Програма навчальної дисципліни історія України кінця XVIII початку ХХ століття




Сторінка6/6
Дата конвертації03.11.2017
Розмір0,9 Mb.
1   2   3   4   5   6



Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
При оцінюванні навчальних досягнень враховується:

— рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

— рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;

— рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з науковою літературою та історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення студента щодо історичної події, явища, діяча.

Всі види оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.


Рівні навчальних досягнень

Оцінка

Критерії навчальних досягнень студентів

І. Незадовільний

2

Студент (студентка) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так – ні»; може кількома реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; має загальне уявлення про історичну карту

ІІ. Задовільний

3

Студент (студентка) самостійно відтворює фактичний матеріал курсу; визначає окремі ознаки історичних понять; стисло характеристизує історичні постаті; встановлює послідовність подій; показує на історичній карті основні місця подій; користується за допомогою викладача наочними та текстовими джерелами історичної інформації

ІІІ. Добрий

4

Студент (студентка) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми; використовує набуті знання за аналогією; дає правильне визначення історичних понять; аналізує описані історичні факти; порівнює однорідні історичні явища; визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними; узагальнює окремі факти і формулює висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ; синхронізує події у межах курсу; називає дві-три позиції наукової літератури по темі; використовує історичні документи як джерело знань; аналізує зміст історичної карти

ІV. Відмінний

5

Студент (студентка) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; може вільно та аргументовано висловлювати власні судження; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку історіографічну та джерельну базу; порівнює і систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії, уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання


5. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

До засобів діагностики успішності студентів належать:



1. Контрольні питання (додаток 1).

2. Тестові завдання (додаток 2).
Додаток 1
Контрольні питання


  1. Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ століття». Періодизація історії України ХІХ ст.

  2. Адміністративно-територіальний устрій України у складі Російської імперії.

  3. Ліквідація Гетьманщини. Включення Правобережної України, Південної України та Криму до Російської імперії.

  4. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської політики російської імперської влади на території України.

  5. Модернізація політичної влади на початку ХХ ст.: приклад підросійської України.

  6. Адміністративно-територіальний устрій та організація австрійської державної влади в українських регіонах у складі монархії Габсбургів.

  7. Реформи «освіченого абсолютизму» в Габсбурзькій монархії. Українське австрофільство.

  8. Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії на становище українців.

  9. Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах.

  10. Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 р. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян.

  11. Індустріалізація в підросійській Україні: економічний і соціальний аспекти.

  12. Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 р.).

  13. Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 р.

  14. Етнічний склад населення Наддніпрянської України в ХІХ ст.

  15. Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.

  16. Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону.

  17. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини.

  18. «Українське питання» у політиці російського царизму та російській громадській думці.

  19. Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність.

  20. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 р.) і Січневе (1863 р.) повстання.

  21. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ ст.

  22. Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди.

  23. Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Спроби польсько-українського порозуміння.

  24. Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.

  25. Розселення євреїв у Російській імперії. Правове становище і демографічні процеси. Структура зайнятості єврейського населення.

  26. Громадсько-політичне та культурне життя єврейського населення у підросійській Україні. Антисемітизм.

  27. Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Українсько-єврейські відносини.

  28. Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України.

  29. Румунське населення Буковини, угорське населення Закарпаття: демографічна характеристика та національно-правовий статус.

  30. Кримські татари. Кримськотатарське відродження ХІХ ст.

  31. Вплив ідей Французької революції та німецького Романтизму на розвиток українського національного руху.

  32. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 р. Українське масонство.

  33. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості І. Котляревського і Т. Шевченка.

  34. Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство.

  35. Інституціоналізація українського руху в Російській імперії в ХІХ ст. Поняття «інтелектуального співтовариства».

  36. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху.

  37. Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії в середині та другій половині ХІХ ст.

  38. Утворення українських політичних партій у Галичині й на Наддніпрянщині: порівняльна характеристика.

  39. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.

  40. Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії.

  41. Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців.

  42. Національно-політичні орієнтації в українському суспільстві Галичини, Буковини й Закарпаття в середині й другій половині ХІХ ст.

  43. Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні на початку ХХ століття. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю.

  44. Вплив революції 1905—1907 рр. на український рух. Українська громада в Державній думі.

  45. Розгортання масового українського національного руху в Галичині на початку ХХ ст. Утвердження ідеї національної єдності та державного суверенітету України.

  46. Українсько-польський конфлікт у Галичині на зламі ХІХ—ХХ ст. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права.

  47. Університети на Україні (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення.

  48. Світоглядні та культурно-мистецькі течії ХІХ ст. (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн».

  49. Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства.

  50. Історія України ХІХ ст. у світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму».

Додаток 2
Зразки тестових завдань


Варіант 1



Прізвище та ім’я студента (-ки)

Академічна група

Дата


1. Позначте історичні події, з якими прийнято пов’язувати політичні та ідейні початки «українського ХІХ століття»:

А  ліквідація Запорізької Січі, запровадження конституційно-парламентського устрою в Російській імперії, виникнення українських політичних партій.

Б  поділи Речі Посполитої, декабристський рух, утворення Кирило-Мефодіївського товариства.

В  включення до складу Російської імперії Кримського ханства та Північного Причорномор’я, Велика Французька революція, скасування панщини в Австрійській імперії.

Г  поділи Речі Посполитої, включення до складу Російської імперії Кримського ханства та Північного Причорномор’я, Велика Французька революція.

Д  ліквідація гетьманства, російсько-французька війна 1812 р., діяльність «Руської трійці».
2. Позначте пропущені в тексті слово і дату: «Унаслідок (…) реформи (…) р., яка сповна поширювалася на лівобережні та південні українські губернії, створювалися місцеві органи самоврядування, які наділялися окресленими владними повноваженнями в галузі місцевого господарства, зокрема, утримання шляхів, організації освітньої мережі, продовольчої справи, охорони здоров’я, страхування та ветеринарної допомоги, а також у сприянні розвиткові торгівлі та промислам, сільським кооперативам. В основу їхньої діяльності покладався принцип всестановості та виборності».

А  аграрної; 1861.

Б  судової; 1864.

В  міської; 1870.

Г  земської; 1864.

Д  земської; 1911.
3. Позначте правовий термін, який використовувався австрійською владою для обґрунтування територіальних набутків у Галичині:

А  приєднання.

Б  окупація.

В  індемнізація.

Г  ревіндикація.

Д  возз’єднання.
4. Позначте твердження, яке розкриває зміст поняття «модернізація»:

А  оновлення в культурній сфері, які полягали у поверненні до національних традицій і форм в освіті, церковному житті, мистецтві.

Б  зміни в економіці, сутність яких полягала в переході від ручної праці до машинної, зокрема в запровадженні техніки в сільському господарстві.

В  удосконалення транспортної мережі, сутність якого полягала в переході від колісного та водяного транспорту до залізничного.

Г  складна низка перетворень, яких зазнає спільнота на шляху розвитку від урбанізованого та індустріального суспільства до традиційного аграрного.

Д  складна низка перетворень, яких зазнає спільнота на шляху розвитку від традиційного аграрного суспільства до урбанізованого та індустріального.
5. Позначте представників російської творчої інтелігенції й учених, які відіграли значну роль в інтелектуально-культурному житті України ХІХ ст.:

А  І. Гаспринський, В. Іконников, М. Бердяєв, І. Рєпін.

Б  І. Срезневський, В. Іконников, М. Бердяєв, Ю. Словацький.

В  М. Бердяєв, Шолом-Алейхем, В. Іконников, І. Рєпін.

Г  І. Срезневський, В. Іконников, М. Бердяєв, І. Рєпін.

Д  Ю. Б. Залеський, В. Іконников, М. Бердяєв, І. Рєпін.
6. Позначте навчальний заклад, який у першій третині ХІХ ст. був важливим центром польської культури на українських землях, а самі поляки називали його «волинськими Атенами»:

А  Харківський університет.

Б  Київський університет.

В  Ніжинський ліцей.

Г  Кременецький ліцей.

Д  Рішельєвський ліцей.
7. Позначте єврейську релігійну течію, що виникла в XVIII ст. в Україні й проповідувала любов до простої людини, незалежно від її достоїнств і якостей, робила наголос на почуттях і емоціях віруючих замість інтелекту й розуму:

А  автономізм.

Б  декабризм.

В  хасидизм.

Г  мізрахі.

Д  сіонізм.
8. Позначте твір, в якому говорилося про історичне покликання України: підняти інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального і духовного життя:

А  «Історія Русів».

Б  «Енеїда».

В  «Руська правда».

Г  «Книги буття українського народу».

Д  «Конституція».
9. Прочитайте уривок із біографії українського громадсько-політичного і культурного діяча та позначте його прізвище:

«Він здобув освіту в Харківському університеті і після недовгого вчителювання на Волині одержав у 1845 р. призначення до Київського університету. У своїх лекціях з історії, книгах він показував не лише подібність, але й відмінність «двох народностей» (російської та української), дві засади історичного розвитку: демократичну, козацьку в Україні і самодержавну, притаманну Росії».

А  Т. Шевченко.

Б  П. Куліш.

В  М. Костомаров.

Г  М. Шашкевич.

Д  Я. Головацький.
10. Позначте назву напівлегальних об’єднань української інтелігенції в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст., діяльність яких мала культурницьке і суспільно-політичне спрямування:

А  братства.

Б  гуртки.

В  товариства.

Г  партії.

Д  громади.



Варіант 2


Прізвище та ім’я студента (-ки)

Академічна група

Дата


1. Позначте суспільну верству, яка була рушієм українського руху на його народницькому (за І. Лисяком-Рудницьким) етапі:

А  селянство.

Б  міщанство.

В  інтелігенція.

Г  шляхта.

Д  пролетаріат.
2. Позначте пропущені в тексті слово і дату: «Під тиском всезростаючого опозиційного руху та страйкових виступів імператор (…) маніфестом (…) р. пішов на компроміс, надаючи населенню громадянські свободи, особисту недоторканність. Маніфест став першим кроком до зміни державного ладу Російської імперії з абсолютної монархії на конституційну».

А  Лютневим; 1861.

Б  Грудневим; 1867.

В  Жовтневим; 1905.

Г  Квітневим; 1906.

Д  Лютневим; 1917.
3. Позначте історичну подію, у результаті якої Буковина була приєднана до Австрійської (Габсбурзької) монархії:

А  перший поділ Речі Посполитої, 1772 р.

Б  другий поділ Речі Посполитої, 1793 р.

В  третій поділ Речі Посполитої, 1795 р.

Г  російсько-турецька війна 1768—1774 рр.

Д  російсько-французька війна 1812 р.
4. Позначте міста, які були найбільшими в Україні наприкінці ХІХ ст. за чисельністю населення:

А  Одеса, Київ, Харків, Катеринослав.

Б  Одеса, Київ, Харків, Полтава.

В  Київ, Харків, Житомир, Херсон.

Г  Харків, Київ, Чернігів, Одеса.

Д  Катеринослав, Київ, Єлизаветград, Одеса.
5. Позначте регіон України, який у ХІХ ст. мав найвищі показники зростання чисельності населення, зокрема за рахунок іноземних переселенців:

А  Слобожанщина і Лівобережна Україна («Малоросія»).

Б  Південна (Степова) Україна («Новоросія»).

В  Правобережна Україна.

Г  Волинь і Полісся.

Д  Галичина і Буковина.
6. Прочитайте текст і заповніть пропуски (дотримуйтеся даної послідовності):

«Якщо (…) протягом ХІХ століття грали провідну роль на Лівобережжі та у степовому регіоні Наддніпрянської України, то (…) залишалися найважливішою групою на Правобережжі, у так званому Південно-Західному краї (Волинській, Київській та Подільській губерніях».

А  росіяни, поляки.

Б  поляки, євреї.

В  поляки, росіяни.

Г  росіяни, євреї.

Д  німці, поляки.
7. Позначте назву протестантської течії в Україні ХІХ ст., послідовники якої (переважно німецькі колоністи) пропагували мирне співжиття у світському суспільстві, ненасильницькі методи вирішення конфліктів:

А  громадівці.

Б  хасиди.

В  єзуїти.

Г  меноніти.

Д  народники.
8. Позначте, коли в Києві діяло Кирило-Мефодіївське товариство:

А  січень 1845 — грудень 1847 рр.

Б  травень 1847 — червень 1848 рр.

В  січень 1846 — березень 1847 рр.

Г  вересень 1848 — березень 1849 рр.

Д  березень 1848 — грудень 1851 рр.
9. Позначте назву культурно-інтелектуального середовища на Слобожанщині в 30—40-х роках ХІХ ст., представники якого з розвитком української мови пов’язували надії на відновлення автономного устрою України та збереження традицій української духовної культури:

А  одеські громадівці.

Б  слобідські романтики.

В  київські позитивісти.

Г  львівські семінаристи.

Д  харківські романтики.
10. Позначте назву першої української політичної партії в Російській імперії:

А  Русько-українська радикальна партія.

Б  Українська національно-демократична партія.

В  Революційна українська партія.

Г  Українська соціал-демократична робітнича партія.

Д  Товариство українських поступовців.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка