про навколишній світ, міжособистісні сто­сунки; недоліки у розвитку особистості (невпевненість у собі, залежність від оточуючих, низька комунікабельність, егоїзм, песимізм, занижена або зави­щена самооцінка, невміння керувати власною поведінкою). Ці недоліки можуть проявлятись у дітей неодна­ковою мірою, у різних комбінаціях і вимагають внесення коректив у на­вчально-виховний процес та режим дня, що обов'язково відображається у Індивідуальній програмі розвитку.

Необхідно враховувати і педагогіч­ні фактори, які у стандартних умовах загальноосвітніх шкіл можуть при­звести до шкільної дезадаптації учнів з ООП: невідповідність шкільного режиму і санітарно-гігієнічних умов навчання психофізіологічним особли­востям дітей з ООП; невідповідність темпу навчальної роботи на уроці навчальним можливостям дітей; переважання негативних оціночних стимулів; непорозуміння і конфліктні ситуації в сім'ї внаслідок шкільних проблем у дитини.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потре­бами здійснюється за критеріями оці­нювання навчальних досягнень учнів у системі загальної та спеціальної освіти та обсягом матеріалу, визна­ченим індивідуальною навчальною програмою. Проте слід враховувати, що підвищена залежність самопо­чуття, психічного тонусу і працез­датності дітей з ООП від зовнішніх умов висувають і специфічні вимоги до оцінювання. Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою. Специфіка поля­гає у зменшенні кількісної ролі оцінки, використанні її якісного потенціалу. На відміну від загальноприйнятих під­ходів до оцінки, яка виставляється на підставі порівняння результатів роботи учня і нормативних вимог, у корекційно-педагогічній діяльності оцінюються досягнення учня порівняно до попере­дніх. Здійснюється це індивідуально, з урахуванням реальних навчальних можливостей дитини, рівня її досяг­нень у кожній конкретній галузі, міри старанності, наполегливості, праці, вкладеної у досягнення. З метою оці­нювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо, тобто нако­пичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організову­вати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки. У роботі в класах з інклюзивним навчанням важливою є співпраця з додатковими фахівцями (психологами, логопедами, фахівцями з лікувальної фізкультури та іншими спеціалістами).

Для роботи з учнями з особливими освітніми потребами в загальноосвіт­ніх навчальних закладах з інклюзив­ним навчанням вводиться додаткова посада вихователя (асистента вчите­ля) з розрахунку 0,5 ставки на клас, у якому навчаються діти з важкими або комплексними порушеннями в розвитку (наказ Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів»). Крім того, для супроводу дитини за письмовою заявою батьків можуть залучатися асистенти дитини - волонтери з числа батьків, студентів, представників гро­мадських організацій при наявності медичного огляду відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 2 червня 2015 року № 1/9-280 «Про організацію навчально-виховного про­цесу учнів з особливими освітніми по­требами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році».

Якщо дитина навчається за спеці­альною програмою для розумово від­сталих дітей у ЗНЗ (за індивідуальною формою чи в класі з інклюзивним навчанням), навчання її завершується після закінчення 9 класу.

Випускникам, які мають особливі освітні потреби, видається документ встановленого зразка для загаль­ноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були. У додатку до свідоцтва про базову загальну серед­ню освіту вказуються лише ті пред­мети, які вивчав учень у процесі на­вчання. Після цього дитина має право на вступ до професійно-технічного навчального закладу з урахуванням рекомендацій лікарів.

Дошкільна освіта дітей з ООП

Сьогодні у сфері дошкільної осві­ти впроваджується значна кількість інновацій різного характеру, спря­мованості і значимості, втілюються новинки в організацію, зміст, методику, технологію навчання. Розширюється мережа дошкільних навчальних за­кладів (груп) компенсуючого типу, в яких безкоштовно виховуються і про­ходять лікування хворі діти і діти з по­рушеннями психофізичного розвитку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Одночасно з отриманням дошкільної освіти вони проходять комплекс лікувально-реабі­літаційних заходів.

Законом України «Про дошкільну освіту» затверджені державні гарантії у здобутті дошкільної освіти дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. У статті 33 За­кону України «Про дошкільну освіту» зазначено, що держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують ко­рекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та ре­абілітації, а також дітей із малозабез­печених та багатодітних сімей. Дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на відвідування державних і комунальних дошкільних навчальних закладів з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави.

З метою задоволення соціальних та освітніх потреб, організації корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю до Закону України «Про дошкільну освіту» вне­сено зміни (від 05.0 6.2014р. №1324- VII). Відповідно до яких частину третю статті 12 доповнено новим змістом: абзац 2 - «для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі до­шкільних навчальних закладів можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами», абзац 3 - «для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційної та лікувально-відновлювальної роботи при спеціальних загально­освітніх школах (школах-інтернатах), загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах), навчально-реа­білітаційних центрах можуть створю­ватися дошкільні групи», абзац 6 - «у всіх типах дошкільних навчальних закладів при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти».

Відповідно до цих доповнень до Закону України «Про дошкільну осві­ту» та статті 62 Основ законодавства України про охорону здоров'я, з ме­тою встановлення єдиних вимог до комплектування інклюзивних груп в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування і форм власності, Міністерствами освіти і на­уки та охорони здоров’я України вида­но спільний наказ від 06.02.2015 року №104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» та методичний лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 «Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах».

Прийом дітей до інклюзивних груп здійснює керівник дошкільного закла­ду впродовж календарного року за на­явності місць, створених відповідних умов для навчально-корекційної робо­ти, спеціальної підготовки працівників закладу. До таких груп зараховуються діти з ООП за письмовою заявою батьків. Для зарахування до інклю­зивної групи батьки дітей з ООП, крім обов’язкових документів для всіх дітей в установленому порядку, додатково подають висновок ПМПК з відповід­ними рекомендаціями; висновок ЛКК про те, що дитина не має протипока­зань щодо відвідування дошкільного закладу; копію медичного висновку ЛКК про те, що дитина має статус дитини-інваліда віком до 18 років або копії посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу; копію індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда; направлення місце­вого органу управління освітою.

Відповідно до п.7, наказу «Про за­твердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних на­вчальних закладах» діти з важкими порушеннями розвитку, які потребують індивідуального догляду (порушен­ня опорно-рухового апарату, ранній дитячий аутизм, органічні ураження центральної нервової системи та ін.) зараховуються до інклюзивних груп при забезпеченні постійного супрово­ду асистентом дитини.

Діти з особливими освітніми по­требами, у тому числі з інвалідністю, можуть перебувати в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу до7-(8) років відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної кон­сультації залежно від рівня та ступеня порушення.

Наповнюваність інклюзивної групи в дошкільному навчальному закладі становить до 15 осіб, з них - 1-3 дити­ни з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.

Якщо в період перебування в інклюзивній групі дошкільного на­вчального закладу у дитини з осо­бливими освітніми потребами, буде проявлятись неконтрольована пове­дінка, що може загрожувати її життю і здоров’ю або життю і здоров’ю інших дітей, то це питання виноситься на розгляд педагогічної ради закладу, яка проводиться з обов’язковою при- сутнітю батьків дитини або осіб, які їх замінюють. За рішенням педагогічної ради така дитина направляється для додаткового обстеження до психолого-медико-педагогічної консультації для вирішення питання щодо подальшого перебування в інклюзивній групі.

Корекційні програми:


  • Програма розвитку дітей дошкіль­ного віку зі зниженим слухом «Стежки у світ» (авт.кол.: Жук В.В., Литовченко

С.В., Максименко Н.Л. та ін.), 2014;

  • Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку (авт.Луцько К.В.), 2013;

  • Програма розвитку дітей дошкіль­ного віку з розумовою відсталістю (авт.: Блеч Г.О., Гладченко І.В. та ін.), 2013;

  • Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» (авт. Скрипник Т.В.), 2013;

  • Програма розвитку дітей до­шкільного віку зі спектром аутичних порушень (наук.ред.: Шульженко Д.І.), 2012;

  • Програма розвитку дітей до­шкільного віку з порушенням опорно- рухового апарату (заг.ред. Шевцова А.Г.), 2012;

  • Програма розвитку дітей до­шкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко» (авт.: Сак Т.В. та ін.), 2013;

  • Програмно-методичний комплекс розвитку незрячих дітей від народжен­ня до 6 років (авт.: Вавіла Л.С., Бутен­ко В.А., Гудим І.М.), 2012;

  • Програмно-методичний комплекс «Корекційна робота з розвитку мов­лення дітей з фонетико-фонематич- ним недорозвитком мовлення п’ятого року життя» (авт.. Рібцун Ю.В.), 2014;

  • Програмно-методичний комплекс «Корекційне навчання з розвитку мов­лення дітей старшого дошкільного віку із фонетико-фонематичним недороз­витком мовлення» (авт.: Бартєнєва Л.І.);

  • Програмно-методичний комплекс «Корекційне навчання з розвитку мов­лення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлен­ня» (авт..: Трофименко Л.І.), 2012;

  • Програмно-методичний комплекс навчання дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Світ навколо мене» (Авт. кол.: Блеч Г.О., Бобренко

І. та ін.).

Програми розвитку для дітей



з ООП дошкільного віку

  • Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»

  • Програма розвитку дітей дошкіль­ного віку з аутизмом

  • Програма розвитку «Стежки у світ» для дітей зі зниженим слухом дошкільного віку

  • Комплексна програма з музико­терапії для дітей дошкільного віку зі складними порушеннями розвитку

  • Програма розвитку «Віконечко» для дітей дошкільного віку із затрим­кою психічного розвитку

  • Програма розвитку дітей дошкіль­ного віку з порушеннями опорно-рухо­вого апарату

  • Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку

  • Програма розвитку для дітей дошкільного віку з розумовою від­сталістю

  • Матеріали з сайту Інституту спе­ціальної педагогіки АПН України


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка