Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)



Сторінка1/3
Дата конвертації30.11.2016
Розмір0,72 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3
СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

Програма

для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)

із поглибленим вивченням

8 – 9 класи
Авторський колектив:

д.філол.н., проф., зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка О.М. Ніколенко (керівник колективу), д.філол.н., проф., зав. кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Л.В. Мацевко-Бекерська, к.пед.н., головний спеціаліст Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України К.В. Таранік-Ткачук, зав. сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України С.П. Фоміна, зав. навчально-методичного кабінету світової літератури та російської мови Кіровоградського ОІППО імені Василя Сухомлинського О.В. Ревнивцева, учитель-методист гімназії № 117 імені Лесі Українки м. Києва Т.П. Сегеда.
«Кожному поколінню в художньому слові

відкриваються нові глибини. І тільки той,

хто прагне їх досягти, побачить справжні перли.»

Дмитро Чижевський

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Значення поглибленого вивчення літератури

для вікового періоду 8-9 класів

8-9 класи – це особливий період у формуванні особистості, прекрасна пора ранньої юності. У цей час вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку свого місця у світі. Вони глибше замислюються над своїми стосунками з довкіллям, однолітками, батьками й вибором майбутньої професії. У школярів старшого підліткового віку виникає нагальна потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, вони прагнуть зрозуміти себе в якості члена суспільства, виявити призначення в житті. Самопізнання і самовизначення набуває дієвого характеру: восьмикласники й дев’ятикласники починають активно готуватись до засвоєння обраної професії. Орієнтація на майбутнє визначає їх життєву перспективу загалом. Тому в цей період дуже важливо допомогти учням усвідомити подальший шлях, спрямувати їх у виборі професії і підготувати до наступного етапу навчання в старшій школі.

Опанування «золотого» фонду класики й сучасних творів зарубіжних авторів сприятиме формуванню духовних пріоритетів та особистісних якостей української молоді, її соціально-культурній адаптації до суспільства XXI століття, а також реалізації життєвих намірів, пов’язаних із філологією.

Отже, поглиблене вивчення світової літератури у 8-9 класах забезпечує такі функції предмета:

1) пізнавально-ціннісну (пізнання людини і світу через художню літературу, формування ціннісних орієнтацій особистості в період її зростання);

2) естетичну (формування цілісних естетичних уявлень про специфіку мистецтва слова і розвиток літературного процесу, естетичного смаку, умінь розрізняти художню цінність творів);

3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, самостійного критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою, комп’ютером з метою збагачення кола читання, культури спілкування рідною та іноземними мовами);

4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного інформаційного суспільства);

5) виховну (виховання високих моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України і людства);

6) профільно-орієнтаційну (підготовка до свідомого вибору майбутньої професії і профільного навчання, сприяння індивідуальному самовизначенню учнів і створення «Я-образу» в майбутньому).



Мета і завдання поглибленого вивчення світової літератури у 8-9 класах

Головна мета вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (постанова № 1392 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.) у 8-9 класах триває етап системного вивчення світової літератури, коли художні твори і явища мистецтва слова презентуються учням у перебігу літературного процесу від давнини до сучасності. У зв’язку з цим, крім реалізації головної мети вивчення предмета, специфічною метою поглибленого вивчення світової літератури у 8-9 класах є розширення уявлень учнів про художню літературу як мистецтво слова і перебіг літературного процесу в різних країнах, розвиток літературної та комунікативної компетентностей учнів, а також їх підготовка до профільного навчання в галузі філології.



Завдання поглибленого вивчення світової літератури у 8 – 9 класах (на етапі системного читання):

  • виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, високим естетичним смаком і стійким інтересом до художньої літератури;

  • формування цілісних уявлень про закономірності перебігу літературного процесу, основні літературні епохи, напрями, течії, роди, жанри і стилі в контексті вітчизняної та світової культури;

  • розвиток умінь і навичок різних видів аналізу (літературних творів, явищ, різних художніх перекладів, а також оригіналів за умови володіння відповідною іноземною мовою);

  • поглиблення знань із теорії літератури, їх використання в процесі аналізу та інтерпретації творів, розвиток теоретичного мислення учнів і здатності до творчо-критичних міркувань щодо розвитку художньої літератури;

  • розвиток зв’язного і філологічного (літературознавчого) грамотного мовлення (із застосуванням прикладів із художніх текстів, аргументації, елементів дискусії, самостійної оцінки прочитаного, науково-критичних джерел, знань з української та іноземних мов й інших гуманітарних предметів);

  • забезпечення продуктивної навчальної діяльності, що дозволить учням не тільки накопичувати знання, вміння і навички, але й виявити власну індивідуальність у сприйманні й творчому осмисленні літератури, сформувати індивідуальний стиль пізнавальної діяльності;

  • оволодіння учнями елементами дослідницької діяльності і основами культури розумової праці в галузі літератури (робота з літературознавчими словниками й довідниками, науково-критичними працями, укладання бібліографії, підготовка доповіді, складання тез, написання реферату, використання комп’ютеру (у тому числі Інтернету) з метою здобуття та опрацювання літературної та літературознавчої інформації, участь у роботі літературно-творчих секцій МАН тощо);

  • підготовка школярів до свідомого вибору майбутньої професії і профільного навчання в галузі філології.

У 8 – 9 класах учні знайомляться з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості, жанрово-родовій приналежності.

Слід підкреслити особливу роль української та іноземних мов, які учнів вивчають у школі і які допоможуть їм краще зрозуміти творчий задум письменників, проникнути в глибини художнього слова, зробити власні відкриття в процесі читання оригіналів (за можливості) та українських перекладів. Викладання поглибленого курсу світової літератури у 8-9 класах здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників вивчаються переважно в українських перекладах. За належних умов (достатнє володіння учнями іноземними мовами – англійською, німецькою, французькою та ін., якісна підготовка вчителя, оснащення бібліотек) можливе залучення художніх творів (цілісно або фрагментів) мовами оригіналів для текстуального вивчення і компаративного аналізу (зіставлення оригіналів і перекладів).

У 8-9 класах надзвичайно важливим є взаємозв’язок літературної і комунікативної компетентностей, адже знання мов (української та іноземних) дасть можливість учням прочитати більше творів, а читання художньої літератури збагатить їх лексичний запас, розкриє барви слова, сприятиме розвитку розлогого і багатого в стильовому й образному плані мовлення.

Важливе значення для поглибленого вивчення світової літератури має прилучення учнів до систематичної роботи в бібліотеці, з різноманітними художніми та науково-критичними джерелами, а також застосування новітніх комп’ютерних технологій, можливостей Інтернету для здобуття й обробки літературної інформації, збагачення кола читання. Оскільки школярі 8-9 класів уже володіють (на елементарному рівні) вміннями й навичками роботи з комп’ютером, учитель може доцільно використати можливості сучасних інформаційних систем для формування якостей творчого читача. У період стрімкого технічного прогресу з допомогою комп’ютера школярі зможуть краще зорієнтуватися у світі художньої літератури, швидко знайти потрібну книжку і підготуватися до успішної реалізації життєвих планів, у тому числі пов’язаними з філологічною освітою.

Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8-9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні поглиблять ці уявлення протягом наступного етапу навчання – у старшій школі (10-11 класах).
Принципи укладання програми поглибленого вивчення світової літератури

для 8-9 класів

Програму для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури для 8-9 класів розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова № 1392 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.) і нової програми зі світової літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ № 664 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 6.06.2012 р.), базову основу якої (в частині для 8-9 класів) розширено в змістовому і методичному аспектах, а саме:



  • доповнено перелік творів для текстуального вивчення в кожному класі (по темах, розділах) і позакласного читання – передовсім із фонду класичної літератури, а також сучасної;

  • збільшено обсяг і зміст оглядових тем з метою повнішого висвітлення тенденцій літературного процесу;

  • уточнено і конкретизовано окремі теоретичні поняття з урахуванням жанрово-родових різновидів та їх національної специфіки;

  • збільшено кількість годин на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час;

  • розширено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів за рахунок різних видів аналізу та інтерпретації, творчих умінь і навичок;

  • закладено основи дослідницької діяльності учнів 8-9 класів у процесі вивчення творів світового письменства.

Це забезпечує зв’язок і наступність поміж попереднім етапом літературної освіти (5-7 класи – прилучення до читання) і наступним її етапом (10-11 класи – творчо-критичне читання, профільне навчання), а також сприяє удосконаленню загальної гуманітарної підготовки учнів, орієнтує їх у галузі філології з можливим вибором майбутньої професії і відповідного напрямку профільної освіти.

Традиційні рубрики, що були введені в програмі зі світової літератури для 5-9 класів 2012 року («Теорія літератури» (ТЛ), «Література і культура» (ЛК), «Україна і світ» (УС), «Елементи компаративістики» (ЕК)), збережено і доповнено в програмі поглибленого вивчення світової літератури для 8-9 класів. Водночас суттєвою відмінністю останньої є запровадження нової рубрики – «Науковий дискурс» (НД), яка має на меті прилучити учнів до науково-дослідницької діяльності в галузі літератури, розвивати в них умінні і навички самостійного критичного мислення, творчі філологічні здібності.

У рубриці визначено провідні напрямки і форми науково-дослідницької діяльності учнів 8-9 класів:


  1. пошук літературного та літературознавчого матеріалу (робота зі словниками, енциклопедіями, Інтернет-ресурсами, бібліотечними фондами, укладання бібліографії до теми і т.д.);

  2. аналіз і систематизація матеріалу (робота з науково-критичними джерелами, складання плану і тез праці, визначення ключових проблем, коментування окремих положень тощо);

  3. зіставлення різних точок зору, вироблення і обстоювання власної позиції щодо твору або літературного явища (виступ у дискусії, пошук аргументів на підтвердження своєї думки і т.д.);

  4. оволодіння елементами творчої дослідницької діяльності (самостійна підготовка реферату, доповіді, проекту, презентації, учнівського наукового дослідження, у тому числі з використанням комп’ютерних технологій).

У віці 14-15 років найбільш обдаровані учні починають брати участь у роботі територіальних відділень Малої академії наук України (МАН). Тому рубрика «Науковий дискурс» допоможе їм обрати тему наукового дослідження і розробити її, спираючись на наукові методи пізнання. Оволодіння елементами науково-дослідницької діяльності допоможе школярам глибше опанувати художню літературу як мистецтво слова, навчитися бути не пасивними користувачами інформації, а творчими учасниками культурного діалогу з книжкою.

Гаслом науково-дослідницької діяльності учнів у галузі світової літератури можуть стати слова видатного українського поета, перекладача і дослідника Миколи Зерова, котрий у циклі статей «Ad fontes!» («До джерел!») писав: «Наш інтерес полягає в тім, щоб іти на чолі, а не в „хвості”, припадати до джерел, а не брати від передатчиків, розглядатися в нотах, а не переймати, як малі діти, з голосу… Ми повинні засвоїти найвищу культуру нашого часу в її основах, бо без розуміння основи ми лишимося „вічними учнями”, які ніколи не можуть з учителями зрівнятися». Тому ті, хто готується до майбутньої професії, пов’язаною із філологією, мають протягом 8-9 класів виробити вміння і навички зацікавленого, вдумливого і осмисленого читання, а також постійного пошуку в галузі літератури, засвоєння першоджерел, які закладають підґрунтя філологічного мислення.

Дослідницькі вміння і навички, набуті учнями протягом поглибленого вивчення світової літератури у 8-9 класах, потребуватимуть подальшого розвитку на наступному етапі навчання – в 10-11 класах (філологічний профіль).

Структура програми

Програма поглибленого вивчення світової літератури для 8-9 класів містить:



  1. «Пояснювальну записку»;

  2. розподіл годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час);

  3. зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами і розділами);

  4. перелік творів для вивчення напам’ять (до кожного класу);

  5. додаток 1 – «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу)»;

  6. додаток 2 – «Сучасна науково-методична література для вчителя»;

  7. додаток 3 – «Естетико-теоретичні, літературно-критичні і наукові джерела для забезпечення рубрики «Науковий дискурс».


Про роль учителя та учня в навчальному процесі

Учитель має право самостійно розподіляти години (в межах виділених окремих тем) на текстуальне вивчення творів, позакласне читання, розвиток мовлення. Він має право вибрати той чи інший твір для вивчення в межах альтернативних текстів (таких у програмі 20 %). Також учитель самостійно обирає художні твори (із додатку 1) і науково-критичні джерела (із додатку 3) для вивчення на уроках позакласного читання і на уроках із резервного часу. У програмі також враховано духовні запити й читацькі інтереси учнів, котрі можуть спільно з учителем вибрати для розгляду тексти сучасної літератури із запропонованого в програмі переліку.

Учитель виявляє творчість у виборі методів, прийомів, технологій вивчення художніх текстів, способах їх аналізу та інтерпретації. Учень є вільним у сприйманні, пізнавальній діяльності, висловлюванні власної думки, критичному мисленні, усіх видах творчості. Учитель і учень – партнери у спільній навчальній діяльності, рівноправні учасники культурного діалогу, співрозмовники. Від їхньої взаємодії, взаємоповаги і співпраці залежить успішність поглибленого вивчення світової літератури у 8-9 класах.

Епоха стрімкого розвитку інформаційного суспільства спричинила значну активізацію і розмаїття соціальних комунікацій в Інтернет-мережі. У зв’язку з цим існує небезпека того, що учні, не знайшовши розуміння в школі і взагалі – серед дорослих, можуть піти у віртуальний світ комп’ютерів і там реалізовувати свій потенціал, шукати простір для особистої свободи і творчості. Тому уроки вивчення світової літератури повинні бути цікавими для школярів, необхідними для їх самовизначення, становлення і вибору особистої і громадянської позиції. Юне покоління XXI століття має власні життєві завдання і шляхи їх досягнення, але провідником молоді в майбутнє має стати духовний досвід світового письменства. А це залежить передусім від учителя як творця, друга і сучасника своїх учнів!



8 клас
Усього – 140 годин;

текстуальне вивчення творів – 128 годин;

розвиток мовлення – 6 годин;

позакласне читання – 6 годин;

резервний час – 10 годин.



№№

К-ть

год.


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

(за розділами)



1

3



ВСТУП

Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їх генезис, характерні ознаки, взаємодія. Літературний процес, нерівномірність його перебігу в різних країнах. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їх розвитку в національних культурах.



Теорія літератури (ТЛ) Рід літератури, епос, лірика, драма. Початкові поняття про літературний напрям, літературну течію.

Література і культура (ЛК) Своєрідність культури різних країн, народів, національностей.

Україна і світ (УС) Взаємозв’язки української і зарубіжних літератур. Втрати національних літератур у радянську добу.

Елементи компаративістики (ЕК) Порівняння ознак епосу, лірики, драми. Співвіднесення українського літературного процесу з основними етапами європейського літературного процесу.

Науковий дискурс (НД) Літературознавство як наука. Сучасні літературознавчі словники й довідники). Часописи з питань світової літератури. Основи дослідницької діяльності учнів (укладання бібліографії, опрацювання джерел, підготовка доповіді, написання реферату тощо).


Учень (учениця):

розрізняє поняття «культура» і «література»;

знає основні періоди розвитку культури (з опорою на знання із всесвітньої історії);

розуміє поняття «літературний процес», його ключові ознаки і закономірності;

називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах;

дає визначення понять «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле і частку);

дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їх характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів;

порівнює етапи українського літературного процесу з розвитком європейського літературного процесу;

знає сучасні літературознавчі словники й довідники (1-2), часописи з питань світової літератури (1-2), має розуміння того, як ними користуватися;

вміє знайти потрібні джерела до теми, працювати з бібліографічними покажчиками в бібліотеках та Інтернеті;

володіє методикою підготовки доповіді, написання реферату.


2

18

СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів.



Веди (огляд). Гімни до ранньої зорі (1,2). Гімн про перемогу Індри над Агі. Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н.е. Спільність міфів Вед для індійців та аріїв, слов’ян дохристиянської пори. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед.

Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. Мойсей (2-3 розділи – за вибором учителя). 10 заповідей). Новий Заповіт (Євангеліє). Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв'язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів.

Коран (огляд). Сура, що відкриває книгу. Сура 92 («Ніч»). Коран – головна книга ісламу. Міфологічні сюжети, образи, моральні настанови в Корані. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя.

(ТЛ) Поглиблення понять про міф, міфологічний образ, міфологічний сюжет, міфологічний мотив.

(ЛК) Втілення сюжетів і образів священних книг людства у мистецтві (література, живопис, музика, скульптура, архітектура, кіно та ін.).

(УС) Звернення українських письменників до образів, сюжетів, мотивів Біблії, Корану. Визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном.

(ЕК) Схожість і відмінність між Біблією і Кораном як пам’ятками культури.

(НД) Текст і його функції. Культура як діалог текстів.



Учень (учениця):

називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їх значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва;

розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану;

називає основні міфи (їх різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану;

переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою) розкриває їх морально-філософський зміст;

коментує, аналізує та інтерпретує зазначені в програмі текстові фрагменти священних книг;

характеризує міфологічні образи, символи, що зустрічаються в сюжетах священних книг;

виявляє гуманістичні цінності, втілені в священних книгах людства;

пояснює окремі вислови зі священних книг;

розкриває сутність понять «міфологічний образ», «міфологічний мотив», «міфологічний сюжет», виявляє їх у священних книгах людства і прочитаних творах письменників;

порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Білію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними;

називає 1-2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг, виразно читає ці твори митців (фрагменти або цілісно), аналізує специфіку втілення в художніх текстах компонентів священних книг (сюжетів, образів, мотивів);

розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1-2 твори за вибором);

розуміє (на елементарному рівні) поняття «текст», визначає його основні функції;

називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє в них особливості культури, втілення ідей, сюжетів і образів священних книг.

3


20



АНТИЧНІСТЬ

Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Концепція людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного і духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.).

Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічна основа героїчного епосу.

Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя). Міфи про аргонавтів (1-2 за вибором учителя). Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їх гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.). Провідні теми і мотиви міфів про аргонавтів. Сюжети випробування. Міфологічні герої (Ясон та ін.).

Гомер. «Іліада» (огляд). Заспів (пісня 1, вірші 1-10). «Щит Ахілла» (пісня 18, вірші 478-608). «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші140-410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470-670). Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. «Гомерівське питання». Міфологічна основа гомерівського епосу. Образи Ахілла, Гектора, Пріама. Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис. Художня довершеність твору.

Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції.



Тіртей (VII ст. до н.е.). «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція.

Архілох (VII ст. до н.е.). «Серце, серце!..» Відображення внутрішніх переживань у вірші. Образ поета як патріота і філософа.

Алкей (VII-VI ст. до н.е.). «Не розумію звади поміж вітрів…». Напруженість ліричного сюжету вірша. Образ човна, якому загрожують небезпеки.

Алкман (VII ст. до н.е.). «Сплять усі верховини гірські…» Краса природи у вірші поета.

Сапфо (VII-VI ст. до н.е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань.

Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія.



Есхіл (бл. 525-бл. 456 рр. до н.е.). «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Втілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи.

«Золота доба» давньоримської літератури.



Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н.е.). «Енеїда» (огляд). Заспів (кн. 1, вірші 1–33), «Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму» (кн. 6, вірші 752–853), «Щит Енея» (кн. 8, вірші 626–731). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Образ Риму. Художня довершеність твору.

Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н.е.). «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку.

Публій Овідій Назон (43р. до н.е. – бл. 18 р.н.е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя і творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця із владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»).

Вплив античності на розвиток світової літератури й культури.



(ТЛ) Героїчний епос, види давньогрецької лірики (пісенна (сольна та хорова) і декламаційна), елегія, ода, віршований розмір (гекзаметр, пентаметр), трагедія.

(ЛК) Вічні образи античності в мистецтві (живопис, скульптура, музика, кіно та ін.). Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.

(УС) Українські переклади творів античних митців. Херсонес (Крим).

(ЕК) Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів). Зевс і Прометей у міфах і в трагедії «Прометей закутий» Есхіла. Елегії Тіртея і Овідія.

(НД) «Поетика» Аристотеля (провідні положення, 2-3 уривки за вибором учителя). Словники, енциклопедії античної міфології.


Учень (учениця):

знає загальні особливості розвитку античної літератури;

називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури;

розкриває концепцію людини і світу в античній літературі, показує її втілення у прочитаних творах;

називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їх ключові міфологічні образи і сюжети;

переказує сюжети троянських міфів і міфів про аргонавтів, передбачених програмою;

характеризує центральні міфологічні образи й символи міфів (троянського циклу і про аргонавтів);

розповідає про основні факти життя і творчості митців;

розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів;

розрізняє види давньогрецької лірики, визначає їх риси на прикладі прочитаних поетичних творів;

знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їх характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах;

знає визначення поняття «віршований розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах;

аналізує вірші поетів у єдності змісту і форми, з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції;

знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності;

розкриває художні конфлікти в прочитаних творах;

характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія);

розкриває сутність «гомерівського питання»;

називає провідні ідеї «Поетики» Аристотеля, визначає провідну думку прочитаних фрагментів і складає до них тези, розкриває значення «Поетики» для розвитку літератури;

встановлює схожість і відмінності поміж міфологічними образами та їх утіленнями в літературних творах (на прикладі прочитаних текстів);

розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором);

називає імена відомих українських перекладачів творів античності, знає про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин;

вміє користуватися словниками та енциклопедіями (1-2) з античної міфології в процесі роботи з художніми текстами.

4

18


СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході.

Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан.

Лі Бо (701-762). «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя). Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, втілення в них краси природи і духовного життя.

Ду Фу (712-770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя). Зв'язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину.

Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники.



Омар Хайям (бл. 1048-після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми і мотиви творчості Омара Хайяма. Злиття образу автора і ліричного героя-філософа.

Література середньовічної Європи: основні тенденції і жанрово-тематичне розмаїття.



«Пісня про Роланда» (X ст.) (2-3 розділи за вибором учителя). Історична основа твору і поетичне переосмислення в ньому реальних подій. Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору.

«Роман про Трістана та Ізольду» (огляд). Провідні мотиви і образи. Жанрові особливості лицарського роману доби Середньовіччя. Причини популярності твору. Реконструкція і переказ роману Ж. Бедьє, переклад М. Рильського.

Розвиток провансальської лірики (огляд, 1-2 вірша Дж. Рюделя або Б. де Борна – за вибором учителя). Мотиви кохання і служіння. Культ прекрасної Дами. Жанрове розмаїття лірики трубадурів.



Лірика вагантів («Орден вагантів», «Бідний студент (вагант)», «Весняна пісня», «Gaudeamus» та ін. - 1-2 вірша за вибором учителя). Її волелюбний характер і художня своєрідність.

Аліг’єрі Данте (1265-1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання.

(ТЛ) Поглиблення понять про героїчний епос (середньовічний). Рубаї, сонет.

(ЛК) Культурні центри Середньовіччя на Сході і Заході. Ключові поняття китайської міфології, філософії (конфуціанство, даосизм), які знайшли відбиток у літературі. Християнство. Іслам.

(УС) Українські перекладачі середньовічних творів.

(ЕК) Порівняння образів ліричних героїв Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма. Порівняння персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон).

(НД) Українські письменники і перекладачі про європейську культуру і літературу доби Середньовіччя.
Завершення І семестру (+ 5 год. резерв)


Учень (учениця):

знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу;

називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, їхній внесок у розвиток світової культури;

характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур;

розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), їх роль у розвитку національних літератур;

показує вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів;

знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході і Сході;

дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їх жанрові ознаки у прочитаних творах;

виявляє основні теми і мотиви в ліриці митців;

визначає символи та їх прихований зміст у творах поетів;

характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою;

аналізує та інтерпретує прочитані ліричні твори у єдності змісту і форми;

знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі;

переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»;

характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їх художнього зображення (на прикладі уривків з тексту);

висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків;

порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон);

виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків з тексту за вибором учня);

зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям);

виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем;

знає українських перекладачів середньовічних творів;

виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах);

коментує висловлювання українських письменників і перекладачів про європейську культуру і літературу доби;

самостійно відшукує літературний і літературознавчий матеріал у бібліотеці, Інтернеті, систематизує і узагальнює його (у доповіді, рефераті, презентації або інших видах робіт, запропонованих учителем).

5

22

ВІДРОДЖЕННЯ

Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури.



Франческо Петрарка (1304-1374). Сонети № 61, 132, 162, 267, 312. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки.

Вільям Шекспір (1564-1616). Сонети № 66, 116, 130. Виключна роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва. «Шекспірівське питання». Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до Смаглявої леді, дружба. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини (через описи природи, змалювання сили почуттів та ін.). Художні особливості сонетів В. Шекспіра.

Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їх еволюція). Проблема життя і смерті. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь.

Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот». I частина. 2 частина (огляд). Історія створення роману, його зв’язок з лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору (ситуації «великої дороги», випробування). Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя. Дон Кіхот і Санчо Панса – парні образи, в яких втілено високу мрію і прагматизм. «Донкіхотство». Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів до сьогодні.

Франсуа Війон (1431 – між 1463 і 1491). «Балада прикмет», «Балада на прислів’ях». Ренесансні ідеї у творах Ф. Війона. Образ ліричного героя. Жанрові особливості його балад. Філософський зміст. Художня своєрідність.

(ТЛ) Поглиблення поняття про вічний образ, сонет, роман, трагедію, баладу. Катрен, терцет, ямб.

(ЛК) Образи Ромео і Джульєтти, Дон Кіхота і Санчо Панси у світовому мистецтві (живопис, кіно, музика та ін.). Музей В. Шекспіра у Великобританії (Стретфорд-на-Ейвоні). Музей М. де Сервантеса Сааведри в Іспанії (Мадрид).

(УС) Видатні українські перекладачі творів Ренесансу. Вершини українського сонету.

(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів сонетів В. Шекспіра. Порівняння образів героїнь сонетів Ф. Петрарки і В. Шекспіра, художніх засобів створення жіночих образів.

(НД) Трактування вічних образів у науці (Ромео і Джульєтта, Дон Кіхот) .



Учень (учениця):

знає хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури;

визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження;

розповідає про ключові віхи життя й творчості митців, розкриває їхній внесок в історію національних літератур і світової культури;

дає визначення поняття «сонет», виявляє особливості його структури у творах Ф. Петрарки і В. Шекспіра;

дає визначення поняття «балада», виявляє ідейно-художню специфіку балад Ф. Війона;

визначає провідні теми, мотиви в ліричних творах письменників (сонетах і баладах), розкриває специфіку художнього втілення високого почуття кохання;

характеризує образ ліричного героя у сонетах (Ф. Петрарки, В. Шекспіра);

зіставляє образи героїнь у сонетах митців;

порівнює оригінали і художні переклади сонетів В. Шекспіра (за умови володіння англійською мовою);

розкриває загальнолюдський зміст вічних образів ренесансних творів (Ромео і Джульєтта, Дон Кіхот і Санчо Панса);

виявляє жанрові особливості творів («Ромео і Джульєтта», «Дон Кіхот»);

аналізує ліричні твори (цілісно), драматичні і прозові твори (в окремих частинах і цілісно), виявляє в них морально-філософські проблеми, засоби художньої виразності;

розкриває особливості художньої мови творів (в оригіналах і перекладах), наводить відповідні приклади, цитати;

знає про втілення сюжетів, образів, мотивів ренесансної літератури у світовому мистецтві (1-2 твори за вибором);

називає відомих українських перекладачів творів доби Відродження;

виявляє окремі особливості відтворення перекладачем тексту оригіналу засобами української мови (за умови володіння іноземною мовою);

висвітлює сутність «шекспірівського питання»;

коментує наукові трактування вічних образів (Ромео і Джульєтти, Дон Кіхота), висловлює і аргументує власну думку щодо них.



6

5

БАРОКО

Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Формування нового бачення світу і людини в епоху бароко. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки.



Луїс де Ґонгора-і-Арґоте (1561-1627). «Галерник». Втілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя.

Джонн Донн (1572-1631). «Мету я втратив. Жити без мети…», «Доброго ранку» (1 за вибором учителя). Роздуми про духовну сутність людини у віршах письменника. Напруга почуттів та емоцій ліричного героя. Символіка. Поетична мова.

(ТЛ) Поглиблення понять про вірш (філософський).

(ЛК) Бароко в різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика, паркове мистецтво та ін.).

(УС) Бароко в Україні (загальні тенденції розвитку, окремі представники, твори) .

(ЕК) Порівняння образів ліричних героїв барокових віршів, засобів утілення їхніх переживань і роздумів у творах зарубіжних авторів.

(НД) Українські науковці про літературу бароко.



Учень (учениця):

визначає провідні ознаки бароко як художнього напряму в літературі;

розкриває специфіку бароко в західноєвропейській та українській літературі і культурі, спираючись на наукові джерела (1-2), наводить відповідні цитати на підтвердження думки;

розкриває специфіку барокового світосприйняття у прочитаних творах;

виявляє у поетичних текстах провідні теми, ідеї, символи бароко, розкриває їх філософський зміст, дає власне тлумачення;

аналізує образи ліричних героїв віршів, виявляє засоби їх створення (монолог, риторичні питання, заглиблення у внутрішній світ, епітети, метафори та ін.), наводить відповідні цитати;

зіставляє образи ліричних героїв віршів Л. Гонгори, Дж. Донна;

виявляє схожість і відмінність в окремих тенденціях (теми, мотиви, образи та ін.) розвитку бароко в Україні і в Західній Європі.


7


5


КЛАСИЦИЗМ

Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму.



Французька трагедія доби класицизму: П. Корнель («Сід» - огляд), Ж. Расін («Андромаха» - огляд). Основні етапи та їх специфіка. Боротьба обов’язку і почуття як провідний конфлікт французької класицистичної трагедії. Образи високої трагедії.

Франсуа де Ларошфуко (1613 – 1680). Афоризми (5-8 за вибором учителя). Тематика і жанрова своєрідність афоризмів Ф. де Ларошфуко. Їх філософський зміст.

Мольєр (1622-1673). «Міщанин-шляхтич». Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Елементи народного театру.

(ТЛ) Комедія, сатира, сарказм. Поглиблення понять про гумор, іронію.

(ЛК) Класицизм у різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика та ін.).

(УС) Специфіка розвитку тенденцій класицизму в Україні (в літературі та в інших видах мистецтва).

(ЕК) Порівняння творчої манери П. Корнеля і Ж. Расіна. Порівняння образів персонажів (Журден – Клеонт, Журден – Дорант).

(НД) «Мистецтво поетичне» Н. Буало (огляд, 2-3 уривки за вибором учителя).


Учень (учениця):

розповідає про чинники формування класицизму як літературного напряму (історичні, філософські, естетичні);

називає основні ознаки класицизму, виявляє їх у прочитаних творах, а також на прикладі творів (1-2 за вибором) класицистичного мистецтва (живопису, архітектури та ін.);

визначає характерні риси трагедії доби класицизму;

дає визначення поняття «комедія», відрізняє від поняття «трагедія»;

називає провідні ідеї трактату Н. Буало «Мистецтво поетичне», коментує прочитані уривки, визначає в них провідну думку, складає тези, план (простий і розгорнутий) уривків (за вибором учителя);

виявляє ознаки комедії у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич»;

називає основні теми і проблеми в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»;

характеризує персонажів комедії «Міщанин-шляхтич» (окремо і в порівнянні);

дає визначення понять «сатира», «сарказм», знаходить їх приклади разом з іншими видами комічного (гумор, іронія), встановлює роль у тексті;

розкриває сутність морального уроку, втіленого митцем засобами комедії;

відзначає зв'язок комедії Мольєра з народним мистецтвом.


8

20

ПРОСВІТНИЦТВО

Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм). Стиль рококо. Преромантизм.



Джонатан Свіфт (1667-1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера». Історія створення твору, зумовлена інтересом суспільства до географічних відкриттів і пошуками шляхів зміни суспільства. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.

Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Вільшаний король», «Травнева пісня». Роль Й.В. Гете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й.В. Гете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання і щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Івікові журавлі», «До радості». «Розбійники». Тема мистецтва в баладі «Івікові журавлі». Образ митця Івіка, символічний зміст образу журавлів. Розуміння Ф. Шиллером і Й.В. Гете ролі античності в суспільстві. Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Оптимістичний пафос твору, який став гімном Євросоюзу.

Моральні і філософські проблеми в драмі «Розбійники». Карл і Франц Моори як носії протилежних світоглядних позицій. «Штюрмерські ідеї» у творі. Жанрова своєрідність. Художні відкриття Ф. Шиллера-драматурга.



Гавриїл Романович Державін (1743-1816). «Володарям і судіям», «Пам’ятник». Специфіка розвитку літератури в Росії XVIII ст. Протест проти імперії в оді Г.Р. Державіна «Володарям і судіям». Розуміння письменником ролі літератури й мистецтва. Вірш «Пам’ятник» Г.Р. Державіна: переосмислення в ньому ідей оди Горація «До Мельпомени».

(ТЛ) Поглиблення понять про роман, оду, вірш, баладу. Композиція, драма.

(ЛК) Європейське мистецтво доби Просвітництва.

(УС) Роль України в долі Європи XVIII ст. Осередки передового українства, внесок у духовне піднесення України.

(ЕК) Порівняння творів Горація і Г.Р. Державіна («До Мельпомени» і «Пам’ятник»). Елементи міфів та їх значення у творчості Й.В.Гете і Ф. Шиллера. Порівняння оригіналів і художніх перекладів. Порівняння образів Карла і Франца Моорів.

(НД) Погляди просвітителів на мистецтво, літературу, природу, людину.



Учень (учениця):

розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва;

знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їх ознаки, демонструє прикладами з прочитаних текстів і творів мистецтва (за вибором);

називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах;

знає видатних митців доби Просвітництва (Дж. Свіфт, Й.В. Гете, Ф. Шиллер та ін.), розкриває їх значення в культурному перевороті доби та національних літературах;

визначає особливості сюжету і композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»;

розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики);

виявляє специфіку езопової мови Дж. Свіфта;

характеризує образ Гуллівера як тип людини нового часу (активної, мислячої, енергійної), визначає художні засоби його створення;

знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їх функції у творі;

розкриває нове розуміння природи у ліричних творах Й.В. Гете;

визначає міфологічний зміст образів і сюжету, фольклорні елементи у віршах Й.В. Гете, Ф. Шиллера;

пояснює, чому ода «До радості» стала гімном Євросоюзу;

розкриває втілення теми мистецтва і призначення митця у баладах Ф. Шиллера;

визначає основний конфлікт і особливості розвитку сюжету і композиції у драмі Ф. Шиллера «Розбійники»;

характеризує образи драми Ф. Шиллера «Розбійники», висловлює власне ставлення до них, зіставляє їх;

аналізує ідейний зміст і художню своєрідність оди Г.Р. Державіна «Володарям і судіям»;

зіставляє твори Горація і Г.Р. Державіна («До Мельпомени» і «Пам’ятник»);

розкриває погляди просвітителів на мистецтво, літературу, природу, людину (на підставі 1-2 праць);

знає про роль передового українства в розвитку Європи XVIII ст., в духовному піднесенні України у світі.



9

15


СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА

У ПОШУКАХ СЕБЕ І ВИСОКОГО ПОЛЬОТУ



(2-3 твори за вибором учнів і вчителя)

Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон». Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. Втілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі.

Сью Таунсенд (нар. 1946). «Таємний щоденник Адріана Моула». Вразлива душа підлітка, його мрії та реалізація у житті. Адріан Моул у стосунках із членами родини, друзями. Дитячий погляд на проблеми дорослих. Гумор і іронія в повісті. Утвердження цінності людини, її духовного світу. Щоденник як основна форма розвитку сюжету. Адріан Моул – оповідач і головний герой твору.

Космовська Барбара (нар. 1958). «Буба», «Буба: мертвий сезон» (1 за вибором). Художній світ Б. Космовської. Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі.

Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ. Моральні проблеми (сімейні драми, перше кохання, конфлікти батьків і дітей, пошуки шляху в житті та ін.) та їх осмислення у творі.

Сергій Лук’яненко (нар. 1968). «Чужий біль». Тема гри в оповіданні С. Лук’яненка. Образи минулого, сучасного і майбутнього. Зміни у внутрішньому світі головного героя. Символічність назви твору.

Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором).

(ТЛ) Поглиблення понять про метафору, алегорію, притчу.

(ЛК) Сучасні літературно-художні видання творів зарубіжної літератури.

(УС) Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури.

(ЕК) Порівняння образів персонажів у їхніх стосунках зі світом, пошуках себе і свого шляху в житті. Трансформація жанру казки в повісті-притчі Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».

(НД) Сучасна літературна критика і сучасні літературознавчі дослідження (1-2 джерела за вибором учителя і учнів за матеріалами періодичної фахової преси).



Учень (учениця):

виявляє актуальність порушених письменниками тем і проблем;

розкриває особливості сюжету і композиції творів, їх жанрові ознаки, специфіку художнього конфлікту та його розв’язання;

характеризує головних персонажів твору, визначає засоби їх створення у тексті;

називає жанрові ознаки прочитаних творів;

знаходить у прочитаних творах символи і розкриває їх зміст;

характеризує особливості художньої оповіді творів, визначає, як в оповіді розкривається внутрішній стан персонажів, конфлікт;

зіставляє персонажів творів;

розповідає про свої улюблені книги, пояснює свій вибір, визначає їх художні ознаки;

виразно читає, аналізує ліричні твори (1-2 за вибором) сучасних зарубіжних авторів;

називає сучасні літературно-критичні статті і літературознавчі дослідження (1-2 за вибором), розкриває їх провідні ідеї, дискутує, висловлює власну точку зору щодо порушених проблем і т.д. (за матеріалами фахової преси останніх років).


10

4


ПІДСУМКИ

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.




Завершення ІІ семестру (+ 5 год. резерв)

Учень (учениця):

знає основні епохи, напрями (їх ознаки) літературного процесу від античності до XVIII ст.;

аналізує та інтерпретує твори письменників у контексті літературних напрямів і культури доби;

знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5-8 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту;

визначає жанрові ознаки, специфіку образів, оповіді, мови пропонованих для вивчення творів;

демонструє вміння зіставляти оригінали й переклади творів (на окремих рівнях, в окремих компонентах і цілісно), а також порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів;

виявляє початкові вміння і навички дослідницької діяльності (створення доповіді, реферату, презентації, проекту, систематизація і коментар джерел, участь у дискусії, використання ресурсів бібліотек, Інтернету для збагачення кола читання і розвитку філологічних здібностей).








Для вивчення напам’ять

Омар Хайям (2-3 рубаї за вибором учня)

Ф. Петрарка. Сонет № 61

В. Шекспір. Сонет № 66

Ф. Шиллер. «До радості»

1 твір сучасного зарубіжного поета (за вибором учня)







Каталог: img -> zstored -> files
files -> Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень
files -> Програма фізична культура для спеціальних медичних груп у
files -> Про затвердження Порядку підготовки фахівців ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах) 57 Змінити назву Положення
files -> Програма література (російська та зарубіжна)
files -> Природознавство 4 клас
files -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 9 класи
files -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням румунської мови
files -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка