Програма навчальної дисципліни " Порівняльно-історичне І типологічне мовознавство" підготовки "Магістр"




Скачати 425,86 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.04.2017
Розмір425,86 Kb.
  1   2


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

з навчально-виховної роботи
______________ Соловей М. І.

“______” листопада 2012 року



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”


підготовки “Магістр”
спеціальності 8.02030301, 8.01030302 Мова і література*(із зазначення мови), 8.02030304 Переклад (із зазначення мови)
факультет: германської філології, романської філології, сходознавства, перекладачів

Київ


2012 рік
 Корольова , 2012 рік

 Ханикіна , 2012 рік

Програма “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” для студентів

спеціальністю 8.02030302 Мова і література* (із зазначення мови), 8.02030304 Переклад (із зазначення мови).

29 листопада 2012 року. – 21 с.
Розробники: завідувач кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології, доктор філологічних наук, професор Корольова А. В., ст. викладач Ханикіна Н. В.
Програма затверджена на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології
Протокол від 29 листопада 2012 року № 5
Завідувач кафедри: доктор філол. наук, проф. Корольова А. В.
_______________________проф. Корольова А. В.

“_____” листопада 2012 року


Схвалено вченою радою факультету перекладачів

Протокол від 20 року №


“_____” листопада 2012 року
Голова _______________ Франко О. Б.
Декан факультету германської філології _________________ Мойсеєнко І. П.
Декан факультету романської філології _________________ Чернуха А. М.
Декан факультету сходознавства ___________________ Сорокін С. В.
Схвалено вченою радою Університету
Протокол від __________________ року, №
“_____” листопада 2012 року

Голова _______________

 Корольова , 2012 рік

 Ханикіна , 2012 рік




  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів 2,5

Галузь знань

Гуманітарні науки



Нормативна


Напрям підготовки


Модулів 1

Спеціальність (професійне

спрямування): 8.02030302

Мова і література (із зазначенням мови), 8.02030304 Переклад (із зазначенням мови)


Рік підготовки:

Змістових модулів:

7


2012-й

-

Індивідуальне науково-дослідне завдання: проектна робота

Семестр

Загальна кількість годин: 90

9-й

-

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента: 4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

“Магістр”



20 год.

- год.

Практичні

10 год.

- год.

Лабораторні

- год.

- год.

Самостійна робота

60 год.

- год.

Індивідуальні завдання: - год.

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1: 2;

для денної форми навчання: 1: 2.


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: розширення та поглиблення у магістрів знання з теорії та історії мовознавства, введення у проблематику сучасної лінгвістики.

Завдання курсу – ознайомити випускників з найважливішими історичними періодами, школами, напрямами мовознавчої науки, актуальними ідеями та проблемами сучасного мовознавства, озброїти їх необхідною сумою знань з історії мовознавства, що повинно позитивно вплинути на загальну лінгвістичну підготовку словесника, практику викладання мови у різних навчальних закладах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати: основні етапи становлення і розвитку мовознавства, проблематику основних його напрямів; практично використовувати теоретичні знання, а саме: характеризувати мовознавство Давньої Індії, Давнього Китаю, античне та арабське мовознавство; визначати основні проблеми та представників мовознавства Середньовіччя та епохи Відродження; репрезентувати передвісників та основоположників порівняльно-історичного мовознавства, їх лінгвістичні погляди та метод дослідження; характеризувати основні напрями у мовознавстві другої половини ХІХ століття (натуралістичний, психологічний, молодограматизм); прояснити сутність та проблематику основних шкіл, структуралізму і генеративізму, неогумбольдтіанства у різних проявах; охарактеризувати розвиток українського мовознавства; визначати особливості різноманітних напрямів сучасного мовознавства.

Опанувавши поданий матеріал, студенти повинні



вміти: чітко характеризувати головні періоди історичного розвитку лінгвістики; розрізняти специфіку та проблеми різних напрямів мовознавства, їх представників та коло їхніх наукових інтересів; логічно та аргументовано викладати проблематику сучасних напрямів розвитку лінгвістики, давати визначення основних понять, характеризувати дослідження провідних учених певного напряму; синтезувати знання, отримані з попередніх теоретичних і практичних курсів, для характеристики та аналізу мовних явищ.


  1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Лінгвістичний компаративізм: структура та етапи розвитку.

Тема 1. Складові лінгвістичного компаративізму.

Тема 2. Порівняльно-історичне мовознавство або генетична типологія.

Тема 3. Ареальна лінгвістика.

Тема 4. Лінгвістична типологія.

Змістовий модуль 2. Зародження описового мовознавства.

Тема 1. Мовознавство Давньої Індії, Сходу.

Тема 2. Лінгвістичні знання у Стародавніх Греції та Римі.

Тема 3. Мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження.

Змістовий модуль 3. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта.

Тема 1. Перша лінгвістична праця “Про порівняльне вивчення мов стосовно різних епох їхнього вивчення” (1820 р.).

Тема 2. Стадіальна концепція розвитку мов.

Тема 3. Поняття внутрішньої форми мови.

Змістовий модуль 4. Натуралізм і психологізм у мовознавстві.

Тема 1. Виникнення натуралістичної школи у порівняльно-історичному мовознавстві.

Тема 2. Натуралістична концепція мови А. Шлейхера.

Тема 3. Психологічний напрям у компаративістиці та його основоположник Г. Штейнталь.

Тема 4. В. Вундт та його етнопсихологічна концепція.

Тема 5. О. Потебня – представник психологічного напряму у славістиці.

Змістовий модуль 5. Методи компаративістики та контрастивістики.

Тема 1. Порівняльно-історичний метод (компаративний, лінгвогенетичний).

Тема 2. Метод лінгвістичної географії (ареальний).

Тема 3. Зіставний і зіставно-типологічний методи та їх процедури.

Тема 4. Процедури визначення мовних універсалій.

Змістовий модуль 6. Порівняльно-історичне мовознавство і структуралізм.

Тема 1. Історичні та методологічні основи структуралізму.

Тема 2. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.

Тема 3. Празька лінгвістична школа.

Тема 4. Копенгагенський структуралізм.

Тема 5. Американський структуралізм.

Змістовий модуль 7. Функціоналізм у лінгвістиці.

Тема 1. Сукупність шкіл і напрямів функціональної лінгвістики.

Тема 2. Основний принцип функціональної лінгвістики.

Тема 3. Набуток функціональної лінгвістики.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Лінгвістичний компаративізм: структура та етапи розвитку

Тема 1. Складові лінгвістичного компаративізму




1

2







2



















Тема 2. Порівняльно-історичне мовознавство або генетична типологія




1































Тема 3. Ареальна лінгвістика




1































Тема 4. Лінгвістична типологія




1































Разом за змістовим модулем 1: 8 годин




4

2







2



















Змістовий модуль 2. Зародження описового мовознавства

Тема 1. Мовознавство Давньої Індії, Сходу




1










2



















Тема 2. Лінгвістичні знання у Стародавніх Греції та Римі




1










2



















Тема 3. Лінгвістична типологія





































Разом за змістовим модулем 2: 6 годин




2










4



















Змістовий модуль 3. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта

Тема 1. Перша лінгвістична праця “Про порівняльне вивчення мов стосовно різних епох їхнього вивчення” (1820 р.)




1

2




























Тема 2. Стадіальна концепція розвитку мов




1










2



















Тема 3. Поняття внутрішньої форми мови





































Разом за змістовим модулем 3: 6 годин




2

2







2



















Змістовий модуль 4. Натуралізм і психологізм у мовознавстві

Тема 1. Виникнення натуралістичної школи у порівняльно-історичному мовознавстві







2




























Тема 2. Натуралістична концепція мови А. Шлейхера




1










2



















Тема 3. Психологічний напрям у компаративістиці та його основоположник Г. Штейнталь




1










2



















Разом за змістовим модулем 4: 8 годин




2

2







4



















Змістовий модуль 5. Методи компаративістики та контрастивістики

Тема 1. Порівняльно-історичний метод (компаративний, лінгвогенетичний)




1

2




























Тема 2. Метод лінгвістичної географії (ареальний) Метод лінгвістичної географії (ареальний)




1































Тема 3. Зіставний і зіставно-типологічний методи та їх процедури




1































Тема 4. Процедури визначення мовних універсалій




1










2



















Разом за змістовим модулем 5: 8 годин




4

2







2





















Змістовий модуль 6. Порівняльно-історичне мовознавство і структуралізм

Тема 1. Історичні та методологічні основи структуралізму




1

2




























Тема 2. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра




1










2



















Тема 3. Празька лінгвістична школа




1































Тема 4. Копенгагенський структуралізм




1































Тема 5. Американський структуралізм





































Разом за змістовим модулем 6: 8 годин




4

2







2



















Змістовий модуль 7. Функціоналізм у лінгвістиці

Тема 1. Сукупність шкіл і напрямів функціональної лінгвістики




1










2



















Тема 2. Основний принцип функціональної лінгвістики




1































Тема 3. Набуток функціональної лінгвістики





































Разом за змістовим модулем 7: 4 години




2










2



















Усього годин

90

20

10

-

-

18

-


















ІНДЗ





































Усього годин








































5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин





Навчальним планом не передбачено





6. Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Мета і завдання порівняльно-історичного мовознавства

2

2

Зіставне мовознавство як наука та основи зіставного мовознавства як навчальної дисципліни

2

3

Лексико-семантичні системи різних мов

2

4

Типологія мовних систем і підсистем

2

5

Міжкультурна комунікація

2




Разом

10



7. Теми лабораторних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин





Навчальним планом не передбачено





8. Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Внесок вітчизняних учених у зіставне мовознавство

2

2

Етапи зіставного аналізу

3

3

Склад і суперсегментні засоби

1

4

Методика зіставного дослідження словотвору

2

5

Словотвірна потенція різних класів слів.

1

6

Аспекти і константи зіставного дослідження морфологічних систем

3

7

Способи вираження граматичних значень у мовах світу

2

8

Категорія роду у різних мовах світу

2

9

Категорія числа у різних мовах світу

2

10

Категорія відмінка у різних мовах світу

2

11

Обсяг словникового фонду мови

3

12

Типологічні відмінності у звуковій організації мови та їх можливі наслідки у граматиці, лексиці та віршуванні

3

13

Соціальні та внутрішні передумови запозичень

2

14

Комунікативні ранги мов

2

15

Соціолінгвістичний зміст поняття “класична мова”

2

16

Етнічна та культурна двомовність

2

17

Спеціалізовані штучні мови

2

18

Діаспори і компактне проживання етномовних груп

2

19

Соціолінгвістичні універсалії

3

20

Типи мов та історія цивілізацій

2




Разом: 20

42

9. Індивідуальні завдання

1. Презентації у Power Point.

2. Написання рефератів.

3. Індивідуальна робота з картками.

4. Розробка таблиць.

5. Складання міні-словників з обраної теми.

6. Складання лінгвістичних задач.
10. Методи навчання

Під час вивчення курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” використовуються такі методи навчання, як: словесні (лекції, розповіді-пояснення, розповіді-висновки, бесіди), наочні (демонстрація лекцій у режимі Power Point, таблиці), практичні (вправи, розв’язання лінгвістичних задач зіставного характеру), проблемно-пошукові (створення проблемних ситуацій: питань, задач, експериментальних завдань).


11. Методи контролю

Діагностика успішності навчання з дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” включає поточний контроль, модульний контроль та складання підсумкового заліку.

Поточний контроль передбачає проведення співбесід зі студентами, усного вибіркового опитування, письмовий експрес-контроль, підготовку фіксованих доповідей з проблемних питань, індивідуальну роботу студента (робота з картками, презентації у режимі Power Point, реферати), самостійну роботу студента (розробка порівняльних і зіставлюваних таблиць з проблемних питань, складання лінгвістичних задач, робота з етимологічними та лінгвістичними словниками, укладання міні-словників за обраною тематикою), тестування.

Для модульного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять, самостійної роботи та індивідуальної роботи студента, передбачено проведення модульної контрольної роботи (у формі тестів).

Рівень засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначають з допомогою рейтингової системи оцінювання. Підсумкову оцінку якості засвоєння навчальної програми визначають за результатами заліку.
12. Розподіл балів, які отримують студенти
Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів І–V курсів однакова для всіх дисциплін. У структурі кожного модуля з усіх навчальних дисциплін оцінюються такі складники:


Аудиторна

робота студента

Самостійна

робота студента

Модульна контрольна робота

Рейтинг кожного модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – “відмінно” (‘5’), “добре” (“4”), “задовільно” (“3”), “незадовільно” (“2»). Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування семінарських та практичних занять позначаються 0.

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 101. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

За рішенням кафедри згідно з установленими кафедрою критеріями поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) може здійснюватися за 10-бальною шкалою (від 0 до 10). У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до цілого числа. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 52.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі (“відмінно” (“5”), “добре” (“4”), “задовільно” (“3”), “незадовільно” (“2”)). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:




відмінно – 50 балів;

добре – 40 балів;

задовільно – 30 балів;

незадовільно – 20 балів;

Неявка на МКР – 0 балів;

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.



Підсумковий контроль

Залік

Відмітка про залік у національній шкалі (“зараховано, не зараховано”) та оцінка в шкалі ЄКТС виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90 – 100 балів – А

82 – 89 балів – В

75 – 81 бал – С

66 – 74 бали – D

60 – 65 бали – Е

40 - 59 балів – FX

39 балів і нижче – F

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – E та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік “не зараховано”, то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.

Дисципліни за вибором Університету і за вільним вибором студента циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки, курси за вибором, спецкурси, навчальні дисципліни, з яких передбачено лише лекційні заняття і підсумковий контроль у формі заліку, оцінюються таким чином. Вивчення кожної зазначеної дисципліни завершується написанням студентами модульної контрольної роботи, під час якої перевіряється засвоєння студентами програмного матеріалу курсу, винесеного як на аудиторну, так і на самостійну роботу. Модульна контрольна робота (МКР) оцінюється у 100-бальній шкалі. Для цього кожне питання МКР оцінюється у 4-бальній шкалі (“відмінно” (“5’), “добре” (“4”), “задовільно” (“3”), “незадовільно” (“2”)), потім встановлюється середнє арифметичне з цих оцінок з округленням до десятої частки. Середньоарифметичне значення помножується на 20. Результат є семестровим рейтинговим балом у 100-бальній шкалі, якому відповідає оцінка за шкалою ЄКТС:


90 – 100 балів – А

82 – 89 балів – В

75 – 81 бал – С

66 – 74 бали – D

60 – 65 бали – Е

40 - 59 балів – FX

39 балів і нижче – F

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку. Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – E та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік “не зараховано”, то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його підсумковий рейтинговий бал за дисципліну.



13. Методичне забезпечення

1. Підручники.

2. Словники.

3. Плани для проведення практичних занять.

4. Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи.

5. Таблиці.

6. Рекомендовані списки наукової літератури.

7. Пакети тестів і контрольних робіт.

8. Список питань для самоконтролю.

9. Лекції у режимі Power Point.



10. Збірники вправ.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка