Програма і методичні матеріали до навчального кусу магістерської програми з соціології




Скачати 235,13 Kb.
Дата конвертації05.01.2017
Розмір235,13 Kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра історії і теорії соціології


Вікторія Середа
Навчальна програма і методичні матеріали

до навчального кусу магістерської програми з соціології

Соціологія міста

Львів, 2007

РЕЦЕНЗЕНТИ
Л.Климанська, кандидат соціологічних наук, доцент (Львів: Національний Університет «Львівська політехніка»)
Н Ковальчук, кандидат історичних наук, доцент (Львів: Український Католицький Університет)

Рекомендовано до друку рішенням Вченої Ради історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Протокол № від ______2007 р.

Середа В.В. Соціологія міста. Навчальна програма і методичні матеріали. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 22 с.
Навчальна програма розрахована на викладачів вищих навчальних закладів та студентів-магістантів спеціальності «Соціологія». Посібник містить опис інноваційних методик викладання та оцінювання, інтерактивних завдань, прийомів організації дослідницької роботи в рамках курсу.

© Середа В.В., 2007

© Львівський національний університет

імені Івана Франка, 2007



Соціологія міста
Актуальність

На сьогодні значення міського простору у системі соціальних відносин невпинно зростає. Протягом останнього десятиліття урбаністика та соціологія міського простору, розвинулася в окрему міждисциплінарну ділянку, яка поєднує низку соціогуманітарних наук та їх методів, зокрема соціології, антропології, культурології, гендерних досліджень, історії і т.п. На жаль в Україні соціологія міста усе ще залишаються поза увагою більшості академічних програм.

Перевагою запропонованого курсу є те, що він зосереджується не лише на викладанні теоретичних знань, але розглядає низку конкретних випадків, маючи на меті сформувати у студентів глибокі практичні навики роботи у відповідній ділянці. Після ознайомлення з курсом магістранти оволодіють необхідним комплексом знань для подальшої самостійної роботи у ділянці соціології міського простору, навчаться самостійно проводити соціологічні дослідження, добирати та комбінувати різні тактики практично-соціологічних досліджень, адекватні до цілей та завдань наукового проекту. До викладання курсу залучатимуться такі візуальні джерела як фотографії, поштівки, фільми, реклама, тощо.
Мета курсу:

1. Ознайомити маґістрантів з сучасними теоретичними дискусіями у ділянці соціології міста та урбаністики


2. Розглянути широкий спектр теоретичних підходів та методів дослідження міста і міського простору
3. Розглянути низку case studies та провести низку міні-досліджень, що сприятиме переведенню теоретичних знань магістрантів у практичну площину.
4. Навчити маґістрантів досліджувати соціальні феномени та особливості міського простору.


Завдання курсу:

Після успішного завершення курсу студенти володітимуть наступними навичками:


1. Розуміння місця соціології міста та урбаністики у сучасній системі гуманітарних та соціальних наук (зокрема соціології, історії та культурології).
2. Володіння ключовими теоріями та методами дослідження міського простору та необхідною термінологією.
3. Володіння необхідною теоретичною та методологічною основою для критичного осмислення, використання та триангулювання методів, що використовуються в урбаністиці. Вміння самостійно поводити соціологічні дослідження, добирати та комбінувати різні тактики практично-соціологічних досліджень, адекватні до цілей та завдань наукового проекту.
Що цей курс навчить:
Після закінчення даного курсу студенти володітимуть:
1) навичками поліваріантної та компаративістичної інтерпретації соціо-культурних явищ, зокрема, тих соціальних структур та практик, що проявляються у міському просторі.
2) необхідною концептуальною базою, що сприятиме виробленню міждисциплінарного підходу до окремих соціальних феноменів чи явищ та стратегій їх дослідження
3) необхідною методичною та методологічною базою для проведення самостійних соціологічних досліджень у ділянці соціології міста
4) навичками концептуалізації, створення власних інтерпретаційних моделей, аргументованої презентації та захисту власної позиції перед аудиторією
Основні принципи та процедура навчання:
Форми навчання:
Лекції-семінари мають на меті, з одного боку, дати систематичний огляд головних тем та окреслити орієнтири для подальшої самостійної роботи, з іншого, створити таку навчальну ситуацію, де б магістранти брали активну участь у "продукції" знань, формулюванні інтерпретаційних моделей та аналізі конкретних випадків (case studies).
Міні-соціологічні дослідження проводитимуться індивідуально чи групами (2-3 осіби) для:

  • набуття магістрантами необхідного комплексу знань із використання методів, що використовуються у візуальних студіях

  • тестування теоретичних моделей та їх релевантності у поясненні конкретних випадків,

  • вироблення навичок інтерпретації та деконструкції соціальних текстів.


Екскурсії сприятимуть переходу від абстрактної концептуалізації до рефлексивного спостереження та здобуття магістрантами конкретного досвіду дослідження реальних ситуацій. Серед можливих маршрутів - похід в місцевий історичний музей; огляд пам'ятників, монументів та пам'ятних таблиць; відвідини базарів, магазинів, аналіз зовнішньої реклами.
На конференції (круглому столі) магістранти зможуть презентувати свої розробки (попередній проект свого дослідження), обговорити їх зі своїми колегами, отримати можливі критичні зауваження, що в свою чергу мало б покращити якість підсумкового проекту.
Методи навчання:

Традиційні -


  • Лекційний виклад (використовуються викладачем для теоретичного вступу та пояснення окремих аспектів теми, що вивчається). За винятком кількох тем лекції займають не більше 1/3 аудиторного часу.

Інтерактивні –

  • презентації (викладання матеріалу самими магістрантами),

  • робота у парах та малих групах (виконання групами магістрантів певних завдань під час семінару та обговорення отриманих результатів),

  • дослідження конкретних випадків (case study) (студенти отримують завдання на проведення міні-соціологічних досліджень за темою та методами визначеними викладачем; пізніше доповідають про результати проведеної польової роботи в класі),

  • мозковий штурм, блискавка (орієнтація роботи групи на глибше розкриття змісту заданої теми та вироблення комунікативних навичок),

  • круглий стіл (магістранти презентують свої проекти та обговорюють їх),

  • використання аудіо-візуальних матеріалів (уривки з інтерв’ю, фото, ілюстрації, рекламні ілюстрації, і т.д.),

  • екскурсії,

  • експертні інтерв’ю,

  • фотосесії, перегляд фільмів, рекламних роликів, тощо.


Обґрунтування методів викладання:
Використання тих чи інших методів викладання завжди має на меті стимулювати студентів до більш систематичної праці над матеріалом, що викладається, сприяти більш глибокому опануванню та засвоєнню матеріалу. Вважаємо, що класична система викладання „лекція–семінар”, коли викладач впродовж 1,5 академічних годин викладає новий матеріал в режимі монологу, а пізніше студенти закріплюють його на семінарських заняттях, є прийнятною для курсів бакалаврського рівня, але не відповідає цілям і завданням маґістерської освіти. Запропоновані автором форми та дидактичні прийоми роботи зі студентами покликані сприяти виробленню в першу чергу навичок концептуалізації, створення власних інтерпретаційних моделей, аргументованої презентації та захисту власної позиції перед аудиторією, а також поліваріантної та компаративістичної інтерпретації соціо-культурних явищ, виробленню міждисциплінарного підходу до соціальних феноменів.

Використання нових інтерактивних методів викладання сприятиме змінам в організації навчального процесу та поступовому переходу системи магістерської освіти до нової освітньої парадигми – парадигми “вчення” (вперше цей термін було використано у праці Бара і Тага – Bar R., Tagg J. From Teaching to Learning – A New Paradigm for Undergraduate Education // Change. – 1995, November / December.- P.13-25).


Особливості оцінювання курсу:

Оцінювання повинно стимулювати студентів до систематичної праці над курсом. Тому пропонується оцінювати студентів не за старою системою оцінювання, коли невелика частка оцінки припадає на роботу студентів на семінарських заняттях, а левову частку оцінки становить підсумковий іспит. Така форма оцінювання сприяє суб’єктивізації процесу оцінювання та не стимулює систематичну роботу студентів. Система оцінювання запропонована авторам програми передбачає комплексне оцінювання роботи студентів на лекціях, семінарах, практичних заняттях, їх індивідуальної роботи. У курсі передбачено наступні форми оцінювання роботи студентів:



Система оцінювання

Види діяльності

Максимальна оцінка

Участь у дискусіях і груповій роботі на заняттях. Робота з текстами


30

Групові/індивідуальні міні-проекти

20

Презентація власного дослідження

10

Залік

40

Загалом

100

Запропоновані форми оцінювання стимулюватимуть студентів до більш систематичної праці (як під час аудиторних занять, так і під час індивідуальної роботи) сприятимуть глибшому засвоєнню матеріалу та більшій об’єктивності підсумкової оцінки.

Стобальна шкала оцінювання переводитиметься у п’ятибальну наступним чином:

Оцінка в балах

Оцінка

Оцінка за шкалою

ECTS

Залік

90-100

5

A

зараховано

70-89

4

B (81-89)

C (70-80)



зараховано

51-69

3

D (61-69)

E (51-60)



зараховано

31-50




F

Допускається до здачі заліку

30 і менше

2

FX

Не зараховано

Методи та порядок оцінювання
1. Підготовка до семінарів та участь у дискусіях: (максимум 30 балів)


  • Вміння продемонструвати обізнаність з основною та додатковою літературою

  • Критичний аналіз опрацьованої літератури та активна участь у дискусіях

  • Якісне виконання міні-соціологічних проектів


Виступ-презентація: (максимум 15 балів)

  • кожен магістрант протягом семестру має підготувати 1 презентацію, обравши собі одну з тем курсу (за згодою викладача).

  • у презентації магістрант повинен продемонструвати добре володіння як основною та і додатковою літературою, здатність критично осмислювати та синтезувати матеріал у декілька основних аргументів.


2. Групові міні-проекти: (максимум 10 балів)

Груповий міні-проект – магістранти можуть працювати індивідуально, або групами 2-3 особи, кожна група має обрати одне з міських соціальних явищ, які обговорюються у рамках курсу(узгодити її з викладачем) і представити результати дослідження на наступному занятті. У міні-проекті студенти повинні продемонструвати вміння:



  • інкорпорувати загальнотеоретичні підходи у своє емпіричне дослідження,

  • самостійно знайти і сформулювати актуальну тему; її мету і основні завдання,коректно визначити об’єкт і предмет дослідження, якщо необхідно здійснити інтерпретацію основних понять та категорійного апарату дослідження.

  • добрати та обґрунтувати методи дослідження і вибірку.

  • Дослідити згадане соціальне явище і представити результати дослідження.


3. Презентація попереднього проекту дослідження на круглому столі: (20 балів)

  • вміння викласти матеріал, ясність теоретичних моделей чи аргументації

  • вміння зацікавити аудиторію, відстоювати власну точку зору, дати чіткі відповіді на запитання

  • вміння застосовувати отримане теоретичне знання до збору необхідного емпіричного матеріалу та аналізу результатів дослідження.


4. Залік (максимум 40 балів)

За бажанням студенти можуть складати його усно (дивись питання до заліку), або у формі письмової роботи.


Письмова робота (дослідження одного з міських соціальних феноменів): (максимум 40 балів)

Письмова робота має відображати знання значної частини рекомендованої літератури, вміння використовувати категоріальний апарат, розуміння основних методологічних підходів, вміння самостійно аналізувати особливості застосування згаданого метода дослідження. Робота повинна містити критичний компаративний аналіз одного або більше методів візуальних досліджень. Можливе використання даних з міні-соціологічних досліджень даного курсу чи будь-яких інших соціологічних проектів, що розроблялися студентами в рамках магістерської програми.


Робота буде оцінюватися за наступними критеріями:

  • Знання значної частини рекомендованої літератури, розуміння, осмислення матеріалу з коректним використанням категоріального апарату (максимум 10 балів);

  • Використання емпіричного матеріалу (максимум 20 балів);

  • Здатність синтезувати велику кількість матеріалу у декілька основних аргументів та ясність їх подачі; здатність організувати матеріал у логічно послідовний спосіб. Стиль написання (максимум 10 балів).

Політика захисту інтелектуальної власності


Покликання в тексті на інформацію чи думки, запозичені з інших джерел та авторів є обов'язковим. Посилання оформляються також на будь-які веб-сторінки та компакт-диски (CD). Додатковим джерелом інформування про використані матеріали є перелік літератури в кінці тексту.

Плагіат - це використання чужих слів, ідей, думок, результатів дослідження без належного покликання на дану особу. Плагіат є актом інтелектуальної крадіжки. Студентські роботи з ознаками плагіату (списування, відсутність посилань чи переліку використаної літератури, використання засканованих, без позначення авторства, текстів чи рефератів з Інтернет-збірок) будуть повертатися без права перездачі. Студенти, що двічі поспіль здійснять плагіат, автоматично отримають незадовільну оцінку за курс.


Електронна читанка

Важливим додатком до навчально-методичного посібника з курсу “Етносоціологія” є розроблена автором електронна читанка – CD, яка вміщає електронні версії статей та книжок, призначених для обов’язкового читання у рамках курсу. Читанка складається із папок із зазначеними номерами занять, у які вкладено файли з відповідними позиціями літератури. У плані лекцій, навпроти кожної статті чи книжки, яка міститься у читанці, є позначка (електронна читанка).


Програма курсу


Теми

Лекції

(год)

Місто як об’єкт вивчення

2

Процеси урбанізації. Історичні аспекти урбанізації

2

Архітектура і суспільство. Міське планування.

2

Основні соціологічні концепції міста

2

Соціологія простору. Структура міста

2

Міська нерівність і сегрегація (соціальна, гендерна, релігійна, вікова, національна)

2

Місто як соціальний текст. Маркування соціального простору. Інтерналізація міста

2

Конструювання образу міста. «Погляд туриста». Репрезентація міста у кінофільмах.

2

Глобалізація і міста. Глобальне місто

2

Всього

18


ОПИС КУРСУ

1. Вступ: Місто як об’єкт вивчення

  • Місто – об'єкт вивчення багатьох дисциплін (екологія, економіка, демографія, культурологія, соціологія)

  • Дисциплінарні ракурси: 1) територіально-поселенський, 2) економічний, 3) містобудівельний, 4) психологічний, 5) історико-культурний, 6) філософсько-методологічний, 7) соціологічний.

  • Дискусійні питання урбаністики (зокрема в соціології): 1) Визначення міста; 2) Причини виникнення і змін міста як системи чи її окремих аспектів; 3) Структура і особливості міського середовища; 4) Специфіка міста як простору взаємодії; 5) Особливості міського способу життя; 6) Наслідки впливу процесів урбанізації на індивіда і суспільство.


Рекомендована література:

Пирогов С.В. Конспект лекций по курсу социология города. Томск, 2003. – С.3-28 (електронна читанка)


2. Процеси урбанізації. Історичні аспекти урбанізації

  • Доіндустріальне місто

  • Індустріальне місто

  • Постіндустріальне місто

  • Місто майбутнього

  • Урбанізаційні процеси


Рекомендована література:

Анри Лефевр. Идеи для концепции нового урбанизма // Социологическое обозрение. Том 2. № 3. 2002. (електронна читанка)

Городская Революция: бурги без буржуа // http://demoscope.ru/weekly/knigi/s&r/vishn4.pdf

David S. Thorns. The Transformation of the Cities. New York, 2002. Chapter 2.- Pp.13-39. (електронна читанка)

Schaeffer R., Lamm R. Sociology. Chapter 7. Communities and Urbanization. New York, 1998.- P.511-541

Hagendorn R. Sociology. Chapter 15. Urbanization and Urbanizm. Toronto, 1983. – P.471-506


3. Архітектура і суспільство. Міське планування

  • Архітектура у домодерному місті.

  • Модерне місто і зародження міського планування.

  • Тоталітарна архітектура. Соціалістичне місто.

  • Пост-модернізм та деконструктивізм в архітектурі і міському плануванні.


Рекомендована література:

Панофский Эрвин. Готическая архитектура и схоластика / Пер. видання: Erwin Panofsky. Gothic Architecture and Scholasticism. N.Y., 1957. (електронна читанка)

Шорске К. Віденський fin-de-sciecle. Політика і культура. Львів Класика, 2003. – Рінгштрассеб її критики і народження урбаністичного модерну. С.46-115.

Carr S., Francis L. Needs in public space // Urban design reader. Ed. by Cormona M., Tiesdell S. Cambridge, 2007. Pp.230-240. (друкована читанка)

Dimitrowska-Andrews. Mastering the post-socialist city: Impacts on planning the built environment // Transformation of cities in Central and Eastern Europe. Towards globalization. Tokyo, 2005. Pp.153-186. (друкована читанка)

Enyedi G. Urbanization under Socialism // Cities after socialism. Urban and regional change and conflict in post-socialist societies. Oxford: Blackwell, 1996. Pp.100-118. (друкована читанка)



Додаткова література до теми:

Панофский Э. Аббат Сюжер и Аббатство Сен-Дени // Богословие в культуре средневековья. Киев, 1992. (електронна читанка)

Посацький Б. Сучасна модель міського планування (із зарубіжного досвіду) // www.arcvis.com.ua

Anderson B. Modernism and design education. ACSA Northeast Regional Meeting October 4-6, 2002. McGill University, Montréal (електронна читанка)

Crime prevention through environmental design // http://en.wikipedia.org (електронна читанка)

Foucault M. Panopticism. Discipline and punish. London, 1977. pp.195-128. (електронна читанка)

Murzyn M. New interpretations and commercialisation of heritage of Krakow after 1989 // Theoretical aspects of cultural heritage – presentation, evaluation, development. Vienna, 2006. Pp.167-188. (друкована читанка)

Therborn G. Monumental Europe: The National Years. On the Iconography of European Capital Cities // Housing, Theory and Society 2002. - №19. - Pp.26-47. (електронна читанка)


4. Основні соціологічні концепції міста

  • Виробничо-економічна парадигма: Е.Дюркгайм

  • Виробничо-економічна парадигма: К.Маркс

  • Виробничо-економічна парадигма: марксизм А.Лефевр, Д.Харвей, М.Кастельс

  • Соціокультурна парадигма: М.Вебер

  • Соціокультурна парадигма: Ф.Тьонніс

  • Соціокультурна парадигма: Г.Зіммель

  • Чиказьська школа соціальної екології: Р.Парк, Е.Берджес, Л.Вірт

  • Ж.Бодріар, М. де Серто, З. Бауман



Рекомендована література:

М.Вебер «Город» (M. WEBER. Die Stadt. - Wirtschaft und Gesellschaft, Kap 8. // Grundriss der Sozialökonomik. III. Abt. Tübingen, 1922, S. 513-600.) (електронна читанка)

Георг Зиммель Большие города и духовная жизнь // «Логос» 2002, №3-4 // http://magazines.russ.ru/logos/2002/3/zim.html (електронна читанка)

G.Simmel The Metropolis and Mental Life // http://condor.depaul.edu/~dweinste/intro/simmel_M&ML.htm (електронна читанка)

Роберт Парк ГОРОД КАК СОЦИАЛЬНАЯ ЛАБОРАТОРІЯ // Социологическое обозрение.- Том 2. - № 3. - 2002. (електронна читанка)

Жан Бодрийяр. Город и ненависть // http://www.ruthenia.ru/logos/number/1997_09/06.htm (електронна читанка)

Мишель де Серто. По городу пешком // Communitas. - 2005. - № 2. – Pp. 80-87. (електронна читанка)

Зигмунд Бауман. Текучая современность. – Москва: Питер, 2008. – С.110-115.



Додаткова література до теми:

Баньковская С. П. Эрнст Берджесс // Современная американская социология / Под редакцией В. И. Добреньковаа М.: Изд- во МГУ, 1994. – С. 20- 32.

Katznelson I. Marxism and The City. Oxford, 1992. (електронна читанка)
5. Соціологія простору. Структура міста


  • Соціологія простору. Г.Зіммель

  • Міський простір: фізичний, уявний, психологічний

  • Індикатори центру міста

  • Класифікація територіальності за С. Лайманом і М. Скоттом

  • Класифікація територіальності за І.Мусілом


Рекомендована література:

Александр Филиппов. Социология пространства: общий замысел и классическая разработка проблемы // Логос (1991-2005). Избранное. Т.2. Москва: Территория будущего, 2006. (електронна читанка)

Пирогов С.В. Конспект лекций по курсу социология города. Томск, 2003. – С.59-129

Карпов А. Имплозия городского пространства: проблема существования центра в городах современной России // http://niifiga.mumidol.ru/msk/karpov.htm (електронна читанка)


Карпов А. Различие. Пространство в городе // Социологическое обозрение. Т.1. №2. 2001 (електронна читанка)

Іванкова-Стецюк О. Історико-культурний центр міста у просторі ціннісних ідентифікацій (із досвіду вивчення ціннісних преференцій мешканців Львова) // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. T.2. - Харків, 2006. - С.266-270. (електронна читанка)



Додаткова література до теми:

Черняева H. A. Культурная география и проблематика "Места" (Обзор новой литературы) // Известия Уральського государственного университета. – 2005. - № 35. – С.273-283 // http://proceedings.usu.ru/proceedings/?base=mag/0035(01_09-2005)&xsln=show Article. xslt&id=a26&doc=../content.jsp (електронна читанка)

Hubbart P. Space/Place // Cultural Geography. A Critical Dictionary of Key Concepts. London_New York, 2005. Pp.41-48. (друкована читанка)

Karp D. A. Being urban: a sociology of city life / David A. Karp, Gregory P. Stone , William C. Yoels. 2nd ed. Westport, 1944. - Chapter 8. Urban Institutions and Social Change. Sports and Urban Life (електронна читанка)

Gieryn T. A Space for Place in Sociology. Annual Review of Sociology, Vol. 26. (2000), pp. 463-496. (електронна читанка)

McDowell L. Space, place and home // Feminist Theory / Ed.Eagleton M. Oxford: Blackwell, 2003. Pp.11-31 (електронна читанка)


6. Міська сегрегація (соціальна, гендерна, релігійна, вікова, національна)

  • Міська нерівність і сегрегація у середньовічному місті

  • Міська нерівність і сегрегація у модерному місті:

- економічна і соціальна сегрегація

- соціокультурна сегрегація

- інформаційна сегрегація

- соціо-просторова сегрегація



  • Прояви сегрегації (соціальна, вікова, гендерна, національна, релігійна сегрегація)


Рекомендована література:

Барзенкова-М’ясникова Л. Соціальний капітал невеликого міста // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. T.1. - Харків, 2006. - С.295-299. (електронна читанка)

Вахштайн В.С. К проблеме темпоральных механизмов социальной организации пространства. Анализ резидентальной дифференциации // Социологическое обозрение. Том 3. № 3. 2003. (електронна читанка)

Karp D. A. Being urban: a sociology of city life / David A. Karp, Gregory P. Stone , William C. Yoels. 2nd ed. Westport, 1944. - Chapter 5. Lifestyle Diversity and Urban Tolerance. (електронна читанка)

Karp D. A. Being urban: a sociology of city life / David A. Karp, Gregory P. Stone , William C. Yoels. 2nd ed. Westport, 1944. - Chapter 6. Women in Cities: The Absence of a Presence. (електронна читанка)

Додаткова література до теми:

Амелин В.Н., Бейтер Дж., Дегтярев А.А. Территориальный аспект социальной дифференциации в Москве // Вестник Московского ун-та. Сер. 18, Социология и политология. - М., 1995. - №2. - С. 16-29.

Кузяків О. Просторові аспекти соціальної нерівності у великому місті// Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт аспірантів. – К.: Інститут соціології НАН України, 1998. – №1. – С.139- 147.

Трущенко О. Перстижный адрес: социально- пространственная сегрегация в Москве // Социологический журнал. – 1994. – №4. – С. 120- 127.

Чешкова А., Карпов А. Биографический метод в исследовании городского пространства. Новосибирск-С.-Петербург, 2003. Глава 2.

Bouldry L., Corijn E. The Century of the City. Brussels, 2005. – Pp.61-67.

Mehretu A., Pigozzi B., Sommers L. Concepts in Social and Spatial Marginality

Geografiska Annaler. Series B, Human Geography, Vol. 82, No. 2, Development of Settlements.(2000), Pp. 89-101. (електронна читанка)

Thorns David. The Transformation of Cities. Urban Theory and Urban Life. New York, 2002. Chapter 7. Urban Social Inequality and Social Exclusion. Pp.149-175.
7. Місто як соціальний текст. Маркування соціального простору. Інтераналізація міста


  • Міські форми. Символи та маркери міського простору

  • «Написання» міста

  • «Прочитання» міста

  • Місто у ідентичностях його мешканців. Інтерналізація символів та маркерів міського простору


Рекомендована література:

Соболевська М. Методологічні аспекти дослідження соціальної пам’яті в контексті формування міської ідентичності // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. T.1. - Харків, 2006. - С.290-294. (електронна читанка)

Hrytsak Ya., Susak V. Constructing a national city: the case of Lviv // Composing Urban History and the Constitution of Civic Identities. Washington-London, 2003. – P. 140-164. (електронна читанка)

City as Text // Short, John Rennie . The Urban Order: An Introduction to Cities, Culture, and Power. Cambridge: Blackwell, 1996. Pp.390- 413. (електронна читанка)

Sereda V. Changing symbolic landscape of Lviv // will be published by the Unversity of Bremen press in 2007. (електронна читанка)

Додаткова література до теми:

Малес Л. Урбанонімія і державна ідеологія: особливості взаємодії // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка. – К.: Видавничий центр "Київський університет", 1998. – Вип.6. – С. 21-23.

Atkinson, D. Heritage // Atkinson, D, P. Jackson, D. Sibley and N. Washbourne (eds.) Cultural Geography: A Critical Dictionary of Key Concepts, London, IB Taurus, 2005. pp. 141-150. (друкована читанка)

Dzronek M. Szczecin – miasto polskie, niemieckie czy europeiskie? // Oblicza lokalnosci. Roznorodnosc mijsc i czasu / Pod. red. J.Kurczewskiej. - Warszaw, 2006. – S.68-84. (електронна читанка)

Kapralsky S. Battlefields of memory: landscape and identity in Polish-Jewish relations // History and Memory. 2001, №2.Vol.13. - Pp. 35-58. (електронна читанка)

Skillington T. The City as Text: Constructing Dublin's Identity Through Discourse on

Transportation and Urban Re-Development in the Press // The British Journal of Sociology, Vol. 49, No. 3. (Sep., 1998), pp. 456-473. (електронна читанка)
8. Конструювання образу міста. «Погляд туриста». Репрезентація міста у кінофільмах.


  • Джерела конструювання образу міста

  • Д.Уррі «погляд туриста».

  • Текстуальний аналіз путівників.

  • Репрезентація міста у кінофільмах (перегляд уривків з кінофільмів).


Рекомендована література:

Эдельман O. Город чьей-то мечты // Логос, 2002, №3-4 (електронна читанка)

Penz F. Screen Cities Introduction // CITY, 2003, Vol. 7, No.3. (електронна читанка)

Ebron P.Tourists as Pilgrims: Commercial Fashioning of Transatlantic Politics // American Ethnologist, Vol. 26, No. 4. (Nov., 1999), pp. 910-932. (електронна читанка)

Young C., Kaczmarek S. Changing the Perception of the Post-Socialist City: Place Promotion and Imagery in Lódz, Poland. The Geographical Journal, Vol. 165, No. 2, The Changing Meaning of Place in Post-Socialist Eastern Europe: Commodification, Perception and Environment. (Jul., 1999), pp. 183-191. (електронна читанка)

Додаткова література до теми:

Del Casino V., Hanna P. Mapping Tourism. Minneapolis: University of Minnesota Press, 2003. – 220 p. (електронна читанка)

Imagining cities: scripts, signs, memory. / Ed. by Westwood S., Williams J. London-New York: Routledge, 1997. (електронна читанка)

Smith M. K. Issues in Cultural Tourism Studies. New York: Routledge, 2003. -196 p. (електронна читанка)



9. Глобаліцація і міста. Глобальне місто

  • Місто і сторонній, фланер, турист. Міський «технокосмополітизм»

  • Конс’юмеризм і соціальний простір

  • Моделі «пост-урбаністичногопростору»

  • Де-територіалізація у пост-індустральному міському просторі. Локальне-глобальне-глокальне.

  • Глобальні міста, технополіси


Рекомендована література:

Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Москва, 2000. – Глава 1-3.

Кларк Д. Потребление и город, современность и постсовременность // http://magazines.russ.ru/logos/2002/3/klark.html (електронна читанка)

Dear M., Flusty S. Postmodern Urbanism // Annals of the Association of American Geographers, Vol. 88, No. 1. (Mar., 1998), pp. 50-72. (електронна читанка)

Hajer M., Reijndorp A. Heritage Discourse and Public Space. // L. Deben et al. (eds.), Cultural Heritage and the Future of the Historic Inner City of Amsterdam, Amsterdam: Aksant, pp. 43-53. (друкована читанка)

Kozina Irma. Localities – Universalities.Casus: Silesia City Centre in Katowice – A town centre or a big mall? (електронна читанка)

Jon May. Globalization and the Politics of Place: Place and Identity in an Inner London Neighbourhood // Transactions of the Institute of British Geographers, New Series, 1996. Vol. 21, No. 1. – Pp.194-215. (електронна читанка)
Додаткова література до теми:

Bouldry L., Corijn E. The Century of the City. Brussels, 2005. – Pp.107-144.



David S. Thorns. The Transformation of the Cities. New York, 2002. Chapter 4.- Pp.68-93.

Engh M. At Home in the Heteropolis: Understanding Postmodern L.A. // The American Historical Review, Vol. 105, No. 5. (Dec., 2000), Pp. 1676-1682. (електронна читанка)

Imagining cities: scripts, signs, memory. / Ed. by Westwood S., Williams J. London-New York: Routledge, 1997. (електронна читанка)

Wilson R. Monuments and memory: made and unmade. Chicago-London, 2003. (електронна читанка)


Додаткова література:

Tajbakhsh K.The Promise of the City. Space, Identity, and Politics in Contemporary Social Thought. Berkeley - Los Angeles - London, 2001.


Archer K.The Limits to the Imagineered City: Sociospatial Polarization in Orlando //

Economic Geography, Vol. 73, No. 3. (Jul., 1997), pp. 322-336.

Azaryahu M., Kellerman A. Symbolic Places of National History and Revival: A Study in Zionist Mythical Geography // Transactions of the Institute of British Geographers, New Series, Vol. 24, No. 1. (1999), pp.109-123.

Clark D.Interdependent Urbanization in an Urban World: An Historical Overview // The Geographical Journal, Vol. 164, No. 1. (Mar., 1998), pp. 85-95.

Englund H. The Village in the City, the City in the Village: Migrants in Lilongwe // Journal of Southern African Studies, Vol. 28, No. 1, Special Issue: Malawi. (Mar., 2002), pp.

137-154.


Freund B. Contrasts in Urban Segregation: A Tale of Two African Cities, Durban (South

Africa) and Abidjan (Côte d'Ivoire) // Journal of Southern African Studies, Vol. 27, No. 3, Special Issue for Shula Marks. (Sep., 2001), pp. 527-546.

Sharp E. A Comparative Anatomy of Urban Social Conflict // Political Research Quarterly, Vol. 50, No. 2. (Jun., 1997), pp. 261-280.

Tickamyer A. Space Matters! Spatial Inequality in Future Sociology // Contemporary Sociology, Vol. 29, No. 6. (Nov., 2000), pp. 805-813.

Wyly E. Continuity and Change in the Restless Urban Landscape // Economic Geography, Vol. 75, No. 4. (Oct., 1999), pp. 309-338.

Перелік складено доц. Л.Малес, доц. О.Міхеєвою, доц.Ю.Сорокою.

Богорад О.Д. До питання про адміністративне районування великих міст // Роль столиці у процесах державотвореня: історичний та сучасний аспекти. – К.:, 199. –

Былов В.Г. Проблемы американских городов: (Сводный реф.) // Соц. и гум. Науки. Отеч. и зар. л-ра: РЖ Сер.2 Экон. - М., 1994. - №2. - С.155-158.

Власов А. Этническая сегрегация в современном в городе Проблемы гармоничного сосуществования // http://niurr.gov.ua/ukr/dialog_1999/vlasov.html

Глазычев В.Л. Социально- экологическая интерпретация городской среды. – М.: Наука, 1984. – 179с.

Даренмарк Б. Рынок или государство: какой путь избрать для жилищной политики // Евроград = Eurograd. - СПб., 1995. - №5. - С. 41-44.

Дридзе Т.М. Социально-диагностическое исследование города // Вестник российского гуманитарного научного фонда. - М., 1996. - №1. - С. 95-103.

Занадворов В.С., Ильина И.П. Теория экономики города: Учеб. пособие. М.: Изд. дом ВШЭ, 1999. http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/238699.html

Королев В.С. Современные проблемы исследования и оценки качества жизни населения города . Депонированная рукопись ИНИОН №50946 от 28. 11. 1995.

Костинский Г.С. Привлекательность городов СССР: взгляд из разных регионов// Пространственное развитие урбанизации: общие закономерности и региональные особеннисти. – / Под ред. Ю.Л.Пивоварова М.: АНСССР И- нт геграфии, 1991.

Матяш С. Человек в городе. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 220с.

Мерлен П. Город. Количественные методы изучения. – М.: Прогресс, 1977. – 264с.

Михаль Д.В. Большой город: от мифа к логосу // Человек, творчество, ценности. - Саратов, 1995. - С. 76-80.

Пивоваров Ю.Л. Пространственная эволюция урбанизации: некоторые рубежи развития // Пространственное развитие урбанизации: общие закономерности и региональные особеннисти. – / Под ред. Ю.Л.Пивоварова М.: АНСССР И- нт геграфии, 1991.

Попова І.М., Безсокирна Г.П. Місто як соціально- просторове середовище діяльності трудових колективів// Філософська і соціологічна думка. – 1989. – №3. – С.?

Портнов Б. А. Городская среда: феномен престижности // Социологические исследования. – № 1. – 1991. – С. 69 – 72.

Приемас Х. Сравнительный обзор европейской жилищной политики 90х-гг. // Евроград = Eurograd. - СПб., 1995. - №5. - С. 35-41.

Семенова В. Равенство в нищете: символическое значение "коммуналок" в 30- 50е годы// Судьбы людей: Россия Ххвек. (биографии семей как объект социологического исследования). – М.: Ин- т социологии РАН, 1996. – С.?

Социально-культурные функции города и пространственная среда. – М.: Стройиздат, 1982. – 177с.

Чеснокова З.П. Городская среда и человек в ней // Вестник Удмуртского ун-та. - Ижевск, 1994. - №9. - С.26-36.

Яновский В.В. Город как система и объект управления. Уч. пос. СПб., 1995, 164с.

ОНОМАСТИКА


Актуальные вопросы русской ономастики. – К., 1988.

Беленькая В.Д. Современные тенденции в наименовании населенных пунктов (к вопросу о синхронии в топонимике) // Вопросы географии, 1974, №. 94. – С. 130-137

Вулиці Києва. Довідник. - К., 1995.

Горбачевич К.С. О городской топонимике // Вопросы культуры речи, 1964, вып. 5.

Изменения географических названий стран СНГ: Информационній бюллетень /

Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К.: Либідь, 2001. – 304 с.

Кругляк Ю.М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. – К.: Наукова думка, 1978. – 151 с.

Ланцберг Ю.С. Городские площади, улицы и дороги. – М., 1983.

Подольская Н.В. Словарь ономастической терминологии. - М., 1988.

Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. – К.: В-цтво “Павлім”, 2003. – 124 с.

Поспелов Е.М. Урбанизация и топонимика – теория и практика. – М., 1975.

Суперанская А.В. Что такое топонимика. – М.: Наука, 1985. – 176 с.



Топонимия и общество. – М., 1989.

Соціологія міста (питання на залік)


  1. Виробничо-економічна парадигма: Е.Дюркгайм

  2. Виробничо-економічна парадигма: К.Маркс

  3. Г.Зіммель про місто.

  4. Глобалізація і міста. Глобальне місто

  5. Доіндустріальне місто

  6. Ж.Бодріар про сучасне місто.

  7. Індикатори центру міста

  8. Індустріальне місто

  9. Історичні аспекти урбанізації

  10. Класифікація територіальності за І.Мусілом

  11. Класифікація територіальності за С. Лайманом і М. Скоттом

  12. Конструювання образу міста. «Погляд туриста».

  13. М.Вебер про місто

  14. Маркування соціального простору. Інтераналізація міста

  15. Механізми урбанізації капіталу

  16. Місто як об’єкт вивчення

  17. Місто як соціальний текст.

  18. Міська маргіналізація

  19. Міська нерівність і сегрегація: вікова

  20. Міська нерівність і сегрегація: гендерна

  21. Міська нерівність і сегрегація: національна

  22. Міська нерівність і сегрегація: релігійна

  23. Міська нерівність і сегрегація: соціальна

  24. Основні соціологічні концепції міста

  25. Процеси урбанізації.

  26. Репрезентація міста у кінофільмах

  27. Соціологія простору.

  28. Структура міста

  29. Теорія Л.Вірта про місто

  30. Чиказька школа (Р.Парк) про місто






База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка