Програма комплексного кваліфікаційного екзамену з історії та методики її викладання для студентів освітнього ступеня




Сторінка1/5
Дата конвертації24.05.2018
Розмір1,09 Mb.
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ З ІСТОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ОСВІТНЬОГО СТУПЕНЯ

«БАКАЛАВР»

ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.020302 ІСТОРІЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО на спільному засіданні кафедр історії України і всесвітньої історії та методик навчання

Протокол № 11 від 27 березня 2018 р.

Умань – 2018



ВСТУП

Державна атестація студентів, які закінчують вищий навчальний заклад, полягає у встановленні відповідності рівня якості отриманих ними знань вимогам стандартів вищої освіти після закінчення навчання за напрямом підготовки «бакалавр».

Державна атестація студентів – це форма підсумкового контролю, що проводиться після завершення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем з метою визначення фактичної відповідності підготовки випускників нормативним освітньо-кваліфікаційним вимогам.

Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії та методики їх викладання, які забезпечують базовий рівень професійних знань та умінь бакалавра.

У програму екзамену включені питання з історії України, історії стародавнього світу, історії середніх віків, історії слов’янських народів, нової історії країн Європи і Америки, нової історії країн Азії і Африки, новітньої історії країн Європи і Америки, новітньої історії країн Азії і Африки, теорії і методики навчання історії.

Метою державної атестації з освітньо-професійної програми підготовки студентів ОКР «бакалавр» є визначення рівня засвоєння студентами цих нормативних дисциплін.

Інформаційною базою для формування засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки є змістові модулі за програмами навчальних дисциплін, що формують систему компетенцій бакалавра і виносяться на державну атестацію.

Відповідно до цього, до державного екзамену включено основні теоретичні питання зі зазначених дисциплін.

Бакалавр історії повинен знати:

‒ призначення і зміст гуманітарних наук, місце історії в системі гуманітарного знання, природу людського суспільства і роль особи в його функціонуванні;

‒ типи і форми культури, її роль в житті суспільства, місце української культури в структурі європейської і світової культури;

‒ основні віхи світової історії в цілому та конкретну історію окремих країн, регіонів і народів;

‒ значення історії України в загальноєвропейському та світовому історичному процесі;

‒ сутність європейського антропогенезу і процесу формування українського народу;

‒ етапи становлення і розвитку історії як науки, її основні напрями і школи, вітчизняні та зарубіжні історіографічні концепції;

‒ основні поняття та методи історичного джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін;

‒ методологічні засади методики навчання історії;

‒ поняття й теоретичні положення курсу;

‒ особливості реалізації загальних методів і засобів навчання історії;

‒ методики формування окремих умінь учнів;

‒ форми організації навчальних занять з історії; інноваційні технології навчання історії;

‒ методи і прийоми організації позакласної і позашкільної роботи; права і обов’язки вчителя; особливості атестації вчителів історії.



Бакалавр історії повинен вміти:

‒ комплексно аналізувати історичні джерела та історичні факти;

‒ системно мислити і синтетично використовувати набуті знання у своїй дослідницькій та професійній діяльності;

‒ проводити бібліографічний аналіз та опис, способи та прийоми роботи з базами даних та інформаційних систем;

‒ готувати наукові реферати, огляди літератури, рецензії;

‒ організовувати і проводити краєзнавчу та лекційно-екскурсійну роботу;

‒ вести краєзнавчу роботу, виявляти, пропонувати та сприяти збереженню історико-культурних пам’яток;

‒ застосовувати категоріальний апарат та методи дослідження, проводити історіографічний та джерелознавчий аналіз;

‒ вільно володіти оптимальним понятійним апаратом курсу «Теорія і методика навчання історії»;

‒ володіти прийомами методичної та психолого-педагогічної роботи, достатніми для викладання історичних дисциплін у навчальних закладах різних рівнів акредитації.


Комплексний державний екзамен з історії України, всесвітньої історії та методик їх викладання складається в усній формі.


Модуль 1

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Історія України охоплює віхи історичного шляху українського народу, який упродовж багатьох віків свого розвитку зробив значний внесок у світову цивілізацію. В останнє десятиріччя з’явилося чимало монографічних досліджень, навчальної літератури, наукових статей з різних проблем історії України, які переважно об’єктивно висвітлюють процес історичного розвитку населення України, увиразнюють самобутність українського народу, підтверджують безперервність державницьких процесів в Україні. Окремі положення вітчизняної історії продовжують залишатися дискусійними, змінюється перевага в позитивних і негативних оцінках діячів, знаходяться світлі грані у негативно оцінюваних подіях – і на все це необхідно звернути увагу в процесі вивчення курсу історії. У підручниках з історії різні події висвітлюються з різним ступенем повноти, окремі з них подаються у схемах для звичайного запам’ятовування, а окремі огортаються ореолом героїки. Продовжує залишатись і неточність у хронології. До того ж, джерельна база української історії дотепер є неповною і ще тривалий час буде розширюватись. Чимало нововиявлених і опублікованих останнім часом документів суперечать усталеним оцінкам і стереотипам. Тому в студентські роки майбутніх вчителів чи науковців доцільно націлювати на найголовніші, найінформативніші і найоб’єктивніші наукові праці аби не засмічували пам’ять, аби під час навчання студенти набували здатність до самостійного вивчення документів, найновіших публікацій і аби в студентські роки майбутні учителі не пливли в потоці інформації, а виносили з нього найсуттєвіше і закладали надійний фундамент своєї майбутньої фахової діяльності.

Курс охоплює період з найдавніших часів до сьогодення. Він розглядає процес формування українського народу в контексті становлення європейської і світової цивілізації, містить найважливіші соціально-економічні, політичні та державотворчі події, етапи національно-визвольного та суспільно-політичного рухів, діяльність громадських організацій, політичних партій, видатних осіб, внутрішню та зовнішню політику України.

Метою курсу є виклад історії українського народу та елементів його державності, тобто вивчення процесу політичного, соціально-економічного і культурного розвитку народу з найдавніших часів до сьогодення. Системний виклад історії українського народу спрямований на ознайомлення з найважливішими закономірностями та подіями вітчизняної історії в широкому контексті історії слов’янських народів, європейської й світової цивілізації.

Метою курсу «Історія України» є прищеплення студентам здатності оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом; зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; об’єктивно, виважено оцінювати роль народних мас, суспільних груп, громадських організацій та політичних партій, особи в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячені дослідженню актуальних проблем історії України; опанувати новітні історичні концепції, володіти елементами наукового підходу до історії України, набути навичок критичного осмислення документів і роботи з першоджерелами; принципово важливе значення в межах опанування курсу «Історія України» має формування у студентів громадянської позиції та патріотизму, історичної свідомості.



У процесі вивчення курсу «Історія України» основну увагу важливо приділити осмисленню та аналізу таких теоретичних та конкретно-історичних проблем:

  • предмет історії України, новітні методологічні засади вивчення курсу, основні наукові категорії і термінологічні поняття вітчизняної історії;

  • закономірності та особливості розвитку первісного суспільства на території України, першопочатки українства;

  • історичні передумови виникнення та основні етапи становлення Давньоруської держави, її соціально-економічний розвиток та політичний устрій;

  • особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; суспільно-політична організація запорозького козацтва; причини, рушійні сили, хронологічні межі, періодизація Української національної революції XVII ст., її місце і роль у вітчизняній та європейській історії; формування Української гетьманської держави під керівництвом Б. Хмельницького;

  • соціально-економічне та суспільно-політичне становище українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій, розвиток національно-визвольного руху; створення перших українських політичних партій і організацій;

  • основні тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку України на початку XX ст.; стратегія і тактика українських та неукраїнських партій у визвольному русі; історичне значення Української революції 1917- 1920 рр.;

  • особливості соціально-економічного та суспільно-політичного життя на українських землях у 20-30-х роках XX ст., суперечливий характер народногосподарських досягнень Радянської України, формування тоталітарного режиму;

  • українське питання в політиці європейських держав напередодні та на початку Другої світової війни, оборонні перемоги та поразки Червоної армії у Великій Вітчизняній війні; боротьба з фашистським окупаційним режимом підпільних організацій, партизанських з’єднань, збройних формувань ОУН-УПА; перемога СРСР Великій Вітчизняній війні; вклад українського народу в розгром фашистської Німеччини, втрати України в Другій світовій війні;

  • сутність, особливості та наслідки соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в УРСР в післявоєнний період, в умовах десталінізації, поглиблення системної кризи радянського ладу, проголошеного курсу перебудови;

  • успіхи і труднощі в становленні української державності; основні тенденції розвитку соціально-економічної та суспільно-політичної сфери українського суспільства; стратегічні орієнтири поступу України в XXI ст.

Завдання вивчення курсу зводяться до набуття студентами комплексу знань і умінь з історії України з метою їх практичного використання у професійній та громадській діяльності. У ході вивчення даного курсу студенти мають засвоїти сутність основних процесів, явищ і фактів української історії, проблем етногенезу українського народу. Студенти повинні знати витоки становлення та розвитку української державності, набути знання про особливості соціально-економічних та політичних процесів в Україні. Обов’язковими мають бути знання культурологічних проблем української історії, взаємовпливів культур. В системі набутих знань мають бути проблеми місця історичних особистостей в суспільстві та їх впливу на перебіг історичних процесів. Обов’язковим є знання концептуальних підходів вітчизняної та зарубіжної історіографії до вивчення проблем історії України.

Оволодіння такими знаннями дасть можливість сформувати у студентів такі уміння: володіти та безпроблемно використовувати методи історичних досліджень; вільно оперувати категоріально-понятійним апаратом історії; всебічно розкривати суть та закономірності історичних явищ, розпізнавати їх ознаки, виокремлювати частини, стимулюючі та гальмуючі чинники, аналізувати і розуміти причини та наслідки; бачити та розуміти зв’язки між історичними подіями; формулювати об’єктивну оцінку історичним явищам та діячам; працювати з історичними документами.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
Історія України як наука та навчальна дисципліна

Предмет і завдання курсу історія України та його структура. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії в системі вузівського навчання. Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України. Значення курсу «Історія України» для фахової підготовки, виховання громадянської позиції та патріотизму. Вітчизняна історія як наука і засіб виховання національної свідомості.

Новітні методологічні засади вивчення історії України. Методи історичного пізнання. Основні критерії і термінологічні поняття.

Джерелознавство та історіографія вітчизняної історії. Стереотипи історії радянського суспільства. Зосередження уваги громадськості на «білих плямах» в новітній історії України в кінці 80-х - на початку 90-х рр. XX ст.

Зарубіжна історіографія історії України, центри, школи, узагальнюючі праці. Історична наука у незалежній Україні. Сучасні концепції новітньої історії України.

Первісне суспільство на території України

Початок формування людської цивілізації на території України. Первісні люди та їх спосіб життя.

Неолітична революція. Племена трипільської культури. Традиції трипільської культури в культурах пізніших народів. Розвиток землеробства і скотарства. Суспільні поділи праці.

Населення доби раннього залізного віку на території України. Кіммерійці, скіфи, сармати. Перші протидержавні утворення. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Середньої Азії. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї.

Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян. Проблема «прабатьківщини» слов’ян в історіографії. Виокремлення східних слов’ян, їх звичаї, вірування, побут. Антський племінний союз та його значення у формуванні української державності. Боротьба антів з готами, гунами, аварами. Східнослов’янські племена і державно-племінні союзи VІ-ІХ ст.

Еволюція суспільного устрою східних слов’ян. Поява приватної власності. Взаємовідносини східних слов’ян з сусідніми народами.



Київська Русь. Галицько-Волинське князівство

Джерела та історіографія. Історичні передумови утворення Київської Русі. Походження термінів «Русь», «Руська земля». Перетворення Києва на політичний центр східнослов’янських племінних союзів.

Історичні версії та гіпотези походження Київської Русі. Сутність норманської теорії та її опоненти. Хозарська гіпотеза та її оцінка в історичній літературі. Теорія кельтського походження Київської Русі.

Основні етапи становлення Давньоруської держави. Характерні риси соціально-економічного розвитку Київської Русі. Соціальна структура населення. Внутрішня та зовнішня політика князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Суспільно-політичні відносини в Київській державі. Політичний устрій. Інститути державної влади. Центральна та регіональна влада. Народні рухи. Основні етапи християнізації. Хрещення Київської Русі та його історичне значення. Характерні риси та особливості розвитку культури. Міжнародні зв’язки. Причини та наслідки політичної роздробленості. Етнополітичний розвиток. Проблема ґенези української народності н історіографії. Етноніми «русичі», «русини». Перші згадки про етнотопонім «Україна». Історичне значення Київської Русі у формуванні державотворчих традицій українського народу.

Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави. Внутрішня і зовнішня політика Ростиславовичів. Ярослав Осмомисл. Політичні підсумки князювання Романа Мстиславовича та Данила Романовича. Суспільно-політичний і адміністративно-територіальний устрій Галицько-Волинського князівства. Характерні риси та наслідки внутрішньополітичної боротьби за владу. Історичне значення Галицько-Волинського князівства у формуванні української державності.



Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.

Джерела та історіографія. Перехід українських земель в XIII - XIV ст. під владу Литви. Політичний устрій Великого князівства Литовського. Особливості перебування українських земель у його складі. Причини та наслідки люблінської унії для України. Входження України до складу Речі Посполитої. Виникнення і діяльність братств. Брестська церковна унія. Створення греко-католицької церкви та її значення м громадському житті України. Історичні передумови та джерела виникнення українського козацтва. Етапи його становлення та розвитку. Застосування Запорізької Січі як зародку національної держави. Суспільно-політична організація українського козацтва. Державотворчі тенденції в його діяльності. Особливості козацтва як нової української політичної сили.

Соціально-економічні та соціально-політичні передумови Української національної революції XVII ст. Стратегічна мета революції, її типологія, періодизація, особливості здійснення. Роль і місце Української національної революції у вітчизняній та європейській історії. Формування Української козацької держави, її ознаки. Національна ідея Б. Хмельницького. Сутність українсько-російського договору 1654 р. та його наслідки для України. Оцінка Переяславської угоди в історичній літературі.

Українська козацька держава (друга половина ХVІІХVШ ст.)

Джерела та історіографія. Доба Руїни в політичній історії України. Причини та наслідки територіально-політичного розколу України. Внутрішня та зовнішня політика гетьманів Ю. Хмельницького, І.Виговського, П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д.Многогрішного, І.Самойловича.

Суспільно-політичний устрій Лівобережної України наприкінці XVII - початку XVIII ст. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана І.Мазепи. Наступ російського царизму на політичну автономію України. Національна ідея І.Мазепи. Російсько-шведська війна. Полтавська битва та її наслідки для України.

Обрання гетьманом І.Скоропадського. Пилип Орлик та його Конституція України.

Основні етапи інкорпораційної політики царизму щодо України. Утворення Малоросійської колегії на чолі з С.Вельяміновим. Наказний гетьман П. Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д. Апостол. Впровадження міністерського правління.

Останній гетьман України К. Розумовський. Обмеження козацького самоврядування на Слобожанщині. Руйнація політико-адміністративного устрою України. Ліквідація царизмом Гетьманщини та Запорозької Січі. Причини та наслідки ліквідації української державності.

Національно-визвольна і антикріпосницька боротьба в Україні в середині та другій половині XVIII ст.

Вплив російсько-турецьких війн 17681794 і 17871791 рр. на долю України.

Територіально-політичні поділи Речі Посполитої. Входження українських земель в державну структуру Російської і Австрійської імперій.

Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)

Розвиток товарних відносин і криза феодальної системи господарства в Наддніпрянщині в першій половині XIX ст. Загострення соціальних суперечностей.

Участь українського населення у війні 1812 р. Декабристи в Україні. «Південне товариство». «Товариство об’єднаних слов’ян». Українське питання в програмних документах декабристів.

Початок українського національного відродження. Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства та його діяльність. Криза кріпосницького господарювання в Східній Галичині. Особливості процесу національного відродження на західноукраїнських землях. Діяльність «Руської трійці». Вплив європейських революцій 1848-1849 рр. на соціально-політичне життя в Західній Україні. Формування політичного світогляду українців. Виникнення Головної руської ради (ГРР). Соціально-економічні реформи 60-70-х рр. XX ст. в Російській імперії та їх особливості на Україні. Розвиток капіталізму у промисловості і сільському господарстві. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку Наддніпрянщини в другій половині XIX ст. Громадівський рух. Українське народництво та його еволюція. Історичні та ідейні попередники українських та російських політичних партій. Створення та діяльність політичного товариства «Братство Тарасівців». Першопочатки українського ліберально-демократичного руху. Формування російських політичних організації соціал-демократичного та неонародницького спрямування.

Основні риси соціально-економічного розвитку західно-українських земель в другій половині XIX ст. Історичні передумови та особливості формування партійно-політичного руху в Східній Галичині. Конституційні реформи в Австро-Угорщині та їх вплив на суспільно-політичне життя в Західній Україні. Народовці і москвофіли. Українська політична думка в Східній Галичині в другій половині XIX ст. Створення та основі напрямки діяльності українських партій Східної Галичини наприкінці XIX ст. : РУРП, УСДП, УНДП.

Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.

Основні риси соціально-економічного розвитку України на початку XX ст. Виникнення українських політичних партій Наддніпрянщини та їх вимоги з національного питання. Діяльність загально-українських політичних партій і організацій. Розвиток робітничого, селянського і загально-демократичного руху. Революційні події Першої російської революції в Україні: виступи робітників, селян, солдатів і матросів. Стратегія і тактика українських й російських політичних партій у 1905-1907 рр. Пожвавлення національно-визвольного руху: розвиток української легальної преси, видавнича діяльність, створення «просвіт». Українська парламентська громада в І та II Державних думах та її політична платформа. Столипінська аграрна реформа та особливості її проведення в Україні. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель. Політичне життя Східної Галичини і Буковини. Протистояння українських і польських партій. Політичні партії та організації в Україні у 1907-1914 рр. Економічне становище України в роки Першої світової війни. Руйнація народного господарства. Політичні партії і організації в Україні у роки Першої світової війни. Переслідування окупаційною владою українського громадсько-політичного та культурного життя. Лютнева революція 1917 р. в Україні: передумови, хід, специфіка і наслідки.

Концептуальні засади вивчення історії визвольних змагань 1917-1920 рр. Джерела та історіографія. Причини, характер, мета Української революції, її періодизація. Утворення Центральної Ради та її державотворча діяльність. Політична програма Центральної Ради. Відносини Центральної Ради з Раднаркомом Росії. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Війна більшовицької Росії проти УНР і перший прихід радянської влади в Україну. Брестський мирний договір. Вступ німецьких і австро-угорських військ в Україну. Прийняття Конституції УНР. Розпуск Центральної Ради, причини її поразки.

Історичні обставини гетьманського перевороту. Природа гетьманського режиму. Внутрішня і зовнішня політика уряду Української держави. Мирні переговори з радянською Росією. Політична криза Гетьманату. Утворення Директорії, її внутрішня та зовнішня політика. Друга війна з радянською Росією. Причини поразки Директорії.

Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях у 1917-1918 рр. Проголошення ЗУНР. Західноукраїнські політичні партії, їх програми і соціальна база. Українсько-польська війна. «Акт злуки» УНР і ЗУНР та його історичне значення. Селянсько-повстанський рух в Україні в 1918-1919 рр.

Протистояння національно-демократичної та радянської моделей державності в Україні в 1919-1920 рр. Остаточне відновлення Радянської влади. Варшавська угода УНР з Польщею. Радянсько-польська війна. Розгром військ Врангеля і Махна. Історичне значення Української революції 1917-1920 рр.



Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.

Соціально-економічне та політичне становище в УРСР на початку 20-х років. Перехід до нової економічної політики. Сутність НЕПу та її особливості в Україні. Голод 1921-1923 рр., його причини і наслідки. Зміцнення радянського ладу в Україні. Входження УРСР до складу Радянського Союзу. Остаточна втрата нею незалежності. Утвердження політичної монополії більшовиків. Комуністична партія у політичній системі СРСР та Радянської України. Ідейно-політична боротьба у більшовицькій партії та її наслідки. Альтернативні політичні течії в лавах КП(б)У. Сутність націонал-ухильництва та його доля.

Формування командно-адміністративної системи в економіці. Політичні цілі індустріалізації. Запровадження нового господарського механізму в націоналізованій економіці. Проблема мотивації праці. Феномен «соціалістичного змагання». Ізотовський рух. Стаханівський рух. Підсумки індустріалізації в Україні. Політичні цілі колективізації. Основні етапи її проведення та засоби експропріації селянства. Колгоспи в системі командної економіки. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: причини та наслідки. Суперечливий характер соціально-економічних перетворень в умовах формування командно-адміністративної системи.

Політика коренізації, її особливості і підсумки. Політичні цілі «культурної революції». Ідеологія і культура. Боротьба компартійно-радянського керівництва з національно-культурним відродженням. Трагічна доля української інтелігенції. Умови і результати культурного розвитку УРСР в 30-х роках.

Сутність тоталітарного режиму, його характерні риси та особливості в Україні. Структура тоталітарної влади. Політичні процеси в 30-х роках в УРСР.

Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Національна політика Польщі, Румунії, Чехословаччині на окупованих українських територіях. Соціально-політичний рух на західноукраїнських землях в 20-30-х рр.. Діяльність політичних партій та громадських об’єднань. Український націоналізм у міжвоєнні роки. Створення Організації українських націоналістів (ОУН). Програмні засади та політична діяльність ОУН. Греко-католицька церква в суспільно-політичному житті Західної України. Становище українців Буковини та в Закарпаття. Проголошення автономії Карпатської України. Карпатська Січ.



Україна напередодні та в роки Другої світової війни

Геополітичне становище України напередодні Другої світової війни. Українське питання в політиці європейських держав. Україна в планах фашистської Німеччини. Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі. Пакт Ріббентропа – Молотова. Таємний протокол до пакту і питання українських земель. Причини і початок Другої світової війни. Україна в перші роки Другої світової війни. Радянізація західноукраїнських земель. Історичне значення возз’єднання українських земель у 1939-1940 рр.

Напад Німеччини на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Причини поразок Червоної Армії на першому її етапі. Бойові дії радянських військ 1941-1944 рр.

Встановлення німецького окупаційного режиму в Україні та його злочинні дії. План «Ост». Адміністративно-територіальний устрій окупованої України.

Виникнення та діяльність підпільних організацій й партизанських з’єднань. Створення, бойові дії збройних формувань Української повстанської армії (УПА). Звільнення України від окупації та завершення військових дій у Європі. Перемога СССР та країн антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. Головні соціально-економічні та політичні наслідки Другої світової війни. Вклад українського народу розгром нацистської Німеччини. Втрати України в Другій світній війні.

Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в УРСР в 1950-1980-х рр.

Міжнародне становище України після Другої і світової війни. Повоєнні територіально-політичні зміни на українських землях. Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності УРСР. її участь в створенні ООН та інших міжнародних організацій. Відбудова народного господарства України. Голод 1946-1947 рр.

Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Суперечливий і непослідовний характер реформ М Хрущова. Заходи щодо удосконалення управління і модернізації промисловості. Внесок України в освоєння цілинних земель східних регіонів СРСР. Характер реформ в сільському господарстві. Розгортання житлового будівництва у містах на індустріальній основі. Запровадження нової системи пенсійного забезпечення. Стан вирішення соціальних проблем села.

Основні риси суспільно-політичного життя УРСР в умовах десталінізації. Зародження руху «шестидесятників» та їх роль у громадському житті. УРСР в умовах поглиблення системної кризи радянського ладу (1965-1985 рр.).

Історична оцінка діяльності П. Шелеста та В. Щербицького.

Суперечливий характер та незавершеність реформи 60-х років. Гальмування процесу реабілітації, замовчування злочинної діяльності сталінського режиму.

Уповільнення темпів розвитку промисловості, деформації в структурі економіки. Сировинний характер радянського експорту. Наростання екологічної небезпеки. Екстенсивний розвиток сільського господарства. Нові тенденції в діяльності українського опозиційного руху. Політичні репресії 60-70-х років проти правозахисників і дисидентів.

Національна політика, розвиток освіти, науки і культури. Зміст, мета та основні етапи перебудови в СРСР. «Нове мислення». Особливості перебудованого процесу в Україні. Початкові цілі і кінцеві результати «перебудови» в сфері економіки. Загострення економічної кризи. Падіння життєвого рівня населення. Катастрофа на Чорнобильській АЕС та її наслідки. Посилення громадського інтересу до «білих плям» радянської історії. Прийняття в УРСР закону про мови. Послаблення цензури. Пом’якшення політики в релігійній сфері. Пробудження національної свідомості українського народу. Відновлення критики сталінізму. Реабілітація політичних в’язнів. Викриття злочинів тоталітарного режиму. Зростання політичної активності українського суспільства. Гальмування перебудовних процесів в Україні. Радикалізація суспільно-політичних рухів в Україні. Виникнення Народного Руху України за перебудову. Крах КПРС та Компартії України. Утворення нових політичних партій та громадських об’єднань. Реформа виборчої системи. Вибори до Верховної Ради УРСР. Формування парламентської опозиції - «Народної Ради». Прийняття Декларації про державний суверенітет України. Курс національно-демократичних сил на утворення самостійної держави.



Утворення та становлення незалежної України (1991-2016 рр.)

Серпневі події в Москві та їх політичні наслідки для України. Проголошення незалежності України. Підсумки загальноукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. Ліквідація СРСР і утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Зовнішньополітичний курс України. Відносини з Росією і США. Набуття Україною без’ядерного синусу. Участь у миротворних акціях ООН. Україна в Раді Європи.

Успіхи і труднощі розгортання державотворчих процесів. Формування інститутів державності. Політична ситуація в Україні у перші роки незалежності. Вибори першого президента України. Характер влади в пострадянський період. Вибори президента України у 1994 році.

Особливості внутрішньополітичного життя в Україні в другій половині 90-х років. Прийняття нової Конституції України та її історичне значення.

Вибори до Верховної Ради 1998 р. і вибори Президента України 1999 р. «Оксамитна революція» в парламенті на початку 2000 р.

Етапи становлення української багатопартійності, її особливості. Програмні засади та основні напрямки діяльності найвпливовіших українських політичних партій.

Економічний стан держави. Причини загострення економічної кризи. Проблема енергоносіїв. Трансформація економіки з командної в ринкову. Проблема державної і приватної власності. Курс соціально-економічних реформ президента Л. Кучми. Економічна політика урядів В. Пустовойтенка, В. Ющенка, В. Януковича.

Аграрна проблема. Дискусії навколо запровадження приватної власності на землю. Соціальна диференціація суспільства.

Помаранчева революція. Вибори В. Ющенка президентом України. Характер і зміст внутрішньої і зовнішньої політики нової влади.

Нові президентські вибори. Президент України В.Ф. Янукович та діяльність його уряду.

Вихід незалежної України на міжнародну арену. Початок державотворчих процесів. Початок формування Збройних сил та правоохоронних органів України. Повернення кримських татар на історичну батьківщину. Статус Криму.

Позачергові вибори до Верховної Ради та дострокові президентські вибори у 1994 р. Конституція України 1996 р.

Стан економіки України у 1991‒1998 рр. Соціальна диференціація суспільства. Запровадження національної валюти. Демографічні процеси. Трудова еміграція. Стан сільського господарства. Початок реформ в аграрному секторі.

Основні тенденції економічного розвитку України у 1998‒2008 рр. Становлення олігархічної системи. Пошуки шляхів економічної стабілізації. Початок інтеграції української економіки у європейський та світовий економічний простір.

Політична розбудова суспільства. Виборчі кампанії 1998 та 1999 рр. Леонід Кучма. Рухи протесту початку 2000-х рр. Парламентські вибори 2002 р. Президентські вибори 2004 р. Конституційна реформа 2004 р.

Помаранчева революція 2004‒2005 рр. Віктор Ющенко. Суспільно-політичне життя та соціально-економічний розвиток України у 2005‒2013 рр. Конституційна реформа 2010 р. Віктор Янукович.

Формування зовнішньої політики України. Ядерне роззброєння. Україна в міжнародних організаціях. Загострення відносин із Російською Федерацією. Конфронтація навколо острова Тузла. «Газові» та «торговельні» війни з Росією.

Процес європейської інтеграції та його призупинення. Студентський майдан. Євромайдан. Революція гідності 2013‒2014 рр. «Небесна Сотня».

Анексія та тимчасова окупація Криму Російською Федерацією. Агресія Росії проти України. Початок Антитерористичної операції (АТО) в Донецькій та Луганській областях.

Дострокові президентські вибори 2014 р. Петро Порошенко. Угода про асоціацію між Україною й Європейським Союзом. Бойові дії на сході України (квітень 2014‒2016 рр.). Реакція світової спільноти на агресію Російської Федерації. Процес мирного врегулювання: Мінські угоди та «нормандська четвірка». Формування громадянського суспільства. Соціально-економічний розвиток України у 20142016 рр.

Особливості культурного розвитку України (1991‒2016 рр.). Релігійне життя. Зміни в системі національної освіти. Основні тенденції розвитку науки. Література і мистецтво. Євробачення 2005 та 2016 рр. Розвиток спорту та здобутки українських спортсменів. Чемпіонат Європи з футболу в Україні та Польщі 2012 р.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальний курс всесвітньої історії складається з дисциплін, «Історія стародавнього світу», «Історія середніх віків», «Історія слов’янських народів», «Нова історія країн Європи і Америки», «Нова історія країн Азії і Африки», «Новітня історія країн Європи і Америки», «Новітня історія країн Азії і Африки» і має на меті сформувати цілісне знання всесвітньої історії, прослідкувати єдність процесів та виділити відмінності в розвитку країн світу, залучити студентів до загальнолюдських цінностей, досягнень світової культури, ідей гуманізму. Курс охоплює період з часів стародавнього світу й до сьогодення і ставить завдання оволодіння знаннями про історичний шлях, який пройшли народи та країни світу, про єдність загального й особливого з позицій історизму, діалектичного розуміння багатогранності та суперечливості історії. Також курс передбачає знання сучасних концепцій і найновіших досягнень сучасної медієвістики, знання політичної, економічної і соціальної історії країн Європи, Азії, Африки і Америки в різні історичні періоди, науковий аналіз історичних біографій видатних осіб, історичних джерел.

Програми дисциплін враховують загальноприйняті у вищій школі принципи викладання навчальних дисциплін, складені у відповідності до типових програм історичних факультетів вищих навчальних закладів, з урахуванням шкільної програми для середньої загальноосвітньої школи.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка