Програма основ медіграмотності (пропедевтичний курс)



Сторінка1/2
Дата конвертації09.09.2019
Розмір0,57 Mb.
ТипПрограма
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ

Навчальна програма


  • ОСНОВ МЕДІГРАМОТНОСТІ


(пропедевтичний курс).

Затверджую:


Директор Інституту інноваційних
технологій і змісту освіти

Розробники: Коваленко Павло Олександрович, вчитель медіакультури Запоріжського Січового колегіуму-інтернату та Мокрогуз Олександр Петрович, доцент кафедри суспільних дисциплін Чернігівського ОІППО, к.п.н.

Для використання в навчальному процесі загальноосвітніх шкіл.


Програма ухвалена Науково-методичною комісією галузі знань “Журналістика та інформація” Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України Протокол від “12” червня 2013 року №56

Видано за сприяння Міжнародного фонду «Відродження»



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Сучасний розвиток мультимедійних засобів масової комунікації обумовлює утворення нових форм життєдіяльності людини, новий досвід спілкування і співіснування.
Розвиток сучасних медіа, широке упровадження інтерактивних систем комунікації спричинює зміни у ставленні учнів до оточуючого світу і потребує цілеспрямованої їх підготовки до вмілого і безпечного користування інформаційно-комунікаційними технологіями та системами мас-медіа, що пояснює гостру необхідність у розвитку медіаосвіти, адже учень школи не завжди готовий аналізувати вплив медіа і маніпулятивні її можливості.
Медіаосвіта (англ. media education від лат. media) напрям у педагогіці, спрямований на вивчення закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно, відео, інтернет-медіа тощо).
Медіаосвіта в сучасному світі розглядається як процес розвитку особистості на матеріалі і за допомогою засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу та оцінки медіатекстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіатехніки.
Базовими цілями медіаосвіти стають розвиток комунікативних здібностей учнів; формування критичного мислення; навчання сприйманню інформації, перекодуванню візуального образу у вербальну знакову систему; оцінювання якості інформації, вироблення вмінь вибирати при «споживанні» інформації з мас-медіа; підвищення загальнокультурного рівня особистості.
Таким чином, сучасний учень має орієнтуватися в сьогодняшньому медіапросторі, розуміти основні принципи функціонування різних видів засобів масової інформації , розрізняти інформацію за рівнем впливу на особистість, аналізувати й оцінювати медіа повідомлення, розшифровувати та використовувати закодовану в медіаповідомленнях інформацію, знати правила культури спілкування в інформаційному суспільстві та методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації, розрізняти та застосовувати методи організації
професійної діяльності з використанням технології мультимедіа; збирати, обробляти, зберігати та передавати інформацію з урахуванням пріоритетів професійної діяльності, самостійно створювати медіаповідомлення в галузі професійної діяльності.

Медіаграмотність допомагає учню активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, інтернету, допомагає йому краще зрозуміти мову екранних мистецтв.


Актуальність даного курсу визначається нагальною необхідністю вивчення учнями видів медіа, що в майбутньому стане основою для набуття ними теоретичних уявлень про медіаосвіту як про ефективний засіб розвитку творчої, самостійно і критично мислячої особистості в умовах інтенсивного збільшення інформаційного потоку.
Курс у восьмому класі є пропедевтичним і дає учням початкові знання щодо основних понять, аналізу видів медіа і конкретних медіатекстів.
Мета курсу – формування теоретичної бази знань учнів з основ медіаграмотності і практичних навичок ефективної та безпечної взаємодії з інформацією, отриманою з медіаджерел, у тому числі з урахуванням використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності учнів та їхньому міжособовому спілкуванні; навчання сприйняттю і переробці інформації, переданої каналами мас-медіа (в широкому тлумаченні), розвиток критичного мислення, умінь розуміти прихований зміст того чи іншого повідомлення, протистояти маніпулюванню свідомістю індивіда з боку мас-медіа; включення позашкільної інформації в контекст загальної базової освіти, в систему предметних знань і умінь; формування вмінь знаходити, готувати, передавати і приймати інформацію, в тому числі, з використанням різних медіаресурсів.
Мета курсу – здатність аналізувати види і тексти медіа, засоби комунікації, критично сприймати медіатексти, володіти методами і прийомами психологічного захисту від непотрібної інформації, безпечної поведінки в медійному просторі,

4

навичками організації особистісного медійного простору (в тому числі й творчими); розвивати мотивацію щодо формування індивідуальної медіаграмотності.



Результатом виконання програми мають стати наступні знання і вміння:


    • підбирати медіаресурси для визначення, дослідження й репрезентації питань і проблем, для здійснення тих чи інших проектів;







    • вміти «читати», ідентифікувати й обговорювати аудіовізуальні тексти, у тому числі, пов'язані з мовою медіа (ракурс, план, колір, звук і т. д.);




    • вміти описувати головні функції тих чи інших творців медіатекстів і людей, пов'язаних з їх поширенням;




    • вміти ставити запитання з приводу головної думки медіатексту, виражати думки




  • приводу його змісту (точність, доречність, упередженість тощо) і форми;




    • порівнювати власний досвід з аналогічним досвідом у сфері медіа всередині своєї вікової групи;




    • розуміти специфіку жанру й виду медіатексту;




    • обирати шляхи представлення матеріалу в медіатексті;




    • аналізувати вплив реклами;




    • визначати різниці між реальною подією та її відображенням у медіатексті;




    • вміти порівнювати власну думку з думкою інших учнів, виражати свої думки;




    • використовувати медіатекст для дослідження людських відносин, нових ідей, своєї та чужої культури («діалог культур»);




    • оцінювати ефективність різних елементів, використовуваних у медіатексті;




    • обґрунтовувати свій вибір під час дискусії про медіапродукцію;




    • уважно та критично «читати» медіатексти;







    • аналізувати вплив медіа на професійний розвиток і дозвілля людей.

Програма з медіаосвіти для 8 класу містить вимоги які базуються на вимогах «Концепції впровадження медіаосвіти в Україні»:

5

 програма психологічно обґрунтована, тобто відповідає віковим особливостям навчання підлітків;


 програмою закладає типи занять, які базуються на інноваційних підходах в освіті: демократичні засади спілкування педагогів та учнів, інтерактивні методи навчання, групові форми організації самого процесу навчання тощо;
 в програмі інтегруються медіаосвітні елементи з різних предметів, вивчених учнями на період навчання у 8 класі.

  • програмі прослідковується поетапність медіаосвіти: навчання сприймати інформації з екрану, навчання оцінювати якість інформації, формування критичного мислення учня, навчання емоційного сприйняття творів сучасної медіакультури, розкриття технології створення й інтерпретації інформації, творчість за допомогою нових медіа.

Програма складається з наступних частин:  пояснювальна записка;


 зміст тем з погодинним розподілом на кожну тему і переліком знань, вмінь;  критерії оцінювання набутих знань, вмінь;  переліком основних термінів;  перелік рекомендованих інтернет-ресурсів;  рекомендованої літератури.

Зміст навчального матеріалу курсу, поданий у програмі, побудований з використанням інноваційної педагогіки, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво, і зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукає до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально структуровані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Викладання курсу базується на теоретичних та методологічних засадах педагогіки співробітництва, що передбачає створення демократичної атмосфери на уроках, суб’єкт-суб’єктні відносини між учнями та вчителем, особистісно-орієнтований підхід. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості, творчої активності, творчого мислення,


6

здібності до адекватної діяльності в нових умовах.Загальні принципи, на яких побудовані заняття:



принцип посиленої рухової активності – на медіаосвітніх заняттях передбачати чергування моторіки різного рівня, зокрема пересування дітей в межах класу (обмін місця знаходження підгруп, перехід з групи в групу і т.ін.), переміщення предметів, а також вихід на живу природу і різні цікаві місця поселень для розуміння особливостей їх медійного відображення, використання різних тілесних поз для отримання різних ракурсів, репортажів про спортивні події тощо (з урахуванням техніки безпеки), дрібної моторики, наприклад, при виготовленні пластилінових зразків для анімації;

принцип ресурсної передачі знань – активізувати знання, які дитина має (отримала із неформальної стихійної медіаосвіти) через організацію спільної дії дітей; педагог визначає неповноту (дефіцит) знань, бачить помилки і визначає напрям розвитку, відповідно активізує потребу в знанні (створює виклик, який мотивує дітей); спираючись на відому дітям інформацію, додає потрібну їм для виконання практичних дій, але ще невідому інформацію;
принцип комунікативної пропедевтики – на медіаосвітніх заняттях учні включаються в конструктивне спілкування. Живе неформалізоване спілкування може загострювати приховані конфліктні стосунки між окремими учнями або підгрупами, що пов'язано з їхніми різними медіауподобаннями. Програми мають спрямовуватись на отримання дітьми спільного досвіду командної роботи, що дає можливість об'єднати різні здібності дітей, враховуючи існуючі стосунки. Так, наприклад, використовувати в якості мотивуючого виклику порівняння учнів між собою прийнятно за умови системної профілактики буллінгу (що гарантує відсутність знущань групи над інаковими дітьми, загострення цькування тощо);
принцип гнучкого і розмаїтого змістового наповнення занять – гнучке пристосування до потреб учнів, їх захоплень, моди, актуальної медіаситуації. Створення можливості учням вільно обговорити свої медіапрактики між собою і з дорослим (демонстрація конструктивних способів комунікації);

7

принцип циклічності програм і врахування сенситивних періодів – підбір медіаматеріалу для занять визначається віковими особливостями учнів, що робить їх особливо чутливими до певної тематики. У сенситивний період необхідні для формування медіаграмотності психічні новоутворення формуються легше (з меншою кількістю зусиль), ніж до або після цього вікового періоду.


Програма даного курсу, враховуючи вікові особливості взаємодії дітей з медіа, є пропедевтичною і тому націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння для подальшого поглиблення медіаосвіти у наступних класах.

    • процесі викладання курсу «Основ медіаграмотності» для вироблення практичних навичок доцільно застосовувати різноманітні методи та форми, що відповідають принципам та особливостям цього курсу. Враховуючи, що однією з таких особливостей є засвоєння навчального матеріалу шляхом практичної діяльності учнів, необхідно широко використовувати розвиваючі, інтерактивні методи, надаючи їм перевагу над репродуктивними. Це передбачає поєднання індивідуальних, групових та фронтальних форм роботи, застосування як ефективних традиційних, так




  • інноваційних, зокрема інтерактивних, методів навчання. По завершенню занять учні будуть не тільки володіти запасом знань з основних понять видів, жанрів медіа, але і вміти використовувати ці знання на практиці.

Навчальний матеріал курсу розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Структурною складовою програми стають практичні заняття, якими завершується майже кожна тема. На кожне таке заняття виділено окрему годину. Кожне із пропонованих практичних занять має тему і несе велике змістове навантаження згідно із місцем заняття у контексті певної теми. Практичне заняття передбачає здебільшого самостійну роботу учнів над певним аспектом змісту теми, використовуючи різноманітні джерела знань. Під час практичного заняття вчитель виконує роль консультанта в процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу.
Під час оцінювання навчальних досягнень з основ медіаграмотності враховується:
8

  • рівень оволодіння теоретичними знаннями;




  • рівень оволодіння практичними уміннями та навичками.

Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов’язкового врахування їх вікових особливостей.



9

Основи медіаграмотності. 35 годин.




Кіл

ЗМІСТ




ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ




ькіс

НАВЧАЛЬНОГО




ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ




ть

МАТЕРІАЛУ










годи













н













1

Введення до курсу. Місце

Знати:







медіа та інформації у



визначення понять медіа, медіа-контент, комунікація,







сучасному світі. Мас-

інформація, журналістика;







медіа, комунікація,

 основні засоби масової інформації.







журналістика, медіа-













контент. Поняття

Вміти:







«медіаосвіти» і

 визначати роль інформації та мас-медіа у сучасному







«медіаграмотності».

світі;












визначати завдання медіаграмотності.




3

Тема 1. Різновиди та

Знати:







історичний розвиток

 історичні аспекти та хронологічний аспект створення







медіа

ЗМІ







Преса, фото, реклама.



різновиди ЗМІ







Радіо, кіно, телебачення.

 зміст понять і термінів теми







Інтернет, мобільний













зв'язок.

Вміти:







Свобода мас-медіа як

 відрізняти види медіа за їх ознаками, розуміти







важливий показник

специфіку жанру й виду медіатексту







демократичності

 характеризувати етапи розвитку засобів масової







суспільства.







комунікації



















 аналізувати вплив медіа на професійний розвиток і










дозвілля людей




3

Тема 2. Друковані ЗМІ

Знати:







Поняття «преса»

 визначення груп жанрів друкованих ЗМІ







Жанрова палітра у пресі:

 перелік професій, пов'язаних зі пресою







інформаційні, аналітичні



назви складових газети







та художньо-

 поняття та приклади медіарепрезентацій







публіцистичні жанри.













Структура сучасної

Вміти:







газети.

 наводити приклади маніпуляцій медіа зі сторінок







Маніпулятивні







друкованих видань







можливості преси.







 аналізувати маніпулятивні можливості друкованих







Медіарепрезентація.







ЗМІ
















Практична робота

 застосовувати набуті знання у практичній діяльності



















«Аналіз газет за













жанровим наповненням»













(1 год.)










3

Тема 3. Фотографія

Знати:







Роль фотографії у масовій

 історію розвитку, жанри і види фотографій







комунікації, жанри та

 перелік професій, пов’язаних із фотомистецтвом







види фотографії, професії

 основні поняття з налаштування фотокамери та







пов’язані з

структуру побудови кадру







фотомистецтвом. Відомі













фотомитці України і світу.



















10





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка