Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів, стажистів І ііошукачів



Скачати 421,69 Kb.
Дата конвертації06.04.2017
Розмір421,69 Kb.
ТипПрограма

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ПРОГРАМА
кандидатського іспиту з філософії для аспірантів, стажистів і пошуковачів

К и ї в - 1993



ПРОГРАМА КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ АСПІРАНТІВ, СТАЖИСТІВ І ІІОШУКАЧІВ
Програна кандидатського екзамену з філософії адресується аспірантам, стажистам та пошуковачам вченого ступеня кандидата у відповідній галузі наук. Вона створена з урахуванням стратегічних по­ложень Державної національної програми "Освіта", вимог та рекомендацій Вищої атестаційної комісії України. Автори прагнули врахувати позитив­ний досвід складання аналогічних Програм Центром гуманітарної освіти АК України, кафедрами філософії філософського та гуманітарних факуль­тетів Київського університету ім.Тараса Шевченка, фахівцями інших навчальних закладів України та зарубіжжя.

Авторський колектив з вдячністю зустріне всі зауваження і Пропо­зиції щодо удосконалення даної програми.


Автори:

Волинка Г.І. доктор філос.н., проф., зав.кафедрою філософії Київського педагогічного інституту, відповідальний редактор, керівник творчого колективу

Андрущенко В.П. доктор філос.н., проф., голова експертної ради з філософії ВАКу України

Волинка М.Ї. канд.філос.н., викладач Київського автодорожного інституту

Рижко В.А. доктор філос.н., проф., директор Центру гуманітарної освіти АН України

Федів Ю.О. канд.філос.н., доц. Київського педагогічного інсти­туту

Тарасенко М.Ф. доктор філос.н., проф., декан філософського факуль­тету Київського уініверситету

Ятченко А.Д. канд.філос.н., доц., провідний експерт, зав.секто­ром підготовки науково-педагогічних працівників Міністерства освіти України

Ящук Т.І. доктор філос.н., проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Тематичний план

Розділ 1. Історія філософії як онова філософсько-методологічної культури



  1. Філософія, її походження, проблематика та функції.

  2. Філософія Стародавності. Зародження основних парадигм філо­софствування.

  3. Філософія Середньовіччя, її особливості.

  4. Філософські ідеї у культурі Київської Русі.

  5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

  6. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (XV - XVII ст.)

  7. Західноєвропейська філософія Нового часу.

  8. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва.

  9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку.

  10. Виникнення некласичних філософських вчень у XIX ст. Марксизм, філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз.

  11. Українська філософія ХІХ-ХХ ст. у контексті світової філософської думки.

  12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог філософських доктрин.

Розділ ІІ. Основні проблеми сучасної філософії і методології наукового пізнання


13. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття.

14. Матеріально-практичні виміри людського буття.

15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме.

16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.

17. Пізнання, наука, проблема істини.

18. Творчість і філософські аспекти проблеми.

19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

20. Особа, суспільство, історія. Субєкт історичного процесу.

21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості історії.

22. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст

та функції.

23. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні.

24. Основні концепції філософської методології науки.

25. Структура наукового дослідження.

РОЗДІЛ 1.

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ


  1. Філософія, її походження, проблематика та функції.

Сучасні уявлення про філософію її особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Філософія і філософствування, Смисложиттеві чинники філософствування. Концепції походження філософії. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Своєрідність філософського пізнання, особ­ливості результатів філософствування. Філософія у сфері культури. Філософія і політика. Філософія і право. Філософія і наука. Світогляд і метод. Поняття світогляду і методології. Головні функції філософії.
2.Філософія Стародавності. Зародження основних парадигм філософствування.

Передумови філософії в Стародавній Індії. Ведична література про людину, її походження та існування. Упанішади. Релігійно-філософські вчення (джайнізм та буддизм). Головні філософські школи Стародавньої Індії про людину та світ її життя.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начало буття та ідеал мудреця. Особли­вості філософствування.

Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією Індії та Китаю. Вчення про буття. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Антропологічні мотиви метафізики Платона. Арістотель про взаємопризначеність душі і тіла. Антична наука і проблема методу пізнання. Обреки належного існування людини в елліністичній та римській філософії (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм), особливості античної науки.




3. Філософія Середньовіччя, її особливості.

Особливості середньовічного суспільства. Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетике, патристика, схоластика. Вчення Августіна про природу та людину. Душа і тіло, концепція часу. Розум і воля. Фе­номен сповіді. Проблема самосвідомості, концепція історичного процесу. Боацїй про терапевтичну функцію філософії щодо людини.

Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура та філософія.

Іоанн Скот Еріугана про «розділення природи». Арнольд Контерійський про онтологічне доведення буття Бога. П'єр Абеляр про діалектику, Суперечки про природу універсалій: номіналізм та реалізм, вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму, про єдність душі і тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії і науки. Дуно Скот про свободу волі. Номіналізм В.Оккама, його значення для сучасної методології науки. Середньовічна есхатологія та теодіцея.


4. Філософські ідеї в культурі Київської Русі

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні заявлення східних слов'ян в дохристиянський, язичеський період. Елементи дуалізму. Космогонічні і космологічні погляди. "Синопсис".

Розвиток письменства і літератури, його роль у формуванні світогду.

Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на ста­влення києворуської культури. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально-філософсько-теологічний синкретизм. Розуміння філософії "любові до мудрості". Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Ки­рила Туровського, Даниіла Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, назалежності в народній творчості, в творчості мислителів-«книжників» в період формування української нації /ХІУ-ХУ ст./. «Києво-Печерський патерик».

5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження

Характерні риси епохи Відродження. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності /Данте, Петрарка, Альберті/. Розробка проб­леми індивідуальності у платонізмі та арістотелізмі Італійського Ренесансу. Піко Делла Мірандола та П'етро Помпонацці. Реформація, її ідеї. М.Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. Соціальні теорії. Н.Маккіавелі, Т.Мор, Т.Кампанелла та ін. Гуманістичні ідеї Еразма Роттердамського. Природознавчі досягнення Н.Коперніка, Й.Кеплера, Парацельса, Тіхо де Браге. Злам середньовічного уявлення про Землю як центр універсуму і про людину як царя природи. Пантеїзм Дж.Бруно. Скептицизм М.Монтеня. Значення національних мов та народних традицій встановленні нового світобачення.

6. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (ХУ-ХУІІ ст.)

Загальна характеристика епохи. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скорини. Ідея двоістої істини. Скорина про значення просвіти та вченості.

Боротьба проти доги католицизму, обгрунтування православної дог­матики: Ю.Дрогобич, Р.Русин, С.Оріховський, Ш.Шимонович. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії. Творчість І.Вишенського, С.Зизанія, З.Копистенського, Й.Борецького, Г.Смотрицького.
7. Західноєвропейська філософія Нового часу

Особливості епохи. Формування нової парадигми філософствування. Наукова революція XVII ст. та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм та емпірізм. Натуралістична антропологія Фр.Бекона, роз­робка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин поми­лок у пізнанні. Механістичний матеріалізм Т.Гоббса, його вчення про державу. Р.Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пізнання. Психофізична проблема. Раціоналізм Декарта, його послідовники. Б.Паскаль про можливості та межі розуму. Поняття субс­танції в філософії Б.Спінози. Структура світу і структура розуму. Ро­зум і пристрасті. Необхідність, творчість, свобода. Монадологія В.Лейбніца. Проблема несвідомого. Особистнісний вимір буття. Свобода, вибір, теодіцея. Д.Локк і його критика теорії природжених ідей Декар­та. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст. П.Бейль, Д.Берклі, Д.Юм. Проблема людини в філософії Просвітництва. Монтеск'є, Вольтер, Руссо. Французькі матеріалісти XVIII ст. про людину як складну машину. Особ­ливості механістичної методології в гуманітарних та природничих нау­ках.

8. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва.

Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку ук­раїнського та інших народів (Ф.Прокопович, Г.Кониський, Г.Бужинський, Л.Горка та ін.). Проблеми відношення людини і Бога, природи 1 духу, простору і часу, місця людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально гуманістична проблематика. Поширення філософських здобутків Академії за межами України. Роль народної творчості у формуванні світогляду ук­раїнського народу в період становлення його державності (Запорізька Січ). Характер національної самосвідомості. Становлення Просвітництва на Україні.

Г.С.Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г.С.Сковороди. Теорія пізнання. Світ, матерія, Бог. "Філософія серця", її вплив на світову філософську думку. "Внутрішня людина". Концепція "сродної" праці. Есхатологічні погляди Г.С.Сковороди.

Пантеїзм. Релігійно-ідеалістиний ухил філософської тематики ХУШ ст.


9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку.

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. "Коперніканський переворот" І.Канта. Людина як "громадянин двох світів". Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум. Діяльно-творча основа буття у філософії Й.Г.ФІхте. Суб'єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф.В.Й.Шеллінга. Г.В.Ф.Гегель, його філософська система та метод. Людина як суб'єкт духовної діяльності, що створює світ культури. Гегель про закономірності становлення сутності людини. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля. Антропологічний ма­теріалізм Л.Фейербаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Чуттєвість і розум. Спілкування та існування людської сутності. Любов як основа спілкування. Універсальність людини. Л.Фейербах і криза класичної філософії. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П.Лодій, І.Шад, Д.Велланський (Кавунник) та ін.).



10. Виникнення некласичних філософських вчень в ХІХ ст. Марксизм. Філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз.

Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Нова концепція соціального буття. Категорія практики. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Два типи суспільних відносин. Поняття ідеології та перетворення форми свідомості. Суспільний поступ як природно-історичний процес, його закони та суб'єкт. Походження людини. Матеріалістичне розуміння історії. Революційність практики як засобу досягнення комуністичного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Роль Г.В.Плеханова і російських марксистів у пропаганді марксистської філософії. Розвиток філософії марксизму В.І.Леніним. Діалектична методологія пізнання. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Антираціоналістична установка філософії життя. Проблема не­раціонального (воля, почуття, інтуіція, несвідоме). Людина як суб'єкт воління, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Людина як "велика обіцянка". Ідея надлюдини в філософії Ф.Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес (В.ДІльтей).



Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С.К'еркегора як эа- перечення зведення людини до часткового моменту абсолютної ідеї. Людина як

духовна істота, здатна до вибору і самовизначення. Проблема ек­зистенціальної істини.

Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Структура психіки за Фрейдом. Психоаналітична онтологія людського буття. Феноменологія несвідомого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезу.


11. Українська філософія ХІХ-ХХ ст. у контексті світової філософської думки

Особливості української духовності на межі ХІХ-ХХ ст. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М.Косто­маров про український народний характер. Т.Шевченко як філософ. "Філо­софія серця" П.Юркевича, його ставлення до антропологічного ма­теріалізму Л.Фейербаха та М.Чернишевського. Екзистенціальні мотиви в творчості Юркевича.

Вплив "філософії серця" на формування "російського космізму", філософії всеєдності В.Соловйова, "філософії спільної справи" Н.Федо­рова, на філософські погляди К.Ціолковського, О.Чижевського, М.Холод­ного .

В.Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Вплив поглядів В.Вернадського на світову філософську думку.

"Філософія серця" і російськомовна школа "київського гуманізму". Л.Шестов як один з фундаторів сучасного екзистенціалізму. Проблема лю­дини, сенсу історії та творчості в філософії М.Бердяева, С.Франка, М.Лоського, П.Флоренського, С.Булгакова, Л.Карсавіна, В.Розанова.

Філософія І.Франка, вплив марксизму та позитивізму на її форму­вання. Проблема поступу, людини та свободи. Філософські погляди Л.Ук­раїнки, П.Грабовського і М.Коцюбинського. Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова, їх вплив на розвиток слов'янського менталітету. Кон­цепція національної еліти в історіософії В.Липинського та в політо­логії Д.Донцова. Д.Чижевський про чинники формування української ду­ховності. Вплив Д.Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв'язки з російськомовними мислителями. Філософські погляди ук­раїнців діаспори на особливості української ментальності.




  1. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог філософських доктрин

Плюралізм течій сучасної філософії. Проблема людини як один з го­ловних напрямів їх взаємодії.

Антропологічна філософія. М.Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті. Послідовники Шелера в пошуках сутністних рис людини (Г.Плеснер, А.Гелен). Феномен людини в християнському еволюціонізмі П.Тейяра де Шардена. Структурна антропологія К.Леві-Строса.

Сучасна марксистська філософія про людину, її сутність та буття. Л.Альтюссер про антропологічну орієнтацію "молодого" Маркса. Марксизм і франкфуртська школа. Особливості онтології людського буття за Д.Лукачем. Розвиток діалектико-матеріалістичної філософії в сучасних умовах.

Феноменологічна філософія про світ людського життя. Основи феноменології Е.Гусерля. Життєвий світ як основа суб'єктивності, вплив фе- номенології на сучасну філософію. Філософські погляди Г.Шпета та О.Лосева. Особливості феноменологічної методології.

Екзистенціалізм М.Хайдеггера, Ж.-П.Сартра, А.Камю, К.Ясперса. Головна онтологічна проблема екзистенціалізму. Людина в загальній структурі буття. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Екзістенція і комунікація. Російськомовний екзистенціалізм. Екзистенціальні тенденції Київської філософської школи. Проблема синтезу екзистенціалізму з марксистською філософією.

Еволюція релігійної філософії у XX ст. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Проблема співідношення віри, знань і цінностей у житті людини. Персоналізм. Особа як унікальна суб’єктивність, шляхи її самореалізації. Філософські погляди П.Флоренського та С.Булгакова.

Неофрейдизм, проблема душі сучасної людини, психіка з енергетичної точки зору, структура і архетипи колективного несвідомого у філософії К.Юнга. Поняття "соціального характеру" в філософії Е
.Фромма. Любов як найвища цінність.

Антропологічні орієнтації філософської герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Спілкування і розуміння. Проблема істини. Людина як суб’єкт пізнання. Критерій істини. Істинність філософського знання. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві.

Розділ II.

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ І МЕТОДОЛОГІІ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

13.Проблема походження та існування людини. Світ людського буття.

Філософський аспект проблеми походження людини. Два підходи до розв’язання проблеми: натуралістичний та супранатуралістичний. Походження людини: необхідність чи випадковість?

Натуралістична антропософія. Діалектика природи і проблема походження людини. Значення природничих наук. Можливості і межі палеоантропології у поясненні витоків людини. Трудова концепція антропогенезу Ф.Енгельса. Моральна гіпотеза виникнення людини 3.Фрейда. Виникнення людини і становлення символічної діяльності (Е. Кассірер).

Релігійна антропософія. Ортодоксальна доктрина походження людини та її сучасні модифікації. Християнський еволюціонізм П. Тейяра де Шардена про походження та мету існування людини. Духовно-матеріальна природа людини за М. Шелером та його послідовниками. Супранатуралістичні погляди на природу людини у вітчизняній філософії.

Витоки проблеми буття взагалі. Сутність світу і сутність людини, їх кореляція. Різноманітність вимірів світу людського буття.

Природний вимір світу. Поняття природи. Проблема життя. Природні передумови існування людини. Обмеженість розуміння людини як суто при­родної істоти (Л. Фейєрбах). Природа і свобода. Концепції антивітального призначення людини (М. Шелер, Л.Клагес). Ідеї панпсихізму та пан­теїзму.

Життєвий світ як культура. Поняття культури, її "надприродні", духовні аспекти. Культура як грунт людського існування. Культурні модальності людського буття. Предметність і процесуальність культури. Суспільні детермінанти та можливості включення людини в культуру.

Життєвий світ як соціум. Поняття суспільства та суспільного бут­тя. Діяльність, свідомість, розуміння, спілкування. Історичність буття суспільства.

Світ як сукупна реальність. Смисл світу. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Головне питання метафізики. Поняття матерії, його історичний генезис. Поняття про дух і душу в історії філософії. Необхідність та можливість в бутті світу.

Рух, час та простір. Критерії субординації форм розвитку матерії та духу. Головні концепції розвитку. Діалектика та метафізика про про­цесуальність буття світу.

Дві концепції людського існування: субстанціалістська та ек­зистенціальна. Буттевість людини як модус субстанції. Буття як свобо­да. Буття і самореалізація. Головні аспекти самореалізації людини. Конечність людського існування та його сенс.

14. Матеріально-практичні виміри людського буття. Начала праксеологіі.

Буття як діяльність. Концепція діяльнісної сутності людини, її межі. Діяльність і споглядання. Види діяльності - духовна та практич­на. Постановка проблеми практики в марксистській філософії, інших філософських доктринах.

Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики. Труд і спілкування. Необхідність і свобода в практичній діяльності. Проблема вибору. Вибір і цілепокладання. Особливості практичної свідомості. Практика і культура. Людинотворча функція практики. Індивідуальні та суспільні сторони практики. Практика і онтологія суспільного буття. Цінністно -духовні орієнтири суспільної практики.



15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме.

Духовна діяльність, її особливості. Категорія "дух", її роль в осмисленні внутрішнього світу людини. Ідеальне, його природа. Дух і душа. Феноменологія духу. Духовно-практичне перетворення дійсності. Проблема походження та сутності духовного.

Дух і свідомість. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості, свідомість як субстанція. Свідомість як функція мозку і відображення дійсності. Марксистська концепція свідомості. Феноменологічна концепція свідомості. Свідомість та буття у світі. Самосвідомість, її форми та структура, предметність та рефлексивність.

Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого в духовному світі людини. Роль несвідомого в людському бутті. Деякі шляхи впливу на несвідоме (аутотренінг, медитація, молитва). Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме. Архетипи колективного несвідомого. Форми суспільної свідомості. Духовність суспільства. Політична свідомість і діяльність. Правосвідомість. Мораль як регулятор життєдіяльності. Естетична свідомість і освоєння світу. Специфіка релігійної свідомості. Феномен революційної свідомості.

16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.

Воля як сутнісна властивість людини. Концепціі волі в історії філософії. Воля і розум. Воля як практична духовність. Свобода волі. Воля і свавілля. Волюнтаризм проти раціоналізиу: воля як найвищий принцип буття і свідомості. Добро і зло. Вибір як сутність вольового акту. Вибір, самопроектування і самоздійснення людини. Вибір, свобода, відповідальність.

Тягар свободи, феномен конформізму. Проблема абсолютів, здатних правильно зорієнтувати вибір. Знання і цінності, суще і належне. Вибір з огляджу на оцінку та цінність. Світ цінностей, спосіб його буття, рівні та структура. Основи аксіології як науки про цінності.


17. Пізнання, наука, проблема істини

Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як напрям самореалізації людини. Головне питання гносеології. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Дві концепції пізнавального процесу: пізнання як відображен­ня і пізнання як творчість: проблема їх синтезу. Моделі суб'єкта пізнання, що випливають з цих концепцій. Форми пізнавальної діяль­ності. Буденне, релігійне, художнє пізнання.

Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особли­вості наукових знань. Рівні пізнання в науці. Філософія та методологія науки про істину та її критерії. Особливості соціального пізнання, йо­го концепції. Людина та суспільство як об'єкти соціального пізнання. Роль суспільних інтересів та потреб в пізнанні соціального буття. Співвідношення пізнання і оцінки.

Істина, її концепції. Прагматична теорія істини (В. Джеймс). Істина як відповідність (Б. Рассел). Істина як узгодженість. Істина як процес. Проблема об'єктивної істини та її критеріїв у ціннісно орієнтованому пізнанні. Істина і метод пізнання. Істина та буття.



18. Творчість: філософські аспекти проблеми.

Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форна людсько­го існування. Головні концепції творчості в історії філософії. Передумови та онтологічний сенс творчості. Етапи і структура творчого про­цесу. Особливості творчої думки. Мислення і матеріально-предметна діяльність. Дотепність. Мислення, свідомість та несвідоме у творчості. Творчий ерос і архітектонічний інстинкт. Натхнення. Творча воля. Та­лант і хист як соціокультурний феномен. Творча інтуіція. Інсайт. Ево­люція і творчість, детермінізм і свобода. Проблема детермінантів твор­чості. Творчість, свобода, об'єктивація і комунікація. "Трагедія" творчості. Творчий задум та його здійснення. Еврістика. Розвиток твор­чих здібностей людини. Спеціальні методики творчої діяльності. Творчість - найвища форма активності людини.



19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

Головні напрями в осмисленні соціокультурного виміру світу. Марк­сизм, онтологічна школа (О. Шпенглер та ін.), "Філософія життя", неокантіанство, структурно-функціональний аналіз, Франкфуртська школа, соціологія М. Вебера, екзистенціалізм. Проблемність буття людини у соціокультурному середовищі. Відчуження та шляхи його подолання. Конфлікти, методи їх розв'язання. Колективність.

Організація колективу як примусовість і організація як гармонія інтересів. Проблема засвоєння та відтворення культури людиною. Кате­горії культури. Розпредмечення соціокультурних цінностей і становлення людини особою. Особа як самоцінна і самодостатня істота. Унікальність і самототожність особистості. Проблема інтерсуб'ективності як основи спілкувания. Концепції спілкування. Методики спілкування. Розуміння як метод пізнання іншого і суто людське ставлення до дійсності. Розуміння і саморозуміння. Філософська герменевтика, її можливості і межі.


20. Особа, суспільство, історія. Субєкт історичного процесу.

Основні проблеми і напрями розвитку суспільно-філософської думки на сучасному етапі. Значення проблеми особистості як основи усіх напрямів соціальної філософії. Наука, утопія, суспільна міфологія. Соціальна філософія як раціональний спосіб самоусвідомлення суспільного буття особи, смислоутворюючих, цінністних констант її життя.

Історія суспільства та історія природи. Історія та філософія історії. Головні концепції філософії історії, історична необхідність.

Причинність та доцільність. Суб'єкт історії. Суспільна детермінація включення людини в суспільну діяльність. Закони та рушійні сили історії, проблема її смислу. Необхідність і свобода. Потреба у свободі як показник розвинутості особи. Свобода і відповідальність в історії.


21. Суспільне витробництво людського життя. Проблема спрямованості історії.

Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Технологічні, суспільні, людські "виміри" виробництва, його структура, тенденціі розвитку. Людина як основа, мета і засіб виробництва. Духовне виробництво, його специфіка.

Співвідношення технологічного і суспільно-економічного способів виробництва, їх історичні типи. Сутність і структура продуктивних сил. Діалектика продуктивних сил і суспільних форм їх розвитку. Технологічні і соціальні революції: проблема їх співвідношення. Сутність і природа НТР.

Теорії науково-технічного прогресу в концепціях індустріального і постіндустріального суспільства. Людина і праця в творах М.Хайдеггера, К.Ясперса, Л.Менфорда, О.Тофлера та ін.

Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

Проблема спрямованості історії. Становлення ідей суспільного прогресу. Антична філософія: ідеї регресу і циклічності поступу (Гесіод, Платон, Арістотель, Сенека, Полібій). Провіденціалізм християнської історіософії, есхатологія. Ідея прогресу в філософії Просвітництва, німецькій класичній філософії та в марксизмі.

Еволюціонізм в XX ст. Глобальні проблеми XX ст. та головні суспільно-політичні процеси. Проблема "ціни" прогресу. Суспільні ідеа­ли і прогрес. Добро і зло в історії. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.
22. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики. ЇЇ зміст та функції.

"Людина - світ" як предметне поле філософії. Принципова супереч­ливість понять "світ в цілому" і "людина як мікрокосм". Суперечність і процесуальність буття світу і людини. Два способи філософського осяг­нення буття: метафізика і діалектика. Софійна природа діалектики. Епістемна природа метафізики як вчення про незмінні основи світу. Ме­тафізичний спосіб мислення, його межі.

Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування. Зміст та різновиди діалектики. Категорії. Проблема законів діалектики. Закон взаємного переходу кількості та якості. Закон єдності та бороть­би протилежностей. Закон заперечення заперечення. Філософські супереч­ки навколо законів діалектики та її принципів. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.

Людський компонент діалектичної філософії як відображення процесу буття людини у світі. Інваріанти змісту різних типів діалектики. Функції метафізичної та діалектичної філософії щодо наукового пізнан­ня.



23. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні.

Наука як об'єкт філософського дослідження. Типологія філософських і методологічних проблем науки. Аналіз ситуацій їх виникнення, особли­востей прояву та шляхів розв'язання. Філософські засади науки. Філософія як рефлексія над наукою. Прогностична місія філософської реф­лексії. Філософія і наукова творчість. Риси творчої особистості, "іде­ального" вченого. Філософія як засіб включення наукового пошуку у ши­рокий соціокультурний контекст. Евристика наукового пошуку. Філософія як засіб адаптації наукових знань культурою та світоглядом.

Особливості методологічного мислення сучасної науки. Стиль мислення і філософія. Взаємодія наук як фактор їх розвитку. Методо­логічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Міграція методів, засобів і концептуальних схем із однієї галузі знання в іншу. Методо­логічне значення діалектики єдності і багатоманітності наук.



24.Основнії концепції філософської методології науки

Позитивізм ХІХ ст. Вчення про науку в філософії О.Конта. Еволюціонізм Г.Спенсера. Індуктивізм (Д.МІлль, І.Джавонс). Концепція філософії науки

Е.Маха. Проблеми філософії науки у неокантіанстві Марбургської (Коган, Наторп, Кассірер) та Баденської (Віндельбанд, Ріккерт) шкіл.

Марксизм. Філософська концепція науки в працях К.Маркса і Ф.Енгельса. Категоріальні засади наукового мислення. Соціально-практичні основи науки. Проблема деполітизації методології К.Маркса.

Неопозитивістські концепції методології науки (Б.Рассел, М.Шлік, Л.Вітгенштейн, Р.Карнап, Ф.Франк). Концепція розвитку наукового знання К.Поппера. Теорія наукових револоцій Т.Куна. Концепція П.Фейерабенда. Еволюційна модель Ст.Тулміна.

Філософія науки Г.Башляра та А.Уайтхеда. Співвідношення наукової думки і наукового духу. Концепція "нового раціоналізму". "Новий образ" науки. Проблема зв'язку філософії (метафізики) і науки.

Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології та герменевтики.

Етика та праксеологія науки. Проблема гармонії істини, добра та краси в творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.

25. Структура наукового дослідження

Анатомія науки. Наукове знання і науковий метод, їх структура. Наукові абстракції. Науковий текст. Інфраструктура науки. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція). Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення тощо). Наукові методики як засіб пізнання. Зв'язок гносеологічного, соціологічного, онтологіного, антропологічного, аксіологічного методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.

Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження. Системний характер дослідницької діяльності. Наукова проблема і гіпотеза. Особливості емпіричного і теоретичного етапів. Вибір предмету, засобів і методів дослідження, класифікація спеціальних наукових методів. Виклад та обгрунтування наукових результатів. Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, їх філософське підґрунтя.





О р і є н т о в а н и й сп и с о к

основних джерел до програми

кандидатського іспиту з філософії
Августин А. Исповедь. - М.,1991

Арістоталь. Метафізика //Аристотель. Соч.в 4-х т. Т.1. - М.,1976

Бердяєв Н.О. Філософія свободи. //Бердяев Н.А. Философия свобо­ды. Смысл творчества-М.,1989

Бекон Ф. Новий Органон //Бэкон Ф. Соч. в 2-х т. Т.2. - М.,1972

Вебер М. Протестанська етика і дух капіталізму. // Вебер М. Избр.произведения. -М.,1990.

Гегель Г.В.Ф. Енциклопедія філософських наук. //Гегель. Энциклопе­дия философских наук. Т.1.Наука логики. - М.,1974

Гуссерль Е. Формальна і трансцендентальна логіка. //Читанка з історії філософії. В 6-ти книгах. Книга VI. Зарубіжна філософія XX ст. - Київ, 1993

Декарт Р. Начала філософії //Антология мировой философии. В 4-х тт. - Т.2. М.,1970

Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу. // Виб­ране. - К.,1991

Камю А. Міф про Сизифа. Ессе про абсурд. //Камю А. Бунтующий человек. М.,1990

Кант I. Критика чистого розуму. // Кант И. Соч. в 6-ти т. Т.3. - М.,1964

Кониський Г. Загальна філософія поділена на чотири відділи. Відділ "Мо­ральна філософія або етика". // Твори в 2-х т. Т.1. - К.,1990

Кузанський М. Про вчене незнання. // Соч. в 2-х т. Т.1. - М.,1979

Кун Т. Структура научных революций. - М.,1977

Лейбніц Г.В. Монадологія. // Соч. а 6-ти тт. Т.1. - М.,1983

Ленін В.І., Карл Маркс. // Повн. зібр.твор. Т.23

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року. //Маркс К., Енгельс Ф.Твори. Т.42

Ніцше Ф. Так говорил Заратустра. - М.,1991

Ортега-І-Гассет X. Нові сиптоми. //Читанка з історії філософії. Книга VI. Зарубіжна філософія XX століття. - К.,1993

Платон Банкет. Тімей. //Читанка з історії філософії. Книга І.Філософія Стародавнього світу. - К.,1992

Поппер К. Логика и рост научного познания. - К.,1983

Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм - це гуманізм. //Читанка з історії філософії. Книга VI. Зарубіжна філософія XX століття. - К.,1993

Сковорода Г.С. Тлумачення Плутарха про тишу серця. //Твори. Т.2. М.,1973

Соловьев B.C. Оправдание добра. // Собр.соч. Т.1. - М.,1989

Спиноза Б. Этика. //Онтология мировой философии. В 4-х томах. Т. 2. М., 1970

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М.,1984

Фейербах Л. Основные положения философии будущего. //Избр.филос.произв. Т.1. - М.,1955

Фрейд 3. Введение в психоанализ. Лекции. - М.,1989

Франко І. Що таке поступ? //Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Т.45

Фромм Э. Искусство любить.//Фромм Э. Душа человека. - М.,1992

Хайдеггер М. Що таке метафізика? //Читанка з історії філософії. КнигаVI. Зарубіжна філософія XX століття. - К.,1993

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. - К.,1992

Шевченко Т.Г. Щоденник. - К.,1981

Шелер М. Походження людини в Космосі. //Читанка з історії філософії. Книга VI. Зарубіжна філософія XX століття. - К.,1993

Шопенгауэр А. Афоризмы життейской мудрости. //Шопенгауэр А. Свобода во­ли и нравственность. - М.,1992

Юнг К.Г. Проблема души современного человека. //Философские науки. - 1989. - № 5

Ясперс К. Философская вера. //Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М.,1991


Підручники та навчально-методичні посібники

Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник. /Бичко І.В. та інш./ - К.,1991

Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений в двух частях /Под. общей редакцией И.Т.Фролова/ - М.,1989

Миp философии. Книга для чтения. В 2-х частях. - М.,1991

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей /Историко-философские очерки и портреты/ - М.,1991

Антология мировой философии. В 4-х т. - М.,1969-1972

Вступ до філософії. Навчально-методичний посібник. /Під заг.ред. Во­линки Г.І./ - К.,1993

Читанка з історії філософії. У 6 кн. /Під peд. Волинки Г.І./: - Книга І. Філософія Стародавнього світу. - К.,1992; - Книга VI. За­рубіжна філософія XX столітя. - К.,1993



Философский энциклопедический словарь. - М.,1983
Каталог: uploads -> files -> fakulteti -> budivelnyy -> kaf filosofii
files -> Реферат на тему: Способи римування. Цезура. Клаузула Звучання вірша залежить не тільки
files -> Розділ 14. Словник Українсько-російсько-англійський А
files -> " Текстовий редактор Microsoft Word "
files -> Екологія: про що сповіщає на початку ХХІ ст цей термін?
files -> Реферат на тему: "Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання "
files -> Кризові еколого-геоморфологічні ситуації в Україні
kaf filosofii -> Робоча програма лекційних занять з навчального курсу «філософія» для аспірантів та здобувачів затверджено
kaf filosofii -> Ч. ІІІ кривий Ріг 2008 (075. 8) Ббк 87. я73 К20 Рецензент и Шрамко Я. В
kaf filosofii -> Робоча програма лекційних занять з навчального курсу «філософія» для аспірантів та здобувачів затверджено


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка