Програма навчальної дисципліни "Хімія природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів"




Сторінка2/3
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0,6 Mb.
1   2   3

Система менеджменту якості




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


навчальної дисципліни

"Хімія природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів"

(за кредитно-модульною системою)




Галузь знань: 0513 "Хімічна технологія та інженерія"

Напрям підготовки: 6.051301 "Хімічна технологія"


Курс – 2 Семестр – 4

Лекції – 36 Екзамен – 4 семестр

Лабораторні заняття – 54

Самостійна робота – 90

Усього (годин/кредитів ECTS) – 180/5.0


Курсова робота – 4 семестр

Індекс Р5-6.051301-1/12-4.13


СМЯ НАУ РНП 10.02.02-01-2012

Робоча навчальна програма дисципліни "Хімія природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів" розроблена на основі робочого навчального плану № РБ-5-6.051301-1/12 підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за напрямом 6.051301 "Хімічна технологія", навчальної програми цієї дисципліни, індекс № НБ-5-6.051301-1/12-4.13, затвердженої ректором 19.01.2012, "Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)" та "Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання", затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од, та наказу ректора від 12.04.2005 №81/од.


Робочу навчальну програму розробив

доцент кафедри хімії і хімічної технології _____________________ В. Єфименко

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні випускової кафедри напряму 6.051301 "Хімічна технологія" (спеціальність 7/8.05130105 "Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів") – кафедри хімії і хімічної технології, протокол №_____ від "_____"___________2012 р.

Завідувач кафедри __________________________________ С.Іванов

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-редакційно-методичної ради Інституту екологічної безпеки, протокол №_____ від "_____"___________2012 р.


Голова НМРР ________________________________________О.Матвєєва




УЗГОДЖЕНО

Директор ІЕБ

_______________ О.Запорожець


"____"____________2012 р.

Рівень документа – 3б

Плановий термін між ревізіями – 1 рік

Контрольний примірник


ЗМІСТ

стор.


Вступ ................................................................................................................

1. Пояснювальна записка ................................................................................

1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

1.2. Мета викладання навчальної дисципліни .....................................................

1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ...................

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ........................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни .....................................

2. Зміст навчальної дисципліни ......................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни .....................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ...................

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг........................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика та обсяг..................................................

2.2.3. Самостійна робота студента, її зміст та обсяг…........................................

2.2.3.1. Курсова робота……...............................................................................

3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни .......................................

3.1. Список рекомендованих джерел …………………........................................

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,

методичних матеріалів до технічних засобів навчання …...........................



4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь…..

4.1 Основні терміни, поняття, означення ............................................................

4.2. Порядок рейтингового оцінювання набутих студентом знань та вмінь….

5. Форми документів Системи менеджменту якості………………………


4

4

4



4

4

4



5

6

6



6

7

7



8

9

9



10

10

11


11

11

13



18


ВСТУП

Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, розробленої за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та умінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки за багатобальною шкалою в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.
1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дана навчальна дисципліна є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують нафтохімічний профіль фахівця в області хімічної технології палива та вуглецевих матеріалів.

1.2. Мета викладання навчальної дисципліни

Основною метою дисципліни «Хімія природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів» є формування фундаментального світогляду спеціаліста в галузі палива та вуглецевих матеріалів, вивчення походження та хімії вугілля, нафти і газу, технологічних процесів їх переробки.

1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:



- оволодіння основними теоріями походження природних енергоносіїв;

- вивчення алотропних модифікацій та хімії вуглецю;

- дослідження основ газифікації вугілля та термічних процесів його переробки;

- вивчення хімії нафти, елементного та фракційного її складу, вибору напрямків переробки, типів ректифікаційних колон;

- вивчення хімії природного та скрапленого газу.

1.4. Інтегровані вимоги до знань та умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення даної навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

- теорії походження природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів;

- алотропні модифікацій та хімію вуглецю;

- основи газифікації вугілля та термічних процесів його переробки;

- хімію нафти, елементний та фракційний її склад, вибір напрямків переробки, типів ректифікаційних колон;

- хімію природного та скрапленого газу.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:



Вміти:

- аналітично аналізувати теорії походження природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів;

- самостійно аналізувати хімічні процеси, що протікають при термічній переробці вугілля та вуглецевих матеріалів;

- проводити технічний та елементний аналіз вугілля, нафти, газу та продуктів їх переробки;

- самостійно розробляти напрями технологічних процесів переробки нафти для покращення якості нафтопродуктів;

- аналізувати хімію природного та скрапленого газу.

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох класичних навчальних модулів. Окремим третім модулем є курсова робота, яка виконується в 4 семестрі.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Хімія вуглецю та вугілля” студент повинен:

Знати:

- фізико-хімічні властивості вуглецю та його алотропні модифікації;

- особливості вуглевидобувної галузі України та інших країн світу;

- основи газифікації вугілля та термічні процеси його переробки;

- основи технічного та елементного складу вугілля та продуктів його переробки;

Вміти:

- самостійно аналізувати хімічні процеси, що протікають при термічній переробці вугілля та вуглецевих матеріалів;

- проводити технічний та елементний аналіз вугілля та продуктів його переробки.

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля № 2 „Основи хімії нафти та газу” студент повинен:

Знати:

  • особливості процесів видобутку та очистки нафти, природного газу;

  • технологічні схеми первинної переробки нафти для одержання палив та масел;

  • методику визначення основних показників якості нафтової сировини, газу та продуктів їх переробки.

Вміти:

  • самостійно проводити розрахунки технологічних процесів та складати технологічні схеми одержання нафтопродуктів залежно від кінцевих вимог до них;

  • аналізувати хімію та технологічні процеси переробки природного газу і газових конденсатів.

1.5.3 У результаті виконання курсової роботи (модуль №3) студент повинен:

Знати:

  • особливості хімії вуглецю, природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів;

  • основи технологічних процесів переробки природних енергоносіїв.

Вміти:

  • самостійно працювати з літературними джерелами;

  • знаходити оптимальні умови переробки природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів;

  • самостійно розраховувати матеріальний та тепловий баланс процесів переробки природних енергоносіїв.

Знання та вміння, отримані студентом під час вивчення даної навчальної дисципліни, використовуються в подальшому при вивченні багатьох наступних дисциплін професійної підготовки фахівця з базовою та повною вищою освітою.

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни




2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. Тематичний план навчальної дисципліни


пор


Назва теми

Обсяг навчальних занять

(год.)


Усього

Лекції

Лабора-торні

СРС

1

2

3

4

5

6

4 семестр

Модуль №1 „ Хімія вуглецю та вугілля

1.1.

Природні енергоносії України. Запаси, родовища.

13

2

6

5


1.2.

Стадії процесу утворення вугілля.

3

2

-

1

1.3.

Алотропні модифікації вуглецю.

8

2

3

3

1.4.

Хімія вуглецю.

13

2

6

5

1.5.

Піроліз твердих горючих копалин.

3

2

-

1

1.6.

Хімія газифікації вугілля.

13

2

6

5

1.7.

Кокс як сировина для металургії.

3

2

-

1

1

2

3

4

5

6

1.8.

Методи дослідження твердих горючих копалин.

13

2

6

5

1.9.

Модульна контрольна робота №1

3

2

-

1

Усього за модулем №1

72

18

27

27

Модуль № 2 „ Основи хімії нафти та газу

2.1.

Походження, добування, класифікація нафти.

13

2

6

5

2.2.

Хімія первинної та вторинної переробки нафти.

3

2

-

1

2.3.

Теоретичні основи одержання палив для реактивних двигунів.

8

2

3

3

2.4.

Основи виробництва автомобільних бензинів.

13

2

6

5

2.5.

Основи хімічної технології виробництва масел та мастил.

3

2

-

1

2.6.

Cклад, властивості, транспортування і основні напрямки переробки природних газів.

13

2

6

5

2.7.

Процеси розділення вуглеводневих газів.

3

2

-

1

2.8.

Стабілізація і переробка газових конденсатів.

13

2

6

5

2.9.

Модульна контрольна робота №2

3

2

-

1

Усього за модулем №2

72

18

27

27

Модуль № 3 "Курсова робота"

3.1

Хімія і технологія переробки вугілля, нафти та газу.

36

-

-

36

Усього за модулем №3

36

-

-

36

Усього за навчальною дисципліною

180

36

54

90


2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

пор.



Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

4 семестр

Модуль №1 „ Хімія вуглецю та вугілля

1.1.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівця з хімічної технології палива та вуглецевих матеріалів. Вуглець як основа тваринного і рослинного світу. Природні енергоносії України. Запаси, родовища.

2

1

1.2.

Початковий рослинний матеріал. Стадії процесу утворення вугілля.

2

1

1.3.

Алотропні модифікації вуглецю. Фізико-хімічні властивості.

2

1

1.4.

Хімія вуглецю. Застовування вуглецю в нанотехнологіях.

2

1

1

2

3

4

1.5.

Піроліз твердих горючих копалин. Напівкоксування, середньотемпературне коксування, високотемпературне коксування, графітація.

2

1

1.6.

Хімія газифікації вугілля. Способи газифікації, газогенератори. Очистка газу.

2

1

1.7.

Кокс як сировина для металургії. Основи прцесу коксового виробництва.

2

1

1.8.

Методи дослідження твердих горючих копалин.

2

1

1.9.

Модульна контрольна робота №1.

2

1

Усього за модулем №1

18

9

Модуль №2 „ Основи хімії нафти та газу

2.1.

Походження, добування, класифікація нафти. Очищення нафтової сировини.

2

1

2.2.

Хімія первинної та вторинної переробки нафти. Ректифікаційні колони.

2

1

2.3.

Теоретичні основи одержання палив для реактивних двигунів. Основи технології виробництва.

2

1

2.4.

Основи виробництва автомобільних бензинів. Хімічний та вуглеводневий склад.

2

1

2.5.

Основи хімічної технології виробництва масел та мастил. Класифікація масел та мастил.

2

1

2.6.

Cклад, властивості, транспортування і основні напрямки переробки природних газів.

2

1

2.7.

Процеси розділення вуглеводневих газів. Основні показники їх якості.

2

1

2.8.

Стабілізація і переробка газових конденсатів.

2

1

2.9.

Модульна контрольна робота № 2.

2

1

Усього за модулем №2

18

9

Усього за навчальною дисципліною

36

18



2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

пор.



Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лабор.

заняття


СРС

1

2

3

4

4 семестр

Модуль №1 „ Хімія вуглецю та вугілля

1.1.

Техніка безпеки при роботі в хімічній лабораторії. Визначення вологості вугілля.

6

4

1.2.

Визначення зольності вугілля.

3

2

1.3.

Визначення виходу летких речовин.

6

4

1.4.

Визначення вмісту сірки у вугіллі.

6

4

1.5.

Визначення елементного складу вугілля.

6

4

Усього за модулем №1

27

18

1

2

3

4

Модуль №2 „ Основи хімії нафти та газу

2.1.

Визначення вмісту води та механічних домішок у нафті та продуктах її переробки.

6

4

2.2.

Визначення гетероатомних сполук у нафті та продуктах її переробки.

3

2

2.3

Визначення хімічного та групового складу бензинової фракції нафти. Основні показники якості бензинів.

6

4

2.4.

Визначення хімічного та групового складу гасової фракції нафти. Основні показники якості реактивних палив.

6

4

2.5.

Визначення основних показників якості природного та скрапле-

ного газу.



6

4

Усього за модулем №2

27

18

Усього за навчальною дисципліною

54

36

2.2.3. Самостійна робота студента, її зміст та обсяг

пор.


Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)


1

2

3

4 семестр

1.

Опрацювання лекційного матеріалу.

16

2.

Підготовка до лабораторних занять.

36

3.

Підготовка до модульних контрольних робіт.

2

4.

Виконання курсової роботи.

36

Усього за 4 семестр

90

Усього за навчальною дисципліною

90


2.2.3.1. Курсова робота

Курсова робота (КР) з дисципліни виконується у четвертому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни в області хімії природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів.

Виконання КР є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з хімічної технології палива та вуглецевих матеріалів.

Конкретна мета КР міститься у розробці технологічних схем переробки і оптимізації умов синтезу природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів. складанні схеми отримання певного нафтопродукту, розрахунків основних параметрів окремих вузлів та апаратів зумовлених варіантом індивідуального завдання.



Для успішного виконання курсової роботи студент повинен знати особливості хімії вуглецю, природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів, основні технологічні процеси їх переробки, вміти самостійно працювати з літературними джерелами, підбирати оптимальні умови проведення процесів переробки природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів з метою одержання заданих продуктів хімічної промисловості, вміти самостійно проводити розрахунки окремих вузлів апаратів переробки вуглецевих матеріалів, самостійно проводити дослідження основних показників якості природних енергоносіїв та вуглецевих матеріалів.

Виконання, оформлення та захист КР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання КР, – до 36 годин самостійної роботи.


3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Список рекомендованих джерел

Основні рекомендовані джерела

3.1.1. Левашова Ф.И., Кравцов А.В. Химия природных энергоносителей и углеродных материалов. Томск: ТПУ, 2005,108с.

3.1.2. Левашова Ф.И., Ушева Н.В. Химия природных энергоносителей и углеродных материалов.Примеры и задачи. Томск: ТПУ, 2005,16с. Гуревич И.Л. Технология переработки нефти и газа. Часть 1. – М.:Химия, 1972. – 360 с.

3. 1.3. Бухаркина Т.В., Дигуров Н.Г. Химия природных энергоносителей и углеродных материалов. М.: РХТУ,1999, 195с.

3.1.4. Глущенко И.М. Технологические основы технологии горючих ископаемых. М.:, Металлургия, 1990, 296с. Смидович Е.В. Технология переработки нефти и газа. Часть 2. – М.: Химия, 1980. – 328 с.

3.1.5. Эрих В.Н., Расина М.Г., Рудин М.Г. Химия и технология нефти и газа. – Л.: Химия, 1985, – 408с.

3.1.6. Черножуков Н.И. Технология переработки нефти и газа. Часть 3. – М.: Химия, 1978. – 424 с.

3.1.7. Сафиева Р.З. Физикохимия нефти. Физико-химические основы технологии переработки нефти. М.: Химия, 1998, – 448 с.

Додаткові рекомендовані джерела

3.1.8. Химия нефти и газа / Под ред.В.А. Проскурякова, А.Е. Драбкина – Л.: Химия, 1989, – 424с.

3.1.9. Магарил Р.З. Теоретические основы химических процессов переработки нефти. Л.: Химия, 1985, – 285 с.

3.1.10. Сарданашвили А.Г., Львова А.И. Примеры и задачи по технологии переработки нефти и газа. М.: Химия, 1980, – 256 с.

3.1.11. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение: Справочник /Под ред.В.М. Школьникова – М.: Техинформ, 1999.–596с.

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН

пор.


Назва

Шифр тем за тематичним планом

Кількість

1

2

3

4

1.

Довідкова література, графіки, номограми.

1.2 - 1.7, 2.1- 2.8


1 прим.

2.

Методичні вказівки з виконання лабораторних робіт

1.1-1.5, 2.1 - 2.5


3 прим. з кожної лабораторної роботи та їх електронні версії

3.

Методичні вказівки з виконання курсової роботи

3.1

1 прим.

та електронна версія




4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не поширюється на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною або комбінованою формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців за погодженням з проректором з навчальної роботи.

4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та методи організації навчального процесу, контролю якості навчальної діяльності та набутих студентом знань і вмінь у процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.6.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх екзаменаційних завдань.

4.1.6.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньоарифметична оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах (з даної дисципліни – за четвертий та п'ятий семестри) з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

4.2. Порядок рейтингового оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи та набутих знань та умінь здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента



4 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Мах

кількість



балів

Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

5

Виконання та захист лабораторних робіт №2.1

5







Виконання та захист лабораторних робіт №1.2

5

Виконання та захист лабораторних робіт № 2.2

5

Виконання та захист лабораторних робіт №1.3

5

Виконання та захист лабораторних робіт № 2.3

5

Виконання та захист лабораторних робіт №1.4

5

Виконання та захист лабораторної роботи № 2.4

5

Виконання та захист лабораторних робіт №1.5

5

Виконання та захист лабораторної роботи № 2.5

5

Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №1 студент має набрати не менше 15 балів

Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №2 студент має набрати не менше 15 балів

Виконання модульної контрольної роботи №1

10

Виконання модульної контрольної роботи №2

10

Усього за модулем №1

35

Усього за модулем №2

35

Виконання та захист курсової роботи

18

Семестровий екзамен

12

Усього за 4 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

в балах оцінкам за національною шкалою



Рейтингова оцінка в балах

Оцінка за

національною

шкалою


Виконання та захист

лабораторної роботи



Виконання модульної

контрольної роботи

5

9-10

Відмінно

4

7-8

Добре

3

6

Задовільно

менше 3

менше 6

Незадовільно

4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.4. Якщо студент успішно та своєчасно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи (з позитивними за національною шкалою оцінками), то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.5. Модульний контроль за модулями №1-№3 здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.6. Сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкової модульної рейтингової оцінки

в балах оцінці за національною шкалою



Модуль №1

Модуль №2

Оцінка за національною

шкалою

32-35

32-35

Відмінно

26-31

26-31

Добре

21-25

21-25

Задовільно

менше 21

менше 21

Незадовільно


4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці "Контрольна модульна рейтингова оцінка" відомості модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова модульна рейтингова оцінка" – "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.



4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.10. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 8 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2 максимальною оцінкою.

4.2.11. Повторне проходження модульного контролю при отриманій раніше позитивній контрольній модульній рейтинговій оцінці з метою підвищення підсумкової модульної рейтингової оцінки не дозволяється.

4.2.12. Оцінювання результатів виконання та захисту курсової роботи (модуль № 3) здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до рейтингової системи, наведеної в табл. 4.4 та табл. 4.5.

Таблиця 4.4



Система оцінювання результатів виконання та захисту курсової роботи

пор.


Критерій

Мах

кількість балів

1.
2.
3.
4.

Відповідність змісту виконаної роботи поставленому

завданню та повнота його розкриття……………………………………..

Правильність та повнота обґрунтування прийнятих

рішень.……………………………………………………..........................

Відповідність оформлення пояснювальної записки

вимогам ДСТУ та інших нормативних документів…………………….

Захист курсової роботи: повнота та глибина доповіді, повнота та

логічність відповідей на запитання під час захисту…………………….


3
3
3


9

Максимальна підсумкова оцінка

18


Увага! Якщо студент має нульову оцінку за хоча б одним з критеріїв 1-3 або оцінку менше 6 балів за критерієм 4 (захист курсової роботи), наведених у табл. 4.4, то курсова робота йому не зараховується.

Таблиця 4.5



Відповідність рейтингових оцінок за результати виконання та захист курсової роботи в балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою



Захист

курсової роботи

Виконання та захист

курсової роботи

8-9

16-18

Відмінно

7

14-15

Добре

6

11-13

Задовільно

Менше 6

Менше 11

Незадовільно


4.2.13. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку він може отримати за результатами захисту, дорівнює 15 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на три бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.5 максимальною оцінкою.

4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах за семестр становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.6).

Таблиця 4.6 Таблиця 4.7



Відповідність підсумкової семестрової Відповідність екзаменаційної модульної рейтингової оцінки в балах рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою за національною шкалою

Оцінка

в балах


Оцінка за

національною

шкалою





Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою



79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка