Програма навчальної дисципліни організація навчальної роботи студента галузь знань 0304 Право Напрям підготовки 030401 Правознавство Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання




Скачати 134,13 Kb.
Дата конвертації06.06.2017
Розмір134,13 Kb.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Галузь знань 0304 Право

Напрям підготовки 6.030401 Правознавство

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання
Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Основи наукової роботи студента” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра спеціальності 081 "Право"



Предметом навчальної дисципліни є  система загальних наукових знань про юридичну науку та юридичну практику, про формування професійних та особистих якостей працівників у сфері юриспруденції.

Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна "Основи наукової роботи студента" є важливою складовою циклу професійної підготовки фахівців-юристів освітнього рівня "бакалавр”. Її вивчення пов’язане з опануванням такої дисципліни як "Теорія держави та права", є базою для освоєння дисциплін «Філософія», «Основи юридичної практики» тощо.

Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою вивчення навчальної дисципліни “Основи наукової роботи студента” є формування юриста як висококультурної особистості, яка відповідає сучасним вимогам соціально-економічного поступу.

1.2. Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:



  • засвоєння студентами методики організації наукової діяльності, принципів та методів дослідження, способів пошуку джерел,

  • формування розуміння наукової етики, неприпустимості плагіату.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

    • зміст юридичної науки та практики;

    • поняття та види плагіату, юридичну відповідальність за випадки плагіату

    • стандарти оформлення наукових робіт

вміти :

    • проводити самостійне дослідження наукових проблем, їх ґенези та можливих варіантів вирішення,

    • критично аналізувати норми права, тлумачити їх, простежувати причинно-наслідкові зв’язки, науково їх оцінювати та застосовувати до практичних ситуацій

    • організовувати свою наукову діяльність, правильно оформити наукову роботу.

1.4. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 годин / 1,5 кредити ECTS
Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Усього

у тому числі

л

п

с.р.

Тема 1. Основи наукової роботи. Юридична відповідальність за плагіат

28

-

-

28

Тема 2. Організація та методика проведення наукових досліджень студентами. Структура наукової роботи. Захист наукової роботи

26

2

-

24

ПМК













ВСЬОГО

54

2

-

52


ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Основи наукової роботи. Юридична відповідальність за плагіат (самоопрацювання)

  1. Поняття та значення науки.

  2. Класифікація наук.

  3. Види та форми науково-дослідної роботи.

  4. Поняття плагіату. Юридична відповідальність за факти плагіату.

Література:

  1. Богатов В. В. Этика в научной деятельности // Вестник ДВО РАН, 2008, № 1, С. 144–157

  2. Нормы научной этики (приняты Сенатом Общества Макса Планка 24 ноября 2000 г.) / пер. В.Тереховой. (рос.)

  3. Принципы соавторства (приняты Комитетом по Этике Гарвардского Университета 17 сентября 1999 г.)

  4. Грабовець І. Як нам реформувати науку? // Віче. - 1992. - № 6.

  5. Доброе Г.М. Наука о науке. - К., 1980.

  6. Корниенко A.A., Корниенко A.B. Философские вопросы развития науки. - Томск, 1990.

  7. Крымский СБ. Научное знание и принципы его трансформации. - К., 1974.

  8. Наука и культура. - М., 1991.

  9. О гуманизме в науке и культуре. - М., 1982.

  10. Огурцов А.П. Дисциплинарная структура науки: её генезис и обоснование. - М., 1988.

Тема 2. Організація та методика проведення наукових досліджень студентами. Структура наукової роботи. Захист наукової роботи (2 год.)

  1. Організація творчої діяльності.

  2. Методи наукового дослідження.

  3. Особливості роботи над статтями та доповідями.

  4. Зміст та структура наукової роботи.

  5. Порядок виконання наукової роботи.

  6. Захист наукової роботи.

Література:

  1. Методичні рекомендації до написання студентських наукових робіт / В. О. Попелюшко, О. П. Герасимчук. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. – 52 с. Краснобокий Ю. М. Словник-довідник науковця-початківця / Ю. М. Краснобокий, К. М. Левківський. – К. : НМУВО, 2001.

  2. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. пос. – К.: Кондор, 2003. – 192с.

  3. Кузнецов И. Н. Диссертационные работы. Методика подготовки и оформления / Под ред. Н. П. Иващенко. – М. : Дашков и Ко, 2003.

  4. Наринян А. Р. Основы научных исследований / А. Р. Наринян, В. А. Позднеев. – К. : Издательство Европейского университета, 2002.

  5. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – Київ: Видавничий Дім „Слово”, 2004. – 240 с.

  6. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій : Затверджено наказом ВАК від 21.03.97 р. № 121.

  7. Йолон Л. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціальна думка. - 1995. - № 7-8. - С. 239 - 243.



Рекомендована література до курсу

  1. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково-дослідної роботи: Навч. посібник для студентів та викладачів вищ. навч. закладів. – К.: Форум, 2000. – 271с.

  2. Атаманенко В. Б. Написання і оформлення курсових і кваліфікаційних робіт (методичні вказівки). – Острог, 1997. – 24с.

  3. Баскаков А. Я. Методология научных исследований / А. Я. Баскаков, Н.В. Туленков. – К. : МАУП, 2002.

  4. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник/ М. Т. Білуха. – К.: Вища школа, 1997. – 271с.

  5. ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила»

  6. ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»

  7. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»

  8. Єріна А. М. Методологія наукових досліджень / А. М. Єріна, В. Б. Захожай, Д. Л. Єрін. – К. : Центр навчальної літератури, 2004.

  9. Ковальський М. Основи наукових досліджень та самостійної роботи студентів / М. Ковальський; під ред. І. Д. Пасічника. – Острог, 2002.

  10. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник/ В. В. Ковальчук, Л. М. Моїсеєв. – К. : Професіонал, 2008. – 216с.

  11. Краснобокий Ю. М. Словник-довідник науковця-початківця / Ю. М. Краснобокий, К. М. Левківський. – К. : НМУВО, 2001.

  12. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. пос. – К.: Кондор, 2003. – 192с.

  13. Кузнецов И. Н. Диссертационные работы. Методика подготовки и оформления / Под ред. Н. П. Иващенко. – М. : Дашков и Ко, 2003.

  14. Наринян А. Р. Основы научных исследований / А. Р. Наринян, В. А. Позднеев. – К. : Издательство Европейского университета, 2002.

  15. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – Київ: Видавничий Дім „Слово”, 2004. – 240 с.

  16. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій : Затверджено наказом ВАК від 21.03.97 р. № 121.

  17. П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник/ І. С. П’ятницька-Позднякова. – К., 2003. – 116с.

  18. Приклади оформлення бібліографічного опису у списках джерел, які наводять у дисертаціях і списку опублікованих робіт, які наводять в авторефераті // Бюлетень ВАК України. – 2000. - №2(16). – С.61-62.

  19. Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України МОНУ від 29.12.93 р.

  20. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень / В. І. Романчиков. – К. : Центр учбової літератури, 2007.

  21. Федорчук О. М. Методичні рекомендації по написанню курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт з юридичних дисциплін / О. М. Федорчук, В. В. Самолюк. – Острог, 2004.

  22. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій / А. С. Філіпенко. – К. : Академвидав, 2004. – 208 с.

  23. Цехмістрова Т. С. Основи наукових досліджень / Т. С. Цехмістрова. – К. : Слово, 2004.

  24. Чорненький Я. Я. Основи наукових досліджень. Організація самостійної та наукової роботи студента / Я. Я. Чорненький, Н. В. Чорненька, С. В. Рибак. – К. : Професіонал, 2006.

  25. Шейко В.М., Кушнаренко В.М. Організація і методика науково-дослідницької діяльності – К., 2002. – 295с.

  26. Шишка Р. Б. Організація наукових досліджень та підготовки магістерських і дисертаційних робіт / Р. Б. Шишка. – Х. : Еспада, 2007.

  27. Богатов В. В. Этика в научной деятельности // Вестник ДВО РАН, 2008, № 1, С. 144–157

  28. Нормы научной этики (приняты Сенатом Общества Макса Планка 24 ноября 2000 г.) / пер. В.Тереховой. (рос.)

  29. Принципы соавторства (приняты Комитетом по Этике Гарвардского Университета 17 сентября 1999 г.)

  30. Грабовець І. Як нам реформувати науку? // Віче. - 1992. - № 6.

  31. Доброе Г.М. Наука о науке. - К., 1980.

  32. Ильин В.В., Калинкин А.Т. Природа науки. - М., 1986.

  33. Йолон Л. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціальна думка. - 1995. - № 7-8. - С. 239 - 243.

  34. Корниенко A.A., Корниенко A.B. Философские вопросы развития науки. - Томск, 1990.

  35. Крымский СБ. Научное знание и принципы его трансформации. - К., 1974.

  36. Наука и культура. - М., 1991.

  37. О гуманизме в науке и культуре. - М., 1982.

  38. Огурцов А.П. Дисциплинарная структура науки: её генезис и обоснование. - М., 1988.

  39. Творче, практичне і критчне мислення/ відповід. Ред.. СП. Щерба. - Житомир, 1997.


Форма підсумкового контролю успішності навчання

ПМК


Орієнтовний перелік питань на колоквіум з курсу

«Основи наукової роботи студентів»

  1. Що таке «наука»?

  2. Як можна класифікувати науки?

  3. Назвіть види та форми наукової роботи

  4. Що таке есе?

  5. Що таке реферат?

  6. Які особливості наукової статті і наукових тез?

  7. Які особливості виступу з доповіддю на конференції?

  8. Як найкраще організувати творчу діяльність?

  9. Назвіть методи наукових досліджень

  10. З яких структурних частин складається курсова робота?

  11. З яких структурних частин складається вступ до курсової роботи?

  12. Як визначити об’єкт наукової роботи?

  13. Як визначити предмет наукової роботи?

  14. Що входить до емпіричної бази наукової роботи?

  15. З яких етапів складається виконання курсової роботи?

  16. Назвіть відомі Вам наукові фахові юридичні видання

  17. Як оформлюється розміщення тексту курсової роботи на сторінці?

  18. Чи можна виправляти друкарські помилки і описки?

  19. Як здійснюється нумерація сторінок курсової роботи?

  20. Що може входити до додатків до наукової роботи?

  21. Яким чином оформлюються посторінкові посилання у курсовій роботі?

  22. Що таке «плагіат», «компіляція»?

  23. Як оформляється бібліографічний опис у списку використаних джерел: а) книги, монографії; б) матеріалів конференції; в) нормативно-правових актів; г) статті у періодичному виданні; ґ) електронного ресурсу?

  24. Як здійснюється захист наукової роботи?

Методи навчання

Для активізації роботи студентів використовуються наступні методи активного навчання:



  • дискусії по проблемно-пошуковим завданням,

  • cловесні методи – лекція, опитування, бесіда (діалог, розв’язання проблемної ситуації).

  • наочні методи – ілюстрація (презентації, таблиці), демонстрація (практичні ситуації).

  • практичні методи: вправи, задачі, порівняльний аналіз.


Засоби діагностики успішності навчання

Поточне оцінювання (усне та письмове - письмові індивідуальні завдання, підсумковий модульний контроль, складання схем та порівняльних таблиць), ПМК


Розподіл балів, які отримують студенти

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

91 – 100

А

відмінно

зараховано



83-90,9

В

добре

76-82,9

С

68-75,9

D

задовільно

61-67,9

Е

20-60,9

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-19,9

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Альтруїзм— моральний принцип, що проголошує співчуття до інших людей, безкорисне служіння їм і готовність до самозречення в ім'я їх блага і щастя.

Гедонізм— спосіб обґрунтування моралі, тлумачення її природи І призначення, який зводить зміст моральних вимог до однієї мети — одержання насолоди

Гідність — особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності й моральної рівності з іншими людьми; ставлення до людини інших людей, в якому визнається її безумовна цінність.

Гуманізм — принцип етики, що став і принципом моралі, основою якого є переконання в безмежних можливостях, здатності до вдосконалення людини, вимога свободи і захисту її гідності, визнання права людини на щастя, проголошення задоволення її потреб та інтересів кінцевою метою суспільства.

Добро — найвища, абсолютна вселюдська цінність, причетність до якої наповнює життя людини сенсом, воно стає самоцінним, а не служить засобом для досягнення інших цілей; уявлення про добро перебуває в органічному взаємозв'язку з ідеалом суспільства і особистості.

Евдемонізм— спосіб обґрунтування моралі, тлумачення її природи і призначення, за якого досягнення щастя вважається головною метою життя і основою моральних вчинків.

Екологічна етика — галузь етичних знань, предметом якої є моральне ставлення людини до живої і неживої природи.

Етика— філософська наука, яка досліджує природу, сутність, виникнення, розвиток, структуру, функції моралі, її прояви у різноманітних сферах діяльності.

Любов (love) – високе почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось або до чогось, зумовленій визнанням значимих для людини властивостей (якостей, чеснот) об’єкта Л. або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей.

Моральсистема поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості.

Моральна вимога — найпростіший елемент моральних відносин індивідів, які підпорядковуються різним формам повинності.

Моральна відповідальність — характеристика особистості з точки зору виконання нею моральних вимог.

Моральна норма — однаковою мірою адресоване всім людям повеління, яке слід неухильно виконувати за будь-якої ситуації; вияв моралі як форми суспільної свідомості.

Моральна самооцінка — результат морального оцінювання людиною своїх вчинків, їх мотивів і моральних якостей.

Моральна свідомість — вираження ідеального належного, на яке слід орієнтуватись.

Моральна спонука — чуттєва форма, в якій виявляються мотив і намір до здійснення відповідного вчинку.

Моральне правило — імперативне положення, яким керуються у співжитті, праці, поведінці.

Моральний вибір — акт моральної діяльності, який полягає втому, що людина, виявляючи свою суверенність, самовизначається стосовно системи цінностей і способів їх реалізації в лінії поведінки чи окремих вчинків.

Моральний вчинок — добровільна дія, що об'єктивно відповідає моральній вимозі.

Моральний ідеал— найдосконаліший, безумовний, універсальний зразок високоморальної осоистості, яка володіє всіма відомими доброчесностями, кожна з яких максимально досконала.

Моральний кодекс— звід моральних норм і правил, які необхідно виконувати.

Моральний мотив - внутрішня, суб'єктивно-особистісна спонука до дії, зацікавленість в її реалізації і орієнтація на моральні чинники.

Моральний намір — рішення людини зробити відповідну моральну дію і досягти очікуваного результату.

Моральний самоконтроль — сутність і механізм самостійного регулювання особистістю своєї поведінки, її мотивів І спонук.

Моральність — реальна поведінка людей і відповідна діяльність.

Патерналізм— система моральних норм, яка передбачає покровительство, опікунство і відповідні очікування щодо поведінки людей різних соціальних станів.

Професійна етика — вчення про професійну мораль.

Свобода — здатність людини діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, враховуючи знання законів об'єктивної необхідності.

Смисл (сенс) життя — морально-світоглядне уявлення людини, за яким вона зіставляє себе і свої вчинки з найвищими цінностями, ідеалом, виправдовується перед собою та іншими.

Совість (сумління) — вияв моральної самосвідомості особистості, її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконаня і здійснювати оцінку своїх вчинків.

Справедливість — загальне співвідношення цінностей, благ між собою і конкретний розподіл їх між індивідами, належний порядок людського співжиття, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід'ємні права.

Чесноти (доброчесності) — окремі позитивні моральні якості людей; загальна моральна характеристика особистості.

Честь — особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні свого соціального статусу, роду діяльності й моральних заслуг, і відповідне ставлення до неї суспільства, яке рахується з її репутацією.

Щастя — стан найвищого внутрішнього вдоволення людини умовами свого буття, повнотою і осмисленістю життя, реалізацією свого людського призначення.






База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка