Програма навчальної дисципліни " Основи пошуку та добування природних енергоносіїв "




Сторінка3/3
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0,53 Mb.
1   2   3

Класифікація методів пошуку. Геологічна розвідка. Історія розвитку


13

4

4

5

1.4

Домашнє завдання №2

8

-

-

8

1.5

Модульна контрольна робота №1

3

-

2

1

Усього за модулем №1

54

8

20

26

Модуль № 2 Основи видобутку природних енергоносіїв. Нафтогазорайонування України і світу”

2.1

Видобуток ПЕ. Буріння свердловин на нафту і газ. Класифікація, основні технологічні операції

9

3

2

4

2.2

Експлуатація родовищ ПЕ. Методи підвищення нафтовіддачі

12

2

6

4

2.3

Видобування, ресурси, запаси природних енергоносіїв. Основні родовища світу. Нафтогазоносність території України

12

4

4

4




Модульна контрольна №2

3

-

2

1

Усього за модулем №2

36

9

14

13

Усього за навчальною дисципліною

90

17

34

39


2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг

пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

3 семестр

Модуль № 1 „Геологія природних енергоносіїв та основи їх пошуку”

1.1

Предмет наук про Землю: геології, геохімії, мінералогії, геофізики. Історична довідка. Внутрішня будова Землі. Речовинний склад Землі. Літосфера. Мінерали та горні породи. Елементи геохронології


2

1

1.2

Геологія горючих копалин (каустобіолітів): нафти, газу, вугілля, горючих сланців. Типи літологічних пасток для вуглеводнів


2

1

1.3


Методи пошуку ПЕ: історична довідка, класифікація. Пошукові геофізичні роботи на нафту і газ. Розвідка нафтових і газових родовищ. Прямі геофізичні пошуки нафти і газу. Сейсмічні методи. Пошуки і розвідка нафтогазових родовищ під дном акваторій. Сучасні альтернативні методи

2

1

1.4


Принципи комплексування геофізичних методів. Інші геофізичні методи пошуку каустобілітів: магніторозвідка, електророзвідка тощо. Методи геофізичних досліджень свердловин (ГДС).

2

1

Усього за модулем № 1


8

4

Модуль №2 „ Основи видобутку природних енергоносіїв.

Нафтогазорайонування України і світу ”

2.1

Видобування природних енергоносіїв. Класифікація свердловин за цільовим призначенням. Технології і обладнання для буріння свердловин. Головні технологічні операції: кріплення і промивання свердловин. Сучасні підходи.

1

1

Особливості видобутку нафти і газу на морському шельфі. Розробка родовищ ПЕ, шахтним, шахтно-свердловинним та відкритим способом

2

1

2.2

Експлуатація родовищ ПЕ. Класифікація методів підвищення нафтовіддачі.

2

1

2.3

Видобування, ресурси, запаси природних енергоносіїв. Основні родовища світу.

2

1

2.4

Україна: нафтогазоносність території, тверді горючі копалини (вугілля, сланці)

2

1

Усього за модулем №2

8

5

Усього за навчальною дисципліною

17

9
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика та обсяг

пор.



Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лабор.

заняття


СРС

1

2

3

4

3 семестр

Модуль № 1 „ Геологія природних енергоносіїв та основи їх пошуку ”

1.1

Вступне заняття. Інструктаж з ПТБ. Предмети наук про Землю

2

1

1.2

Елементи геохронології. Дослідження віку мінералів і гірських порід

2

1

1.3

Принципи класифікації й діагностики мінералів.

2

2

1.4

Принципи класифікації й діагностики гірських порід.

2

2

1.5

Побудова геологічної карти за вихідними даними

2

2

1.6

Побудова геологічного розрізу за даними геологічної карти

2

1

1.7

Геологія каустобіолітів Пастки на нафту і газ. Дослідження пористості та ін. властивостей пласта-колектора та флюїдотривів.

2

1

1.8

Методи геологічної розвідки. Сейсморозвідка: Сейсморозвідувальна апаратура (сейсмостанції, сейсмічні коси, датчики пружних коливань). Розв’язання задач.

2

2

1.9

Методи геологічної розвідки. Інші методи. Розв’язання задач. Гравірозвідка. Вимірювання густини гірських порід в лабораторних і природних умовах.

2

1

1.10

Модульна контрольна робота №1

2

1

Усього за модулем № 1

20

14

Модуль № 2 „ Основи видобутку природних енергоносіїв.

Нафтогазорайонування України і світу”

2.1

Загальні відомості про техніку та методику буріння свердловин. Технології буріння свердловин. Основи колонкового та роторного буріння. Прострілочно-вибухові роботи в свердловинах (перфорація). Розрахунок тампонування цементним розчином на основі геологічного розрізу і конструкції свердловини студенти повинні самостійно розраховувати кількість і якість цементного розчину, густину розчину, а також тривалість цементування).

2

1

2.2

Методи підвищення нафтовіддачі. Третинні методи. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР)

2

1

1

2

3

4

2.3

Методи підвищення нафтовіддачі. Третинні методи. Кислотна обробка свердловин

2

1

2.4

Методи підвищення нафтовіддачі. Третинні методи. Лужна обробка при вибійної зони свердловин

2

1

2.5

Локалізація родовищ, ресурси, прогнози запасів ПЕ в світі. Нанесення на палеотектонічні схеми світу основних родовищ корисних копалин ПЕ

2

1

2.6

Нафтогазоносність території України. Нанесення на контурні карти основних геотектонічних структур та копалин ПЕ України

2

1

2.7

Модульна контрольна робота №2

2

1

Усього за модулем № 2

14

7

Усього за навчальною дисципліною

34

21


2.2.3. Самостійна робота студента, її зміст та обсяг


пор.


Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)


1

2

3

3 семестр

1.

Опрацювання лекційного матеріалу

8

2.

Підготовка до лабораторних занять

21

3.

Виконання домашнього завдання

8

4.

Підготовка до модульних контрольних робіт

2

Усього за навчальною дисципліною

39


2.2.3.1. Домашнє завдання

Домашнє завдання (ДЗ) виконується відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студентів.

Домашнє завдання виконується на основі навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання студентами, і є складовою модулю №1 „Геологія природних енергоносіїв та основи їх пошуку”.

Конкретна мета завдання міститься, в залежності від варіанту завдання, у вивченні та засвоєнні геології горючих копалин (каустобіолітів): нафти, газу, вугілля, горючих сланців, типів літологічних пасток вуглеводнів, морфології вугільних пластів, етапів вуглетворення, а також принципів нафтогазогеологічної розвідки на прикладі як конкретних об’єктів родовищ, що розробляються, так і в цілому.

Виконання, оформлення та захист домашнього завдання здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання домашнього завдання – до 8 годин самостійної роботи.


3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Список рекомендованих джерел

Основні рекомендовані джерела

      1. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія. –К.: Либідь, 2003

      2. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Лабораторний практикум із геології з основами палеонтології.–К.: Вища школа, 1997.

      3. Аллисон А., Палмер Д. Геология. - М.: Мир, 1984. - 565 с.

      4. Горшков А.П. и др. Общая геология.-М.,1978.

      5. Горшков Г.П., Якушова А.Ф. Общая геология. М.: Изд-во МГУ, 1973. – 592с.

      6. Короновский Н.В. Общая геология – М.: МГУ, 2002. – 448 с.

      7. Шевчук В.В., Іванік О.М., Крочак М.Д., Мєнасова А.Ш. Загальна геологія. Практикум. – К.:ВПЦ „Київський університет”, 2005. – 136 с.

      8. Куровець М., Гунька Н. Основи геології.- Львів, 1997.

      9. Пособие к лабораторным занятиям по курсу общей геологии.-М,1983.

      10. Контурні геологічні карти України.

Додаткові рекомендовані джерела

      1. Володин Ю.И. Разведочное бурение. –М, Недра, 1972.

      2. Ларин К.Л., Виноградов Г.Ф., Шабатин В.С. та ін. Геологорозвідувальна справа. –К.: Либідь, 1996.

      3. Каждан А.Б. Поиски и разведка месторождений полезных ископаемых. М., Недра, 1985.

      4. Милосердина Г.Г., Прокофьев А.П. Сборник типовых задач по геологоразведочному делу. М., Недра, 1976.

      5. Смирнов В.И. Подсчет запасов месторождений полезных ископаемых. М., Недра, 1960.


3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН


пор.


Назва

Шифр тем за тематичним планом

Кількість

1

2

3

4

1.

Плакати, роздавальні матеріали, карти

1.1, 2.2, 2.4

15прим.


4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
4.1 Основні терміни, поняття, означення
4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не поширюється на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною або комбінованою формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців за погодженням з проректором з навчальної роботи.

4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та методи організації навчального процесу, контролю якості навчальної діяльності та набутих студентом знань і вмінь у процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.6.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.6.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньоарифметична оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах (з даної дисципліни – за четвертий та п'ятий семестри) з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

4.2. Порядок рейтингового оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи та набутих знань та умінь здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента




Модуль№1

Модуль №2

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

4

Виконання та захист лабораторної роботи №2.1

4







Виконання та захист домашнього завдання

8

Виконання та захист лабораторної роботи №1.2

4

Виконання та захист лабораторної роботи №2.2

4




Виконання та захист лабораторної роботи №1.3

4

Виконання та захист лабораторної роботи №2.3

4




Виконання та захист лабораторної роботи №1.4

4

Виконання та захист лабораторної роботи №2.4

4




Виконання та захист лабораторної роботи №1.5

4

Виконання та захист лабораторної роботи №2.5

4




Виконання та захист лабораторної роботи №1.6

4

Виконання та захист лабораторної роботи №2.6

4




Виконання та захист лабораторної роботи №1.7

4

Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №2 студент має набрати не менше 15 балів




Виконання та захист лабораторної роботи №1.8

4




Виконання та захист лабораторної роботи №1.9

4




Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №1 студент має набрати не менше 27 балів

Виконання модульної контрольної роботи

10

Виконання модульної контрольної роботи

10




Всього за модуль

54

Всього за модуль

34




Семестровий екзамен

12

Всього за 2 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою (табл. 4.2).



4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.4. Якщо студент успішно та своєчасно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи (з позитивними за національною шкалою оцінками), то він допускається до модульного контролю з цього модуля.
Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

в балах оцінкам за національною шкалою


Рейтингова оцінка в балах

Оцінка

За національною шкалою



Виконання

та захист

лабораторної роботи


Виконання

та захист

домашнього завдання


Виконання

модульної

контрольної

роботи


4

7-8

9-10

Відмінно

3

6

7-8

Добре

2,5

5

6

Задовільно

менше 2,5

менше 5

менше 6

Незадовільно


4.2.5. Модульний контроль за модулями №1-№2 здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.6. Сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до (табл. 4.3.)

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкової модульної рейтингової оцінки

в балах оцінці за національною шкалою




Модуль №1

Модуль №2

Оцінка за національною шкалою

49-54

31-34

Відмінно

41-48

26-30

Добре

33-40

21-25

Задовільно

Менше 33

Менше 21

Незадовільно

4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).



4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці "Контрольна модульна рейтингова оцінка" відомості модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова модульна рейтингова оцінка" – "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.10. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 8 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в (табл. 4.2) максимальною оцінкою.



4.2.11. Повторне проходження модульного контролю при отриманій раніше позитивній контрольній модульній рейтинговій оцінці з метою підвищення підсумкової модульної рейтингової оцінки не дозволяється.

4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах за семестр становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкової семестрової Відповідність екзаменаційної

модульної рейтингової оцінки в балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінці за національною шкалою за національною шкалою


Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою






Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою









79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно

4.2.15. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, то він допускається до семестрового екзамену, який передбачений навчальним планом з дисципліни у 3 семестрі.

4.2.16. Семестровий екзамен здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.

4.2.17. Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку (табл. 4.5), то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується. У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.

4.2.18. При повторному складанні семестрового екзамену максимальна величина екзаменаційної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 10 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в (табл. 4.7) максимальною оцінкою.

4.2.19. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Відповідність підсумкової семестрової рейтингової оцінки

в балах оцінці за національною шкалою та шкалою ECTS


Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою



Оцінка

за шкалою ECTS



Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)



82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)



75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з

певною кількістю суттєвих помилок)


67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)



60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)



35 – 59

Незадовільно



FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)



1 – 34

F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним курсом)

4.2.20. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без екзамену, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів та без перескладань і отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку. У протилежному випадку він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.

4.2.21. Для оформлення звільнення від складання екзамену студент повинен подати в установленому порядку письмову заяву на ім'я директору інституту.

4.2.22. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів та без перескладань, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та мінімальної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для "Відмінно" – 11 балів, для "Добре" – 9 балів, для "Задовільно" – 7 балів).

4.2.23. У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонках "Екзаменаційна рейтингова оцінка" заліково-екзаменаційної відомості робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова семестрова рейтингова оцінка" – "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.25. Повторне проходження семестрового контролю при отриманій раніше позитивній екзаменаційній рейтинговій оцінці з метою підвищення підсумкової семестрової рейтингової оцінки не дозволяється.

4.2.26. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.27. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.



(Ф 03.02 – 01)

АРКУШ ПОШИРЕННЯ ДОКУМЕНТА

прим.


Куди передано (підрозділ)

Дата

видачі


П.І.Б. отримувача

Підпис отримувача

Примітки






























































































































































































































































(Ф 03.02 – 02)

АРКУШ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДОКУМЕНТОМ

№ пор.

Прізвище ім'я по-батькові

Підпис ознайомленої особи

Дата ознайом-лення

Примітки



















































































































































































































(Ф 03.02 – 04)

АРКУШ РЕЄСТРАЦІЇ РЕВІЗІЇ

№ пор.

Прізвище ім'я по-батькові

Дата ревізії

Підпис

Висновок щодо адекватності


























































































































(Ф 03.02 – 03)

АРКУШ ОБЛІКУ ЗМІН

№ зміни

№ листа (сторінки)

Підпис особи, яка

внесла зміну



Дата внесення зміни

Дата

введення зміни



Зміненого

Заміненого

Нового

Анульо-

ваного


















































































































































































































































































































































(Ф 03.02 – 32)

УЗГОДЖЕННЯ ЗМІН




Підпис

Ініціали, прізвище

Посада

Дата

Розробник













Узгоджено













Узгоджено













Узгоджено














1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка