Програма для студентів І курсу юридичного факультету Затверджено



Сторінка1/4
Дата конвертації26.11.2016
Розмір0.55 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права




Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


теорія права

робоча навчальна програма

для студентів І курсу юридичного факультету


Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № 1

від „24вересня 2009 р.

Декан факультету



________ Гриценко І.С.

Київ – 2009




Робоча навчальна програма з дисципліни “Теорія права” для студентів 1-го курсу юридичного факультету




Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


Лектори: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.

Викладачі:

д.ю.н. Безклубий І.А., к.ю.н. Дзейко Ж.О., к.ю.н. Ковальчук О.М., к.ю.н. Машков А.Д., к.ю.н. Малишев Б.В., ас. Вангородська Н.А., ас. Дудар С.К., ас. Ліщук К.В., ас. Левчук М.В.. ас. Мовкалюк О.В.



Погоджено з науково-

методичною комісією

юридичного факультету


____” _____________2009 р.
______________________


Зміст


Вступ

4

Система контролю знань

6

НАВЧАЛЬНО-Тематичний план дисципліни

9

змістовні модулі I, ІІ.

10

зміст лекцій, плани семінарських занять,

завдання для самостійної роботи студентів

10

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ

30



вступ

Навчальна дисципліна „Теорія права” є складовою освітньо-професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр права”, „спеціаліст права” і „магістр права”. Студенти складають залік та іспит.

Мета і завдання нормативного курсу.



Програма нормативного курсу „Теорія права” підготовлена для студентів І-го курсу юридичного факультету і Фінансово-правового коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.

Вивчення курсу „Теорія права” студентами юридичного факультету і ФПК має на меті оволодіти системою сучасних знань про основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Основні завдання при вивченні вказаної навчальної дисципліни:

  1. Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „держава”, „ознаки держави”, „функції держави”, „форма держави”, "форма правління", "державний режим", „правова держава”, „громадянське суспільство” тощо.

  2. Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „право”, „правова система”, „джерела” і „форми права”, „правовий звичай”, „правовий прецедент”, „нормативний договір”, „нормативно-правовий акт”, „закон”, „підзаконний нормативно-правовий акт”, „правовідносини”, „правосвідомість”, „норма права”, „законність”, „правопорядок”, „правопорушення” тощо.

  3. Ознайомитися із практикою застосування цих понять і категорій у процесі правотворчої, законотворчої і правореалізаційної діяльності органів державної влади і юридичній практиці.

  4. Підготуватися студентам першого курсу до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.

  5. Усунути надмірну ідеологізацію і політизацію курсу (які існували в радянську епоху), із врахуванням методологічних і структурних змін, які відбулися в останні десятиліття у теорії і практиці юриспруденції і зробити курс більш досконалим, послідовним і поглибленим.

  6. Навчити студентів першого курсу теоретичному і правовому мисленню у процесі навчального процесу, умінню творчо аналізувати і узагальнювати практику, творчо вирішувати юридичні казуси, правильно застосовувати норми права і приймати рішення по конкретним справам, правильно користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у системі права і законодавства України тощо.

  7. Привести курс „Теорія права” у відповідність із кредитно-модульною (рейтинговою) системою оцінювання знань студентів відповідно до Болонської конвенції про освіту, вимогами юридичної практики (єдність теорії і практики) і практичним формуванням демократичної соціально-правової держави в Україні.

  8. На основі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах України і зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями з метою поглиблення і розширення правового світогляду студентів і підвищення їх професійної підготовки.



Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами

Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Теорія права” відводиться 259 навч. годин, у тому числі 78 год. лекцій (40 год. – у першому семестрі, 38 год. – у другому семестрі), 62 год. семінарських занять (32 год. – у першому семестрі, 30 год. – у другому семестрі) і 69 год. - індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом одного навчального року із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із чотирьох змістовних модулей.

Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом Теорія права як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства і правознавства, їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, основні поняття і категорії правової системи і системи права, суміжні поняття і категорії із галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування різноманітних форм і видів права тощо. Вона спирається на філософію права, соціологію права, психологію і політологію та інші науки.

Теорія права є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Інформаційні джерела:

Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.


Контроль знань студентів

Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави і права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.



Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2006 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом двох семестрів. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. У першому семестрі студенти складають залік. Після завершення даного курсу студенти складають іспит.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.

Шкала оцінювання


За шкалою університету 100-бальн. Система

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 – 89

добре

4

В дуже добре

75 – 84

С добре

65 – 74

задовільно

3

D задовільно

60 – 64

E Задовільно (достатньо)

0 – 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:



  1. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);

  2. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);

  3. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);

  4. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).


Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:

а) доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

б) доповнення доповіді – до 3 балів;

в) участь у дискусії – до 3 балів;

г) експрес-опитування – до 3 балів;

д) колоквіум – до 4 балів;

е) самостійна контрольна робота – до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) – до 3 балів;



з) реферат (обсягом 7 – 8 стор.) – до 3 балів;

і) тестування – до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника – до 5 балів;

л) наукова стаття – до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота – до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) – до 5 балів.
Студенти, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекції і семінари) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до заліку та іспиту відповідно до нормативних актів МОН України і Закону України „Про вищу освіту”.

Пропущені лекції і семінарські заняття студент зобов’язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у поза аудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються недовиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких студентів під час заліку чи іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

20 балів ЗМ1 + 20 балів ЗМ2 + 50 балів КПМ = 90 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 5 – „відмінно”.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ




теми

Назва теми

Кількість годин

лекції


семінари

самостійна

робота

студента

Змістовний модуль І.



Загальна характеристика теорії держави

і права


6

4

2



Методологія загальної теорії держави і права

6

2

2



Форми і види соціального регулювання у додержавному суспільстві

4

2

2



Основні теорії виникнення права

6

4

2



Соціальна цінність, основні завдання, принципи і функції права

4

2






Форми (джерела) права

4

2

2



Поняття, види і структура норм права

4

2






Правові системи країн світу

6

4






Система права і законодавства

4

2







Проміжний заліковий модуль

42

16

10

Змістовний модуль ІІ.



Поняття, види і структура правовідносин

4




2



Правосвідомість і правова культура

4

2






Поняття і суть режиму законності і правопорядку і їх гарантії

4

2

2



Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності

4

2






Форми реалізації права

6

2






Поняття, види і способи тлумачення правових норм

6

2







Проміжний заліковий модуль

30

14







Всього

72

36

14


Загальний обсяг 122 год., в тому числі:

Лекції – 72 год.

Семінари – 36 год.

Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка