Програма для складання кандидатського іспиту Одеса 2015 Програма підготовлена на кафедрі філософії, історії І політології одау відповідно до вимог наказу Міністерства освіти №450 від 08. 2002 р професором О. П. Сидоренком




Скачати 257,74 Kb.
Дата конвертації03.11.2017
Розмір257,74 Kb.

Міністерство освіти і науки України


Одеський державний аграрний університет

Кафедра філософії, історії і політології


Затверджую

Проректор з наукової роботи

і міжнародних зв’язків


доцент М. М. Брошков

“____” жовтня 2015 р.




Філософія
Тимчасова програма

для складання кандидатського іспиту

Одеса 2015
Програма підготовлена на кафедрі філософії, історії і політології ОДАУ відповідно до вимог наказу Міністерства освіти № 450 від 7.08.2002 р. професором О. П. Сидоренком.
Схвалено на засіданні кафедри 7 жовтня 2015 р., протокол № 3.

Завідувач кафедри

професор О. П. Сидоренко

“_____” жовтня 2015 р.



Передмова

Мета і завдання вивчення курсу «Філософія»

Визначити рівень знань аспірантів з філософії та оцінити їх згідно з вимогами положення цієї програми. Дати рецензію і оцінити реферати аспірантів.

Надати допомогу аспірантам в осмисленні загальної теорії і методології дослідження обраних проблем, змісту і форми дисертації.

Знати





  1. Історію розвитку світової філософської думки та філософії в Україні.

  2. Головні положення філософської онтології, гносеології, епістемології і методології.

  3. Зміст і форми діалектичного стилю мислення.

  4. Форми, засоби, закони доведення і спростування.

  5. Нові публікації з методології і логіки наукового дослідження.


Вміти


  1. Використовувати знання методології і логіки наукового дослідження в дисертації.

  2. Працювати над підготовкою реферату з філософії.

  3. Використовувати закони і категорії діалектичної логіки у процесі мислення, під час проведення дискусій та діалогів.

  4. Мислити діалектично.


Бути ознайомленим з


  1. Напрямами і течіями сучасної світової філософської думки та філософії в Україні.

  2. Досягненнями філософії науки і філософії техніки.

  3. Новою філософською літературою.

  4. Матеріалами теоретичних конференцій і конгресів з філософії.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Розділ І. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

1. Філософія, її походження, проблематика та функції.

2. Філософія Стародавності. Зародження основних парадигм філософування.

3. Філософія Середньовіччя, її особливості.

4. Філософські ідеї у культурі Київської Русі.

5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

6. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (ХV – XVII ст.).

7. Західноєвропейська філософія Нового часу.

8. Києво-Могилянська і філософія Просвітництва.

9. Німецька класична філософія. Її вплив на вітчизняну філософську думку.

10. Виникнення неокласичних філософських вчень у ХІХ ст. Марксизм, філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз.

11. Українська філософія ХІХ – ХХ ст. у контексті світової філософської думки.

12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог філософських доктрин.

Розділ ІІ. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ І МЕТОДОЛОГІЇЇ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

13. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття.

14. Матеріально-практичні виміри людського буття.

15. Духовні виміри буття людини. Свідоме і несвідоме.

16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.

17. Пізнання, наука, проблема істини.

18. Творчість: філософські аспекти проблеми.

19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

20. Особа, суспільство, історія. Суб’єкт історичного процесу.

21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості історії.

22. Діалектика розвитку світу, людини і пізнання. Типи діалектики. Її вміст та функції.

23. Методологічна функція філософії у науковому пізнанні.

24. Основні концепції філософської методології науки.

25. Структура наукового дослідження.



Розділ І



ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

1. Філософія, її походження, проблематика та функції.

Сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Філософія і філософування. Смисложиттєві чинники філософування. Концепції походження філософії. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Своєрідність філософського пізнання, особливості результатів філософування. Філософія у галузі культури. Філософія і політика. Філософія і право. Філософія і наука. Сучасне трактування світогляду. Світогляд і метод. Світогляд і методологія. Головні функції філософії.




2. Філософія Стародавнього світу. Зародження основних парадигм філософування.

Передумови філософії в Стародавній Індії. Ведична література про людину, її походження та існування. Упанішади. Релігійно-філософські вчення (джайнізм і буддизм). Головні філософські школи Стародавньої Індії про людину та світ її життя.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начала буття, ідеал мудреця та особливості філософування.

Антична філософія, її своєрідність порівнянно з філософією Індії та Китаю. Вчення про буття. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування людини (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Антропологічні мотиви метафізики Платона. Арістотель про взаємозв’язок душі і тіла. Антична наука і проблема методу пізнання. Способи належного існування людини в елліністичній та римській філософії (стоїцизм, епікуризм, скептицизм та неоплатонізм). Особливості античної науки.



3. Філософія Середньовіччя, її особливості

Особливості середньовічного суспільства. Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Вчення Августина Аврелія про природу та людину. Душа і тіло, концепція часу. Розум і воля. Феномен сповіді. Проблема самосвідомості. Концепція історичного процесу. Боецій про терапевтичну функцію філософії щодо людини.

Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія.

Іоанн Скотт Еріугена про «поділ природи». Ансельм Кентерберійський про онтологічне доведення буття Бога. П’єр Абеляр про діалектику. Суперечки про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму, про єдність душі і тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії і науки. Дунс Скотт про свободу волі. Номіналізм В. Оккама, його значення для сучасної методології і науки. Середньовічна есхатологія та теодицея.




4. Філософські ідеї в культурі Київської держави.

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян в дохристиянський, язичеський період. Елементи дуалізму. Космогонічні і космологічні погляди. «Синопсис».

Розвиток писемності й літератури, його роль у формуванні світогляду.

Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально-філософсько-теологічний синкретизм. Розуміння філософії як «любові до мудрості». Проблема ставлення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Данила Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості, в творчості мислителів-«книжників» у період формування української нації (XIV-XV ст). «Києво-Печерський патерик».


5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

Характерні риси епохи Відродження. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності (Данте, Петрарка, Альберті). Розробка проблеми індивідуальності у платонізмі та арістотелізмі італійського Ренесансу. Піко делла Мірандола та П’єтро Помпонацці. Реформація, її ідеї. М. Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. Соціальні теорії Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Кампанелли та ін. Гуманістичні ідеї Еразма Роттердамського. Природознавчі досягнення Н. Коперніка, І. Кеплера, Парацельса, Тіхо де Браги. Злам середньовічного уявлення про Землю як центр Універсуму і про людину як «царя» природи. Пантеїзм Дж. Бруно. Скептицизм М. Монтеня. Значення національних мов та народних традицій у становленні нового світобачення.

6. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (XV-XVII ст.).
Загальна характеристика епохи. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скорини. Ідея двоїстої істини. Скорина про значення просвіти та вченості.

Боротьба проти догм католицизму, обґрунтування православної догматики: Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський-Роксолан, Ш. Шимонович. Специфіка Реформації в Україні. Зародження професійної філософії. Творчість І. Вишенського, С. Зизанія, З. Копистенського, Й. Борецького, Г. Смотрицького. Внесок у розвиток гуманістичних ідей Острозького культурно-освітнього центру.

7. Західноєвропейська філософія Нового часу.
Особливості епохи. Формування нової парадигми філософування. Наукова революція XVII ст. та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм та емпіризм. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу та розкриття причин помилок у пізнанні. Механістичний матеріалізм Т. Гоббса, його вчення про державу. Р. Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пізнання. Психофізична проблема. Раціоналізм Декарта і його послідовників.

Б. Паскаль про можливості та межі розуму. Поняття субстанції в філософії Б. Спінози. Структура світу і структура розуму. Розум і пристрасті. Необхідність, творчість, свобода. Монадологія Г. Лейбніца. Проблема несвідомого. Особистісний вимір буття. Свобода, вибір, традиція. Д. Локк і його критика теорії природжених ідей Декарта. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст. П. Бейль, Д. Берклі, Д. Юм. Проблема людини в філософії Просвітництва. Монтеск’є, Вольтер, Руссо. Французькі матеріалісти XVIII ст. про людину як складну машину. Особливості механістичної методології в гуманітарних та природничих науках.

8. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва.
Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф. Прокопович, Г. Кониський, І. Гізель, Г. Щербацький та ін.). Проблеми відношення людини і Бога, природи і духу, простору і часу, місця людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально-гуманістична проблематика. Поширення філософських здобутків Академії за межами України. Роль народної творчості у формуванні світогляду українського народу в період становлення його державності (Запорізька Січ). Характер національної самосвідомості. Становлення Просвітництва в Україні.

Г. Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Світ, матерія, Бог. «Філософія серця», її вплив на світову філософську думку. «Внутрішня людина». Концепція «сродної» праці. Есхатологічні погляди Г. Сковороди.

Пантеїзм. Релігійно-ідеалістична спрямованість філософської тематики XVIII ст.

9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку.


Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. Коперніканський переворот І. Канта. Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум. Діяльнісно-творча основа буття у філософії Й. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Людина як суб’єкт духовної діяльності, що створює світ культури. Гегель про закономірності становлення сутності людини. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Спілкування та існування людської сутності. Любов – основа спілкування. Універсальність людини. Л. Фейєрбах і криза класичної філософії. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П. Лодій, І. Шад, Д. Велланський (Кавунник) та ін.).

10. Виникнення некласичних філософських вчень у ХІХ ст. Марксизм. «Філософія життя», екзистенціалізм, психоаналіз.


Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Нова концепція соціального буття. Категорія «практики». Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Два типи суспільних відносин. Суспільний поступ як природничо-історичний процес, його закони та суб’єкт. Походження людини, матеріалістичне розуміння історії. Практика як засіб досягнення ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Антираціоналістична установка «філософії життя». Воля як сутність людини. Світ як воля і уявлення (А. Шопенгауер). Ідея надлюдини в філософії Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес (В. Дільтей).

Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С. К’єркегора. Людина як духовна істота, здатна до вибору і самовизначення. Проблема екзистенціальної істини.

Ідея несвідомого і психоаналіз З. Фрейда. Структура психіки за Фрейдом. Психоаналітична онтологія людського буття. Феноменологія несвідомого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезу.




11. Українська філософія ХІХ-ХХ ст. у контексті світової філософської думки.

Особливості української духовності у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М. Костомаров про український народний характер. Т. Шевченко як філософ. "Філософія серця" П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха. Екзистенціальні мотиви в творчості П. Юркевича.

Вплив «філософії серця» на формування «російського космізму», філософії всеєдності В. Соловйова, «філософії спільної справи» М. Федорова, на філософські погляди К. Ціолковського, Д. Чижевського, М. Холодного.

В. Вернадський про феномен життя. Його вчення про всесвіт, людство і ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку.

«Філософія серця» і російськомовна школа «київського гуманізму». Л. Шестов як один із фундаторів сучасного екзистенціалізму. Проблема людини, сенсу історії та творчості в філософії М. Бердяєва, І. Франка, М. Лоського, П. Флоренського, С. Булгакова, Л. Карсавіна, В. Розанова.

Філософія І. Франка, вплив марксизму і позитивізму на її формування. Проблема поступу, людини та свободи. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на розвиток слов’янського менталітету. Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського та в політології Д. Донцова. Д. Чижевський про чинники формування української духовності. Вплив Д. Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв’язки з російськомовними мислителями. Філософські погляди представників української діаспори, їх вплив на формування української ментальності.


12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог філософських доктрин.

Плюралізм течій сучасної філософії. Проблема людини як один із головних напрямів їх взаємодії.

Антропологічна філософія. М. Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті. Послідовники Шелера в пошуках сутнісних рис людини (Г. Плеснер, А. Гелен): феномен людини в християнському еволюціонізмі П. Тейяра де Шардена. Структурна антропологія К. Леві-Стросса.

Сучасна марксистська філософія про людину, її сутність та буття. Л. Альтюссер про антропологічну орієнтацію «молодого» Маркса. Марксизм і Франкфуртська школа. Особливості онтології людського буття за Д. Лукачем. Розвиток діалектико-матеріалістичної філософії в сучасних умовах.

Феноменологічна філософія про світ людського життя. Основи феноменології Е. Гуссерля. Життєвий світ як основа суб’єктивності. Вплив феноменології на сучасну філософію. Філософські погляди Г. Шпета та О. Лосєва. Особливості феноменологічної методології.

Екзистенціалізм М. Хайдеггера, Ж.-П. Сартра, А. Камю, К. Ясперса. Головна онтологічна проблема екзистенціалізму. Людина в загальній структурі буття. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Екзистенція і комунікація. Російськомовний екзистенціалізм. Екзистенціальні тенденції Київської філософської школи. Проблема синтезу екзистенціалізму та марксистської філософії.

Еволюція релігійної філософії у ХХ-ХХІ ст. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Проблема співвідношення віри, знань і цінностей у житті людини. Особа як унікальна суб’єктивність, шляхи її самореалізації. Філософські погляди П. Флоренського та С. Булгакова.

Неофрейдизм. Проблема душі сучасної людини, психіка з енергетичної точки зору, структура і архетипи колективного несвідомого у філософії К. Юнга. Поняття «соціального характеру» в філософії Е. Фромма. Любов як найвища цінність. Антропологічні орієнтації філософської герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Спілкування і розуміння. Проблема істини. Людина як суб’єкт пізнання. Критерій істини. Істинність філософського знання львівська і київська логіко-методологічні школи.

РОЗДІЛ ІІ

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ І МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

13. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття.


Філософський аспект проблеми походження людини. Два підходи до розв’язання проблеми: натуралістичний та супранатуралістичний. Походження людини: закономірність чи випадковість?

Натуралістична антропософія. Еволюція природи і проблема походження людини. Значення природничих наук. Можливості і межі палеонтропології у поясненні витоків людини. Трудова концепція антропогенезу Ф. Енгельса. Моральна гіпотеза виникнення людини (З. Фрейд). Виникнення людини і становлення символічної діяльності
(Е. Кассірер).

Релігійна антропофілософія. Ортодоксальна доктрина походження людини та її сучасні модифікації. Християнський еволюціонізм П. Тейяра де Шардена про походження та мету існування людини. Духовно-матеріальна природа людини за М. Шелером та його послідовниками. Супранатуралістичні погляди на природу людини у вітчизняній філософії.

Витоки проблеми буття. Сутність світу і сутність людини, їх кореляція. Різноманітність вимірів світу людського буття.

Природний вимір світу. Поняття природи. Проблема життя. Природні передумови існування людини. Обмеженість розуміння людини як суто природної істоти (Л. Фейєрбах). Природа і свобода. Концепції антивітального призначення людини (М. Шелер, Л. Клагас). Ідеї панпсихізму та пантеїзму.

Життєвий світ як культура. Поняття культури. Її «надприродні» духовні аспекти. Культура як грунт людського існування. Культурні модальності людського буття. Предметність і процесуальність культури. Суспільні детермінанти та можливості включення людини в культуру.

Життєвий світ як соціум. Поняття суспільства та суспільного буття. Діяльність, свідомість, розуміння, спілкування. Історичність буття суспільства.

Світ як сукупна реальність. Смисл світу. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Головне питання метафізики. Поняття матерії, його історичний генезис. Поняття про дух і душу в історії філософії. Необхідність та можливість у бутті світу.

Рух, час та простір. Критерії субординації форм розвитку матерії та духу. Головні концепції розвитку. Діалектика та метафізика про процесуальність буття світу.

Дві концепції людського існування: субстанційна та екзистенційна. Буттєвість людини як модус субстанції. Буття як свобода. Буття і самореалізація. Головні аспекти самореалізації людини. Тимчасовість людського існування та його сенс.


14. Матеріально-практичні виміри людського буття. Начала праксеології.

Буття як діяльність. Концепція діяльнісної сутності людини, її межі. Діяльність і споглядання. Види діяльності – духовна та практична. Постановка проблеми практики в філософських доктринах.

Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики. Труд і спілкування. Необхідність і свобода в практичній діяльності. Проблема вибору. Вибір і цілепокладання. Особливості практичної свідомості.

Практика і культура. Людинотворча функція практики. Індивідуальні суспільні складові практики. Практика і онтологія суспільного буття. Ціннісно-духовні орієнтири суспільної практики.

15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідомість.
Духовна діяльність, її особливості. Категорія «дух», її роль в осмисленні внутрішнього світу людини. Ідеальне, його природа. Феноменологія духу. Духовно-практичне перетворення дійсності. Проблема походження та сутності духовного.

Дух і свідомість. Походження та сутність свідомості як філософської проблеми. Головні концепції походження свідомості. Свідомість як інстанція. Свідомість як функція мозку і відображення дійсності. Марксистська концепція свідомості. Феноменологічна концепція свідомості. Свідомість та буття у світі. Самосвідомість, її форми та структура. Предметність та рефлексивність.

Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого у внутрішньому світі людини. Роль несвідомого в людському бутті. Шляхи впливу на несвідоме (аутотренінг, медитація, молитва).

Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме. Архетипи колективного несвідомого. Форми суспільної свідомості. Духовність суспільства. Політична свідомість і діяльність. Правосвідомість. Мова як регулятор життєдіяльності. Естетична свідомість і освоєння світу. Специфіка релігійної свідомості. Феномен революційної свідомості, його виявлення у революційних подіях в Україні (2013 – 2014 р.р.).


16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.


Воля як сутнісна властивість людини. Концепція волі в історії філософії. Воля і розум. Воля як практична духовність. Свобода волі. Волюнтаризм проти раціоналізму: воля як найвищий принцип буття і свідомості. Добро і зло. Вибір як сутність вольового акту. Вибір, самопроектування і самоздійснення людини. Вибір, свобода, відповідальність.

Тягар свободи, феномен конформізму. Проблема абсолютів, здатних правильно зорієнтувати вибір. Знання і цінності, суще і належне. Вибір погляду на оцінку та цінність. Світ цінностей, спосіб його буття, структура. Основи аксіології як науки про цінності.

17. Пізнання, наука, проблема істини
Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як напрям самореалізації людини. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Дві концепції пізнавального процесу: пізнання як відображення і пізнання як творчість, проблема їх синтезу. Моделі суб’єкта пізнання, що випливають з цих концепцій. Форми пізнавальної діяльності. Буденне, релігійне, художнє пізнання.

Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особливості наукових знань. Рівні пізнання в науці. Філософія та методологія науки про істину та її критерії. Особливості соціального пізнання. Роль суспільних інтересів та потреб у пізнанні соціального буття. Співвідношення пізнання і оцінки.

Істина, її концепції. Прагматична теорія істини (В. Джеймс). Істина як відповідність (Б. Рассел). Істина як узгодженість. Істина як процес. Проблема об’єктивної істини та її критеріїв у ціннісно-орієнтованому пізнанні. Істина і метод пізнання. Істина та буття.

18. Творчість. Філософські аспекти проблеми


Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Головні концепції творчості в історії філософії. Передумови та онтологічний сенс творчості. Етапи і структура творчого процесу. Особливості творчої думки. Мислення і матеріально-предметна діяльність. Дотепність. Мислення, свідомість та несвідоме у творчості. Творчий ерос і архітектонічний інстинкт. Натхнення. Творча воля. Талант і хист як соціокультурний феномен. Творча інтуїція. Інсайт. Еволюція і творчість, детермінізм і свобода. Проблема детермінантів творчості. Творчість, свобода, об’єктивація і комунікація. «Трагедія» творчості. Творчий задум та його здійснення. Евристика. Розвиток творчих здібностей людини. Спеціальні методики творчої діяльності. Творчість – найвища форма активності людини.

19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

Головні напрями в осмисленні соціокультурного виміру світу. Марксизм, онтологічна школа (О. Шпенглер та ін.), «філософія життя», неокантіанство, структурно-функціональний аналіз, Франкфуртська школа, соціологія М. Вебера, екзистенціалізм. Проблемність буття людини у соціокультурному середовищі. Відчуження та шляхи його подолання. Конфлікти, методи їх розв’язання. Колективність.

Організація колективу як примусовість і як гармонія інтересів. Проблема засвоєння та відтворення культури людиною. Категорії культури. Розпредмечення соціокультурних цінностей і становлення людини особою. Особистість як самоцінна і самодостатня істота. Унікальність і самототожність особистості. Проблема інтерсуб’єктивності як основи спілкування. Концепції спілкування. Методики спілкування. Розуміння як метод пізнання іншого і суто людське ставлення до дійсності. Розуміння та саморозуміння. Філософська герменевтика, її можливості і межі.

20. Особа, суспільство, історія. Суб’єкт історичного процесу.
Основні проблеми і напрями розвитку суспільно-філософської думки на сучасному етапі. Значення проблеми особистості як основи усіх напрямів соціальної філософії. Наука, утопія, суспільна міфологія. Соціальна філософія як раціональний спосіб самоусвідомлення суспільного буття людиною, смислоутворювальних, ціннісних констант її життя.

Історія суспільства та історія природи. Історія та філософія історії. Головні концепції філософії історії, історична необхідність.

Причинність та доцільність. Суб’єкт історії. Суспільна детермінація включення людини в суспільну діяльність. Закони та рушійні сили історії, проблема їхнього смислу. Необхідність і свобода. Потреба у свободі як показник розвинутості особистості. Особистість і відповідальність в історії.

21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості історії.

Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Технологічні, суспільні, людські «виміри» виробництва, його структура, тенденції розвитку. Людина як основа і мета виробництва. Духовне виробництво, його специфіка.

Співвідношення технологічного і суспільно-економічного способів виробництва, їх історичні типи. Сутність і структура продуктивних сил. Діалектика продуктивних сил і суспільних форм їх розвитку. Технологічні і соціальні революції, проблема їх співвідношення. Сутність і природа НТР.

Теорії науково-технічного прогресу в концепціях індустріального і постіндустріального суспільства. Людина і праця в творах М. Гайдеггера, К. Ясперса, Л. Мемфорда, О. Тофлера та ін.

Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

Проблема спрямованості історії. Становлення ідей суспільного прогресу. Антична філософія: ідеї регресу і циклічності поступу (Гесіод, Платон, Арістотель, Сенека, Полібій). Провіденціалізм християнської історіософії, есхатологія. Ідея прогресу в філософії Просвітництва, німецькій класичній філософії та в марксизмі.

Еволюціонізм в ХХ ст. Глобальні проблеми ХХ - ХХІ ст. та головні суспільно-політичні процеси. Проблема «ціни» прогресу. Суспільні ідеали і прогрес. Добро і зло в історії. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.

22. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст та функції.
«Людина-світ» як предметне поле філософії. Принципова суперечливість понять «світ в цілому» і «людина як мікрокосм». Суперечність і процесуальність буття світу і людини. Два способи філософського осягнення буття: метафізика і діалектика. Софійна природа діалектики. Епістемна природа метафізики як вчення про незмінні основи світу. Метафізичний спосіб мислення, його межі.

Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст та різновиди діалектики. Категорії. Проблеми законів діалектики. Закон взаємного переходу кількості та якості. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принципів. Модифікація діалектики в сучасних філософських доктринах.

Людський компонент діалектичної філософії як відображення процесу буття людини у світі. Інваріанти змісту різних типів діалектики. Функції метафізичної та діалектичної філософії щодо наукового пізнання.

23. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні.


Наука як об’єкт філософського дослідження. Типологія філософських і методологічних проблем науки. Аналіз ситуації їхнього виникнення, особливостей прояву та шляхів розв’язання. Філософські засади науки. Філософія як рефлексія над наукою. Загальне і особливе у діалектиці гносеології і епістемології. Прогностична місія філософської рефлексії. Філософія і наукова творчість. Риси творчої особистості, «ідеального» вченого. Філософія як засіб включення наукового пошуку у соціокультурний контекст. Евристика наукового пошуку. Філософія як засіб адаптації наукових знань культурою та світоглядом.

Особливості методологічного мислення вченого сучасної науки. Стиль мислення і філософія. Взаємодія наук як фактор їх розвитку. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Міграція методів, засобів і концептуальних схем із однієї галузі знання в іншу. Методологічне значення діалектики єдності і багатоманітності наук.

24. Основні концепції філософської методології науки.
Позитивізм ХХ ст. Вчення про науку в філософії О. Конта. Еволюціонізм Г. Спенсера. Індуктивізм (Д. Мілль, І. Джевонс). Концепція філософії науки Е. Маха. Проблеми філософії науки у неокантіанстві Марбургської (Коген, Наторп, Кассірер) та Баденської (Віндельбанд, Ріккерт) шкіл.

Марксизм. Філософська концепція науки в працях К. Маркса і Ф. Енгельса. Категоріальні засади наукового мислення. Соціально-практичні основи науки. Проблема деполітизації, методології К. Маркса.

Неопозитивістські концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк). Концепція розвитку наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Концепція П. Фейєрбенда. Еволюційна модель С. Тулміна.

Філософія науки Г. Башляра та А. Уайтхеда. Співвідношення наукової думки і наукового духу. Концепція «наукового раціоналізму». «Новий образ» науки. Проблема зв’язку філософії (метафізики) і науки.

Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології та герменевтики.

Етика та праксеологія науки. Проблема гармонії істини, добра та краси в творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.

25. Структура наукового дослідження.
Анатомія науки. Наукове знання і науковий метод, їх структура. Наукові абстракції. Науковий текст. Інфраструктура науки. Основні форми наукового пізнання (факт, проблема, гіпотеза, закон, теорія, концепція).

Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення). Наукові методики та засіб пізнання. Зв'язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.

Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження. Системний характер дослідницької діяльності. Наукова проблема і гіпотеза. Особливості емпіричного і теоретичного етапів пізнання. Вибір предметів, засобів і методів дослідження. Класифікація спеціальних наукових методів. Виклад та обґрунтування наукових результатів.

Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, філософське підґрунтя.


Література:


  1. В. Ф. Асмус. Античная философия. – М., 1976.

  2. Х. Гадамер. Истина и метод. – М., 1988.

  3. Поппер К. Логика научного исследования / Перев. с анг. Брюшинкин В. Н. и др.: под общей ред. Садовский В. Н. – М. : Республика, 2004. – 447 с.

  4. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / Перевод с анг. и нем. А. Л. Никифорова : Общее редактирование и вступ. ст. (с.5-28) И. С. Нарского. – М. : Прогресс, 1986. – 543 с.

  5. К. Юнг. Психология бессознательного. – М., 1994.

  6. Агафонова М. Ю. и др. Философия : Учебное пособие / М. Ю. Агафонова, Д. В. Обухов, С. В. Шефель. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. – 416 с.

  7. Бессонов Б. Н. Философия: курс лекцій. – М.: АСТ; М. : Астрель, 2002. – 318 с.

  8. Білодід Ю. М. Філософія. Український світоглядний акцент: навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К. : Кондор, 2006. – 356 с.

  9. Бондаревич І. М. Філософія: діалог мислителів, епох, цивілізацій: навчальний посібник для студентів ВНЗ / І. М. Бондаревич. – Запоріжжя : ЗНТУ, 2012. – 251 с.

  10. Бучило Н. Ф., Чумаков А. Н. Философия: учебное пособие по дисциплине «Философия» для студ. вузов, 4-е издание .– СПБ : Питер, 2004. – 428 с.

  11. Бучин О. П. Філософська пропедевтика: історичні типи філософського світогляду та методології (Античність – Новий час) : посібник для студентів заочної та денної форм навчання / О. П. Бучин. – Ніжин : НДПУ, 2004. – 100 с.

  12. Вальяно М. В. Философия : учебник для студентов высших учебных заведений. - М. : Дело и Сервис, 2003. – 512 с.

  13. Вілецький І. П. Філософія науки : навчальний посібник / І. П. Вілецький, О. М. Кузь, В. Ф. Чешко, В. О. – Харків : ХНЕУ, 2005. – 128 с.

  14. Волчин Е. В. Философия : Учебное пособие с хрестоматийными извлечениями. – Минск : Интерпресс-сервис : Экоперспектива, 2003. – 544 с.

  15. Войтов А. Г. История и философия науки : учебное пособие для аспирантов. – М. : ИТК «Дашков и К», 2004. – 692 с.

  16. Войтов А. Г. Философия : Учебное пособие для аспирантов. – М. : Дашков К., 2003. – 512 с.

  17. Горбач Н. Я. Методологічні засади сучасних гуманітарних досліджень. – Львів : Каменяр, 2007. – 28 с.

  18. Горский Д. П. Проблемы общей методологии наук и диалектической логики. – М., «Мысль», 1986. – 374 с.

  19. Журавлёв В. И. Современное миропонимание. Стратегия нелинейного мышления: Учебное пособие для студентов вузов / В. И. Журавлёв, И. О. Макеев. –Донецк : НОУЛИДЖ (Донецкое отд.), 2011. – 223 с.

20. Інформаційно-методичні матеріали до складання кандидатського іспиту з філософії екстерном та за інтенсивної форми навчання / Уклад.: Іщенко Ю. А., Мишакова Л. В.; відп .ред. Рижко В. А. – К. : УГО НАН України, 2008. – 25 с.

21. Кальной И. И. Сандулов Ю. А. Философия для аспирантов : Учебник / Под. ред. Кальной И. И., 3-е издание. – СПБ: Лань, 2003. – 512 с.

22. Кание В. А. Основные философские направления и концепции науки : учебное пособие.– М. : Логос, 2004. – 328 с.

23. Кисляк К. В. Философия в таблицах и схемах : учебное пособие / К. В. Кисляк. – Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2007. – 72 с.

24. Кремень В. Г. Ультин В. В. Філософія: Логос, Софія. Розум: підручник. – К. : Книга; 2007. – 432 с.

25. Карако П. С. Философия и методология науки. – Минск : Экоперспектива, 2007. – 208 с.


26. Кисляков В. П. Вступ до філософії науки : навчальний посібник / В. П. Кисляков, О. Д. Дрожанова, О. П. Ступак. – Миколаїв : НУК, 2011. – 123 с.
27. Корниенко А. А., Черниенко А. В. Философские вопросы развития науки: (социолог. и метод. аспекты) / А. А. Корниенко, А. В. Черниенко. – Томск : Издательство Том. унив-та, 1990. – 227 с.

28. Лебедев С. А. Философия науки : Словарь основных терминов. – М. : Академический проект, 2004. – 320 с.


29. Лось В. А. История и философия науки. Основы курса : учебное пособие. - М. : ИТК «Дашков и К», 2004. – 404 с.
30. Мансюта М. Є. Філософія науки : Навчальний посібник / М.Є. Мансюта. – К. : Урожай, 2004. – 420 с.
31. Наука: возможности и границы / Отв. ред. Манчур Е. А.; Ред. кол. Акчурин И. А. и др.; Предисл. Манчур Е. А. – М.: Наука, 2003. – 293 с.
32. Осин В. В. Процессы конституирования и воспроизводства в науке: исследование вариаций контент-анализа: монография. – Днепропетровск : Лира ЛТД, 2007. – 636 с.
33. Основы философии науки: учебное пособие для аспирантов / В. П. Кохановский, Т. Г. Ленисевич, Т. П. Матяш, Т. Б. Фатхи; отв. ред. Кохановский В. П. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. – 608 с.

34. Павлішин Л. Г. Філософія : навчальний посібник . – Тернопіль : Підручники і посібники, 2011. – 403 с.

35. Ратніков В. С., Макаров З. Ю. Історія та філософія науки : навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.– Вінниця : Нова книга, 2009. – 412 с.

36.Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: навчальний посібник / Л. Рижак. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – 640 с.

37. Рижко В. А. Концепція як форма наукового знання / В. А. Рижко. – К.: Наукова думка, 1995. – 212 с.
38. Рижко Л. В. Топологія науки : монографія / Л. В. Рижко. – К. : НАН України, Центр дослідження наук технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2009. – 510 с.
39. Системный подход в современной науке: (к 100-летию Людвига фон Берталанфи) / Отв. ред. Лисеев И. К., Садовский В. Н. – М. : Прогресс-традиция, 2004. – 560 с.
40. Семенюк Е. П., Мельник В. П. Філософія сучасної науки і техніки : підручник для студентів ВНЗ. – Л. : Світ, 2006. – 152 с.
41. Соломатин В. А. История науки : учебное пособие для студ. Вузов. – М. : ПЕРСЭ, 2003. – 352 с.
42. Світоглядні імплікації науки / В. С. Лук’янець, О. М. Кравченко, Л. В. Озадовська та ін. – К. : Парапан, 2004. – 408 с.
43. Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада : хрестоматия / Составл. пер. вступ. ст., вводные замечания и комментарии А. А. Печенкина. – М. : Логос, 1996. – 400 с.
44. Турко О. В. Філософія : навч-метод. посібник / Літ. ред. Крамер М. М.; Відп. за вип. Марчук М. Г. – Чернівці : Рута, 2008. – 96 с.
45. Філософія : навчальний посібник / За ред. доктора філ. наук, професора І. Ф. Надольного. – К. : Вікар, 2006. – 455 с.

46. Філософія : навчальний посібник / За ред. доктора філ. наук, професора І. Ф. Надольного. – К. : Вікар, 2006. – 455 с.

47. Философия для аспирантов : учебное пособие / В. П. Кохановский, Е. В. Залотухина, Т. Г. Лешкевич, Т. Б. Фатхи; Отв. ред. Кохановский В. П., 2е изд. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 448 с.

48. Філософія : навч. посібник / В. С.Бліхар, М. П. Гетьманчук, Н. В. Гайворонюк та ін. В.о. Львів, держ. ун-т внутрішніх справ; За ред. Гетьманчук М. П. – Л.: Львів. держ.ун-т внутр. справ, 2010. – 343 с.

49. Философия и методология науки : учебное пособие. – М. : Новое знание, 2004. – 336 с.
50. Філософські науки : збірник наукових праць / В.о. Сум.держ.пед. ун-т ім. А. С. Макаренка; відповід.ред. Цикін В.О. ; Редкол. Вандишев В. М. та ін. – Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004. – 224 с.
51. Філософія науки : навчальний посібник для студентів вузів / Л. В. Фірсова, І. П. Черних, Я. М. Білик, О. М. Білик; За ред. Фірсова Л. В. – Харків: Нове слово, 2003. – 336 с.
52. Философия науки. Общий курс : учебное пособие для ВУЗов / А. С. Лебедев, А. Н. Авбулов, В. Г. Борзенков и др.; под ред. Лебедев С. А. – М. : Академический проект; М.: Трикста, 2004. – 736 с.
53. Философия и методология науки : учебное пособие для студентов / Под. ред. В. И. Курзова. – М. : Аспект-Пресс, 1996. – 551 с.
54. Философия науки. – М., 1995. – Вып. 1 : Проблемы рациональности / Отв. ред. В. А. Смирнов, 1995. – 325 с. ; Вып. 2 : Гносеологические и логико-методологические проблемы / Отв. ред. В. А. Смирнов. – М., 1996. – 274 с.
55. Філософські науки : збірник наукових праць / В.о. Сум. Держ. Пед. Ун-т ім. А. С. Макаренка ; Відп. ред. Цикін В. О. – Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. – 239 с.
56. Філософія : підручник / За ред. професора О. П. Сидоренка. – К. : Знання, 2009. –

891 с.
57. Філософія : Підручник. / За ред. професора О. П. Сидоренка. – К.: Знання, 2010. –



414 с.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка