Програма навчальної дисципліни опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр Лекції Практичні




Скачати 333,18 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір333,18 Kb.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

  1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


    Форма навчання

    Курс

    Семестр

    Лекції

    Практичні

    (семінарські)



    Всього ауд. год.

    Курсові роботи

    Контрольні роботи

    Самостійна робота

    Всього годин

    Кредити

    Залік

    Екзамен

    Денна форма навчання

    5

    9


    18


    16


    34

    -

    -

    71

    105

    3,5

    +

    -

    Заочна форма навчання

    5

    9, 10

    4

    2

    6

    -

    -

    54

    60

    2

    +

    -

  2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження є адміністративно-процесуальним правовим засобом, який забезпечує примусове виконання рішень судових та інших органів (посадових осіб) на підставах, у способі та в межах, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», реалізує захист суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб, забезпечує режим законності у правовідносинах між ними.



Метою вивчення дисципліни «Виконавче провадження» є засвоєння чинного законодавства, яке регулює примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), практикою його організації, а також ознайомлення з науковими працями про виконавче провадження.

Предметом навчальної дисципліни є вивчення загальних положень про виконавче провадження, а також правового статусу учасників виконавчого провадження, порядку та умов відкриття та здійснення виконавчого провадження, загального порядку звернення стягнення на майно боржника, заробітну плату та інших доходів, виконання рішень у немайнових спорах, порядку контролю за діяльністю державних виконавців, захист права стягувача, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати теоретичні проблеми виконавчого провадження, функції учасників виконавчого провадження, особливості звернення стягнення на грошові кошти, майно боржника, та виконання рішень у немайнових спорах, порядок та умови здійснення виконавчого провадження, практику застосування законодавства, яке регулює виконавче провадження.

Студенти повинні вміти використовувати положення виконавчого провадження в рішенні професійних задач; орієнтуватися законодавстві, яке регулює виконавче провадження, оперативно знаходити необхідну правову інформацію; застосовувати чинне законодавство до конкретної правової ситуації.

При вивченні курсу «Виконавче провадження» використовуються такі форми проведення занять: лекції, семінарські заняття, самостійна робота студентів за темами. Кінцевий контроль проводиться у вигляді заліку.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Тема 1. Загальні положення виконавчого провадження

Особливості відкриття виконавчого провадження

Добровільне виконання рішень

Примусове виконання рішень

Негайне виконання судових рішень

Тема 2. Учасники виконавчого провадження

Особливості правового положення учасників виконавчого провадження

Сторони виконавчого провадження

Представництво сторін у виконавчому провадженні

Участь у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста

Залучення понятих до провадження виконавчих дій



Тема 3. Відкриття виконавчого провадження

Виконавчі документи

Місце виконання рішення

Поновлення пропущеного строку

Відмова у відкритті виконавчого провадження

Тема 4. Порядок здійснення виконавчого провадження

Добровільне виконання рішення

Час провадження виконавчих дій

Право державного виконавця зупинити виконавче провадження

Черговість задоволення вимог стягувачів

Тема 5. Загальні положення звернення стягнення на майно боржника

Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника

Майно, на яке не може бути звернено стягнення

Оцінка майна боржника

Арешт на вилучення майна боржника

Реалізація майна, на яке звернено стягнення



Тема 6. Звернення стягнення на майно боржника – юридичної особи

Звернення стягнення на грошові кошти боржника – юридичної особи

Стягнення при ліквідації боржника

Підготовка та проведення прилюдних торгів



Тема 7. Особливості звернення стягнення на заробітну плату
та інші доходи боржника

Умови звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника

Звернення стягнення на заробітну плату боржника, який відбуває покарання

Порядок стягнення аліментів



Тема 8. Виконання рішень у немайнових спорах

Виконання рішень про поновлення на роботі

Виконання рішень про відібрання дитини

Виконання рішень про виселення боржника



Тема 9. Захист прав окремих учасників виконавчого провадження Провадження виконавчих дій щодо іноземного елементу

Захист прав стягувача у виконавчому провадженні

Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби

Відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця

Виконання рішень щодо іноземців

Виконання рішень щодо осіб без громадянства



Виконання рішень щодо іноземних юридичних осіб

4.СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Назва теми

Денна форма

Заочна форма

усього

л

п

с.р.

усього

л

п

с.р.

1. Загальні положення виконавчого провадження

11

2

1

8

7

1

-

4

2. Учасники виконавчого провадження

11

2

1

8

8

1

1

4

3. Відкриття виконавчого провадження

13

2

2

9

8

1

1

6

4. Порядок здійснення виконавчого провадження

12

2

2

8

7

1

-

6

5. Загальні положення звернення стягнення на майно боржника

12

2

2

8

6

-

-

6

6.Звернення стягнення на майно боржника – юридичної особи

12

2

2

8

6

-

-

6

7. Особливості стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника

12

2

2

8

6

-

-

8

8. Виконання рішень у немайнових спорах

12

2

2

8

6

-

-

6

9. Захист прав окремих учасників виконавчого провадження. Провадження виконавчих дій щодо іноземного елементу

11

2

2

7

6

-

-

8

Разом

105

18

16

71

60

4

2

54


5.ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Тема1: Загальні положення виконавчого провадження

1.Поняття виконавчого провадження

2.Особливості відкриття виконавчого провадження

3. Добровільне виконання рішень

4. Примусове виконання рішень

5. Негайне виконання судових рішень



Тема2: Учасники виконавчого провадження

1. Особливості правового положення учасників виконавчого провадження

2. Особи, які залучаються до проведення виконавчих дій

3. Сторони виконавчого провадження

4. Представництво сторін у виконавчому провадженні

5. Участь у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста

6. Залучення понятих до провадження виконавчих дій

7. Відводи експерта, спеціаліста, перекладача



Тема 3: Відкриття виконавчого провадження

1. Підстави для відкриття виконавчого провадження

2. Виконавчі документи

3. Місце виконання рішення

4. Поновлення пропущеного строку

5. Відмова у відкритті виконавчого провадження

6. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання

Тема 4: Порядок здійснення виконавчого провадження

1. Добровільне виконання рішення

2. Час провадження виконавчих дій

3. Відкладення провадження виконавчих дій

4. Право державного виконавця зупинити виконавче провадження

5. Черговість задоволення вимог стягувачів

6. Виконавчий збір

Тема 5: Загальні положення звернення стягнення на майно боржника.

1. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника

2. Майно, на яке не може бути звернено стягнення

3. Оцінка майна боржника

4. Арешт на вилучення майна боржника

5. Реалізація майна, на яке звернено стягнення



Тема 6: Звернення стягнення на майно боржника – юридичної особи

1. Звернення стягнення на грошові кошти боржника – юридичної особи

2. Стягнення при ліквідації боржника

3. Підготовка та проведення прилюдних торгів



Тема 7: Особливості звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника

1. Умови звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника

2. Відрахування із заробітної плати, стипендії

3.Звернення стягнення на заробітну плату боржника, який відбуває покарання

4. Порядок стягнення аліментів

5. Кошти, на яки не може бути звернено стягнення



Тема 8: Виконання рішень у немайнових спорах

1. Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

2. Виконання рішень про поновлення на роботі.

3. Виконання рішень про вселення стягувача.

4. Виконання рішень про примусовий обмін.

Тема 9: Захист прав окремих учасників виконавчого провадження Провадження виконавчих дій щодо іноземного елементу

1. Захист прав стягувача у виконавчому провадженні

2. Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби

3. Відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця

4. Виконання рішень щодо іноземців

5. Виконання рішень щодо осіб без громадянства

6. Виконання рішень щодо іноземних юридичних осіб

6.САМОСТІЙНА РОБОТА

6.1. Методичні рекомендації щодо здійснення самостійної роботи

6.1.1. Загальні положення.


Самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання, основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у віль­ний від обов'язкових аудиторних занять час.

Мета самостійної роботи - закріплення, поглиблення й узагаль­нення знань, здобутих на лекційних, семінарських і практичних занят­тях. У процесі самостійної роботи у студентів формуються індивідуаль­ні вміння та навички самостійного засвоєння навчальної та наукової літератури, нормативних джерел, використання сучасних інформацій­них засобів і технологій.

Зміст самостійної роботи визначає навчальна програма дисциплі­ни, методичні матеріали, вказівки й рекомендації викладача.

Для підвищення ефективності самостійної роботи студента доціль­но її планування. Планування та організація самостійної роботи мають ґрунтуватися на достовірній інформації згідно з такими позиціями:



  • вид роботи (наприклад, підготовка до лекції, семінарських занять);

  • трудо­місткість процесу підготовки (з урахуванням індивідуальних здібнос­тей і особистісних якостей студента);

  • форми і методи навчально-ме­тодичного та матеріально-технічного забезпечення виду самостійної роботи;

  • місце і форма виконання самостійної роботи (наприклад, у біб­ліотеці, спеціалізованому навчальному кабінеті/комп'ютерному класі, в домашніх умовах; письмово, усно тощо);

  • форми і способи контролю виконання самостійної роботи студента;

  • необхідний і достатній обсяг часу за диференційованими нормативами щодо кожного виду самостій­ної роботи.

Особливість самостійної роботи полягає в необхідності самостій­ного, творчого пошуку та аналізу інформації на відміну від порівняльно-пасивного її сприйняття па лекційних заняттях. Це дає змогу роз­ширити сукупність інформації з теми, отримати системне уявлення з конкретного питання. Під час самостійної роботи з навчальною, науко­вою та нормативною літературою студент збагачує свої знання, фактично створюючи власну систему знань за певною темою.

Для можливості здійснення контролю за самостійною роботою від студента вимагається ведення окремого зошиту для конспектування самостійно вивченого матеріалу та письмового розв’язання задач.

Самостійна робота студента складається з таких етапів:


  1. Вивчення рекомендованих джерел, а також самостійний підбір та вивчення навчальної та наукової літератури, нормативно-правових та індивідуальних актів, матеріалів юридичної практики за окремими темами курсу. Складення бібліографічного опису джерел у зошиті для самостійної роботи.

  2. Конспектування основних положень теми у зошиті у стислому вигляді, зокрема: аналіз та порівняння основних теорії та підходів, що склалися стосовно спірних питань теми; схематичне викладення основних положень чинного законодавства яке вивчається у темі; аналіз матеріалів вітчизняної, іноземної та міжнародної практики (за можливості); порівняльний аналіз вітчизняного чинного законодавства та міжнародно-правових актів із складанням порівняльних таблиць; порівняльний аналіз чинного законодавства та проектів щодо змін до нього.

  3. Самостійна перевірка знання окремих положень теми за допомогою списків питань, що наводяться для кожної теми.

  4. Розв’язання задач та ситуацій, запропонованих для даної теми.

  5. Підготовка проектів юридичних документів за запропонованою фабулою.

6.1.2. Методичні вказівки для студентів щодо самостійного вивчення літератури.


Робота із літературою є важливою складовою самостійної роботи студента і має на меті первинну підготовку до лекції, оволодіння знаннями про основні категорії та проблеми, що дістають відображення у лекційному курсі; підготовку до семінарських занять, проміжних та підсумкових контрольних заходів.

Для більш повного та результативного оволодіння знаннями студент повинен орієнтуватися на перелік основної та додаткової літератури, що надається викладачем у робочій навчальній програмі та розміщується разом із іншими навчально-методичними матеріалами на електронному ресурсі кафедри в мережі Інтернет.

Обробка літературних джерел має починатися з основної літератури (в тому числі – релігійних текстів, каноніко-правових джерел, нормативно-правових актів, міжнародних договорів, судової практики). Студент використовує навчальні й навчально-методичні роботи лектора (за наявності таких – обов’язково), роботи інших авторів за власним розсудом, але при цьому повинен забезпечувати різноманіття джерельної бази, порівнювати позиції різних авторів та робити власні висновки щодо вирішення основних теоретичних та практичних проблем.

Вивчаючи підручник, навчальний посібник тощо, студент повинен розуміти, що формулювання питань та наукові категорії, сформульовані у різних джерелах можуть розходитися. Для пошуку відповіді на питання, на яке, на перший погляд, немає відповіді, студент повинен спочатку уяснити сутність питання, а потім шукати на нього відповідь. Не потрібно забувати і про те, що структура курсу та назви його основних тем можуть суттєво відрізнятися від тих, що запропоновані лектором. В цьому випадку потрібно дотримуватися тих рекомендацій, що надаються лектором щодо підбору літератури у ході кожного лекційного заняття. Крім цього, слід звертати увагу на те, що часта зміна нормативно-правових актів призводить до втрати актуальності деякими літературними джерелами (повністю або частково) і вимагає від студента постійної уваги при вивченні тієї навчальної літератури, яка заснована на нормативно-правовій базі, перевірки автентичності текстів нормативно-правових актів, згадуваних у такій літературі.

Після цього студент, що претендує на оцінку «відмінно» має переходити до вивчення додаткової літератури (монографій, наукових статей, матеріалів конференцій та «круглих столів», літератури на іноземних мовах тощо), запропонованої у робочій програмі або підібраної студентом самостійно.

При підготовці до підсумкового контролю (іспит, залік) студент, що оволодів матеріалом навчального курсу, може використовувати навчальні посібники, у яких стисло та схематично викладаються основні положення дисципліни з метою оновлення та кінцевої систематизації отриманих знань.

При відповіді на семінарських заняттях, при проміжному та підсумковому контролі студент повинен пам’ятати назви тих джерел, якими вони користувалися, а також прізвища (за можливості – ім’я та по батькові) їх авторів.

Самостійні висновки, які зроблені студентами та мають певну наукову цінність, можуть знаходити вираз у наукових доповідях, підготовлених для виступу на семінарських заняттях, студентському науковому семінарі, наукових конференціях, «круглих столах» тощо. При написанні письмових робот обов’язковими є посилання на літературні джерела, використані у процесі їх підготовки, із їх бібліографічним описом, зробленим за вимогою ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».


6.1.3. Методичні рекомендації для студентів щодо підготовки до семінарських занять.


Семінарське заняття — форма навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію за попередньо визначеними тема­ми. До заняття студенти відповідають на питання, визначені у плані семінарського заняття, готують тези виступів на підставі інди­відуально виконаних завдань (рефератів). Перелік тем семінарсь­ких занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює відповіді, підготовлені виступи, активність студентів у дискусії, уміння фо­рмулювати і відстоювати свою позицію. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття викладач оголошує і вносить до журналу академічної групи та журналу обліку роботи викладача.

Семінарське заняття є однією з найважливіших форм навчального заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі дискусії навколо попередньо визначеної теми, до якої студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаного завдання. Семінари проводяться з основних тем навчальної програми і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Головна мета семінарських занять — опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем курсу, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями семінарських занять є:



  • закріплення у студентів теоретичних знань;

  • оволодіння ними науковим апаратом, навичками усного і письмового викладання навчального матеріалу;

  • розвиток юридичного мислення студентів;

  • залучення їх до проведення індивідуальних та колективних наукових досліджень;

  • прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень та висновків;

  • формування у них правового світогляду, здатності пов'язувати загальнотеоретичні положення з вимогами повсякденної практики право- і державотворення в країні.

Види проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту і особливостей теми, складу студентів. Найбільш поширеними видами на семінарі є:

  • розгорнута бесіда;

  • виступи з рефератами, доповідями;

  • диспут у формі діалогу;

  • круглий стіл тощо.

При підготовці до семінару кожен студент повинен:

  • уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття;

  • прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару;

  • вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу;

  • скористатися при потребі консультацією викладача;

  • скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Студентам необхідно відвідувати кожне семінарське заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі. Крім того, це створює значні труднощі при підготовці до підсумкового контролю.

Під час роботи на семінарському занятті студент повинен:



  1. Дотримуватися вимог щодо навчальної дисципліни;

  2. Відповідати на запитання поставлені викладачем, який проводить семінарське заняття;

  3. Виходячи виступати із відповіддю на одне з основних питань, не використовувати будь-які допоміжні матеріали (зокрема, навчальну та наукову літературу, конспект лекцій або самостійно опрацьованого матеріалу, нормативно-правові акти, технічні засоби тощо), за виключенням тих випадків, коли використання таких матеріалів погоджено із викладачем;

  4. Уважно слухати викладача та інших студентів, вміти продовжити відповідь, доповнити її або аргументовано прорецензувати;

  5. Вміти наводити приклади, працювати із нормативними матеріалами, юридичними документами;

  6. Вміти підводити підсумок власної або чужої відповіді.

6.1.4. Контроль самостійної роботи студента.


Контроль за самостійною роботою студентів може здійснюватися викладачем у таких формах:

поточний контроль засвоєння знань на основі оцінки усної відповіді на питання, повідомлення, доповіді тощо (на практичних або семінарських заняттях);

поточний контроль на основі виконання практичних завдань (написання проектів процесуальних документів, підготовки юридичного аналізу певної ситуації тощо);

вирішення ситуаційних завдань, розв’язання задач;;

перевірка конспекту, виконаного з тем, що вивчалася самостійно;

тестування, виконання письмової контрольної роботи;

підготовка статті, тез виступу та інших публікації в науковому, науково-популярному, навчальному виданні тощо за підсумками самостійної навчальної й науково-дослідної роботи.

6.2. Завдання на самостійну роботу до кожної теми


До теми 1

ЗАДАЧА


Місцевий суд виніс рішення про стягнення аліментів на користь позивачки Д. на користь її неповнолітній дочці. Через 5 днів після оголошення рішення позивачка звернулася до місцевого суду, що розглянув справу, із заявою про видачу їй виконавчого листа для пред'явлення його до виконання. Проте у видачі виконавчого листа гр-ці Д. було відмовлено на тій підставі, що відповідно до положень ст.368 ЦПК виконавчий лист може бути виданий для пред'явлення до виконання після набрання судовим рішенням законної сили, а дане рішення ще не набрало законної сили.

Які процесуальні порушення мають місце у вказаній ситуації?

Який порядок звернення судових рішень до виконання?

До теми 2

ЗАДАЧА


Представник стягувача та боржник уклали мирову угоду в процесі виконання рішення та подали її у письмової формі державному виконавцю за місцем виконання рішення для передачі до суду. Але держвиконавец не прийняв мирову угоду, тому що, з його слів, представник стягувача не має права укладати мирову угоду, мирова угода може бути укладена тільки особисто стягувачем.

Як повинен поступити державний виконавець?

Назвіть учасників виконавчого провадження.

До теми 3.

ЗАДАЧА


Стягувач Л., який мешкав у Ленінському районі м. Миколаєва, пред'явив виконавський лист для виконання в Ленінський районний відділ державної виконавчої служби. Вибір місця виконання стягувач мотивував тим, що боржник Н. мешкає у Центральному районі м. Миколаєва, а стягувачу зручніше звертатися у виконавчу службу по місцю свого мешкання. Через 2 тижні після пред'явлення виконавчого листа у виконавчу службу боржник Н. переїхав на постійне мешкання у Заводський район.

Як повинен поступити державний виконавець?



До теми 4.

ЗАДАЧА


Стягувач З. пропустив строк пред'явлення до виконання виконавчого напису нотаріуса у зв'язку з тим, що знаходився у службовому відрядженні за межами України. Після повернення з відрядження стягувач З. звернувся у державну виконавчу службу по місцю свого мешкання з клопотанням про поновлення строку для пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання.

Як повинен поступити державний виконавець?

Який порядок поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання?

До теми 5.

ЗАДАЧА


У зв'язку з тим, що виконавчі дії можна було виконати тільки у вихідні дні (боржник в інші дні відсутній по місцю свого постійного мешкання, щоб перешкодити роботі державного виконавця), державний виконавець оформив відповідну ухвалу і в неділю в 23.00. з'явився за місцем мешкання боржника.

Які процесуальні порушення мають місце в даному випадку?



До теми 6

ЗАДАЧА


Протягом двох місяців підряд державний виконавець не мав можливості стягнення аліментів із заробітної плати та інших доходів боржника.

Боржник не працював і не одержував доходів, тому стягування біло звернуто на майно боржника.

Чи правильно діяв державний виконавець?

Який порядок стягнення аліментів?



До теми 7

ЗАДАЧА


За заявкою держвиконавця спеціалізована організація провела прилюдні торги. У заявці державного виконавця зазначалася початкова вартість майна, що виставляється та торги, за ринковою ціною. Нерухомість за вказаною ціною не була реалізована на перших торгах, тому на повторних торгах початкова ціна, за якою вона реалізується, була знижена на 50 відсотків.

Яка правова оцінка цієї ситуації?



До теми 8

ЗАДАЧА


Після відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу держвиконавець визначив боржнику строк добровільного виконання судового рішення. Боржник без поважних причин не виконав цих вимог, тому держвиконавець застосував до боржника штрафні санкції, після чого виконавчий лист поступив до суду, що його видав.

Яка правова оцінка цієї ситуації?



До теми 9

ЗАДАЧА


Питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи, тому позивач подав заяву про поворот виконання. За подання заяви про поворот виконання він сплатив судовий збір.

Суд прийняв заяву та розглядав її в судовому засіданні без повідомлення сторін.

Які процесуальні порушення мають місце у даному випадку?

Як повинен поступити суд?

ЗАДАЧА

Суд своєю ухвалою відмовив гр-ну В. у відкритті провадження у справі про відновлення втраченого провадження, тому що у заяві не зазначено мета відновлення провадження, а також відомості, необхідні для його відновлення.



Як повинен був поступити суд ?

У яких випадках суд поставляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження ?


7. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ


Теми рефератів та повідомлень:

До 1 теми

1. Основні риси виконавчого провадження.

2. Організація та діяльність державної виконавчої служби.

До 2 теми

1.Права та обов’язки експерта у виконавчому провадженні.

2. Проведення виконавчих дій у присутності понятих.

До 3 теми

1. Підстави для відкриття виконавчого провадження.

2. Вимоги до виконавчого документа.

До 4 теми

1. Умови та строки прийняття виконавчого документа до виконання.

2. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

До 5 теми

1. Підстави, що тягнуть за собою обов’язкове зупинення виконавчого провадження.

2. Порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум.

До 6 теми

1. Особливості звернення стягнення на майно боржника, яке належить йому на праві спільної та спільної часткової власності.

2. Звернення стягнення на заставлене майно.

До 7 теми

1. Оформлення заявці про проведення прилюдних торгів.

2. Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника – юридичної особи.

До 8 теми

1. Строк та порядок проведення державним виконавцем виконавчих дій по виконанню рішень немайнового характеру.

2. Дії державного виконавця при примусовому вселенні.

До 9 теми

1. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

2. Строк та порядок подання заяв про поворот виконання.

3. Порядок та підстави оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби.

4. Захист прав стягувача у разі невиконання рішення з вини юридичної особи.

8.МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ


  • читання лекцій;

  • проведення семінарських занять;

  • організація самостійної роботи студентів;

  • проведення семестрових та передекзаменаційних консультацій;

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та вміння працювати з науковою літературою, знання законодавства про працю, продемонстровані у виконаних (як правило, письмово) індивідуальних завданнях; обґрунтованість висновків, а також самостійність та повнота вирішення практичних завдань та аналізу матеріалів; активність та систематичність роботи на заняттях; результати виконання домашніх завдань, тестів, експрес-опитувань тощо.

Форми проведення поточного контролю: усне опитування студентів, вирішення практичних завдань, тестові завдання, складання типових документів тощо (для зацікавленості у навчанні, розвитку здібностей студента може бути передбачено виконання інших, індивідуальних для кожного студента завдань).



Проміжний контроль проводиться після вивчення відповідних тем або блоку тем з метою з’ясування ступеню засвоюваності студентами відповідного об’єму опрацьованого та вивченого матеріалу та подальшої оцінки рівня отриманих знань.

Форми проведення проміжного контролю: контрольна робота, колоквіум.



Семестровий контроль проводиться у формі семестрового заліку.

На залік виносяться питання, які дають можливість оцінити рівень та повноту знань студента з навчальної дисципліни «Порівняльне правознавство».


Питання до заліку:


1. Загальна характеристика виконавчого провадження.

2. Органі и посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень.

3. Заходи примусового виконання рішень.

4. Гарантії прав громадян и юридичних осіб у виконавчому провадженні.

5. Контроль за законністю виконавчого провадження.

6.Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій.

7. Права та обов’язки стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні.

8. Представництво стягувача та боржника у виконавчому провадженні.

9. особи, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні.

10. Участь у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста.

11. Участь у виконавчому провадженні перекладача.

12. Залучення понятих до провадження виконавчих дій.

13. Відводи державного виконавця, експерта, спеціаліста, перекладача.

14. Відкриття виконавчого провадження.

15. Вимоги до виконавчого документа.

16. Місце виконання рішення.

17. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання.

18. Переривання строку давності і пред’явлення виконавчого документа до виконання.

19.Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

20. Прийняття виконавчого документа до виконання.

21. Строки здійснення виконавчого провадження.

22. Відмова у відкритті виконавчого провадження.

23. Добровільне виконання рішень.

24. Час провадження виконавчих дій.

25. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення.

26. Обов’язкове та факультативне зупинення виконавчого провадження.

27. Закінчення виконавчого провадження.

28. Оголошення розшуку.

29. Виконавчий збір.

30. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника.

31. Порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті.

32. Звернення стягнення на заставлене майно.

33. майно, на яке не може бути звернено стягнення.

34. Арешт на вилучення майна боржника, його зберігання та звільнення з-під арешту.

35. Оцінка майна боржника.

36. Реалізація майна, на яке звернено стягнення.

37. Звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку.

37. Звернення стягнення на грошові кошти юридичної особи.

38. Звернення стягнення на інше майно юридичної особи.

39. Підготовка та проведення прелюдних торгів по реалізації нерухомого майна юридичної особи.

40. Умови звернення стягування на заробітну плату та інші доходи боржника.

41. Виконання рішення про поновлення на роботі.

42. Виконання рішення про відібрання дитини.

43. Виконання рішення про виселення боржника.

44. Виконання рішення про вселення стягувача.

45. Виконання рішень про примусовий обмін.

46. Поворот виконання судових рішень.

47. Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби.

9. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

9.1 Національна шкала оцінювання знань

Оцінка «відмінно» ставиться, якщо студент має стійкі системні знання з дисциплін, уміє їх узагальнювати та продуктивно їх використовує на творчому рівні. Задача розв’язана та має пояснення до кожного етапу розв’язування. Студент вільно володіє понятійним апаратом, уміє аналізувати нестандартні ситуації, уміє самостійно знаходити джерела інформації та використовувати їх на практиці.

Оцінка «добре» ставиться, якщо студент дав відповіді на всі питання білету, має основні знання з дисциплін, аргументовано обирає шляхи розв’язування теоретичних проблем, уміє застосовувати навчальний матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати навчальну інформацію на аналітико-синтетичному рівні, але у відповіді невраховані всі особливості теоретичних положень. Задача білету розв’язана, але нераціонально або не має пояснень.

Оцінка «задовільно» ставиться, якщо студент має репродуктивний рівень знань з дисциплін, знайомий з основними поняттями навчального матеріалу, але припустив деякі помилки. Задача розв’язана неповністю, але шляхи розв’язання обрані вірно.

Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо студент має фрагментарні знання з дисциплін, задача не розв’язана.

9.2 Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

10. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


  • підручники та навчальні посібники, визначені у списку рекомендованої літератури;

  • наукова література (монографії, наукові статті, збірники наукових праць);

  • інформаційні ресурси з виконавчого провадження (інтернет-сайти наукових установ; он-лайн версії наукових журналів з порівняльного правознавства; нормативні бази іноземних держав та міжнародних організацій).

11. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


Базова література

1. Конституція України. – Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. - №30. Ст.141.

2. Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». – [Електронний ресурс] : офіційний сайт ВРУ.: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19

3. Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». – [Електронний ресурс] : офіційний сайт ВРУ.: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran2#n2



Допоміжна література

  1. Бадила О. О. Принцип змагальності та його вплив на забезпечення доказів у цивільному процесі:теорія, судова практика, законодавство [Текст] / О. О. Бадила // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – №4. – С. 202 - 206.

  2. Балух В. С. Нормативно-правові основи формування системи альтернативного вирішення спорів в Україні [Текст] / В. С. Балух // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – №4. – С. 162 - 168.

  3. Білоусов Ю.В. Виконавче провадження: Навч.пос. – К.: Прецедент. – 2005. – 192 с.

  4. Бондаренко-Зелінська Н. Л. Окремі питання захисту прав та інтересів відповідача в цивільному процесі [Текст] / Н. Л. Бондаренко-Зелінська, П. В. Гопкін // Університетські наукові записки : часопис Хмельницького університету управління та права. – 2015. – №1. – С. 27 - 37.

  5. Бонтлаб, В. В. Процесуальні строки у контексті удосконалення цивільного судочинства: науково-правовий аспект [Текст] / В. В. Бонтлаб // Держава і право : збірник наукових праць: юридичні науки. Вип. 67. – К. : Інститут Держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2015. – С. 179 - 188.

  6. Вапнярчук В. Допустимість доказів (доказування) у практиці Європейського Суду [Текст] / В. Вапнярчук // Публічне право : науково-практичний юридичний журнал. – 2015. – №2. – С. 177 - 183.

  7. 14.Державна виконавча служба в Україні.: Навч.пос. для вузів / Д.П.Фіслевський, С.Ю.Лобанцев, Є.І.Мєзєнцев. – К.: Алерта. – 2004. – 564 с.

  8. 15. Журба І. О. Сторони в цивільному процесі: потенційний та реальний статус [Текст] / І. О. Журба // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – №4. – С. 214 - 218.

  9. 16. Исполнительное производство в Украине: Сб. нормат. актов / Сост. М.И.Корякин. – Х.: Ксилон. – 2002. – 307 с.

  10. 17. Коваль О. Значення заборони повторного ризику у процесуальному законодавстві зарубіжних країн [Текст] / О. Коваль // Публічне право : науково-практичний юридичний журнал. – 2015. – №2. – С. 156 - 162.

  11. 18. Коляденко П. Співвідношення повноти фіксування судового засідання технічними засобами з іншими засадами здійснення судочинства [Текст] / П. Коляденко // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис. – 2015. – №2. – С. 57 - 62.

  12. 19. Кройтор В.А. Исполнительное произодство: Учебн.пос. / Под ред. В.А.Кройтора. – Изд. 2-е, дораб. И доп. – Х.: Эспада. – 2005. – 232 с.

  13. 20. Кройтор В.А., Ясынюк Н.М. Исполнительное производство: Учебн.пос. – Х.: Эспада. – 2003. – 176 с.

  14. 21. Мельник В.И., Хавренюк М.І. Закон України «Про виконавче провадження»: постатейні матеріали. Коментарі. – К.: Атіка. – 2002. – 272 с.

  15. 22. Мельник З. До питання судової практики, застосування способів захисту цивільних прав та інтересів [Текст] / З. Мельник // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис. – 2015. – №2. – С. 12 - 18.

  16. 23. Мороз А. О. Вчинення в будь - якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги [Текст] / А. О. Мороз // Юридична наука. – 2015. – №5. – С. 73 - 92.

  17. 24. Налуцишин В. В. До питання об'єкта невиконання судового рішення [Текст] / В. В. Налуцишин // Університетські наукові записки : часопис Хмельницького університету управління та права. – 2015. – №1. – С. 216 - 221.

  18. 25. Про виконавчу службу та виконавче провадження в Україні // Право і практика. – 2007. - №32.

  19. 26. Савчук К. О. Міжнародний суд ООН як засіб мирного розв'язання міжнародних спорів у сучасному міжнародному праві [Текст] / К. О. Савчук, О. І. Мельничук // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – №4. – С. 341 - 347.

  20. 27. Сибилев Д.М. Закон Украины «Об исполнительном производстве» : Научно-практич. Ком. – Х.: Легас. – 2002. – 112 с.

  21. 28. Структура и основные свойства процессуальной формы исполнения решений // Проблемы науки гражданского процессуального права. – Х. – 2002. – С.423-436.

  22. 29.Тертышников В.И., Шутенко О.В. Основы исполнительного производства: Учебн.пос. – Х.: Консум. – 2004. – 124 с.

  23. 30. Фурса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні: Навч.пос. – К.: Атіка. – 2002. – 480.

  24. 31. Україна В. С. Про практику розгляду судами цивільних справ із застосуванням Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року (Гаазька Конвенція) [Текст] / В. с. Україна // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис. – 2015. – №3. – С. 75 - 91.

  25. 32. Фесик К. О. Перспектива колективного провадження в цивільному процесі України: окремі аспекти підготовки справи до судового розгляду [Текст] / К. О. Фесик // Держава і право : збірник наукових праць: юридичні науки. Вип. 67. – К. : Інститут Держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2015. – С. 224 - 234.

  26. 33. Цивільне виконавче право: Підручник (За загальною редакцією Копайгори І.Д.) – Львів: Магнолія. – 2007. – 538 с.

12. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ


Назва ресурсу або організації

Мова
ресурсу


Електронна адреса

Веб-сайти наукових установ

Офіційний веб-портал Державної виконавчої служби

Укр.,англ., рус.

http:// www. dvs.gov.ua

Зразки документів

Укр.

http://advoc.kiev.ua

Сайт Верховної Ради України

Укр.

http:// rada.gov.ua


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка