Програма національно-патріотичного виховання учнів ліцею на уроках історії та позакласнії роботі




Сторінка1/4
Дата конвертації24.03.2017
Розмір5,99 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Державний професійно-техничний навчальний заклад



«Білоцерківський професійний ліцей»

ПРОГРАМА

національно-патріотичного виховання

учнів ліцею на уроках історії та позакласнії роботі



«Славлю свою Україну, єдність її і героїв її!»

Розробила:

викладач вищої категорії,

викладач-методист

Матросова Т.О.

Біла Церква

2017


Виховання патріотизму як основи духовного становлення громадянина

в ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей»

Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції.

В. О. Сухомлинський





В сьогоднішніх умовах розбудови громадянського суспільства становлення патріотизму, національної самосвідомості юних громадян має стати центральним нервом усієї діяльності навчального закладу.

У Національній доктрині розвитку освіти визначено, що громадянське та патріотичне виховання є одним із пріоритетних завдань освіти.

Поняття патріотизму виражає найвищу і найсильнішу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини. Завдяки почуттю патріотизму людина стає сильною, здатною творити і розбудовувати свою національну державу.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до родини,рідного краю, народу, держави;

- визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.



Основні завдання національно-патріотичного виховання:

  • розвиток у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності з забезпечення сталого розвитку;

  • утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України;

  • створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення;

  • виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умова для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку;

  • розвиток відчуття у громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста;

  • створення умов для посилення патріотичної направленості при висвітленні подій та явищ суспільного життя, активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсифікації історії України;

  • формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп.» [4,с.2-3].

Основні предметно-історичні компетентності патріотичного виховання:

Хронологічна

  • розглядати суспільні явища в розвитку, в конкретно-історичних умовах певного часу

  • Просторова

  • користуючись картою пояснювати причини і наслідки історичних подій

  • Інформаційна

  • самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел, виявляти різні точки зору

  • Мовленнєва

  • реконструювати образи минулого в словесній формі

  • Логічна

  • визначати роль людського фактора в історії

  • Аксіологічна

  • визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії.

Складний процес патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи з урахуванням основних напрямів діяльності навчального закладу. Основними формами патріотичного виховання учнів є:

- інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, круглий стіл, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення буклетів, газет);

- діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

-інтегративні (і клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

- діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

- індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

- наочні (музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).


Основними формами патріотичного виховання є:


  • «інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, “жива газета”, створення книг, альманахів);

  • діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

  • інтегративні (учнівські клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

  • діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

  • індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

  • наочні  музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо)» [3,с.2].

Основними методами патріотичного виховання з мого досвіду є:

  • соціально-проектна діяльність,

  • ситуаційно-рольові ігри,

  • метод круглого столу,

  • соціально-психологічні тренінги,

  • екскурсійний метод,

  • ігри-драматизації,

  • метод інтерв’ювання,

  • аналіз соціальних ситуацій,

  • метод залучення до участі в етнічно-художніх виставках.

Дамо коротку характеристику кожному методу.

Метод аналізу соціальних ситуацій. Використання цього методу сприяє підготовці старших підлітків до життя, виробленню в них зви­чок громадської поведінки, пошуку шляхів роз­в'язання життєвих ситуацій відповідно до вимог сучасного життя суспільства. Застосовуючи цей метод у технології патріотичного виховання учням пропонується вирішити завдання зі стандартизованими умовами життєвої ситуації, яку можуть обрати самі учні з актуальних подій, зафіксованих періодичними виданнями. Практикується застосування ситуації-ілюстрації, оскільки ілюстративність посилює емоційне сприймання, «ілюстрація у патріотичному вихованні - вид наочності, який полягає у використанні творів живопису, прикладів з художньої літератури, документів, кінофільмів телепередач» [6, с.219].

Соціально-проектна діяльність - метод полягає в виборі найліпшого варіанта майбутніх дій для досягнення основної мети, передбачає координоване виконання визначений період взаємопов'язаних дій, спрямованих на досягнення конкретних цілей (результату). Реалізовується на практиці постановкою завдань для учнівських угруповань зі змагальною компонентою. Нажаль цей метод має малу практичну історію через слабкий базовий рівень готовності до самостійних дій та колективного прийняття рішень учнів училища.

Метод ситуаційно-рольових ігор передбачає постановлення учнів у ситуацію, що включає ті ж обмеження, мотивацію, що існують у реальному світі - певне комунікативне завдання вирішується учасниками в процесі імпровізованого розігрування ситуації. Ситуаційно-рольові ігри в патріотичному вихованні здебільшого мають занурювати учасників в інший історичний простір з імітацією діяльності певних історичних постатей чи соціально-історичних груп. Це найулюбленіший метод учнів за моєю практикою.

Метод соціально-психологічних тренінгів – це своєрідний гібрид попереднього методу з такими методами як круглий стіл, відкрита трибуна, прес-конференція, це своєрідна рольова гра з заданими умовами, але спонтанною реалізацією та більш глибинною рефлексією учнів і , на відміну від рольової гри, активною участю викладача.

Метод круглого столу полягає в організації обговорення теми, яка має неоднозначне тлумачення, і тому виникає необхідність її аналізу і обґрунтування в різноманітних аспектах з запрошенням певних компетентних осіб і застосуванням технічних засобів, матеріалів з періодичної преси, схем, наочних прикладів. Використання методу потребує попередню підготовку учасників, які заздалегідь готують доповіді, реферати та виступи. На занятті вони заслуховуються, після чого починається їх обговорення, аналіз, коментування, обмін думками.

Напрацьовано деякі принципи вдалого застосування методу:



  • визначення мети обговорення (наприклад, узагальнити ідеї і думки щодо обговорюваної проблеми);

  • виступи всіх учасників круглого столу мають характер опанування (кожний повинен висловлювати думку з приводу обговорюваного питання, а не з приводу думок інших учасників);

  • всі учасники обговорення рівноправні і ніхто не має права диктувати свою волю і рішення[7, с.2].

Екскурсійний метод це комплексний метод з рядом особливостей, що поєднує в собі традиційний наочний метод та дослідницькі елементи роботи учнів, застосування цього методу дозволяє наочно продемонструвати зв'язок матеріалу, що вивчається з раніше отриманим екскурсантами досвідом. Серед переваг цього методу слід зазначити живе, конкретне і життєве вивчення минулого, всебічне сприйняття об’єкту, підвищений інтерес до роботи і на основі цього – більш поглиблене і міцне засвоєння матеріалу.

Метод інтерв’ювання - метод інтерв'ювання, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника, дає змогу одержати глибинну інформацію про думки, погляди, мотиви, уявлення респондентів. Суттєвою його особливістю є, здебільшого, зацікавленість респондента опитуванням, яка забезпечується особистим контактом учасників інтерв'ю. В контексті технології патріотичного виховання інтерв’ювання застосовується як аудиторний метод навчання, так і для виконання домашнього завдання.

Метод залучення до участі в етнічно-художніх виставках зводиться до організації учнівського загалу для проведення тематичних етнічно-художніх виставок з залученням осіб з близького кола спілкування учнів в якості авторів мистецьких виробів чи власників історичних експонатів.

Виховання патріотизму на уроках історії.

Але основою цього процесу є уроки історії,бо вони завжди були покликані сприяти вихованню громадянськості, патріотизму учнів, благодатний матеріал для чого дає вивчення предмету. Пізнаючи ідею Батьківщини, переживаючи почуття любові до неї, захопленості, відчуваючи тривогу про її нинішньому і майбутньому, учень стверджує свою гідність, прагне бути схожим на героїв Батьківщини. Учасник вітчизняної війни 1812 року Я.П. Кульнев писав: "Герой, службовець Батьківщині, ніколи не вмирає і оживає в потомство."

Завдяки патріотизму і героїзму народних мас,Україні вдавалося виходити з найважчих ситуацій у найскладніші періоди своєї історії. Уроки історії покликані допомогти пережити і осмислити все позитивне, що було в минулому. Засвоєння учнями ідеї любові до Батьківщини, до всього людства, прищеплення загальнолюдських норм моральності є найважливішим етапом формування громадянськості, виховання Громадянина Україні. Це досягається, коли ідеї патріотизму розкриваються перед розумом і серцем вихованця в яскравих, емоційних образах, пробуджують в них почуття співпереживання, подяки до мужніх борців за торжество правди, справедливості. У теж час, знання про Батьківщину повинні викликати не тільки гордість за її досягнення, а й серцевий біль, тривогу, занепокоєння тим, що у нас не все ще таке, яким має бути.



Історія - це могутня і вічно жива сила, яка творить Патріота, Громадянина.

Мені здається, що це особливо важливо зараз, коли у багатьох людей втрачені ціннісні орієнтири, втрачено почуття любові до своєї Батьківщини. Гірко усвідомлювати, що в нашому сучасному суспільстві громадяни не пов'язують себе, своє життя з процвітанням і могутністю Вітчизни, забули його історію, не розуміють, що "без минулого немає сьогодення, не може бути майбутнього, що без любові до Батьківщини немає і не може бути любові до Людству.



Події в зоні АТО,різноманітні відгуки до ціх подій є бар ером в консолідації суспільства України на сьогодні.

Зі сторінок журналів, газет, з екранів телебачення, по - суті, зникла тема Батьківщини, замовчується або очорняється її минуле, спотворюються багато фактів. Нам все частіше намагаються вселити такі думки, як, наприклад, ідеї про те, що головний внесок у перемогу над фашизмом внесли США, Росія і саме їм ми зобов'язані тим, що змогли звільнити свою Батьківщину і поставити прапор Перемоги над рейхстагом. Країна забула своїх героїв, забула тих, кому вона зобов'язана своїм існуванням, своєю незалежністю.

Неабиякою мірою провина за це лежить і на сучасних програмах, які дуже мало годин відводять таким темам, які дають самий благодатний матеріал для патріотичного виховання, для прищеплення почуття любові до Батьківщини, її героїчного минулого.Підручники історії написані важкодоступною, сухою мовою, погано ілюстровані. Вони практично не містять яскравого фактичного матеріалу, в деяких з них зустрічаються грубі фактичні і навіть орфографічні помилки. Крім того, вони, також як і підручники з інших предметів, дорогі і не завжди доступні частини учнів. Ряд параграфів містить величезний за обсягом і необхідності засвоєння матеріал У методичній літературі також важко знайти що-небудь, присвячене питанням виховання патріотизму, якось не прийнято у нас говорити і писати про любов до Батьківщини! Тому я в своїй роботі намагаюся якомога більше уваги приділяти цьому питанню. При цьому я завжди пам'ятаю слова Сухомлинського, який писав: "... сила і ефективність патріотичного виховання визначається тим як глибоко ідея Батьківщини опановує особистістю, наскільки яскраво бачить людина світ і самого себе очима патріота".

Найбільш благодатний матеріал по вихованню любові до Батьківщини містять в собі уроки, присвячені радянсько-німецької війні. З перших уроків теми, на яку я виділяю максимум можливих годин, створюю певний емоційний настрій, використовуючи фоно-хрестоматію, ілюстративний матеріал. Починаю тему і відразу звучить у грамзапису голос Левітана про напад фашистських загарбників і наказ про мобілізацію. Потім оголошую тему: "Початок радянсько-німецької війні " і розповідаю про перехід німецько - фашистської армії кордонів України. Характеризуються сили сторін, наводяться приклади героїзму людей, які проявилися вже в перші години війни. На уроці звучать повідомлення учнів про героїчну оборону Київа,Одеси,Севастополя,нашого рідного міста Біла Церква. В якості основної ідеї уроку використовуються також написані на аркуші ватману слова Іл. Ерінбурга: "Настав час простих почуттів і простих слів. Гітлер кинув у бій всі свої сили ... Ворог сильний ... Зараз вирішується доля всієї нашої країни, кожного з наших дітей ... Якщо фашисти переможуть... Вони не можуть перемогти ... Ми вистоїмо: ми міцніше серцем ... Ми знаємо, за що стоїмо:, за Батьківщину. "

І на заключному уроці теми - конференції: "Джерела і значення перемоги у радянсько-німецької війні " - приділяю увагу насамперед героїзму простих людей, полководницькому мистецтву українських воєначальників. У виступах звучать приклади мужності людей, їх безприкладного подвигу в ім'я Батьківщини, використовуються грамзапису мелодії "Нам потрібна одна перемога" і "Реквієму", на тлі якого читаються рядки з однойменного твору Р. Рождественського.

У своїй роботі з патріотичного виховання я використовую і той величезний потенціал, який несе в собі краєзнавство: знання про свою малу Батьківщину сприяють формуванню любові до неї, бережного ставлення до всього, що дісталося від попередніх поколінь. Щоб учні змогли внутрішньо сприйняти ідею патріотизму, зуміли відчути радість пізнання нового про свою сім'ю, про свою малу Батьківщину, відчути радість передачі здобутих самостійно знань своїм одноліткам, треба постійно включати цей матеріал в свою роботу, ростити громадянина не на абстрактних ідеалах, а на прикладах з життя батьків, городян, на події з історії свого міста. Виховання патріотизму, поваги до старших, їх долі будується на конкретній історичній грунті.

А ось урок: "Моя сім'я в роки радянсько-німецької війні." До нього готуються заздалегідь, розшукуючи матеріал про своїх родичів - учасників війни або трудового фронту.

Починається він з грамзапису пісні "Журавлі.

Потім вчитель говорить, що війна торкнулася кожну у сім'ю, в тому числі і вашу, прийшла в кожен дім. Після цього оголошую тему уроку, записану на дошці. В якості наочності використовую ксерокопію документів і нагород, фотографії та медалі родичів хлопців, які брали участь у війні.

Подібні уроки мають величезний емоційний вплив на хлопців, викликають почуття гордості за своїх близьких - учасників найбільших подій історії і, сподіваюся, змушують пишатися подвигом Батьківщини, яка врятувала світ від загрози фашизму. Тему краєзнавства продовжую і в позакласній роботі.

З метою організації патріотичного виховання можна рекомендоівати наступну тематику заходів:


  • лекції, бесіди ("Я – громадянин-патріот незалежної держави України", "Пам’яті вдячні нащадки", "Моя рідна Україна", "Наша вітчизна –Україна", "Державна символіка Батьківщини", "Твої права і обов’язки", "Патріотизм – нагальна потреба України", "Моя земля – земля моїх предків", ", "Народні символи");

  • семінари, «круглі столи», конференції ("У пам’яті світ врятований", "Люблю я свій народ – ціную його звичаї");

  • уроки пам’яті ("Їх славні імена в літописі радянсько-німецької війні ", "Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься", "Наша вулиця носить ім’я героя війни", "Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів");

  • екскурсії до краєзнавчих музеїв;

  • зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби;

  • пошукова робота, участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування;

  • акції з метою упорядкування поховань захисників Вітчизни;

  • години спілкування ("Я – громадянин і патріот держави", "Я –українець!", "Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!");

виставки етнічно-художньої творчості.

Додаток № 1

Орієнтовна тематика заходів з патріотичного виховання

1. Семінари, круглі столи, конференції:

- «Наш населений пункт у роки радянсько-німецької війні

- «І пам’ятає світ врятований»;

- «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру»;



2. Уроки пам´яті, уроки мужності:

- «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зоветься»;



- «Їхні славні імена в літописі АТО»;

- «Діти на фронтах війни: пам’ятаймо!»;

- «Мужні визволителі мого отчого краю»;

- «Цей подвиг звучить у піснях і легендах сьогодні»;

- «Пам´ятники героям війни розповіли»;

- «Жінки на фронтах війни»;

- «Наша вулиця носить ім’я героя війни».

Зустрічі з ветеранами та дітьми війни, учасниками визволення України від нацистських окупантів.



3. Виховні години:

- «Я – громадянин-патріот незалежної держави»;

- «Патріотизм – нагальна потреба України»;

- «Моя земля – земля моїх предків»;



- «Мої ровесники –герої АТО»;

- «Про що розповів фронтовий трикутник (лист)»;

- «АТО у спогадах її учасників»;

- «Імена фронтовиків АТО у моєму населеному пункті»;

- «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»;

- «Велика ціна Великої Перемоги»;

- «Збережемо мир на планеті».

4. Усні журнали:

- «Наш край в роки радянсько-німецької війні»;

- «Долі учнів героів АТО , обпалені війною»;

- «Міста-герої в Україні. Від оборони до визволення»;



- «Батьки, діди заповідали мужність героям АТО ».

5. Тематичні, оглядові екскурсії:

- у краєзнавчі музеї, музеї бойової слави, у Національний музей історії радянсько-німецької війні 1941-1945 років з метою вивчення матеріалів експозицій, фондів, їх використання у виховному процесі;



- до музеїв підприємств, вищих навчальних закладів.

6. Тематичні виставки у бібліотеці .

7. Краєзнавчі пошукові експедиції:

- «Немає безіменних героїв» (походи місцями бойової слави, встановлення прізвищ воїнів, похованих у братських могилах);

- «Фронтовими дорогами моїх рідних (прадідуся, прабабусі)»;

- «Наші ровесники у партизанському русі в нашому краї»;

- «Вулиці нашого міста, названі іменами героїв Великої Вітчизняної війни».

Вагомим внеском у справу вивчення пам’ятних подій є участь учнів у Всеукраїнській історико-краєзнавчій акції учнівської молоді «Шляхами подвигу та слави».



Додаток № 2

ВІДЗНАЧЕННЯ СВЯТ І ПОДІЙ

9 листопада - День української писемності 

9 травня - День ПЕРЕМОГИ

Вітання ветеранів 

Програма "Невідомий солдат" 

друга неділя травня - День МАТЕРІ

Інформаційний матеріал 

привітання з днем матері 

27 березня - Міжнародний день театру

Інформаційний матеріал 



21 березня - Всесвітній день поезії

Інформаційний матеріал 



9 березня - День народження Тараса Григоровича Шевченка

Біографія Т.Г. Шевченка 

Тарас Шевченко (презентація)

Автопортрети Шевченка (презентація)

Спомини про Т.Г.Шевченка 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови 

День підтримки мовного і культурного різноманіття 

29 січня - Річниця бою під Крутами

Пам'яті героїв Крут 

Бій під Крутами www.kruty.org.ua

22 січня - День Соборності України

Інформаційна хвилинка 

Інформаційний матеріал до Дня Соборності України 
Додаток № 3

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка