Програма навчальної дисципліни історія України кінця XVIII початку ХХ століття




Сторінка2/6
Дата конвертації03.11.2017
Розмір0,9 Mb.
1   2   3   4   5   6



2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС


з/п


Назва та зміст заняття

К-ть аудит. год.

(ден./заоч.)



1

Структура української історії в ХІХ столітті.

Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ століття». Історіографічна традиція та методологічні дискусії. «Етнічна» і «політична» концепції нації. Примордіалістська та модерністська версії генези української нації. Поняття «національна свідомість (ідентичність)». «Стадіальна» схема (періодизація) українського ХІХ століття. Джерельна база: актові та діловодні документи російських і австрійських органів державного управління, політичні твори і публіцистика, описові твори, документи політичних партій і організацій, статистичні джерела, періодика, мемуари. Перспективи досліджень історії України ХІХ століття.



2/2

2

Адміністративно-територіальний устрій та політична система України у складі Російської імперії.

Адміністративно-територіальний устрій. Самодержавство як політична система. Завершальна фаза інтегрування українських земель: ліквідація Гетьманщини, асимілятори і традиціоналісти. Включення Південної України та Криму до імперії. Правобережна Україна: річпосполитський спадок і нові російські порядки. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Українські суспільні інститути у взаєминах із російським самодержавством. Модернізація політичної влади на початку ХХ століття. Державна служба в українських губерніях Російської імперії: чиновницький апарат у відносинах з центральною владою і місцевим населенням. Наддніпрянська Україна як об’єкт міжнародної політики.



4/1

3

Форми взаємодії держави і суспільства в українських регіонах у складі монархії Габсбургів.

Адміністративно-територіальний поділ. Реформи «освіченого абсолютизму». Організація державної влади. Формування австрійського бюрократичного централізму. Конституційні реформи 1860-х років. Утвердження принципу автономії «коронних країв». Парламентсько-представницькі практики. Організація місцевого самоуправління. Образ австрійської влади в українській громадській думці.



4/1

4

Соціальна структура населення й економічний розвиток України.

Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 року. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян. Індустріалізація: економічний і соціальний аспекти. Міста підросійської України як промислові, торговельні та фінансові центри. Залізничний транспорт. Цукрова промисловість. Україна в міжнародній торгівлі зерном.

Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті: шляхта, селяни, міщани. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 року). Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 року. Індемнізація, пропінація, сервітути. Повсякденне життя села. Міста й містечка. Ремісниче виробництво і початки індустріалізації.


4/1

5

Етнічний склад населення України. Росіяни на Україні: сфери присутності, політичні позиції, майновий статус, форми громадської активності.

Національний склад населення Наддніпрянської України. Російські військові офіцери та солдати. Російське дворянство та чиновники. Старообрядці (старовіри). Російське «відкриття України» в ХІХ столітті (Україна в описах російських мандрівників). Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону. Російська інтелігенція на Україні. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини. «Українське питання» у політиці влади і російській громадській думці.



2/1

6

Поляки на Україні у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.

Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 року) і Січневе (1863 року) повстання. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ століття.

Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди. Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Польські політичні сили («подоляки», краківські консерватори, ліберальні демократи, національні демократи, людовці, соціалісти). Еволюція «української програми» в ідеології та діяльності польських політичних сил. Спроби польсько-українського порозуміння. Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.


2/1

7

Неслов’янське населення України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.

Розселення євреїв у Російській імперії. Формування «смуги осілості». Правове становище і демографічні процеси. Сфера зайнятості єврейського населення. Громадсько-політичне, культурне життя. Єврейські політичні партії та організації. Антисемітизм. Єврейські погроми.

Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Вплив революційних подій 1848—1849 років на єврейське життя в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Єврейське національне відродження, політичне життя. Українсько-єврейські відносини.

Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України. Румунське населення Буковини, угорське населення Закарпаття: демографічна характеристика та національно-правовий статус. Кримські татари. Кримськотатарське відродження ХІХ століття (Ісмаїл Гаспринський).



2/1

8

Українське «національне відродження» в контексті європейської історії кінця XVIII — першої половини ХІХ століть.

Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи. Принцип суверенітету нації. «Винайдення Східної Європи». Вплив німецького Романтизму на розвиток українського національного руху. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Феномен множинних лояльностей і формування взаємовиключних ідентичностей. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 року. Українське масонство. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості Івана Котляревського і Тараса Шевченка. Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство. Ідейні передумови революції 1848 року. «Українське питання» у баченні російської та австрійської влади й громадськості.



2/2

9

Інституційний розвиток українського руху в середині та другій половині ХІХ століття.

Інтелектуальне співтовариство як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії. Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани. Стара Київська громада. Редакційні гуртки «Основи» та «Киевской старины». Одеське товариство історії та старожитностей. Київська археографічна комісія. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Археологічні з’їзди. Братство тарасівців. Загальна українська безпартійна демократична організація. Утворення Революційної української партії. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху (Валуєвський циркуляр, Емський указ та ін.).

Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії. Ставропігійський інститут у Львові. Головна Руська Рада. Народовецькі громади. Товариство «Просвіта». Товариство ім. М. Качковського. Наукове товариство імені Шевченка. Українське представництво («Руський клуб») у Галицькому крайовому сеймі. Редакційні гуртки «Слова» та «Діла». Політичні товариства: «Руська рада» і «Народна рада». Утворення українських політичних партій у Галичині: Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія, Українська соціал-демократична партія. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.


4/1

10

Ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ століття.

Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії: історіософія М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Світогляд, історіософія та ідеологія П. Куліша. Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців. Протистояння та взаємодія «соціального» та «національного» світоглядів на Україні.

Національно-політичні орієнтації українського суспільства в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Ідея всеруської спільності. Національна свідомість і політична програма народовців у Галичині (Галицьке українофільство). Концепція «органічної праці». Мовне питання як фактор національного руху (Мовно-правописні дискусії). «Соціалізація» національної ідеї в Галичині. Філософський світогляд Івана Франка. «Націоналізація» селянства. Національний дискурс у науково-історичній думці Галичини.


2/1

11

Модернізація українського суспільства на початку ХХ століття.

Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю. Вплив революції 1905—1907 років на український рух. Українська громада в Державній Думі. Українська інтелігенція та селянство: проблеми взаємодії. Розгортання масового українського національного руху в Галичині. Утвердження в Галичині ідеї національної єдності та державного суверенітету України (Поняття «українського П’ємонту»). Українсько-польський конфлікт. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права. Еміграція. «Українське питання» в політиці російського та австрійського імперських урядів.



2/1

12

Культурно-інтелектуальна історія України ХІХ століття.

Модель світу ХІХ століття: українська перспектива. Поняття «національної культури». Ментальні риси української культури. Університети на Україні (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення. Новочасні світоглядні та культурно-мистецькі течії (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн». Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства.



2/1

13

Від Малоросії та Галицької Русі до України. (Підсумково-узагальнююче заняття).

Історія України ХІХ століття у світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму». «Національне відродження» чи націотворення? Історична генеза українського націоналізму. Дилеми української модернізації: між аграрно-патріархальним та індустріально-урбаністичним світами, між ідеєю автономії та ідеєю незалежності, між цивілізаційно-культурними розламами та концепцією національної єдності.



2/2
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка