Професійно-технічної освіти у м. Києві інформаційно-аналітичні матеріали за підсумками роботи професійно-технічних навчальних закладів




Сторінка1/33
Дата конвертації25.11.2018
Розмір7,02 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ

(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)

УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У М. КИЄВІ



ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЗА ПІДСУМКАМИ РОБОТИ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

м. КИЄВА У 2015-2016 н.р. ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТОЛИЧНОЇ ПРОФТЕХОСВІТИ

НА 2016-2017 н.р.

Київ – 2016



Інформаційно-аналітичні матеріали професійно-технічної освіти м. Києва

Під редакцією:

Мірошниченко К.Б., директор Навчально-методичного кабінету професійно-технічної освіти у м. Києві







Укладач та комп’ютерне форматування:

Заплатна Ю.О., методист Навчально-методичного кабінету професійно-технічної освіти у м. Києві







Відповідальний за випуск:

Павлюк І.М., заступник директора Навчально-методичного кабінету професійно-технічної освіти у м. Києві

Збірник містить інформаційно-аналітичні та статистичні матеріали, підготовлені за підсумками роботи педагогічних колективів професійно-технічних навчальних закладів м. Києва у 2015-2016 навчальному році.

Збірник розраховано для використання у роботі адміністрацією, викладачами та майстрами виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів, громадськими організаціями, батьківською громадою.

© Навчально-методичний кабінет

професійно-технічної освіти

у м. Києві, 2016


ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА МАТЕРІАЛІВ


1.

Підсумки роботи у 2015-2016 н.р. та напрями освітньої діяльності столичної професійно-технічної освіти у 2016-2017 н.р.

4

2.

Мережа професійно-технічних навчальних закладів м.Києва та контингент учнів

14

3.

Якість загальноосвітньої підготовки випускників 2015-2016 н.р. за результатами ДПА

24

4.

Якість професійної підготовки випускників 2015-2016н.р. в розрізі ПТНЗ за результатами ДКА

31

5.

Працевлаштування випускників навчальних закладів профтехосвіти та виконання державного замовлення на 2015-2016 н.р.

34

6.

Співпраця ПТНЗ та роботодавців щодо підготовки робітничих кадрів

48

7.

Підготовка кваліфікованих робітників згідно направлень Київського міського центру зайнятості

51

8.

Результати навчально-виробничої діяльності ПТНЗ

53

9.

Фінансове забезпечення діяльності ПТНЗ у 2015-2016 н.р.

58

10.

Науково-методичне забезпечення навчально-виробничого процесу ПТНЗ та впровадження новітніх освітніх, методико-педагогічних і виробничих технологій

61

11.

Кадрове забезпечення навчально-виробничого процесу ПТНЗ

100

12.

Підсумки атестації педагогічних працівників ПТНЗ м. Києва у 2015-2016 н.р.

110

13.

Підвищення кваліфікації та організація стажування керівних і педагогічних кадрів ПТНЗ у 2015-2016 н.р.

113

14.

Стан матеріально-технічної бази. Енергоефективність та енергозбереження у ПТНЗ м. Києва

124

15.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виробничому процесі

135

16.

Розширення спектру професій для підготовки робітничих кадрів

140

17.

Адреси веб-сайтів ПТНЗ м.Києва (2016 рік)

144

18.

Соціальний захист учнівської молоді. Інноваційно-дослідницька діяльність ПТНЗ та результати експерименту щодо навчання молоді з обмеженнями життєдіяльності та дезадаптованої молоді

147

19.

Участь учнівських та педагогічних колективів ПТНЗ у регіональних, Всеукраїнських та міжнародних олімпіадах, конкурсах, виставках

158

20.

Результативність діяльності ПТНЗ у 2015-2016 н.р.

172

21.

Інформація про атестацію, комплексні та тематичні перевірки ПТНЗ м. Києва на 2016-2017 н.р.

185

22.

Пріоритетні завдання та перспективи розвитку професійно-технічної освіти на 2016-2017 навчальний рік

187


ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ,

ФОРМ І ЗМІСТУ СТОЛИЧНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: ДОСЯГНЕННЯ, ВИКЛИКИ ТАШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
Навчальний рік, що минув, став для системи професійно-технічної освіти одним із найскладніших в історії незалежної України. Реформи в економічній та соціальній сфері життя країни, перші кроки децентралізації, передача фінансування закладів профтехосвіти на регіональні бюджети, упровадження процедури регіонального замовлення, початок процесу передачі на регіональний рівень не лише управлінських повноважень, а й майнових комплексів закладів профтехосвіти, розробка нових законодавчих актів у сфері освіти: проектів Законів України «Про освіту» та «Про професійну освіту», знайшли своє відображення у викликах, що постали перед професійно-технічною освітою. І основний виклик: чи зможе вижити в нових соціально-економічних умовах система підготовка робітничих кадрів, чи зможуть заклади професійно-технічної освіти сприйняти критичну кризову ситуацію як поштовх до модернізації і оновлення структури, форм і змісту професійної освіт?

Сьогодення потребує підготовки робітничих кадрів нового формату: здатних опанувати складні професійні компетентності, різні форми інтеграції професій з оновленим змістом навчання, мобільних на ринку праці. Професійна підготовка має відповідати потребам сучасного ринку праці та забезпечити формування інноваційного робітничого потенціалу столиці, стати економічною складовою розвитку та інвестиційної привабливості регіону.

Враховуючи соціально-економічне становище, що склалося в країні, столична профтехосвіта визначила першочергові завдання на 2015-2016 н.р. :


  • дослідити перспективні потреби ринку праці м. Києва у робітничих кадрах;

  • започаткувати процедуру регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих робітничих кадрів;

  • ініціювати створення регіональної ради з професійної освіти м. Києва;

  • модернізувати мережу столичної професійної освіти шляхом створення закладів професійної освіти нового типу: професійні коледжі та центри професійної освіти;

  • продовжити процес передачі функцій управління і фінансування на регіональний рівень, та цілісних майнових комплексів закладів професійної освіти з державної до комунальної форми власності;

  • сприяти оновленню змісту професійної освіти через створення та впровадження державних стандартів з сучасних робітничих професій;

  • здійснити моніторингові дослідження якості професійної підготовки випускників ПТНЗ;

  • активізувати профорієнтаційну роботу серед молоді, популяризувати переваги професійної освіти, створити передумови для свідомого вибору молоддю робітничих професій.

Для вирішення цих завдань у м. Києві діє мережа закладів профтехосвіти, до якої ходить 26 навчальних закладів державної форми власності, що фінансуються із бюджету КМДА. Серед них:

  • 2 професійні коледжі;

  • 6 центрів професійної освіти;

  • 14 вищих професійних училищ;

  • 4 професійних ліцеї.

У закладах профтехосвіти навчається 16 045 учнів, що здобувають професійно-технічну освіту, працює понад 1,7 тис. педагогічних працівників, саме вони своїми зусиллями забезпечували виконання визначених завдань.

Професійно-технічна освіта столиці залишається однією з найбільш доступних галузей із надання освітянських послуг, зокрема, серед 16 045 учнів, які у 2015-2016 н.р. навчалися у закладах профтехосвіти, отримували робітничу кваліфікацію на базі повної загальної середньої освіти 5 158 учнів, одночасно з професійною підготовкою 866 учнів здобували базову загальну середню освіту, а 8 195 учнів – повну загальну середню освіту; робітничу професію опановували 304 учні з обмеженнями життєдіяльності. У закладах професійної освіти м. Києва здобували освіту 5 432 учні (33,85 % від загального контингенту) із соціально незахищених груп населення, серед яких 674 дітей-сиріт.

Продовжується експеримент щодо отримання профільної освіти на базі закладів професійно-технічної освіти. З цією метою протягом останніх 3-х років реалізується проект за участю ДНЗ «Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва» і 5 загальноосвітніх навчальних закладів Шевченківського районі столиці. Учні шкіл мають можливість отримати допрофесійну підготовку за напрямками ІТ-технологій та перукарського мистецтва. Цей експеримент дає позитивні результати, його поширення вимагає моніторингових досліджень для визначення потреби у кількості таких базових (опорних) закладів профтехосвіти та перспективних напрямів професійної (допрофесійної) підготовки, які будуть проведені протягом 2016-2017 н.р.

На сьогодні професійна освіта залишається не лише найбільш доступною галуззю освіти, а й надзвичайно вдалою траєкторією для здійснення кар’єрного професійного зросту молоді із малозабезпечених родин. Зокрема, із 956 учнів професійно-технічних навчальних закладів 2016 року, що брали участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, зараховано на навчання до вищих навчальних закладів 443 випускники столичної профтехосвіти.



  1. Визначення перспективних потреб ринку праці м. Києва у робітничих кадрах

У м. Києві, як і в цілому по країні, відсутній моніторинг реальних потреб ринку праці, тому єдиним об’єктивним джерелом інформації про запити ринку праці є прямі двосторонні договори із роботодавцями – замовниками робітничих кадрів. Саме на їх підставі відбувається формування показників замовлення на підготовку робітничих кадрів.

Відслідковується наступна динаміка: 2011 р. – укладено 1 530 договорів на підготовку 18,4 тис. учнів, 2013 р. – укладено 1 722 договори на підготовку 20,3 тис. учнів, 2015 р. – укладено 2 440 двосторонніх договорів на підготовку 19,6тис. учнів, 2016 р. – 2 499 двосторонніх договорів із 2 291 підприємством-замовниками робітничих кадрів. Щорічно кількість договорів збільшується, а кількість кваліфікованих робітників, яких замовляє кожне підприємство, зменшується, і це відповідає ситуації, що склалася на ринку праці, бо основним замовником виступає малий та середній бізнес.

Кризові явища в економіці, практичне зникнення великих підприємств призвело до того, що кількість договорів із замовниками збільшується, а кількість кваліфікованих робітників, яких замовляє кожне підприємство, зменшується, і це відповідає ситуації, що склалася на ринку праці. Основним замовником робітничих кадрів стає малий та середній бізнес.

Проте, навіть маючи реальні запити на кваліфіковані робітничі кадри, задовільнити запити роботодавців надзвичайно складно. Серед основних проблем:



  • молодь обирає професії престижні та популярні, так звані «білі комірці», і має на це право, а технологічно складні та з підвищеною небезпекою виконання робіт – дуже неохоче, хоча саме вони потрібні ринку праці. Важливу роль тут мали б зіграти певні преференції для тих, хто обрав такі професії, наприклад: підвищена стипендія, безкоштовне харчування, забезпечення спецодягом, гарантоване перше робоче місце тощо, але ініціатором цих кроків повинні стати саме роботодавці;

  • понад 90 % випускників загальноосвітніх освітніх навчальних закладів м. Києва мають бажання отримати вищу освіту, і лише низькі бали за результатами ЗНО приводять їх до закладів профтехосвіти. Інформація Київського міського центру зайнятості про те, що понад 30 % безробітних становить молодь із вищою освітою, чомусь не тиражується засобами масової інформації і не доводиться до відома абітурієнтів та їх батьків;

  • соціальна привабливість закладів профтехосвіти для молоді та їх батьків залишається на надзвичайно низькому рівні: відсутність популяризації робітничих професій на державному рівні та у засобах масової інформації, менший рівень стипендіального забезпечення учнів ПТНЗ порівняно із студентами ВНЗ І-ІІ рівня, щорічне збільшення державного замовлення для фахівців з вищою освітою, відсутність фінансування статей розвитку для ПТНЗ – все це не сприяє підвищенню іміджу профтехосвіти.

Особливі проблеми виникли з виконання замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів на 2016-2017 н.р., коли внаслідок урядового рішення щодо передачі закладів профтехосвіти на фінансування за рахунок місцевих бюджетів, ряд навчальних закладів у регіонах України залишився без належного забезпечення, вперше за багато років з’явилися заборгованості із заробітної плати, стипендій, комунальних послуг. І хоча у м. Києва відсутні проблеми фінансового забезпечення діяльності ПТНЗ, загальна атмосфера певної недовіри щодо стабільності функціонування закладів профтехосвіти, вплинула на вибір учнями подальшої освітньої траєкторії. Тому замовлення на підготовку робітничих кадрів, яке у 2016-2017 н. р. складає 6 176 учнів, станом на 22.08. 2016 р. виконано на 74 %. Із своїм бажанням отримати робітничу кваліфікацію визначилося 4 563 майбутніх учнів.


  1. Формування регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих робітничих кадрів

Пріоритетним напрямом співпраці навчальних закладів профтехосвіти з соціальними партнерами у 2016 році стало формування регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів. З одного боку – це дає можливість швидкого реагування на потреби регіонального ринку праці, а з іншого – на сьогодні відсутня нормативно-правова база для повноцінного функціонування нового підходу щодо визначення обсягів підготовки кваліфікованих робітничих кадрів.

Спільними зусиллями Управління професійної освіти ДОНМС, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування м. Києва, об’єднань роботодавців, були визначені, затверджені і доведені до навчальних закладів обсяги регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих робітничих кадрів на 2016 рік.

Проте, упровадження регіонального замовлення можливе за певних застережень: необхідно регулярно здійснювати моніторингові дослідження реальних потреб ринку праці, запровадити спрощену процедуру ліцензування нових професій, забезпечити молоді відкритий доступ до інформації про вакансії на ринку праці, про переваги професійної освіти, надати можливість вільного вибору професії та місця навчання, гарантувати податкові пільги для роботодавців, що співпрацюють із закладами профтехосвіти.

Слід врахувати, що регіональне замовлення може призвести до зникнення підготовки за професіями загальнодержавного чи вузькопрофільного значення: залізничники, зв’язківці, вишивальниці, виробники художніх виробів, ювеліри тощо. Це може порушити конституційне право дитини вільно вибирати місце і заклад для навчання, професію, бо місцеві громади не матимуть бажання виділяти кошти на навчання молоді із сусідньої Київської області чи регіонів, або скоротиться замовлення на професії, які регіону потрібні в обмеженій кількості, незважаючи на те, що таких закладів 3-5 на всю Україну і їх випускників потребують інші регіони.




  1. Створення регіональної ради з професійної освіти м. Києва

З метою формування регіонального замовлення та визначення оптимальної мережі професійно-технічних навчальних закладів в усіх регіонах України розпочався процес створення рад професійно-технічної освіти (рад стейкхолдерів). Київ став одним із перших регіонів, де офіційно розпочала свою робот Рада з професійно-технічної освіти.

У червні 2016 року відбулося перше організаційне засідання Ради з професійно-технічної освіти, на якому було розглянуто зміст Положення про регіональну раду з професійної освіти, визначені та погоджені показники регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів, здійснено аналіз стану професійно-технічної освіти м. Києва, обговорено основні завдання та перспективні напрямки її розвитку.

Роботодавці вимагають від профтехосвіти якісної професійної підготовки, швидко реагувати на виклики ринку праці, упроваджувати нові професії та нові виробничі технології, вчасно вносити зміни до змісту освіти, модернізувати матеріально-технічне забезпечення навчально-виробничого процесу, підвищувати рівень фахової майстерності педагогічних працівників. При цьому державне фінансування цих напрямів діяльності ПТНЗ протягом багатьох років було практично відсутнє і оновлення навчальної бази здійснювалось в основному за рахунок власних ресурсів ПТНЗ та кошторисних призначень Київської міської державної адміністрації. Тому активізація участі роботодавців у оновленні матеріально-технічної бази, оновленні змісту освіти, підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів є запорукою якісних змін у підготовці висококваліфікованих робітничих кадрів.

Незважаючи на складну економічну ситуацію, попит роботодавців на кваліфіковані робітничі кадри зберігається, про що свідчить рівень працевлаштування випускників. У 2016 році у професійно-технічних навчальних закладах м. Києва здобули професійну освіту 6 497 випускників ПТНЗ, із них 6 165 осіб навчалося за державним замовленням. Із них – 90,6 % (5 589 випускників) отримали гарантоване перше робоче місце за обраною професією, продовжили навчання у вищих навчальних закладах 443 особи (7,2 %), призвані на службу до лав Збройних сил України – 20 випускників (0,3 %), тобто загальна кількість працевлаштованих складає 6 052 особи (98,1 %). Якщо врахувати, що 67 випускниць перебуває у декретній відпустці (1,1%), то загальний рівень працевлаштованих випускників становить 99,2% (6 119 осіб). При цьому понад 80% випускників працевлаштовані саме на підприємствах, установах і організаціях м. Києва. Не працевлаштовано 47 осіб, що становить 0,76 % (у 2014-2015 н.р. відповідно – 115 осіб (1,7 %). В сучасних складних економічних умовах це вагомий результат.




  1. Модернізація мережі столичної професійної освіти


За дорученням Уряду у липні 2016 року Київською міською державною адміністрацією за участю соціальних партнерів розроблено та затверджено регіональну програму розвитку професійно-технічної освіти на 2016-2018 р.р. з урахуванням необхідності модернізації мережі професійно-технічних навчальних закладів, їх укрупнення, здійснення підготовки та перепідготовки робітничих кадрів відповідно до потреб регіонів.

Мережа професійно-технічних навчальних закладів м. Києва неодноразово зазнавала суттєвих змін і процес оптимізації вплинув на кількісний та якісний стан закладів профтехосвіти. Якщо в цілому по Україні мережа ПТНЗ за останні 30 років істотно змінилася і зменшилася на 36 %, то в Києві на – 50 %51 до 26 навчальних закладів). Саме тому столичні заклади профтехосвіти на сьогодні мають показник наповнюваності ПТНЗ майже вдвічі вищий за загальноукраїнський: по Україні середнє навантаження на заклад профтехосвіти становить 334 учні, у м. Києві – 627 учнів, при цьому 10 з 26 навчальних закладів заповнені понад проектну потужність.

Протягом 2015 року було здійснено модернізацію мережі шляхом реорганізації 8 закладів профтехосвіти та створено заклади нового типу: 3 центри професійної освіти та Київський професійний коледж із посиленою військовою та фізичною підготовкою.

Але без належного фінансування новостворених закладів не можлива їх реальна модернізація. Для оновлення матеріально-технічної бази, розробки сучасного науково-методичного забезпечення, створення навчально-практичних центрів з упровадження сучасних виробничих технологій, запровадження нових форм профорієнтаційної пропаганди, потрібні значні інвестиції. Тому на сучасному етапі оптимізувати заклади профтехосвіти було б доцільно, якби у цьому процесі брали участь і ВНЗ І-ІІ рівня, тоді з’явилася б можливість ефективно об’єднати матеріально-технічну базу та кадровий потенціал кращих закладів для надання кісної професійної освіти. Без такого раціонального об’єднання не варто очікувати позитивних результатів, значної фінансової економії, забезпечення ступневості навчання, задоволення реальних потреб ринку праці у кваліфікованих робітниках та молодших спеціалістів.





  1. Передача функцій управління і фінансування на регіональний рівень та цілісних майнових комплексів закладів професійної освіти з державної до комунальної форми власності

Законом України «Про державний бюджет на 2016 рік» (ст. 27) передбачено здійснювати фінансування закладів професійно-технічної освіти за рахунок коштів місцевих бюджетів. Київська міська влада забезпечила фінансування закладів професійно-технічної освіти у повному обсязі. Рішенням Київської міської ради від 22.12.2015 року №61/61 «Про бюджет міста Києва на 2016 рік» затверджено видатки на фінансування професійно-технічних навчальних закладів м. Києва у 2016 році в сумі 332 360,9 тис. грн. Кошти спрямовані таким чином:



  • Заробітна плата – 150 047,7 тис. грн.

  • Нарахування на оплату праці – 54 467,3 тис. грн.

  • Предмети, матеріали, обладнання та інвентар – 624,3 тис. грн.

  • Продукти харчування – 13 491 тис. грн.

  • Оплата послуг (крім комунальних) – 141 тис. грн.

  • Оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 46 881,4 тис. грн.

  • Стипендії – 63 824,3 тис. грн.

  • Інші виплати населенню –2 883,9 тис. грн.

Додатково на бюджет розвитку у 2016 році для ПТНЗ виділено 2,9 млн. грн. .

Не вирішеним залишається питання надання освітні субвенції на отримання повної загальної середньої освіти та на підтримку підготовки робітничих кадрів. Міська влада та заклади профтехосвіти ініціюють повернення фінансування цих напрямків надання освітніх послуг за рахунок державних субвенцій.

Якісна підготовка кваліфікованих робітників в умовах сьогодення є справою дорогою: якщо вартість утримання одного учня у професійно-технічному навчальному закладі, яка включає додаткові кошти на стипендію, витратні матеріали, обладнання, енергоносії, становила у 2014-2015 н.р. в середньому 18,5 тис. грн. на 1 особу, то у 2015-2016 н.р. ця сума перевищує 21 тис. грн. з урахуванням значного збільшення витрат на оплату енергоносіїв.

Незважаючи на економічну кризу, заклади профтехосвіти у 2015-2016 н.р. році зуміли отримати додаткові надходження від різних видів своєї діяльності в сумі 14,8 млн. грн., зокрема, лише від навчально-виробничої діяльності 7,6 млн. грн. Завдяки цьому при підготовці до нового навчального року закладами профтехосвіти на оновлення навчально-матеріальної бази, капітальні і поточні ремонти використано більше 3 млн. грн. власних надходжень. На сьогодні навчальні заклади мають сучасні кабінети, відповідно обладнані навчально-виробничі майстерні і лабораторії., відповідне інформаційно-комунікаційне забезпечення.

Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» було передбачено здійснити передачу закладів професійно-технічної освіти із державної до комунальної власності, що надало б можливість більш широкого залучення коштів міського бюджету на модернізацію закладів профтехосвіти. Сесія Київської міської ради прийняла рішення про надання згоди на прийняття всіх цілісних майнових комплексів закладів професійно-технічної освіти до комунальної власності.

Проте, на сьогодні існує ряд об’єктивних причин, які перешкоджають швидкому вирішенні визначених завдань. Серед головних: не всі навчальні заклади мають технічні паспорти на цілісні майнові комплекси; реєстрація майнових прав у державній реєстраційній службі м. Києва вимагає одержання довіреностей на право реєстрації майна і земельних ділянок від МОНУ, більшість навчальних закладів ще не мають офіційних документів на володіння земельною ділянкою, що уповільнює процес передачі. Департамент фінансів КМДА виділив додаткові кошти для вирішення визначених проблем, шо надає можливість завершити процес оформлення документів до кінця 2016 року.




  1. Оновлення змісту та забезпечення якості професійної освіти

Особливістю професійної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів є забезпечення відповідності їх професійних компетентностей конкретним потребам ринку праці. Одним із важливих завдань навчальних закладів є модернізація змісту, структури, методів професійної освіти з урахуванням вимог сучасних виробничих технологій. Єдиний шлях упровадження таких новацій – розробка державних стандартів, основаних на широких компетенціях, внутрішній інтеграції професійних вимог, створення нових робітничих професій.

Розробка змісту таких нових робітничих професій покладена на професійно-технічні навчальні заклади, хоча педагогічним працівникам складно вчасно реагувати на зміни у виробничих технологіях, володіти високопрофесійними навиками сучасних технологічних процесів. За останні роки закладами профтехосвіти м. Києва розроблено понад 30 державних стандартів із конкретних робітничих професій. Особливої уваги заслуговує творча діяльність педагогічних колективів Вищого комерційного училища КНТЕУ (професійний стандарт з професії «Продавець» та 5 ДС ПТО з робітничих професій), Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівельної механізації (розробка проектів нових професій, зокрема, «Майстер з діагностики електронного обладнання автомобілів», розробка проектів стандартів з устаткування та ремонту електромобілів та сонячних панелей, створення 5 ДС ПТО з нових професій), Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою (розробка, апробація та впровадження стандартів з таких рідкісних професій як «Адміністратор програм радіо та телебачення» і 5 ДС ПТО з нових професій, основаних на широких компетенціях), Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва (6 ДС ПТО з конкретних робітничих професій).

Ще один напрямок забезпечення якості професійної освіти – підвищення професійного рівня педагогічних кадрів. На сьогодні ознайомлення з новим обладнанням, інноваційними технологіями, сучасними матеріалами відбувається в основному завдяки діяльності навчально-практичних центрів, створених на базі закладів профтехосвіти за участі зарубіжних соціальних партнерів, таких фірм як «КНАУФ», «Caparol», «Хенкель. Баутехнік», «Bosch», «Estel», або у рамках реалізації міжнародних проектів. Як приклад, реалізація проекту фонду Ебергарда Шьока «Модернізація професійної освіти за професією «Маляр. Реставратор», за результатами якого створено сучасний будівельний центр для упровадження нової професії на базі Київського вищого професійного училища будівництва і дизайну, на модернізацію якого фонд виділив 1,5 млн. грн..

Подібних прикладів результативної співпраці з вітчизняними роботодавцями практично немає.

Оновлення змісту професійної освіти не можливе без належної матеріально-технічної бази. При підготовці до нового 2016-2017 н.р. у закладах профтехосвіти оновлено матеріально-технічну базу: створено 9 нових кабінетів і майстерень, відремонтовано 104 кабінети, 39 майстерень, 18 лабораторій, 4 бібліотеки, оснащено новими комп’ютерами 177 кабінетів, 31 майстерню, 16 лабораторій, 13 бібліотек. Всього на оновлення навчально-матеріальної бази та інформатизацію навчального процесу використано 2 035 тис. грн. із спеціального фонду ПТНЗ.

Ще один фактор забезпечення оновлення змісту освіти – забезпечення безперервного фахового розвитку педагогічних працівників, який би відповідав вимогам сучасного виробництва. Тому навчальні заклади організовують підвищення кваліфікації працівників не лише за психолого-педагогічним та методичним спрямуванням, а й надають можливість викладам та майстрам виробничого навчання пройти стажування на базі сучасних підприємств, навчально-практичних галузевих центрів, в рамках реалізації міжнародних проектів. У 2015-2016 н.р. підвищили свою кваліфікацію 446 педагогічних працівника, із них 128 осіб шляхом стажування, зокрема, 89 майстрів виробничого навчання підвищили свій робітничий розряд. Серед лідерів: Державний начальний заклад «Київське регіональне вище професійне училище будівництва», Вище професійне училище № 25 м. Києва, Київське вище професійне училище будівництва і дизайну, Київське вище професійне училище водного транспорту КДАВТ імені П.Конашевича-Сагайдачного, Вище професійне училище № 33 м. Києва, Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва, Державний начальний заклад «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою».


  1. Моніторингові дослідження якості професійної підготовки випускників ПТНЗ

У 2016 році столичний ринок праці поповнився на 6 497 випускників ПТНЗ, які за результатами навчання отримали:

  • 5 383 дипломи кваліфікованого робітника, із них 435 дипломів з відзнакою;

  • 603 дипломи молодшого спеціаліста, із них – 56 дипломів з відзнакою;

  • 200 свідоцтв про присвоєння робітничої кваліфікації;

  • 623 особи, що навчались за контрактом.

Підтвердженням якості наданої професійної освіти є кваліфікаційний рівень випускника. Серед цьогорічних випускників отримали високий IV-V розряд, I категорію та рівень «модельєра» 2 795 учні, диплом кваліфікованого робітника із сучасних професій, що базуються на широких кваліфікаціях та компетентістній основі – 475 учнів, кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста – 603 учні. Тобто, загальна кількість висококваліфікованих робітників становить 3 873осіб (62,6 %).

Проте, часто лунають закиди щодо невідповідності рівня професійної підготовки випускників закладів профтехосвіти потребам роботодавців. Для з’ясування реального стану якості підготовки випускників ПТНЗ, Управління професійної освіти Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА щорічно проводить моніторингові дослідження рівня задоволення роботодавців якістю професійної підготовки випускників ПТНЗ та досліджує стан закріплення випускників на робочих місцях. Результати досліджень 2016 року: опитано 5 080 випускників, що становить 77 % від загального випуску; серед них – задоволені умовами робочого місця на високому рівні 53,7 % (2 729 осіб), залишилися працювати на першому робочому місці після 0,5 року після працевлаштування – 74,9 % (3 808 осіб).

Участь у анкетуванні брали 495 роботодавців, які надали свої відгуки про рівень якості професійної підготовки молодих робітників за 63 професіями. Маємо наступні результатами: рівень знань у повній мірі відповідає потребам роботодавців – 66,8 %, рівень професійних вмінь 69,3 %, рівень практичних навичок69,3 %.

Для підтвердження об’єктивності результатів досліджень, у січні-березні 2016 році Управління професійної освіти ДОНМС здійснило власне репрезентаційне моніторингове дослідження рівня задоволення роботодавцями професійної підготовки випускників ПТНЗ м. Києва. Опрацьовані анкети від 450 респондентів за 63 професіями, які дали такі результати: рівень підготовки, що повністю відповідає потребам роботодавців, визнали у 67 % випускників, не в повній мірі рівень кваліфікації відповідають вимогам роботодавців – у 32 % випускників, професійні кваліфікації не відповідають вимогам ринку праці – у менш ніж 1 % випускників.

Рівень взаємозв’язків між роботодавцями та закладами профтехосвіти замовники кадрів оцінили так: на високому рівні – 36,4 % респондентів, як задовільні – 57,7 %, на низькому рівні визнали 5,9 % роботодавців. Це свідчить, що завдяки спільним зусиллям навчальних закладів та роботодавців випускники закладів профтехосвіти столиці в цілому відповідають вимогам ринку праці.


  1. Запровадження нових форм профорієнтаційної роботи серед молоді та незайнятого населення

З метою реалізації Концепції державної системи професійної орієнтації населення та з метою створення передумов для професійної самореалізації молоді, сприяння свідомого та відповідального вибору професій управління професійної освіти Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (КМДА) приділяє велику увагу проведенню профорієнтаційної роботи серед школярів.

Проведення в навчальних закладах заходів таких як «Дні відкритих дверей», «Ярмарки професій», учнівські агітбригади, різноманітних спортивних та культурно-масових заходів з залученням школярів стало вже традиційним в профорієнтаційній роботі навчальних закладів профтехосвіти міста.

З метою пошуку нових форм профорієнтаційної роботи , протягом весни 2016 року було запропоновано провести профорієнтаційні заходи «Світ майбутньої професії» в загальноосвітніх школах м. Києва за участю ПТНЗ.

У 10 районах міста (у 12 загальноосвітніх школах) проведені заходи «Світ майбутньої професії» під час яких ПТНЗ демонстрували свої презентаційні матеріали, проводили майстер-класи. У кожній загальноосвітній школі взяли участь від 11до 14 ПТНЗ міста і було проведено від 17 до 21 майстер-класів під час кожного заходу, у яких брали участь понад 2,5 тис. учнів.

Відбулася ще одна нагода для майбутніх випускників ЗОШ обрати для себе професію, а ПТНЗ запросити на навчання учнівську молодь.


2. МЕРЕЖА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДІВ М. КИЄВА ТА КОНТИНГЕНТ УЧНІВ
Мережа столичної професійно-технічної освіти у 2015-2016 н.р. складалася із 26 державних професійно-технічних навчальних закладів другого та третього атестаційного рівня, серед них:

  • 4 ліцеї,

  • 14 вищих професійних училищ,

  • 6 центрів професійно-технічної освіти,

  • 2 коледжі: Державний навчальний заклад «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» та Київський професійно-педагогічний коледж імені А.Макаренка.



Якщо в цілому по Україні мережа ПТНЗ за останні роки зменшилася на 36 %, то в Києві на 50 % (з 51 до 26 навчальних закладів). Завдяки оптимізації столичні заклади профтехосвіти мають середній показник наповнюваності ПТНЗ майже вдвічі вищий за загальноукраїнський: по Україні – середня наповнюваність закладу профтехосвіти становить близько 334 учнів, у м. Києві цей показник – 627 учнів, при цьому 10 з 26 навчальних закладів заповнені понад проектну потужність.

Протягом 2015-2016 н.р. у закладах профтехосвіти м. Києва навчалося 16 045 учнів, із них отримували робітничу кваліфікацію на базі повної загальної середньої освіти 5 158 учнів, одночасно з професійною підготовкою 866 учнів здобували базову загальну середню освіту, 8 195 учнів – повну загальну середню освіту та професійні компетентності; робітничу професію опановували 304 учні з обмеженнями життєдіяльності.



За підсумками навчання у 2016 році свій професійний рівень підтвердили під час Державної підсумкової кваліфікації 6 586 випускників ПТНЗ, які отримали: дипломи кваліфікованого робітника, 435 дипломів молодшого спеціаліста та 200 свідоцтв про присвоєння робітничої кваліфікації.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка