Програма, методичні вказівки та курсова робота з дисципліни " виробництво виливків з сталі"




Сторінка1/10
Дата конвертації06.06.2017
Розмір1,45 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ



ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни

ВИРОБНИЦТВО ВИЛИВКІВ З СТАЛІ


ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.050402 Ливарне виробництво

ДНІПРОПЕТРОВСЬК НМетАУ 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни

ВИРОБНИЦТВО ВИЛИВКІВ З СТАЛІ


ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.050402 Ливарне виробництво
Затверджено

на засіданні кафедри

ливарного виробництва

Протокол № 14 від 10.01.2011



ДНІПРОПЕТРОВСЬК НМетАУ 2011
УДК 621.74(07)
Програма, методичні вказівки та курсова робота з дисципліни “Виробництво виливків з сталі” для студентів заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.050402 Ливарне виробництво/ Укл.: Л.Х.Іванова, Л.О.Шапран, О.Ю.Хитько. - Д.: НМетАУ, 2011.-52 с.

Вміщують робочу програму з дисциплі-

ни, методичні вказівки до вивчення програм-

ного матеріалу та виконання лабораторних та

практичних робіт, а також курсових робіт.

Призначені для студентів заочної форми

навчання за напрямом підготовки 6.050402 –

Ливарне виробництво.

Укладачі: Л.Х. Іванова, д-р техн. наук, проф.

Л.О. Шапран, канд.техн.наук, доц.

О.Ю. Хитько, канд.техн.наук, доц.
Відповідальний за випуск В.Є.Хричиков, д-р техн.наук, проф.

Підписано до друку 07.02.2011. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк офсетний.

Облік.-вид.арк. 3,06. Умов.друк.арк. 3,02. Тираж 100 .

Національна металургійна академія України

49635, Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,4

_________________

Кафедра ливарного виробництва

ЗМІСТ


ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1 РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ВИРОБНИЦТВО ВИЛИВКІВ З СТАЛІ”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1 Лекційний курс -12 год . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2 Лабораторні роботи - 4 год . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.3 Практичні роботи – 4 год . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ

ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1 Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2 Виливки із конструкційних нелегованих сталей . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3 Виливки із конструкційних легованих сталей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3.1 Вплив хімічного складу та температури заливання на

основні ливарні властивості сталі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНИХ РОБІТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

КУРСОВИХ РОБІТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5.1 Мета, навчально-методичні завдання та структура курсової роботи . .

5.2 Правила оформлення пояснювальних записок курсових робіт . . . . .
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток А Креслення деталей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток Б Приклад завдання на курсову роботу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток В Приклад титульного аркуша . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток Г Приклад складення реферату на курсову роботу . . . . . . . . . . . . .

Додаток Д Приклади оформлення джерел в «Переліку посилань» . . . . . . . .



4

5

5



6

6

6



7

8

9



10
10

13

13



13

17
34

35

45

47



48

49




ВСТУП

Згідно з навчальним планом та програмою дисципліни “Виробництво виливків з сталі” передбачена робота студентів в об’ємі 124 години самостійних занять по джерелах літератури, нормативних документах і виконанню контрольної роботи.

Крім того, згідно з навчальним планом передбачено проведення 12 годин лекційних, 4 години лабораторних і 4 години практичних аудиторних занять на кафедрі ливарного виробництва. В лекціях будуть розглянуті найбільш актуальні та складні питання в галузі виробництва виливків із сталей.

Зміст і об’єм самостійної роботи студентів по вивченню джерел літератури та нормативних документів в об’ємі 124 год:

а) стан і напрями розвитку виробництва виливків із

сталей в Україні та за кордоном [1-6]. Класифікація

промислових ливарних сталей [7, 8] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 год

б) особливості виробництва та якості виливків із різних сталей:

1) виливки із конструкційних

нелегованих сталей [3,4,7,8,11-14] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 год

2) виливки із конструкційних

легованих сталей [3,5,7,13,14] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46 год

Результати самостійного вивчення студентами джерел реалізуються у формі виконання контрольної роботи, усі положення якої повинні бути підтверджені посиланнями на ці джерела з вказівкою їх номера та сторінок, наприклад [ 3, c. 5-12].


1 РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ВИРОБНИЦТВО ВИЛИВКІВ З СТАЛІ”



1.1 Лекційний курс - 12 год
Тема 1 Вступ - 1 год

Стан і перспективні напрями розвитку виробництва виливків із сплавів заліза в Україні та за рубежем. Класифікація промислових ливарних сталей. Властивості сталевих виливків, їх роль у різних галузях народного господарства. Класифікація сталей для виливків згідно з ГОСТ 977-88 за хімічним складом, структурою, фізико-механічними властивостями та призначенням. Індекси “К” і “КТ” як умовні позначення категорії міцності сталей.


Тема 2 Особливості плавлення сталевих виливків - 5 год

Особливості технології плавлення сталей. Модифікування сталей. Гази у сталях (вплив якості шихтових матеріалів, газотвірності ливарної форми та інших факторів на вміст газів в металі), вплив їх на рідкотекучість та механічні властивості сталі. Усадка та причини виникнення гарячих тріщин у сталевих виливках. Термічна обробка сталевих виливків, її мета.


Тема 3 Виробництво виливків із конструкційних нелегованих сталей - 3 год

Виливки із конструкційних нелегованих сталей (КНС), їх призначення. Вплив хімічного складу сталі на її ливарні властивості, а також на експлуатаційні властивості виливків. Виливки з графітизованої сталі: хімічний склад, структура, термічна обробка. Основні принципи конструювання виливків з КНС та особливості технології їх виготовлення (конструкції та розрахунок литникових систем, живлення при твердінні та розрахунок надливів, вимоги до якості формувальних і стрижньових сумішей, режими заливання та охолодження і т.ін.).


Тема 4 Виробництво виливків із конструкційних легованих сталей –

3 год

Виливки із конструкційних легованих сталей (КЛС). Легувальні елементи, їх класифікація. Вплив основних легувальних елементів на ливарні та службові властивості сталей у виливках. Особливості плавлення та технології виготовлення виливків з низьколегованих сталей, що обумовлені їх ливарними властивостями. Галузі застосування виливків з КЛС.



1.2 Лабораторні роботи - 4 год
Робота 1 Вплив хімічного складу та температури заливання на основні ливарні властивості залізовуглецевих сплавів - 4 год

1.3 Практичні роботи - 4 год
Робота 1 Розрахунок шихти для виплавлення сталі

2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ

ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ

Першим етапом роботи студента над курсом є виконання їм контрольної роботи.

Метою контрольної роботи є перевірка самостійної роботи студента над матеріалом дисципліни у період між очними заняттями в академії. Завдання видаються студентам відразу після закінчення попередньої сесії під час настановних занять з дисципліни, що вивчатиметься, та студент має можливість протягом не менше трьох місяців проробити рекомендовані джерела з кожного питання завдання на контрольну роботу. Завдання складає та видає викладач з таким розрахунком, щоб студент ознайомився з основними питаннями по кожній з тем курсу, зміст котрих передбачено програмою. Наприкінці програми наведено перелік основних джерел літератури, що необхідна для проробки питань, передбачених завданням.

Самостійна робота над літературою є основною формою проробки курсу студентом заочної форми навчання, тому що очні заняття, що проводяться у невеликому об‘ємі та закінчуються лише за один-два дні до екзамену, присвячені розгляду деяких з найбільш важливих питань по окремих розділах курсу. Тому при виконанні контрольної роботи студент не повинен обмежуватися проробкою тільки лише тих матеріалів, що безпосередньо відносяться до питання, що

розглядається, а необхідно проробити щонайменше увесь попередній йому матеріал як його викладено у програмі. Це тим більш необхідно, тому що в контрольній роботі неприпустимо викладення відповідей на питання у вигляді компіляції текстів з літературних джерел, що буде свідчити про непідготовленість студента та така контрольна робота не буде зараховуватися. Студент повинен писати відповідь на запитання контрольної роботи закривши книги, що він перед цим пророблював. Викладення відповіді за своєю формою та змістом повинно носити характер наче розгорненої відповіді на питання екзаменаційного білету.

Під час пророблення курсу студенту доводиться користуватися багатьма літературними джерелами, тому конче потрібно конспектувати матеріал, що пророблюється. Це полегшує й безпосередню підготовку до екзамену, для якої в процесі екзаменаційної сесії студент має лише один-два дні.

При проробленні програмного матеріалу для кращого його засвоєння можна рекомендувати таке по темах програми.

2.1 Вступ
Спочатку необхідно розглянути стан і перспективні напрями розвитку виробництва виливків із сплавів заліза в Україні та за рубежем, а також загальний об’єм світової продукції ливарного виробництва [1,2,6].

Як відомо, спочатку почали виробляти виливки з чавунів. Сталь як ливарний сплав почали використовувати значно пізніше за чавун, після створення плавильних печей, що забезпечували можливість її розплавлення та перегріву. Слід проробити такі питання: історія виникнення сталевого литва та етапи його розвитку [2,3,12]; частка сталевого литва в загальному виробництві виливків в Україні, позитивні якості та недоліки сталевого литва [1,2,4,5,11-14]; перспективи подальшого розширення виробництва та удосконалення якості сталевого литва в Україні [1,2,12].

На основі знань, що одержані по курсу “Металознавство”, та вивчення джерел [8,11] студент повинен уявити особливості та переваги механічних властивостей сталевих виливків, чим обумовлені ці особливості та чому на відміну від чавунних виливків хімічний склад сталі є головною класифікаційною ознакою. Необхідно знати позитивні якості та недоліки стального литва, а також види браку сталевих виливків [3,14]. Треба знати методи попередження усадкових дефектів та зниження витрат металу на надливи [8].

Необхідно звернути увагу на особливості плавлення сталі у ливарних цехах, наприклад, широке використання плавлення способом переплаву, кислої футеровки печей, плавлення у спеціальних плавильних установках. В роботі Ю.А.Шульте [12] наведена добра інформація про неметалеві включення у сталі, їх вплив на пластичні властивості, хладостійкість та інші властивості сталі.



2.2 Виливки із конструкційних нелегованих сталей

Необхідно пояснити високу частку виливків з КНС від загальної кількості сталевих виливків, вплив хімічного складу цих сталей на ливарні та експлуаційні властивості виливків. Слід ретельно вивчити вимоги ГОСТ 977-88 по групах виливків, їх призначенню, характеристикам та переліку контролюємих показників якості. Особливості плавлення КНС наведено у джерелах [4,8,11,12]. Треба чітко представляти вирішальну роль вуглецю у формуванні механічних властивостей виливків, зв’язок ливарних властивостей з хімічним складом сталі, оптимальний вміст хімічних елементів [3,11]. Формування кристалічної структури сталевих виливків слід розглядати по джерелах [3,4].

Також слід ретельно вивчити по джерелах [3,14] основні принципи конструювання сталевих виливків та особливості технології їх виготовлення (вибір конструкції та особливості розрахунку литникових систем, живлення при твердінні та розрахунок надливів, в тому числі методи зниження витрат металу на надливи, режими заливання, охолодження і т.ін.), що визначаються характерними фізико-хімічними та ливарними властивостями: високою температурою плавлення, хімічною активністю у рідкому стані, невеликою рідкотекучістю, підвищеною об’ємною та лінійною усадкою, великим модулем пружності. Термічну обробку виливків з КНС, її мету наведено у джерелах [3,7,8,11]. Питання попередження дефектів та поліпшення якості виливків, в тому числі технологічні заходи, що сприяють зменшенню залишкових напружень у виливках , слід вивчати у роботі [3].

2.3 Виливки із конструкційних легованих сталей

Після вивчення цього розділу курсу у студента повинні бути уяви про основні легувальні елементи, їх класифікацію за будовою кристалічної решітки, впливом на температуру поліморфних перетворень і відношенням до вуглецю. Вплив основних легувальних елементів на кінетику кристалізації та формування литої структури, ливарні та службові властивості цих сталей у виливках наведено у роботі [3]. Важливо закріпити одержані в курсі металознавства знання на конкретних прикладах розробки складу та властивостей ливарних КЛС.

При вивченні КЛС необхідно зрозуміти роль легувальних елементів при формуванні їх механічних та ливарних властивостей. Треба собі також уявити переваги комплексного легування, коли використовуються елементи, що чинять різний вплив на структуру сталі у виливках. Особливу увагу слід приділити економнолегованим (марганцем, кремнієм, ванадієм) сталям як резерву зниження матеріалоємності виробів.

Особливості плавлення [12] та технології виготовлення виливків з низьколегованих сталей, що обумовлені їх ливарними властивостями. Розгляд цих питань слід починати з особливостей таких сталей у рідкому стані (висока температура плавлення, знижена рідкотекучість) та обумовлених ними вимог до якості формувальних матеріалів і ливарної форми. Крім того, необхідно знати термічну обробку виливків з КЛС, структури виливків з низьколегованих сталей тієї або іншої марки під впливом вхідних до її складу легувальних елементів та до яких результатів приводить термічна обробка, що обумовлена стандартом.


3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

3.1 Вплив хімічного складу та температури заливання



на рідкотекучість сталі
3.1.1 Мета роботи - дослідити рідкотекучість сталей різних хімічних складів і температури заливання, оцінити отримані результати.
3.1.2 Застосовуване обладнання та матеріали: плавильна піч, модельно-опочне оснащення для виготовлення ливарних форм, формувальна суміш, датчик температури (термопара) з вимірювальним приладом, шихтові матеріали.
3.1.3 Загальні відомості

Рідкотекучістю сплавів називають схильність сплаву в рідкому стані текти в ливарній формі, заповнювати її та відтворювати точний відбиток ливарної порожнини.

Рідкотекучість не є чисто фізичною властивістю металів. Вона як здібність металу текти визначається вихідним впливом різних фізико-механічних властивостей рідкого металу (його будови, в’язкості, поверхневого натягу і поверхневих плівок, суспендованих включень і газів, характеру кристалізації, теплоємкості, теплопровідності, температури і т.ін.), а також фізико-хімічних і технологічних властивостей ливарної форми (здатності до змочування її поверхні металом, газотвірності та газопроникливості форми, її конфігурації, теплопровідності, міцності, стану поверхні, величини напору металу, умов його підведення та інших факторів, що зв’язані з гідродинамічними умовами заповнення форми).

При порівнянні рідкотекучості різних металів Ю.А.Нехендзі пропонував розмежовувати поняття про справжню рідкотекучість і практичну. Під справжньою розуміється така рідкотекучість, що визначається для різних металів при однаковому перегріві над температурами нульової рідкотекучості. При цьому можливо одержання різних значень температури заливання. Під практичною розуміється така рідкотекучість, що визначається при однаковій температурі заливання.

У практиці без спеціальних досліджень трудно встановити температуру нульової рідкотекучості. Тому з деяким наближенням при визначенні справжньої рідкотекучості замість однакового нагріву над нульовою рідкотекучостю застосовується однаковий нагрів над ліквідусом.

Таким чином, в практиці рідкотекучість різних металів може оцінюватися або при постійній, однаковій температурі заливання (практична рідкотекучість), або при однаковім перегріві над ліквідусом (умовно справжня рідкотекучість).

У наведеній роботі слід визначити рідкотекучість сталі залежно від хімічного складу та температури заливання сплаву.

Основні властивості сплаву, що визначають величину рідкотекучості, - це в’язкість, поверхневий натяг та інтервал кристалізації. Збільшення в’язкості та поверхневого натягу сплаву зменшує рідкотекучість. Сплави, що мають вузький інтервал кристалізації, мають й більшу рідкотекучість, ніж у сплавів з широким інтервалом кристалізації. Найбільшу рідкотекучість мають чисті метали та евтектичні сплави.

В’язкість та поверхневий натяг залежать від складу та температури сплаву, інтервал кристалізації - від складу сплаву. За підвищеної температури сплаву в’язкість і поверхневий натяг зменшуються, а сплав довший час перебуває в рідкому стані. Тому підвищення температури сприяє збільшенню рідкотекучості.

Вплив хімічного складу сталей на рідкотекучість такий: фосфор, вуглець, кремній збільшують рідкотекучість, марганець не виявляє істотного впливу, нікель і мідь декілька збільшують рідкотекучість, а хром знижує.

Аналітичне визначення рідкотекучості дуже складне, тому що воно залежить від багатьох факторів, і формули, що запропоновані, носять приблизний характер. Тому на теперішній час визначення рідкотекучості металу здійснюється способом установлення здібності його заповнювати форму. Для цього застосовуються спеціальні технологічні проби, довжина залитої частини котрих дає можливість судити про те, чи забезпечує даний метал повноцінне заповнення форми чи ні. Метал заливається у порожнину піщаної форми, що являє собою звичайну спіраль. Ця проба одержала найбільше розповсюдження у практиці.

3.1.4 Порядок виконання роботи

3.1.4.1 Розрахувати склади шихти та приготувати розплавлений метал.

3.1.4.2 Заформувати 6 ливарних форм для визначення рідкотекучості.

3.1.4.3 Залити проби зі сталей різних складів з інтервалом 40…50оС. Температуру виміряти перед кожним заливанням ливарної форми.

3.1.4.4 Видобути проби з ливарних форм, виміряти їх довжину. Результати занести до таблиці 3.1.


Таблиці 3.1 - Узагальнені результати дослідження

Дослідний сплав


Номер

проби


Температура

заливання,оС



Рідкотеку-

чість, мм



Конструкційна нелегована сталь з вмістом легувального елемента _____%

1

2

3









Конструкційна легована сталь з вмістом легувального елемента _____%

1

2

3








3.1.5 Зміст звіту


3.1.5.1 Назва, мета, стислий опис загальних відомостей та порядок виконання лабораторної роботи.

3.1.5.2 Скласти таблицю узагальнених результатів дослідження.

3.1.5.3 Побудувати графіки залежності рідкотекучості від температури заливання для кожного з дослідних сплавів.

3.1.5.4 Зробити висновки по роботі.



4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
3.1 Розрахунок шихти для виплавлення сталі
Шихтою називається суміш наперед підготовлених різними способами металевих компонентів, завантажених у піч як перед початком, так і в процесі плавки. Ця суміш після завершення процесу має забезпечити одержання сплаву заданого хімічного складу та якості.

Приклад розрахунку шихти для сталевого литва наведено у [15].



5 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

КУРСОВИХ РОБІТ

5.1 Мета, навчально-методичні завдання та структура курсової роботи
Основна мета курсової роботи – оцінка загальної та спеціальної підготовки студента-ливарника та підготовленості автора до самостійної діяльності.

Курсова робота носить аналітичний характер і спрямована на вирішення актуальних теоретичних, технічних та інших задач.

Структура курсової роботи і обсяги її розділів, що рекомендуються, наведені у табл. 5.1, а варіанти завдань для виконання курсових робіт – у табл. 5.2.

Курсову роботу студент оформляє за розділами згідно з календарним планом, використовуючи при цьому норми і правила наявних методичних вказівок. Керівник роботи може попередньо перевіряти розділи, які виконані. Під час виконання курсової роботи з елементами досліджень за рішенням кафедри до роботи може упроваджуватися відповідний розділ. На разі обсяги обов’язкових частин можуть бути зменшені з метою запобігання перевершення максимально допустимого обсягу пояснювальної записки.

Для остаточної перевірки курсова робота подається керівникові у закінченому вигляді, зброшурована з підписом студента на титульному аркуші.

Таблиця 1.1 – Структура курсової роботи



№ п/п

Частина

пояснювальної записки



Обсяг, стор.

Характеристика, примітки

1

2

3

4

1

Титульний

аркуш


1



2

Завдання на дипломну роботу

2

Заповнюється з двох сторін керівником роботи і враховується як дві сторінки

3

Реферат

1

Стисла характеристика сутності та об’єму курсової роботи

4

Зміст

1–2

Перелік розділів і підрозділів, а також пунктів і підпунктів, якщо вони мають заголовки, з вказівкою сторінок, з яких вони починаються

5

Вступ

1–2

Наводяться дані про: об’єкт дослідження, мету розробки, методи вирішення задачі, актуальність розробки

6

Аналітична

частина


4–10

Загальна характеристика деталі та виливка, обґрунтування способу лиття та стисла технологія ливарної форми (на кресленні деталі нанести технологічні вказівки елементів ливарної форми)

7

Основна частина

а) Основний зміст

8–13

Загальна характеристика ливарного сплаву, в т.ч. хімічний склад, структура, фізичні, механічні та ливарні властивості.

Вибір шихтових матеріалів та розрахунок шихти.

Вибір плавильного агрегату для плавлення заданого ливарного сплаву.

Процес ведення плавки ливарного сплаву.

Особливості формування та форму-вальних матеріалів, в т.ч. особливості литникової системи, формувальних та стрижньових сумішей, особливості їх приготування, формування та складання ливарної форми (навести ескіз форми у зібраному вигляді).

Продовження таблиці 1.1



1

2

3

4




Основна частина

а) Основний зміст

(продовження)






Параметри заливання ливарної форми та фінішні операції (в т.ч. вибивання форм, видалення литників та надливів, очищення та зачищення виливків).

Контроль якості та заходи поперед-ження браку виливків.






б)Допоміжні матеріали




За рішенням керівника роботи мате-ріали основної частини можуть бути доповнені, наприклад, аналізом впливу технології виготовлення виливка на екологію, споживання енергоресурсів тощо. В разі необхідності ці результати за рішенням керівника можуть бути виділеними в окремий розділ

8

Висновки

1–2

Стислі підсумки по роботі

9

Перелік посилань

1–2

Перелік джерел, на які є посилання в тексті пояснювальної записки

10

Загальний обсяг пояснювальної записки

20–35



Таблиця 5.2 - Завдання до курсової роботи з виробництва сталевих виливків



Номер питання

Назва деталі

Маса деталі, кг

Матеріал

виливка


Випуск

виливків,

шт/рік


1

Корпус (рис. А.1)

50

25Л ГОСТ 977-88




200

2

2 000

3

10

4

Гайка

(рис. А.2)



0,3

45Л ГОСТ 977-88


10 000

5

1 000

6

5

7

Ролик

(рис. А.3)



4

35Л ГОСТ 977-88

50 000

8

100

9

1 000

10

4,2

40ХЛ ГОСТ 977-88




2 000

11

10

12

100

Продовження табл. 5.2

Номер питання

Назва деталі

Маса деталі, кг

Матеріал

виливка


Випуск

виливків,

шт/рік


13

Ролик

(рис.А.4)



2

40Л ГОСТ 977-88




1 000

14

500

15

10 000

16

2,1

110Г13Л ГОСТ 977-88




100

17

8 000

18

5

19

Маховичок

(рис. А.5)



25

35Л ГОСТ 977-88




15 000

20

1 000

21

150

22

Накладка фігурна

(рис. А.6)



1,2

45Л ГОСТ 977-88




500

23

10

24

20 000

25

1320

35ХМЛ ГОСТ 977-88

1 000

26

5

27

800

28

Маховичок

плаский


(рис. А.7)

8

25Л ГОСТ 977-88




200

29

2 000

30

90

31

Гітара

(рис. А.8)



30

35Л ГОСТ 977-88

5

32

20ГСЛ ГОСТ 977-88

20

33

Важіль зігнутий

(рис. А.9)



20

30Л ГОСТ 977-88




15 000

34

150

35

2 500

36

Важіль плаский (рис.А.10)

4

40ХЛ ГОСТ 977-88

50 000

37

8 000

38

10

40

20Л ГОСТ 977-88

40 000

41

5

Керівник перевіряє обсяг пояснювальної записки, відповідність його встановленим нормам та завданню щодо розділів роботи, правильність та якість оформлення пояснювальної записки (дотримання вимог стандарту ДСТУ 3008–95 та цих методичних вказівок), правильність скорочень слів за ДСТУ 3582–97, наявність і правильність посилань на літературні джерела інформації, стандарти та інші нормативні документи, а також ступінь самостійності виконання роботи. Під час перевірки роботи керівник усі зауваження керівник записує чорнилами на полях пояснювальної записки. Виправлення студентом відзначених у пояснювальній записці помилок не допускається.

У разі виявлення під час перевірки в курсовій роботі великої кількості грубих порушень і відхилень від установлених норм і правил або виконання її не самостійно робота повертається на переробку.

Після перевірки курсової роботи керівник підписує її, визначає та ставить оцінку за 12-ма балами. При визначенні оцінки курсової роботи береться до уваги рівень підготовки студента, знання матеріалів роботи та відповіді на запитання.

Після цього пояснювальна записка передається для зберігання до препараторської кафедри, де реєструється у спеціальному журналі. Курсові роботи зберігаються протягом 3 років. Після закінчення вказаного терміну роботи знищуються.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка