Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра



Скачати 229,34 Kb.
Дата конвертації03.04.2018
Розмір229,34 Kb.
ТипПрограма
Міністерство освіти і науки України

миколаївський національний університет

імені В. О. Сухомлинського
Кафедра політології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор із науково-педагогічної роботи _________ Н. І. Василькова

«28» серпня 2017 р.

програма навчальної дисципліни


Політична історія україни



Ступінь бакалавра


Галузь знань

05 Соціальні та поведінкові науки

Шифр і найменування спеціальності

052 Політологія

Миколаїв – 2017



Програму розроблено та внесено: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Василевич Юлія Валеріївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри політології
Програму схвалено на засіданні кафедри політології

Протокол від «___» ________ 2017 року № 1


Завідувач кафедри політології _________________ (Ніколаєнко Н. О.)

Програму погоджено навчально-методичною комісією навчально-наукового інституту історії, політології та права


Протокол від «___» ________ 2017 року № 1

Голова навчально-методичної комісії __________________ (Шитюк М. М.)

Програму погоджено навчально-методичною комісією університету
Протокол від «28» серпня 2017 року № 12

Голова навчально-методичної комісії університету ___________ (Василькова Н. І.)


ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Політична історія України» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки спеціальності 052 Політологія.


Предметом вивчення навчальної дисципліни є політичний розвиток Української держави від появи перших державних утворень на землях тодішньої України до сьогодення.
Міждисциплінарні зв’язки. Навчальний курс «Політична історія України» тісно пов’язаний з дисциплінами «Історія української культури», «Історія політичних вчень (вітчизняна політична думка)», «Історія філософії», «Історія політичних вчень (історія і теорія демократії)» тощо.
І. Мета та завдання навчальної дисципліни:

Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із політичною історією українського народу, його етногенезом, становленням державності; окреслення напрямків зовнішньої політики України як у минулому, так і в умовах сучасних реалій; показати вплив політики на розбудову держави.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • привести в належну систему знання, одержані студентами з історії України, зокрема її політичним аспектом, в школі (училищі), доповнити їх матеріалом про новітні досягнення вітчизняної та зарубіжної історичної науки;

  • підкреслити тісний зв'язок політичної історії України із світовою політичною історією, висвітлюючи конкретні події в рідній країні на фоні загальноісторичного світового процесу;

  • виховувати студентів в патріотичному дусі, любові до своєї країни та свого народу;

  • виробити у студентів підхід до суспільних явищ з позицій історизму, діалектичного розуміння багатогранності й суперечливості вітчизняної політичної історії;

  • розвивати вміння всебічно, критично аналізувати інформацію з різноманітних історичних та сучасних джерел, самостійно, творчо усвідомлювати проблеми суспільного розвитку у минулому та сьогоденні;

  • розвивати інтерес і повагу до історії свого народу, своєї держав, її політичного минулого.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні оволодіти такими компетентностями:

1. Загальнопредметні:

  • орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства;

  • застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

  • продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі;

  • використовувати у майбутній практичній діяльності нові наукові та практичні здобутки або інформацію;

  • виявити здатність до співпраці, ясно, логічно висловлювати свою думку з проблемних питань дисципліни;

  • оцінювати сучасні явища соціально-економічного та політичного життя України з точки зору їх дальшої перспективи; самостійно, творчо усвідомлювати проблеми суспільного розвитку у минулому та сьогоденні.

2. Фахові:

  • оцінювати і прогнозувати політичні і соціальні події в політичному минулому України;

  • формувати власні оцінки, позиції щодо ставлення до минулого, сучасного і майбутнього України;

  • використовувати принципи історичного підходу при інтерпретації різних подій суспільного життя як минулого, так і теперішнього;

  • критично оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні, правові та інші події і явища на підставі відповідного обсягу знань.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 240 годин / 8 кредитів ECTS.


ІІ. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Кредит 1. Вступ до навчального курсу «Політична історія України». Стародавня доба

Тема 1. Політична історія України як наука і навчальна дисципліна. Предмет і завдання курсу. Політична історія України як історія окремого народу і його держави та в контексті світової історії. Періодизація політичної історії України. Труднощі на шляху вивчення вітчизняної історії, їх об’єктивний і суб’єктивний характер. «Темні плями» в історії України і потреба їхнього всебічного висвітлення.

Наукова періодизація курсу політичної історії України: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, козаччина і Гетьманська держава, боротьба за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.), українська національно-демократична революція (1917−1920 рр.), радянська Україна і незалежна Українська держава.

Місце політичної історії України у системі гуманітарних наук. Значення курсу для фахової підготовки майбутніх політологів, виховання в них почуття патріотизму. Міжпредметні зв’язки у вивченні політичної історії України. Форми і методи проведення занять.

Джерела вивчення та історіографія політичної історії України. Рекомендована література загального характеру, підручники, довідники.



Тема 2. Найдавніші державні утворення на українських землях. Найдавніші народи та державні об’єднання на терені України. Кіммерійці (1500–700 рр. до н.е.) Їхнє життя, діяльність, війни з Урарту, Ассирією, Лідією. Таври (ХІХ–ІІІ ст. до н.е.). Заняття скотарством, землеробством, рибальством. Соціальна диференціація. Війни з сусідами. Скіфи (VII–III ст. до н.е.). Їхнє життя, діяльність, війни з кіммерійцями, таврами, персами, Македонією, гетами. Мала Скіфія і Неаполь Скіфський, Скіфські кургани. Сармати (ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.). Їхнє життя і діяльність. Війни зі скіфами, Римом, готами, гунами.

Грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я (VII–ІІІ ст. до н.е.). Причини їх заснування, господарське і політичне життя. Стосунки з сусідніми народами. Культура.

Держава готів у Північному Причорномор’ї (ІІІ–ІV ст.). Війни з гунами, сарматами і антами. Прийняття християнства.

Соціально-економічні, географічні,етнічні та політичні чинники об’єднання східнослов’янських племен. Відносини з хазарами. Додержавні утворення у східних слов’ян. Передумови виникнення державності. Племінні князівства.


Кредит 2. Політична історія України в ІХ – XVI ст.

Тема 3. Давньоруська держава: політична історія. Політична історія Галицько-Волинського князівства. Дискусія про походження і співвідношення понять: слов’яни-русичі-українці. Варяги і норманська теорія. Її прибічники і противники.

Перші згадки про Київ: міфи і реальність. Перетворення Києва з політичного центру полянського союзу племен на державний центр східнослов’янських союзів. Аскольд і Дір. Перша спроба християнізації руських земель.

Утворення Київської Русі. Соціально-економічний та державний лад Київської Русі. Етапи політичної історії. Реформи Святослава і Володимира. Хрещення Русі. Династичні зв’язки. «Руська правда». Початок феодального дроблення. Історичне значення Київської Русі. Феодальна розробленість Русі. Розпад Київської держави. Монголо-татарська навала. Галицька і Волинська земля до поч. ХІІ ст. Роман Мстиславич. Данило Галицький. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького. Криза Галицько-Волинської держави. Її розпад.

Тема 4. Перехід українських земель під владу Литви та їхнє політичне становище в XIVXVI ст. Експансія Литви, Польщі й Угорщини. Литовсько-Руська держава. Територія. Адміністративно-територіальний устрій українських земель наприкінці ХІV ст. Суспільно-політичний лад. Польсько-Литовська унія. Кревська унія. Боротьба Литви й Москви за давньоруську спадщину. Галичина під владою Польщі. Зміни в соціально-політичному устрої Галичини. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і королівства Польського. Річ Посполита. Люблінська унія. Захоплення українських земель Польщею. Адміністративно-територіальний устрій у складі Речі Посполитої. Соціальна структура суспільства. Шляхта. Магдебурзьке право. Фільварки і кріпосне право. Україна і Крим. Відсіч турецько-татарській агресії.
Кредит 3. Козаччина і Гетьманська держава

Тема 5. Запорозька Січ як фактор політичного життя українців. Козацька гетьманська держава – Гетьманщина. Виникнення українського козацтва. Передумови виникнення козацтва. Запорозька Січ. Реєстрове козацтво. Громадський устрій козацтва. Посилення козацтва наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання. Петро Сагайдачний. Селянсько-козацькі повстання 20 – 30-х рр. Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії. Етнічна консолідація і національно-духовне піднесення українського народу у ХV – першій половині ХVII ст. Братський рух у боротьбі за політичну консолідацію українського суспільства. Брестська церковна унія: політичні причини та наслідки.

Соціально-політичні передумови української національної революції.

Державні процеси в Гетьманщині. Ліквідація старих структур державної влади і організація нових. Територіальний і адміністративно-військовий поділ України. Центральні і місцеві органи влади. Господарська і фінансова політика. Судівництво. Збройні сили. Релігійне питання. Налагодження дипломатичної служби. Стосунки з сусідніми державами. Соціальна структура українського суспільства та зміни в ній. Єврейське питання.

Тема 6. Козацько-гетьманська держава – Гетьманщина. Руїна (1658– 1686 рр.): суспільно-політичний контекст. Криза козацької автономії. Характерні особливості розпаду української державності та загальний занепад. Руїна. Поділ України на дві частини по лінії Дніпра – Лівобережну і Правобережну. Боротьба старшинських груп. Іван Виговський. Гадяцька угода. Юрій Хмельницький. Слободищенський трактат. Іван Брюховецький. Петро Дорошенко. Дем’ян Многогрішний. Втручання у справи України сусідніх держав: Польщі, Московської держави, Османської імперії, Кримського ханства.

Тема 7. Україна в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Втрата Україною автономії. Ідея української державності в політиці лівобережних та правобережних гетьманів. Стабілізація політичного життя в Україні в кінці XVII століття. Наступ царизму на автономію України. Іван Мазепа. Україна і Північна війна. Конституція П. Орлика 1711 року. Обмеження влади лівобережних гетьманів. Діяльність Малоросійської колегії. Правління Гетьманського уряду (1735 – 1750). Гетьман К. Розумовський. Запоріжжя у 1709 – 1775 рр. Зруйнування Запорозької Січі у 1775 р. Еволюція соціальної структури України у ХVIII ст. Взаємовідносини української та російської культур. Історичне значення існування Української Гетьманської держави другої половини XVII – XVIIІ століття.

Становище українських земель під владою Речі Посполитої в кінці XVII – XVIIІ століттях. Визвольні повстання 1702–1704 рр. С. Палій. Гайдамацькі рухи 1730–1760-х рр. Коліївщина. Рух опришків. Олекса Довбуш. Занепад та поділи Речі Посполитої. Нове політичне розчленування України Російською та Австрійською імперіями.


Кредит 4. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій. Українське національне відродження

Тема 8. Політичні та економічні наслідки входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі іноземних держав. Чисельність земель та його етнічний склад.

Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин. Початок промислового перевороту. Місце України в зовнішній торгівлі російської імперії.

Загострення соціально-економічних протиріч в Україні. Селянські повстання. У. Кармелюк.

Характер політики австрійського уряду щодо українців. Продовження реформ Марії терези Йосифом ІІ, їх роль у розвитку національно-культурного життя Галичини та Буковини. Буржуазна революція 1848 року. Скасування кріпосного права. Головна Руська Рада.

Криза феодальних відносин. Аграрна реформа 1861 р. та її результати в українському селі. Буржуазні реформи 60 – 70-х рр., їх значення для подальшого розвитку України.

Тема 9. Українське національне відродження ХІХ ст. Політизація національного руху в Україні. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Росії. Діяльність масонських лож в Україні. Таємні дворянські організації.

Харківський політичний гурток 1826 р. і вільнодумство викладачів Ніжинської гімназії (1826 – 1830). Польське повстання 1830 – 1831 рр. і Правобережна Україна.

Кирило-Мефодіївське братство, ідеї та документи. Історико-політичне значення братства.

Початки національного і політичного відродження Західної України. Відновлення діяльності Львівського університету (1784). «Студіум Рутенум» (1787 – 1809). Роль греко-католицького духовенства в політичному і культурному житті краю.

«Руська трійця» та її роль у пробудженні національної свідомості і гідності західноукраїнського населення.

Вплив європейської революції 1848–1849 рр. на політичне життя українських земель. Австрійська конституція (1848) та її вплив на життя краю. «Головна руська рада» (1848–1851). Діяльність «Руського собору». Галицькі українці на з’їзді слов’янських народів у Празі. Перший досвід парламентаризму. Проблема поділу Галичини.

1848 р. на Буковині і Закарпатті.

Вплив на українське відродження громадівського руху. Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р. і репресії проти українства. Друга хвиля української політичної еміграції – М. Драгоманов, М. Зібер, С. Подолинський, Ф. Вовк.

Народницький рух 70–80-х рр. Внесок українців-народників у практику загальноросійської революційної боротьби. «Чигиринська змова». Криза українофільства і перші українські студентські громади 80-х рр. «Братство тарасівців» 1891 – 1893 рр. Опозиційна діяльність земств. ЗУБО та її значення.

Посилення національного руху на західноукраїнських землях.

Громадсько-політична діяльність І. Франка, М. Павлика, О. Терлецького. Створення УРДП (1890). «Нова ера» – її ініціатори і провідники. «Новий курс» А.Вахнянина і О.Барвінського. Сеймові вибори 1895 р. «Криваві беденівські вибори» 1897 р. і загострення українсько-польського протиріччя. «Україна irredenta» Ю. Бачинського та її значення. Створення «Католицького русько-народного союзу», РУСДП та УНДП (1899). Перетворення Східної Галичини в «Український П’ємонт». А. Шептицький.

«Руська Рада» − важливий осередок українства на Буковині. Здобутки буковинських українців у боротьбі за місця в сеймі і парламенті.

Масова мадяризація українського населення Закарпаття.
Кредит 5. Українська національно-демократична революція (1917 – 1920 рр.).

Встановлення радянської влади в Україні

Тема 10. Україна на початку ХХ ст. (1900–1917 рр. ). Шляхи і перспективи розвитку українського національно-визвольного руху на початку ХХ ст. Заснування РУП (1900) і її розкол. Діяльність УНП, «Спілки», УСДРП, УРДП, інших українських політичних об’єднань. Загальноросійські політичні партії і їхнє ставлення до українського питання.

Україна в революції 1905 – 1907 рр. Стратегія і тактика різних політичних угруповань. Робітничий і селянський рухи. Заворушення в армії і на флоті. Активізація національно-визвольного руху.

Третьочервневий переворот і посилення політичної реакції в країні. Репресії проти українства – закриття українських інституцій, часописів, переслідування національно-свідомих українців. Нова хвиля східноукраїнської політичної еміграції на Захід. Чорносотенні єврейські програми. Політичні наслідки столипінської реформи. Створення ТУП (1908). Політичні платформи видань «Рада», «Сніп», «Украинская жизнь», «Дзвін».

Українські фракції та українське питання в державних Думах Російської імперії.

Політичне життя Західної України. Українські фракції в австрійському парламенті та Галицькому Сеймі.

Україна в роки Першої світової війни. Політичні інститути Наддніпрянщини напередодні та в роки війни, їхнє ставлення до неї. Посилення репресій проти українства.

Створення та діяльність Головної Української Ради, СВУ, Української Боєвої Управи.

Антиукраїнська політика російських окупаційних властей в Галицько-Буковинському губернаторстві (арешти, масові депортації, насильницьке запровадження православ’я в Галичині).

Репресії австрійських властей проти населення Західної України після відступу російських військ. Акт «двох цісарів» про утворення Польської держави і надання найширшої автономії для єдиної Галичини без врахування інтересів українського населення. Розпуск Головної Української Ради і перехід її функцій до Української Парламентської Ради.

Тема 11. Національно-демократична революція в Україні (1917–1920 рр.). Становище в Україні після Лютневої революції. Утворення Центральної Ради. Проголошення автономії України. І та ІІ Універсали Центральної Ради. Жовтневе збройне повстання у Петрограді й Україна. ІІІ Універсал Центральної Ради і проголошення УНР. Прорахунки Центральної Ради. Війна Радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР. Ультиматум Раднаркому. Проголошення самостійності України. ІV Універсал. Брестський договір. УНР за австро-німецької окупації. Конституція УНР. Українська держава. Павло Скоропадський. Гетьманський переворот. Програма гетьмана Скоропадського. Внутрішня політика гетьманського уряду. Падіння гетьманату. Становлення й реформи Директорії. Міжнародне становище УНР. С. Петлюра. Україна під білогвардійською диктатурою. Відновлення радянської влади в Україні. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях. Листопадове повстання. Державне будівництво ЗУНР. Є. Петрушевич. Злука УНР і ЗУНР. Україно-польська війна. Радянсько-польська війна. Ризький договір. Причини поразки та уроки Української революції 1917–1920 рр.

Тема 12. Становлення радянської влади в Україні. Основні риси радянського тоталітарного режиму. Спроби проголошення радянської влади в Україні. Радянська влада в Україні у 1919 р. Відновлення Радянської влади в Україні. Запровадження «воєнного комунізму». Радянська влада як форма більшовицької диктатури. Міжнародне і внутрішнє становище України на початку 20-х рр. ХХ ст. Утвердження радянського устрою в Україні в процесі утворення СРСР. Політична оцінка входження України до складу Радянського Союзу.

Соціально-політичне становище України у складі СРСР. Встановлення комуністичної монопартійної системи. Комуністична партія в політичній системі. Створення партійно-державної кадрової номенклатури.


Кредит 6. Українські землі у міжвоєнний період (1921–1938 рр.) та в роки Другої світової війни

Тема 13. Українські землі у міжвоєнний період (1921–1938 рр.) та в роки Другої світової війни. Причини переходу від «воєнного комунізму» до нової економічної політики, її зміст. Спроба створити ринкову економіку з елементами державного регулювання. Політична дискусія щодо національного питання. Політика «коренізації»: форма, зміст і результати. Прискорена індустріалізація й суцільна колективізація та їх наслідки. Голодомор 1932–1933 рр.

Посилення тоталітарного режиму, формування культу особи Сталіна. Посилення ролі репресивних органів у політичному житті. Впровадження партійної системи як засобу обмеження прав людини. Політична та ідеологічна цензура.

Політичні судові процеси середини 30-х рр. і поступова русифікація всіх сфер життя. Перенесення столиці України з Харкова до Києва. (1934). Конституція УРСР 1937 р. як ширма тоталітаризму. «Великий терор» 1937 та наступних років. Його причини, суть, наслідки.

Західноукраїнські землі між двома світовими війнами. Східна Галичина під польською окупацією. Доба реорганізації українських політичних партій та угруповань (1923−1930).

Участь українців у парламентських виборах 1928 р. Діяльність української фракції в польському парламенті. Політика «пацифікації»: її причини, суть, наслідки.

Доба активної політичної конфронтації (1930–1939).

Буковина під румунською окупацією. Румунізація всіх сфер українського життя і реакція корінного населення краю. Встановлення в 1938 р. в Румунії диктатури Кароля ІІ і посилення політичної реакції в краю. Класова боротьба.

Закарпаття в складі Чехословаччини. Проголошення самостійності Карпатської України і боротьба з угорськими окупантами. Загарбання Закарпаття Угорщиною.

Українське суспільство у 1939 – 1941 рр. Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року і міжнародні передумови вступу Червоної армії в Західну Україну і Західну Білорусію. Встановлення радянської політичної системи в Західній Україні.

Воєнні дії на території України у 1941 – 1944 рр. «Новий порядок». Наслідки окупації. Рух Опору на території України. Політична еволюція ОУН-УПА.

Визволення України і відновлення Радянської влади. Втрати України в роки війни.

Українське питання на Ялтинській конференції. Участь делегації УРСР в конференції Об’єднаних Націй в Сан-Франциско.



Тема 14. Україна в повоєнне десятиліття та в умовах десталінізації (1945 – 1964 рр.). Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945–1949 рр. УРСР – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй. Прискорення відбудови. IV-та п’ятирічка. Голод 1946 – 1947 рр. та його наслідки. Повоєнні репресії. Політична ситуація в Західній Україні. Соціально-економічний розвиток. Боротьба УПА проти радянської тоталітарної системи. Операція «Вісла».

Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Раднаргоспи. Зміни в аграрному секторі. Екстенсивні шляхи розвитку сільського господарства. Піднесення соціального статусу селянства. Реформування управління економікою.


Кредит 7. Україна в другій половині ХХ ст.

Тема 15. УРСР в другій половині 60-х – 80-х рр. ХХ ст. Перебудова та розпад СРСР. Шістдесятники, самвидав, дисидентський рух як вияв політичної опозиції комуністичному режимові в Україні. Соціально-економічний та політичний розвиток. Неосталінізм. Нові тенденції в діяльності українського опозиційного руху. Промисловість, сільське господарство та соціальне життя.

Конституція УРСР 1978 р. Загроза кризи радянської системи. «Перебудова» і розпад Радянського Союзу.

Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні реформи.

Тема 16. Суспільно-політичне життя в Україні в 90-і рр. ХХ ст. Політичні наслідки розпаду Радянського Союзу для України. Зростання громадсько-політичної активності суспільства. «Гласність» і повернення народові правди про минуле України. Початок формування багатопартійності в Україні.

Вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Спроба державного перевороту в СРСР на події в Україні. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Референдум 1 грудня 1991 р.

Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.

Вибори до Верховної Ради 1998 р. Вибори Президента України 1999 р.


Кредит 8. Розбудова Української незалежної держави

Тема 17. Політичний розвиток України на рубежі ХХ – ХХІ ст. Політична ситуація в Україні на початку 2000-х рр. Вибори до Верховної Ради 2002 р. розстановка політичних сил напередодні президентських виборів 2004 р. Помаранчева революція.

Соціально-економічні та суспільні зрушення на сучасному етапі. Стан економіки. Суспільне життя. Відродження духовності. Мова, освіта, наука. Демократизація художньої сфери. Становище церкви. Зовнішня політика незалежної України.



Тема 18. Сучасний політичний процес в Україні. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Соціально-економічне та культурне життя. «Газові» та «торгівельні війни» з Російською Федерацією. «Революція Гідності». Агресія Росії проти України. Анексія Криму. Президентські вибори 2014 р. Антитерористична операція. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).
ІІІ. Рекомендована література:

Базова:


  1. Баран В. К. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-ті рр.) / В. К. Баран, В. М. Даниленко. – К. : Альтернативи, 2000. – 304 с.

  2. Білоцерківський В. Я. Історія України : навч. посіб. / В. Я. Білоцерківський. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 536 c.

  3. Бокань В. А. Історія культури України : навч. посібник / В. А. Бокань, Л. П. Польовий. – 3-тє вид., стереотипне. – К. : МАУП, 2002. – 256 с.

  4. Васюта І. К. Політична історія Західної України (1918–1939 рр.) / І.К. Васюта. – Л. : Каменяр, 2006. – 314 с.

  5. Велика війна 1914–1918 рр. і Україна / упоряд. О. Реєнт. – К. : Вид-во КЛІО, 2013. – 784 с.

  6. Гай-Нижник П. УНР та ЗУНР: становлення органів влади і національне державотворення / П. Гай-Нижник. – К. : ЩеК, 2010. – 304 с.

  7. Горобець В. «Чорна рада» 1663 року. Передумови, результати, наслідки / В. Горобець. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 2006.

  8. Горобець В. М. Україна: Люблінська унія та народження нової вітчизни / В. М. Горобець. – К. : Кріон, 2009. – 203 с.

  9. Горюнова К. І. Євроінтеграція : навч. посіб. / К. І. Горюнова. – К. : Академвидав, 2013. – 221 с.

  10. Гусєв В. І. Історія України : навч. посіб / В. І. Гусєв, О. Ю. Калінцев, С. В. Кульчицький. – К. : Вища школа, 2003.

  11. Колганова Л. М. Історія України : навч. посіб. для студ. ВНЗ / Л. М. Колганова. – Донецьк : ДонНТУ, 2007.

  12. Історія України: Новітня доба : навч. посіб. / В. М. Литвин, В. Ф. Колесник, А. Г. Слюсаренко та ін. ; за ред. В. М. Литвина. – К. : Академвидав, 2012. – 480 с.

  13. Історія України : навчальний посібник / уклад. І. І. Лаврова ; М-во освіти і науки України. – Маріуполь : ПДТУ, 2014. – 142 с.

  14. Історія України : навчально-методичний посібник / Н. О. Рижева, О. С. Козирев, М. Е. Козирева, Ю. В. Василевич. – Миколаїв : Іліон, 2014. – 534 с.

  15. Кульчицький С. Сталінський «сокрушительный удар» 1932–1933 / C. Кульчицький. – К. : Темпора, 2013. – 316 с.

  16. Наймарк Н. М. Геноциди Сталіна / пер. з англ. В. Старка / Н. М. Наймарк. – К. : Києво-Могилянська академія, 2011. – 135 с.

  17. Нариси історії Української революції 1917–1921 років / гол. редкол. В. А Смолій ; кер. авт. кол. В. Ф. Верстюк. – К. : Наук. думка, 2012. – Кн. 2. – 464 с.

  18. Мирончук В. Д. Історія України : навч. посіб. / В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін. – К., 2002.

  19. Мицик Ю. А. Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII століття : посібник / Ю. А. Мицик, В. С. Власов. – К. : КМ Акалемія, 2001.

  20. Патриляк І.К. Україна в роки Другої світової війни. Спроба нового конституційного погляду / І. К. Патриляк, М. А. Боровик. – К. : Меланіка, 2010. – 590 с.

  21. Політична енциклопедія / гол. ред. Ю. Левенець. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – 808 с.

  22. Політична історія України : посібник / за ред. д. іст. н., проф. В. І. Танцюри. – К. : Академія, 2001. – 488 с.

  23. Політична історія України. XX ст. : у 6 т. / редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін. – К. : Генеза, 2002−2003.

Т. 1 : На зламі століть (кінець XIX ст. – 1917 р.) / Ю. А. Левенець (кер.), Л. П. Нагорна, М. С. Кармазіна. – 2002. – 424 с.

Т. 2 : Революція в Україні: політико-державні моделі та реалії (1917−1920) / В. Ф. Солдатенко (кер.), В. Ф. Верстюк. – 2003. – 488 с.

Т. 3 : Утвердження радянського ладу в Україні (1921–1938) / С. В. Кульчицький (кер.), Ю. І. Шаповал, В. А. Греченко та ін. – 2003. – 448 с.

Т. 4 : Україна у Другій світовій війні, 1939–1945 / кер.: В. І. Кучер. – К., 2003. – 584 с.

Т. 5 : Українці за межами УРСР (1918–1940) / кер. : В. П. Трощинський. – 2003. – 720 с.

Т. 6 : Від тоталітаризму до демократії (1945–2002) / О. М. Майборода, Ю. І. Шаповал, О. В. Гарань та ін. – 2003. – 696 с.



  1. Савченко Н. М. Історія України: модульний курс : навч. посібник / Н.  М. Савченко, М. К. Подольська. – К. : ІНКОС, «Центр навчальної літератури, 2006.

  2. Світлична В. В. Історія України / В. В. Світлична. – 4-е вид. – К., 2006.

  3. Смолій В. А. Петро Дорошенко. Політичний портрет / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К. : Темпора, 2011. – 631 с.

  4. Смолій В. А. Українська національна революція XVII століття (1648–1676) / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К. : Києво-Могилянська академія, 2009. – 447 с.

  5. Солдатенко В. Проект «Україна» 1917–1920 рр. Постаті / В. Солдатенко. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 511 с.

  6. Танцюра В. І. Історія України : навчальний посібник / В. І. Танцюра, С. М. Куліш, О. О. Пересада. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014.

  7. Тимченко В. В. Відносини Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1919 – квітень 1920 рр.) / В. В. Тимченко. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2013. – 347 с.

  8. Україна: політична історія ХХ – початок ХХІ ст. / ред. рада : В.М. Литвин (голова) та ін. ; редкол. : В. А. Смолій, Ю. А. Левенець (співголови) та ін. – К. : Парламентське видавництво, 2007. – 1028 с.

  9. Українська революція 1917–1921 років: погляд із сьогодення / гол. редкол. В. М. Литвин. – К. : Укр. ін.-т нац. пам’яті, 2013. – 656 с.

  10. Шаповал В. М. Історія Основного Закону: конституційний процес в Україні у 1990–1996 рр. / В. М. Шаповал, А. В. Корнєєв. – Х. : Фоліо, 2011. – 111 с.

  11. Шитюк М. М. Голодомор 1932–1933 років в Україні в сучасній історіографії (1986–2009 роки) / М. М. Шитюк, К. В. Назарова. – Миколаїв, 2012. – 228 с.

  12. Яремчук В. Д. Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України: компоративний аналіз (1899–1918 рр.) / В. Д. Яремчук. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2012. – 504 с.


IV. Форма підсумкового контролю успішності навчання: екзамен.

V. Засоби діагностики успішності навчання: оцінювання усних і письмових відповідей під час семінарських занять; проведення бліцопитувань усіх присутніх студентів групи, або вибіркове опитування частини студентів; написання контрольних робіт; поточне тестування після вивчення змістового блоку тем); перевірка конспектів першоджерел, захист рефератів (доповідей) за обраною темою, презентація наукових досліджень тощо.



Загальну підсумкову оцінку студенти одержують шляхом складання набраних балів із дисципліни за роботу протягом семестру та балів за іспит згідно з рейтинговими нормативами.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка