Програма курсу "Філософія науки" Тема Наука та її специфіка




Скачати 119,44 Kb.
Дата конвертації08.08.2017
Розмір119,44 Kb.


Для тих, хто поступає в аспірантуру кафедри філософії та методології науки

ПРОГРАМА КУРСУ

"Філософія науки"



Тема 1. Наука та її специфіка.

Особливі ознаки науки (учені, наукові установи й організації, наукове знання, спеціальні методи, спеціальна мова).

Наука як виробництво знань. Історизм науки та її соціокультурний контекст.

Особливості наукового пізнання, відмінність від художнього, філософського та релігійного освоєння світу.

Наукове та позанаукове знання. Організація наукового знання. Наукове знання як система. Класифікація наук. Гуманітарні, технічні та природничі науки. Мови науки.

Місце науки у суспільстві. Роль науки у сучасній освіті і формуванні особистості. Наука і техніка, наука і виробництво.


Тема 2. Предмет філософії науки.


Співвідношення філософії та науки. Наука як об’єкт філософського дослідження. Наука як система з рефлексією. Філософія науки, соціологія науки, психологія науки, методологія науки, наукознавство. Філософія науки та історико-наукові дослідження. Особливості філософії науки як гуманітарної дисципліни. Роль і значення філософії науки.

Філософські проблеми науки (світоглядні, онтологічні, епістемологічні, когнітивні, методологічні, аксіологічні, соціокультурні). Багатоаспектність філософії науки. Сцієнтистська та антисцієтистська орієнтація філософії науки.

Основні теми досліджень у філософії науки. Філософія науки у світлі філософських доктрин (позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм, феноменологія, постмодернізм, культурно-історична філософія науки, герменевтика). Лінгвістичний аспект у сучасній філософії науки.

Тема 3. Виникнення науки й основні етапи її розвитку.


Проблема періодизації історії науки. Елементи науковості в античності і середньовіччі. Основні інтелектуальні установки античного і середньовічного природознавства і їхня трансформація в епоху Відродження.

Етапи становлення європейської науки: класична, некласична і постнекласична наука.

Виникнення класичного природознавства. Розробка нової моделі наукового дослідження. Формування механістичної картини світу. Лапласівський детермінізм.

Наукова революція кінця XIX - початку XX сторіч. Некласична наука. Розширення поняття детермінізму і нове розуміння фізичної реальності.

Постнекласична наука. Сучасне розуміння детермінізму. Соціально-гуманітарні науки та їхнє місце і значення у науці.

Основні риси сучасної науки. Складна дисциплінарна структура сучасного наукового знання. Комплексний характер наукових досліджень. Колективна творчість у науці. Роль науки у вирішенні глобальних проблем.


Тема 4. Специфіка наукового знання


Наукове знання, його риси, особливості та його співвідношення з вірою та розумінням. Знання як цінність, засіб і мета пізнання. Широке й вузьке поняття знання. Ознаки наукового знання. Проблема демаркації наукового та позанаукового знання. Співвідношення гносеологічних понять.

Поняття істини в науці. Істинність та розуміння. Проблема обґрунтування наукового знання. Емпіризм, раціоналізм, прагматизм. Концепції істини та її критерію. Розуміння та його критерій.

Концепція неявного (особистісного) знання. Особливості неявного знання. Пізнавальна роль емоцій. Проблема об'єктивації особистісного знання у науці.

Тема 5. Структура та динаміка наукового пізнання.


Поняття емпіричного та теоретичного знання. Співвідношення емпіричного та теоретичного знання з чуттєвим та раціональним.

Форми розвитку знання. Науковий факт. Теоретична навантаженність факту. Емпіричні узагальнення (генералізація).

Проблема, види проблем. Гіпотеза, вимоги до гіпотез. Верифікація та фальсифікація гіпотез. Принцип фаллібілізму.

Концепція і теорія. Структура теорії. Види теорій (пояснюючі, феноменологічні, генетичні, якісні, кількісні, аксіоматизовані, формалізовані). Проблема існування об'єкта теорії. Особливості теорій у гуманітарних та технічних науках. Теорія як система фактів.

Науковий закон, види законів. Закон, норма, правило.

Засади науки, їх типи. Наукові ідеали та норми. Наукова картина світу.


Тема 6. Наукові революції та еволюції.


Кумулятивні, організмічні та інші концепції розвитку науки.

Філософія науки Т. Куна. Наукова парадигма. Наукові революції і нормальна наука. Наукова школа. Проблема несумірності фундаментальних наукових теорій.

Поняття дослідницької програми. Наукова традиції та новаторство.

Методологічний анархізм.

Соціокультурні детермінанти трансформації наукових знань. Внутрішні і зовнішні фактори зміни знань. Соціокультурне оточення науки. Роль комунікацій у розвитку знань.

Історичні типи наукової раціональності


Тема 7. Методологія наукового дослідження


Поняття методології науки. Науковий метод та інші засобі дослідження. Рівні методологічного аналізу.

Класифікації методів. Специфіка використання методів у природних, технічних і гуманітарних науках.

Спостереження, порівняння й експеримент. Види експерименту. Кількісне і некількісне вимірюване.

Аналіз і синтез. Абстрагування й ідеалізація. Визначення і його види. Поняття експлікації.

Суть індуктивного методу. Методи аналогії й моделювання, засоби підвищення їхньої надійності. Моделювання в природних, технічних і гуманітарних дослідженнях. Холізм і редукціонізм.

Дедуктивний метод. Суть і значення формалізації й аксіоматичного методу в пізнанні. Гіпотетико-дедуктивній метод. Поняття класифікації, її правила. Екстраполяція.

Системний метод дослідження та його значення в науковій і технічній діяльності. Структурні й системні дослідження. Різновиди теорій систем. Інтерпретація і субстантивація.

Герменевтика та її значення. Розуміння та інтерпретація у гуманітарних та природничих науках. «Герменевтичне коло». Текст, дискурс, нарратив як поняття гуманітарних наук.

Феноменологічна редукція як методологічний прийом.

Методологічні проблеми наукової та технічної творчості. Поняття творчості. Типи творчих проблем. Прийоми і деякі алгоритми рішення творчих задач у науковій та інженерній діяльності. Організація творчої роботи. Розвиток творчих здібностей. Творчість і раціональність.



Тема 8. Функції науки.

Науковий опис. Види опису в науці. Комплексні описи. Принципи додатковості і відповідності. Опис і реконструкція. Умови коректності наукових описів.

Пояснення в структурі наукового знання. Повсякденні і наукові пояснення. Структура наукового пояснення. Види наукових пояснень. Пояснення, доказ і обґрунтування знань. Пояснення і передбачення. Види передбачень.

Проблема розуміння як функції науки. Розуміння як результат і процес. Роль розуміння і пояснення в гуманітарних, технічних і природничих науках. Критерії розуміння. Розуміння та інтерпретація наукових даних і текстів. Критерій цілісності як критерій розуміння.



Тема 9. Наука в соціокультурному контексті

Наука як соціальний інститут. Формування наукових співтовариств у Європі. Наука як професія. Наукова кар'єра. Наукові співтовариства і держава. Нормування наукової діяльності. Оцінка і добір наукових досягнень. Наука й економіка. Фінансування наукових досліджень. Наука і влада. Державне і недержавне регулювання науки. Наука і церква.

Наука як феномен матеріальної та духовної культури. Наука, мистецтво і релігія. Наука і філософія. Наука і повсякденна свідомість. Форми взаємозв'язку науки з ідеологією і політикою. Феномен ідеологізованої науки. Наука і сучасна цивілізація. Гуманізація та гуманітаризація науки. Наука в сфері промислового виробництва.

Тема 10. Етика науки.

Світогляд учених. Етичні і ціннісні установки вчених у їхній історичній динаміці. Етичні установки і цінності класичної й сучасної науки. Кодекс професійної чесності вчених. Концепція этоса науки Р. Мертона і її критика.

Етос науки і практика пізнання. Внутрішня і зовнішня оцінка наукових результатів. Феномен псевдо- і паранауки.

Свобода наукової творчості і соціальна відповідальність вчених. Авторитет і експертна оцінка.



ЛІТЕРАТУРА

1. Основна:

Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования.– К., 2004.

Ильин В. В. Философия науки.– М., 2003.

Канке В. А. Основные философские направления и концепции науки: Итоги XX столетия. М., 2000.

Кохановский ВП., Лешкевич Т. Г., Матяш Т. П., Фатхи Т. Б. Основы философии науки.– Ростов/Дон, 2004.

Никифоров А. Философия науки: История и теория. – М.,2006.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники.– М. 1996

Томпсон. М. Философия науки. – М.,2003.

Уёмов А.И., Сараева И.Н., Цофнас А.Ю. Общая теория систем для гуманитариев. Учебное пособие. – Варшава: Universitas Rediviva, 2001.

Цофнас А.Ю. Гносеология. Учебное пособие. Изд. 2-е.– Одесса: Наука и техника, 2011.

Цофнас А.Ю. Философия. Ч. 2. Гносеология и методология: учеб. пособие.– Одесса: Наука и техника, 2012.

2. Довідкова:

Новейший философский словарь: 3-е изд., исправл. – Мн.: Книжный Дом. 2003.

Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2000.

Философия: Энциклопедический словарь. – М.: Гардарики, 2004

Цофнас А.Ю. 50 терминов по методологии познания. Краткий словарь-справочник с методическими указаниями и комментариями.– Изд. 2-е.– Одеса: Астропринт, 2007.

3. Додаткова:



(до окремих тем и для виконання рефератів):

Андреева Г. М. Психология социального познания. М., 2000.

Афанасьев А.И. Гуманитарное знание и гуманитарные науки: монография.– Одесса: Бахва, 2013.

Афанасьев А.И. Нарратив и социокультурная реальность // DOXA. ДОКСА. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вып.6. Мова,текст, культура.- Одесса: ОНУ ім..І,І, Мечнікова, 2004.

Баранцев Р. Г. Методология современного естествознания. М., 2002.

Бахтин М. М. Автор и герой: К философским основам гуманитарных наук. СПб., 2000.

Белов В. А. Ценностное измерение науки. М., 2001.

Берка К. Измерения: понятия, теории, проблемы. – М.: Прогресс, 1987.

Больцано Б. Учение о науке: Избранное. СПб., 2003.

Бунге М. Философия физики. – М.: Прогресс, 1975.

Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания. – К.: Наукова думка, 1986.

Гайденко П. П. Научная рациональность и философский разум. М..2003.

Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. М., 2000.

Гачев Г. Д. Гуманитарный комментарий к физике и химии. Диалог между науками о природе и о человеке. М., 2003.

Готлиб А. С. Современные проблемы методологии социогуманитарного знания. Самара; 2001.

Границы науки. М., 2000.



Дугин А. Г. Эволюция парадигмальных оснований науки. М.,2002.

Денисов С.Ф., Дмитриева Л.М. Естественные и технические науки в мире культуры. – Омск, 1997.

Зотов А.Ф. Современная западная философия. – М.: Высшая школа: 2001.

История методологии социального познания. Конец XIX— XX вв. М.,2001.



Ищенко Е. И. Современная эпистемология и гуманитарное познание. Воронеж, 2003.

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 1997. – 350 с.

Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 2003.

Кохановский В. П. Диалектика и герменевтика. Ростов н/Д, 2002.

Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресс, 1977.

Лакатос И. Методология исследовательских программ. М., 2003.

Лекторский В. А. Эпистемология классическая и неклассическая. М.,2001.

Лесков Л. В. Наука как самоорганизующаяся система // Общественные науки и современность. 2003. № 4.

Лешкевич Т. Г. Теория познания и философия науки. Ростов н/Д, 2002.

Лешкевич Т. Г., Мирская Л. А. Философия науки: Интерпретация забытой традиции. Ростов н/Д, 2000.

Лэйси X. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание. М., 2001.

Максимов Л. В. Когнитивизм как парадигма гуманитарно-философской мысли. М., 2003.

Мамчур Е. А. Идеалы единства и простоты в современном научном сознании // Вопросы философии. 2003. № 12.

Маркова Д. А. Наука и религия: проблемы границ. СПб, 2001.

Меркулов И. П. Эпистемология (когнитивно-эволюционный подход). Т. 1. СПб, 2003.

Микешина Л. А. Философия познания: Полемические главы. М., 2002.

Метлов В.И. Основания научного знания как проблема философии и методологии науки. – М.: Высш. Шк., 1987.

Никитин Е.П. Открытие и обоснование. – М.: Мысль, 1988.

Никифоров А. Л. Структура и смысл жизненного мира человека.– М.: Альфа-М, 2012.

Ополев В.Т. Специализированное мышление: рациональность, рефлексия, творчество. // Образование и культура. Ежегодник. 1994 год. – Новосибирск, 1994. – С.38-54

Ополев В.Т. Специфика языка методологической рефлексии. // Мысли о мыслях. Т.1. Рефлексивное мышление и творчество. – Ч. 1. Теоретические проблемы рефлексии. – Новосибирск, 1995. – С. 147-168.

Ополев В.Т. Сознание специалиста: факторы мотивации. // Интеллектуальные инновации в обществе и развитие образования. – Новосибирск, 1997. – С. 46-65.

Ополев В.Т. Социокультурная интерпретация и рефлексия знаний. // Труды семинара по герменевтике (Герменеус).– Вып.1.– Одесса: Принт Мастер, 1999. – С. 26-56.

Печенкин А.А. Обоснование научной теории: классика и современность. – М.: Наука, 1991.

Пантэм X. Разум, истина и история. М., 2002,

Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный подход. М., 2002.

Порус В. Н. Парадоксальная рациональность. М., 2000.

Порус В. Н. Рациональность. Наука. Культура. М., 2002.

Причинность и телеономизм в современной естественнонаучной парадигме. М., 2002.

Проблема знания в истории науки и культуры. СПб., 2001.

Псевдонаучное знание в современной культуре // Вопросы философии. 2001. №6.



Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. – М.: Прогресс, 1986.

Пружинин Б.И. Рациональность и историческое единство научного знания. – М.: Наука, 1986.

Ратников В.С. Физико-теоретическое моделирование: основания, развитие, рациональность.– Киев, 1995

Рикер П. История и истина. СПб., 2002.

Розин В.М. Философия техники. – М.: Nоtа Веnе, 2001

Сачков Ю. В. Научный метод: вопросы и развитие. М., 2003.

Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. М., 2002.

Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник. (1969-2002 годы). – М.: Наука.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М. А. Философия науки и техники. – М.: Логос, 1995.

Степин В. С. Теоретическое знание. М., 2000.

Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и постнеклассическая рациональность // Вопросы философии. 2003. № 8.

Уёмов А.И. Вещи, свойства и отношения. – М.: АН СССР, 1963.

Уёмов А.И. Логические основы метода моделирования.– М.: Мысль, 1971.

Уёмов А.И. Системные аспекты философского знания. – Одесса: Студия "Негоциант", 2000.

Уёмов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Наука, 1978.

Философия естествознания: ретроспективный взгляд. М., 2000.

Философия науки: Вып. 1—6. М., 1995—2000.

Федоров А. А. Определение понятия закона в языке тернарного описания // Перспективи. – 2002. – № 4.

Франк Ф. Философия науки. – М.: Прогресс, 1960.

Цофнас А.Ю. Комплементарність світогляду і світорозуміння // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 1-2. – С. 5-22. (Видано українською і російською мовами).

Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. – Одесса: Астропринт, 1999. – 308 с.

Чешев В.В. Техническое знание как объект методологического анализа. – Томск, ТГУ, 1981.

Шредингер Э. Наука и гуманизм.– .М., 2001.

Эволюционная эпистемология. Карл Поппер и его критики.–М., 2000.



Юревич А. В. Социальная психология науки.– СПб, 2001.

Ядов В. А. Стратегия социологического исследования: описание, объяснение, понимание социальной реальности.– М., 2001.

Яковлева Е. Ю. Научное и вненаучное знание.– СПб, 2000.

Питання для підготовки до вступних іспитів до аспірантури

з філософії науки.

  1. Суттєві ознаки науки. Класифікація наук. Місце науки у суспільстві.

  2. Особливості наукового пізнання, відмінність від художнього, філософського та релігійного освоєння світу.

  3. Наука як об’єкт філософського дослідження. Співвідношення філософії науки та соціології науки, психології науки, методології науки, наукознавства.

  4. Основні напрями досліджень у філософії науки.

  5. Проблема виникнення та періодизації історії науки.

  6. Елементи науковості знання в античності і середньовіччі.

  7. Етапи становлення європейської науки: класична, некласична і постнекласична наука.

  8. Основні риси сучасної науки.

  9. Специфіка наукового знання.

  10. Проблема обґрунтування наукового знання. Емпіризм, раціоналізм, прагматизм.

  11. Структура наукового пізнання. Поняття наукового факту.

  12. Проблема, типи наукових проблем.

  13. Наукова гіпотеза. Підтвердження і спростування гіпотез.

  14. Система теорії як наукового знання, состав теорії. Принцип фаллібілізму.

  15. Науковий закон. Види законів.

  16. Ідеали та норми науки. Наукова картина світу.

  17. Філософія науки Т. Куна. Наукова парадигма.

  18. Поняття наукової раціональності, її історичні типи.

  19. Поняття і задачі методологія науки.

  20. Науковий метод, вимоги до нього. Класифікації методів.

  21. Спостереження, порівняння й експеримент як методи емпіричного дослідження.

  22. Аналіз і синтез. Абстрагування й ідеалізація.

  23. Індукція, аналогія та моделювання. Засоби підвищення їхньої надійності.

  24. Дедукція. Гіпотетико-дедуктивний метод.

  25. Системний метод дослідження та його значення в науковій і технічній діяльності.

  26. Сучасна герменевтика.

  27. Опис, пояснення та передбачення в науці.

  28. Розуміння і пояснення в гуманітарних, технічних і природничих науках.

  29. Наука, культура, цивілізація. Проблема гуманізації та гуманітаризації науки.

  30. Наука як феномен матеріальній і духовній культури. Наука, мистецтво і релігія.

  31. Свобода наукової творчості і соціальна відповідальність.

  32. Етичні і ціннісні установки сучасної науки.

  33. Філософські проблеми деякої наукової дисципліни (за власним вибором).


Затверджено на засіданні кафедри, протокол № 1 від 28.08.2013


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка